Перегляд вихідного коду сторінки Раціоналізм

{{інші значення|Критичний раціоналізм}}
'''Раціоналі́зм'''&nbsp; (від лат. ''ratio'' — розум) — філософський погляд, який наголошує першість і компетентність [[розум]]у (логічного ходу [[міркування]]) в пошуках [[істина|правди]]. В історії філософії раціоналізм протиставляється [[емпіризм]]у — філософській установці, яка кладе в основу пошуків істини [[досвід]]. 

До видатних представників раціоналістичної школи мислення належали [[Бенедикт Спіноза]], [[Рене Декарт]], [[Готфрід Лейбніц]]. Особливе місце посідає філософія [[Іммануїл Кант|Іммануїла Канта]], який намагався виділити [[апріорі|апріорне]] знання, тобто ту частину знання людини, яку неможливо отримати з досвіду.

== Раціоналізм у Середньовіччі ==

Раціоналізм вважається ознаковою характеристикою сучасного [[дух]]у. Проте твердження, що раціоналізм був чимось зовсім чужим для [[середньовіччя|середньовічної]] думки є хибним. Педантичність [[схоластика|схоластики]] свідчить про поважну позицію, яку людське [[міркування]] займало серед знавців католицької церкви. Без сумніву раціоналізм середніх віків був інтенсифікований через перевідкриття Арістотелівських доктрин. Але ентузіастичне сприйняття [[Арістотель|Арістотеля]] [[Альберт Великий|Святим Альбертом Великим]] і його учнями означає попередню здібність до логічної думки. Раціоналізм не прийшов у Європу так-би мовити раптом із нікуди.

До цього можна додати, що навіть примітивна людина має здібність до раціонального [[мислення]], і на те вона є цілком здібною, спостерігаючи світ навколо себе манерою, яка нагадує будь-якого сучасного [[емпіризм|емпірист]]а, аби зрозуміти закони природи. Примітивна людина не покладається на манну з неба коли вона охоплена голодом; вона не будує помешкання в повітрі Як [[Пітер Бергер]] нам нагадує: ''щоденне життя примітивної людини, як наше, домінується емпіричними, прагматичними, утилітарними [[імператив]]ами стосовними до «цього світу»''; ''вона б не справилася з найменшими основними проблемами виживання, якщо б це не було так'' ([[Пітер Бергер]]: 1969, ст. 15)

Раціоналізм не є приватною власністю сучасників. Як би там не було, необхідно зазначити одну важливу різницю: тоді як середньовічні схоласти покірно допускали, що деякі істини були поза розумінням людського логічного мислення, сучасна людина не відчувала б жодного трепету стикаючись з такими таємницями. За [[Тома Аквінський|Томою Аквінським]], ''хоча людське мислення не в змозі збагнути повністю істини, що є понад ним, проте, якщо воно якось сприймає ці істини принаймні [[віра|вірою]], для себе воно набуває великої досконалості'' ([[Summa Contra Gentiles]] І, 5:6). Сучасна людина однак або заперечувала існування всього, що лежить поза світом відчутного прояву, або займала позицію вже знаного агностика. [[Рене Ґюно]] пояснив цю сучасну тенденцію, як «[[солідифікація]] (затверділість) світу» (Ґюно: 1945, голова 17). Світ, за словами [[Рене Ґюно|Ґюно]], став ''«закритою системою»'' (Ібід: ст. 115). В переносній термінології можна сказати, що здається була збудована непрохідна стіна аби заслонити світ від будь-якого небесногог впливу. [[Рене Ґюно|Ґюно]] зазначив, що ця солідифікація не триватиме до невизначеності і робить ясним, що тріщини зобов'язують з'явитися у «великій стіні» (Ґюно: 1945, голова 25).

== Див. також ==
* [[Емпіризм]]
* [[Світський гуманізм]]
* [[Каріанство]]

== Джерела ==
* Раціоналізм // {{ФЕС|сторінки=538}}
* {{ref-en}} Anil Batti (Аніль Батті). ''Understanding Rene Guenon'' (Розуміння Рене Ґюно). ''An Exposition of the Fundamental Theories of a 20th Century Metaphysician and Despiser of Modernity''. Дисертація, Університет Осло, 2004.
* {{ref-en}} Peter L. Berger (1969). ''A Rumour of Angels: Modern Society and the Rediscovery of the Supernatural''. Allen Lane The Penguin Books: London, 1970.
* {{ref-en}} Rene Guenon (Рене Ґюно, 1945).'' The Reign of Quantity and the Signs of the Times'' (Правління кількості і ознаки часів). Tr. Lord Northbourne. Sophia Perennis: Ghent, New York, 2001.
* {{ref-en}} Thomas Aquinas (Saint). ''Summa Contra Gentiles.'' Four books in five volumes. Intr. & Tr. Anton C. Pegis, James F. Anderson, Vernon J. Bourke, and Charles J. O'Neille. University of Notre Dame Press: Notre Dame, Indiana, 1975.
== Посилання ==
* {{УМЕ12|частина=Раціоналізм|сторінки=1563-1565}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1287/58/1/18/#31334 Раціоналізм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160810053210/http://cyclop.com.ua/content/view/1287/58/1/18/#31334 |date=10 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|6|243}}
*{{УМЕ12|частина=Просвіченість|сторінки=1522}}
*{{ЛЗЕ2|частина =Раціональне|сторінки =304-305}}
{{phil-stub}}
{{Атеїзм}}
{{Філософія}}
{{Філософія науки}}

[[Категорія:Раціоналізм| ]]
[[Категорія:Епістемологія]]
[[Категорія:Філософська антропологія]]
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Метафілософія]]