Ритон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
м (робот додав: hr:Riton)
Немає опису редагування
 
(Не показані 27 проміжних версій 16 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Rython boz.jpg|обрамити|праворуч|Золотий ритон періоду правління [[Імперія Ахеменідів|Імперії Ахеменідів]] (Іран)]]
[[Зображення:Chorna Mohyla ryton.jpg|thumb|Ритон із [[тур|турячого]] рогу. [[Чорна могила]]. 10 ст.]]
'''Рито́н''' ({{lang-grc|ρυτόν}}) — посудина у вигляді [[ріг|рога]]. Часто трапляються ритони з [[протома|протомою]] у вигляді голови бика. На Сході та в іраномовних народів (наприклад, [[скіфи|скіфів]]) ритон вважали священною посудиною й атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися зі світом небесним. Згідно з легендою, записаною [[Геродот]]ом, [[символи царської влади]] у вигляді золотого [[соха|орала]], [[ярмо|ярма]], [[сокира|сокири]] і [[чаша|чаші]] впали колись з неба. Ці речі часто трапляються у похованнях [[скіф]]ів.


Ритони були поширені також серед стародавніх [[Слов'яни|слов'ян]]. Вживали їх для ритуальних обрядів, пов'язаних із [[Язичницькі вірування давніх слов'ян|язичництвом]]. Ритони були також необхідними атрибутами [[весілля|весільних]] обрядів.
'''Ритон''' - посудина у вигляді рогу. На Сході та у іраномовних народів (наприклад [[скіфи|скіфів]]) ритон вважався святою посудиною та атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися із світом небесним. Згідно легенди, записаної Геродотом, символи царської влади у вигляді [[золото|золотого]] [[орало|орала]], [[ярмо|ярма]], [[сокира|сокири]] і [[чаша|чаші]], впали колись з неба. Ці речі часто зустрічаються у похованнях скіфів.


== Див. також ==
Ритони також були поширені серед древніх слов'ян. Вживалися вони для ритуальних обрядів пов'язаних із [[Язичницькі вірування давніх слов'ян|язичництвом]]. Також, ритони були необхідними атрибутами [[весілля|весільних]] обрядів.
* [[Ріг (посудина)]]
* [[Релікварій]]
* [[Ріг достатку]]
* [[Царські скіфи]]
* [[Ритуальний посуд]]


== Джерела ==
* Кравченко С. Скіфське золото / "Наука и жизнь", № 9. - 1971. - С. 10-12
{{Commonscat|Rhyta}}
* Рибаков Б. ''Декоративно-прикладне мистецтво Русі Х-ХІІІ ст.'' "Аврора", Ленінград, 1971.
* ''Кравченко С.'' Скіфське золото / «Наука и жизнь», № 9. — 1971. — С. 10-12
* ''Рибаков Б. ''Декоративно-прикладне мистецтво Русі Х-ХІІІ ст. «Аврора», Ленінград, 1971.


{{archeology-stub}}
[[Категорія:Доісторичне мистецтво]]
{{Вазопис Стародавньої Греції}}


[[Категорія:Доісторичне мистецтво]]
[[cs:Rhyton]]
[[Категорія:Посудини Стародавньої Греції]]
[[de:Rhyton]]
[[Категорія:Давня Персія]]
[[en:Rhyton]]
[[Категорія:Археологічні артефакти за типом]]
[[es:Rhyton]]
[[et:Rhyton]]
[[fa:تکوک]]
[[fi:Rhyton]]
[[fr:Rhyton]]
[[hr:Riton]]
[[hu:Rhüton]]
[[it:Rhyton]]
[[ja:リュトン]]
[[no:Rhyton]]
[[pl:Ryton]]
[[ru:Ритон]]
[[sv:Rhyton]]

Поточна версія на 22:44, 8 серпня 2020

Рито́н (дав.-гр. ρυτόν) — посудина у вигляді рога. Часто трапляються ритони з протомою у вигляді голови бика. На Сході та в іраномовних народів (наприклад, скіфів) ритон вважали священною посудиною й атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися зі світом небесним. Згідно з легендою, записаною Геродотом, символи царської влади у вигляді золотого орала, ярма, сокири і чаші впали колись з неба. Ці речі часто трапляються у похованнях скіфів.

Золотий ритон періоду правління Імперії Ахеменідів (Іран)

Ритони були поширені також серед стародавніх слов'ян. Вживали їх для ритуальних обрядів, пов'язаних із язичництвом. Ритони були також необхідними атрибутами весільних обрядів.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Кравченко С. Скіфське золото / «Наука и жизнь», № 9. — 1971. — С. 10-12
  • Рибаков Б. Декоративно-прикладне мистецтво Русі Х-ХІІІ ст. «Аврора», Ленінград, 1971.