Відкрити головне меню

Рівненський повіт

повіт Волинської губернії Російської імперії

Рівненський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Повітовий центр — місто Рівне.

Рівненський повіт
Rivne r.gif
Герб повітового центру
Volin gub (1863) rivne.png
Губернія Волинська губернія
Центр Рівне
Створений 1795 рік
Площа 8 568 км²
Населення 273 001 (на 1897 рік) осіб 

Зміст

Царські часиРедагувати

Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.

Повіт знаходився в середній частині північної смуги губернії. За контуром своїм представляв два неправильні чотирикутники, складені кутами. Межував на заході з Луцьким, південному заході Дубенським, півдні Острозьким, сході Новоград-Волинським і Овруцьким повітами Волинської губернії та з Мінською губернією на півночі. Площа повіту становила 7 529 верст² (8 568 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 273 001 осіб. З них 60,49% — українці, 15,95% — євреї, 9,2% — поляки, 8,94% — німці, 3,15% — росіяни, 1,72% — чехи, 0,13% — татари, 0,3% — білоруси[1].

У повіті був 961 населений пункт, в тому числі 1 місто (повітове) та 13 містечок.

Адміністративний поділРедагувати

Станом на 1885 рік повіт поділявся на 22 волості. Наприкінці ХІХ ст. ряд волостей було ліквідовано, на 1906 рік повіт поділявся на 17 волостей.

Період Української державиРедагувати

Польський періодРедагувати

Рівненський повіт

пол. Powiat rówieński

Місто Рівне
Найбільше місто Рівне
Країна   Російська імперія і   Польська Республіка
Регіон Волинське воєводство
Гміни 9 сільських і 2 міські
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 252 800 (1931)
 - густота 87,2 осіб на 1 км2
Площа
 - повна 2 898 км2 км²

 
Рівненський повіт

У травні 1920 року Бугринську та Гощанську волості було передано зі складу Острозького повіту до Рівненського. Також до повіту включено Корецьку волость з Новоград-Волинського повіту, яка опинилася на захід від нового кордону.

19 лютого 1921 р. повіт включений до новоутвореного Волинського воєводства. У склад повіту входило 3 міста, 5 містечок і 16 ґмін-волостей (включали 947 сільських поселень, з них 31 знищене війною і незаселене); проживало 338 134 особи (233 016 православних, 45 605 римо-католиків, 10 411 євангелістів, 1 921 інших християн, 47 123 юдеї, 107 інших)[2].

31 грудня 1924 р. до гміни Костопіль приєднано вилучені з гміни Кустинь колонії Дерманка і Хотинка з фільварком Хотинка та вилучені з гміни Тучин село і селище Малі Селища, села Юзефувка, Мала Любашка, Борщувка, колонії Груди, Анноваль, Крухи, Долганєц, Янішувка, Колбанє, Руденка і Майдан Руденський[3]

1 січня 1925 р. включено до повіту вилучену з Острозького повіту ґміну Майкув, натомість вилучено з повіту ґміну Здолбіца і включено до Острозького повіту, а з вилучених Деражненської, Стидинської, Степанської, Березненської, Костопільської і Людвіпольської гмін Рівненського повіту утворено Костопільський повіт[4]. Після цього до складу Рівненського повіту входило 9 сільських і 2 міські гміни (306 сільських громад (солтиств-солецтв) і 2 міста).

Розпорядженням Ради Міністрів 6 грудня 1933 р. ґміну Майкув ліквідовано, а склад інших ґмін переформатовано[5].

Адміністративний поділРедагувати

Міські ґміни:

  1. м. Здолбунів - до 1925. Передано до Здолбунівського повіту
  2. м. Корець
  3. м. Рівне
  4. містечко Березне - до 1925. Передано до Костопільського повіту
  5. містечко Костопіль - до 1925. Отримало статус міста та передано до Костопільського повіту
  6. містечко Межирічі  - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  7. містечко Тучин  - до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни

Сільські ґміни:

  1. Ґміна Березне - до 1925. Передано до Костопільського повіту
  2. Ґміна Бугрин
  3. Ґміна Гоща
  4. Ґміна Деражне - до 1925. Передано до Костопільського повіту
  5. Ґміна Дядьковичі
  6. Ґміна Здовбиця - до 1925. Передано до Здолбунівського повіту
  7. Ґміна Клевань
  8. Ґміна Корець
  9. Ґміна Костопіль - до 1925. Передано до Костопільського повіту
  10. Ґміна Людвипіль - до 1925. Передано до Костопільського повіту
  11. Ґміна Майків - до 1933
  12. Ґміна Межиричі
  13. Ґміна Олєксандрія (Кустин)
  14. Ґміна Рівне
  15. Ґміна Степань - до 1925. Передано до Костопільського повіту
  16. Ґміна Стидин - до 1925. Передано до Костопільського повіту
  17. Ґміна Тучин

Радянський періодРедагувати

Включений 27 листопада 1939 р. до новоутвореної Рівненської області.[6] В 1940 р поділений на райони:

  1. Ровенський район з центром в м. Ровно;
  2. Гощанський район з центром в с. Гоща;
  3. Клеванський район з центром в смт Клевань;
  4. Корецький район з центром в м. Корець;
  5. Межиріцький район з центром в с. Межирічі;
  6. Олександрійський район з центром в с. Олександрія;
  7. Тучинський район з центром в с. Тучин.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати