Відкрити головне меню

Рош Гашана (івр. ראש השנה‎‎) — «голова року» — Новий рік усіх, хто сповідує юдаїзм, зокрема євреїв. Це день, з якого для представників цієї релігії починається суд над усім створеним. Особливе значення Рош Гашана має для таких представників течії юдаїзму як хасиди[джерело?]. Зазвичай відбувається на початку осені північної півкулі.

Зміст

ЗначенняРедагувати

Цього дня юдеї сурмлять у шофар. Шофар ніколи не був для євреїв просто музичним інструментом. Звук шофара означає, що людина повинна подумки озирнутися на минулий рік, згадати свої помилки і проаналізувати свої вчинки: чи робив він добро? Чи допомагав людям? І приймає тверде рішення: у майбутньому році бути кращим, чеснішим, добрішим, більш терпимим, не ображати нікого, робити ще більше добра, ще більше любити ближнього свого та намагатися робити всіх навколо щасливішими. Прийнято вивертати кишені біля річки чи водойми, викидаючи крихти, що залишилися в них, немов викидають усе погане і неприємне, що було торік.

Традиційне вітання на Свято: «Шана това у метука!» (івр. שנה טובה ומתוקה!‎) — Гарного та солодкого року!

Цього дня послідовники юдаїзму благословляють один одного словами «Нехай Всевишній у Книзі Життя запише вам гарний рік, і скріпить запис печаткою».

ТрапезаРедагувати

Святкування Рош а-Шана триває 10 днів, але тільки 1 день – веселе свято, а решта 10 ні, бо в десятий день – Судний – виноситься остаточне рішення і Бог ставить печатку на запис. Але є 10 днів, та можливість змінити ситуацію – повернути борги, вибачитися, якщо відчувається провина.

Святкування Рош а-Шана супроводжується особливою сімейною трапезою, під час якої потрібно спожити певні продукти, що символізують щось хороше, і сподівання знайти це в новому році. Символіка цих продуктів заснована на грі їх назв на івриті, яка пов’язана з певною надією, яку хочеться здійснити в новому році.

Під час споживання того чи іншого продукту промовляють відповідне побажання:

Цибуля пора – “Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб недруги наші були відсічені»

Буряк – “Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб не стало у нас супротивників”

Фініки – “Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб вороги наші зникли з лиця землі”

Морква – “Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб не було вироку проти нас і щоб заслуги наші були зачитані перед Тобою”

Гранат – “Хай буде бажанням Твоїм, Всевишній, щоб примножилися наші заслуги як зерна граната”

Під час Рош Гашана є звичай їсти круглі хліби, що називаються хала, їх форма нагадує про завершення ще одного кола (року) і про початок нового кола життя. Їдять яблука з медом, щоб рік був солодким, як мед, і гранати, щоб добрі справи і вчинки примножувалися, як зернятка в цьому плоді. Також їдять фаршировану рибу - Ґефільте фіш. На тарілці з рибною стравою обов'язково повинна лежати її голова, яка символізує Голову Року — «Рош Гашана». Також на святковому столі бажано мати моркву, нарізану кружальцями — вона символізує золоті монети. Ще традиційно ідять фініки, на івриті назва фрукта звучить як «тамар» (в перекладі «закінчилася гіркота») і разом зі з'їденим фініком все погане залишається в старому році.[1]

Брацлавські хасидиРедагувати

Особливе значення Рош Гашана має для брацлавських хасидів. Усі євреї, які представляють течію брацлавського хасидизму, вважають своїм обов'язком побувати хоча б раз у своєму житті на могилі цадика Нахмана. Вони також вважають, що якщо вони зустрінуть Новий рік (Рош Гашана) біля його могили, то наступний рік буде дуже щасливим для них.

Хасиди приїжджають до Умані цілими общинами, разом із жінками та дітьми. Деякі хасиди, звичайно, приїжджають декілька разів за життя, деякі щороку. Це все залежить, насамперед, від фінансових можливостей приїжджих.

Ті євреї, які не мають коштів на поїздку до України, звертаються за допомогою до спеціальних структур Ізраїлю, які займаються благодійництвом. Вони оплачують проїзд общині, надають їм харчовий пайок та кошти на оренду житла в Умані.

Велике значення паломництво має і для молодшого покоління. Їх беруть з собою на прощу для того, щоб виховати у них святе відношення до релігії. Під час паломництва в Умані, хасиди збирають хлопчаків в купки і проводять з ними своєрідні уроки, коли вони вивчають тексти Тори.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати