Самість: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
 
(Не показано 23 проміжні версії 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Са́мість''' термін, що використовується в [[Психологія|психології]], [[Соціологія|соціології]], [[Філософія|філософії]] тощо. Це дуже місткий та багатозначний термін, який по різному сприймається різними дослідниками і його значення відрізняється в різних науках та школах.
'''Са́мість''' [[архетипи|архетип]], який є глибинним центром і виразом психологічної цілісності окремого індивіда. Виступає як принцип об'єднання свідомої і несвідомої частин психіки та одночасно забезпечує виокремлення індивіда з навколишнього його світу. Цей дуже місткий та багатозначний термін використовується в [[Психологія|психології]], [[Соціологія|соціології]], [[Філософія|філософії]] й по різному сприймається різними дослідниками, а його значення відрізняється в різних науках та школах.


== За Юнгом ==
== За Юнгом ==
'''Самість''' [[архетип]] цілісності особистості, самість об’єднує свідоме і несвідоме, що взаємно доповнюють одне одного до цілісності. За Юнгом, самість означає всю особистість. Але вся особистість людини не піддається опису, тому що її несвідоме не може бути описане. В концепції [[Юнґ Карл Ґустав|Юнґа]] це найважливіший архетип. Розвиток самості — головна мета людського життя; самість об'єднує всі вияви душі.
Швейцарський психоаналітик і психолог [[Юнґ Карл Ґустав|Карл Ґустав Юнґ]] розглядав ''самість'' саме як [[Архетипи|архетип]] цілісності особистості, що об'єднує свідоме і несвідоме та взаємно доповнюють одне одного до цілісності. За Юнгом, ''самість'' означає всю особистість. Але вся особистість людини не піддається опису, тому що її несвідоме не може бути описане. В концепції [[Юнґ Карл Ґустав|Юнґа]] це найважливіший архетип. Розвиток ''самості'' — головна мета людського життя; ''самість'' об'єднує всі вияви душі.


Поняття самість у Юнга вживається як архетип колективного несвідомого. За Юнгом, розвиток особистості у процесі її індивідуалізації йде від свідомості до особистого несвідомого, а від нього до колективного несвідомого, центром якого є самість. Юнг зазначає, що в міфах, казках, сновидіннях символами Самості часто виступають мудрий дідусь, хрест, коло, квадрат та інші символи Цілісності. За Юнгом, Самість неможливо виявити емпірично. Він використовує це поняття для обгрунтування самореалізації індивіда. Самореалізація, на думку Юнга, відбувається шляхом занурення у глибини колективного несвідомого. Кінцевою метою індивідуального розвитку є досягнення особистістої неповторності.
Поняття самість у Юнга вживається як архетип колективного несвідомого. За Юнгом, розвиток особистості у процесі її індивідуалізації йде від свідомості до особистого несвідомого, а від нього до колективного несвідомого, центром якого є самість. Юнг зазначає, що в міфах, казках, сновидіннях символами Самості часто виступають мудрий дідусь, хрест, коло, квадрат та інші символи Цілісності. За Юнгом, Самість неможливо виявити емпірично. Він використовує це поняття для обґрунтування самореалізації індивіда. Самореалізація, на думку Юнга, відбувається шляхом занурення у глибини колективного несвідомого. Кінцевою метою індивідуального розвитку є досягнення особистісної неповторності.


Тест професійної орієнтації Мартіна Ахтніха за допомогою інтегратора дозволяє проникнути в поняття «індивідуації». Оскільки результати тестування, у вигляді схильності до певних професій, вибудовують для індивіда шлях нагору (індивідуація), що виражається в досягненні певних статусів<ref>{{cite web 2
== За К. Роджерсом ==
|url = https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/depth-psychology/test-ahtniha/
'''Самість''' — це уявлення людини про себе, яке виникає на основі минулого і теперішнього досвіду та очікувань майбутнього. К. Роджерс
|title = Тест Ахтниха
|author = О. В. Мальцев
|date = 11.08.2018
|website = Официальный сайт Ph.D Олега Мальцева
|websiteurl = https://oleg-maltsev.com
|publisher =
|accessdate = 2018-12-17
|lang = ru
}}</ref>.


== За [[Карл Роджерс|Карлом Роджерсом]] ==
[[Категорія:Психологія]]
'''Самість'''&nbsp;— це уявлення людини про себе, яке виникає на основі минулого і теперішнього досвіду та очікувань майбутнього. Карл Роджерс
[[Категорія:Соціологія]]

[[Категорія:Філософія]]
== За Поппером ==
{{у планах}}

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* {{ФС}}
* ''Кизима Б.'' Самоідентичність // {{ФЕС|сторінки=562}}
* {{ЛЗЕ1|частина =Індивідуація|сторінки =420}}
== Посилання ==
*{{ЛЗЕ2|частина =Самість |сторінки = 365}}
{{psych-stub}}

[[Категорія:Аналітична психологія]]
[[Категорія:Соціальна психологія]]
[[Категорія:Філософські терміни]]
[[Категорія:Архетип]]

Поточна версія на 07:39, 6 січня 2020

Са́мість — архетип, який є глибинним центром і виразом психологічної цілісності окремого індивіда. Виступає як принцип об'єднання свідомої і несвідомої частин психіки та одночасно забезпечує виокремлення індивіда з навколишнього його світу. Цей дуже місткий та багатозначний термін використовується в психології, соціології, філософії й по різному сприймається різними дослідниками, а його значення відрізняється в різних науках та школах.

За ЮнгомРедагувати

Швейцарський психоаналітик і психолог Карл Ґустав Юнґ розглядав самість саме як архетип цілісності особистості, що об'єднує свідоме і несвідоме та взаємно доповнюють одне одного до цілісності. За Юнгом, самість означає всю особистість. Але вся особистість людини не піддається опису, тому що її несвідоме не може бути описане. В концепції Юнґа це найважливіший архетип. Розвиток самості — головна мета людського життя; самість об'єднує всі вияви душі.

Поняття самість у Юнга вживається як архетип колективного несвідомого. За Юнгом, розвиток особистості у процесі її індивідуалізації йде від свідомості до особистого несвідомого, а від нього до колективного несвідомого, центром якого є самість. Юнг зазначає, що в міфах, казках, сновидіннях символами Самості часто виступають мудрий дідусь, хрест, коло, квадрат та інші символи Цілісності. За Юнгом, Самість неможливо виявити емпірично. Він використовує це поняття для обґрунтування самореалізації індивіда. Самореалізація, на думку Юнга, відбувається шляхом занурення у глибини колективного несвідомого. Кінцевою метою індивідуального розвитку є досягнення особистісної неповторності.

Тест професійної орієнтації Мартіна Ахтніха за допомогою інтегратора дозволяє проникнути в поняття «індивідуації». Оскільки результати тестування, у вигляді схильності до певних професій, вибудовують для індивіда шлях нагору (індивідуація), що виражається в досягненні певних статусів[1].

За Карлом РоджерсомРедагувати

Самість — це уявлення людини про себе, яке виникає на основі минулого і теперішнього досвіду та очікувань майбутнього. Карл Роджерс

За ПопперомРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Тест Ахтниха / О. В. Мальцев // Официальный сайт Ph.D Олега Мальцева. — 2018. — 11 августа. — Дата звернення: 17.12.2018.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати