Ризогенез

Версія від 16:48, 5 грудня 2021, створена Nelumbo lutea (обговорення | внесок) (створила статтю))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Ризогенез — це процес формування коренів de novo.[1]

Вплив середовища in vitro на ефективність ризогенезу

Зниження рівня макроелементів у середовищі під час укорінення in vitro сприяє ризогенезу мікроживців більшості рослин. У троянди ці мінеральні солі зазвичай розбавлені наполовину, іноді до третини або навіть чверті від макроелементів MS, які використовуються в середовищі для розмноження. Подальше розведення солей не дає більше задовільних результатів. Сприятливо впливає на ризогенез низька концентрація солей із нітрогеном. Зниження вмісту нітратних та амонійних солей рівня до однієї восьмої (7,5 ммоль/л) середовища MS (60 ммоль/л) і розведення решти макроелементів до половини дає найбільш ефективне укорінення. Важливо зазначити, що для кожної рослини існує певне оптимальне співвідношення нітратів та амонію, зокрема для троянди воно становить 3 : 1.[2]

Також на ризогенез впливає ряд органічних речовин, зокрема фітогормонів.

У експерименті з Crambe giberosa внесення БАП до складу середовища пригнічувало ризогенез та викликало ініціацію калюсогенезу. За культивування експлантів з кінетином (0,1 – 1,5 мг/л) пригнічувався ризогенез, але при перенесенні на безгормональне середовище пагони швидко укорінювались.

За використання кінетину з бічної бруньки Crambe tataria також відмічали регенерацію пагонів та пригнічення ризогенезу.[3]

Мелатонін регулює ріст коренів, пагонів і експлантів, активізує проростання насіння і ризогенез, а також затримує індуковане старіння листків.[4]

Етапи ризогенезу

Eтапи ризогенезу на черешках листкових експлантів А. thaliana дикого типу in vitro:

 
Eтапи ризогенезу на черешках листкових експлантів А. thaliana

а — поперечний зріз черешка;

b — клітини пучкового камбію з наступним утворенням кореневого зачатка;

c — зачаток кореня на поверхні черешка;

d — корінь, сформований de novo;

1 —eпідерма, 2 — провідні пучки, 3 — хлоренхіма, 4 — зачаток кореня, 5 — клітини камбію.

(світлова мікроскопія, a, b — ×200; c, d — × 31,5)[5]

  1. Ukrainian Botanical Journal 71 (1). 25 лютого 2014. ISSN 0372-4123. doi:10.15407/ukrbotj71.01 http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj71.01 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 5 грудня 2021. 
  2. Podwyszynska, M. (1 січня 2003). У Roberts, Andrew V. CELL, TISSUE AND ORGAN CULTURE | Rooting of Micropropagated Shoots. Encyclopedia of Rose Science (англ.). Oxford: Elsevier. с. 66–76. ISBN 978-0-12-227620-0. doi:10.1016/b0-12-227620-5/00127-0. 
  3. Current Publications Received. The School Review 57 (10). 1949-12. с. 577–582. ISSN 0036-6773. doi:10.1086/441666. Процитовано 5 грудня 2021. 
  4. Arnao, Marino B.; Hernández-Ruiz, Josefa (1 грудня 2014). Melatonin: plant growth regulator and/or biostimulator during stress?. Trends in Plant Science (English) 19 (12). с. 789–797. ISSN 1360-1385. PMID 25156541. doi:10.1016/j.tplants.2014.07.006. Процитовано 5 грудня 2021. 
  5. Ukrainian Botanical Journal 71 (1). 25 лютого 2014. ISSN 0372-4123. doi:10.15407/ukrbotj71.01 http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj71.01 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 5 грудня 2021.