Ракітов Григорій Давидович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Xqbot (обговорення | внесок) м (робот змінив: ru:Ракитов, Григорий Давидович) |
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показані 12 проміжних версій 4 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа}} |
|||
'''Григорій Давидович Ракітов''' (Рабінович, [[1894]], [[Бричани]] Хотинського повіту Бесарабської губернії - 30.10.[[1937]], Москва), радянський політичний і військовий діяч. |
|||
'''Григорій Давидович Ракітов (Рабінович)''' ({{ДН|||1894}}, містечко [[Бричани]] Хотинського повіту Бесарабської губернії, тепер [[Республіка Молдова]] — розстріляний {{ДС|30|10|1937}}, місто [[Москва]]) — радянський політичний і військовий діяч, відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У. Кандидат у члени [[ЦК КП(б)У]] в грудні 1925 — листопаді 1927 р. |
|||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився у бессарабському містечку [[Бричани]] (тепер — районний центр Бричанського району [[Молдова|Молдови]]). Навчався в єврейському хедері. У 1912 році переїхав в [[Кишинів]], де вступив в [[Бунд]]. |
|||
З 1913 року — в [[Одеса|Одесі]], де став вільним слухачем в Одеському Новоросійському університеті. Член [[РСДРП(б)]] з 1913 року. З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] повернувся у містечко Бричани, захворів [[туберкульоз]]ом. |
|||
Народився у [[1894]] році в селищі [[Бричани]] (тепер райцентр Бричанського району [[Молдова|Молдови]]). Член [[РСДРП(б)]] з 1913 року. З 1918 по 1920 роки воєнком стрілецько-кавалерійської дивізії. З 1920 року начальник 45-ї Волинської стрілецької дивізії. З 1924 по 1925 роки відповідальний секретар Полтавського губернського комітету [[КПУ|КП(б) України]], З 12.12.1925 по 20.11.1927 кандидат в члени ЦК [[КПУ|КП(б) України]]. |
|||
З 1929 року в [[Смоленськ]]і, завідуючий Організаційним відділом Західного обласного комітету [[ВКП(б)]], потім другий секретар Західного обкому [[ВКП(б)]]. З березня 1933 голова обласного виконавчого комітету Західного обласного совєта. З червня 1937 голова Виконкому Курського обласного совєта. Член [[ВУЦВК]], ЦВК [[СРСР]], делегат 11-го и 15-17 з'їздів [[ВКП(б)]]. Заарештований 3 липня 1937 року, страчений 30 жовтня 1937 року за звинуваченням у антирадянській терористичній діяльності. Реабілітований 25 серпня 1956 року. |
|||
Учасник Першої світової війни з 1916 року — солдат російської 512-ї В'ятської дружини Південно-західного фронту, яка була розквартирована у [[Вінниця|Вінниці]]. Один з активних учасників встановлення радянської влади у [[Вінниця|Вінниці]] в 1917 році, член солдатського комітету, входив до трійки керівництва повстанням. У 1917 році був членом президії Вінницької солдатської ради. |
|||
⚫ | |||
У 1918 році — знову в Одесі, навчався в університеті, керував підпільною студентською організацією «Спартак». |
|||
З 1918 року — в Червоній армії: заступник військового комісара стрілецько-кавалерійської дивізії, заступник начальника політичного відділу 45-ї стрілецької дивізії РСЧА. У 1920 році — заступник військового комісара Фастівської групи військ 12-ї армії, військовий комісар 45-ї стрілецької дивізії 12-ї армії РСЧА. |
|||
У 1921—1923 роках — член бюро Подільського губернського комітету КП(б)У, заступник голови Подільського губревкому і губвиконкому. У 1923—1924 роках — на відповідальній роботі в Народному комісаріаті юстиції УСРР, член колегії Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР у місті Харкові. |
|||
З лютого 1924 по квітень 1925 року — завідувач організаційного відділу Полтавського губернського комітету КП(б)У. У 1925 році — відповідальний секретар Полтавського губернського комітету КП(б)У. |
|||
У серпні 1925 — 1926 року — відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У. |
|||
У січні 1926—1929 роках — відповідальний секретар Калузького губернського комітету ВКП(б). |
|||
У 1929 — березні 1933 року — завідувач організаційного відділу Західного обласного комітету ВКП(б), 2-й секретар Західного обласного комітету ВКП(б) у місті Смоленську. |
|||
28 лютого 1933 — 24 травня 1937 року — голова виконавчого комітету Західної обласної ради у місті Смоленську. |
|||
У травні — липні 1937 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Курської обласної ради. Член [[ВУЦВК]], ЦВК [[СРСР]], делегат 11-го и 15-17 з'їздів [[ВКП(б)]]. |
|||
Заарештований 3 липня 1937 року, страчений 30 жовтня 1937 року за звинуваченням у антирадянській терористичній діяльності. Реабілітований 25 серпня 1956 року. |
|||
== Родина == |
|||
Дружина (з 1920 року) — Зінаїда Мойсеївна Брик, син Леонід (1922—2002), дочка Майя (1931). |
|||
== Нагороди == |
|||
* [[орден Леніна]] (1935) |
|||
⚫ | |||
* [http://histpol.narod.ru/person/pers-17/pers17-038.htm Історія Полтави] |
* [http://histpol.narod.ru/person/pers-17/pers17-038.htm Історія Полтави] |
||
* [http://www.knowbysight.info/RRR/00389.asp |
* [http://www.knowbysight.info/RRR/00389.asp Ракитов (Рабинович) Григорий Давыдович] |
||
[[Категорія:Персоналії |
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
||
[[Категорія:Члени ВУЦВК]] |
|||
[[Категорія:Діячі УРСР]] |
[[Категорія:Діячі УРСР]] |
||
[[Категорія:Народились 1894]] |
[[Категорія:Народились 1894]] |
||
[[Категорія:Померли 1937]] |
[[Категорія:Померли 1937]] |
||
[[ru:Ракитов, Григорий Давидович]] |
Поточна версія на 14:32, 5 травня 2022
Григорій Давидович Ракітов (Рабінович) (1894, містечко Бричани Хотинського повіту Бесарабської губернії, тепер Республіка Молдова — розстріляний 30 жовтня 1937, місто Москва) — радянський політичний і військовий діяч, відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в грудні 1925 — листопаді 1927 р.
Ракітов Григорій Давидович | |
---|---|
Народився |
24 лютого 1894 Бричани, Бричанський район |
Помер |
30 жовтня 1937 (43 роки) Москва, СРСР |
Країна |
![]() |
Діяльність | державний діяч, військовослужбовець |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | Центральний виконавчий комітет СРСР і Всеросійський центральний виконавчий комітет |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
БіографіяРедагувати
Народився у бессарабському містечку Бричани (тепер — районний центр Бричанського району Молдови). Навчався в єврейському хедері. У 1912 році переїхав в Кишинів, де вступив в Бунд.
З 1913 року — в Одесі, де став вільним слухачем в Одеському Новоросійському університеті. Член РСДРП(б) з 1913 року. З початком Першої світової війни повернувся у містечко Бричани, захворів туберкульозом.
Учасник Першої світової війни з 1916 року — солдат російської 512-ї В'ятської дружини Південно-західного фронту, яка була розквартирована у Вінниці. Один з активних учасників встановлення радянської влади у Вінниці в 1917 році, член солдатського комітету, входив до трійки керівництва повстанням. У 1917 році був членом президії Вінницької солдатської ради.
У 1918 році — знову в Одесі, навчався в університеті, керував підпільною студентською організацією «Спартак».
З 1918 року — в Червоній армії: заступник військового комісара стрілецько-кавалерійської дивізії, заступник начальника політичного відділу 45-ї стрілецької дивізії РСЧА. У 1920 році — заступник військового комісара Фастівської групи військ 12-ї армії, військовий комісар 45-ї стрілецької дивізії 12-ї армії РСЧА.
У 1921—1923 роках — член бюро Подільського губернського комітету КП(б)У, заступник голови Подільського губревкому і губвиконкому. У 1923—1924 роках — на відповідальній роботі в Народному комісаріаті юстиції УСРР, член колегії Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР у місті Харкові.
З лютого 1924 по квітень 1925 року — завідувач організаційного відділу Полтавського губернського комітету КП(б)У. У 1925 році — відповідальний секретар Полтавського губернського комітету КП(б)У.
У серпні 1925 — 1926 року — відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У.
У січні 1926—1929 роках — відповідальний секретар Калузького губернського комітету ВКП(б).
У 1929 — березні 1933 року — завідувач організаційного відділу Західного обласного комітету ВКП(б), 2-й секретар Західного обласного комітету ВКП(б) у місті Смоленську.
28 лютого 1933 — 24 травня 1937 року — голова виконавчого комітету Західної обласної ради у місті Смоленську.
У травні — липні 1937 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Курської обласної ради. Член ВУЦВК, ЦВК СРСР, делегат 11-го и 15-17 з'їздів ВКП(б).
Заарештований 3 липня 1937 року, страчений 30 жовтня 1937 року за звинуваченням у антирадянській терористичній діяльності. Реабілітований 25 серпня 1956 року.
РодинаРедагувати
Дружина (з 1920 року) — Зінаїда Мойсеївна Брик, син Леонід (1922—2002), дочка Майя (1931).
НагородиРедагувати
- орден Леніна (1935)