Відкрити головне меню

Ві́ра Сергі́ївна Ро́їк (нар. 12 (25) квітня 1911(19110425) року, Лубни, нині Полтавської області — пом. 3 жовтня 2010 року, Сімферополь) — українська вишивальниця. Заслужений майстер народної творчості України (1967). Герой України (2006). Почесний громадянин Сімферополя.

Роїк Віра Сергіївна
Roik VS.jpg
Народилася 12 (25) квітня 1911(1911-04-25)
Лубни, нині Полтавська область
Померла 3 жовтня 2010(2010-10-03) (99 років)
Сімферополь
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Діяльність художниця
Батько Сергій Онуфрійович Сосюрко
Мати Лідія Еразмівна Сосюрко
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Від 1952 року працювала в Сімферополі. Вивчала стильові особливості вишивок різних областей України.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

 
Роїк Віра Сергіївна

Віра Роїк народилася 25 квітня 1911 року в місті Лубни нині Полтавської області. Її батьками були Лідія Еразмівна Сосюрко (Яворська), художник-графік, та Сергій Онуфрійович Сосюрко, залізничний службовець. Син — Вадим.

З 1952 року жила в Сімферополі. Закінчила Московський художній інститут у 1963 році.

Вперше свої вишивки Роїк виставила в 1936 році на Всесоюзній виставці у Москві.

Загалом майстриня організувала 140 персональних виставок своїх творів «Український рушничок», в тому числі, у всіх обласних центрах України, а також у Росії, Німеччині, Болгарії, Польщі, Туреччині. Брала участь у 287 загальних художніх виставках в СРСР, України і за кордоном, у тому числі в Бельгії, Франції, Угорщини, Італії, Монголії, США, Хорватії. Роботи Роїк зберігаються в 43 музеях різних країн світу.

Вишивальниця є засновницею музею декоративного мистецтва народних умільців, салону живопису самодіяльних художників Криму і школи української вишивки в Криму.

Роїк була членом Національної спілки художників України і майстрів народної творчості України. Володіла 300 видами технік вишивання народів світу.

Нагороди та відзнакиРедагувати

  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (19 серпня 2006) — за визначний особистий внесок у розвиток культури України, утвердження традицій національного декоративно-прикладного мистецтва, багаторічну самовіддану творчу та педагогічну діяльність[1]
  • Орден княгині Ольги III ст. (19 квітня 2001) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки[2]

Роїк була удостоєна звання Заслужений майстер народної творчості України, Заслужений художник Автономної Республіки Крим. Вона — лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим.

У 2006 засновано премію в галузі народного мистецтва імені Віри Роїк.

Почесна громадянка міст Кобеляки, Лубни, Сімферополь.

ТвориРедагувати

  • Рушники:
    • «Півники» (1960),
    • «Мережево» (1970),
    • «Волинський» (1971),
    • «Полтавський» (1977),
    • «Ніжна казка» (1980),
    • «Сутінки» (1985),
    • «Морозець» (1992),
    • «Фантазія» (1995).
  • Декоративні панно:
    • «Заповіт» (1978),
    • «Сонечко» (1981),
    • «Перемога» (1985),
    • «Свято врожаю» (1994).
    • «Зачарований півень» (2000).
    • «Світанок» (2001).
    • «Фантазія» (2002).
  • Серветки:
    • «Сніжок» (1992),
    • «Казка» (1992).
  • Дитячі килими:
    • «Іграшка» (1993),
  • «Гусенята» (1993).


Твори зберігаються у 43 музеях зарубіжних країн.

Вшанування пам'ятіРедагувати

В Полтаві існує провулок Віри Роїк.

В селі Войниха Лубенського району вулиця Віри Роїк.

У Сімферополі площа імені Віри Роїк.

Меморіальні дошки:

у Сімферополі - на будинку, де мешкала Віра Роїк (вул. Декабристів, 9); на будівлі Гімназії № 9;

у місті Кобеляки Полтавської області - на будівлі музею літератури і мистецтв;

у місті Лубни Полтавської області - на будинку, де мешкала родина Віри Роїк.

У місті Лубни Полтавської області ЗОШ № 7 носить ім'я Віри Роїк також у школі існує музей імені Віри Роїк.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Жінки України. Біографічний енциклопедичний словник. Редакційна колегія, голов. ред. М. А. Орлик. - К,: Фенікс. - 2001. - С. 381-382.
  • Кагадій Г. Майстриня. // Вісник товариства української культури Кубані. - 2001. - № 1. - С. 8.
  • Логвиненко Є. Цілує сонце рушники. // Лубни в ХХ столітті. - Лубни, 2001.
  • Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 511—512.
  • Савка Ю. За вишивки їй дали Героя України. Газ. «Волинь-нова», 23 квітня 2011 р., с. 8.
  • Художники України. Творчо-біографічний довідник. Випуск 2. - К.: Іпрез, 2001. - С. 175.

ПосиланняРедагувати