Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Ромуальд Міллер»

[неперевірена версія][перевірена версія]
(вилучення шаблону пишу, оскільки стаття не редагувалася впродовж 7 днів)
 
(Не показано 4 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}
 
 
{{Архітектор
 
{{Архітектор
 
|зображення =
 
|зображення =
Рядок 24: Рядок 23:
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Народився [[9 січня]] [[1882]] в Лодзі. Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання переривав через арешти, але [[1908]] року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. Від 1907 року був повітовим інженером у [[Пйотркув-Трибунальський|Пйотркові]]. Переїхав до Лодзі, де 1909 року працював на посаді молодшого міського архітектора. Того ж року отримав дозвіл на приватну практику і відкрив власне бюро на вулиці Зеленій, 14. [[1918]] року переїхав до Варшави, де став очільником Архітектурного відділу Варшавської державної залізниці.<ref name="Lkz 130"> Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych.&nbsp;— Łódź : Księży Młyn, 2009.&nbsp;— S. 130.&nbsp;— ISBN 978-83-61253-44-0.</ref> Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання у Петербурзі. [[1902]] року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.<ref>Нёман.&nbsp;— №&nbsp;7—12.&nbsp;— 1990.&nbsp;— С. 94.</ref> Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві [[4 травня|4]]—[[5 травня]] [[1934]] року.<ref>Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp; 4.&nbsp;— S. 127—128.</ref>
+
Народився [[9 січня]] [[1882]] в Лодзі в сім'ї Ромуальда Міллера, залізничника і Флорентини з Матисків. Мав брата Станіслава.<ref>''Gadomski&nbsp;B.'' Miller Romuald // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk : Zakład nar. im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1976.&nbsp;— T. XXI/2, zesz. 89.&nbsp;— S. 227.&nbsp;— ISBN 83-86301-84-8.</ref> Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання переривав через арешти, але [[1908]] року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. Від [[1907]] року був повітовим інженером у [[Пйотркув-Трибунальський|Пйотркові]]. Переїхав до Лодзі, де [[1909]] року працював на посаді молодшого міського архітектора. Того ж року отримав дозвіл на приватну практику і відкрив власне бюро на вулиці Зеленій, 14.<ref name="Lkz 130">Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych.&nbsp;— Łódź : Księży Młyn, 2009.&nbsp;— S. 130.&nbsp;— ISBN 978-83-61253-44-0.</ref>
  +
  +
[[1918]] року переїхав до Варшави<ref name="Lkz 130"/>, де працював в архітектурній секції Варшавської залізничної дирекції. Був одним із двох заступників голови відділу&nbsp;— Броніслава Рогойського (другий заступник Юзеф Волкановський, співробітники Емілія Гіжова і Владислав Квапішевський). Після смерті Рогойського в березні [[1921]] року очолив секцію.<ref>''Dudkowski&nbsp;M.'' Odbudowa dworców Kolei WarszawskoWiedeńskiej i linii Warszawsko-Kaliskiej po I wojnie światowej: Pruszków&nbsp;– Grodzisk Mazowiecki&nbsp;– Żyrardów&nbsp;– Radziwiłłów oraz Teresin/Szymanów // Ochrona Zabytków.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 80.&nbsp;— ISSN 0029-8247.</ref>
  +
  +
Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання в Петербурзі. [[1902]] року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.<ref>Нёман.&nbsp;— №&nbsp;7—12.&nbsp;— 1990.&nbsp;— С. 94.</ref> Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві [[4 травня|4]]—[[5 травня]] [[1934]] року.<ref>Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp; 4.&nbsp;— S. 127—128.</ref>
   
 
Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві ([[1931]])<ref> Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike.&nbsp;— 1937.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 219.</ref>, на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі ([[1932]])<ref>Kronika // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1932.&nbsp;— №&nbsp;3—4.&nbsp;— S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1933.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— S. 154.</ref>, другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків ([[1933]])<ref>Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— S. 38.</ref>, проектів будинку управління митниці у Гдині ([[1934]])<ref>Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— S. 188.</ref>.
 
Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві ([[1931]])<ref> Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike.&nbsp;— 1937.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 219.</ref>, на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі ([[1932]])<ref>Kronika // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1932.&nbsp;— №&nbsp;3—4.&nbsp;— S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1933.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— S. 154.</ref>, другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків ([[1933]])<ref>Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— S. 38.</ref>, проектів будинку управління митниці у Гдині ([[1934]])<ref>Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— S. 188.</ref>.
Рядок 33: Рядок 36:
 
* Залізничний вокзал у Гдині у формах польського Ренесансу. Пізніше перебудований.<ref name="Lkz 130"/>
 
* Залізничний вокзал у Гдині у формах польського Ренесансу. Пізніше перебудований.<ref name="Lkz 130"/>
 
* Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.<ref>''Krzyżakowa&nbsp;K.'' Rozwój architektury // Stolica.&nbsp;— 12 listopada 1978.&nbsp;— №&nbsp;46 (1612).&nbsp;— S. 4.</ref>
 
* Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.<ref>''Krzyżakowa&nbsp;K.'' Rozwój architektury // Stolica.&nbsp;— 12 listopada 1978.&nbsp;— №&nbsp;46 (1612).&nbsp;— S. 4.</ref>
* Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства [[Юзеф Кабан|Юзефа Кабана]].<ref>''Gliński&nbsp;W.'' Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;T. 24, №&nbsp;2.&nbsp;— S. 53.&nbsp;— ISSN 1231—1634.</ref>
+
* Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства [[Юзеф Кабан|Юзефа Кабана]].<ref>''Gliński&nbsp;W.'' Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;T. 24, №&nbsp;2.&nbsp;— S. 53.&nbsp;— ISSN 1231—1634.</ref>
 
* Офіцерське казино у Рембертові. [[1923]] рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського [[1930]] року.<ref>Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. &nbsp;— 1923. &nbsp;— №&nbsp;10—12.&nbsp;— S. 336—338.</ref>
 
* Офіцерське казино у Рембертові. [[1923]] рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського [[1930]] року.<ref>Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. &nbsp;— 1923. &nbsp;— №&nbsp;10—12.&nbsp;— S. 336—338.</ref>
 
* Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. [[1931]]).<ref>''Woźnicki&nbsp;S.'' Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1931.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— S. 377—378.</ref>
 
* Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. [[1931]]).<ref>''Woźnicki&nbsp;S.'' Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1931.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— S. 377—378.</ref>
Рядок 47: Рядок 50:
 
* Miller R. Do źródeł plastyki i architektury // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1933.&nbsp;— №&nbsp;3.
 
* Miller R. Do źródeł plastyki i architektury // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1933.&nbsp;— №&nbsp;3.
 
* Miller R. Narodziny nowego snoba // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1933.&nbsp;— №&nbsp;6.
 
* Miller R. Narodziny nowego snoba // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1933.&nbsp;— №&nbsp;6.
* Miller R. [2-gi konkurs architektoniczny B.G.K. ] // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;2.
+
* Miller R. [2-gi konkurs architektoniczny B.G.K. ] // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;2.
 
* Miller R. Izby // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;4.
 
* Miller R. Izby // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;4.
 
* Miller R. Sprawa Placu Marszałka Józefa Piłsudskiego w Warszawie // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;7.
 
* Miller R. Sprawa Placu Marszałka Józefa Piłsudskiego w Warszawie // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1934.&nbsp;— №&nbsp;7.
 
* Miller R. «Patria»&nbsp;— pensjonat Kiepury w Krynicy projektu arch. B.&nbsp;Pniewskiego // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1935.&nbsp;— №&nbsp;1.
 
* Miller R. «Patria»&nbsp;— pensjonat Kiepury w Krynicy projektu arch. B.&nbsp;Pniewskiego // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1935.&nbsp;— №&nbsp;1.
  +
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
Рядок 62: Рядок 66:
 
[[Категорія:Уродженці Лодзі]]
 
[[Категорія:Уродженці Лодзі]]
 
[[Категорія:Померли в Отвоцьку]]
 
[[Категорія:Померли в Отвоцьку]]
  +
[[Категорія:Архітектори XX століття]]

Поточна версія на 23:05, 26 квітня 2019

Ромуальд Міллер (Romuald Miller, 9 січня 1882, Лодзь — 29 липня 1945, Отвоцьк) — польський архітектор. Відомий також як публіцист і політик.

Ромуальд Міллер
Народження 9 січня 1882(1882-01-09)Лодзь
Смерть 29 липня 1945(1945-07-29) (63 роки)Отвоцьк
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність архітектор
Ромуальд Міллер у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 9 січня 1882 в Лодзі в сім'ї Ромуальда Міллера, залізничника і Флорентини з Матисків. Мав брата Станіслава.[1] Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання переривав через арешти, але 1908 року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. Від 1907 року був повітовим інженером у Пйотркові. Переїхав до Лодзі, де 1909 року працював на посаді молодшого міського архітектора. Того ж року отримав дозвіл на приватну практику і відкрив власне бюро на вулиці Зеленій, 14.[2]

1918 року переїхав до Варшави[2], де працював в архітектурній секції Варшавської залізничної дирекції. Був одним із двох заступників голови відділу — Броніслава Рогойського (другий заступник Юзеф Волкановський, співробітники Емілія Гіжова і Владислав Квапішевський). Після смерті Рогойського в березні 1921 року очолив секцію.[3]

Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання в Петербурзі. 1902 року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.[4] Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві 45 травня 1934 року.[5]

Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві (1931)[6], на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі (1932)[7], другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків (1933)[8], проектів будинку управління митниці у Гдині (1934)[9].

Помер 29 липня 1945 в Отвоцьку. Похований на Алеї заслужених Повонзківського цвинтаря у Варшаві.[10] Президіум Крайової народної ради за поданням Демократичної партії 11 липня 1946 року відзначив Ромуальда Міллера посмертно Хрестом Грюнвальда II ступеня за конспіративну діяльність під час окупації.[11]

РоботиРедагувати

  • Залізничний вокзал у Гдині у формах польського Ренесансу. Пізніше перебудований.[2]
  • Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.[12]
  • Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства Юзефа Кабана.[13]
  • Офіцерське казино у Рембертові. 1923 рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського 1930 року.[14]
  • Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. 1931).[15]
  • Дитячий шпиталь на вулиці Литовській у Варшаві (19331934).[2]
  • «Дім залізничників» у Львові на нинішній вулиці Федьковича, 54/56. Споруджував у 19291937 роках Генрик Заремба[16].
  • Інтер'єр виставкового павільйону на EXPO'37.[17]
Статті
  • Miller R. Dom Związku Zawodowego Pracowników Kolejowych Rzeczypospolitej Polskiej // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 6.
  • Miller R. W walce o program // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 7.
  • Miller R. Przybylski Cz. Na marginesie projektów przyszłego statutu ogólnopolskiej organizacji architektonicznej. — 1932. — № 11.
  • Miller R. Referat o stronie konstrukcyjnej domków jednorodzinnych na wystawie «Tani dom własny» w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2.
  • Miller R. Do źródeł plastyki i architektury // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3.
  • Miller R. Narodziny nowego snoba // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 6.
  • Miller R. [2-gi konkurs architektoniczny B.G.K. ] // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2.
  • Miller R. Izby // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4.
  • Miller R. Sprawa Placu Marszałka Józefa Piłsudskiego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 7.
  • Miller R. «Patria» — pensjonat Kiepury w Krynicy projektu arch. B. Pniewskiego // Architektura i Budownictwo. — 1935. — № 1.

ПриміткиРедагувати

  1. Gadomski B. Miller Romuald // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk : Zakład nar. im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1976. — T. XXI/2, zesz. 89. — S. 227. — ISBN 83-86301-84-8.
  2. а б в г Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych. — Łódź : Księży Młyn, 2009. — S. 130. — ISBN 978-83-61253-44-0.
  3. Dudkowski M. Odbudowa dworców Kolei WarszawskoWiedeńskiej i linii Warszawsko-Kaliskiej po I wojnie światowej: Pruszków – Grodzisk Mazowiecki – Żyrardów – Radziwiłłów oraz Teresin/Szymanów // Ochrona Zabytków. — 2015. — № 1. — S. 80. — ISSN 0029-8247.
  4. Нёман. — № 7—12. — 1990. — С. 94.
  5. Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — №  4. — S. 127—128.
  6. Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 219.
  7. Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 5. — S. 154.
  8. Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2. — S. 38.
  9. Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 6. — S. 188.
  10. Łoza S. Miller Romuald // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 344.
  11. Monitor Polski. — 7 listopada 1946. — № 34. — Poz. 286.
  12. Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4.
  13. Gliński W. Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne. — 2015. — № T. 24, № 2. — S. 53. — ISSN 1231—1634.
  14. Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo.  — 1923.  — № 10—12. — S. 336—338.
  15. Woźnicki S. Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo. — 1931. — № 11. — S. 377—378.
  16. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 544. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  17. Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 6. — ISSN 0239-3549.

ДжерелаРедагувати

  • Miller Romuald // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 7. — S. 329.