Перегляд вихідного коду сторінки Сексизм

[[Файл:Suffragette arrest, London, 1914.jpg|thumb|Арешт [[Суфражизм|суфражистки]] в Лондоні, 1914. Суфражистські організації боролися за право голоса для жінок.]]{{Сексизм}}{{Насильство проти жінок}}{{Фемінізм}}
{{Жінки в суспільстві}}
'''Секси́зм''' ({{lang-en|sexism}}, від {{lang-la|sexus}}&nbsp;— стать; також '''гендерна дискримінація''', '''дискримінація за статтю''')&nbsp;— упередження чи [[дискримінація]] людей через їхню [[стать]] або [[гендер]]. Це поняття пов'язане з [[Гендерні стереотипи|гендерними стереотипами]] та [[Гендерна роль|гендерними ролями]]<ref>Nakdimen, K. A. (1984). «The Physiognomic Basis of Sexual Stereotyping». American Journal of Psychiatry. 141 (4): 499—503. doi:[[doi:10.1176/ajp.141.4.499|10.1176/ajp.141.4.499]].</ref>, сексизм може включати віру в природну вищість; конструюється системною суспільною недооцінкою чи упередженнями щодо певної статі, стереотипізацією суджень про стать людини; проявляється в [[Гендерна нерівність|диспропорції влади, прав та можливостей між статями]].<ref name="Унгер">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychology/973/Сексизм Статья «Сексизм» в Психологической энциклопедии]</ref> Інституціалізованими наслідками сексизму є [[гендерна нерівність]] в різних сферах людської діяльності, в особливості на робочому місці.

Людина, що підтримує ідеї сексизму, називається '''''сексистом / сексисткою'''''. Авангард у подоланні жіночого сексизму становить [[фемінізм|'''фемінізм''']] (). У багатьох західних країнах сексизм є предметом законодавства ([[Гендерна політика|гендерні політики]]: [[Гендерний мейнстримінг|гендерний менстримінг]], [[гендерні квоти]]) і [[Соціологічне дослідження|соціальних досліджень]], зокрема [[Гендерні дослідження|гендерних студій]].

Критики сексизму зазначають, що він лишається наявним навіть за [[позитивна дискримінація|позитивної дискримінації]], наприклад, при реалізації законів про гендерне квотування.

== Термін та визначення ==
[[Концепт]] «сексизм» має змістовних попередниць, ким не використовувався самостійно, але був добре зіставний із їхньою теоретичною позицією. В 1907 році [[Суфражизм|суфражисткою]] [[Кете Шмірмахер]] в газетній статті щодо реформи [[Сексуальна етика|сексуальної етики]] були продіагностовні «<nowiki/>[[Гендерна лінгвістика|статеві упередження в мові]]<nowiki/>». Вона окреслила їх як ''«сексуалізм»''.<ref>Käthe Schirmacher: [https://web.archive.org/web/20070929012808/http://www.frauenmediaturm.de/1138.html ''Der Sexualismus in der Sprache.''] In: Helene Stöcker (Hrsg.): ''Mutterschutz, Zeitschrift zur Reform der sexuellen Ethik.'' 1907.</ref> Схожу аргументацію використала [[Сімона де Бовуар]] в праці «[[Інша стать]]» ([[1949]]).<ref name=":1">Simone de Beauvoir: ''Das andere Geschlecht. Sitte und Sexus der Frau.'' Reinbek bei Hamburg 1968.</ref> В ньому поняття «стать» обстоювалось як, швидше, [[соціальний конструкт]] і обґрунтувувалась центральна феміністична теорема: «жінкою» не народжуються, а [[Соціалізація|соціалізуються]].

Власне поняття «сексизм» вперше виринає в англійській мові в середині 60-х. Ним описують натуралізацію суспільних процесів ([[біологізм]])&nbsp;— принцип, на який націлене поняття [[расизм]]у (до якого і примикає в середовищі американського правозахисного руху 1960-х сексизм).<ref>Nora Räthzel: ''Rassismustheorien: Geschlechterverhältnisse und Feminismus.'' In: Ruth Becker, Beate Kortendieck (Hrsg.): ''Handbuch Frauen- und Geschlechterforschung. Theorie, Methoden, Empirie.'' VS Verlag für Sozialwissenschaften, Wiesbaden 2004.</ref> При цьому сексизмом означувались не лише індивідуальні упередження, але й [[Соціальний інститут|інституціоналізовані]] дискримінації.<ref>Herrad Schenk: ''Geschlechterrollenwandel und Sexismus. Zur Sozialpsychologie geschlechtspezifischen Verhaltens.'' Beltz Verlag, Weinheim/ Basel 1979, S. 128f.</ref> Перші наукові спроби викладення сексизму відбулись на початку 1970-х також в США.

В 1980-х в дискусіях щодо сексизму посилились обговоренням його узгодженості з іншими формами гноблення, такими як [[расизм]]<ref>Angela Davis: ''Rassismus und Sexismus. Schwarze Frauen und Klassenkampf in den USA.'' Elefantenpress, Berlin 1982.</ref> і [[класизм]]<ref>Anja Meulenbelt: ''Scheidelinien. Über Sexismus, Rassismus und Klassismus.'' Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1998.</ref>. В ході дискусії виокремились поняття упереджень і, власне, гніту. Сьогодні в [[Інтерсекційний фемінізм|інтерсекційних]] дослідженнях оприявнюють те, як різні вектори пригноблення взаємовпливають і взаємоконструюють певні категорії, за якими і відбувається дискримінація (наприклад, білі жінки є більш привілейованою групою, аніж чорні жінки, але менш привілейованою, ніж білі чоловіки).<ref>Kimberle Crenshaw: [https://web.archive.org/web/20130415065024/http://www.peopleofcolororganize.com/wp-content/uploads/pdf/mapping-margins.pdf ''Mapping the Margins: Intersectionality, Identity Politics, and Violence Against Women of Color.''] 1994.</ref>

На сьогодні існують різні підходи до визначення сексизму, які стоять неподалік одне від одного:
* У [[Психологія|психології]] сексизм&nbsp;— «стереотипне приписування ознак». На міжособистісному рівні&nbsp;— дискримінуюче приписування ролей відносно статі.<ref>Thomas Eckes, Iris Six-Materna: ''Leugnung von Diskriminierung: Eine Skala zur Erfassung des modernen Sexismus.'' In: ''Zeitschrift für Sozialpsychologie.'' 29, S. 224—238</ref><ref>Ronny Werner, Gernot von Collani: :[http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf]{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130518024019/http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf|date=18 травень 2013}}<span> <!-- oder [http://bib1lp1.rz.tu-bs.de/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf--> </span>''Eine deutsche Skala zu ambivalent&nbsp;— sexistischen Einstellungen (Hostilität und Benevolenz) gegenüber Männern (ASEM).'' (PDF-Datei; 216&nbsp;KB)</ref>
* У [[Квір-дослідження|квір-теорії]] сексизм&nbsp;— дискримінація всього спектру [[ЛГБТ|ЛГБТКІ±людей]], що не вписуються в [[Гетеронормативність|гетеронормативне]] [[Трансгендерність|цисгендерне]] [[Гендерна бінарність|бінарне]] суспільство відподвідно до статі, гендеру чи [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]].<ref>Eva Fels, Dagmar Fink: [http://gendertalk.transgender.at/sexismus.htm ''Was ist Sexismus?'']</ref>
* В соціології&nbsp;— наголос на [[Соціальна структура|структурних аспектах]]: сексизм культурно обумовлений, інституційно закріплений та індивідуально усвідомлюваний. Розповсюджені думки, переконання, вірування і поведінка&nbsp;— це [[Соціальна практика|соціальні практики]], які привілеюють людей через їхню стать, через що знижується цінність людини та фіксуються [[Соціальна роль|соціальні]] і [[Гендерна роль|гендерні ролі]] для статей. Підхід наголошує на дискримінуючих механізмах [[Соціальна система|суспільних систем]] та одночасно досліджує перетин сексизму з іншими практиками пригнічення, такими як расизм, класизм, [[ейджизм]].

== Фактори сексизму ==

* [[Патріархат (соціальні відносини)|Патріархатний]] розподіл влад у суспільствах та інституціалізована [[гендерна нерівність]] протягом історії людства;
* [[Андроцентризм]] (сприйняття чоловіка як «норми», Суб'єкта, а жінки&nbsp;— як «відхилення», [[Друга стать|Іншої]]);
* [[Гендерна поляризація|Ґендерна поляризація]], [[Гендерні стереотипи|гендерна стереотипізація]] та [[Гендерна роль|гендерні ролі]], їх міжпоколінна передача в процесі [[Гендерна соціалізація|гендерної соціалізації]].
* Генералізація та [[гендерний бінаризм]]'''.''' Філософія сексистського відношення ґрунтується на поясненні і оцінці людських істот на основі ключових характеристик [[Соціальна група|груп]], до яких вони належать, в даному випадку&nbsp;— чоловіків або жінок. Це передбачає, що всі люди вписуються в категорію чоловіків або жінок, і не враховує людей, які [[Агендерність|ніяк себе не ідентифікують]], [[Бігендер|ідентифікують до обох груп]]. Див. [[Андрогінність]].

{| class="wikitable mw-collapsible mw-collapsed"
|+Таблиця відношень до гендерів
|-
! Ґендер
! Ненависть
! Страх
! Антидискримінація
|-
|[[жінка]] ♀
|[[мізогінія]]
|[[гінофобія]]
|[[фемінізм]]
|-
|[[чоловік]] ♂
|[[мізандрія]]
|[[андрофобія]]
|[[маскулізм]]
|-
|[[Інтерсексуальність|інтерсексуал]]/ка
|[[мізандрогінія]]
|[[андрогінофобія]]
|[[ЛГБТ|ЛГБТІ]]
|-
|[[транссексуал]]/ка
| трансфобія
|[[трансфобія]]
|[[ЛГБТ]]
|-
|[[гендерквір]]
|
|[[квірфобія]]
|[[ЛГБТ|ЛГБТК+]]
|}

=== Конструювання сексизму: гендерні стереотипи та [[Гендерна роль|ролі]] ===
{{main|Гендерні стереотипи}}

Ґендерні стереотипи є широко розповсюдженими помилковими переконаннями про характеристики і поведінку чоловіків, жінок та [[Трансгендер|трансгендерних людей]].<ref>Manstead, A. S. R.; Hewstone, Miles; et al. ''The Blackwell Encyclopedia of Social Psychology''. Oxford, UK; Cambridge, Mass., USA: Blackwell, 1999, 1995, pp. 256&nbsp;— 57, ISBN 978-0-631-22774-8.</ref> Вони є не тільки описовими, але і розпорядчими переконаннями про «те, як чоловіки і жінки повинні вести себе». Представниці і представники будь-якого гендеру, які відхиляються від гендерних настанов, караються соціальними санкціями. Цілеспрямованих жінок, наприклад, називають «стервами», чоловіки, яким не вистачає фізичної сили, розглядаються як «слабаки».<ref>Dividio, John F.; et al. [http://books.google.com/books?id=VlvzONHZKrQC&pg=PA334 ''The SAGE Handbook of Prejudice, Stereotyping and Discrimination'']. London; Thousand Oaks, CA: SAGE, 2010, p, 334, ISBN 978-1-4129-3453-4.</ref>

[[Емпіричні дослідження]] виявили широко розповсюджені культурні переконання, що чоловіки є соціально ціннішими і компетентнішими в більшості речей, ніж жінки. А також конкретні припущення, що чоловіки кращі у виконанні деяких завдань (приміром, механічні задачі), в той час як жінки кращі в інших (приміром, задачі з виховання).<ref>Conway, Michael, M. Teresa Pizzamiglio and Lauren Mount (1996). ''Status, Communality and Agency: Implications for Stereotypes of Gender and Other Groups.'' Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 71, No. 1, pp. 25-38, {{doi|10.1037/0022-3514.71.1.25}}.</ref><ref>Wagner, David G. and Joseph Berger (1997). ''Gender and Interpersonal Task Behaviors: Status Expectation Accounts.'' Sociological Perspectives, Vol. 40, No. 1, pp. 1-32.</ref><ref>Williams, John E. and Deborah L. Best. ''Measuring Sex Stereotypes: A Multinational Study.'' Newbury Park, CA: Sage, 1990, ISBN 978-0-8039-3815-1.</ref> Фіске та колеги опитали дев'ять [[Вибірка|вибірок]] із різних регіонів [[Сполучені Штати|США]] і виявили, що люди, незалежно від віку, постійно надають вищий рейтинг категорії «чоловіки», ніж категорії «жінки» на багатовимірній шкалі компетенцій.<ref>Fiske, Susan T., Amy J. C. Cuddy, Peter Glick, Jun Xu (2002). [http://www.nd.edu/~wcarbona/Fiske-et-al-2002.pdf ''A Model of (Often Mixed) Stereotype Content: Competence and Warmth Respectively Follow From Perceived Status and Competition.''] Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, No. 6, p. 892.</ref>

Ґендерні стереотипи можуть сприяти і перешкоджати інтелектуальній діяльності. Наприклад, [[стереотип загрози]] може призвести до зниження результативності у написанні жінкою тесту, оскільки це пов'язано із переконанням, що жінки поступаються кількісними навичками в порівнянні з чоловіками.<ref>Shih, Margaret, Todd L. Pittinsky and Nalini Ambady (1999). [https://www.amherst.edu/media/view/120864/original/Shin%2Bet%2Bal--stereotype%2Bsusceptibility.pdf ''Stereotype Susceptibility: Identity, Salience and Shifts in Quantitative Performance.''] Psychological Science, Vol. 10, No. 1, pp. 80-3.</ref><ref>Claude M. Steele|Steele, Claude M. (1997). [http://www.nber.org/sewp/events/2005.01.14/Bios+Links/Krieger-rec5-Steele_Threat-in-the-Air.pdf ''A Threat Is in the Air: How Stereotypes Shape Intellectual Identity and Performance.''] American Psychologist, Vol. 52, No. 6, pp. 613-29.</ref> Стереотипи також можуть впливати на оцінку людьми їхньої власної компетенції. Дослідження показали, що конкретні стереотипи (наприклад, ніби-то жінки мають нижчі математичні здібності) впливають на жінок і на сприйняття чоловіками своїх здібностей вищими, ніж у жінок, при розв'язуванні завдань на тому ж рівні складності. Ці «упереджені [[Самооцінка|самооцінки]]<nowiki/>» мають далекосяжні наслідки, оскільки можуть формувати чоловічі та жіночі освітні та кар'єрні рішення.<ref>Correll, Shelley J. (2001). [https://web.archive.org/web/20110626155353/http://www.chaire-crsng-inal.fsg.ulaval.ca/fileadmin/docs/documents/Article/Gender_and_career_choice_process_2001.pdf ''Gender and the career choice process: The role of biased self-assessments.''] American Journal of Sociology, Vol. 106, Issue 6, pp. 1691—1730.</ref><ref>Correll, Shelley J. (2004). [http://people.uncw.edu/maumem/soc500/Correll2004.pdf ''Constraints into Preferences: Gender, Status, and Emerging Career Aspirations.''] American Sociological Review, Vol 69, Issue 1, pp. 93-113.</ref>

Ґендерні стереотипи утворюються і входять в застосунок в ранньому віці. Розглянуто різні заходи, в тому числі з використанням художньої літератури, в боротьбі з гендерними стереотипами у дітей. Одне із досліджень (А. Вінгом): діти читали «Нову сукню Білла» [[Енн Файн]], а потім обговорювали її зміст. Вінг зазначає, що діти були в змозі ясно сформулювати і осмислити свої стереотипні конструкції щодо гендеру, а потім зіставити це з ситуацією у світі в цілому. Це доказ того, що дитячий розгляд «різного відношення, що його отримують хлопчики і дівчатка» під час обговорення в класі, дозволив їм виокремити стереотипи і спонукав кинути їм виклик.

== Прояви та наслідки (форми) сексизму ==
Сексизм може приймати різні форми, іноді досить тонкі або [[Підсвідомість|підсвідомі]]. Наприклад, Смітсонівський музей американського мистецтва звітує в своєму дослідженні американського цивільного мистецтва (2011) про те, що існує 4799 [[Пам'ятник|публічних пам'ятників]] в США, які зображують чоловіків&nbsp;— і лише 394, які зображують жінок (що у 12 разів менше).

=== Обмеження в правах ===
У деяких країнах жінки досі не мають базових [[Права людини|прав людини]]: [[Жіноче виборче право|обирати владу та висуватися на виборні посади]]. Тривала історія заборони цих прав для половини людства на підставі жіночої статі та з [[Мізогінія|аргументами про жіночу неповноцінність]] тяглася до ХХ століття, поки не була подолана рухом [[Суфражизм|суфражизму]].

Права, яких була чи є позбавлена більшість жінок людства протягом переважної більшості часу його існування: здобувати освіту (особливо вищу), [[право на працю]] (на більшості оплачуваних посад), спадкування трону, спадкування майна та право розпоряджатись власним майном, [[контрацепція]], [[безпечний секс]] та [[Аборт|абортна]] медицина, вільний вибір шлюбних планів та партнера (партнерки), вільний секс та стосунки (дошлюбні, позашлюбні, поліамурні, лесбійські), опіка над рідними дітьми, релігійна діяльність, водіння автотранспорту, членство в наукових організаціях. У деяких країнах жінкам заборонялося(-ється) носити відкритий одяг, перебувати в публічних чи приватних просторах без конкретних (кровно рідних чи пошлюблених з ними) чоловіків.

Релігійні заборони жінкам (відвідувати церемонії без покриття голови, з макіяжем, у повсякденному одязі, займати церковні пости, відвідувати церкву під час [[Менструація|менструації]]).

=== Ґендерне насильство ===
[[Файл:2012 Birth Sex Ratio World Map.jpg|праворуч|міні|Гендерний дисбаланс внаслідок селективних абортів (співвідношення хлопчиків до дівчаток при народженні, 2012).]]
[[Файл:Map3.1NEW_Womens_Physical_Security_2011_compressed.jpg|ліворуч|міні|Рівень фізичної безпеки жінок, 2011.]]
Насильство за ознакою статі або [[Гендерне насильство|гендерне (гендероване) насильство]] (''gender-based violence''), насамперед [[насильство проти жінок]]&nbsp;— це насильство, спрямоване на жінку через те, що вона жінка, або те, від котрого жінки потерпають непропорційно більше за чоловіків<ref>[https://rm.coe.int/1680096e45 К О Н В Е Н Ц І Я Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Довідник для членів парламенту]. Київ, К. І. С., 2014 рік.</ref>. В цю категорію входять такі види насильства та злочинів за ознакою статі:

* '''Ґендерцид'''&nbsp;— убивства людей через їх стать чи у зв'язку з нею; вбивство жінок ([[феміцид]]) чи чоловіків (андроцид). Феміцид розповсюджений у формах: [[Селективні аборти|селективних абортів]], жіночого [[Інфантицид|інфантициду]] (вбивств дівчаток), [[Сороріцид|сороріциду]] (вбивства сестер), [[Матріцид|матріциду]] (вбивства матерів), вбивства дружин (наприклад, «[[Убивство честі|вбивств честі]]»), вбивства вдів з причин економічної вигоди (наприклад, [[Саті (ритуал)|саті]]), [[полювання на відьом]], [[Серійний убивця|серійні вбивства]], [[спалювання наречених]];
* '''[[Фізичне насильство]]''': побої (особливо у контексті [[Сімейне насильство|сімейного насильства]]), [[обливання кислотою]], убивства та насилля над прислугою, насильство над проституйованими жінками, насильство над жінками з вадами здоров'я, випалювання грудей, недбала діагностика та лікування жінок, шкідливі чи небезпечні б'юті-практики ([[бинтування ніг]], шийні обручі, нав'язування пластичної хірургії, вимушені б'юті-практики серед порно-акторок, моделей, танцівниць, спортсменок), торгівля органами;
* '''[[Сімейне насильство]]''', в тому числі [[Насильство над дітьми|над дітьми]]: фізичне (побої), сексуальне (подружні зґвалтування (секс без згоди), [[інцест]], [[розбещення]], [[педофілія]]), [[Психологічне насильство|психологічний аб'юз]] (приниження, обмеження контактів та ізоляція партнерки від людей, [[переслідування]], патологічні ревнощі, [[Газлайтинг|газлатинг]]), економічне насильство та інші форми (такі як обмеження права на одяг, свободу пересування, повноцінне харчування (внаслідок відбирання грошей) та доступ до Інтернету);
* '''[[Репродуктивне насильство]]''': [[дитячі шлюби]], примусові шлюби, примусова вагітність, примусовий аборт, примусові роди, примусова стерилізація, [[жіноче обрізання|калічення жіночих геніталій]], акушерська агресія, анти-абортне законодавство, обмеження доступу до [[Контрацепція|контрацепції]] та [[планування сім'ї]], державне планування сім'ї;
* '''[[Економічне насильство]]''' (за домашнього насильства: заборона дружині працювати, обмеження у фінансах на речі першої необхідності, обмеження доступу до спільних грошей тощо): [[Торгівля людьми|викрадення жінок та продаж їх]] для [[Рабство|рабської праці]].
* '''[[Психологічне насильство]]''': переслідування (сталкінг), [[буллінг]] у колективах освітніх закладів, залякування, [[шантаж]], знущання, приниження в контексті домащньої тиранії, [[звинувачення жертви]] (особливо після зґвалтування), публічні приниження, нормалізована демонстрація насильства над жінками у порнографії, кіно-індустрії розваг, на телебаченні та у медіа ([[культура зґвалтування]], культура насильства);
* '''[[Сексуальне насильство]].''' Сексуальне насильство включає [[зґвалтування]] ([[Воєнне сексуальне насилля|масові в контексті воєнних дій]] та [[геноцидні зґвалтування]], серійні, масові та [[Групове зґвалтування|групові зґвалтування]], сексуальне насильство в університетських кампусах, «коректуючі» зґвалтування, зґвалтування при залицянні та на побаченнях, у стосунках чи шлюбі, зґвалтування обманом, зґвалтування вагітних), примусова проституція (включаючи [[Культова проституція|культову]]) і порнографія (в тому числі дитячі), [[сексуальне рабство]], [[Торгівля людьми|торгівля жінками]], [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], примус до сексу шантажем (в основному, на робочому місці/при наймі), секс без згоди (з непритомними, нетверезими жінками та тими, що не давали однозначної свідомої згоди на будь-які сексуальні дії); останній чинним законодавством і визначається як [[зґвалтування]]. Пандемічність та стійкість сексуального насильства забезпечується функціонуванням [[Культура зґвалтування|культури зґвалтування]], зокрема, через [[міфи про зґвалтування]]. [[Сексуальна об'єктивація]], в тому числі [[Інтеріоризація|інтеріоризована]], сприяє нормалізації розгляду жінки як об'єкта сексуальної втіхи чоловіка та позбавлення її особистісної суб'єктності, індивідуальності, нормалізуючи {{Не перекладено|Чоловічий погляд|чоловічий погляд|en|Male gaze}}. Безкарність сексуального насильства закріплюють [[звинувачення жертви]] та [[слатшеймінг]].

Сексуальне насильство глибоко пов'язане з контролем жіночої сексуальності і включає також проституцію та порнографію.

==== [[Проституція]] та [[порнографія]] ====
{{main|Феміністичні погляди на порнографію}}<blockquote>«Секс, до якого примушено реальних жінок, вигідно продається, щоб змушувати до сексу інших реальних жінок; жіночі тіла зв'язують, калічать, гвалтують та перетворюють в речі, доступні та підручні, котрим можна зробити боляче, і це презентується як природа жінок» (К. МакКіннок, Not a moral issue, 1989).</blockquote>Різні авторки (зокрема, [[Андреа Дворкін]]) та автори довели, що жіноча [[проституція]] базується на чоловічому сексизмі, який схвалює ідеї, що:

* небажаний для неї секс із жінкою&nbsp;— прийнятний,
* всі чоловічі бажання мають задовольнятись,
* жінок треба добиватись (силою),
* жінки існують для сексуального служіння чоловікам<ref>«[https://web.archive.org/web/20060903143328/http://www.soc.iastate.edu/sapp/Prostitution.pdf Readings on Prostitution]» (PDF). Archived from the original on 2006-09-03.</ref><ref>«[https://walnet.org/csis/papers/redefining.html Redefining Prostitution as Sex Work on the International Agenda]».</ref><ref>Julie Bindel. «[https://www.theguardian.com/uk/2006/jan/18/ukcrime.prisonsandprobation Julie Bindel: Eradicate the oldest oppression&nbsp;— UK news&nbsp;— The Guardian]». the Guardian.</ref><ref>Julie Bindel. «[https://www.theguardian.com/commentisfree/2007/sep/10/endingatradeinmisery Ending a trade in misery]». the Guardian.</ref><ref>Jeffreys, Sheila (2008-11-11). [https://books.google.com.ua/books?id=9mlFgjEBYWYC&redir_esc=y The Industrial Vagina]. <nowiki>ISBN 9780203698303</nowiki>. Перевірено 2018-06-03&nbsp;— через Google Books.</ref>.

Європейське жіноче лобі (The European Women's Lobby) засудило проституцію як «нестерпну (неприпустиму і таку, що не має толеруватись) форму чоловічого насилля»<ref>«[https://www.womenslobby.eu/spip.php?article472 European Women's Lobby&nbsp; : Prostitution in Europe : 60 Years of Reluctance] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151016033848/http://www.womenslobby.eu/spip.php?article472 |date=16 жовтень 2015 }}». womenslobby.eu.</ref>.

Як писала Керол Петмен (Carole Pateman), авторка праці «Сексуальний контракт» (1988):

: «Проституція&nbsp;— це використання жіночого тіла чоловіком для власного задоволення чоловіка. З боку проституйованої жінки внемаж бажання чи задоволення. Проституція&nbsp;— не взаємний, приємний обмін використанням тіл, а одностороннє використання чоловіком тіла жінки в обмін на гроші.»<ref>Pateman, Carole (1988). [https://books.google.com.ua/books?id=jH2KPvZF1L0C&redir_esc=y The Sexual Contract]. <nowiki>ISBN 9780804714778</nowiki>. Retrieved 2015-03-31&nbsp;— via Google Books.</ref>

Глибшою критикою проституції та індустрії торгівлі людьми займається [[анти-проституційний фемінізм]].

Єдиною результативною моделлю боротьби з проституцією, яка призвела до зниження її обсягів у масштабі країни, є криміналізація клієнта та захист проституйованої особи ([[Проституція в Швеції|шведська модель]]).

=== Контроль тіла і сексуальності ===
Крім [[Сексуальне насилля|сексуального насильства]], [[Порніфікація|порніфікації]], [[Сексуальна об'єктивація|об'єктивації]], культури зґвалтування, контроль жіночої сексуальності чоловіками включає:

* '''Табуювання жіночої фізіології''' ([[менструальні табу]], засудження [[Грудне вигодовування|грудного вигодовування]]),
* [[Подвійні стандарти|'''Подвійні етичні стандарти''']] щодо сексуальної поведінки і інтимних виборів: чоловіча зрада&nbsp;схвалюється і заохочується як ознака [[Маскулінність і фемінність|маскулінності]], жіноча&nbsp;— засуджується і загрожує остракізмом, аж до [[Убивство честі|вбивства]].
* '''Загострена увага до [[Гімен|гімену]]''', перетворення жіночої незайманості (вузько визначеної через [[статевий акт]]) у валюту на ринку шлюбності з небезпекою для репутації, добробуту та життя жінок, якщо критерії не задоволено.
* [[Репродуктивний тиск|'''Репродуктивний тиск''']]: зосередження культурного дискурсу жіночності на материнстві, знецінення інших ролей та статусів жінки, стимуляція народжуваності, обмеження доступу до контрацепції та абортів, загальне соціальне очікування від жінки виконання репродуктивних функцій у першу чергу, зокрема, за рахунок кар'єри та здоров'я ([[гендерні стереотипи]] «берегині», [[Ідеалізація|ідеалізований]] образ матері, засудження [[Вдівство|вдів]], розлучених, самотніх, бездітних жінок).
* [[Міф про красу|'''Міф про красу''']] та численні, нерідко небезпечні для життя ([[китайське бинтування ніг]], шийні обручі, [[Корсет|корсети]], пластичні операції, жорсткі дієти), часто болючі ([[воскова епіляція]]) і завжди витратні (з точки зору грошей та часу) б'юті-практики для жінок. Стандарти зовнішності, значно вищі для жінок; дискримінація за зовнішнім виглядом при прийомі жінок на роботу; індустрія жіночої [[Мода|моди]].
* '''Відсутність досліджень жіночої сексуальності''', запізніле «відкриття» [[Клітор|клітора]] та його ключової ролі в жіночому [[Оргазм|оргазмі]] (міфи про «вагінальний», «анальний», «матковий» оргазми у жінок, стимульовані порноіндустрією). Міф про «таємничість» жіночого організму, діагнози фригідності та [[Істерія|істерії]].
* '''Фіксація на чоловічому сексуальному задоволенні''' за рахунок жіночого. Християнська ідея «гріховності», «непристойності», неправильності жіночої сексуальності; відмирання культури прелюдії; стереотипні сексуальні ролі, що корелюють з насильством і порушенням кордонів: «мисливець» (чоловік) та «здобич» (жінка), «завойовник» і «фортеця», «підкорювач» та «вершина». Девальвація жіночого «ні».

=== Дискримінація на ринку праці ===
Докладніше: [[Гендерний розрив в оплаті праці]], [[Неоплачувана робота]], [[Скляна стеля]], [[Сексизм при наймі]][[Файл:OECD gender wage gap.svg|міні|Різниця зарплат чоловіків та жінок серед країн [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]]|альт=|без]]

* [[Неоплачувана робота|'''Неоплачувана робота''']]. Неврахунок праці з обслуговування, котру традиційно виконують жінки (хатня робота, виховання, догляд за літніми та неповносправними, емоційне обслуговування) в фонд оплачуваної, що має системні наслідки для світових економік.
* '''Заборона''' (або суспільне несхвалення) особам певної статі займатися деякими професіями або обіймати певні посади тільки на тій підставі, що вони належать до цієї статі, або з аргументацією, що зводиться до даного засновку.<ref>{{cite web|author=Нижегородцев Д.| publication-date=2 марта 2009 года|url=http://www.vz.ru/society/2009/3/2/261218.html|title=Таких не берут в машинисты|lang=|publisher=«Взгляд»|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B11vGbA|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref>{{cite web|author=|publication-date=21 мая 2009 года|url=http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|title=Заботливая дискриминация: что помешало петербургской студентке сесть в кабину машиниста?|lang=|publisher=[[Петербург — Пятый канал]]|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110417011948/http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|archivedate=2011-04-17|deadurl=yes}}</ref> Дискримінаційний список з 450 заборонених для жінок професій в Україні скасували тільки в кінці 2017 року. У більшості країн, де існує [[строкова служба]], призову підлягають тільки чоловіки. Для жінок часто відсутня можливість проходження такої служби навіть на добровільній основі. Різна тривалість терміну служби жінок та чоловіків у разі призову.

* '''Нижча оплата праці жінок''' ([[Гендерний розрив в оплаті праці|різниця зарплат]]).<ref name="ITUC1">{{cite web|author=| publication-date=6 марта 2008 года|url=http://www.ituc-csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|title=Gender Pay Gap Stuck at 16% Worldwide: New ITUC Report| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B165EX3|archivedate=2011-08-24}}</ref> Може виражатися в нижчій оплаті за рівну роботу (жінки отримують у середньому на 16&nbsp;% меншу в порівнянні з чоловіками оплату за рівну працю;<ref name="ITUC1" /><ref>{{cite web|author=| publication-date=февраль 2008|url=http://www.ituc-csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|title=The Global Gender Pay Gap| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B17GWbB|archivedate=2011-08-24}}</ref> деякі організації відзначають, що в [[Неформальна економіка|неформальній економіці]] розрив може бути ще значнішим<ref>{{cite web|author=Васильева П., Знаменский И., Латышева А.|publication-date=12 апреля 2008 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|title=Гендер/класс|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120418162849/http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|archivedate=2012-04-18|deadurl=yes}}</ref>) або в нижчій оплаті професій, що вважаються традиційними для осіб певної статі. Так, наприклад, опубліковані в 2006 році в [[Бюро перепису населення США|Бюро перепису США]] статистичні дані показують, що середній дохід на душу населення жінок становив 32 тис. дол. США, тобто лише 76&nbsp;% від середнього доходу на душу чоловіків (приблизно 42 тис. дол. США)<ref>[http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref> (згідно з тими ж даними, середньорічні доходи білих жінок лише трохи більш, ніж на 1 тис. дол. перевищують їх же у [[Афроамериканці|чорних]]<ref name="autogenerated1">[http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref>).
* [[Скляна стеля|'''«Скляна стеля»''']]&nbsp;— термін американського [[менеджмент]]у, що описує невидимий і формально ніяк не позначений бар'єр, який обмежує просування жінок по службовій драбині. Чоловіки при цьому просуваються по ній «[[Скляний ескалатор|скляним ескалатором]]».
* '''Вищий [[пенсійний вік]]''' для чоловіків у багатьох країнах при меншій в [[Середня тривалість життя|середньому тривалості життя]], тобто узаконене обмеження тривалості жіночої кар'єри всупереч раціональним причинам.
* Нижча [[соціальна захищеність]] жінок, що веде до [[Фемінізація (соціологія)|фемінізації сусіпільства]], [[Фемінізація бідності|бідності]] і стрибків її росту в кризові для суспільства чи економіки держави періоди.<ref>{{cite web|author=Перевод с английского: представительство ООН в Республике Беларусь| publication-date=2000|url=http://www.un.org/russian/documen/gadocs/23spec/fem.htm|title=Фактологические бюллетени: Феминизация бедности|work=Двадцать третья специальная сессия Генеральной Ассамблеи ООН|lang=|publisher=[[ООН|Организация Объединённых Наций]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B1DdVNW|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref>{{cite web|author=Колесова К.|publication-date=30 сентября 2009 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|title=Феминизация бедности как следствие экономического кризиса|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419144550/http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|archivedate=2012-04-19|deadurl=yes}}</ref><ref>{{книга|автор = Денисова, А. А.|часть = Бедность|заглавие = Словарь гендерных терминов|оригинал = |ссылка = http://www.owl.ru/gender/006.htm#1|ответственный = |издание = |место = {{М}}|издательство = Информация XXI век|год = 2002|том = |страницы = |страниц = 25|серия = |isbn = 5-86391-002-4|тираж = 1000}}</ref>
* '''Сексизм при наймі''' (occupational sexism): дискримінаційні резюме (вказання статі бажаної особи («потрібні прибиральнці», «вакансія: начальник відділу продажів») є протизаконним), відмова у працевлаштуванні жінкам дітородного віку (в очікуванні, що вони народять і займатимуться дітьми, а тимпаче, якщо мають дітей).
* Відсутність ефективної регуляції державами рівного поділу батьківських обов'язків (декретні відпустки для батьків у країнах, де вони є, набагато коротші за материнські і необов'язкові, через що кар'єрні можливості втрачають саме жінки).

=== Сексизм в освіті ===
{{main|Сексизм в освіті}}Через систему освіти, наряду з домашнім вихованням та впливом медіа, сексизм масово закріплюється і передається наступним поколінням жінок і чоловіків. [[Феміністська педагогіка]] розглядає практики освіти та виховання, позбавлені гендерних упереджень.

* Обмеження доступу до освіти. До ХІХ ст. жінки не мали права навчатися в університеті, в деяких країнах не мають досі. Середня тривалість перебування жінок в освіті (в цілому по світу) менша через безліч жінок із [[Країни, що розвиваються|країн, що розвиваються]], котрі не мають доступу часто навіть до середньої освіти.
* Нав'язування стереотипів про «жіночі» і «чоловічі» професії, схильності, «особливості мозку», через що дівчатка з дитинства уникають обирати високоприбуткові області та інтереси, «заскладні» чи «занадто чоловічі» ([[STEM]], [[IT]], [[інженерія]], [[юриспруденція]], [[хірургія]]), а також набувають хибних уявлень про свою інтелектуальну спроможність.
* «<nowiki/>[[Прихований навчальний план]]<nowiki/>»: різне відношення до учениць та учнів у школі (передача гендерних стереотипів про «належну» поведінку, наприклад, агресія хлопчиків заохочується, лідерські якості та ініціатива дівчаток пригнічуються), відмінний зміст курсів та спотворені контексти при офіційно єдиній програмі (роздільне відвідування уроків (трудове виховання), відмінності в програмах та нормативах (фізичне виховання)).
* [[Роздільне навчання]];

=== Сексизм і [[мізогінія]] у медіа і рекламі ===
{{Див. також|Мізогінія у мас-медіа|Представлення гендеру у відеоіграх|Жінки і відеоігри}}

* '''[[Сексуальна об'єктивація]] жінок''' у рекламі, маркетингу та медіа. Поширене використання звабливих жіночих образів, приміром, «оближи» (реклама морозива), «візьми в рот» (реклама пельменів), «два метри задоволення» (оголені жіночі ноги в рекламі диванів).
* '''Ідеалізоване жіноче тіло''' в рекламі та моді. [[Міф про красу]] створює нереалістичний образ [[Жіночність|жіночності]], а реклама експлуатує його для продажу товарів та практик «краси». Соціальні експертки наголошують, що така реклама через свою невідповідність реальності формує у її [[Суспільство споживання|споживачів та споживачок]] [[комплекс неповноцінності]]<ref>[http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171: За звичними фразами «жіноча балаканина» і «чоловіча розмова» приховується далеко не безневинний підтекст]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, зокрема, призводить до [[Розлади харчової поведінки|розладів харчової поведінки]]. Особливо небезпечною є [[Анорексія (симптом)|анорексія]] у дівчат-підлітків.
* '''Образ [[Мачизм|чоловіка-мачо]]''', що пропагує світогляд, стиль життя та взірці поведінки, в контексті яких жінка і жіноче виявляються під загрозою бути культурно знеціненими, маргіналізованими або повністю виштовхнутими за межі «[[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальної культури]]».<ref>http://stop-sexism.livejournal.com/3792.html</ref>
* '''[[Зображення гендеру у відеоіграх]]''', що включає, зокрема, дефіцит активних персонажок (кліше [[діва у біді]]), їх [[Сексуальна об'єктивація|гіперсексуалізацію]] (відсутність одягу, нереалістично великі груди, brest physics), інфантилізацію (дитячі пропорції обличчя персонажок з цілком сформованим тілом, сценарна безпорадність), ігрові сцени та завдання, що включають [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], [[зґвалтування]], [[насильство проти жінок]].

Для ефективної боротьби з сексистською рекламою потрібний, насамперед, достатньо високий рівень культури в суспільстві, який робив би невигідним для виробників та замовників реклами використовувати сексистські образи, суспільно тавруючи їх як «антирекламу».<ref>http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171</ref> '''Інструментами такого контролю в Україні''' є:

* [[Кампанія проти сексизму "Повага"|Кампанія проти сексизму в політиці та ЗМІ «Повага»]], що з 2014 року робить медіаприводом сексистські повідомлення (рекламу, телепередачі, виступи публічних осіб), надіслані читачками та читачами з мережі, проводить просвітницьку роботу про сексизм та [[гендерні стереотипи]] і моніторить український медіапростір на гендерну чутливість;
* Інструмент Ліги захисту прав жінок «[[Гармонія рівних]]» «[http://harmony.org.ua/poskarzhitis-na-seksizm Поскаржитись на сексизм]», що дозволяє миттєво повідомити через онлан-форму про сексистьку рекламу, а офіційні процедури з подачі та відстоювання скарги до органів про порушення прав жінок та захист прав споживачів бере на себе платформа.
* Освітньо-аналітичний ресурс [[Гендер в деталях]], що публікує тематичні матеріали про жіноцтво, гендерну нерівність, жіночі дослідження, літературу, інтерв'ю, подкасти, зокрема про подолання стереотипів та недискримінаційне ставлення.

=== Андроцентризм у мові ===
Докладніше: [[Гендерна нейтральність]], [[Гендерна нейтральність у мовах з граматичним родом]], [[Фемінітиви]]

[[Андроцентризм]] у мові спричинив [[Теорія фемінізму|теорією фемінізму]] розробку гендерно-чутливого мовлення, котре робить видимою не тільки чоловічу, а й жіночу частину змішаних груп.

* Першопочатково увагу англомовної [[Феміністська лінгвістика|феміністської лінгвістики]] привернуло ототожнення понять «[[людина]]» і «[[чоловік]]». У багатьох європейських мовах вони позначаються одним словом: ''man'' у [[Англійська|англійській]], ''homme'' у [[Французька|французькій]], ''uomo'' в [[Італійська мова|італійській]]. Це відображається в частині назв професій (''chairmah, businessmann, policeman, fireman''), виключаючи з них жінок у мовленні.
* Найчастіше гендерна асиметрія проявляється у використанні загальних займенників чоловічого роду для опису всіх людей. Цим жінки автоматично дискримінуються у випадках, коли стать не вказано.<ref>[http://www.jstor.org/pss/27784423 ''Is the generic pronoun he still comprehended as excluding women?''] American Journal of Psychology, Vol. 122, No. 4, pp. 483—496.</ref>
* Особливо помітною є перевага чоловічих форм [[Гендерна нейтральність у мовах з граматичним родом|у мовах з граматичним родом]] (до яких належить українська).<ref>«У слов'янських мовах як мовах з розвинутою категорією граматичного роду присутній цілий ряд родо-статевих і гендерних асиметрій, проте до дискримінативних відносять не всі з них (…). Бачення і відчуття дискримінації мовою, як буде видно далі, є більш ніж суб'єктивним. (…) Водночас одні розглядають наявність жіночого корелята до чоловічого найменування як факт позитивний (імена чоловічого роду повинні позначати тільки чоловіків), інші&nbsp;— як різко негативний (такі форми служать свого роду докором жінці в її приналежності до жіночої статі).» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 102.)</ref>, коли при запозиченні гендерно-нейтральних (наприклад, англомовних, що не мають роду) назв професій або занять в українській вони набувають лише чоловічої форми. Рішенням даної проблеми є [[фемінітиви]].
* Як синтаксичний сексизм інколи оцінюється використання узгодження займенників за чоловічим граматичним родом незалежно від статі особи, про котру йдеться (укр.: ''в кожного, хтось підійшов'').<ref>''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 110.</ref>
* Сексистськими вважаються звертання, що вказують на шлюбний статус та сексуальну доступність жінок, коли для чоловіків такі відповідники не застосовуються (''[[міс]] і місіс, [[мадемуазель]] і [[мадам]], [[панна]] і пані)''.
* Традиція вказування по-батькові та заміни прізвища жінки на прізвище чоловіка при одруженні.
* Для розвинутих фемінізмів [[Фемінізм третьої хвилі|третьої хвилі]] проблемою знову стало визначення сексизму в мові: чи дискримінуючою є відсутність вказівки на стать, чи наявність такої вказівки.<ref>«Проблема полягає ще в тому, що в розумінні самої системи сексизму серед дослідників немає єдності. Одна сторона вважає, що не-сексистськими є мовірувані пари (родо-статеві кореляти), в яких жінку „видно“. Отже, несексистською повинна бути мова, в якій чоловічих форм буде рівно стільки, скільки жіночих. Інша сторона наполягає&nbsp;— вже сама вказівка на стать для людини принизлива, образлива, це сексистські висловлювання, що не відповідають принципу коректності. (…) Прихильники такого погляду на мову і в першому, і в другому випадку підходять до мови з позицій „ображеного“, їхнє бачення дискримінації носить суб'єктивний характер, про що свідчить кваліфікація однієї і тієї ж конструкції як дискримінативної і як нейтральної. Однак важливіше інше&nbsp;— факт, що дискримінацію бачать там, де її просто немає, або там, де вона потенційно могла б бути.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 99.)</ref> Так, просунуті феміністські дискурси до дискримінативних нерідко відносять самі практики розщеплення за родом (''леді та джентельмени, браття і сестри'').<ref>''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 112.</ref> Інколи оголошують сексистськими навіть окремі морфеми{{Які}}, що слугують для утворення жіночих корелятів.<ref>«Сексистськими деякі дослідники називають і самі морфеми&nbsp;— як засіб реалізації мовірування (Є.&nbsp;А.&nbsp;Кіпрська, О.&nbsp;В.&nbsp;Аксютіна). Виходячи з такої точки зору, всі фемінізуючі морфеми&nbsp;— суть мовні сексизми.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 105.)</ref>

Тим часом, чинним [[Український правопис 2019 року|українським правописом 2019 року]] нарешті закріплено вживання [[Фемінітиви|фемінітивів]].


=== Повсякденний сексизм ===

==== Об'єктивація ====
{{main|Сексуальна об'єктивація}}

==== Сексистські жарти ====

Фредерік Аттенборо (Frederick Attenborough) доводить, що сексистські жарти можуть бути формою [[Сексуальна об'єктивація|сексуальної об'єктивації]], яка зводить людину, на котру спрямований жарт, до об'єкта. Сексистські жарти не лише об'єктивують жінок, але також можуть виправдовувати насильство чи упередження щодо них<ref>Attenborough, Frederick T. (2014). «Jokes, pranks, blondes and banter: recontextualising sexism in the British print press». Journal of Gender Studies. Taylor and Francis. 23 (2): 137—154. doi:[[doi:10.1080/09589236.2013.774269|10.1080/09589236.2013.774269]].</ref>. <blockquote>«Сексистський гумор&nbsp;— приниження жінок через гумор&nbsp;— наприклад, тривіалізує дискримінацію за статтю під прикриттям милостивої забавки, аби уникнути випробувань та протистояння, які. негумористична сексистська риторика зазвичай викликає.»<ref name=":0">Ford, Thomas E.; Boxer, Christie F.; Armstrong, Jacob; Edel, Jessica R. (2007). «More Than „Just a Joke“: The Prejudice Releasing Function of Sexist Humor». Personality and Social Psychology Bulletin. 34 (2): 159—170. doi: [http://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0146167207310022 10.1177/0146167207310022].</ref> </blockquote>Дослідження Фордом 73 студентів-чоловіків, виявило, що «сексистський гумор може сприяти поведінковим виразом упередження проти жінок серед чоловіків-сексистів»<ref name=":0" />. Згідно з дослідженням, коли сексизм представлений у гумористичній манері, він бачиться як допустимий та соціально прийнятний: «Зневажання жінок через гумор 'звільняло' учасників-сексистів від необхідності коритися більш загальним і більш обмежуючим нормам дискримінації жінок.»<ref name=":0" />

== Боротьба з сексизмом ==
[[Файл:CEDAW Participation.svg|ліворуч|міні|Участь у [[Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок|Конвенції]] [[Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок|про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок]].]]
[[Файл:Map5.1Discrepant Behavior compressed.jpg|ліворуч|міні|Реальне дотримання [[Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок|Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок]].]]
[[Файл:DomesticViolenceConvention.svg|ліворуч|міні|Участь у [[Стамбульська конвенція|Конвенції про запобігання та боротьбу з насильством проти жінок і домашнім насильством]].]]

=== Державні заходи та міжнародні заходи ===
Проти гендерної нерівності та дискримінації за статтю спрямований ряд міжнародних угод, зокрема:

* [[Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок]]&nbsp;— «жіночий білль про права», не підписаний лише п'ятьма державами світу ([[Ватикан]], [[Іран]], [[Сомалі]], [[Судан]], [[Тонга]]).
* [[Стамбульська конвенція]]&nbsp;— комплексний інструмент боротьби з [[Насильство проти жінок|насильством проти жінок]] та [[Домашнє насильство|домашнім насильством]]. Ратифікований 36-ма державами, підписаний, але не ратифікований&nbsp;— ще 15-ма (серед яких Україна).
* [[Декларація про усунення насильства проти жінок]].

Ґендерно-чутливими державами реалізуються політики та ініціативи, покликані усунути гендерні нерівності та дискримінацію:

* [[Гендерний мейнстрімінг|Ґендерний мейнстрімінг]]&nbsp;— загальнодержавна [[гендерна політика]], спрямована на забезпечення жінкам базових прав людини.
* [[Гендерні квоти]]. Збільшення кількості жінок у політиці для рівного представництва обох груп населення, в тому числі феміністичних політичних партій. Єдиною країною, що досягла приблизно половинної пропорції жінок у владі, є Швеція.
* [[Проституція в Швеції|Шведська модель боротьби з проституцією]] (Скандинавська, північна модель, ''Nordic model'')&nbsp;— законодавчий механізм, при якому кримінальну відповідальність несе клієнт (той, хто купує людину для сексу), а проституйованим жінкам надаються фінансова, юридична, медична, психологічна підтримка, освіта/профорієнтація та державні програми для виходу з проституції.
* [[Рівна оплата за рівну працю]].
* [[Феміністична мовна реформа]], [[фемінітиви]]&nbsp;— включення у мову всіх гендерів з позбавленням від зневажливих/негативних конотацій; спрямована проти [[Лінгвістичний сексизм|лінгвістичного сексизму]], особливо [[Гендерна нейтральність у мовах з граматичним родом|у мовах з граматичним родом]].
* [[Гендерна нейтральність|Ґендерна нейтральність]]&nbsp;— організація публічних просторів і дискурсів з позицій, відмінних від [[андроцентризм]]у.

=== Суспільні ініціативи ===
[[Файл:Fight sexism graffiti in Turin November 2016.jpg|міні|праворуч|Графіті у Турині, 2016.]]

* [[Феміністичний рух]]&nbsp;— правозахисний активізм зі здобуття та відстоювання [[Права людини|прав людини]] для жінок.
* Міднародні кампанії видимості та залучення, такі як [[HeForShe]], та низові ініціативи, наприклад, флешмоби ([[MeToo]], [[ЯНеБоюсьСказати]]).
* Мистецький активізм, наприклад: [[феміністичний мистецький рух|феміністський мистецький рух]], [[феміністичне мистецтво|феміністське мистецтво]], феміністський активізм у хіп-хопі, [[феміністична наукова фантастика|феміністська наукова фантастика]], [[Меморіальна премія Джеймса Тіптрі-молодшого|премія Тіптрі-молодшого]].
* Низові феміністські організації (наприклад, Феміністична майтерня).
* Інформаційні кампанії для подолання сексизму у медіа, такі як [[Жінки в червоному]] проти [[Гендерна упередженість у Вікіпедії|упередженості у Вікіпедії]].

== Зворотний сексизм ==

Спроби допомогти дискримінованим групам подолати нерівність частина називає позитивною або зворотньою дискримінацією.

== Див. також ==

* [[Насильство проти жінок]], [[Убивство честі]], [[Жіноче обрізання|Калічення вульви]]
* [[Гендерний розрив в оплаті праці|Ґендерний розрив в оплаті праці]], [[Неоплачувана робота]], [[Скляна стеля]]
* [[Гендерна упередженість у Вікіпедії]]
* [[Гендер|Ґендер]], [[Гендерна роль|Ґендерна роль]], [[Гендерні стереотипи|Ґендерні стереотипи]]
* [[Фемінізм]]
* [[Расизм]], [[Ейджизм]], [[Ейблізм]], [[Класизм]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Джерела ==
* [https://ua.boell.org/sites/default/files/gender_dlya_medii_2017.pdf Гендер для медій. Підручник з гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей].&nbsp;— Київ: Критика, 2017. 224 с.
* Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Герасіна, В.&nbsp;Л.&nbsp;Погрібна, І.&nbsp;О.&nbsp;Поліщук та ін. За ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Требіна.&nbsp;— Х . :Право, 2015.
* https://fem-proofs.livejournal.com/33984.html

{{Основні права людини|state=expanded}}
{{Види та форми дискримінації}}

[[Категорія:Права людини]]
[[Категорія:Сексизм]]