Перегляд вихідного коду сторінки Русь

{{Otheruses|Русь (значення)}}
[[Файл:Historic core of Rus'.png|thumb||250px|right|«Руська земля» у вузькому значенні терміну: 1&nbsp;— за [[Толочко Петро Петрович|П.&nbsp;П.&nbsp;Толочком]]; 2&nbsp;— за А.&nbsp;М.&nbsp;Насоновим [http://litopys.org.ua/rizne/nason.png]; 3&nbsp;— за [[Рибаков Борис Олександрович|Б.&nbsp;О.&nbsp;Рибаковим]]]]
{{Українська історія}}
'''Русь''' ({{Lang-orv|рѹсь}}, {{Lang-orv2|рѹсьскаѧ землѧ}}, {{Lang-non|[[Гардарикі|Garðaríki]]}}, {{Lang-gkm|Ῥωσία}}, {{Lang-la|Russia}}, {{Lang-la2|[[Рутенія|Ruthenia]]}})&nbsp;— назва історичного регіону в [[Східна Європа|Східній Європі]] з центром у [[Наддніпрянська Україна|середньому Подніпров'ї]]. У [[XI століття|XI]]&nbsp;— [[XIII століття]]х позначала так звану Руську землю довкола [[Київ|Києва]], [[Чернігів|Чернігова]] і [[Переяслав-Хмельницький|Переяслава]]. З 2-ї половини XIII століття, після розпаду цієї держави, охоплювала усі території, які колись корилися Києву&nbsp;— від [[Балтійське море|Балтійського]] до [[Чорне море|Чорного моря]]. В середньовіччі використовувалася в титулах світських і [[духовенство|духовних правителів]] [[Галицько-Волинське князівство|Руського королівства]], [[Велике князівство Литовське|Литви]], [[Королівство Польське|Польщі]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], [[Новгородська республіка|Новгородщини]], [[Московія|Московії]], [[Угорське королівство|Угорщини]], [[Габсбурзька монархія|Австрії]] тощо. У новому часі вживалася як одна із самоназв [[Гетьманщина|козацької держави]] [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] та [[Російська імперія|Російської імперії]]. З [[XVIII століття]]&nbsp;— архаїчно-поетична самоназва [[Україна|України]], [[Білорусь|Білорусі]] та [[Росія|Росії]].

== Значення ==
Проблему етимології слова [[Русь (термін)| «Русь»]], що дотепер залишається дискусійною, не змішують з питанням прив'язки цього імені до відповідної території<ref name="Dan">Данилевский И.&nbsp;Н.&nbsp;Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII&nbsp;вв.). [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Лекция 6. «Руська земля»]</ref>.

Більшість авторів вважають, що існувало два основних значення поняття Русь, Руська земля: ''вузьке''&nbsp;— середнє Придніпров'я ([[Київське князівство|Київське]], [[Переяславське князівство|Переяславське]] і [[Чернігівське князівство|Чернігівське князівства]]) і ''широке''&nbsp;— всі землі, які увійшли в склад [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref name="Tol">[[Толочко Петро Петрович|Толочко П. П.]] [http://catacomb.org.ua/modules.php?name=Pages&go=page&pid=1846 Где находилась изначальная Русь? // Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років. Матеріали міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Чернігів: Вера и Жизнь; Луцьк: Терен, 2012.&nbsp;— С.4-17.]</ref><ref name="Dan">Данилевский И.&nbsp;Н.&nbsp;Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII&nbsp;вв.). [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Лекция 6. «Руська земля»]</ref><ref name="Kotl">{{Cite web |url=http://nashe-mynule.ucoz.ua/_ld/0/44_..___.pdf |title=Котляр М. Ф. Духовний світ літописання. — К.: Інститут історії України НАН України, 2011.— С.13-14 |accessdate=29 січень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140203073449/http://nashe-mynule.ucoz.ua/_ld/0/44_..___.pdf |archivedate=3 лютий 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref name="Slovo">[http://feb-web.ru/feb/slovenc/es/es4/es4-2431.htm Русская земля. Энциклопедия «Слова о полку Игореве»]</ref>. Дискусійними є лише питання про межі Руської землі у вузькому значенні і характер змін цих меж, а також питання про те, яке із цих понять&nbsp;— вузьке і широке&nbsp;— первинне, а яке похідне<ref name="Slovo">[http://feb-web.ru/feb/slovenc/es/es4/es4-2431.htm Русская земля. Энциклопедия «Слова о полку Игореве»]</ref><ref name="KAG">Кузьмин А.&nbsp;Г.&nbsp;Ипатьевская летопись и «Слово о полку Игореве»: (По поводу статьи А.&nbsp;А.&nbsp;Зимина) // История СССР. 1968. №&nbsp;6.,С. 85.</ref>.

[[Рибаков Борис Олександрович|Рибаковим]]<ref>Рыбаков Б. А. 1) Древние Русы // Сов. археология. 1953. Вып. 17. С. 30—39, 72, 103; 2) «Слово» и его современники. С. 157—159;. 3) Киевская Русь и русские княжества XII—XIII&nbsp;вв. М., 1982. С. 55—56, 285—286, 483—564</ref>, [[Тихомиров Михайло Миколайович|Тихомировим]]<ref>Тихомиров М. Н. 1) Происхождение названий «Русь» и «Русская земля» // Сов. этнография. 1947. №&nbsp;6—7. С. 60—80 (переизд.: [http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm Тихомиров М.&nbsp;Н.&nbsp;Русское летописание. М., 1979. С. 22—48])</ref>, [[Насонов Арсеній Миколайович|Насоновим]]<ref>Насонов А. Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. М., 1951</ref>, Кучкіним, Федотовим<ref>Федотов А. О значении слова Русь в наших летописях // Рус. ист. сборник. М., 1837. Т. 1. С. 104—121</ref>, [[Робінсон Андрій Миколайович|Робінсоном]]<ref>Робинсон А. Н. «Русская земля» в «Слове о полку Игореве» // ТОДРЛ. 1976. Т. 31. С. 123—136.</ref>, [[Кузьмін Аполон Григорович|Кузьміним]]<ref name="KAG">Кузьмин А.&nbsp;Г.&nbsp;Ипатьевская летопись и «Слово о полку Игореве»: (По поводу статьи А.&nbsp;А.&nbsp;Зимина) // История СССР. 1968. №&nbsp;6.,С. 85.</ref>, [[Мавродін Володимир Васильович|Мавродіним]]<ref>Мавродин В.&nbsp;В.&nbsp;Происхождение русского народа. Л., 1978. С. 148—169</ref>, [[Рогов Олександр Іванович|Роговим]]<ref>Рогов А. И. О понятии «Русь» и «Русская земля» (по памятникам письменности XI&nbsp;— нач. XII&nbsp;вв.) // Формирование раннефеод. народностей. М., 1981. С. 151—156</ref>, [[Шаскольський Ігор Павлович|Шаскольським]]<ref>Шаскольский И. П. 1) Вопрос о происхождении имени Русь в современной буржуазной науке: Критика новейшей буржуазной историографии. М., 1967; 2) Известия Бертинских анналов в свете данных современной науки // Летописи и хроники: 1980. М., 1981. С. 43—55</ref>, [[Моця Олександр Петрович|Моцєм]]<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf?sequence=1 «Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах / О.&nbsp;П.&nbsp;Моця // Археологія.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 7-16.]</ref> обґрунтовано первинність вузького значення Руської землі; окремі дослідники вузьке значення вважають привхідним ([[Лихачов Дмитро Сергійович|Ліхачов]]<ref>Лихачев Д.&nbsp;С.&nbsp;Комментарии // Повесть временных лет. М.; Л., 1950. Т. 2. С. 239—240, 252—253</ref>, Ведюшкіна<ref name="Dan">Данилевский И.&nbsp;Н.&nbsp;Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII&nbsp;вв.). [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Лекция 6. «Руська земля»]</ref>)<ref name="Slovo">[http://feb-web.ru/feb/slovenc/es/es4/es4-2431.htm Русская земля. Энциклопедия «Слова о полку Игореве»]</ref>.

Вживання терміну «Русь» та його похідних у давньоруських писемних пам'ятках дозволило виділити також інші їх означення: етнічно-територіальне, політичне (династично-територіальне)<ref>[http://litopys.org.ua/rizne/hens.htm Генсьорський А.&nbsp;І.&nbsp;Термін «Русь» (та похідні) в древній Русі і в період формування східнослов'янських народностей і націй. Дослідження і матеріали з української мови.&nbsp;— Київ, 1962.&nbsp;— Т. V.&nbsp;— С. 16—30.]</ref>, конфесійне чи етно-конфесійне<ref>[http://vestnik.udsu.ru/2006/2006-07/vuu_06_07_02.pdf Котышев Д. М. «Русская земля» в первой половине ХІІ века: из наблюдений над текстом Ипатьевской летописи за 1110—1150 годы. История 2006. №&nbsp;7.]</ref>, соціальне<ref>«Самé слово Русь у давньоруських писемних пам'ятках має чотири основних значення: етнічне&nbsp;— народ, плем'я, рід тощо; соціальне&nbsp;— суспільний прошарок, верства або стан; географічне&nbsp;— територія чи земля; політичне&nbsp;— держава»[http://nashe-mynule.ucoz.ua/_ld/0/44_..___.pdf Котляр М.&nbsp;Ф.&nbsp;Духовний світ літописання.&nbsp;— К.: Інститут історії України НАН України, 2011.— С.13-14.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140203073449/http://nashe-mynule.ucoz.ua/_ld/0/44_..___.pdf |date=3 лютий 2014 }}</ref>.

=== Вузьке (етнічно-територіальне) значення ===
Аналіз більше семисот згадок «Руської землі» в літописних зводах дозволив уточнити значення цього словосполучення, як прийнято говорити, «у вузькому значенні». «Русь» чи «Руська земля» або «вся Руська земля» позначали Київську землю, країну полян, територію Середнього Подніпров'я<ref name="Tich"></ref><ref name="Rib"></ref><ref name="Tol"></ref><ref name="mop"></ref><ref name="Nas"></ref><ref>Кучкін В. А. «Русская земля» по летописным данным ХI&nbsp;— первой трети ХIII в // Древнейшие государства Восточной Европы. 1992—1993. М., 1995.&nbsp;— С. 74-100.</ref><ref>Мавродін В.&nbsp;В.&nbsp;Образование Древнерусского государства. Л.: Изд. Лен. ун-та, 1945.&nbsp;— 432 с.</ref><ref>Рогов А. И. О понятии «Русь» и «Русская земля» (по памятникам письменности XI&nbsp;— нач. XII&nbsp;вв.) // Формирование раннефеод. народностей. М., 1981. С. 151—156</ref>.

За А.&nbsp;М.&nbsp;Насоновим<ref name="Nas"></ref>, «Русь» або «Руська земля», як політично панівне над деякими слов'янськими племенами територіальне ядро, існувало з першої половини X&nbsp;ст. Її межі визначаються територією Переяславської «області», Чернігівської, за винятком північних і північно-східних її частин, і Київської «області», за винятком Деревської та Дреговичської земель.

За [[Рибаков Борис Олександрович|Рибаковим]] тотожні назви Русь або Руська земля мають два географічних концентри у вузькому значенні:<br/> 1) [[Київ]] та [[Поросся]] (ядро чи «Русь всередині Русі»)&nbsp;— область, у межах якої могла існувати якась політична єдність, що укладачами літописів ХІІ-ХІІІ ст. сприймалася як далеке минуле;<br/> 2) «вся Руська земля», у межах якої було декілька літописних племен і багато феодальних князівств, для яких політична єдність у ХІІ ст. «лише давня історична традиція»&nbsp;— [[Київ]], [[Поросся]], [[Чернігів]], [[Переяслав-Хмельницький|Переяславль]], [[Сіверська земля]], [[Курськ]] і, можливо, східна частина [[Волинь|Волині]], тобто лісостепова смуга від [[Рось|Росі]] до верхів'їв [[Сейм (річка)|Сейму]] і [[Сіверський Донець|Дінця]]<ref name="Rib">[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm Б.&nbsp;А.&nbsp;Рыбаков. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII&nbsp;вв.&nbsp;— М., 1982&nbsp;— с. 55-67, 73, 85-90]</ref>.

Загалом, у географічне поняття Руської землі або «всієї Руської землі» включалися такі міста: [[Київ]], [[Чернігів]], [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав Руський]], [[Вишгород]], [[Білгород-Київський|Білгород]], Василів, Треполь. Міста Поросся: [[Корсунь-Шевченківський|Корсунь]], [[Богуслав]], [[Канів]], Дверен, Торцьк. Міста «Чернігівської сторони»: [[Стародуб]], [[Трубчевськ|Трубеч]], [[Глухів]], [[Курськ]], [[Новгород-Сіверський]], [[Остер (місто)|Остерський Городець]]. «Руської землі волості» (міста Погориння): Бужськ, [[Шумськ]], [[Тихомель]], Вигошев, Гнійниця<ref name="Rib"></ref>.

На півдні ([[Іпатіївський літопис|Іпат. л.]]), в Новгороді ([[Літописи новгородські|Новг. 1-й л.]]), на північному сході ([[Лаврентіївський літопис|Лавр. л.]]) «Русь» в географічному аспекті виразно протиставлялася Галичу, Суздалю, Смоленську і Новгороду<ref name="Tol">[[Толочко Петро Петрович|Толочко П. П.]] [http://catacomb.org.ua/modules.php?name=Pages&go=page&pid=1846 Где находилась изначальная Русь? // Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років. Матеріали міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Чернігів: Вера и Жизнь; Луцьк: Терен, 2012.&nbsp;— С.4-17.]</ref><ref name="Rib">[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm Б.&nbsp;А.&nbsp;Рыбаков. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII&nbsp;вв.&nbsp;— М., 1982&nbsp;— с. 55-67, 73, 85-90]</ref><ref name="Tich">[http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm Тихомиров М. Н. ''Русское летописание''.&nbsp;— М., 1979.&nbsp;— с. 22-48.]</ref><ref name="Nas">Насонов А. Н. [http://litopys.org.ua/rizne/nason.htm ''«Русская земля» и образование территории древнерусского государства''. М., 1951.&nbsp;— с. 41−42.]</ref><ref name="mop">Моця О.&nbsp;П.&nbsp;Південна «Руська земля».&nbsp;— К., 2007.</ref>.

'''Області та міста, що не входили в поняття «Русь» у вузькому значенні:'''
{| class="wikitable"
|-
! Місто
! Географічне означення Русі
! Приклади літописних свідчень у наукових працях
|-
|[[Великий Новгород|Новгород Великий]]
| «Поїздки з [[Великий Новгород | Новгорода]] в Київ, Чернігів, Переяслав завжди розглядалися новгородським літописцем як поїздки в Русь»<ref> [http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm  Б.&nbsp;А.&nbsp;Рыбаков. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII&nbsp;вв.&nbsp;— М., 1982&nbsp;— с. 55-67, 73, 85-90]</ref>. Сухопутну дорогу з Новгорода на південь називали «Руський шлях»<ref>Янин В. Л. О начале Новгорода // У истоков русской государственности. Историко-археологический сборник.&nbsp;— Санкт-Петербург, 2007.&nbsp;— С. 211.<br/>[http://www.rescuearcheo.ru/Ushkovo_2011/2.htm Місцезнаходження та історія Поозер'я. Історична справка]</ref>.

«Новгород не називали ні „Руссю“, ні „Руською землею“ на півдні (Іпат. л., 1141 і 1178&nbsp;рр..) і в самому Новгороді (Новг. 1 л.)»<ref name="Nas">Насонов А. Н. [http://litopys.org.ua/rizne/nason.htm ''«Русская земля» и образование территории древнерусского государства''. М., 1951.&nbsp;— с. 41−42.]</ref>.

«Для новгородця під Руссю розумілася Київська земля… На відміну від жителів південної Русі, яких називали русинами, новгородці називали себе словенами»<ref name="Tich">[http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm Тихомиров М. Н. ''Русское летописание''.&nbsp;— М., 1979.&nbsp;— с. 22-48.]</ref>.

Новгородський перший літопис жодного разу не називає населення ані Приладожжя, ані всієї Новгородщини Руссю<ref>[[Залізняк Леонід Львович|Залізняк Л. Л.]] Археологія України. Курс лекцій.&nbsp;— К., 2005.</ref>.
|З Новгорода у 1136&nbsp;р. «в то же лето, на зиму, иде в Русь архиепископ Нифонт с лучьшими мужи и заста князе с церниговьци стояще противу собе, и множество вои»[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm#p27], [http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf]

1149&nbsp;р.&nbsp;— «иде археопископ новгородскыи Нифонтъ въ Русь» [http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf]
 
[http://litopys.org.ua/litop/lit14.htm 26.XI.1141]. А коли [[Святослав Ольгович|Святослав (Ольгович)]] утікав із Новгорода (і) йшов у Русь до брата…[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf]

У 1178&nbsp;р. новгородці прислали до [[Мстислав Ростиславич|Мстислава Ростиславича]], що володів [[Білгород-Київський|Білгородом Київським]], своїх мужів із запрошенням на князювання у них. Він же «… не хотяще ити из Рускои земли». Проте його вмовили, і на прощання князь заявив: «… не могоу никакого же. Рускои земле забыти» [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf].

1179&nbsp;р.&nbsp;— "Тъгда же новгородьци послашася по брата его по Мьстислава въ Русь, и въниде Мьстиславъ въ Новъгородъ… [http://www.golubinski.ru/russia/rzhev/janin.htm]

1221&nbsp;р.&nbsp;— «Показаша путь новгородци князю Всеволоду: „не хощемъ тебе; поиди, камо хочеши“; иде къ отцеви в Русь» [http://dc-summit.info/temy/istorija/2239-pivdenna-rus-pochatkova-ruska-zemlja-5.html]
|-
|[[Владимир|Володимир-на-Клязьмі]], [[Ростов]], [[Суздаль]], [[Рязань]]
|«Ростово-Суздальська земля, а рівно і Рязань, протиставляються „Русі“ і в південному літописі і в північно-східному»<ref name="Nas">Насонов А. Н. [http://litopys.org.ua/rizne/nason.htm ''«Русская земля» и образование территории древнерусского государства''. М., 1951.&nbsp;— с. 41−42.]</ref><ref name="Mo">[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf?sequence=1 Моця О. П. «Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах // Археологія.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 7-16.]</ref>.
|[http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr17.htm Лавр. л. за 1152&nbsp;р.] «В то же лето поиде [[Юрій Долгорукий|Гюрги]] с сынми своими и с ростовцы с суждальци и с рязанци и со князи рязаньскыми в Русь…»[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm#p28]

[http://litopys.org.ua/litop/lit20.htm Березень 1181]. «Святослав же, ідучи із землі Суздальської, попалив город Дмитров. А коли вийшов він із Суздальської землі, то одпустив брата свого Всеволода (Святославича), і Олега, сина свого, і Ярополка (Ростиславича) в Русь, а сам (із) сином з Володимиром пішов до Новгорода Великого»[http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm].

Після смерті [[Андрій Боголюбський|Андрія Боголюбського]] на нараді у Володимирі говорилося: «…князь наш убьен, а детей у него нету, сынок его в Новегороде, а братья его в Руси…»[http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm]
|-
|[[Смоленськ]]
|Смоленськ не вважали ані «Руссю», ані «Руською землею»<ref name="Nas">Насонов А. Н. [http://litopys.org.ua/rizne/nason.htm ''«Русская земля» и образование территории древнерусского государства''. М., 1951.&nbsp;— с. 41−42.]</ref>.
|В Смоленську «Ізяслав дав дари Ростиславу, котрі (були) од Руської землі і од усіх цесарських земель, а Ростислав дав дари Ізяславу, котрі (були) од верхніх земель і од Варягів»[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf]

Смоленський князь Давид Ростиславич «сина свого Костянтина в Русь посла, братові своєму Рюрикови на руце». Рюрик в цей час був князем Київським[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm#p30]
|-
|[[Галич]]
|Галич був за межами власне Русі<ref name="Mo">[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf?sequence=1 Моця О. П. «Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах // Археологія.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 7-16.]</ref>.
|1152&nbsp;р., коли об'єднані поволзькі сили рушили відновлювати на Середньому Дніпрі владу Юрія Долгорукого, до них знову вирішив приєднатися й володар Галича Володимирко Володаревич: «Володимиръ же слышавъ оже идеть сватъ его Дюрги в Русь. поиде из Калича Киеву. Изяславъ же поиде противу Володимеру. Володимиръ же возвратися в Галич. Гюргеви же идущю в Русь. пришедъ и ста оу Глухова» [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf].
|-
|}

=== «Руська земля» в широкому значенні ===
Проблема географічних рамок поняття «Руська земля» в широкому значенні при всій показній ясності її продовжує залишатися невирішеною<ref name="Dan">Данилевский И.&nbsp;Н.&nbsp;Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII&nbsp;вв.). [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Лекция 6. «Руська земля»]</ref>.

Як «найбільш систематичне джерело», яке залучається для визначення меж Руської землі в широкому значенні, визнається «[[Список руських міст далеких та близьких]]» (1375—1381&nbsp;рр..), в який потрапили не тільки власне руські, але також болгарські, волоські, польські та литовські міста<ref name="Dan">Данилевский И.&nbsp;Н.&nbsp;Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII&nbsp;вв.). [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Лекция 6. «Руська земля»]</ref>. На думку дослідників таке розуміння пов'язано з тим, що під терміном «руські» середньовічний книжник мав на увазі швидше за все етно-конфесійну спільність, близьку до того, що зараз іменується терміном «православний»<ref>Дана теза чудово підтверджується рідко цитованим фрагментом Тверського літописного збірника: «Того же лета [6961/1453] взят был Царьград от царя турскаго от салтана, а веры рускыа не преставил, а патриарха не свел, но один в граде звон отнял у Софии Премудрости Божия, и по всем церквам служат литергию божественную, а Русь к церквам ходят, а пениа слушают, а крещение русское есть». [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Данилевский И.&nbsp;Н.&nbsp;Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII&nbsp;вв.). Лекция 6. «Руська земля»]</ref>. Також, на думку М.&nbsp;М.&nbsp;Тихомирова, «в основу визначення того, що вважати руськими містами, був покладений принцип мови»&nbsp;— мови книжково-письмової, яку в сучасній славістиці прийнято називати [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янською]]<ref> «болгаре, басани, словяне, сербяне, русь во всех сих един язык». [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Данилевский И.&nbsp;Н.&nbsp;Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII&nbsp;вв.). Лекция 6. «Руська земля»]</ref>.


* Русь&nbsp;— давня назва [[Київська земля|Київської землі]], країни [[поляни (східні)|полян]], території Середнього [[Наддніпрянська Україна|Подніпров'я]]. Відома з середини [[9 століття]] до приходу [[Олег Віщий|Олега (Ольгъ)]] в Київ (Федотов, [[1837]]<ref>Федотов А. О значении слова Русь в наших летописях // ''Русский исторический сборник''.&nbsp;— М., 1837.&nbsp;— т. I, с. 104—121.</ref>; Насонов, [[1951]]<ref name="Nas">Насонов А. Н. [http://litopys.org.ua/rizne/nason.htm ''«Русская земля» и образование территории древнерусского государства''. М., 1951.&nbsp;— с. 41−42.]</ref>; Тихомиров, [[1979]]<ref name="Tich">[http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm Тихомиров М. Н. ''Русское летописание''.&nbsp;— М., 1979.&nbsp;— с. 22-48.]</ref>)
* Русь&nbsp;— назва усіх земель, яка у своєму найбільш давньому та основному значенні є поняттям загальним, зверненим до всіх російських земель і до всього російського народу в цілому ([[Ліхачов Дмитро Сергійович|Ліхачов]], [[1950]]<ref>«наиболее древним, основным значением „Русь“ и „русьский“ является значение общее, обращенное ко всем русским землям и ко всему русскому народу в целом». Д.&nbsp;С.&nbsp;Ліхачов, коментар до ''Повісті минулих літ''.&nbsp;— М.; Л., 1950,&nbsp;— ч. II.&nbsp;— Додатки, с. 241.</ref>). Цей погляд заперечував дослідження літописних даних, проведених [[Тихомиров Михайло Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Тихомировим]] та його попередниками<ref name="Rib">[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm Б.&nbsp;А.&nbsp;Рыбаков. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII&nbsp;вв.&nbsp;— М., 1982&nbsp;— с. 55-67, 73, 85-90]</ref> і, за [[Рибаков Борис Олександрович|Б.&nbsp;О.&nbsp;Рибаковим]], «абсолютно позбавлений історичного підходу в питанні утворення народності»<ref name="Rib">[http://izbornyk.org.ua/litop/rus_zemla.htm Б.&nbsp;А.&nbsp;Рыбаков. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII&nbsp;вв.&nbsp;— М., 1982&nbsp;— с. 55-67, 73, 85-90]</ref>.

* у 11—13 століттях назва [[Середня Наддніпрянщина|Середньої Наддніпрянщини]]&nbsp;— [[Київське князівство|Київське]], [[Чернігівське князівство|Чернігівське]] та [[Переяславське князівство|Переяславське]] князівства.

* У 13—14 століттях назва поширюється на всю [[Київська Русь|Київську Русь]].

== Згадки в літературі ==
У [[середньовіччя|середньовічному]] [[кастилія|кастильському]] гербовнику «[[Книга знань про всі королівства|Книзі знань про всі королівства]]», написаному анонімним автором близько [[1350]] року, Русь згадується під назвою великої країни «Роксія» (''Roxia'')<ref name="Roxia60">[http://openlibrary.org/books/OL14040484M Book of the Knowledge of All the Kingdoms, Lands, and Lordships that are in the World] / translated by C. Markham.&nbsp;— London, 1912.&nbsp;— p.60.</ref>. Землі Русі лежать на захід від [[Танаїс (місто)|Танаїса]] ([[Дон]]у). Столицею цієї країни є місто Ксорман (''Xorman''), що одночасно є столицею окремого королівства Ксорман<ref name="Roxia61">[http://openlibrary.org/books/OL14040484M Book of the Knowledge of All the Kingdoms, Lands, and Lordships that are in the World] / translated by C. Markham.&nbsp;— London, 1912.&nbsp;— p.61.</ref>. Окремо від Русі згадуються [[Галицько-Волинське князівство|Львівське королівство]]<ref name="Roxia9">[http://openlibrary.org/books/OL14040484M Book of the Knowledge of All the Kingdoms, Lands, and Lordships that are in the World] / translated by C. Markham.&nbsp;— London, 1912.&nbsp;— p.9.</ref>, [[Новгородська республіка|Новгородська держава]] та [[Московія]]<ref name="Roxia61"></ref>.

[[Файл:2 Sarmatii 1517 (2).png|200px|міні|праворуч|Глава про Русь в «Трактаті про дві Сарматії».]]
Русь раннього нового часу описується в «[[Трактат про дві Сарматії|Трактаті про дві Сарматії]]» ([[1517]]), що був складений [[краків]]ським [[канонік]]ом [[Матвій із Міхова|Матвієм із Міхова]]. Під Руссю ({{lang-la|Russia}}) він розуміє південно-західну складову [[Сарматія|Європейської Сарматії]], терени сучасної [[Україна|України]], які також називає [[Роксоланія|Роксоланією]] ({{lang-la|Roxolania}})<ref name="Tractatus de duabus Sarmatiis 1517"></ref>. Згідно з «Трактатом» Русь розташована між [[татари|татарським]] Танаїсом (Доном), Сарматськими горами ([[Карпати|Карпатами]]) та Таврійським островом ([[Крим]]ом). На північ від неї лежить [[Велике князівство Литовське|Литва]], на заході&nbsp;— [[Королівство Польське|Польща]], на півдні&nbsp;— [[Кримське ханство|Крим]] та [[Молдовське князівство|Молдова]], а на сході&nbsp;— [[Велике князівство Московське|Московія]] та [[Скіфія]] ([[Татарія]])<ref name="Tractatus de duabus Sarmatiis 1517"></ref>. По центру Русі протікає її головна річка&nbsp;— [[Борисфен]] ([[Дніпро (річка)|Дніпро]]). Біля Сарматських гір мешкають [[русини]], на чолі яких стоять [[поляки]]<ref name="Tractatus de duabus Sarmatiis 1517"></ref>. Столицею Русі є [[Львів]]<ref name="Tractatus de duabus Sarmatiis 1517"></ref>. Руські землі багаті на [[хліб]], [[мед]], [[пиво]], [[домашня худоба|домашню худобу]], [[хутро|хутра]], [[риба|рибу]], рослинні [[барвники]]<ref name="Tractatus de duabus Sarmatiis 1517"></ref>. На заході Русі видобувають [[сіль]] та [[крейда|крейду]]. В країні представлені 4 конфесії&nbsp;— [[католицизм]], [[православ'я]], [[юдаїзм]] та [[Вірменська апостольська церква|вірменське християнство]]<ref name="Tractatus de duabus Sarmatiis 1517"></ref>. Найбільшою з них є друга конфесія, що також називається руською вірою. Русини слідують [[греки|грекам]] у моді й обрядах, мають [[кирилиця|власне письмо]], подібне до грецького, але в церквах на службі читають і співають [[сербська мова|сербською мовою]]<ref name="Tractatus de duabus Sarmatiis 1517"></ref>. На чолі їх стоїть [[Митрополит Київський і всієї Русі|митрополит]], що сидить у [[Київ|Києві]], колишній столиці Русі. Руські пани і князі підпорядковуються [[великий князь литовський|великому князеві литовському]]. [[Давньоруська мова|Руська мова]] побутує як в Русі, так і за її межами&nbsp;— в Литві, [[Новгородська республіка|Новгородщині]], [[Псковська республіка|Псковщині]] та Московії<ref name="Tractatus de duabus Sarmatiis 1517">Liber secundus. Tractatus primus. De descriptione Sarmatiae Europianae superioris. Capitulum primum. De Russia, de districtibus eius, de abundantia et contentis in ea // Mathiae de Mechovia. ''[http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=257104&from=&dirids=1&ver_id=&lp=1&QI=FE942354A63CB80E1C58A51EE0059439-2 Tractatus de duabus Sarmatiis Asiana et Europiana et de contentis in eis]''.&nbsp;— Cracoviae: Ioannis Haller, 1517; Книга вторая. Трактат первый. Об описании верхней Европейской Сарматии. [http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/HistSources/Tractat2Sarmatiis/2-1.html Глава первая. О Руссии, ее округах, изобилии и о находящемся в ней] // Меховский Матвей. ''Трактат о двух Сарматиях'' / Пер. и комм. С.&nbsp;А.&nbsp;Аннинского.&nbsp;— Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1936.&nbsp;— C. 94—99.</ref>.

За [[Алессандро Гваньїні|Гваньїні]] (1578) Руська земля називалася раніше [[Роксолани|Роксоланія]] і поділена була на [[Біла Русь|Русь Білу]], біля [[Київ|Києва]], [[Смоленськ]]а, [[Вітебськ]]а, [[Сіверська земля|землі Сіверської]];
[[Чорна Русь|Русь Чорну]] в землях північно-західної [[Білорусь|Білорусі]] і [[Червона Русь|Червону Русь]] біля [[Бескиди|Бескидів]] ([[Карпати|Карпат]]) і простягається вона від [[Дністер|Дністра]] до [[Дон]]у, від [[Крим]]у і до [[Велике Князівство Литовське|Литовського князівства]]. Жителів Руської землі називали старі автори роксоланами або [[слов'яни|слов'янами]]. Як синонім Русі Червоної вживалося також термін [[Поділля]].

У праці «[[Книжка Івана Вишенського|Книжка]]» [[1600]] року православного полеміста [[Іван Вишенський|Івана Вишенського]], Русь згадується не як країна, а як одна із самобутніх [[православ'я|православних]] націй, поряд із [[греки|греками]], [[албанці|албанцями]], [[серби|сербами]], [[болгари|болгарами]], [[росіяни|москвою]] та іншими<ref>Іван Вишенський. [http://litopys.org.ua/old14_16/old14_19.htm Книжка] // ''Українська література XIV—XVI&nbsp;ст.''&nbsp;— Київ: Наукова думка" 1988.</ref>.

Частина Русі в старих авторів називалася Сарматією Азіатською (Sarmatia asiatica) на відміну від Русі, яка належала до Польського Королівства і називалася Сарматією Європейською. Пізніше цю Сарматію Азіатську називали Чорною Русю і нові автори називали її Московією. Границя проходила до витоків Дніпра (біля [[Смоленськ]]а) та Дону (біля [[Новомосковськ (Тульська область)|Новомосковська]], Тульської об-ті). Власне Польща називалася в ті часи&nbsp;— Вандалія. Біла Русь обмежувалася&nbsp;— Великим Князівством Литовським. І до Червоної Русі, яка власне Королівською називалася, входили: Київщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Холмська, Белзька та Галицька землі, Львівська земля, яка називалася також Малою Русю або Південою Русю (Russia Australis), сюди входило також місто Ярослав.<ref>Theatrum Cosmographico-Historicum ..&nbsp;— 2.,76 S., 1688</ref>

== Річ Посполита ==
У [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] [[1569]]–[[1795]] років Руссю називали [[українці|українські етнічні]] та [[Білорусь|білоруські]] землі, що перебували під владою [[Корона Королівства Польського|Корони Польської]]. Вони входили до складу провінції [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] та [[Малопольська провінція|Малопольської провінції]].<br/>
[[Малопольська провінція]] поділялися на такі [[воєводство|воєводства]]<ref>[[Зигмунт Глогер|Gloger, Zygmunt]]. ''[http://literat.ug.edu.pl/glogre/index.htm Geografia historyczna ziem dawnej Polski]''.&nbsp;— Kraków, 1903.</ref>:
{|class=wikitable width=30%
|-
<!-- !Провінція -->
!colspan=2|Воєводство
!Центр
|-
|[[Файл:POL województwo podlaskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляське воєводство]]
|[[Дорогочин]]
|-
|[[Файл:POL województwo ruskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Руське воєводство]]
|[[Львів]]
|-
|[[Файл:POL województwo bełskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Белзьке воєводство]]
|[[Белз]]
|-
|[[Файл:POL województwo wołyńskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Волинське воєводство (Річ Посполита)|Волинське воєводство]]
|[[Луцьк]]
|-
|[[Файл:POL województwo podolskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Подільське воєводство]]
|[[Кам'янець-Подільський|Кам'янець]]
|-
|[[Файл:COA of Kiev Voivodship XVII.svg|20px]]
|[[Київське воєводство]]
|[[Київ]]
|-
|[[Файл:POL województwo bracławskie IRP COA.svg|20px]]
|[[Брацлавське воєводство]]
|[[Брацлав]]
|-
|[[Файл:COA-of-Chernigov-Voivodship-XVII color.png|20px]]
|[[Чернігівське воєводство]]
|[[Чернігів]]
|-
|}

{{Розширити_розділ|дата=грудень 2016}}

== Див. також ==
* [[Давньоруська етнокультурна спільність]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''Котляр М. Ф.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Русь] // {{ЕІУ|9|388}}
* ''Котляр М. Ф..'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf  Руська земля ] // там же, с.389
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Rus' (Eastern Europe)}}
* [http://kharkiv-nspu.org.ua/archives/2403 Марко Роберт Стех, «Очима культури» №&nbsp;16. Про Русь і руську спадщину]
* [http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/d06_4.htm Данилевский И. Н.'' Древняя Русь глазами современников и потомков'' (IX—XII&nbsp;вв.): Курс лекций. М., 1998.] {{ref-ru}}
* [http://litopys.org.ua/rizne/nason.htm Насонов А. Н. ''«Русская земля» и образование территории древнерусского государства''. Санкт-Петербург, 2002.&nbsp;— Глава II.&nbsp;— С. 27-44.] {{ref-ru}}
* [http://litopys.org.ua/litop/rus_zemla.htm Рыбаков Б.&nbsp;А.&nbsp;Происхождение Руси // ''Киевская Русь и русские княжества XII—XIII вв''.&nbsp;— М., 1982.&nbsp;— с. 55-67, 73, 85-90.] {{ref-ru}}
* [http://litopys.org.ua/rizne/spysok/spys05.htm Тихомиров М. Н. ''Русское летописание''.&nbsp;— М., 1979.&nbsp;— с. 22-48.] {{ref-ru}}
* [http://litopys.org.ua/rizne/hens.htm Генсьорський А.&nbsp;І.&nbsp;Термін «Русь» (та похідні) в Древній Русі…// ''Дослідження і матеріали з української мови''.&nbsp;— Київ, 1962.&nbsp;— Том. V.&nbsp;— С. 16—30.]
* [http://litopys.org.ua/synopsis/syn05.htm Жиленко І.&nbsp;В.&nbsp;До історії використання топоніму «Русь», «Рóссія» в українській історіографії до XVIII&nbsp;ст. та, зокрема, автором «Синопсиса» // ''Синопсис Київський''.&nbsp;— К., 2002.]
* [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5284/02-Motsya.pdf?sequence=1 «Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах / О.&nbsp;П.&nbsp;Моця // Археологія.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 7-16.]
* [[Толочко Петро Петрович|Толочко П. П.]] [http://catacomb.org.ua/modules.php?name=Pages&go=page&pid=1846 Где находилась изначальная Русь? // Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років. Матеріали міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Чернігів: Вера и Жизнь; Луцьк: Терен, 2012.&nbsp;— С.4-17.]
* Купранець О. ''Походження назви «Русь» в «Хроніці Руської землі» Олександра Гванінуса з 1611 року''.&nbsp;— Рим-Торонто, 1977.
* Подосинов А. В. (сост.) «Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия. Т. I: Античные источники», Под ред. Т.&nbsp;Н.&nbsp;Джаксон, И.&nbsp;Г.&nbsp;Коноваловой и А.&nbsp;В.&nbsp;Подосинова.&nbsp;— г. Москва: изд. Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2009 г.&nbsp;— 348 с., ISBN 978-5-91244-004-5 {{ref-ru}}
* Диба Юрій [https://www.academia.edu/30994416/Диба_Юрій._Формування_території_Руської_землі_ІХ_-_Х_ст._у_контексті_функціонування_трансєвропейського_торговельного_шляху_Булгар-Київ-Реґенсбурґ Формування території «Руської землі» ІХ&nbsp;— Х ст. у контексті функціонування трансєвропейського торговельного шляху Булгар-Київ-Реґенсбурґ]
* Диба Юрій [https://www.academia.edu/31776586/Диба_Юрій._Географія_початкової_русі_за_східними_джерелами_Княжа_доба_історія_і_культура._Львів_Б._в._2016._Вип._10_Святий_Володимир_Великий_1015-2015._С._9_58 Географія початкової русі за східними джерелами]
== Посилання ==
* {{УМЕ13|частина=Русь|сторінки=1647-1649}}
{{Русь}}
{{Київська Русь}}
{{DEFAULTSORT:Русь}}
[[Категорія:Русь| ]]
[[Категорія:Історія України]]
[[Категорія:Центральна Європа]]