Відмінності між версіями «Савмак»

[неперевірена версія][перевірена версія]
м
 
(Не показані 14 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Правитель
{{Правитель
|посада = [[Боспорські царі|Цар]] - узурпатор
|посада = [[Боспорські царі|Цар]]-узурпатор
|країна = [[Боспорське царство|Боспорського царства]]
|країна = [[Боспорське царство]]
|ім'я = [[Савмак]]
|ім'я = Савмак
|оригінал імені =
|оригінал імені =
|порядок =
|порядок =
|порядок-жін =
|зображення =
|зображення = graycell
|підпис =
|підпис =
|початок повноважень = 109 р. до н.е.
|початок повноважень = 112/111 р. до н.е.
|закінчення повноважень = 107 р. до н.е.
|закінчення повноважень = 111/110 р. до н.е.
|попередник = [[Перісад V]]
|попередник = [[Перісад V]]
|наступник = [[Мітрідат VI Євпатор]]
|наступник = [[Мітрідат VI Євпатор]]
|коронація =
|коронація =
|інші титули =
|інші титули =
|віце-президент =
|партія =
|дата народження = невідомо
|дата народження = невідомо
|місце народження =
|місце народження =
Рядок 28: Рядок 25:
'''Савма́к''' ({{lang-el|Σαύμακος}}) (рр. н. і см. невід.) — керівник повстання [[Скіфи|скіфів]], що спалахнуло в [[Боспорська держава|Боспорській державі]] 112/111 — 111/110 рр. до н. е, ймовірно представник [[Скіфські царі|правлячої династії скіфів]].
'''Савма́к''' ({{lang-el|Σαύμακος}}) (рр. н. і см. невід.) — керівник повстання [[Скіфи|скіфів]], що спалахнуло в [[Боспорська держава|Боспорській державі]] 112/111 — 111/110 рр. до н. е, ймовірно представник [[Скіфські царі|правлячої династії скіфів]].


== Життєпис ==
''Савмак'' і перебіг подій повстання скіфів на [[Боспор]]і відомі нам в першу чергу за відомим декретом [[Діофант (полководець)|Діофанту]], полководцю [[Мітрідат VI Євпатор|Мітрідата VI Євпатора]] (IosPE I<sup>2</sup>, 352).<ref>{{ref-el}} [http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D184547%26bookid%3D235 IosPE I<sup>2</sup>, 352]</ref>
Савмак і перебіг подій повстання скіфів на Боспорі відомі нам в першу чергу за відомим декретом [[Діофант (полководець)|Діофанту]], полководцю [[Мітрідат VI Євпатор|Мітрідата VI Євпатора]] (IosPE I<sup>2</sup>, 352).<ref>{{ref-el}} [http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D184547%26bookid%3D235 IosPE I<sup>2</sup>, 352]</ref>


Присвячений ''Савмаку'' та повязаним з заколотом на [[Боспор]]і подіям уривок повідомляє наступне:''«…коли ж скіфи з Савмаком на чолі підняли повстання і вбили вигодувавшого їх (тобто скіфів) боспорського царя Перісада, а проти Діофанта склали змову, він, уникнувши небезпеки, сів на відправлений за ним громадянами корабель і, прибувши [до нас] й вмовивши громадян, [а також] маючи всіляке сприяння [з боку] пославшого його царя Мітрідата Євпатора, на початку весни з'явився з суходільним та морським військом, а крім того взяв і добірних з громадян на трьох судах і, вирушивши з нашого міста, взяв Феодосію і Пантікапей, винуватців повстання покарав, а Савмака, вбивцю царя Перісада, захопивши в свої руки, вислав в царство Мітрідата і [таким чином] відновив владу царя Мітрідата Євпатора…».''
Присвячений ''Савмаку'' та пов'язаним з заколотом на Боспорі подіям уривок повідомляє наступне:''«…коли ж скіфи з Савмаком на чолі підняли повстання і вбили вигодувавшого їх (тобто скіфів) боспорського царя Перісада, а проти Діофанта склали змову, він, уникнувши небезпеки, сів на відправлений за ним громадянами корабель і, прибувши [до нас] й вмовивши громадян, [а також] маючи всіляке сприяння [з боку] пославшого його царя Мітрідата Євпатора, на початку весни з'явився з суходільним та морським військом, а крім того взяв і добірних з громадян на трьох судах і, вирушивши з нашого міста, взяв Феодосію і Пантікапей, винуватців повстання покарав, а Савмака, вбивцю царя Перісада, захопивши в свої руки, вислав в царство Мітрідата і [таким чином] відновив владу царя Мітрідата Євпатора…».''


У совєтській науці домінувала думка про те, що ''Савмак'' був рабом та очолював повстання рабів на [[Боспор]]i<ref>{{ref-ru}}'' С.&nbsp;А.&nbsp;Жебелев.'' Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ №&nbsp;3, 1938 г., стр. 43-71</ref>. Зараз превалює думка, що ''Савмак'' був представником династів [[Тавроскіфія|Тавроскіфії]], яка мала дружні (союзні) стосунки з [[Боспор]]ом, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах [[Боспорське царство|Боспорського царства]] археологічно підтверджено принаймі з кінця V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.,<ref>{{ref-ru}} ''Яковенко Э. В.'' Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII—III&nbsp;вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.</ref> а для II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. й епіграфічно ([http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D182790%26bookid%3D235 CIRB 75 / КБН 75], [http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D339182%26bookid%3D235 SEG 37:674]), та сам заколот трактується як спроба ''«… збереження попереднього соціального стану участників заколоту у межах нової держави ''(Понту)'', до складу якої їх було інкорпоровано.»''<ref>{{ref-ru}} ''Е.&nbsp;А.&nbsp;Молев.'' Боспор в период эллинизма. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114—133.</ref>. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки ''Савмака'' у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, як заручника.<ref>{{ref-ru}} Молев Е.&nbsp;А.&nbsp;Установление власти Митридата Евпатора на Боспоре. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.</ref>
У радянській науці домінувала думка про те, що ''Савмак'' був рабом та очолював повстання рабів на Боспорі<ref>{{ref-ru}}'' С.&nbsp;А.&nbsp;Жебелев.'' Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ №&nbsp;3, 1938 г., стр. 43-71</ref>. Нині превалює думка, що ''Савмак'' був представником династів [[Тавроскіфія|Тавроскіфії]], яка мала дружні (союзні) стосунки з Боспором, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах [[Боспорське царство|Боспорського царства]] археологічно підтверджено принаймні з кінця V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.,<ref>{{ref-ru}} ''Яковенко Э. В.'' Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII—III&nbsp;вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.</ref> а для II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. й епіграфічно ([http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D182790%26bookid%3D235 CIRB 75 / КБН 75], [http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D339182%26bookid%3D235 SEG 37:674]), та сам заколот трактується як спроба ''«… збереження попереднього соціального стану учасників заколоту у межах нової держави ''(Понту)'', до складу якої їх було інкорпоровано.»''<ref>{{ref-ru}} ''Е.&nbsp;А.&nbsp;Молев.'' Боспор в период эллинизма. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114—133.</ref>. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки ''Савмака'' у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, як заручника.<ref>{{ref-ru}} Молев Е.&nbsp;А.&nbsp;Установление власти Митридата Евпатора на Боспоре. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.</ref>


Близька, але дещо інша думка: ''Савмак''&nbsp;— представник боспорської верхівки, знатний скіф, ''«…не виключено навіть&nbsp;— брат [[Сенамотіс]]. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…»''.<ref>{{ref-ru}} Виноградов Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II&nbsp;в. до н. э. ВДИ, 1987. №&nbsp;1.</ref> Та жодних підтверджень цьому немає. Врешті-решт, ''Савмак'' міг бути представником будь якої боспоро-скіфської родини, навіть сином [[Камасаре Філотекнос|Камасарії]] та [[Аргот Ідантід|Аргота Ідантіда]]. Але наразі все це залишається виключно на рівні цікавих, але нічим не підтверджених припущень.
Близька, але дещо інша думка: ''Савмак''&nbsp;— представник боспорської верхівки, знатний скіф, ''«…не виключено навіть&nbsp;— брат [[Сенамотіс]]. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…»''.<ref>{{ref-ru}} Виноградов Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II&nbsp;в. до н. э. ВДИ, 1987. №&nbsp;1.</ref> Та жодних підтверджень цьому немає. Врешті-решт, ''Савмак'' міг бути представником будь-якої боспоро-скіфської родини, навіть сином [[Камасаре Філотекнос|Камасарії]] та [[Аргот Ідантід|Аргота Ідантіда]]. Але наразі все це залишається виключно на рівні цікавих, але нічим не підтверджених припущень.


Висловлено думку, що на Боспорі не було повстання, а скіфи, очолювані ''Савмаком'', захопили Боспор з теріторії [[Тавроскіфія|Скіфії]].<ref>{{ref-ru}} Гаврилов А.&nbsp;К.&nbsp;Скифы Савмака&nbsp;— восстание или вторжение? (IPE I2&nbsp;352-Syll.3&nbsp;709). Этюды по античной истории и культуре Северного Причерноморья. СПб., 1992 г.</ref>
Висловлено думку, що на Боспорі не було повстання, а скіфи, очолювані ''Савмаком'', захопили Боспор з території [[Тавроскіфія|Скіфії]].<ref>{{ref-ru}} Гаврилов А.&nbsp;К.&nbsp;Скифы Савмака&nbsp;— восстание или вторжение? (IPE I2&nbsp;352-Syll.3&nbsp;709). Этюды по античной истории и культуре Северного Причерноморья. СПб., 1992 г.</ref>


Відомі срібні монети цього часу із зображенням голови [[Геліос]]а і початковою буквою імені С.
Відомі срібні монети цього часу із зображенням голови [[Геліос]]а і початковою буквою імені С.
Рядок 46: Рядок 44:
* [[Боспорські царі]]
* [[Боспорські царі]]


== Примітки ==
== Примітки. Джерела. Посилання ==
{{примітки|2}}
{{примітки|2}}
== Джерела та література ==
* ''Русяєва А.С.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Савмак] // {{ЕІУ|9|418}}


== Література ==
== Додатково ==
* ''Русяєва А. С.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Савмак] // {{ЕІУ|9|418}}
* Гайдукевич В. Ф., Боспорське царство. М.-Л., 1949
* {{ref-ru}} Гайдукевич В. Ф., Боспорское царство. М.-Л., 1949


{{DEFAULTSORT:Савмак}}
{{DEFAULTSORT:Савмак}}

Поточна версія на 12:49, 26 квітня 2020

Савма́к (грец. Σαύμακος) (рр. н. і см. невід.) — керівник повстання скіфів, що спалахнуло в Боспорській державі 112/111 — 111/110 рр. до н. е, ймовірно представник правлячої династії скіфів.

Савмак
Цар-узурпатор
Початок правління: 112/111 р. до н.е.
Кінець правління: 111/110 р. до н.е.

Попередник: Перісад V
Наступник: Мітрідат VI Євпатор

Дата народження: невідомо
Країна: Боспорське царство
Дата смерті: невідомо

ЖиттєписРедагувати

Савмак і перебіг подій повстання скіфів на Боспорі відомі нам в першу чергу за відомим декретом Діофанту, полководцю Мітрідата VI Євпатора (IosPE I2, 352).[1]

Присвячений Савмаку та пов'язаним з заколотом на Боспорі подіям уривок повідомляє наступне:«…коли ж скіфи з Савмаком на чолі підняли повстання і вбили вигодувавшого їх (тобто скіфів) боспорського царя Перісада, а проти Діофанта склали змову, він, уникнувши небезпеки, сів на відправлений за ним громадянами корабель і, прибувши [до нас] й вмовивши громадян, [а також] маючи всіляке сприяння [з боку] пославшого його царя Мітрідата Євпатора, на початку весни з'явився з суходільним та морським військом, а крім того взяв і добірних з громадян на трьох судах і, вирушивши з нашого міста, взяв Феодосію і Пантікапей, винуватців повстання покарав, а Савмака, вбивцю царя Перісада, захопивши в свої руки, вислав в царство Мітрідата і [таким чином] відновив владу царя Мітрідата Євпатора…».

У радянській науці домінувала думка про те, що Савмак був рабом та очолював повстання рабів на Боспорі[2]. Нині превалює думка, що Савмак був представником династів Тавроскіфії, яка мала дружні (союзні) стосунки з Боспором, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах Боспорського царства археологічно підтверджено принаймні з кінця V ст. до н. е.,[3] а для II ст. до н. е. й епіграфічно (CIRB 75 / КБН 75, SEG 37:674), та сам заколот трактується як спроба «… збереження попереднього соціального стану учасників заколоту у межах нової держави (Понту), до складу якої їх було інкорпоровано.»[4]. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки Савмака у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, як заручника.[5]

Близька, але дещо інша думка: Савмак — представник боспорської верхівки, знатний скіф, «…не виключено навіть — брат Сенамотіс. Його поява при дворі останнього Спартокіда не обов'язково була пов'язана з усиновленням чи вихованням його Перісадом… він міг узяти шлюб з однією з дочок Перісада чи з будь-якою з представниць боспорської верхівки… Не виключено, що внаслідок невідомих нам причин йому було заповідано боспорський трон…».[6] Та жодних підтверджень цьому немає. Врешті-решт, Савмак міг бути представником будь-якої боспоро-скіфської родини, навіть сином Камасарії та Аргота Ідантіда. Але наразі все це залишається виключно на рівні цікавих, але нічим не підтверджених припущень.

Висловлено думку, що на Боспорі не було повстання, а скіфи, очолювані Савмаком, захопили Боспор з території Скіфії.[7]

Відомі срібні монети цього часу із зображенням голови Геліоса і початковою буквою імені С.

Попередник:
Перісад V
Боспорський цар
109 до н.е. - 107 до н.е.
Наступник:
Мітрідат VI Євпатор

Див. такожРедагувати

Примітки. Джерела. ПосиланняРедагувати

  1. (гр.) IosPE I2, 352
  2. (рос.) С. А. Жебелев. Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ № 3, 1938 г., стр. 43-71
  3. (рос.) Яковенко Э. В. Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII—III вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.
  4. (рос.) Е. А. Молев. Боспор в период эллинизма. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114—133.
  5. (рос.) Молев Е. А. Установление власти Митридата Евпатора на Боспоре. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.
  6. (рос.) Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.
  7. (рос.) Гаврилов А. К. Скифы Савмака — восстание или вторжение? (IPE I2 352-Syll.3 709). Этюды по античной истории и культуре Северного Причерноморья. СПб., 1992 г.

ДодатковоРедагувати