Відкрити головне меню

Рівнодення

момент часу, у який центр сонячного диску у своєму видимому русі екліптикою перетинає небесний екватор
Дати і час сонцестоянь і рівнодень за UTC
рік Рівнодення
Березень
Сонцестояння
Червень
Рівнодення
Вересень
Сонцестояння
Грудень
день час день час день час день час
2010 20 17:32 21 11:28 23 03:09 21 23:38
2011 20 23:21 21 17:16 23 09:04 22 05:30
2012 20 05:14 20 23:09 22 14:49 21 11:12
2013 20 11:02 21 05:04 22 20:44 21 17:11
2014 20 16:57 21 10:51 23 02:29 21 23:03
2015 20 22:45 21 16:38 23 08:20 22 04:48
2016 20 04:30 20 22:34 22 14:21 21 10:44
2017 20 10:28 21 04:24 22 20:02 21 16:28
2018 20 16:15 21 10:07 23 01:54 21 22:23
2019 20 21:58 21 15:54 23 07:50 22 04:19
2020 20 03:50 20 21:44 22 13:31 21 10:02

Рівноде́ння — момент часу, у який центр сонячного диска при своєму видимому річному переміщенні екліптикою перетинає небесний екватор. У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі. «Майже», тому що початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диску (а не його центру). Внаслідок значного кутового діаметра Сонця та рефракції тривалість дня навіть у рівнодення буде на кілька хвилин більшою за 12 годин, а тривалість ночі, відповідно, меншою.

Точка, в якій центр Сонця перетинає екватор під час руху з південної півкулі в північну, називається точкою весняного рівнодення, протилежна — точкою осіннього рівнодення. Внаслідок того, що тропічний рік (проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку рівнодення) не збігається із тривалістю календарного року, моменти рівнодення рік у рік зміщуються відносно початку календарної доби. Моменти рівнодення наступають у простий рік на 5 год 48 хв 46 сек пізніше, ніж у попередній, а у високосний — на 18 год 11 хв 14 сек раніше; тому моменти рівнодення можуть припадати на дві сусідні календарні дати. У наш час (початок 21 ст.) Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за Грінвічем (цей момент вважають початком астрономічної весни в Північній півкулі), а точку осіннього рівнодення — 22 або 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі).

Гіппарх (2 ст. до н. е.) виявив, що точки рівнодення повільно зміщуються уздовж екліптики назустріч видимому річному руху Сонця. Це зміщення зумовлене зміною положення небесного екватора, що пояснюється прецесією вісі обертання Землі, і має період близько 26 000 років. 1737 року Джеймс Брадлей відкрив явище нутації земної осі, внаслідок якої точки рівнодення роблять коливальні рухи з періодом в 18,6 року щодо середнього положення, обумовленого їх прецесійним переміщенням.

Зі зміною положення точок рівнодення пов'язані зміни небесних координат світил. Від точки весняного рівнодення ведеться відлік прямих сходжень у екваторіальній системі координат та довготи у екліптичній системі координат. У астрономічних каталогах подаються координати об'єктів для певного розташування точки весняного рівнодення, епоха якого вказується. Тому визначення положення цієї фіктивної точки на небесній сфері є важливим завданням астрометрії.

Значення у культурі

У багатьох народів у різні часи весняне рівнодення було початком Нового року. Цей момент слугує відліком для важливих подій у різних релігіях, зокрема в іудаїзмі (Песах), християнстві (обчислення дати Великодня), ісламі (Навруз) тощо.

Дивіться також

Джерело