Ризогенез: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
(створила статтю))
Мітки: Візуальний редактор суміш розкладок у тексті
 
м (Згруповано однакові примітки)
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Ризогенез — це процес формування коренів ''de novo''.<ref>{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj71.01|work=Ukrainian Botanical Journal|date=2014-02-25|accessdate=2021-12-05|issn=0372-4123|doi=10.15407/ukrbotj71.01|volume=71|issue=1}}</ref>
Ризогенез — це процес формування коренів ''de novo''.<ref name=":0">{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj71.01|work=Ukrainian Botanical Journal|date=2014-02-25|accessdate=2021-12-05|issn=0372-4123|doi=10.15407/ukrbotj71.01|volume=71|issue=1}}</ref>


У період з 1930-х по 1960-ті роки [[бородаті корені]] (БК) вивчалися в першу чергу як ознака інвазії патогенів у садових рослин. Лише до 1970-1980-х років [[Agrobacterium rhizogenes]] ідентифікували як бактеріальний агент, який через перенесення генів бактеріальної [[Плазміда|плазміди]] Ri індукує синдром бородатих коренів та стимулює ризогенез.<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/693761578
|title=Medicinal plant biotechnology
|last=Arora
|first=Rajesh
|date=2010
|publisher=CAB International
|location=Wallingford, Oxfordshire, UK
|isbn=978-1-84593-692-1
|oclc=693761578
}}</ref>

== Етапи ризогенезу ==
Eтапи ризогенезу на [[Черешок|черешках]] листкових експлантів [[Аrabidopsis thaliana|''А. thaliana'']] дикого типу ''in vitro'':
[[Файл:Поздовжні_зрізи_зародкових_коренів_A._thaliana.jpg|міні|Eтапи ризогенезу на черешках листкових експлантів А. thaliana]]
а — поперечний зріз черешка;

b — клітини пучкового [[Камбій|камбію]] з наступним утворенням кореневого зачатка;

c — зачаток кореня на поверхні черешка;

d — [[корінь]], сформований ''de novo'';

1 —eпідерма, 2 — провідні пучки, 3 — хлоренхіма, 4 — зачаток [[Корінь|корен]]<nowiki/>я, 5 — клітини [[Камбій|камбію]].

([[світлова мікроскопія]], a, b — ×200; c, d — × 31,5)<ref name=":0"/>
== Вплив середовища in vitro на ефективність ризогенезу ==
== Вплив середовища in vitro на ефективність ризогенезу ==
Зниження рівня [[Макроелементи|макроелемент]]<nowiki/>ів у середовищі під час укорінення ''in vitro'' сприяє ризогенезу мікроживців більшості рослин. У [[Троянда|троянди]] ці мінеральні солі зазвичай розбавлені наполовину, іноді до третини або навіть чверті від макроелементів MS, які використовуються в середовищі для розмноження. Подальше розведення солей не дає більше задовільних результатів. Сприятливо впливає на ризогенез низька концентрація солей із нітрогеном. Зниження вмісту [[Нітрати|нітрат]]<nowiki/>них та [[Амоній|амон]]<nowiki/>ійних солей рівня до однієї восьмої (7,5 ммоль/л) середовища MS (60 ммоль/л) і розведення решти макроелементів до половини дає найбільш ефективне укорінення. Важливо зазначити, що для кожної рослини існує певне оптимальне співвідношення нітратів та амонію, зокрема для троянди воно становить 3 : 1.<ref>{{Cite book
Зниження рівня [[Макроелементи|макроелемент]]<nowiki/>ів у середовищі під час укорінення ''in vitro'' сприяє ризогенезу мікроживців більшості рослин. У [[Троянда|троянди]] ці мінеральні солі зазвичай розбавлені наполовину, іноді до третини або навіть чверті від макроелементів MS, які використовуються в середовищі для розмноження. Подальше розведення солей не дає більше задовільних результатів. Сприятливо впливає на ризогенез низька концентрація солей із нітрогеном. Зниження вмісту [[Нітрати|нітрат]]<nowiki/>них та [[Амоній|амон]]<nowiki/>ійних солей рівня до однієї восьмої (7,5 ммоль/л) середовища MS (60 ммоль/л) і розведення решти макроелементів до половини дає найбільш ефективне укорінення. Важливо зазначити, що для кожної рослини існує певне оптимальне співвідношення нітратів та амонію, зокрема для троянди воно становить 3 : 1.<ref>{{Cite book
Рядок 17: Рядок 43:
|doi=10.1016/b0-12-227620-5/00127-0
|doi=10.1016/b0-12-227620-5/00127-0
|isbn=978-0-12-227620-0
|isbn=978-0-12-227620-0
|accessdate=5 грудня 2021
|archive-date=5 грудня 2021
|archive-url=https://web.archive.org/web/20211205164811/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B0122276205001270
}}</ref>
}}</ref>


Рядок 27: Рядок 56:
'''[[Мелатонін]]''' регулює ріст [[Корінь|коренів]], [[Пагін|пагонів]] і експлантів, '''активізує''' проростання [[насіння]] і '''ризогенез''', а також затримує індуковане старіння листків.<ref>{{Cite news|title=Melatonin: plant growth regulator and/or biostimulator during stress?|url=https://www.cell.com/trends/plant-science/abstract/S1360-1385(14)00199-X|work=Trends in Plant Science|date=2014-12-01|accessdate=2021-12-05|issn=1360-1385|pmid=25156541|doi=10.1016/j.tplants.2014.07.006|pages=789–797|volume=19|issue=12|language=English|first=Marino B.|last=Arnao|first2=Josefa|last2=Hernández-Ruiz}}</ref>
'''[[Мелатонін]]''' регулює ріст [[Корінь|коренів]], [[Пагін|пагонів]] і експлантів, '''активізує''' проростання [[насіння]] і '''ризогенез''', а також затримує індуковане старіння листків.<ref>{{Cite news|title=Melatonin: plant growth regulator and/or biostimulator during stress?|url=https://www.cell.com/trends/plant-science/abstract/S1360-1385(14)00199-X|work=Trends in Plant Science|date=2014-12-01|accessdate=2021-12-05|issn=1360-1385|pmid=25156541|doi=10.1016/j.tplants.2014.07.006|pages=789–797|volume=19|issue=12|language=English|first=Marino B.|last=Arnao|first2=Josefa|last2=Hernández-Ruiz}}</ref>


== Використані джерела ==
== Етапи ризогенезу ==
Eтапи ризогенезу на [[Черешок|черешках]] листкових експлантів [[Аrabidopsis thaliana|''А. thaliana'']] дикого типу ''in vitro'':
[[Файл:Поздовжні_зрізи_зародкових_коренів_A._thaliana.jpg|міні|Eтапи ризогенезу на черешках листкових експлантів А. thaliana]]
а — поперечний зріз черешка;

b — клітини пучкового [[Камбій|камбію]] з наступним утворенням кореневого зачатка;

c — зачаток кореня на поверхні черешка;

d — [[корінь]], сформований ''de novo'';

1 —eпідерма, 2 — провідні пучки, 3 — хлоренхіма, 4 — зачаток кореня, 5 — клітини камбію.

([[світлова мікроскопія]], a, b — ×200; c, d — × 31,5)<ref>{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj71.01|work=Ukrainian Botanical Journal|date=2014-02-25|accessdate=2021-12-05|issn=0372-4123|doi=10.15407/ukrbotj71.01|volume=71|issue=1}}</ref>

Поточна версія на 16:55, 6 квітня 2022

Ризогенез — це процес формування коренів de novo.[1]

У період з 1930-х по 1960-ті роки бородаті корені (БК) вивчалися в першу чергу як ознака інвазії патогенів у садових рослин. Лише до 1970-1980-х років Agrobacterium rhizogenes ідентифікували як бактеріальний агент, який через перенесення генів бактеріальної плазміди Ri індукує синдром бородатих коренів та стимулює ризогенез.[2]

Етапи ризогенезуРедагувати

Eтапи ризогенезу на черешках листкових експлантів А. thaliana дикого типу in vitro:

 
Eтапи ризогенезу на черешках листкових експлантів А. thaliana

а — поперечний зріз черешка;

b — клітини пучкового камбію з наступним утворенням кореневого зачатка;

c — зачаток кореня на поверхні черешка;

d — корінь, сформований de novo;

1 —eпідерма, 2 — провідні пучки, 3 — хлоренхіма, 4 — зачаток кореня, 5 — клітини камбію.

(світлова мікроскопія, a, b — ×200; c, d — × 31,5)[1]

Вплив середовища in vitro на ефективність ризогенезуРедагувати

Зниження рівня макроелементів у середовищі під час укорінення in vitro сприяє ризогенезу мікроживців більшості рослин. У троянди ці мінеральні солі зазвичай розбавлені наполовину, іноді до третини або навіть чверті від макроелементів MS, які використовуються в середовищі для розмноження. Подальше розведення солей не дає більше задовільних результатів. Сприятливо впливає на ризогенез низька концентрація солей із нітрогеном. Зниження вмісту нітратних та амонійних солей рівня до однієї восьмої (7,5 ммоль/л) середовища MS (60 ммоль/л) і розведення решти макроелементів до половини дає найбільш ефективне укорінення. Важливо зазначити, що для кожної рослини існує певне оптимальне співвідношення нітратів та амонію, зокрема для троянди воно становить 3 : 1.[3]

Також на ризогенез впливає ряд органічних речовин, зокрема фітогормонів.

У експерименті з Crambe giberosa внесення БАП до складу середовища пригнічувало ризогенез та викликало ініціацію калюсогенезу. За культивування експлантів з кінетином (0,1 – 1,5 мг/л) пригнічувався ризогенез, але при перенесенні на безгормональне середовище пагони швидко укорінювались.

За використання кінетину з бічної бруньки Crambe tataria також відмічали регенерацію пагонів та пригнічення ризогенезу.[4]

Мелатонін регулює ріст коренів, пагонів і експлантів, активізує проростання насіння і ризогенез, а також затримує індуковане старіння листків.[5]

Використані джерелаРедагувати

  1. а б Ukrainian Botanical Journal 71 (1). 25 лютого 2014. ISSN 0372-4123. doi:10.15407/ukrbotj71.01 http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj71.01 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 5 грудня 2021. 
  2. Arora, Rajesh (2010). Medicinal plant biotechnology. Wallingford, Oxfordshire, UK: CAB International. ISBN 978-1-84593-692-1. OCLC 693761578. 
  3. Podwyszynska, M. (1 січня 2003). У Roberts, Andrew V. CELL, TISSUE AND ORGAN CULTURE | Rooting of Micropropagated Shoots. Encyclopedia of Rose Science (англ.). Oxford: Elsevier. с. 66–76. ISBN 978-0-12-227620-0. doi:10.1016/b0-12-227620-5/00127-0. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 
  4. Current Publications Received. The School Review 57 (10). 1949-12. с. 577–582. ISSN 0036-6773. doi:10.1086/441666. Процитовано 5 грудня 2021. 
  5. Arnao, Marino B.; Hernández-Ruiz, Josefa (1 грудня 2014). Melatonin: plant growth regulator and/or biostimulator during stress?. Trends in Plant Science (English) 19 (12). с. 789–797. ISSN 1360-1385. PMID 25156541. doi:10.1016/j.tplants.2014.07.006. Процитовано 5 грудня 2021.