Відмінності між версіями «Розсіяний диск»

[неперевірена версія][перевірена версія]
м (робот додав: eo:Disa disko)
 
(Не показані 56 проміжних версій 37 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Image:TheKuiperBelt_100AU_SDO.svg|right|thumb|400px|Розсіяний диск і об'єкти [[пояс Койпера|поясу Койпера]].]]
+
[[Файл:TheKuiperBelt 100AU SDO.svg|right|thumb|400px|Розсіяний диск і об'єкти [[пояс Койпера|поясу Койпера]].]]
'''Розсіяний диск''' — віддалений регіон нашої [[Сонячна система|Сонячної системи]], слабко заселений [[мале тіло Сонячної системи|малими тілами]], що складаються восновному з [[крига|криги]]. Такі тіла називають '''[[об'єкт розсіяного диска|об'єктами розсіяного диску]]''' (SDO, scattered disk object), вони відносяться до підмножини великої родини [[транснептуновий об'єкт|транснептунових об'єктів]] (ТНО). Внутрішня область розсіяного диску перекривається з [[пояс Койпера|поясом Койпера]], а його зовнішня межа простягається значно далі від [[Сонце|Сонця]] й набагато вище і нижче [[екліптика|екліптики]], ніж це характерно для інших тіл Сонячної системи.
+
'''Розсі́яний диск''' ({{lang-en|scattered disk/disc}}, термін вжитий Ма́ртіном Да́нканом і Ге́ролдом Ле́вінсоном, 1997<ref>Martin J. Duncan, Harold F. Levison (1997). «A Disk of Scattered Icy Objects and the Origin of Jupiter-Family Comets». Science 276 (5319): 1670—1672. doi:10.1126/science.276.5319.1670. PMID 9180070.</ref>)&nbsp;— віддалений регіон нашої [[Сонячна система|Сонячної системи]], слабко заселений [[мале тіло Сонячної системи|малими тілами]], що складаються здебільшого з [[крига|криги]]. Такі тіла називають '''[[об'єкт розсіяного диска|об'єктами розсіяного диска]]''' (SDO, scattered disk object), вони належать до родини [[транснептуновий об'єкт|транснептунових об'єктів]] (ТНО). Внутрішня область розсіяного диска перекривається з [[пояс Койпера|поясом Койпера]], а його зовнішня межа простягається значно далі від [[Сонце|Сонця]] й набагато вище і нижче [[екліптика|екліптики]], ніж це характерно для інших тіл Сонячної системи.
  +
{{Сонячна система}}
 
  +
== Формування ==
  +
Походження розсіяного диска залишається досі нез'ясованим, хоча серед астрономів переважає думка, що він сформувався, коли об'єкти поясу Койпера були «розпорошені» шляхом гравітаційної взаємодії із зовнішніми планетами, головним чином Нептуном, придбавши великі ексцентриситети і нахили орбіт. У той час як [[пояс Койпера]]&nbsp;— круглий і плоский «бублик», що розташовується на ділянці від 30 до 44 а. о. з своїми об'єктами, що знаходяться на автономних кругових орбітах ([[Класичний об'єкт поясу Койпера|кьюбівано]]) або злегка еліптичних резонансних орбітах (2: 3&nbsp;— плутіно, і 1: 2), розсіяний диск в порівнянні з ним&nbsp;— набагато більш непостійне середовище. Об'єкти розсіяного диска часто можуть, як у випадку з [[Ерида (карликова планета)|Еридою]], подорожувати «по вертикалі» майже на такі ж відстані, як і «по горизонталі». Моделювання показує, що орбіти об'єктів розсіяного диска можуть бути блукаючими й нестабільними, що подальша доля цих об'єктів&nbsp;— постійно викидатися з середини Сонячної системи в хмару Оорта або ще далі.
  +
  +
В межах Розсіяного диска сформувались [[Відокремлений транснептуновий об'єкт|Відокремлені транснептунові об'єкти]] (Detached SDO), що мають орбіти, які не могли утворитися через вплив Нептуна. Натомість пропонується велика кількість пояснень, включаючи близький прохід іншої зірки<ref name="Morbidelli 2004">
  +
Alessandro Morbidelli and Harold F. Levison
  +
''Scenarios for the Origin of the Orbits of the Trans-Neptunian Objects 2000 CR105 and 2003 VB12''
  +
The Astronomical Journal, (2004) '''128''', pp 2564—2576. [http://arxiv.org/abs/astro-ph/0403358 Preprint]
  +
</ref>, або віддаленого об'єкта розміру планети<ref name="Gomez 2006">
  +
Rodney S. Gomes, John J. Matese, and Jack J. Lissauer
  +
''A Distant Planetary-Mass Solar Companion May Have Produced Distant Detached Objects''
  +
To appear in Icarus (2006). [https://web.archive.org/web/20070108051810/http://staff.on.br/rodneyg/companion/solar_companion.pdf Preprint]
  +
</ref>.
  +
  +
== Орбіти ==
  +
Зазвичай розсіяні об'єкти характеризуються орбітами із середнім і високим [[Ексцентриситет|ексцентриситетом]], але їх перигелій становить не менше 35 а. о., не відчуваючи прямого впливу [[Нептун (планета)|Нептун]]а (червоні відрізки). [[Плутино]] (сірі відрізки для [[Плутон (карликова планета)|Плутона]] і [[90482 Орк|Орка]]) так само, як резонансні об'єкти з резонансом 2:5 (зелені), можуть проходити ближче до [[Нептун (планета)|Нептуна]], оскільки їх орбіти захищені резонансом. Умова перигелій > 35 а. о.&nbsp;— одна з визначальних характеристик об'єктів розсіяного диска. В розсіяному диску екстремальний ексцентриситет і великий нахил орбіти є нормою, а кругові орбіти, навпаки, є винятком. [[Файл:TheKuiperBelt 100AU SDO stats.svg|right|thumb|400px|Об'єкти розсіяного диска в порівнянні з класичними об'єктами.]] Резонансні об'єкти (показані зеленим) не вважаються членами розсіяного диска. Однак, менші резонанси теж заселені і комп'ютерне моделювання показує, що багато об'єктів можуть бути насправді в слабкому резонансі з великим порядком (6:11, 4:9, 3:7, 5:12, 3:8, 2:7, 1:4).
  +
  +
=== Графіки орбіт ===
  +
[[Файл:TheKuiperBelt Projections 100AU Classical SDO.svg|left|thumb|Проекції орбіт.]]
  +
Графіки в більш традиційному вигляді представляють види з полюса і екліптики (спрямлених) орбіт об'єктів розсіяного диска<ref>Для класифікації орбіт був використаний Minor Planet Circular 2005-X77 [http://www.minorplanetcenter.net/mpec/K05/K05X77.html Distant Minor planets]. Більш нові дані можуть бути знайдені в [http://www.minorplanetcenter.net/iau/mpec/K06/K06D28.html MPC 2006-D28].</ref> (чорні) на тлі кьюбівано (сині) і резонансних (2:5) об'єктів (зелені). Як ще не класифіковані, об'єкти в діапазоні 50-100 а. о. намальовані сірим<ref>Приблизно половина відомих орбіт точно не відома з точністю, достатньою для класифікації (це досить делікатне завдання для резонансних об'єктів).</ref>.
  +
  +
== Питання існування розширеного розсіяного диска ==
  +
[[Файл:TheKuiperBelt 550AU ESDO.svg|right|thumb|400px|Розподіл розсіяних і відокремлених об'єктів. Розташування на діаграмі представляє велику піввісь орбіти (середня відстань до Сонця), а не поточний стан об'єкта. [[90377 Седна|Седна]] зараз насправді ближче, ніж Ерида.]]
  +
Відкриті об'єкти (148209) 2000 CR 105 і 2004 VN112 з перигелієм, занадто далеким від Нептуна, щоб він міг здійснювати на них вплив, привели до дискусії серед астрономів про нову підмножину малих планет, названу «Розширений розсіяний диск» ({{lang-en|extended scattered disc}}, '''E-SDO''')<ref>[http://www.obs-nice.fr/gladman/cr105.html ''Evidence for an Extended Scattered Disk?''] at ''[http://www.obs-nice.fr Observatoire de la Cote d'Azur]''</ref>. Згодом ці об'єкти стали називати відокремленими об'єктами ({{lang-en|detached objects}}<ref name=Jewitt2006>{{cite book|first=David C.|last=Jewitt|coauthors=A. Delsanti|chapter=The Solar System Beyond The Planets|title=Solar System Update: Topical and Timely Reviews in Solar System Sciences|publisher=Springer-Praxis Ed.|id=ISBN 3-540-26056-0|year=2006}} ([https://web.archive.org/web/20060525051103/http://www.ifa.hawaii.edu/faculty/jewitt/papers/2006/DJ06.pdf Preprint version (pdf)])</ref> або distant detached objects, DDO<ref name="Gomez 2006" />).
  +
Класифікація, запропонована командою Deep Ecliptic Survey, вносить формальне розмежування між ближніми розсіяними об'єктами (які були розсіяні шляхом взаємодії з Нептуном) і розширеними розсіяними об'єктами (таких, як [[90377 Седна|Седна]]), використовуючи значення [[Тіссеранів параметр|критерію Тіссерана]], рівного 3<ref name="DES_Elliot2006">
  +
J. L. Elliot, S. D. Kern, K. B. Clancy, A. A. S. Gulbis, R. L. Millis, Марк В. Буйе, L. H. Wasserman, E. I. Chiang, A. B. Jordan, D. E. Trilling, and K. J. Meech
  +
''The Deep Ecliptic Survey: A Search for Kuiper Belt Objects and Centaurs. II. Dynamical Classification, the Kuiper Belt Plane, and the Core Population.''
  +
The Astronomical Journal, '''129''' (2006), pp.
  +
[http://alpaca.as.arizona.edu/~trilling/des2.pdf preprint] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060823112517/http://alpaca.as.arizona.edu/~trilling/des2.pdf |date=23 серпень 2006 }}
  +
</ref>.
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
   
 
{{astro-stub}}
 
{{astro-stub}}
   
  +
{{Бібліоінформація}}
[[bg:Разреден диск]]
 
  +
[[Категорія:Розсіяний диск]]
[[ca:Disc dispers]]
 
  +
[[Категорія:Сонячна система]]
[[de:Scattered disk object]]
 
  +
[[en:Scattered disc]]
 
 
{{Сонячна система}}
[[eo:Disa disko]]
 
[[es:Disco disperso]]
 
[[fr:Objet épars]]
 
[[he:הדיסק המפוזר]]
 
[[id:Piringan tersebar]]
 
[[it:Disco diffuso]]
 
[[ja:散乱円盤天体]]
 
[[ko:산란 분포대]]
 
[[ms:Cakera terserak]]
 
[[nl:Scattered disk object]]
 
[[nn:Den spreidde skiva]]
 
[[pl:Dysk rozproszony]]
 
[[pt:Disco disperso]]
 
[[ru:Рассеянный диск]]
 
[[simple:Scattered disc]]
 
[[sk:Rozptýlený disk]]
 
[[sl:Razpršeni disk]]
 
[[zh:離散盤]]
 
[[zh-min-nan:Sàn-loān îⁿ-poâⁿ]]
 

Поточна версія на 11:11, 29 травня 2020

Розсі́яний диск (англ. scattered disk/disc, термін вжитий Ма́ртіном Да́нканом і Ге́ролдом Ле́вінсоном, 1997[1]) — віддалений регіон нашої Сонячної системи, слабко заселений малими тілами, що складаються здебільшого з криги. Такі тіла називають об'єктами розсіяного диска (SDO, scattered disk object), вони належать до родини транснептунових об'єктів (ТНО). Внутрішня область розсіяного диска перекривається з поясом Койпера, а його зовнішня межа простягається значно далі від Сонця й набагато вище і нижче екліптики, ніж це характерно для інших тіл Сонячної системи.

Розсіяний диск і об'єкти поясу Койпера.

ФормуванняРедагувати

Походження розсіяного диска залишається досі нез'ясованим, хоча серед астрономів переважає думка, що він сформувався, коли об'єкти поясу Койпера були «розпорошені» шляхом гравітаційної взаємодії із зовнішніми планетами, головним чином Нептуном, придбавши великі ексцентриситети і нахили орбіт. У той час як пояс Койпера — круглий і плоский «бублик», що розташовується на ділянці від 30 до 44 а. о. з своїми об'єктами, що знаходяться на автономних кругових орбітах (кьюбівано) або злегка еліптичних резонансних орбітах (2: 3 — плутіно, і 1: 2), розсіяний диск в порівнянні з ним — набагато більш непостійне середовище. Об'єкти розсіяного диска часто можуть, як у випадку з Еридою, подорожувати «по вертикалі» майже на такі ж відстані, як і «по горизонталі». Моделювання показує, що орбіти об'єктів розсіяного диска можуть бути блукаючими й нестабільними, що подальша доля цих об'єктів — постійно викидатися з середини Сонячної системи в хмару Оорта або ще далі.

В межах Розсіяного диска сформувались Відокремлені транснептунові об'єкти (Detached SDO), що мають орбіти, які не могли утворитися через вплив Нептуна. Натомість пропонується велика кількість пояснень, включаючи близький прохід іншої зірки[2], або віддаленого об'єкта розміру планети[3].

ОрбітиРедагувати

Зазвичай розсіяні об'єкти характеризуються орбітами із середнім і високим ексцентриситетом, але їх перигелій становить не менше 35 а. о., не відчуваючи прямого впливу Нептуна (червоні відрізки). Плутино (сірі відрізки для Плутона і Орка) так само, як резонансні об'єкти з резонансом 2:5 (зелені), можуть проходити ближче до Нептуна, оскільки їх орбіти захищені резонансом. Умова перигелій > 35 а. о. — одна з визначальних характеристик об'єктів розсіяного диска. В розсіяному диску екстремальний ексцентриситет і великий нахил орбіти є нормою, а кругові орбіти, навпаки, є винятком.

 
Об'єкти розсіяного диска в порівнянні з класичними об'єктами.

Резонансні об'єкти (показані зеленим) не вважаються членами розсіяного диска. Однак, менші резонанси теж заселені і комп'ютерне моделювання показує, що багато об'єктів можуть бути насправді в слабкому резонансі з великим порядком (6:11, 4:9, 3:7, 5:12, 3:8, 2:7, 1:4).

Графіки орбітРедагувати

 
Проекції орбіт.

Графіки в більш традиційному вигляді представляють види з полюса і екліптики (спрямлених) орбіт об'єктів розсіяного диска[4] (чорні) на тлі кьюбівано (сині) і резонансних (2:5) об'єктів (зелені). Як ще не класифіковані, об'єкти в діапазоні 50-100 а. о. намальовані сірим[5].

Питання існування розширеного розсіяного дискаРедагувати

 
Розподіл розсіяних і відокремлених об'єктів. Розташування на діаграмі представляє велику піввісь орбіти (середня відстань до Сонця), а не поточний стан об'єкта. Седна зараз насправді ближче, ніж Ерида.

Відкриті об'єкти (148209) 2000 CR 105 і 2004 VN112 з перигелієм, занадто далеким від Нептуна, щоб він міг здійснювати на них вплив, привели до дискусії серед астрономів про нову підмножину малих планет, названу «Розширений розсіяний диск» (англ. extended scattered disc, E-SDO)[6]. Згодом ці об'єкти стали називати відокремленими об'єктами (англ. detached objects[7] або distant detached objects, DDO[3]). Класифікація, запропонована командою Deep Ecliptic Survey, вносить формальне розмежування між ближніми розсіяними об'єктами (які були розсіяні шляхом взаємодії з Нептуном) і розширеними розсіяними об'єктами (таких, як Седна), використовуючи значення критерію Тіссерана, рівного 3[8].

ПриміткиРедагувати

  1. Martin J. Duncan, Harold F. Levison (1997). «A Disk of Scattered Icy Objects and the Origin of Jupiter-Family Comets». Science 276 (5319): 1670—1672. doi:10.1126/science.276.5319.1670. PMID 9180070.
  2. Alessandro Morbidelli and Harold F. Levison Scenarios for the Origin of the Orbits of the Trans-Neptunian Objects 2000 CR105 and 2003 VB12 The Astronomical Journal, (2004) 128, pp 2564—2576. Preprint
  3. а б Rodney S. Gomes, John J. Matese, and Jack J. Lissauer A Distant Planetary-Mass Solar Companion May Have Produced Distant Detached Objects To appear in Icarus (2006). Preprint
  4. Для класифікації орбіт був використаний Minor Planet Circular 2005-X77 Distant Minor planets. Більш нові дані можуть бути знайдені в MPC 2006-D28.
  5. Приблизно половина відомих орбіт точно не відома з точністю, достатньою для класифікації (це досить делікатне завдання для резонансних об'єктів).
  6. Evidence for an Extended Scattered Disk? at Observatoire de la Cote d'Azur
  7. Jewitt, David C.; A. Delsanti (2006). The Solar System Beyond The Planets. Solar System Update: Topical and Timely Reviews in Solar System Sciences. Springer-Praxis Ed. ISBN 3-540-26056-0.  (Preprint version (pdf))
  8. J. L. Elliot, S. D. Kern, K. B. Clancy, A. A. S. Gulbis, R. L. Millis, Марк В. Буйе, L. H. Wasserman, E. I. Chiang, A. B. Jordan, D. E. Trilling, and K. J. Meech The Deep Ecliptic Survey: A Search for Kuiper Belt Objects and Centaurs. II. Dynamical Classification, the Kuiper Belt Plane, and the Core Population. The Astronomical Journal, 129 (2006), pp. preprint Архівовано 23 серпень 2006 у Wayback Machine.