Перегляд вихідного коду сторінки Раївський парк

{{Заповідна зона
  | name = Раївський парк
  | зображення = Raj Park Tern-32.jpg
  | зображення_підпис = Ставок у парку
  | ширина_зображення = 300px
  | мапа = 
  | підпис = 
  | ширина_мапи = 
  | локатор_x = 
  | локатор_y = 
  | розташування = {{UKR}}<br/>[[Тернопільська область]],<br/>[[Бережанський район]],<br/>село [[Рай (Бережанський район)|Рай]]
  | nearest_city = [[Бережани]]
  | lat_degrees = 49
  | lat_minutes = 25
  | lat_seconds = 44
  | lat_direction = N
  | long_degrees = 24
  | long_minutes = 54
  | long_seconds = 13
  | long_direction = E
  | площа = 25 [[га]] (у тому числі 5 га [[Бережанський дендропарк|Бережанського дендропарку]])
  | заснований = 1760 р.<br/>(сучасний статус з 1960&nbsp;р.)
  | число_відвідувачів = 
  | рік_відвідувачів = 
  | керуюча_організація = ДП «Бережанське лісомисливське господарство»
  | ССЮ_назва = 
  | ССЮ_країна = 
  | ССЮ_тип =
  | ССЮ_критерії    =
  | ССЮ_ідентфікатор  =
  | ССЮ_регіон = 
  | ССЮ_рік = 
  | ССЮ_сессія = 
  | WHS_Extension = <!--тимчасово не імплементовано-->
  | ССЮ_загроза = 
  | ССЮ_посилання = 
  | Карта розташування  = Україна Тернопільська область
}}
'''Ра́ївський парк'''&nbsp;— [[парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва]] загальнодержавного значення в Україні. Розташований у селі [[Рай (Бережанський район)|Рай]] [[Бережанська міська рада|Бережанської міської ради]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]].

== Історія ==
Парк закладений в [[1760]] році. Спочатку належав воєводі Синявському. З [[1816]] року довколишні землі та парк (з мисливським палацом у ньому) перейшли до графа Потоцького. В цей період мисливський палац перебудовується в класичному стилі і розробляється новий проект парку. Парк створювався в ландшафтному стилі. У [[1816]] році в парку нараховувалось понад 370 видів і форм дерев, кущів, ліан. У парку були створені два ставки, острів, водоспад, встановлені античні скульптури. Тепер у парку є три джерела, що живлять чотири ставки.

У другій половині XVII&nbsp;ст. [[Адам Сенявський]] будує свій заміський мисливський маєток (замок), який було оточено оборонним муром з баштами на кутах.
Останній спадкоємець з роду Синявських Адам Микола в травні [[1707]] року приймав у Раївському палаці російського царя [[Петро І|Петра І]] та, ймовірно, українського гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепу]]. В той час магнат Сенявський виступав у війні проти шведів і польського короля Станіслава Лещинського на боці іншого польського правителя (Августа II) та його союзника&nbsp;— російського царя. [[Петро І]] навідався сюди проїздом до [[Жовква|Жовкви]] для вироблення стратегічних планів боротьби проти ворога. 

Руйнації, спричинені [[Перша світова війна|Першою світовою війною]], не надто вплинули на подальший позитивний розвиток цього ландшафтно-архітектурного, рекреаційного та господарського комплексу. Вже на початку 1930-их рр. палац і парк було відновлено. 

У 1944 році споруда дуже постраждала, але була відреставрована. В цілому події [[Друга світова війна|Другої світової війни]] і післявоєнний час безпосередньо не вплинули на стан паркового комплексу та палацу зокрема. 

=== Пам'ятка ===
Статус надано згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 року №&nbsp;105. 

Перебуває у віданні:
* ДП «[[Бережанське лісомисливське господарство]]»&nbsp;— 16,1686&nbsp;га, (розпорядженням голови Тернопільської облдержадміністрації від 4 квітня 2011 №&nbsp;240 наданий у тимчасове користування ВПНУБР і ПК України «Бережанський агротехнічний інститут»),
* Єпархіального управління Сокальської єпархії Української греко-католицької церкви&nbsp;— 3,8314&nbsp;га. 

До складу території пам'ятки природи «Раївський» входять такі об'єкти ПЗФ:
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Богдана Хмельницького»
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Богатир»
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Велетень»

== Сучасність ==
Нині в парку нараховується 56 видів, форм дерев і кущів. Увагу заслуговують групові посадки вікових дерев: [[модрина європейська|модрини європейської]], [[сосна Веймутова|сосен Веймутової]] та [[сосна чорна|чорної]], [[бук лісовий|бука лісового]] форми пурпурнолистої, [[дуб звичайний|дуба звичайного]], [[гіркокаштан звичайний|гіркокаштана звичайного]], [[клен гостролистий|клена гостролистого]], [[липа широколиста|липи широколистої]]. 

Гордістю парку є його старожил&nbsp;— 850-річний дуб Богдана Хмельницького, який уже засихає (за легендою, український [[гетьман]] відпочивав поблизу нього під час походу на [[Львів]] [[1648]]&nbsp;р.), [[Богатир (дерево)|дуб «Богатир»]] (який пережив уже свій 400-літній ювілей), 300-літня сосна Веймутова. 

У старому [[парк]]у було підсаджено дерева [[катальпа чудова|катальпи чудової]], [[тюльпанове дерево|тюльпанового дерева]], [[туя західна|туї західної]] форми пірамідальної (плодоносять), різноманітних квітучих декоративних кущів. У парку зростають зразки екзотичної для наших земель флори. Дуже багатою була колекція деревно-чагарникової рослинності з різних країн світу. Цікава колекція хвойних: сосна звичайна, Веймутова, чорна, [[кедр сибірський]], смереки бальзамічна і каліфорнійська, модрина європейська, шість видів тополь, п'ять видів кленів, бук пірамідальний та європейський ясен плакучої форми, [[дуб черешковий]]. Всього було висаджено за часів Потоцьких (XIX&nbsp;ст.) близько 70 видів дерев та кущів. 

Важливою архітектурно-мистецькою домінантою природного ландшафту була споруда заміського родинного (Синявських, Любомирських, Потоцьких) [[палац]]у, звідки відкривалася чудова панорама довколишньої місцевості. Безпосередньо за спорудою висаджувалися червонолисті буки, сосна Веймутова, чорні сосни, тюльпанові дерева. Палац часто добудовувався й змінювався, але вже понад два століття зберігає якісні риси пізньокласичного стилю [[ампір]]. У 1994 році мисливський палац передано в користування Зборівській єпархії української греко-католицької церкви. 

На території парку в 1966 році створений [[Бережанський дендропарк]] (статус із 1977&nbsp;р.), який займає площу 5 га.<ref>[http://h.ua/story/281036/ Є в Україні Рай]</ref>
[[Файл:Дуб Богдана Хмельницького.JPG|міні|Дуб Богдана Хмельницького]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''[[П'ятківський Ігор Омелянович|П'ятківський І.]], С. Черняк.'' Раївський парк // {{ТЕС|3|167}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Berezhany Arboretum Park in Rai}}
* [http://ecoternopil.gov.ua/images/mBerejanu.pdf Реєстр природно-заповідного фонду Бережанської міської ради]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
* [https://web.archive.org/web/20070514175931/http://www.uatravel.com/info.asp?Id=209 Палацово-паркові ансамблі України]
* [http://www.rda.ber.te.ua/cgi-bin/rda/index.html?wmenu=sh:rajber «РАЙ» (с. РАЙ НА БЕРЕЖАНЩИНІ)]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

{{Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва України загальнодержавного значення}}
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Тернопільської області}}
{{Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Тернопільської області}}
{{Природно-заповідний фонд Бережан}}

[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1960]]
[[Категорія:Засновані 1760]]
[[Категорія:1760 в Україні]]
[[Категорія:1960 у Тернопільській області]]