Перегляд вихідного коду сторінки Роман Мстиславич

{{Otheruses-2|Роман (ім'я)|Роман I|Борис}}
{{Державний діяч
| ім'я                = Роман Великий
| титулатура          = Dux Ruthenorum
| титул               = [[Королі Русі|Самодержець Русі]]
| зображення          = [[Файл:Roman of Halych.jpg|250px]]
| правління           = [[1199]]-[[1205]]
| коронація           =
| ім'я при народженні = Борис
| інші титули         = [[Великий князь київський]]<br/>[[Новгород|Князь Новгородський]]<br/>[[Князь галицький]]<br/>[[Правителі Володимирського князівства|Князь володимирський]]
| хрещення            =
| релігія             =
| дата народження     = бл.[[1153]] 
| місце народження    =
| дата смерті         = 19.6.1205
| місце смерті        = [[Завихост]]
| місце поховання     =
| попередник          = Титул започатковано
| наступник           = [[Данило Романович]]
| дружина             = [[Предслава Рюриківна]]
| другий шлюб         = [[Єфросинія-Анна]]<ref>''Майоров О''. Галицько-Волинський князь Роман Мстиславович. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — ISDN 978-966-2083-96-5.</ref>
| діти                = [[Данило Галицький|Данило]], [[Василько Романович|Василько]], [[Федора Романівна|Федора]], [[Олена Романівна|Олена]]
| династія            = [[Рюриковичі]]
| рід                 = [[Романовичі]]
| батько              = [[Мстислав II Ізяславич|Мстислав II]]
| мати                = [[Агнешка Болеславна]]
| герб                = Alex K Peremyshel 2.svg
| сигнатура           =
}}

[[Файл:Galicia-Volhynia map.PNG|thumb|275px|Об'єднане Галицько-Волинське князівство за правління Романа Великого]]

'''Роман Мстиславич''', або '''Роман Великий''' (у хрещенні ''Борис''; бл.[[1152]]&nbsp;— [[19 червня]] [[1205]])&nbsp;— [[князь]] [[Новгородська республіка|новгородський]] ([[1168]]—[[1170]]), [[Волинське князівство|володимирський]] ([[1170]]—[[1187]], з [[1188]]), [[галицьке князівство|галицький]] ([[1188]], з [[1199]]), [[Великий князь київський]] ([[1201]], [[1204]]) з династії [[Рюриковичі]]в. [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-волинський літописець]] титулує його ''«самодержцем всія Русі»'' та ''«Володарем Руської землі»''. Засновник сильного [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] і патріарх монаршого правлячого роду [[Романовичі]]в. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських (давньоукраїнських) князів кінця [[XII століття|XII]]&nbsp;— початку [[XIII століття]], за що був прозваний «Великим»<ref name="litopys">[http://litopys.org.ua/oldukr/galvollet.htm litopys.org.ua]</ref>.

== Біографія ==
Роман Мстиславич був сином великого київського князя [[Мстислав Ізяславич|Мстислава II Ізяславича]] та його дружини [[Агнешка Болеславна|Агнешки]]&nbsp;— дочки польського князя [[Болеслав III Кривовустий|Болеслава III Кривоустого]].

=== Новгородське княжіння ===
У [[1168]] році Романа Мстиславича, батько якого сидів у Києві, запросили княжити до [[Новгород |Новгорода Великого]]. У лютому [[1170]] на чолі новгородської дружини [[Облога Новгорода (1170)|розбив війська]], що їх послав на місто владимирський і суздальський князь [[Андрій Боголюбський]] під керівництвом свого сина [[Мстислав Андрійович|Мстислава Андрійовича]].

Восени 1170&nbsp;р., після смерті Романового батька, «новгородці показали йому путь», він вирушив на Волинь та сів у [[Володимир-Волинський|Володимирі]].

=== Князювання на Волині ===
Після смерті Мстислава II Ізяславовича [[Волинське князівство|волинські землі]] були поділені між його синами: Роман одержав [[Володимир-Волинський]], Всеволод&nbsp;— [[Белз]], Святослав&nbsp;— [[Червен]], Володимир&nbsp;— [[Берестя]]. До 1188 Роман одружився з [[Предслава Рюриківна|Предславою]], донькою овручського князя [[Рюрик Ростиславич (князь київський)|Рюрика Ростиславича]].

[[1188]] року Роман Мстиславич, скориставшися смертю галицького князя [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осьмомисла]] та вступивши у змову з галицькими боярами проти [[Володимир Ярославич (князь галицький)|Володимира Ярославича]], захопив Галич. При цьому він віддав Володимир своєму братові [[Всеволод Мстиславич (князь волинський)|Всеволоду]]. Але в Галичі Роман не втримався (був змушений тікати від військ угорського короля Бели III) і, порушивши клятву, яку дав своєму братові, вигнав його з Володимира за допомогою свого тестя, Рюрика.

Після смерті у [[1194]] році великого князя київського [[Святослав Всеволодович|Святослава Всеволодовича]] новим великим князем став Рюрик Ростиславич. [[1195]] року він віддав у володіння Роману Мстиславичу [[Торчеськ]] і ще 4 міста («часть» на півдні Київської землі), але на вимогу [[Владимиро-Суздальське князівство|владимирського князя]] [[Всеволод Юрійович Велике Гніздо|Всеволода Юрійовича Велике Гніздо]] відібрав їх у зятя і віддав Всеволоду. Інтриги Всеволода Юрійовича призвели до того, що Роман Мстиславич посварився з Рюриком Ростиславичем і уклав таємну угоду з [[Чернігівські князі|чернігівським князем]] [[Ярослав Всеволодович (князь чернігівський)|Ярославом Всеволодовичем]]. Коли Рюрик Ростиславич про це дізнався, Роман, побоюючись тестя та його союзника Всеволода Юрійовича, поїхав до [[Королівство Польське (1025–1385)|Польщі]], де звернувся за допомогою до своїх двоюрідних братів, синів краківського князя [[Казимир Справедливий|Казимира II Справедливого]]&nbsp;— краківського і мазовецького князя [[Лешко I Білий|Лєшека Білого]] і його молодшого брата-співправителя [[Конрад I Мазовецький|Конрада]]. Останні погодилися допомогти, але спочатку просили допомогти у війні зі своїм дядьком, великопольським князем [[Мешко ІІІ Старий|Мешком III Старим]]. У результаті Роман взяв участь у [[Битва на річці Мозгаві|битві на Мозгаві]], де був поранений. Після цього він тимчасово помирився з тестем і отримав від нього місто [[Полонне]] (а також «пів-тартака Корсунського»). Проте вже [[1196]] Роман у союзі з [[Ольговичі|Ольговичами]] воював проти Рюрика Ростиславича. Восени 1196 або взимку 1198/99 Роман відіслав свою дружину до її батька. Незабаром він узяв другий шлюб&nbsp;— з [[Єфросинія-Анна|Анною]], чиє походження дискусійне<ref>[http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Roman_M Роман Мстиславич]  // [[Енциклопедія історії України]] : у 10 т. / редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]] (голова) та ін. ; [[Інститут історії України НАН України]]. — К. : [[Наукова думка|Наук. думка]], 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 277. — ISBN 978-966-00-1290-5.</ref>.

=== Об'єднання Галицько-Волинського князівства та боротьба за Київ ===
По смерті останнього галицького князя з династії [[Ростиславичі Галицькі|Ростиславичів]]&nbsp;— [[Володимир Ярославич (князь галицький)|Володимира]], сина [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осмомисла]],&nbsp;— приєднав [[Галицьке князівство]] до [[волинське князівство|Волинського]] ([[1199]]), створивши [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинську державу]]. Здібний політик і добрий полководець, жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку у міщанства. У двох походах [[1201]]—[[1202]] і [[1203]]—[[1204]] років його війська розбили [[половці]]в і визволили чимало бранців. Вершиною його успіхів було взяття [[Київ|Києва]] та включення його у сферу своїх впливів. У зовнішній політиці Роман Мстиславович підтримував тісний союз із [[Візантія|Візантією]] та [[Угорщина|Угорщиною]], мав зв'язки з Римським Папою [[Інокентій III|Інокентієм ІІІ]], перемагав неспокійних сусідів&nbsp;— [[половці]]в і литовські племена, втрутився в справи німецьких князів, через свою другу дружину [[Єфросинія-Анна|Єфросинію-Анну]] був поріднений з імператором Священної римської імперії [[Філіп Швабський|Філіпом Швабським]], який був одружений з сестрою Єфросинії&nbsp;— Іриною Ангеліною.

Роман Мстиславович намагався подолати роздрібненість Київської Русі. Був ініціатором зміни порядку престолонаслідування на основі принципу [[майорат]]у. Проте передчасна смерть не дозволила реалізувати йому амбіційні плани.

[[1204]] року Папа Римський Інокентій ІІІ вислав до Великого князя Київського Романа посольство й запропонував надати йому королівську корону та титул [[Король Русі|Короля Русі]]{{fact}}, одначе Роман відмовився й пішов війною на Польщу. Він просив благословення від Володимирського єпископа на цю війну{{fact}}, проте єпископ не підтримав дії князя.

Підтримував тісні зв'язки з [[бенедиктинці|бенедиктинцями]] монастиря св. Петра в [[Ерфурт]]і<ref name="ГО40">''Головко О''. Останній похід князя Романа Мстиславича…&nbsp;— С. 40.</ref>.

== Загибель і поховання ==

У [[1205]] році Роман з якоїсь причини розірвав багаторічний союз з [[Лешко I Білий|Лешком Білим]] і його братом [[Конрад I Мазовецький|Конрадом]], вторгся в [[Малопольща|Малопольщу]], взяв два міста і зупинився на [[Вісла|Віслі]] поблизу [[Завихост]]а. Тут, від'їхавши з малим загоном від головних сил, Роман несподівано був атакований поляками і загинув в бою. Уява польських хроністів перетворило цю сутичку в грандіозну битву ([[Битва під Завихостом|битва при Завихості]]).

Був тимчасово похований у [[Церква святого Якова (Сандомир)|церкві святого Якова]] на передмісті [[Сандомир]]а. [[Ян Длугош]] стверджував про викуп тіла за 1000 фунтів срібла. [[Коструба Теофіль|Теофіль Коструба]] твердив, що князь мав бути похований в Успенському соборі Володимира. І. Крип'якевич на основі праць Я. Длугоша, Л. Войтович підтримали варіант поховання у Володимирі. Б. Томенчук, Д. Домбровський вважали, що князь був похований у невідомому монастирі Володимира, де пізніше поховали дружину<ref>''Головко О''. Останній похід князя Романа Мстиславича…&nbsp;— С. 39.</ref>. В [[Суздальський літопис|Суздальському літописі]] стверджується про поховання князя в [[Успенський собор (Галич)|Успенському соборі]] Галича<ref>Там само.&nbsp;— С. 38.</ref>. О. Головко припускає, що князь міг бути похований в збудованій за його сприяння [[Церква святого Пантелеймона (Шевченкове)|Церкві святого Пантелеймона]] (тепер с. [[Шевченкове (Галицький район)|Шевченкове]]), біля якої нещодавно після розкопок знайшли залишки його резиденції<ref name="ГО40" />.

== Боротьба за спадщину ==
{{Докладніше1|[[Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства]]}}

Після смерті у Романа Мстиславича залишилось двоє малолітніх синів [[Данило Галицький|Данила]] (4 роки) та [[Василько Романович|Василько]] (2 роки). Одразу після його смерті невдоволене галицьке боярство вигнало малолітніх князів з їхньої матір'ю та запросило на князювання сіверських князів [[Ігоревичі]]в. [[Романовичі]] не змирилися з цим і почали [[Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства|боротьбу за свою спадщину]], яка тривала близько 40 років, і завершилась їхнім утвердженням в [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинському князівств]]<nowiki/>і.

== Оцінки діяльності ==
Сучасний Роману Мстиславичу літописець, оцінюючи його заслуги у справі з'єднання більшості руських земель, називає його «самодержцем усієї Руси»<ref name="litopys"/>. Також половецькою піснею<ref>Пашуто В. Т.: Очерки по истории Галицко-Волынской Руси.&nbsp;— М.&nbsp;— 1950.&nbsp;— С. 18</ref> про Романа починається [[Галицько-Волинський літопис]]:

{{Цитата|По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей божих, [*...] Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців, вигнав [хана їхнього] Отрока в Обези за Залізнії ворота, а [хан] Сирчан зостався коло Дону, рибою живлячись.|3=|4=}}


У Татіщева Роман має таку характеристику:<ref>[http://izbornyk.org.ua/litop/lit22.htm Літопис руський] / Пер. з давньорус. Л.&nbsp;Є.&nbsp;Махновця; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.&nbsp;— К. : Дніпро, 1989.&nbsp;— XVI+591 с.n.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2.</ref> {{цитата|Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був  хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі  чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у  гніві; запинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато  веселився з вельможами, але п'яним ніколи не був. Багатьох жінок любив, але  жодна ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові виправи;  найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе  життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув, а в одній був  переможений. Через те всім навколишнім був страшний. Коли йшов на поляків, то  сказав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернусь!» І збулося  останнє}}

[[Ян Длугош]] у своїй Хроніці -

«Зневаживши клятву і договір, він закликає до себе і хапає перших з галичан, які нічого дурного від нього не чекали, з яких кого публічно страчує мечем, кого закопує і засипає піском, кого на очах у всіх розриває на частини, з кого здирає шкіру, у кого вириває нутрощі, багатьох, прив'язавши як мішень до стовпа, розстрілює стрілами і умертвляє різними [іншими] стратами. Рідні, близькі та сини убитих воїнів і майже вся знать, приголомшені такою жахливою жорстокістю, втекли в сусідні землі, покладаючи у своїх квилінні і скаргах всю провину на польського князя Лестко і поляків, що поставили над ними настільки лютого князя, що не має, крім людського вигляду, нічого людського. Тоді Роман, вживши свою хитрість, перебільшеними ласками і обіцянками знову закликає їх і, протримавши недовго в честі і милості, зрештою вбиває, піддавши різним тортурам. Він винищує своїм тиранством майже всю галицьку знать, маючи звичай, на виправдання своїх злочинів, вживати прислів'я, що стала [для нього] свого роду урочистим оракулом небес: „Ніхто не зможе спокійно насолодитися медом, якщо спершу не прігнітить бджолиний рій“. Своєю лютістю і тиранством він навів не тільки на своїх, але й на сусідів такий страх, здобув собі за короткий час таку славу і владу, що з легкістю володів усіма руськими областями і всі князі Русі були його данниками і підданими. Це часто пригнічувало поляків, що не пішло б діло до їх смерті, [але] вони найчастіше мовчали, побоюючись, щоб загроза тиранії Романа коли-небудь не впала і на них»

== Вшанування пам'яті ==
* [[Вулиця Князя Романа (Львів)|Вулиця Князя Романа]] у місті [[Львів]].

== Родовід ==
<center>{{Ahnentafel-compact4
|style=font-size: 90%; line-height: 110%;
|border=1
|boxstyle=padding-top: 0; padding-bottom: 0;
|boxstyle_1=background-color: #d95;
|boxstyle_2=background-color: #db8;
|boxstyle_3=background-color: #edc;
|boxstyle_4=background-color: #eee;
|1= '''Роман Галицький''' (1152 — 19 червня 1205)
|2= [[Мстислав II Ізяславич|Мстислав II]] (1125 — 19 серпня 1170)
|3= [[Агнешка Болеславна]] (1137 — 1182)
|4= [[Ізяслав Мстиславич|Ізяслав II]] (1097 — 13 листопада 1154) 
|5= [[Агнеса Гогенштауфен]] (між 1116 та 1118 — 1151)
|6= [[Болеслав III Кривовустий]] (20 серпня 1085 — 28 жовтня 1138)
|7= [[Соломія з Берґу]] (1099 — 27 червня 1144) 
|8= [[Мстислав I Великий]] (1 червня 1076 — 14 квітня 1132)
|9= [[Христина Шведська (донька Інге I)|Христина Шведська]] (1078 — 18 січня 1122) 
|10= [[Конрад III|Конрад III Гогенштауф]] (1093 — 15 лютого 1152)
|11= Гертруда з Комбурга (1095—1130)
|12= [[Владислав I Герман]] (1043 — 4 червня 1102)
|13= [[Юдіт Богемська]] (1056—1086)
|14= Генріх з Бергу
|15= Аделайда з Мохенталю
}}</center>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Roman_M Роман Мстиславич, Роман-Борис Мстиславич] // {{ЕІУ|9|277}}

=== Література ===
* ''[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]].'' Княжа доба на Русі: портрети еліти.&nbsp;— Біла Церква&nbsp;: Видавець Олександр Пшонківський, 2006.
* ''[[Головко Олександр Борисович (історик)|Головко О]].'' Останній похід князя Романа Мстиславича у джерелах та історичній думці // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;4 (487) (лип.—серп.).&nbsp;— С. 28—48.&nbsp;— ISSN 0130-5247.
* {{ЕУ}}
* Історія України в особах: IX—XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— К. : Видавництво «Україна», 1993.&nbsp;— 396 с.
* ''Корсак І.'' [http://simya.com.ua/books/imena/imena.pdf «Імена твої, Україно»].&nbsp;— Луцьк&nbsp;: ПВД «Твердиня», 2007.&nbsp;— С. 21—24.
* ''М.&nbsp;Ф.&nbsp;Котляр''. Роман-Борис Мстиславич // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.2&nbsp;— 812с. ISBN 966-316-045-4
* ''Нагірний В.'' [https://web.archive.org/web/20160202134724/http://shron.chtyvo.org.ua/Nahirnyi_Vitalii/Nachalo_kniazhenyia_velykaho_kniazia_Romana_do_pytannia_pro_chas_utverdzhennia_Romana_Mstyslavycha_v_Halychi.pdf НАЧАЛО КНѦЖЕНИѦ].
* Роман Мстиславич // [http://history.franko.lviv.ua/IIIr_1.htm Довідник з історії України]. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.&nbsp;— К. : Генеза, 1993.

== Посилання ==
* {{УМЕ13|частина=Роман Мстиславович|сторінки=1627-1628}}
{{commonscat|Roman Mstyslavych}}
{{Вікіцитати}}
* [http://www.haidamaka.org.ua/0078.html Роман Великий&nbsp;— об'єднавець Русі]
* [http://haidamaka.org.ua/0187.html Про політичні обставини загибелі Романа Мстиславича]
* [https://web.archive.org/web/20070928005856/http://www.art.lutsk.ua/art/volvol/tkt4.htm Князі володимирські]
* [http://tyzhden.ua/History/5896 ''Олег Однороженко''. «Добрий порядок» // Український тиждень, 24.12.2010]
* [http://haidamaka.org.ua/0205.html Останній похід князя Романа Мстиславича в джерелах і історичній думці]
* [http://www.spsl.nsc.ru/history/descr/kn061.htm Біографія Романа Мстиславича на «Персоналіях»] {{ref-ru}}
* [http://www.hronos.km.ru/biograf/roman_mst.html Біографія Романа Мстиславича на «Хроносі»] {{ref-ru}}
* [http://www.bibliotekar.ru/hmyrov/165.htm Абетково-довідниковий перелік государів російських і знатних осіб крові] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20160305012107/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/rurykowiczowie08.html#D2-2 DYNASTIA RURYKOWICZÓW 8] {{ref-pl}}
* [https://web.archive.org/web/20140502002447/http://history.spbu.ru/userfiles/2009_14-Majorov.pdf Майоров А.&nbsp;В.&nbsp;Царский титул галицко-волынского князя Романа Мстиславича и его потомков.]//[[Studia Slavica et Balcanica Petropolitana]] №&nbsp;1-2. 2009.

{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>&nbsp;—
| width="10%" | [[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Правителі Галицько-Волинського князівства|Князь галицько-володимирський]]'''<br/>[[1199]]-[[1205]]
| width="10%" | [[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Данило Галицький]]
|}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Рюрик Ростиславич (князь київський)|Рюрик Ростиславич]]
| width="10%" | [[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Великий князь Київський]]'''<br/>[[1204]]-[[1205]]
| width="10%" | [[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Ростислав II Рюрикович]]
|}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:black; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Володимир Ярославич (галицький князь)|Володимир Ярославич]]
| width="10%" | [[Файл:Alex K Halych 2.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Князь галицький]]'''<br/>[[1199]]-[[1205]]
| width="10%" | [[Файл:Alex K Halych 2.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Данило Галицький]]
|}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Всеволод Мстиславич (князь волинський)|Всеволод Мстиславич]]
| width="10%" | [[Файл:Alex Volhynia.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Правителі Володимирського князівства|Князь володимирський]]'''<br/>[[1188]]-[[1205]]
| width="10%" | [[Файл:Alex Volhynia.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Данило Галицький]]
|}

{{Правителі Галичини}}
{{Правителі Волині}}

[[Категорія:Князі галицькі]]
[[Категорія:Князі володимирські]]
[[Категорія:Великі князі Київські]]
[[Категорія:Королі України-Руси]]
[[Категорія:Князі новгородські]]
[[Категорія:Рюриковичі]]
[[Категорія:Ізяславичі Волинські]]
[[Категорія:Галицько-волинські князі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Персонажі Слова о полку Ігоревім]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі населені пункти]]