Річ у собі — термін, який Іммануїл Кант використовував у своїй філософії для позначення сутності, що була б цілком і повністю незалежна від досвіду.

Для Канта поняття ноумен синонімічне поняттю речі в собі, хоча його за це критикували, оскільки термін ноумен склався набагато раніше й уже мав усталене значення.