Ребеда́йлівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Михайлівської сільської громади. Населення становить 1063 особи (2009 рік).

село Ребедайлівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Громада Михайлівська сільська громада
Код КОАТУУ 7121885601
Основні дані
Засноване 1639
Населення 1063
Територія 25 км²
Площа 2,71 км²
Поштовий індекс 20811
Телефонний код +380 4732
Географічні дані
Географічні координати 49°04′24″ пн. ш. 32°06′23″ сх. д. / 49.07333° пн. ш. 32.10639° сх. д. / 49.07333; 32.10639Координати: 49°04′24″ пн. ш. 32°06′23″ сх. д. / 49.07333° пн. ш. 32.10639° сх. д. / 49.07333; 32.10639
Середня висота
над рівнем моря
169 м[1]
Водойми р. Лаврусиха
Відстань до
обласного центру
56 км[2]
Відстань до
районного центру
56 км[2]
Найближча залізнична станція Кам'янка
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 20825, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Михайлівка, вул. Героїв Майдану, 27
Карта
Ребедайлівка. Карта розташування: Україна
Ребедайлівка
Ребедайлівка
Ребедайлівка. Карта розташування: Черкаська область
Ребедайлівка
Ребедайлівка
Мапа

Географія

Розташування

Територія села розташована по обидва боки річки Лаврусихи за 56 км від районного та обласного центрів — міста Черкаси. та за 8 км від залізничної станції Кам'янка. Межує з містом Кам'янка, селами Михайлівкою, Грушківкою, Пляківкою, Флярківкою. Західна частина села розташована при автошляхові «Київ-Донецьк-Ізварине», що сполучений асфальтованою дорогою з центром села. Саме село розташоване по ярах та балках, що утворилися внаслідок руйнації поверхні стоками вод і мають різні назви: Бичківка, Саранчене, Перегонівка, Новоселиця, Економіка, Яр (ці назви виникли від часу заселення). Основна територія села розташована на рівнині. Село оточене лісами: Барвінкове, Тростянка, Ребедайлове, Парафилове, Хівричеве.

Корисні копалини

На території села поширені корисні копалини, переважно осадового походження: піски, глина, серед яких є біла глина (каолін), яку можна використовувати в фарфоро-фаянсовій промисловості. Запаси її невеликі. Будівельний камінь, який виходить на поверхню в долині річки. Є глина для гончарної справи. Граніт, як будівельний матеріал, використовували для будівництва тваринницьких приміщень, в даний час не добувають.

Клімат

Клімат нашої місцевості помірно-континентальний. Переважають західні і північно-західні вітри протягом весни, літа і осені. Середня січнева температура повітря — -(5—6)ºС, середня липнева — +(20—23)ºС. Середня кількість опадів становить — 500 мм. на рік. Протягом року опади випадають не рівномірно, часто влітку бувають зливи, посухи.

Флора, фауна

На більшій території Ребедайлівки ґрунти середньо-гумусні чорноземи. Територія розташована на межі переходу зони лісостепу в степ. В лісах, які розташовані по ярах і балках, ґрунти сірі лісові. Рослинний світ представлений рослинами лісу і степу. Колись в минулому був ковилотопчаковий степ — в даний час розораний, на якому вирощують різні сільськогосподарські культури. Більшість ярів та схилів розорані і на них посаджені ліси. В лісах даної місцевості переважають листяні породи: дуб, граб, липа, клен та кущі: ліщина, терен, глід, бересклет. Під кущами ростуть різноманітні трави. Старих дерев збереглося дуже мало в зв’язку з тим, що декілька разів проводилась вирізка.

Підсаджено багато молодих дерев, серед них хвойних порід. Трав'янистий покрив складається з багатотрав'я, в складі якого поширені лікарська медунка, фіалка, лучний чай. Навесні вся лісова площа вкрита густим різнобарвним килимом пролісків. Тваринний світ представлений тваринами лісу і степу. В лісах водяться: козулі, зайці, лисиці, куниці, кроти, їжаки і дикі кабани та різноманітні птахи. В степах поширені гризуни — польові миші, ховрашки, тушканчики та різні птахи. В ставку водяться риби: короп, карась, товстолобик. Влітку прилітають водоплавні птахи. Кількість птахів та тварин в останній час значно зменшилася через надмірне застосування в сільському господарстві хімікатів.

Назва

Назва села походить від слів «риби дай». Через село проходила чумацька дорога, попід ставком була землянка, в якій жив сторож. Коли проїжджали чумаки, то завжди просили сторожа — «риби дай», а потім і дали йому прізвисько Рибидайло. Пізніше й село почало називатись Ребедайлівкою. Нащадки Ребедайлів виїхали до села Жаботин, де мешкають дотепер.

Історія

 
Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Село засноване 1639 року. Колись Ребедайлівка була маєтком поміщика Карла Трипольського, якому належало також й село Ревівка. В обидвох селах мешкало 828 осіб, у тому числі 20 римокатоликів, які належали до панського маєтку (двору). До села Ребедайлівки входило 3 хутори і хутір Онуфріївського монастиря, де був один двір та мешкала родина з 3 осіб. Хутору належало 93 десятини землі. Головне заняття місцевого населення — землеробство, яке велося за трипільною системою та перебувало в оренді у селян села Пруси Черкаського повіту А. К. Кодоли та М. Ф. Луценка. Нині ця місцевість має назву хутір Чернече.

Інший хутір Ребедайлівський (власницький), де було два будинки та мешкали 7 осіб. Основним заняттям також було землеробство. Хутору належало 240 десятин землі, яка належала Наталії та Марії Парамоновим-Волик і перебувала в оренді І. А. Ленкевіча.

Ще один хутір Лаврусиха, розташований в долині річки Лаврусихи, через який проходив чумацький шлях, мав 91 дес. землі. У 1808 році в селі налічувався 81 двір, де проживало 506 осіб. Ребедайлівка з навколишніми селами належала Льву Давидову і продана ним Цьхоцькому. Від Цьхоцького куплена колишнім головою громадського суду Трипольським: батьком Карла Трипольського, згодом графу Бобринському. В 1808 році в селі побудований винокурний завод. У 1796 році тут збудовано дерев'яну церкву, яка нині є пам'яткою архітектури. Церкві належало 130 десятин землі. На той час тут було 20 вітряних млинів та кузня. При церкві від 1813 році діяла церковнопарафіяльна школа.

ХХ століття

У січні 1918 року в селі встановилася Радянська влада, а 1924 року селянами створена артіль «Прогрес». 6 квітня 1925 року створено меліоративне товариство селянської допомоги з будівництва ставка (голова — Бичок Йосип П.). 1926 року було створено садове товариство «Новий садок» (голова — Гвоздик Макар Садівонович), яке проіснувало до 1 червня 1928 року. У січні 1930 року було створено товариство спільного обробітку землі «Нове життя» (голова П. Ф. Солодаренко), на базі якого 1935 року створений колгосп імені Кірова.

1941 року село окуповане німецькими військами. 76 місцевих мешканців загинули на фронтах німецько-радянської війни, а 72 нагороджені радянськими орденами і медалями. У ніч з 9 на 10 січня 1944 року село було звільнено радянськими військовими підрозділами 8-го механізованого корпусу гвардійської танкової армії Другого Українського фронту.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1295 осіб, працювала комплексна бригада Кам'янського колгоспу «Жовтень». На той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 6 тисяч одиниць зберігання (книг), медпункт.

Неподалік села виявлено кургани ранньоскіфських часів.

Сьогодення

У селі функціонують КЗ «Ребедайлівський ліцей Михайлівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області», ЗДО «Дзвіночок», Фельдшерсько-акушерський пункт, відділення поштового зв'язку «Укрпошта» та поштове відділення «Нова Пошта», Будинок культури, бібліотека та працює гурток художньої самодіяльності. Працює три магазини.

Село повністю електрифіковано за радянських часів і в 2003 році газифіковано 268 дворів. На території села діють сільгосппідприємства: ТОВ «Колос 08», ВАТ «ОлімпАгро» та ТОВ «Будівельна компанія» «Ескадор».

Відомі люди

В селі народилися:

Див. також

Примітки

  1. Прогноз погоди в селі Ребедайлівка. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 7 травня 2021. 
  2. а б Відстані від села Михайлівка. della.com.ua. Процитовано 7 травня 2021. 
  3. М. А. Вальо Ельжбета Босняцька // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
  4. Дівчина з Ребедайлівки вразила суддів «Модель XL». progolovne.ck.ua. Про Головне. 10 листопада 2017. Процитовано 7 травня 2021. 
  5. Олег Клочок. artboyko.com (ru). Процитовано 7 травня 2021. 
  6. Відомі особистості Кам'янщини, 2020, с. 121.
  7. Відомі особистості Кам'янщини, 2020, с. 137—138.

Джерела

  • Відомі особистості Кам'янщини / автор-укл. О. Г. Шамрай. — Черкаси : Вертикаль, видавець Кандич С. Г, 2020. — 320 с. — ISBN 978-617-7475-83-4.
  • Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Киев : В тип. Киево-Печер. лавры, 1864. — 763 с. (рос.)
  • Т. П. Максімова Матеріали до виховних заходів: «Такі звичайні — незвичайні люди мого села». — Кам'янка: Департамент освіти і науки Черкаської облдержадміністрації. Відділ освіти Кам'янської райдержадміністрації. Районний методичний кабінет. Ребедайлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Кам'янської районної ради Черкаської області, 2014.
  • Історія міст і сіл Української РСР : в 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.
  • Л. В. Левіцький. Село Ребедайлівка // Міста і села України. Черкащина: історико-краєзнавчі нариси / В. Болгов (голова ради), В. Вакараш, В. Майбоженко (співголови ради); О. Онищенко (відповідальний секретар) та інші. — Київ : Український видавничий консорціум, 2009. — 471 с.
  • Rebedajłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 580. (пол.)

Посилання