Перегляд вихідного коду сторінки Савва (Грицуняк)

{{Архієрей
| ім'я               = Митрополит Савва
| оригінальне ім'я   = Metropolita Sawa
| ім'я при народженні               = Міхал Грицуняк
| оригінальне ім'я при народженні   = Michał Hrycuniak
| портрет            = J. E. metropolita Sawa.JPG
| ширина портрету    = 200px
| підпис             = 
| титул              = Митрополит Варшавський та усієї Польщі
| порядок            =
| обрання            = [[12 травня]] [[1998]]
| інтронізація       = [[31 травня]] [[1998]]
| періодкінець        = 
| попередник     = [[Василій (Дорошкевич)]]
| наступник           = 
| титул_2            = [[Білостоцько-Ґданська єпархія|Архієпископ Білостоцький та Ґданський]] <br /><small>(до [[18 червня]] [[1987]] — єпископ)</small>
| церква_2            = [[Польська православна церква]]
| порядок_2          = 
| періодпочаток_2     = [[30 липня]] [[1981]]
| періодкінець_2      = [[11 травня]] [[1998]]
| попередник_2   = 
| наступник_2         = 
| титул_3            = [[Лодзько-Познанська єпархія|Архієпископ Лодзький та Познанський]] 
| церква_3            = [[Польська православна церква]]
| порядок_3          = 
| періодпочаток_3     = [[20 листопада]] [[1979]]
| періодкінець_3      =  [[29 липня]] [[1981]]
| попередник_3   = 
| наступник_3         = 
| церква             = [[Польська православна церква]]
| громада            =
| монаший постриг    = [[6 лютого]] [[1966]]
| дияконат           = 27 вересня 1964 року
| презвітеріат       = 6 березня 1966 року
| єпископські свяченні      =  25 листопада 1979 року
| періодкінець       =
| попередник         =
| наступник          =
| освіта             =
| науковий ступінь   = [[теологія|доктор богословських наук]]
| професія           =
| діяльність         =
| національність     = [[поляк]]{{джерело}}
| тезоіменитство     =
| дата народження    = 15.4.1938
| місце народження   = {{Прапорець|POL}} [[Снятиче|Снятичі]], [[Замостський повіт]], [[Польща]]
| дата смерті        =
| місце смерті       =
| похований          =
| династія           =
| батько             = Володимир Грицуняк
| мати               = Натілія Віннік
| дружина            =
| діти               =
| прийняття чернецтва= [[6 лютого]] [[1966]]
| сан                = [[6 березня]] [[1966]]
| хіротонія          = [[25 листопада]] [[1979]]
| кардинал           =
| автограф           = Автограф Савва Варшавский 2001.JPG
| монограма          =
| нагороди           = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)}} {{!!}} {{Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)}} {{Золотий Хрест Заслуг}}
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня}} {{!!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}
{{!)}}
| Commons            = Category: Metropolitan Sawa of Warsaw and all Poland
}}
'''Блаженнійший Савва митрополит Варшавський та всієї Польщі''' ({{lang-pl|Jego eminencja wiele błogosławiony Sawa metropolita warszawski i całej Polski}} в миру '''Міхал Грицуняк''' {{lang-pl|Michał Hrycuniak}}; {{н}} [[15 квітня]] [[1938]], [[Снятиче|Снятичі]], [[Замостський повіт]], [[Люблінське воєводство]], [[Польща]])&nbsp;— шостий та чинний предстоятель [[Польська православна церква|Польської автокефальної православної церкви]], доктор теології, [[бригадний генерал]].

Є випускником [[Християнська богословська академія у Варшаві|Християнської богословської академії у Варшаві]]. Після того як він 1966 року постригся в ченці, став директором канцелярії митрополита Варшавського та усієї Польщі. Водночас продовжував свою наукову співпрацю з Християнською богословською академією. З 1970 року був благочинним [[Яблочинський монастир|монастиря святого Онуфрія]], сприяючи його відбудові після знищення зі часів [[Друга світова війна|ІІ світової війни]]. 1979 року хіротонізований в єпископа і до 1981 року був [[Лодзько-Познанська єпархія|єпископом Лодзьким і Познанським]]; а після цього, з 1981 до 1998, [[Білостоцько-Ґданська єпархія|єпископом Білостоцьким та Ґданським]] (з 1987 року&nbsp;— архієпископ). З 1994 до 1998 року був керуючим справами польського війська від Православної церкви.

1998 року обраний предстоятелем [[Польська православна церква|Польської православної церкви]].

Не підтримав [[Надання автокефалії православній церкві України|надання Вселенським Патріархатом Томосу Православній Церкві України]]<ref>[https://zahidfront.com.ua/news/Golova-polskogo-pravoslavya-vvazhaye-di-Konstantinopolya-shhodo-nadannya-Tomosu-nezakonnimi.html Голова польського православ’я вважає дії Константинополя щодо надання Томосу «незаконними»?]</ref>.

== Біографія ==

=== Молодість і навчання ===

Митрополит Савва народився селі [[Снятиче|Снятичі]] [[Замостський повіт|Замостського повіту]] в родині Володимира Грицуняка та Наталії Віннік<ref name="saw1">''Krzysztofiński M., Sychowicz K.'' W kręgu «Bizancjum // Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989).&nbsp;— Rzeszów, 2008.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 96—100. {{ref-pl}}</ref>. Втратив батька у віці 2 років, його виховували мама та бабуся<ref name="saw2">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy.&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008.&nbsp;— S. 11.&nbsp;— ISBN 978-83-60311-14-1. {{ref-pl}}</ref>. З дитинства ходив до місцевої православної церкви<ref name="saw2" />.

1957 року завершив своє навчання у [[Православна духовна семінарія у Варшаві|православній духовній семінарії у Варшаві]] і продовжив навчатися у [[Християнська богословська академія у Варшаві|Християнській богословській академії]], котру успішно закінчив 1961 року. Будучи студентом, ніс послух [[іподиякон]]а у [[Митрополит Варшавський та усієї Польщі|митрополита Варшавського та усієї Польщі]] [[Макарій (Оксіюк)|Макарія]]<ref name="pp1">Za wszystko dziękuję Bogu i Wam, «Przegląd Prawosławny», nr 1 (295), styczeń 2010, ss.2-3 {{ref-pl}}</ref>. Свою магістерську працю присвятив третій місійній подорожі святого апостола [[апостол Павло|Павла]]. Того ж року почав працювати викладачем у Варшавській православній богословський семінарії і, одночасно, працював помічником редактора офіційної російськомовної газети Польської православної церкви під назвою «Церковный вестник» . 1962 року став асистентом у Християнській богословській академії у Варшаві<ref name="saw2" />.

27 вересня 1964 року був висвячений у диякона [[Лодзько-Познанська єпархія|єпископом Лодзьким та Познанським]] [[Георгій (Кореністов)|Георгієм (Кореністов)]] у каплиці архангела Михаїла в резиденції Митрополитів Варшавських. У травні наступного року був направлений в докторантуру до [[Белград]]а і навчався у [[Белградський університет|Белградському університеті]]. Докторську дисертація, присвячену життю та діяльності [[Йоан Хреститель|Йоана Хрестителя]], успішно захистив 2 лютого 1966 року. Перебування в [[Югославія|Югославії]] та знайомство з традицією [[Сербська православна церква|Сербської православної церкви]], а особливо з працями сербського монаха та богослова [[Юстин (Попович)|Юстина (Попович)]], утвердили Міхала Грицунка в його намірі постригтися в монахи. Вперше він задумався про це під час свого паломництва до [[Почаївська лавра|Почаївської лаври]] 1957 року<ref name="pp2">A. Matreńczyk: [http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=760&id=8 Jubileusz metropolity Sawy]. «Przegląd Prawosławny», grudzień 2004.{{ref-pl}}</ref>.

=== Духовна особа ===
6 лютого 1966 року був пострижений у ченці патріархом [[Ґерман (Патріарх Сербії)|Ґерманом]]. Прийняв ім'я Савва на честь святого сербського архієпископа [[Святий Савва|Савви]]. Після повернення до Польщі митрополитом Варшавським та усієї Польщі [[Стефан (Рудик)|Стефаном (Рудик)]] був рукоположений у священика. Це відбулося в [[Митрополичий собор святої рівноапостольної Марії Магдалини|соборі святої Марії Магдалини у Варшаві]] 6 березня 1966 року<ref name="ws12">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 12. ISBN 978-83-60311-14-1 {{ref-pl}}</ref>. З 1966 по 1970 виконував обов'язки директора канцелярії варшавського митрополита. В той же час продовжував свою наукову співпрацю з Християнською богословською академією, сприяв ремонту храму святої Марії Магдалини у Варшаві, а також неодноразово виїжджав на [[Підкарпаття]] з метою підтримки діяльності тамтешніх парафій, які були позбавлені постійного духовенства. За свою працю на благо Польській православній церкві 11 травня 1969 року удостоївся звання [[ігумен]]а<ref name="ws12" />. Пізніше, за власним бажанням відмовився працювати в канцелярії варшавського митрополита аргументуючи це заздрістю інших священиків, а також конфліктом зі священиком Єжи Клінгером та невизнанням Християнською богословською академією його диплому доктора наук, котрий він отримав у Белграді<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.102-108{{ref-pl}}</ref>. У середині 60-х років став кандидатом на єпископську кафедру, однак до хіротонії справа так і не дійшла<ref name="miron272">A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 272. ISBN 83-7431-046-4 {{ref-pl}}</ref>.

=== Благочинний яблочинського монастиря ===

1970 року удостоївся звання [[архімандрит]]а і продовжив своє служіння в [[Яблочинський монастир|Яблочинському монастирі]], де провадив ремонт об'єктів знищених під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]<ref>''Kuryłowicz A.'' Prawosławne ośrodki zakonne na ziemiach polskich w okresie powojennym // Życie monastyczne w Rzeczypospolitej / red. A. Mironowicz, U. Pawluczuk, P. Chomik.&nbsp;— Białystok&nbsp;: Zakład Historii Kultur Pogranicza Instytutu Socjologii Uniwersytetu w Białymstoku, 2001.&nbsp;— S. 252—253.&nbsp;— ISBN 83-902928-8-2. {{ref-pl}}</ref>. Після завершення ремонту 1974 року<ref name="ws12" /> став ректором духовної семінарії, вищі класи якої були перенесені до монастиря з Варшави<ref>Za wszystko dziękuję Bogu i Wam // Przegląd Prawosławny.&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;1 (295) (styczeń).&nbsp;— S. 2–3. {{ref-pl}}</ref>. Архімандрит Савва також сприяв розбудові монастирського комплексу та розвитку сільського господарства, яким займалися ченці його монастиря<ref name="ws12" />. У навчальному році 1977—1978 стає викладачем секції православної теології [[Християнська богословська академія у Варшаві|Християнської богословської академії у Варшаві]]<ref>Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego.&nbsp;— 1979.&nbsp;— №&nbsp;1—2.&nbsp;— S. 152. {{ref-pl}}</ref>. 1978 року став доктором габілітованим богословських наук за спеціальністю «[[догматичне богослов'я]]»<ref name="ws12" />. Згідно з рішенням міністерства освіти науки і техніки у жовтні 1979 року йому було присвоєне вчене звання доцента<ref name="ws12" />

=== Єпископ ===
[[Файл:Arcybiskup Sawa (Hrycuniak), metropolita Bazyli (Doroszkiewicz), metropolita Filaret (Wachromiejew).JPG|thumb|250px|<center>Архієпископ Савва, митрополит Варшавський [[Василій (Дорошкевич)]] та митрополит [[Філарет (Вахромєєв)]] під час урочистостей на [[Гора Хрестів (Грабарка)|святій горі Грабарка]]]]
20 листопада 1979 року став кандидатом на [[Лодзько-Познанська єпархія|єпископа Лодзького та Познанського]]<ref name="ws12" /> і за 5 днів отримав єпископську хіротонію<ref>Dudra S.: Kościół Prawosławny na ziemiach zachodnich i północnych Polski po II wojnie światowej. Zielona Góra: Wydawnictwo Uniwersytetu Zielonogórskiego, 2004, s. 31. ISBN 83-89712-37-7. {{ref-pl}}</ref>. Того ж року єпископ Савва став керівником секції православного богослов'я у Християнській богословські академії у Варшаві а також став завідувачем кафедри догматичного та морального богослов'я зазначеного навчального закладу. Будучи єпископом Лодзьким та Познанським ініціював ремонт [[Собор Александра Невського у Лодзі|Собору Александра Невського у Лодзі]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 13. ISBN 978-83-60311-14-1 {{ref-pl}}</ref>. Його діяльність була позитивно оціненою урядовим відділом з питань релігії. Згідно з рапортами цієї інституції дільність єпископа Савви та проведені ним реорганізації оживили релігійне життя єпархії<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 286. ISBN 83-7431-046-4 {{ref-pl}}</ref>.

31 липня 1981 року був призначеним [[Білостоцько-Ґданська єпархія|єпископом Білостоцько-Ґданським]]. У новій єпархії працював задля відновлення парафіяльного життя. Був ініціатором побудови нових та відновлення старих церков. За його ініціативи в Польщі була побудована найбільша православна церква&nbsp;— [[Святодухівська церква в Білостоці]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 13. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. 18 квітня 1987 року був удостоєний звання архієпископа<ref>Dudra S.: Kościół Prawosławny na ziemiach zachodnich i północnych Polski po II wojnie światowej. Zielona Góra: Wydawnictwo Uniwersytetu Zielonogórskiego, 2004, s. 31. ISBN 83-89712-37-7{{ref-pl}}</ref>.

Ініціював періодичні концерти церковної музики в [[Білосток]]у. Частина прибутків з цих концертів йшла на підтримку благодійної справи єпархії. У значній мірі сприяв активізації монастирського життя в чоловічому монастирі у [[Сурасль|Супраслі]]. У 1992 році допомагав у створенні жіночого монастиря в Дойлидах. У тому монастирі перебувають віднайдені ним мощі [[Гавриїл Білостоцький|святого Гавриїла Білостоцького]]<ref name="Polski Sawy 2008">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 14. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. Відновлення культу вшанування святого, котрий значно ослабнув після ІІ світової війни, відбулося також завдяки діянням єпископа Савви<ref>Sosna G.: Święte miejsca i cudowne ikony. Prawosławne sanktuaria na Białostocczyźnie. Białystok: Orthdruk, 2006, s. 152. ISBN 8385368698 {{ref-pl}}</ref>.

Два роки по тому архієпископ почав відновлювати життя у ще одному монастирі жіночому монастирі у Войнові. 1996 року за його благословенням був створений єпархіальний осередок милосердя «Елеос». За дорученням святого собору єпископів Польської автокефальної православної церкви він був духовним опікуном братства православної молоді<ref name="Polski Sawy 2008"/>.

Протягом 1984—1990 років був проректором Християнської богословської академії у Варшаві. 1990 року за свій науковий доробок отримав вчене звання надзвичайного професора; а через 2 роки звання звичайного професора<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 15. ISBN 978-83-60311-14-1 {{ref-pl}}</ref>. 1994—1998 був православним керуючим справами польського війська. 1996 року отримав звання [[бригадний генерал|бригадного генерала]] від тодішнього польського Президента [[Александр Кваснєвський|Александра Кваснєвського]]<ref>Nominacja generalska dla Jego Ekscelencji Arcybiskupa Sawy, «Polski Żołnierz Prawosławny», nr 3(8), lipiec-sierpień-wrzesień 1996, ISSN 1233-7587, s.3 {{ref-pl}}</ref>. Будучи керуючим справами польського війська започаткував публікацію квартальника ''Polski Żołnierz Prawosławny'' та ініціював заснування православних парафій в усіх військових округах Польщі. Завдяки його старанням православні священики розпочали свою діяльність у прикордонних підрозділах, в'язницях та слідчих ізоляторах. Протягом 1979—1918 був членом змішаної православно-католицької комісії з питань теологічного діалогу. У 1990—1991 був співголовою Державно-церковної редакційної групи, завданням якої було опрацювання законопроекту стосовно ставлення держави до Польської православної церкви<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 290—291. ISBN 83-7431-046-4{{ref-pl}}</ref>.

=== Митрополит Варшавський і усієї Польщі ===
[[Файл:Lech Kaczynski i przedstawiciele kosciołow chrzescijanskich(3).jpg|thumb|250px|<center>Митрополит Савва під час зустрічі польського Президента [[Лех Качинський|Леха Качинського]] з представниками християнських церков Польщі]]
[[Файл:Sawa Neofit Moskwa2013.jpeg|thumb|250px|<center>Митрополит Савва з [[Неофіт (Патріарх Болгарський)|патріархом Болгарії Неофітом]] під час зустрічі Президента Росії [[Володимир Путін|Володимира Путіна]] з главами православних Церков 25 липня 2013 року]]
Під час хвороби митрополита [[Василій (Дорошкевич)|Василія (Дорошкевич)]] з 28 січня 1998 року був патріаршим місцеблюстителем<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 303. ISBN 83-7431-046-4</ref>. Після його смерті 12 травня 1998 року собор єпископів Польської автокефальної православної церкви обрав єпископа Савву митрополитом Варшавським і усієї Польщі. Урочиста інтронізація нового митрополита відбулася 31 травня 1998 року в соборі святої Марії Магдалини у Варшаві<ref name="ReferenceA">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 15. ISBN 978-83-60311-14-1. {{ref-pl}}</ref>. 1999 року ініціював створення кафедри православного богослов'я в [[Білостоцький університет|Білостоцькому університеті]] і став першим завідувачем цієї кафедри<ref>A. Matreńczyk: [http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=760&id=8 Jubileusz metropolity Sawy]. «Przegląd Prawosławny», grudzień 2004. {{ref-pl}}</ref>. Як митрополит ініціював створення дитячих будинків через благодійну організацію «Елеос», яка пізніше була перетворена у Православний Митрополичий Осередок Милосердя «Елеос». Став ініціатором щорічних з'їздів духовенства [[Варшавсько-Бєльська єпархія|Варшавсько-Бєльської єпархії]], в якій беруть участь священики, [[псалміст]]и, [[диригент]]и церковних хорів, а також ченці та черниці польської православної церкви. За його безпосередньою допомогою на території цієї єпархії повстало кілька нових храмів, частина старих церков були відремонтовані.

6 лютого 2000 року Президент Польщі [[Александр Кваснєвський]] нагородив митрополита Савву Командирським Хрестом [[Орден Відродження Польщі|Ордену Відродження Польщі]]<ref>E. Czykwin, Inni nas wzbogacają, «Przegląd Prawosławny», nr 7/2000, ISSN 0867-7476, s.7{{ref-pl}}</ref>.

13 березня 2002 року собор єпископів Польської православної церкви, за головування митрополита Савви постановив, що [[Португальська православна церква]], котра від 90-х років перебувала під юрисдикцією Польської православної церкви, втратила свій канонічний статус. З цього часу Польська православна церква має під своїм патронатом лише лише деякі місії в [[Бразилія|Бразилії]], а також парафії в [[Альгеро]] на [[Сардинія|Сардинії]]<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 304. ISBN 83-7431-046-4{{ref-pl}}</ref>. З 2003 року координував приготування до канонізації [[Мученики Холмські і Підляські|мучеників Холмських та Підляських]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 16–17. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>.

З 25 червня до 15 липня 2008 року у зв'язку з дихальною недостатністю перебував у шпиталі і не виконував своїх обов'язків<ref>Hospitalizacja Jego Eminencji metropolity Sawy, «Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego», Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 8(225), ISSN 02039-4499, s.7</ref>. З 10 квітня 2010 року виконував обов'язки тимчасово керуючого справами польського війська від православної церкви, у зв'язку із [[Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010|трагічною загибеллю]] архієпископа [[Мирон (Ходаковський)|Мирона]]<ref>[http://www.orthodoxia.pl/?p=2&_s=9&details=2928 Д. Суліма. Митрополит Савва є тимчасовим керуючий справами польського війська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150319085131/http://www.orthodoxia.pl/?p=2&_s=9&details=2928 |date=19 березень 2015 }}{{ref-pl}}</ref>. 10 червня того ж року на цю посаду назначений архієпископ [[Георгій (Паньковський)]]<ref>meg: [http://wiadomosci.wp.pl/kat,1342,title,Wybrano-nowego-zwierzchnika-prawoslawnego-ordynariatu,wid,12348826,wiadomosc.html Wybrano nowego zwierzchnika prawosławnego ordynariatu] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130415154321/http://wiadomosci.wp.pl/kat,1342,title,Wybrano-nowego-zwierzchnika-prawoslawnego-ordynariatu,wid,12348826,wiadomosc.html |date=15 квітень 2013 }} (pol.). W: Polska Agencja Prasowa [on-line]. Wirtualna Polska. [доступ 2013-09-16]{{ref-pl}}</ref>.

З 2000 року є почесним доктором семінарії святого Володимира у [[Чествуд]]і (США), Білостоцького уніврситету (2001), [[Університет у Салоніках|університету в Салоніках]] (2002), [[Мінська духовна академія|Мінської духовної академії]]<ref>A. Matreńczyk: [Jubileusz metropolity Sawy] (pol.). [http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=760&id=8 «Przegląd Prawosławny»], grudzień 2004. [доступ 2013-09-16].{{ref-pl}}</ref> (2002), [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 17. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. 22 січня 2007 року від Патріарха московського [[Алексій ІІ|Алексія ІІ]] за вклад в укріплення братських стосунків між Польською та Російською православними церквами отримав орден Даниїла Московського І ступеня<ref>[http://www.sedmitza.ru/text/423868.html Патріарх Московський і всієї Русі нагородив митрополита Савву орденом Даниїла Московського І ступеня]</ref>.

Триразово брав участь у Всесвітніх соборах православних&nbsp;— зібраннях усіх предстоятелів православних церков. У 1998 році сприяв розв'язанню проблеми розколу [[Болгарська православна церква|Болгарської православної церкви]] (у зв'язку з чим з'явився так званий [[Болгарська православна церква (альтернативний синод)|альтернативного синоду]])<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 45–49. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. У 2000 році в [[Єрусалим]]і брав участь у соборі з народи 2000 річчя [[Різдво Христове|Різдва Христового]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 90–100. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. Також 2005 року брав участь у розв'язанні конфлікту між патріархом Єрусалимським [[Іриней І (Патріарх Єрусалимський)|Іринеєм]] та Церковним Синодом<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 455—459. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. У 2013 році брав участь в урочистостях з нагоди 1025 річниці з дня [[хрещення Київської Русі]]<ref>http://www.patriarchia.ru/db/text/3129048.html{{ref-ru}}</ref>.
 
Науковий доробок митрополита Савви складається з понад 100 науковий праць серед яких є збірник його проповідей російською мовою під назвою «Слова и проповеди»<ref>A. Matreńczyk: Jubileusz metropolity Sawy. «Przegląd Prawosławny», grudzień 2004. {{ref-pl}}</ref>. Є почесним членом Біблійного товариства, міжнародного комітету у справах етики а також Польської екуменічної ради<ref name="ReferenceA"/>.

=== Питання співпраці з СБ ===

'''1966-1970'''

Польські історики Кшиштоф Сиховіч та Маріуш Кшиштофінські проаналізувавши документи [[Служба безпеки ПНР|СБ]] Польщі дійшли висновку, що у 1965 році майбутній митрополит був зареєстрований кандидатом у таємні агенти. 12 вересня 1966 «за власним бажанням» був прийнятий до лав таємних агентів під іменем «Юрек». Це було пов'язано з широкою операцією під кодовою назвою «Візантія». Сам митрополит стверджував, що не підписував ніяких зобов'язань щодо співпраці з СБ<ref name="saw1"/>. Також він стверджував, що ті гроші, котрі за словами автора він отримував як винагороду за співпрацю з СБ, були надані йому урядовим комітетом з питань визнань і що їх давали так само й іншим ієрархам<ref>http://www.wspolczesna.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20090103/REG00/486508900</ref>. Перші доноси таємного агента Юрека були зроблені ще у перший місяць, коли його завербували. Наступні рапорти стосувалися діяльності Польської православної церкви в [[екуменізм|екуменічному русі]] в Польщі та закордоном<ref name="saw1"/>. Таємний агент Юрек писав також про візити до Польщі єпископа едмунтонського і Канади [[Пантелеймон (Рудик)|Пантелеймона]], а також про його участь у соборі єпископів Польської православної Церкви. Писав характеристики на православне духовенство (зокрема критикував тодішнього митрополита [[Стефан (Рудик)|Стефана (Рудик)]], [[Єжи Клінгер]]а, єпископа [[Василій (Дорошкевич)|Василія (Дорошкевич)]], у меншій мірі також єпископа [[Никанор (Неслуховський)|Никанора]]). Він не лише виходив на зустрічі призначені його куратором, але й сам назначав зустріч з ним. До проведення собору 1967 року пропонував виведення з собору єпископа [[Георгій (Кореністов)|Георгія (Кореністов)]] та митрополита Стефана і визнати їх [[єпископ-емерит|єпископами-емеритами]] та поставити на їхнє місце нових ієрархів. Після смерті митрополита Стефана і перед виборами нового митрополита «Юрек» критикував кандидатуру єпископа Василія (Дорошкевич).<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.102-108 {{ref-pl}}</ref>

'''1970-1979'''

Згідно з документи [[Інститут національної пам'яті (Польща)|Інституту національної пам'яті в Польщі]] майбутній митрополит продовжував свою співпрацю з СБ, перебуваючи у [[Яблочинський монастир|Яблочинському монастирі]]. Передавав інформацію про греко-католицького священика [[Роман П'єнтка|Романа П'єнтку]]<ref>''Krzysztofiński M., Sychowicz K.'' W kręgu «Bizancjum» // Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)…&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 113. {{ref-pl}}</ref>, дуже негативно оцінював діяльність митрополита Василія<ref name="bizan114">M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.114 {{ref-pl}}</ref>, писав характеристики на ченців а також слухачів лекцій усіх класів тамтешньої семінарії а також інформував про прихожан тамтешнього монастиря<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.119-120 {{ref-pl}}</ref>. 1976 року представив причини конфлікту між єпископом білостоцьким Никанором та митрополитом Василієм<ref name="bizan123">M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.123 {{ref-pl}}</ref>. Того ж року представив потенійних кандидатів на посаду єпископа, вказуючи найбільш відповідним до самого себе [[Адам (Дубец)|о. Адама (Дубец)]]. Стверджував також, що кадрові проблеми церкви спричинили до того, що на єпископів висвячують абсолютно випадкових осіб, через що образ Церкви в інших [[Помісні првославні церкви|помісних православних церквах]], зокрема в [[Сербська православна церква|Сербській]] та [[Російська православна церква|Російській]] не був позитивним<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.124 {{ref-pl}}</ref>. У своїх характеристиках стосунків між [[православна церква|православною]] та [[греко-католицька церква|греко-католицькою]] церквами, вказував на священиків, котрі, на його думку, симпатизували [[Берестейська унія|унії]]<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.125-126 {{ref-pl}}</ref>.

1977 року агент «Юрек» передав інформацію щодо засідань [[Всесвітня рада церков|Всесвітньої ради церков]]<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.128 {{ref-pl}}</ref>.

У зв'язку з важкими стосунками з митрополитм Василієм, Савва хотів покинути посаду благочинного Яблочинського монастиря і навіть відійти від церкви<ref name="bizan114" />.

Все ж таки митрополит Сава визнав, що він скаржився на контакти [[Православна церква|православних]] з [[Католицька церква|католиками]] в той час, коли був єпископом білостоцько-ґданським. Причиною його незадоволення стали конфлікти між католиками та православними за [[Супрасльський благовіщенський монастир]]<ref>[http://www.wspolczesna.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20090103/REG00/486508900 Митрополит Савва: я розмовляв з СБ]{{ref-pl}}</ref>.

== Офіційні візити ==
Як митрополит варшавський і всієї Польщі значно розширив зв'язки Польської православної церкви з іншими автокефальними та автономними православними церквами. Мав численні міжнародні візити:
{{Div col|cols=2}}

* До [[Константинопольська православна церква|Константинопольського патріархату]] у 1998<ref name="ReferenceB">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 25. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2000<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 87. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2005<ref name="ReferenceC">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 453. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Александрійська православна церква|Александрійського патріархату]] у 2003<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 291. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Єрусалимський патріархат|Єрусалимського патріархату]] у 2003<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 291. ISBN 978-83-60311-14-1</ref> та 2010<ref>Pielgrzymka Jego Eminencji, Wielce Błogosławionego Sawy, metropolity warszawskiego i całej Polski do Ziemi Świętej (26 listopada&nbsp;— 3 grudnia 2010, «Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego», Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 8(225), ISSN 02039-4499, ss.3–9{{ref-pl}}</ref>
* До [[Російська православна церква|Російської православної церкви]] у 1998<ref name="ReferenceB"/>, 2005<ref name="ReferenceC"/>, 2007<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 515. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2009<ref>A. Matreńczyk, Bóg i Cerkiew nakładają na mnie ciężki krzyż, «Przegląd Prawosławny», nr 3 (285), marzec 2009, ISSN 1230—1078, s.2{{ref-pl}}</ref>, 2011<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/1747640.html На святкування 65-го ювілею предстоятеля Російської православної церкви прибув Блаженнійший митрополит варшавський і усієї Польщі Савва]{{ref-ru}}</ref>
* До [[Грузинська православна церква|Грузинської православної церкви]] у 2004<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Сербська православна церква|Сербської православної церкви]] у 2001<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 185. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2004<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Болгарська православна церква|Болгарської православної церкви]] 2001<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 185. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2004<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Румунська православна церква|Румунської православної церкви]] у 2000<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 87. ISBN 978-83-60311-14-1</ref>, 2004{{ref-pl}}<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Кіпрська православна церква|Кіпрської православної церкви]] у 2009<ref>ks. D. Sawicki, Historia Cypru i Cypryjskiej Cerkwi Prawosławnej, «Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego», nr 5 (234), ISSN 02039-4499, s.8{{ref-pl}}</ref>
* До [[Грецька православна церква|Грецької православної церкви]] у 2002<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 237. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2006<ref name="ReferenceC"/>, 2012<ref>[http://www.orthodoxia.pl/?p=2&details=5101 Візит митрополита Савви в Афіни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150319085918/http://www.orthodoxia.pl/?p=2&details=5101 |date=19 березень 2015 }} {{ref-pl}}</ref>
* До [[Православна Церква Чеських Земель і Словаччини|православної церкви Чеських земель та Словаччина]] у 2012<ref>Wizyta metropolity warszawskiego i całej Polski Sawy w Cerkwi Prawosławnej Czech i Słowacji (26-29 kwietnia 2012 r.), «Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego», Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 6(271), ISSN 02039-4499, s.3{{ref-pl}}</ref>
* До [[Православна церква в Америці|Православної церкви в Америці]] у 2000<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 87. ISBN 978-83-60311-14-1</ref>, 2002<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 237. ISBN 978-83-60311-14-1</ref>
* До [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви Московського патріархату]] у 2002<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 237. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Фінляндська православна церква|Фінляндської православної церкви]] у 2004<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Білоруський екзархат|Білоруського екзархату Московського патріархату]] у 2002<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 237. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Західноєвропейський екзархат російських парафій|Західноєвропейського екзархату російських парафій]] у 2004<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Бельгійська митрополія Константинопольського патріархату|Бельгійської митрополії Константинопольського патріархату]] 2016<ref>[http://orthpol.be/pl/2016/10/25/zakonczenie-wizyty-metropolity-sawy-w-belgii Закінчення візиту митрополита Савви до Бельгії]{{ref-pl}}</ref>

{{Div col end}}

== Нагороди ==
Митрополит Савва має численні церковні та державні нагороди:

'''Церковні Нагороди'''
{{Div col|cols=2}}

* Орден св. Марії Магдалени (Польська православна церква)
* Орден Хреста Гробу Господнього І ступеня (Єрусалимський патріархат)
* Орден св. Сергія Радонежського І ступеня (Російська православна церква)
* Орден св. князя Даниїла Московського І ступеня (Російська православна церква)<ref>[http://www.sedmitza.ru/news/423868.html Предстоятель Польської православної церкви митрополит Савва нагороджений орденом св. князя Даниїла Московського] {{ref-ru}}</ref>
* Хрест св. Інокентія І ступеня (Православна церква в Америці)
* Орден рівноапостольного князя Володимира
* Зірка ESCO (міжнародне братство благочинності)
* Орден св. Єфросинії Полоцької (Білоруська православна церква)<ref>http://minds.by/stupeny/nomera/8/st8_33.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071218024151/http://minds.by/stupeny/nomera/8/st8_33.html |date=18 грудень 2007 }} {{ref-ru}}</ref>
* Орден честі і слави (Російська православна церква)<ref>http://www.patriarchia.ru/db/text/3123383.html{{ref-ru}}</ref>

{{Div col end}}

'''Державні нагороди'''
* [[Золотий Хрест Заслуги]]
* Командирський хрест ордену відродження Польщі<ref>http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WMP19990160219 {{ref-pl}}</ref>
* Офіцерський хрест [[Орден Відродження Польщі|ордену відродження Польщі]]
* Орден Палестинської автономії
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] I&nbsp;ст. ([[Україна]], [[27 липня]] [[2013]])&nbsp;— ''за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2013 Указ Президента України №&nbsp;405/2013 від 27 липня 2013 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»]</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[Україна]], [[8 травня]] [[2008]])&nbsp;— ''за визначний особистий внесок в утвердження добросусідських відносин між Україною і Республікою Польща, багаторічну плідну церковну діяльність''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/424/2008 Указ Президента України №&nbsp;424/2008 від 8 травня 2008 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»]</ref>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* A. Matreńczyk, Bóg i Cerkiew nakładają na mnie ciężki krzyż, «Przegląd Prawosławny», nr 3 (285), marzec 2009, ISSN 1230—1078{{ref-pl}}
* A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001{{ref-pl}}
* M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.96-128{{ref-pl}}
* A. Kuryłowicz, Prawosławne ośrodki zakonne na ziemiach polskich w okresie powojennym [w:] red. A. Mironowicz, U. Pawluczuk, P. Chomik, Życie monastyczne w Rzeczypospolitej, Zakład Historii Kultur Pogranicza Instytutu Socjologii Uniwersytetu w Białymstoku, Białystok 2001, ISBN 83-902928-8-2{{ref-pl}}
* Pielgrzymka Jego Eminencji, Wielce Błogosławionego Sawy, metropolity warszawskiego i całej Polski do Ziemi Świętej (26 listopada&nbsp;— 3 grudnia 2010, «Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego», Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 8(225), ISSN 02039-4499{{ref-pl}}
* W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008{{ref-pl}}

{{refend}}

== Посилання ==
{{refbegin|2}}
* Стаття є перекладом [[:pl:Sawa (Hrycuniak)|еквівалентної статті в польській Вікіпедії]].
* [http://www.orthodox.pl/ Офіційний сайт Польської православної церкви{{ref-pl}}]
* [https://web.archive.org/web/20130921055037/http://prawoslawie.uwb.edu.pl/metropolita-sawa Біолграфія Митрополита Савви на сайті кафедри теології Білостоцького університету{{ref-pl}}]
* [https://web.archive.org/web/20130921055039/http://old.orthodox.bialystok.pl/sawa.htm Біографія Митрополита Савви на сайті Білостоцької єпархії{{ref-pl}}]
* [http://www.tygodnikzamojski.pl/ludzie/62/1/ Грицуняк Міхал&nbsp;— під Комаровом народився глава Польської православної церкви Митрополит Савва{{ref-uk}}]
* [http://www.ekumenizm.pl/article.php?story=20090103103736275 Люстрований Митрополит Савва{{ref-pl}}]
* [http://krotov.info/history/20/1980/savva.htm Цезари Ґмиз: минуле архієпископа Савви{{ref-ru}}]
* [http://www.credo-ua.org/2012/08/67637 Православний митрополит Варшави Савва: «Добрий приклад для нас і подальших поколінь» {{ref-uk}}]
* Інтерв'ю митрополита Савви {{youtube|C1vCCC5wNqo}} {{ref-ru}}

{{refend}}
{{Предстоятелі Православних Церков}}
{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Грицуняк, Савва}}
[[Категорія:Православні єпископи]]
[[Категорія:Доктори наук Польщі]]
[[Категорія:Священники]]
[[Категорія:Предстоятелі Польської православної церкви]]
[[Категорія:Бригадні генерали]]
[[Категорія:Польські богослови]]
[[Категорія:Доктори богослов'я]]
[[Категорія:Богослови за алфавітом]]
[[Категорія:Випускники Белградського університету]]
[[Категорія:Капелани Війська Польського]]
[[Категорія:Уродженці Холмщини]]
[[Категорія:Українці Польщі]]