Рівнодення

момент часу, у який центр сонячного диску у своєму видимому русі екліптикою перетинає небесний екватор
Версія від 22:16, 31 жовтня 2008, створена SieBot (обговорення | внесок) (робот змінив: eu:Ekinokzio)
Дати і час сонцестоянь і рівнодень за UTC
рік Рівнодення
Березень
Сонцестояння
Червень
Рівнодення
Вересень
Сонцестояння
Грудень
день час день час день час день час
2010 20 17:32 21 11:28 23 03:09 21 23:38
2011 20 23:21 21 17:16 23 09:04 22 05:30
2012 20 05:14 20 23:09 22 14:49 21 11:12
2013 20 11:02 21 05:04 22 20:44 21 17:11
2014 20 16:57 21 10:51 23 02:29 21 23:03
2015 20 22:45 21 16:38 23 08:20 22 04:48
2016 20 04:30 20 22:34 22 14:21 21 10:44
2017 20 10:28 21 04:24 22 20:02 21 16:28
2018 20 16:15 21 10:07 23 01:54 21 22:23
2019 20 21:58 21 15:54 23 07:50 22 04:19
2020 20 03:50 20 21:44 22 13:31 21 10:02


Рівноде́ння — момент часу, у який центр сонячного диска при своєму видимому річному переміщенні по екліптиці перетинає небесний екватор. У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі, відрізняючись від 12 год лише на кілька хвилин внаслідок рефракції й значної величини кутового діаметра Сонця.

Точка, у якій центр Сонця перетинає екватор при русі з південної півкулі в північну, називається точкою весняного рівнодення, протилежна — точкою осіннього рівнодення. Внаслідок того, що проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку рівнодення (тропічний рік) не збігається із тривалістю календарного року, моменти рівнодення рік у рік переміщаються відносно початку календарної доби. Моменти рівнодення наступають у простий рік на 5 год 48 хв 46 сек пізніше, ніж у попередній, а у високосний — на 18 год 11 хв 14 сек раніше; тому моменти рівнодення можуть доводитися на дві сусідні календарні дати. У цей час (початок 21 ст.) Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 й 21 березня (цей момент уважається початком астрономічної весни в Північній півкулі), а точку осіннього рівнодення — 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі).

Гіппарх (2 ст. до н. е.) виявив, що точки рівнодення повільно переміщаються уздовж екліптики назустріч видимому річному руху Сонця. Це переміщення, що пояснює прецесією осі обертання Землі, має період близько 26 000 років. В 1737 Дж. Брадлей відкрив явище нутації земної осі, внаслідок якої точки рівнодення роблять коливальні рухи з періодом в 18,6 року щодо середнього положення, обумовленого їх прецесійним переміщенням. Зі зміною положення точок рівнодення зв'язані зміни небесних координат світил. У зоряних каталогах приводяться місця зірок для певного положення точки весняного рівнодення, епоха якого вказується.

Дивіться також

Джерело