Перегляд вихідного коду сторінки Радянсько-фінська війна (1941—1944)

{{Infobox Military Conflict
|conflict = Радянсько-фінська війна (25 червня 1941&nbsp;— 4 вересня 1944)
|partof = [[Друга світова війна]]
|image = [[Файл:Tali-Ihantala.jpg|300px]]
|caption = Знищений червоноармійський танк. 1944 рік.
|date = [[25 червня]] [[1941]]&nbsp;— [[19 вересня]] [[1944]]
|place = [[Фінляндія]], [[СРСР]] ([[Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка]])
|result = [[Московське перемир'я]] [[19 вересня]] [[1944]]
|combatant1 = [[Файл:Flag_of_the_Soviet_Union_1923.svg|20px]] [[СРСР]] <br/> [[Файл:Flag_of_the_United_Kingdom.svg|20px]] [[Велика Британія]] та її домініони<sup>1</sup>
|combatant2 = [[Файл:Flag_of_Finland.svg|межа|20px]] [[Фінляндія]] <br/> [[Файл:Flag_of_Germany_1933.svg|20px]] [[Третій Рейх]]<br/>{{flagcountry|ITA|1941}}
|commander1 = [[Файл:Flag_of_the_Soviet_Union_1923.svg|20px]] [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосип Сталін]] <br/> [[Файл:Flag_of_the_Soviet_Union_1923.svg|20px]] [[Мерецков Кирил Панасович|Кирило Мєрєцков]] <br/>
[[Файл:Flag_of_the_Soviet_Union_1923.svg|20px]] [[Говоров Леонід Олександрович|Леонід Говоров]]
|commander2 = [[Файл:Flag_of_Finland.svg|межа|20px]] [[Карл Маннергейм]]
|strength1 = 1,5&nbsp;млн солдатів
|strength2 = 530 тис. солдатів
|casualties1 = 200 тис. загинули або зникли <br /> 380 тис. поранених <br />190 тис. госпіталізовано по хворобі<br />64 тис. взято в полон <br /> 15-20 тис. мирного населення
|casualties2 = 58 715 загинули або зникли<br />158 тис. поранених<br />1500 мирного населення
| notes = <sup>1</sup> [[Канада]], [[Нова Зеландія]], [[Австралія]] та [[ПАР]]
}}
{{Театри військових дій Другої світової війни}}
{{Східноєвропейський театр військових дій Другої світової війни}}
{{Радянсько-фінська війна (1941-1944)}}

'''Радя́нсько-фі́нська війна́''' (25 червня 1941&nbsp;— 4 вересня 1944), '''Війна продовження, або Каре́льська кампа́нія'''&nbsp;— бойові дії між [[Фінляндія|фінськими]] і [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянськими]] військами на [[Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|Східноєвропейському театрі Другої світової війни]].

У фінській історіографії для назви цих військових дій переважно використовується термін «Війна-продовження» ({{lang-fi|jatkosota}}), що, з одного боку, підкреслює той факт, що в ході цієї війни [[Фінляндія]] знову зазнала агресії з боку [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] та що намагалася відновити територіальні втрати, завдані внаслідок [[Радянсько-фінська війна (1939—1940)|радянсько-фінської війни 1939—1940 років]], а також є спробою обґрунтувати самостійний характер війни і таким чином дистанціюватися від нападу [[Третій Рейх|Німеччини]] та її союзників на [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].

У російській та радянській історіографії конфлікт не виділяється в окрему війну, а розглядається як один з театрів так званої [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]]. Аналогічним чином [[Третій Рейх|Німеччина]] розглядала свої операції в регіоні як складову частину [[Друга світова війна|Другої світової війни]].

== Зовнішня політика Фінляндії напередодні війни ==
[[Московська мирна угода (1940)|Московська мирна угода]] від [[13 березня]] 1940 року, що завершила радянсько-фінську війну 1939—1940 років, сприймалася фінами як вкрай несправедлива: Фінляндія втратила значну частину Виборзької губернії. З її втратою Фінляндія позбавилася п'ятої частини промисловості та 11 % сільськогосподарських земель. 12 % населення або близько 400 тис. людей довелося переселити зі захоплених СРСР територій. Півострів [[Ханко]] був відданий в оренду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] під військово-морську базу.

Попри укладення миру з СРСР, на території Фінляндії зберігалася дія воєнного стану. Причиною тому був розпал в Європі [[Друга світова війна|Другої світової війни]], складна харчова ситуація і загальне послаблення фінської армії. Готуючись до можливої нової війни, Фінляндія активізувала переозброєння армії та зміцнення нових, повоєнних кордонів ([[Лінія Салпа]]). Частка військових витрат у кошторисі 1940 року зросла до 45 %.

У квітні-червні 1940 року Німеччина [[Операція «Везерюбунг»|окупувала]] [[Норвегія у Другій світовій війні|Норвегію]]. Унаслідок цього Фінляндія втратила джерела постачання добрив, що, разом зі скороченням посівних площ унаслідок Радянсько-фінської війни 1939—1940 років призвело до різкого падіння виробництва харчів. Брак компенсували шляхом закупівель у [[Швеція|Швеції]] та СРСР, який, як стверджується у фінських джерелах, використовував затримки постачання продовольства для тиску на Фінляндію<ref name="Paasikivi">J.K.Paasikivi, ''Toimintani Moskovassa ja Suomessa 1939-41, Osa II'' (''My work in Moscow and Finland 1939-41, Part II'')</ref>.

Окупація Німеччиною Норвегії призвела до того, що з травня 1940 року Фінляндія взяла курс на зміцнення відносин з нацистською Німеччиною. У пресі була введена цензура на критику Німеччини. Після [[Французька кампанія (1940)|падіння Франції]] в червні 1940 року цензура ще більше посилилася.
[[Файл:Mannerheim_studying_a_map.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Карл Ґустав Маннергейм]]
[[14 червня|14]]&nbsp;— [[16 червня]] [[1940]] року [[СРСР]] висунув ультиматуми [[Литва|Литві]], [[Латвія|Латвії]] та [[Естонія|Естонії]], унаслідок чого уряди країн Балтії були зміщені, а [[Балтійські країни]] було анексовано до складу Радянського Союзу. Через деякий час СРСР зажадав від Фінляндії [[концесія|концесії]] на [[нікель|нікелеві]] рудники в [[Петсамо]] і відновлення демілітаризованого статусу [[Аландські острови|Аландських островів]]. [[8 липня]], після того як [[Швеція]] підписала з Німеччиною договір про транзит військ, СРСР зажадав від Фінляндії аналогічних прав для транзиту до червоноармійської бази на півострові [[Ханко]]. Права транзиту були надані [[6 вересня]], демілітаризація Аландських островів обговорювалася [[11 жовтня]], а переговори щодо Петсамо затягнулися.

СРСР також зажадав змін у внутрішній політиці Фінляндії, зокрема, відставки [[Вяйне Танер]]а&nbsp;— лідера фінських соціал-демократів.

У цей час у Німеччині за вказівкою [[Адольф Гітлер|Гітлера]] почалася розробка [[План «Барбаросса»|плану нападу на СРСР]], і Фінляндія викликала інтерес у Німеччини як база для розміщення військ і плацдарм для бойових операцій, а також як можливий союзник у війні проти СРСР. На початку серпня 1940 року німецький уряд припинив дію [[ембарго]] на постачання зброї до Фінляндії. Почалися переговори про надання Німеччині [[Німецько-фінляндська угода про транзит (1940)|прав на транзит військ]] до Північної Норвегії через територію Фінляндії (аналогічних прав транзиту, наданих раніше СРСР) в обмін на постачання зброї й військових матеріалів. З боку Німеччини ці дії були прямим порушенням [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом]], так само як з боку Фінляндії&nbsp;Московського мирного договору.

=== Напруга відносин ===
Між фінами та росіянами (пізніше&nbsp;— [[Фінляндія|Фінляндією]] та [[СРСР]]) існувало безліч суперечностей. Однією з таких суперечностей було питання щодо політичного статусу [[Карелія|Карелії]]. Хоча Карелія ніколи не входила до Фінляндії, значна частина карелів розмовляли карельською та фінською мовами. Після проголошення незалежності Фінляндією у [[1918]] році почалися масові рухи за приєднання Східної Карелії до фінської держави, «аби врятувати карельців від радянського гніту». У 1922 та у 1939 роках карели піднімали повстання проти радянської влади, однак вони були жорстоко придушені. Попри те, що фіни кілька разів піднімали питання щодо статусу Карелії у [[Ліга Націй|Лізі Націй]], СРСР залишив Карелію у своєму складі.

Крім дискусій щодо Карелії, між сусідами існували й інші конфлікти. Разом із [[Біла армія|білою армією]] фіни воювали проти [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]] під час [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни в Росії]]. У 1920 році було укладено мирну угоду між новоствореними СРСР та Фінляндією, однак загострення відносин відбулося у 1932 році&nbsp;— радянська влада заборонила прохід фінських суден через річку [[Нева]], які прямували з Ладозького озера до [[Фінська затока|Фінської затоки]].
[[Файл:Molotov.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[В'ячеслав Молотов]]]]
За [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова-Рібентропа]] Фінляндія перебувала в зоні впливу СРСР. Після невдалої спроби захопити фінську територію під час [[Радянсько-фінська війна (1939—1940)|Зимової війни]] Молотов [[Візит В'ячеслава Молотова до Берліна (листопад 1940)|відвідав Берлін]] [[12 листопада]], де відбулася розмова щодо «фінського питання». Там Молотову дали зрозуміти, що Німеччина більше не зацікавлена у приєднанні Фінляндії до СРСР<ref>[http://www.continuationwar.com/ Finns block critical operations of Stalin and Hitler]</ref>.

Радянська влада також вимагала змін у внутрішній політиці Фінляндії&nbsp;— відставки лідера фінських соціал-демократів Вяйне Танера.

[[20 грудня]] [[1940]] року німецька влада проінформувала [[Карл Густав Маннергейм|Карла Маннергейма]] про [[план «Барбаросса»]].

[[3 червня]] 1941 року у розмові із фінським послом у Москві [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]] повідомив що «Радянський Союз хоче добросусідських відносин із Фінляндією». На знак дружби, Сталін запропонував фінам 20 тис. тон зерна<ref name="galder_franz">[http://militera.lib.ru/db/halder/1941_06.html Июнь 1941 года] [[Франц Гальдер|Гальдер Франц]]. Военный дневник</ref>.

[[6 червня]] Фінляндію відвідав німецький полковник Кінцель. Через нього фінському командуванню була передана пропозиція Німеччини щодо СРСР<ref name="galder_franz">[http://militera.lib.ru/db/halder/1941_06.html Июнь 1941 года] [[Франц Гальдер|Гальдер Франц]]. Военный дневник</ref>.

На початку літа [[1941]] року Фінляндія домовилася з Німеччиною щодо спільних бойових дій проти СРСР. Однак фіни висунули умови, за яких вони погодяться на війну, зокрема:
* Гарантія незалежності Фінляндії;
* Повернення до кордонів між СРСР та Фінляндією станом на [[1939]] рік;
* Постачання Німеччиною харчів для фінів.
Також одним із важливих пунктів угоди було те, що Фінляндія не є агресором, тобто вступає до війни тільки у випадку атаки з боку червоноармійських військ.

[[7 червня]] [[1941]] року до Петсамо прибули [[Вермахт|німецькі війська]], що пізніше були залучені в операції «Барбаросса». [[18 червня]] у Фінляндії була оголошена таємна мобілізація. [[20 червня]] фінсько-німецькі війська наблизилися до кордону з СРСР. Розпочата евакуація 45 000 мирного фінського населення з прикордонних територій. [[21 червня]] фінське командування отримало повідомлення про наближення атаки на СРСР.

== Сили сторін ==
[[Файл:Continuation-War-1941_ukr.png|міні|праворуч|250пкс|Базування сил станом на 21 червня 1941 року]]
[[Файл:Suomen Puolustusvoimien tornileijona.svg|20пкс|]] '''Фінляндія'''
* [[Файл:Suomen Maavoimien tunnus.svg|20пкс|]] Південно-східна армія у складі 6 дивізій та однієї бригади мала захопити Карельський перехід та вихід до державного кордону 1939 року. Командувач&nbsp;— [[Ерік Гейнрікс]].
* [[Файл:Suomen Maavoimien tunnus.svg|20пкс|]] Карельська армія у складі 5 дивізій та 3 бригад мала захопити Східну Карелію, наступаючи у напрямку до [[Петрозаводськ]]а. Командувач&nbsp;— [[Карл Леннарт Ойсч]].
* [[Файл:Finnish air force roundel 1934-1945 border.svg|20пкс|]] Фінські ВПС мали близько 300 літаків.
Разом: ''530 тис. солдатів''.

[[Файл:Balkenkreuz.svg|20пкс]] '''Німеччина'''
* [[Файл:War_Ensign_of_Germany_1938-1945.svg|20пкс]] 7 дивізій, в основному базувалися на кордоні із СРСР, у Петсамо та на Карельському перешийку. Також було розміщено по одній дивізії в [[Турку]] та [[Гельсінкі]].
* [[Файл:Flag_Schutzstaffel.svg|20пкс]] [[5-та танкова дивізія СС «Вікінг»]] та [[фінський батальйон СС]].
Разом: ''220 тис. солдатів''.

[[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|20px]] '''СРСР'''
* [[Файл:Red_Army_flag.svg|20px]] [[Північний фронт (Друга світова війна)|Північний фронт]], що був призначений для оборони Карелії (пізніше розділений на [[Карельський фронт|Карельський]] та [[Ленінградський фронт]]и).
* [[Файл:Red_Army_flag.svg|20px]] [[23-тя армія (СРСР)|23-тя армія]] у складі 7 дивізій мала обороняти [[Карельський перешийок]].
* [[Файл:Red_Army_flag.svg|20px]] [[7-ма армія (СРСР)|7-ма армія]] Карельського фронту у складі 4 дивізій мала обороняти Карелію.
* [[Файл:Red_Army_flag.svg|20px]] ВПС Північного фронту нараховували 700 літаків.
Разом: ''800 тис. солдатів'' на початок війни і близько ''1500 тис.'' станом на 1944 рік.

== Початок війни ==
У Фінляндії активно працювала радянська розвідка. Вона вербувала своїх агентів, у тому числі й у парламенті. В одній записці Сталіну зазначалося:
{{text|Міністр фінансів Мауно Пеккала доповів нашому агентові в Гельсінкі таке: «На засіданні фінляндського уряду 9 червня президент Рюті заявив, що Німеччина вимагає провести часткову мобілізацію у Фінляндії. Також найближчим часом туди прибуватимуть німецькі війська... потім Рюті заявив, що питання, чи почнеться радянсько-німецька війна, буде вирішено 24 червня»<ref>[http://militera.lib.ru/h/shirokorad1/10_02.html ''Широкорад А.Б.'' Северные войны России. Кто на кого напал в 1941 году?]</ref>}}

Здійснення плану «Барбаросса» почалося в північній Балтиці ввечері [[21 червня]], коли німецькі мінні загороджувачі, що базувалися у фінських портах, розклали два великих мінних по́ля у [[Фінська затока|Фінській затоці]]. В операції також брали участь фінські [[лоцман]]и й офіцери зв'язку. Ці мінні поля врешті змогли замкнути радянський Балтійський флот у східній частині фінської затоки. Пізніше того ж вечора німецькі бомбардувальники, пролетівши вздовж Фінської затоки, замінували гавань Ленінграда і річку Неву. Дорогою назад літаки дозаправилися на одному з фінських аеродромів.

Уранці [[22 червня]] радянськими бомбардувальниками була здійснена атака на фінські судна, зокрема:
* 6:05&nbsp;— були скинуті бомби на фінські [[Панцерник берегової оборони|панцерники берегової оборони]] в [[Соттунга]];
* 6:15&nbsp;— на укріплення острову Альшер, біля міста Турку були скинуті декілька бомб;
* 6:45&nbsp;— знищення кількох транспортних кораблів у Корпо;
* 7:55&nbsp;— червоноармійські батареї здійснили артобстріл міста [[Ханко]];
* У той же час, у Петсамо через державний кордон вівся артобстріл фінського корабля<ref>Мауно Иокипии «Финляндия на пути к войне: исследование о военном сотрудничестве Германии и Финляндии в 1940—1941 гг.» [http://around.spb.ru/finnish/waywar/resume.php]</ref><ref>{{Cite web|url=http://militera.lib.ru/memo/other/mannerheim/|title=Маннергейм К. Г. Мемуари. ст. 374|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=2017-02-05}}</ref>.

Уранці того ж дня німецькі війська, які базувалися в [[Норвегія|Норвегії]], почали наступ до радянсько-фінського кордону в районі Петсамо. Фінляндія не дозволила німцям завдати безпосереднього удару зі своєї території, і німецькі частини в Петсамо і Салла були вимушені утриматися від атаки. Відбувалися епізодичні перестрілки між радянськими і фінськими прикордонниками, але загалом на радянсько-фінському кордоні зберігався спокійний стан.

Фінське МЗС направило радянському уряду ноту протесту, однак радянський посол відмовився прийняти її, заявивши, що ніяких бомбардувань не було, ба більше, це фінські літаки літали над територією СРСР і фінські аеродроми обслуговували та заправляли німецькі літаки, коли ті поверталися з операцій з бомбардування позицій червоноармійських військ.

[[23 червня]] [[Молотов В'ячеслав Михайлович|Молотов]] викликав до себе фінського посла. Молотов вимагав чіткої відповіді: Фінляндія дотримується нейтралітету чи виступає на стороні Німеччини? Він також звинуватив фінські війська у бомбардуванні Ханко (де була червоноармійська військова база) та польотах над [[Санкт-Петербург|Ленінградом]]. Молотов також заявив, що червоноармійські зенітки збили один ворожий літак. Пізніше він додав, що літак виявився німецьким. На заяви Молотова фінський посол надіслав телеграму до фінського уряду в [[Гельсінкі]]. Радянські спецслужби затримали надсилання телеграми, і надіслали її за кілька годин до перерви телеграфного зв'язку із Фінляндією, який і перервали, щоб унеможливити переговори<ref>[http://militera.lib.ru/memo/other/mannerheim/ Мемуари Маннергейма. Ст. 375—376.]</ref>.

[[24 червня]] головнокомандувач Сухопутними військами Німеччини надіслав наказ німецькому командуванню при ставці фінської армії приготуватися до операції на сході Ладозького озера<ref name="galder_franz">[http://militera.lib.ru/db/halder/1941_06.html Июнь 1941 года] [[Франц Гальдер|Гальдер Франц]]. Военный дневник</ref>.

Уранці [[25 червня]] червоноармійське командування вирішило завдати масштабний авіаудар по 18 аеродромах Фінляндії. 25 червня мала відбутися сесія фінського парламенту, на якій, прем'єр-міністр Рангель мав зробити заяву про нейтралітет Фінляндії у німецько-радянському конфлікті, однак радянські бомбардування змусили змінити рішення<ref name="mannerheim">[http://militera.lib.ru/memo/other/mannerheim/ Мемуари Маннергейма. Ст. 375.]</ref>.

25 червня фіни зібрали парламент. Прем'єр-міністр Фінляндії Рангелов заявив депутам: «Відбулися повітряні напади проти нашої країни, бомбардування незахищених міст, убивство мирних жителів&nbsp;— все це ясніше, ніж будь-які дипломатичні оцінки показало, яке ставлення Радянського Союзу до Фінляндії. Це війна. Радянський Союз повторив той напад, за допомогою якого він намагався зламати опір фінського народу в Зимовій війні 1939—1940 років. Як і тоді, ми станемо на оборону нашої країни».

== Наступ 1941 року ==
[[Файл:Suurin_Suomi.PNG|міні|праворуч|300пкс|Найбільший розвиток наступу фінських військ]]
У порівнянні з [[1939]] роком стан фінських військ значно покращився: більшість фінських солдатів були озброєні [[автомат]]ами, кількість мінометів та протитанкових рушниць збільшилася в рази. Крім того, на озброєнні польової артилерії з'явилися батареї важких гармат. Дещо в менших масштабах було збільшено кількість [[літак]]ів та зенітних установок. Маннергейм у своїх мемуарах вказує<ref>[http://militera.lib.ru/memo/other/mannerheim/ Мемуари Маннергейма. Ст. 378—379.]</ref>, що частково ці озброєння були поставлені [[Третій Рейх|Німеччиною]], однак більшу частину виробили фінські заводи.

[[26 червня]] фінське командування розпочало підготовку плану щодо повернення територій, захоплених червоноармійськими військами під час [[Радянсько-фінська війна (1939—1940)|Зимової війни]]. Військові дії, згідно з планом розділялися на три стадії:
* Звільнення Ладозької Карелії;
* Наступ на Карельський перешийок;
* Наступ на східну Карелію.
[[Файл:StuG_III_Ausf._G.jpg|праворуч|міні|300px|Фінські САУ StuG III в Карелії]]
Наказ про наступ на Ладозьку [[Карелія|Карелію]] був відданий [[28 червня]]. Карельська армія, підготовлена до наступу, містила в собі:
* 6-й армійський корпус під командуванням генерал-майора Талвели;
* 7-й армійський корпус під командуванням генерал-майора Хегглунда;
* «Група О» в складі трьох бригад та одного батальйону під командуванням генерала Ойнонена.
Разом ці війська становили 100 тис. солдатів. Командувачем армії був призначений генерал-лейтенант Гейнрікс.

Згідно з наказом, кінцевим пунктом наступу мала бути річка [[Свір]] та [[Онезьке озеро]].

[[30 червня]] віддали наказ, в якому детальніше визначили основні віхи наступальної операції. Карельська армія, завдаючи головного удару на північний схід від озера [[Яніс'ярві]], мала розбити війська ворога, що розташований східніше і на захід від озера, після чого вона мала в найкоротші терміни вийти на перший рубіж Яникканіємі-хямекоськи&nbsp;— Суйстамо-лаймола-сувілахті. Після виходу на цю лінію армія мала розправитися з військами ворога, зосередженими по берегах озера, і наступати далі в напрямку на Салмі й Тулемаярві. Лівий фланг Карельської армії мав захопити прикордонне селище Ліусваара.

Під час формування Карельської армії, до фінів з [[Норвегія|Норвегії]] прибуло підкріплення, а саме&nbsp;— німецька дивізія під командуванням генерала Енгельбрехта, яку за бажанням командування збройними силами Німеччини передали під особисте керування Маннергейму. Сам Маннергейм не дуже зрадів з «дарунку»<ref>[http://militera.lib.ru/memo/other/mannerheim/ Мемуари Маннергейма. Ст. 382—383.]</ref>.

У період липня-серпня [[1941]] року фінська армія звільнила всі території, які захопив [[СРСР]] за наслідками Зимової війни. Разом із тим, фіни розпочали наступ на східну Карелію, територію, жителі якої є етнічно близькими до фінів, хоча ніколи офіційно не входили до складу Фінляндії. [[31 серпня]] фінські війська закріпилися на старому фінсько-радянському кордоні біля Ленінграда, тим самим замкнувши блокаду Ленінграда з півночі.
[[Файл:Finn ski troops.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Фінські вояки на [[Лижі|лижвах]]]]
У той же день [[Маннергейм]] віддав наказ фінським військам на Карельському перешийку перейти до оборони на лінії старого кордону. Небажання Маннергейма наступати далі можна пояснити декількома причинами:
* Наступ на територію СРСР означав би підтвердження приводу, під яким СРСР почав Зимову війну&nbsp;— убезпечити Ленінград від можливого нападу зі сторони фінських військ<ref>[http://www.mannerheim.fi/10_ylip/e_mtuppi.htm Мемуари Маннергейма. Ст. 390]</ref>;
* Подальший наступ потребував штурму укріплень на Карельському перешийку, до якого фінські війська не були готові<ref>[http://militera.lib.ru/h/shirokorad1/ Широкорад А.&nbsp;Б.&nbsp;Северные войны России]</ref>

Червоноармійське командування швидко відчуло послаблення тиску на фінському фронті й вже [[5 вересня]] перекинуло 2 дивізії, що обороняла Карельський перешийок на південь проти німців. [[4 вересня]] фінська армія почала операцію з окупації східної Карелії і до ранку [[7 вересня]] передові частини фінської армії під командуванням генерала Талвела вийшли до річки Свір. [[1 жовтня]] червоноармійське частини залишили Петрозаводськ. На початку грудня фіни відрізали [[Біломорсько-Балтійський канал]].

Німецькі війська в [[Арктика|Арктиці]] також спробували захопити [[Мурманськ]] і відрізати залізницю Мурманська, але ця спроба провалилася через непідготовленість німецьких військ до війни в тих умовах і поганого планування операції.

Від кінця 1941 року лінія радянсько-фінського фронту стабілізувалася до літа [[1944]] року.

== Події 1941—1943 ==

=== Політика ===
До кінця серпня 1941 року фінські війська вийшли на старий радянсько-фінський кордон. У вересні відбулися конфлікти всередині самої армії, в уряді, парламенті й суспільстві. Погіршали міжнародні відносини, особливо з [[Велика Британія|Великою Британією]] і [[Швеція|Швецією]], чиї уряди в травні-червні отримали запевнення від Віттінга (голова фінського МЗС), що Фінляндія не має абсолютно жодних планів проведення сумісної з Німеччиною [[Військова кампанія|військової кампанії]], а фінські приготування мають суто оборонний характер.
[[Файл:Hitler_Mannerheim_Ryti.jpg|міні|праворуч|200пкс|Рейхканцлер Німеччини Адольф Гітлер, маршал фінських військ Карл Маннергейм та президент Фінляндії Рісто Рюті. Червень 1942 року.]]
У липні 1941 року Британія та її домініони оголосили блокаду Фінляндії. [[31 липня]] британські ВПС завдали авіаудар по німецьких позиціях у Петсамо.<ref name="faa">[http://www.fleetairarmarchive.net/RollofHonour/Battlehonour_crewlists/Petsamo_Kirkenes_1941.html FAA attack on Petsamo to assist its ally the Soviet Union, July 1941] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20040904030659/http://www.fleetairarmarchive.net/rollofhonour/Battlehonour_crewlists/Petsamo_Kirkenes_1941.html |date=4 вересень 2004 }}{{ref-en}}</ref>

[[11 вересня]] голова фінського МЗС Віттінг повідомив посла [[Сполучені Штати Америки|США]] у Фінляндії Артура Шенфілда, що військова операція на Карельському перешийку зупинена на старому радянсько-фінському кордоні й що фінські війська в жодному разі не перетнуть її. Він також повідомив, що німецька сторона не має знати про цю розмову.

[[22 вересня]] британський уряд почав вимагати інтернування німецьких військ на території Фінляндії, погрожуючи початком війни. Після відмови Фінляндії [[5 грудня]] Велика Британія оголосила їй війну.

Наприкінці 1941 року німецький наступ під [[Москва|Москвою]] повністю зупинився. Думка про те, що війна закінчиться не скоро, підірвала моральний дух у фінській армії. Водночас піти на [[сепаратний мир]] з Радянським Союзом фінський уряд не міг, адже в такому випадку Німеччина могла окупувати Фінляндію. Приймається рішення про часткову демобілізацію та укріплення на зайнятих територіях. Пошук шляхів припинення війни та укладання миру Фінляндія почала з лютого 1943 року після [[Сталінградська битва|поразки німецьких військ під Сталінградом]]. [[2 лютого]] капітулювала [[6-та армія (Третій Рейх)|6-та німецька армія]], і вже [[9 лютого]] вище керівництво Фінляндії провело закрите засідання парламенту, на якому було оголошено:

{{text|Сили німців, безумовно, починають закінчуватися... за зиму [[Німеччина]] втратила 60 [[Дивізія|дивізій]]. Відновити такі втрати навряд чи можливо. Долю нашої країни ми досі пов'язували з перемогою німецької зброї, однак у зв'язку з розвитком ситуації краще звикнути до тієї можливості, що ми ще раз вимушені підписати Московський мирний договір. У Фінляндії поки ще немає свободи для проведення власної зовнішньополітичної лінії, і тому вона змушена продовжувати боротьбу<ref>[http://militera.lib.ru/memo/other/mannerheim/index.html Мемуари Маннергейма. Ст. 440]</ref>}}

Подальший розвиток ситуації у Фінляндії:
* [[15 лютого]] [[1943]] року соціал-демократи виступили із заявою, де вказується, що Фінляндія має право на вихід з війни у ту мить, коли вона забажає.
* [[20 березня]] [[Державний департамент США]] запропонував свою допомогу у виході Фінляндії з війни. Пропозицію було відхилено.
* У березні Німеччина почала вимагати від фінського уряду підписання військового союзу, погрожуючи зупинкою постачання харчів та зброї. Фінський уряд відмовився підписувати договір, після чого був відкликаний німецький посол у Фінляндії. У червні 1943 року Німеччина припинила постачання товарів, однак уже в кінці місяця вони були відновлені.
* У кінці червня за ініціативою Маннергейма був розпущений фінський батальйон СС, сформований з фінських добровольців у складі [[5-та танкова дивізія СС «Вікінг»|5-ї танкової дивізії СС «Вікінг»]].
* У липні фіни розпочали контакти із СРСР через радянське посольство у [[Швеція|Швеції]].
Восени 1943 року 33 відомих громадян Фінляндії, зокрема декілька депутатів парламенту, надіслали президентові лист із побажанням, аби уряд прийняв заходи до укладення миру. Лист, відомий як «Звернення тридцяти трьох», був оприлюднений у шведській пресі. На початку листопада соціал-демократична партія виступила з новою заявою, де не тільки підкреслювалося право Фінляндії на свій розсуд вийти з війни, але й наголошувалося, що цей крок слід зробити без затримки.

=== Добровольці та найманці ===
Як і під час Зимової війни, на боці фінів воювало багато балтійських та скандинавських добровольців. Зокрема, після обстрілу фінських суден та портів, а також нападів на 18 фінських аеродромів Радянським Союзом у червні 1941 року, воювати на боці Фінляндії зголосилися близько 1600 [[шведи|шведів]]. У період між Зимовою війною та червнем 1941 року шведський батальйон було офіційно розпущено. Крім шведів на стороні фінів воювали [[естонці]] (3 400 чоловік) та військовополонені [[карели]] (2 100 чоловік). Карели були рекрутовані до [[Червона армія|Червоної армії]], але після захоплення Карелії фінами вони зголосилися воювати на стороні Фінляндії. За Московською мирною угодою фіни мали передати всіх полонених червоноармійців назад до СРСР. Під час транспортування військовополонених деякі з них змогли втекти, однак більшість була доставлена до радянських таборів, де їх було засуджено та страчено.

=== Євреї у Фінляндії ===
Фіни заборонили німцям проводити страти та погроми фінських євреїв, адже деякі з них служили у фінських збройних силах. Існувала навіть, чи не єдина на той час, польова синагога у фінській армії<ref>[http://yad-vashem.org.il/odot_pdf/Microsoft%20Word%20-%205852.pdf Фінляндія] на сайті Яд-Вашему</ref>. Двох євреїв було нагороджено [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізним Хрестом]], вищою нагородою Німеччини, однак обидва відмовилися від неї<ref>Rautkallio, Hannu, ''Suomen juutalaisten aseveljeys'' (Finnish Jews as German Brothers in Arms), 1989, Tammi</ref>.

=== Фінська поліція ===
Після захоплення Карелії та інших територій фіни на вимогу Німеччини передали німецьким військам близько 2 600 радянських військовополонених. Більшість із них (близько 2000) погодилися вступити до [[Російська визвольна армія|Російської визвольної армії]]. 74 з військовополонених, які відмовилися вступати до [[Російська визвольна армія|РВА]], були євреями, інші 500&nbsp;— офіцерами різних ступенів. Більшість із них була відправлена на роботи до німецьких [[Концентраційний табір|концентраційних таборів]].

У 1942 у Фінляндії був поганий врожай, унаслідок чого смертність у концтаборах, які були на території Фінляндії, значно зросла. Як наслідок, загинуло близько 80 тис. радянських військовополонених<ref>Ylikangas, Heikki, ''[http://www2.vnk.fi/julkaisukansio/2004/j05-heikki-ylikankaan/pdf/fi.pdf Heikki Ylikankaan selvitys Valtioneuvoston kanslialle] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070808084421/http://www2.vnk.fi/julkaisukansio/2004/j05-heikki-ylikankaan/pdf/fi.pdf |date=8 серпень 2007 }}'', Адміністрація Фінляндії</ref>.

Більшість радянських іммігрантів, які переїхали до східної Карелії після [[1917]] року, було поміщено до концтаборів. З 470 тисяч населення Карелії, 300 тисяч встигли евакуюватись. З інших 170 тисяч тільки половина була карелами. Близько третини (24 000) російського населення було поміщено до концтаборів.

=== Дії радянських партизанів ===
[[Файл:DeadFinnishcivilians1942.jpg|міні|праворуч|200пкс|Фінські діти, вбиті радянськими партизанами<ref name="hs">[http://www.hs.fi/english/article/Too+awful+an+image+of+war/1135223124092 Awful images of War]{{ref-en}}</ref>]]

Радянські [[Партизани (військо)|партизани]] діяли і на території Фінляндії та східної Карелії у період з 1941 по 1944 рік. Дії фінської поліції на території Карелії змусили багатьох не заарештованих росіян допомагати партизанам. Військові дії були остаточно зупинені після розгрому 1-ї партизанської бригади у серпні [[1942]] року. Після цього основна діяльність радянських партизан була напрямлена на пропаганду серед місцевого населення, зокрема видавалася підпільна версія газети «Правда» [[Фінська мова|фінською]] та «Знамя Ленина» [[Російська мова|російською]] мовами. Крім того, партизани нерідко вбивали мирне фінське та карельське населення.<ref name="hs"/>

=== Участь Великої Британії та США ===
Оскільки Фінляндія підтримала Німеччину та напала на СРСР, Велика Британія оголосила війну Фінляндії [[6 грудня]]. [[7 грудня]] війну фінам оголосили домініони Великої Британії&nbsp;— [[Канада]] та [[Нова Зеландія]], а [[8 грудня]] [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]] та [[Австралія]].

Позиція [[Сполучені Штати Америки|США]] була дещо відмінною. Уряд США підтримав фінський наступ у Карелії, однак попередив фінський уряд про недопустимість просування вглиб СРСР. Сполучені Штати не оголосили війну Фінляндії навіть після того, як фіни розпочали бойові дії разом із [[Країни Осі|країнами Осі]], а на [[Тегеранська конференція 1943|Тегеранській конференції 1943 року]] представники США та Великої Британії вимагали від [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] визнання незалежності Фінляндії. Однак Сполучені Штати не дозволяли заходити до своїх портів суднам із фінським прапором, а після укладання німецько-фінського договору президентом Фінляндії Рісто Рюті, вислали фінських дипломатів.

Найвідомішою військовою операцією Великої Британії у Фінляндії була атака на німецькі судна, що стояли у гавані в Петсамо [[31 липня]] 1943 року.<ref name="faa"/> Пізніше британські літаки надавали підтримку червоноармійським військам у Мурманську та супроводжували радянські бомбардувальники<ref>{{Cite web |url=http://worldwar2database.com/html/finland.htm |title=Finland in World War II |accessdate=29 квітень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120212182348/http://worldwar2database.com/html/finland.htm |archivedate=12 лютий 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

== Червоноармійський наступ 1944 та вихід Фінляндії з війни ==

=== Події 1944 року ===
* У січні-лютому 1944 року червоноармійські війська повністю зняли [[Воєнна блокада|блокаду]] з [[Санкт-Петербург|Ленінграда]].
* У лютому радянська авіація нанесла 3 авіаудари по [[Гельсінкі]], однак на місто впало лише 5 % бомб<ref>Пояснити це можна декількома причинами:
* За версією фінського командування, це є результатом ефективної дії фінських [[Військово-повітряні сили|ВПС]];
* За версією червоноармійського командування, налети були зроблені для залякування мирного населення, а не для його вбивства [http://militera.lib.ru/memo/russian/reshetnikov_vv/03.html]</ref>.
* [[16 березня]] [[президент США]] [[Франклін Делано Рузвельт|Рузвельт]] публічно висловив побажання про вихід Фінляндії з війни.
* [[1 квітня]], із поверненням фінської делегації з Москви, стали відомі вимоги уряду СРСР:
** Кордон станом на [[1940]] рік;
** Інтернування силами фінської армії залишків німецьких збройних частин на території Фінляндії;
** Репарації у розмірі 600&nbsp;млн [[долар США|доларів]] США, які мали бути виплачені за 5 років.
[[Файл:Panzerfaust6.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Фінські солдати із Фаустпатроном. 1944 рік.]]
[[18 квітня]] Фінляндія відхилила радянські вимоги через занадто високі репарації, які фінська економіка була б не в змозі витримати.

=== Перехоплення Карельського перешийку ===
[[Файл:Josefstalinjatkosota.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Знищений «Йосип Сталін»&nbsp;— червоноармійський танк]]
[[9 червня]] [[1944]] року Радянський Союз розпочав головну операцію проти фінських військ, закріплених на Карельському перешийку та на [[Ладозьке озеро|Ладозькому озері]]. На наступний день операції червоноармійські війська прорвали лінію оборони фінських військ, що змусило фінський уряд задуматися про мирний договір. Червона армія використовувала важкі гармати на всій лінії фронту, легко руйнуючи укріплення фінів.

На фронті з 20 по [[26 червня]] червоноармійські війська безуспішно штурмували укріплення фінів. Однак вони виявили слабке місце у фінській обороні&nbsp;— неподалік від населеного пункту Талі, де місцевість дозволяла використання танків. З [[25 червня]] червоноармійське командування вирішує наступати саме на цій частині фронту. Важкі танки та інша бронетехніка дозволили червоноармійським військам прорвати оборону фінів та пройти на 6&nbsp;км вглиб фінської території. Після кількох днів безперервних боїв фінська армія відступила на зручну, однак неукріплену межу Іхантала.

[[28 червня]] червоноармійські війська вступили до [[Петрозаводськ]]а. Перед відступом фінські війська залишили місцевим жителям запас їжі та води. Поразки фінської армії пояснювалися нестачею протитанкової зброї, яка могла зупинити важкі червоноармійські [[танк]]и. Міністр закордонних справ Німеччини [[Йоахім фон Ріббентроп]] пообіцяв поставити таку зброю фінам в обмін на гарантію непідписання сепаратного миру із СРСР. [[26 червня]] президент Фінляндії Рісто Рюті дав гарантії німецькому урядові, за кілька тижнів до відставки.

[[30 червня]] відбулася вирішальна битва під Іханталою. 6-та дивізія&nbsp;— остання фінська частина, вчасно перекинута з фронту в східній Карелії, встигла зайняти оборонні позиції та стабілізувати оборону. З 1 по [[7 липня]] червоноармійське командування провело декілька спроб висадки десанту на берег у Виборзькій затоці. Було захоплено декілька островів, однак висадка на берег була невдалою.

[[9 липня]] червоноармійськими військами була здійснена остання спроба прорвати оборону фінів&nbsp;— під прикриттям димової завіси червоноармійські частини форсували ріку [[Вуоксі]] та захопили невеликий плацдарм на іншому березі. Фіни організовували контратаки, однак плацдарм не був знищений, як і не був розширений. До [[20 липня]] продовжувалися спроби червоноармійських військ форсувати річку в інших напрямках і збільшити плацдарм, однак безуспішно.

З постачанням зброї з Німеччини [[фіни]] могли встояти перед червоноармійським наступом. У липні [[1944]] року наступ червоноармійських військ був зупинений всією лінією фронту.

[[12 липня]] 1944 року червоноармійське командування наказало своїм частинам перейти до оборони.

=== Вихід Фінляндії з війни ===
[[Файл:Finnish_areas_ceded_in_1944_Ukr.PNG|міні|праворуч|300пкс|Передані Фінляндією до складу СРСР території за договором 1944 року]]
[[1 серпня]] президент Фінляндії Рюті подав у відставку. 4 серпня парламент Фінляндії обрав Маннергейма новим президентом країни.

[[25 серпня]] через посла СРСР у [[Стокгольм]]і фінам було висунуто умови, за якими Фінляндія виходила з війни:
* Розрив будь-яких відносин із Німеччиною;
* Виведення німецьких військ з Фінляндії. У випадку відмови німецького командування&nbsp;— [[інтернування]]

[[2 вересня]] Маннергейм написав листа [[Адольф Гітлер|Адольфові Гітлеру]], в якому попереджував про вихід Фінляндії з війни. [[3 вересня]] частина фінського війська була перекинута з радянського фронту на північ Фінляндії. Мирне населення було евакуйоване на південь Фінляндії та до Швеції. [[15 вересня]], після відмови фінського командування віддати острів Гоґланд Німеччині, німецькі війська розпочали військові дії. Почалася [[Лапландська війна]].

[[19 вересня]] у Москві було підписано перемир'я між Фінляндією та СРСР.

[[10 лютого]] [[1947]] року у [[Париж]]і був підписаний мирний договір. За умовами Паризької мирної угоди 1947 року Фінляндія передавала під контроль СРСР території [[Петсамо]], [[Салла]] та [[Карельський перешийок]]. Крім того Фінляндія мала виплатити репарації у розмірі 300&nbsp;млн доларів США, що мали бути погашені товарами (деревиною, папером, кораблями, харчовими продуктами). [[Аландські острови]] мали стати демілітаризованою зоною. Окремо був підписаний документ про обмеження [[Збройні сили Фінляндії|Збройних сил Фінляндії]]. СРСР орендував півострів [[Порккала]] біля [[Гельсінкі]] терміном на 50 років за ціною 50&nbsp;млн фінських марок на рік (повернутий фінам у 1956 році)<ref>[http://militera.lib.ru/h/shirokorad1/ Широкорад, глава 16]</ref>.

Як стверджується у «Дослідженні результатів війни у Фінляндії», підготованим [[Бібліотека Конгресу|Бібліотекою Конгресу]]:

{{text|Незважаючи на значні втрати, завдані війною, Фінляндія змогла зберегти свою незалежність; однак, якби СРСР був зацікавлений у цьому, нема сумніву, що фінська незалежність була б знищена. Фінляндія вийшла з війни із розумінням цього факту й наміром побудувати нові та конструктивні відносини з СРСР<ref>[http://www.loc.gov/index.html US Library of Congress Country Study: «Finland, The Effects of the War»]</ref>}}

== Сучасність ==
Сьогодні дедалі частіше піднімається питання про повернення східної Карелії до складу Фінляндії<ref>{{Cite news|url=http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/nezakinchena_viyna_spriynyattya_drugoyi_svitovoyi_u_dzerkali_suchasnoyi_zarubizhnoyi_presi.html|title=Незакінчена війна. Сприйняття Другої світової у дзеркалі сучасної зарубіжної преси|last=|first=|date=|language=|work=|accessdate=2017-02-05}}</ref><ref>[http://www.newsru.com/russia/04apr2007/finnish.html «Изгнанные» финны хотят отнять у России свои довоенные земли]</ref>. Чимало патріотично налаштованих фінів навіть збирають підписи на підтримку ідеї про об'єднання<ref>{{Cite news|url=http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/nezakinchena_viyna_spriynyattya_drugoyi_svitovoyi_u_dzerkali_suchasnoyi_zarubizhnoyi_presi.html|title=Незакінчена війна. Сприйняття Другої світової у дзеркалі сучасної зарубіжної преси|last=|first=|date=|language=|work=|accessdate=2017-02-05}}</ref>. Офіційний Гельсінкі заявляє, що не планує порушувати питання щодо російсько-фінських кордонів.<ref>{{Cite news|url=http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/nezakinchena_viyna_spriynyattya_drugoyi_svitovoyi_u_dzerkali_suchasnoyi_zarubizhnoyi_presi.html|title=Незакінчена війна. Сприйняття Другої світової у дзеркалі сучасної зарубіжної преси|last=|first=|date=|language=|work=Дзеркало тижня|accessdate=2017-02-05}}</ref>

Для вшанування пам'яті у Фінляндії було встановлено пам'ятник загиблим у Зимовій війні та у радянсько-фінській війні 1941—1944 років.

== Див. також ==
* [[Ерккі Рааппана]]
* [[Ейно Ілмарі Юутілайнен]]
* [https://www.youtube.com/watch?v=cP05FlytW6s Шлях Державника: захисник Фінляндії Карл-Ґустаф-Еміль Маннергейм]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/11/30/6773/ 71 рік Зимовій війні. Як у карельських снігах загинула елітна українська дивізія]
* [[Десант на острів Соммерс]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
{{commons|Category:Continuation War}}
* {{книга
|автор          = Маннергейм, Карл Густав Еміль
|заголовок      = [http://militera.lib.ru/memo/other/mannerheim/ Mannerheim С.G. Muistelmat/ Пер с финского П. Куйиала (часть 1), Б. Злобин (часть II)]
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = 
|видання        = 
|місце          = Москва
|видавництво    = Вагриус
|рік            = 1999
|том            = 
|сторінок       = 500
|isbn           = 
|тираж          = 
}}
* {{книга
|автор          = Решетников В. В.
|заголовок      = [http://militera.lib.ru/memo/russian/reshetnikov_vv/index.html Что было - то было]
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = 
|видання        = 
|місце          = Москва
|видавництво    = Эксмо
|рік            = 2004
|том            = 
|сторінок       = 400
|isbn           = 
|тираж          = 
}}
* {{книга
|автор          = Широкорад А.Б.
|заголовок      = [http://militera.lib.ru/h/shirokorad1/index.html Северные войны России.]
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = 
|видання        = 
|місце          = Москва
|видавництво    = ACT
|рік            = 2001
|том            = 
|сторінок       = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}}
* {{книга
|автор          = Finnish National Archive
|заголовок      = [http://www.narc.fi/Arkistolaitos/luovutukset/english.htm Research on prisoner-of-war deaths, extraditions and deportations from Finland between 1939–55]
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = 
|рік            = 
|том            = 
|сторінок       = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}}
* ''Вехвіляйнен О.'' Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією. / [пер. з англ. Є. Лохіної]. – К.: Темпора, 2010. – 247 с.
* ''Іванов В. О.'' Політика СРСР щодо Фінляндії у 1939–1944 рр.: історіографія. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Інститут історії України НАН України. – Київ, 2017. [http://chtyvo.org.ua/authors/Ivanov_Viacheslav_Oleksandrovych/Polityka_SRSR_schodo_Finliandii_u_1939__1944_rr_istoriohrafiia/]
* ''Ковальов Д. В.'' [https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fshron.chtyvo.org.ua%2FKovalov_Denys%2FFinliandska_Narodna_Respublika_iak_bilshovytska_avantiura.pdf «Фінляндська Народна Республіка» як більшовицька авантюра].&nbsp;— Журнал «Полілог», Одеса, 2016.

{{медаль|з військової справи}}

{{Сталін}}
{{Війни XX століття}}
{{Друга світова війна}}

[[Категорія:Історія СРСР]]
[[Категорія:Друга світова війна]]
[[Категорія:Фінляндія в Другій світовій війні]]
[[Категорія:СРСР у Другій світовій війні]]