Пісня над піснями: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Скасовано останні 2 редагування (194.48.209.196) і відновлено версію 30582435 Молоде вино)
Мітка: Ручний відкіт
 
(Не показані 49 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 12: Рядок 12:


=== Алегорична інтерпретація ===
=== Алегорична інтерпретація ===
На противагу інтерпретації Пісні Пісень як збірки пісень про кохання, існує алегорична інтерпретація. У Молодому вона вбачає Бога [[Ягве]]-Господа, у Молодій- Ізраїль, або Церкву чи Богоматір, або врешті душу людини. Ця інтерпретація глибоко закорінена у єврейській і християнській традиціях. Певним її різновидом є містична інтерпретація, яку започаткував [[Оріген]], розвинув [[Григорій Ніський]] і [[Бернард Клервоський]]. Свій остаточний вираз вона отримала у листах святого [[Іван від Хреста|Івана від Хреста]] та [[Тереза Авільська|св. Терези Авільської]]. Прикметним є те, що Книга яка серед учених — з огляду ніби-то любовної тематики — була предметом мало що не кофузу, стала улюбленим твором містиків — твором який виражає і пояснює досвід поєднання з Богом.
На противагу інтерпретації Пісні Пісень як збірки пісень про кохання, існує алегорична інтерпретація. У Молодому вона вбачає Бога [[Ягве]] - Господа, у Молодій - Ізраїль, або Церкву чи Богоматір, або врешті душу людини. Ця інтерпретація глибоко закорінена у єврейській і християнській традиціях. Певним її різновидом є містична інтерпретація, яку започаткував [[Оріген]], розвинув [[Григорій Ніський]] і [[Бернард Клервоський]]. Свій остаточний вираз вона отримала у листах святого [[Іван від Хреста|Івана від Хреста]] та [[Тереза Авільська|св. Терези Авільської]]. Прикметним є те, що Книга яка серед учених — з огляду ніби-то любовної тематики — була предметом мало що не кофузу, стала улюбленим твором містиків — твором який виражає і пояснює досвід поєднання з Богом.
<br/>Книга Пісні Пісень у єврейській і християнській традиції визнано «вінцем» цілого [[Святе письмо|Святого письма]] слід інтерпретувати у світлі всієї [[Біблія|Біблії]]. Якщо кохання двох людей описано мовою, якою Біблія розповідає про любов Бога до народу, за допомогою лексики, якою у Біблії представлений союз із Давидом і месіанські пророцтва, то очевидно тут не йдеться про «звичайне» людське кохання, і в будь-якому разі не тільки про нього. Інтерпретована у світлі Біблії, а особливо у світлі висловлювань пророків, Книга напевно може стосуватися тільки любові Бога до ізраїльського народу, в якій вся Церква і кожна людина зокрема може побачити «любов яка перевищує всяке пізнання».
<br/>Книга Пісні Пісень у єврейській і християнській традиції визнано «вінцем» цілого [[Святе письмо|Святого письма]] слід інтерпретувати у світлі всієї [[Біблія|Біблії]]. Якщо кохання двох людей описано мовою, якою Біблія розповідає про любов Бога до народу, за допомогою лексики, якою у Біблії представлений союз із Давидом і месіанські пророцтва, то очевидно тут не йдеться про «звичайне» людське кохання, і в будь-якому разі не тільки про нього. Інтерпретована у світлі Біблії, а особливо у світлі висловлювань пророків, Книга напевно може стосуватися тільки любові Бога до ізраїльського народу, в якій вся Церква і кожна людина зокрема може побачити «любов яка перевищує всяке пізнання».


Рядок 23: Рядок 23:
* П'ята і остання пісня розкриває Божі обітниці, дані народові, та розповідає про остаточне навернення народу.
* П'ята і остання пісня розкриває Божі обітниці, дані народові, та розповідає про остаточне навернення народу.
Епілог містить заохоту до вірності Богові. Заохота є тим потрібнішою, чим більші зовнішні небезпеки. Врешті-решт духовна драма, якою є історія народу, закінчується тріумфом любові Бога та повним і остаточним поєднанням з Ним.
Епілог містить заохоту до вірності Богові. Заохота є тим потрібнішою, чим більші зовнішні небезпеки. Врешті-решт духовна драма, якою є історія народу, закінчується тріумфом любові Бога та повним і остаточним поєднанням з Ним.

== Переклади і переспіви українською мовою ==

Дехто вважає, що перший український переклад Пісні над Піснями з'являється в середині XVI ст.<ref>''Білоус Н''. Валерій Шевчук про вивчення Біблії в школі / Н. Білоус // Волинь - Житомирщина. - 2010. - № 20. - С. 312-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vg_2010_20_37.</ref> <ref>Імовірно, йдеться про тексти, що зберігаються у Вільнюсі та в Москві. У праці М. Мозера «Причинки до історії української мови» говориться: "На сьогодні відома лише одна збірка ХІV ст., яка зберігається у Вільнюсі й містить переклади церковнослов'янською мовою (з силою білоруських елементів) та переклади старобілоруською мовою, а такод переклад «Пісні пісень», який зберігається у Москві (Зб. Синод. Нр. 558) [див. Жураўскі 1967: ''158'']. Про їхню мову там-таки зазначено: "Канонічні біблійні книги цих збірок не однорідні за мовою та походженням. Вільнюська збірка під шифром RKF-262 містить переклади з гебрайської початку XVI ст., переклад «Пісні пісень» розглядають або як український, або як білоруський, одні відносять його до зламу XVI-XVIІ ст., інші до середини XV або до початку XVI ст. [див. там-таки ''158-159'']. Однак усюди, навіть у тих текстах, що розглядаються як старобілоруські або староукраїнські, залишається помітною досить сильна церковнослов'янська стихія. «Пісня пісень», завважмо, як показав свого часу Ґеорґій Флоровський [див. Флоровський 1940-1946], найімовірніше належить до числа перекладів, уґрунтованих у чеському першовзорі [див. Жураўскі 1967: ''159'']"</ref>
* ''[[Куліш Пантелеймон Олександрович|Куліш П.]]'' Голосіння Іереміи. Пісня Пісень : переспіви. – Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського. № А-4516.<ref>Рукопис згадується у статті: ''Бородинська Ліна''. «Устихотворена Біблія» Пантелеймона Куліша. Богомисліє, вип. 30, с. 244–265, Лип 2021. Режим доступу: http://almanah.bogomysliye.com/article/view/236432.</ref>
* ''[[Панас Мирний]]''. 1. Соломонова пісня над піснями; 2. Сучасна пісня над піснями. Незавершений переклад // Інститут літератури Національної академії наук України, ф. 5, № 240.<ref>''А. Даниленко''. [https://www.academia.edu/41391140/%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88%D0%B0_%D1%96_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83_On_the_Language_of_Kulish_and_Kulish_on_Language Про мову Куліша і Куліш про мову] // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Том 16, 2019. С. 81 (примітка 11), 96.</ref>
* Пісня пісень: (Переспів другої глави) / Перекл. [[Кравців Богдан Миколайович|Б. Кравців]] // [[Дажбог (журнал)|Дажбог]]. – 1934. – Ч. 8. – С. 138–140.<ref>Наведено за виданням : Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939): Бібліогр. покажч. / За заг. ред. О. Лучук, Т. Лучука; Наук. ред. Р. Зорівчак; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 194 с. – С. 60. – (Українська біобібліографія. Нова серія. Ч. 13). – ISBN 966-613-182-Х. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0007490</ref>
* Пісня Пісень – українською мовою звіршував Богдан Кравців / Обкл. [[Гординський Святослав Ярославович|С. Гординського]]. – Львів: Накладом Ольги Микитки-Стецишин, 1935. – 48 с.
* Пісня Пісень / Пер. [[Кравців Богдан Миколайович|Богдана Кравціва]] (1935)<ref>Рік появи наводиться за виданням: Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу “Історія перекладу” : навчальний посібник / Л. В. Коломієць. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 360 с. – С. 30. – ISBN 978-966-382-574-8. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000020543</ref> // Поезії / Кравців Б. - Львів: Фенікс Лтд., УПІ ім. І. Федорова, 1993.
* Пісня Пісень : переспів Богдана Кравціва // Богдан Кравців. Під рідними і зорями чужими. Поезія, переклади, літературознавство, публіцистика та проза. – Львів : Світ. – 2018. – 626 с.
* Пісня над піснями / Перекл. [[Михайло Кравчук (священник)|М. Кравчук]] // [[Дзвони (журнал)|Дзвони]]. – 1936. – Ч. 1/2. – С. 3–15; Ч. 3. – С. 85–92.
* Три Книги Святого Письма Старого Завіту: Рут-Товіт-Пісня Пісень / Перекл. [[Дзьоба Володимир|Володимир Дзьоба]]. Мюнхен: Лоґос,&nbsp;1957. 69 с.&nbsp;([https://diasporiana.org.ua/religiya/try-knygy-svyatogo-pysma-starogo-zavitu-rut-tovit-pisnya-pisen/ Завантажити тут])
* [http://ukrlife.org/main/minerva/songsong.htm Пісня пісень] : переспів [[Бортняк Анатолій Агафонович|Анатолія Бортняка]] // Всесвіт : журнал іноземної літератури. – 1989. – № 2. – С. 125–136.
* Пісня пісень / переспів [[Криштальський Андрій Андрійович|А. Криштальський]] ; худож. А. Пріщенко. - К. : Наша віра, 2000. - 30 с.: іл. - ISBN 966-95533-1-8
* Пісня пісень : переспів [[Зінчук Станіслав Сергійович|Станіслава Зінчука]] // Закон вірності : поезії / С. С. Зінчук. – К. : Дніпро, 1984. – 157 с.<ref> Переспів повністю надрукований також в його збірках «Слово» (1972), «Поезії» (1989), «Сузір'я Ліри» (2007).</ref>
* З "Пісні Пісень Соломона" : переспів [[Загул Дмитро Юрійович|Дмитра Загула]] // З зелених гір : поезії / Дмитро Загул. – У Києві : Т-во ”Час”, 1918. – 104 с. Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zahul_Dmytro/Z_zelenykh_hir/ або https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=7910
* Пісня над піснями в художньому переспіві [[Яковенко Тетяна Василівна|Тетяни Яковенко]] : [поезія]. — Вінниця: Віноблдрукарня, 2004. — 28 с.
* Пісні Пісень Соломона (вільний переспів) // Поетична Біблія : [переспів Івана Чупашка] / Іван Петрович Чупашко; В.о. Львів. держ. музична акад. ім. М. Лисенка. – Львів : Кварт, 2004.– 275 с. – ISBN 966-87921-6-5
* З Пісні пісень : [вірш] / Іван Драч // Вітчизна. – 1964. – № 8. – С. 88–89.<ref>[https://tvory.net.ua/ukrainska_literatura/lib1/i_drach/5.html Читати онлайн]</ref>
* Пісня пісень : поема ; пер.-переспів з вірм. [[Фединишинець Володимир Степанович|В. Фединишинця]] / [[Севак Паруйр Рафаелович|Паруйр Севак]]. – Вид. 2-ге. – Ужгород : [б.в.], 1983. – 56 с.<ref>В основу “Пісні пісень” вірменського поета Паруйра Севака (Казаряна) ліг переспів відомого біблійного тексту. Інтерпретація В. Федишинця згадується у виданні: ''Володимир Фединишинець : біобібліогр. покажч. / уклад. : Л.О. Мельник, Н.С. Лехман, О.В. Бряник ; вступ. ст. : О.С. Ігнатович. – Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2013. – 240 с. : іл. – ISBN 978-617-531-090-8'' </ref>


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{ЛЗЕ2|частина = «Пісня над піснями»|сторінки =218}}
* {{ЛЗЕ2|частина = «Пісня над піснями»|сторінки =218}}
* [https://web.archive.org/web/20120830040408/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=pisn Пісні Пісень. Біблія у перекладі Івана Хоменка]
* [https://web.archive.org/web/20120830040408/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=pisn Пісні Пісень. Біблія у перекладі Івана Хоменка]
* [https://www.jw.org/uk/бібліотека/біблія/навчальне-видання-біблії/книги/Пісня-над-піснями/ Пісня над піснями] // Переклад нового світу
* [https://archive.org/details/Skorina_Cantica_Canticorum «Песнь Песням премудраго Саломона сына Давыдова» з видання «Біблії Руської» Франциска Скорини, Прага&nbsp;— 1518] ([[старобілоруська мова|старобілоруською мовою]])
* [https://archive.org/details/Skorina_Cantica_Canticorum «Песнь Песням премудраго Саломона сына Давыдова» з видання «Біблії Руської» Франциска Скорини, Прага&nbsp;— 1518] ([[старобілоруська мова|старобілоруською мовою]])


Рядок 34: Рядок 55:
* Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
* Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
* А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 193—197. ISBN 966-561-379-0
* А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 193—197. ISBN 966-561-379-0

== Література ==
* ''О. Білецький''. Пісня над піснями // Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу : тексти, науково-практ. ст. : навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Київський університет, 2003. - 676 с. - С. 92-95.
* Маланюк Е. // Вістник. - 1935. - Т. 4, кн. 12. - С. 929-931.- Підп.: Е. М. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Накладом О. Микитки-Стецишин, 1935. - 48 с.
* Гнатишак М. // Дзвони (Львів). - 1936. - Чис. 3. - C. 120-121. - Підп.: м.г. - Рец. на кн.: Подільський О. «Пісня пісень» у вільних переспівах / О. Подільський. - Тернопіль, 1935. - 34 с.
* Костельник Г. // Дзвони. – 1935. – Ч. 10. – С. 502.- Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Накладом О. Микитки-Стецишин, 1935. - 48 с.<ref>Згадується у виданні: Українська поезія кінця ХІХ - середини ХХ ст. Бібліографія. Антологія. Т. 4 : Кр - Мак / / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України [та ін.]. - Київ : К.І.С, 2015. - 784 с. - С. 69. - ISBN 978-617-684-094-7 (4)</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?id=nVYoAQAAMAAJ&pg=PA502&dq=пісня+пісень&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjmioLZwun3AhVCtKQKHTWACucQ6AF6BAgLEAI#v=onepage&q=пісня%20пісень&f=false Читати рецензію]</ref>
* Ф. Загора — „Бюлєтин-Польсько-Українські“ ч. 46 , 3 1935 р. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Проміні, 1935. - 48 с.<ref>Рецензія згадується в публікації: Степан Дубовий. Абесінія і чорні сорочки. - Львів: В-во "Проміні", накладом О. Микитки-Стецишин, 1936.</ref>
* Огієнко І. Пісня над піснями / І. Огієнко // Наша культура (Варшава). - 1935. - Кн. 9. - С. 561-596. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою віршував Б. Кравців. - Львів, 1935. - 48 с.
* Oльга Максимчук, ''Пісня пісень у літературі українського Бароко : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук'' (Київ: НаУКМА, 2015).
* Ірина Бетко. ''Пісня Пісень у переспіві галицького поета Богдана Кравцева'' // Warszawskie zeszyty ukrainistyczne, 2003, zesz. 15-16.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Книги Біблії}}
{{Книги Біблії}}
{{Книги Старого Заповіту}}
{{Книги Старого Заповіту}}

Поточна версія на 10:42, 18 червня 2022

Пісня над піснями, Книга Пісні Пісень Соломона, Пісні Пісень, Книга Пісень, (П. П.) (івр. שִׁיר הַשִּירִים‎, шір ha-шірім, грец. ᾆσμα ᾀσμάτων, ὃ ἐστι Σαλώμων, лат. Canticum Canticorum Salomonis) — книга Старого заповіту, що приписується цареві Соломону і являє собою збірку любовних гімнів, які розкривають взаємні почуття Соломона й Суламіти (Суламіфи) і вихваляють красу одне одного. Однак за цим дослівним значенням криється і алегорична думка. У Пісні Пісень відтворено любов Ягве-Господа до свого народу Ізраїля, а також щиру подружню любов. Йдеться, отже, про віковічну Божу любов до народу й кожної окремої душі.

Назва та час написанняРедагувати

Назва Пісня Пісень — гебраїзм. Означає: найкраща пісня, пісня над піснями. Книга є збіркою пісень укладених у формі діалогу, чи монологу про взаємне кохання «чорної, але гарної» мешканки Єрусалиму, на ім'я Суламіта (від євр. «шалом» — мир, від цього ж іменника походить ім'я Соломон), та її обранця, якого часто ідентифікують із царем Соломоном. Можливо, саме із цієї причини вважається, що Книга постала в часи Соломона — періоду достатку, багатства і радості. Однак більш розповсюдженою є думка, що книга написана після неволі, за Езри та Неємії (середина V ст. до н. е.).

ТрактуванняРедагувати

Книга Пісні Пісень поряд з Книгою Псалмів та Євангеліє від Івана належить до тих, що їх найрізноманітніше і найчастіше пояснюють. Ця різнорідність виявлена ще у дохристиянські часи. Свідченням цього є обурення з яким равин Аківа († 135 р. до н. е.) сприйняв інформацію про те, що Пісню використовують під час весільних забав. При цьому він сказав часто повторюванні відтоді слова: «нехай ніколи в Ізраїлі не виникає сумніву, що Пісня пісень плямить руки (тобто є святою), оскільки цілий світ не вартий того дня, в який Пісню було дано Ізраїлю. Усі Кетувім святі, але Пісня найсвятіша». Ця подія виразно свідчить про те, що існує два основних напрямки інтерпретації Книги.

Збірка пісень про коханняРедагувати


Віддавна існує думка, що Книгу Пісні Пісень слід сприймати як збірку пісень про кохання, складених для весільної урочистості, можливо царя Соломона, який одружується із дочкою фараона. У такому разі тексти Пісні були б урочистою прославою людського кохання і коментарем до двох перших розділів Книги Буття. Сильною стороною цієї інтерпретації, практично невідомій єврейській екзегетичній традиції і дуже рідкісної для християнської традиції, є вшанування її прямого і безпосереднього сенсу. Однак така інтерпретація створює низку труднощів і породжує питання — якщо це звичайні пісні про кохання, то як пояснити їх пророчий словник та численні посилання на географію Землі Обітованної?

Алегорична інтерпретаціяРедагувати

На противагу інтерпретації Пісні Пісень як збірки пісень про кохання, існує алегорична інтерпретація. У Молодому вона вбачає Бога Ягве - Господа, у Молодій - Ізраїль, або Церкву чи Богоматір, або врешті душу людини. Ця інтерпретація глибоко закорінена у єврейській і християнській традиціях. Певним її різновидом є містична інтерпретація, яку започаткував Оріген, розвинув Григорій Ніський і Бернард Клервоський. Свій остаточний вираз вона отримала у листах святого Івана від Хреста та св. Терези Авільської. Прикметним є те, що Книга яка серед учених — з огляду ніби-то любовної тематики — була предметом мало що не кофузу, стала улюбленим твором містиків — твором який виражає і пояснює досвід поєднання з Богом.
Книга Пісні Пісень у єврейській і християнській традиції визнано «вінцем» цілого Святого письма слід інтерпретувати у світлі всієї Біблії. Якщо кохання двох людей описано мовою, якою Біблія розповідає про любов Бога до народу, за допомогою лексики, якою у Біблії представлений союз із Давидом і месіанські пророцтва, то очевидно тут не йдеться про «звичайне» людське кохання, і в будь-якому разі не тільки про нього. Інтерпретована у світлі Біблії, а особливо у світлі висловлювань пророків, Книга напевно може стосуватися тільки любові Бога до ізраїльського народу, в якій вся Церква і кожна людина зокрема може побачити «любов яка перевищує всяке пізнання».

Розділи Книги Пісні ПісеньРедагувати

Книга складається із п'яти пісень і за алегоричною інтерпретацією:

  • У першій пісні (розд. Пісн. 1:5 — Пісн. 2:7) Ізраїль, який правдоподібно ще перебуває у вигнанні, мріє про повернення на свою землю і про повернення до неї Бога.
  • Друга пісня (розд. Пісн. 2:8- Пісн. 3:5) наводять на думку про кінець неволі й показує приготування до повернення
  • Третя пісня (розд. Пісн. 3:6 — Пісн. 5:1) підготовляючи повернення до Юдеї, розповідає про відновлення єдності з Богом, яка була розірвана внаслідок гріхів Молодої, тобто народу.
  • Четверта поема (розд. Пісн. 5:2 — Пісн. 6:3) описує як Неємія відбудовує Храм.
  • П'ята і остання пісня розкриває Божі обітниці, дані народові, та розповідає про остаточне навернення народу.

Епілог містить заохоту до вірності Богові. Заохота є тим потрібнішою, чим більші зовнішні небезпеки. Врешті-решт духовна драма, якою є історія народу, закінчується тріумфом любові Бога та повним і остаточним поєднанням з Ним.

Переклади і переспіви українською мовоюРедагувати

Дехто вважає, що перший український переклад Пісні над Піснями з'являється в середині XVI ст.[1] [2]

  • Куліш П. Голосіння Іереміи. Пісня Пісень : переспіви. – Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського. № А-4516.[3]
  • Панас Мирний. 1. Соломонова пісня над піснями; 2. Сучасна пісня над піснями. Незавершений переклад // Інститут літератури Національної академії наук України, ф. 5, № 240.[4]
  • Пісня пісень: (Переспів другої глави) / Перекл. Б. Кравців // Дажбог. – 1934. – Ч. 8. – С. 138–140.[5]
  • Пісня Пісень – українською мовою звіршував Богдан Кравців / Обкл. С. Гординського. – Львів: Накладом Ольги Микитки-Стецишин, 1935. – 48 с.
  • Пісня Пісень / Пер. Богдана Кравціва (1935)[6] // Поезії / Кравців Б. - Львів: Фенікс Лтд., УПІ ім. І. Федорова, 1993.
  • Пісня Пісень : переспів Богдана Кравціва // Богдан Кравців. Під рідними і зорями чужими. Поезія, переклади, літературознавство, публіцистика та проза. – Львів : Світ. – 2018. – 626 с.
  • Пісня над піснями / Перекл. М. Кравчук // Дзвони. – 1936. – Ч. 1/2. – С. 3–15; Ч. 3. – С. 85–92.
  • Три Книги Святого Письма Старого Завіту: Рут-Товіт-Пісня Пісень / Перекл. Володимир Дзьоба. Мюнхен: Лоґос, 1957. 69 с. (Завантажити тут)
  • Пісня пісень : переспів Анатолія Бортняка // Всесвіт : журнал іноземної літератури. – 1989. – № 2. – С. 125–136.
  • Пісня пісень / переспів А. Криштальський ; худож. А. Пріщенко. - К. : Наша віра, 2000. - 30 с.: іл. - ISBN 966-95533-1-8
  • Пісня пісень : переспів Станіслава Зінчука // Закон вірності : поезії / С. С. Зінчук. – К. : Дніпро, 1984. – 157 с.[7]
  • З "Пісні Пісень Соломона" : переспів Дмитра Загула // З зелених гір : поезії / Дмитро Загул. – У Києві : Т-во ”Час”, 1918. – 104 с. Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zahul_Dmytro/Z_zelenykh_hir/ або https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=7910
  • Пісня над піснями в художньому переспіві Тетяни Яковенко : [поезія]. — Вінниця: Віноблдрукарня, 2004. — 28 с.
  • Пісні Пісень Соломона (вільний переспів) // Поетична Біблія : [переспів Івана Чупашка] / Іван Петрович Чупашко; В.о. Львів. держ. музична акад. ім. М. Лисенка. – Львів : Кварт, 2004.– 275 с. – ISBN 966-87921-6-5
  • З Пісні пісень : [вірш] / Іван Драч // Вітчизна. – 1964. – № 8. – С. 88–89.[8]
  • Пісня пісень : поема ; пер.-переспів з вірм. В. Фединишинця / Паруйр Севак. – Вид. 2-ге. – Ужгород : [б.в.], 1983. – 56 с.[9]

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
  • А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 193—197. ISBN 966-561-379-0

ЛітератураРедагувати

  • О. Білецький. Пісня над піснями // Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу : тексти, науково-практ. ст. : навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Київський університет, 2003. - 676 с. - С. 92-95.
  • Маланюк Е. // Вістник. - 1935. - Т. 4, кн. 12. - С. 929-931.- Підп.: Е. М. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Накладом О. Микитки-Стецишин, 1935. - 48 с.
  • Гнатишак М. // Дзвони (Львів). - 1936. - Чис. 3. - C. 120-121. - Підп.: м.г. - Рец. на кн.: Подільський О. «Пісня пісень» у вільних переспівах / О. Подільський. - Тернопіль, 1935. - 34 с.
  • Костельник Г. // Дзвони. – 1935. – Ч. 10. – С. 502.- Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Накладом О. Микитки-Стецишин, 1935. - 48 с.[10][11]
  • Ф. Загора — „Бюлєтин-Польсько-Українські“ ч. 46 , 3 1935 р. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Проміні, 1935. - 48 с.[12]
  • Огієнко І. Пісня над піснями / І. Огієнко // Наша культура (Варшава). - 1935. - Кн. 9. - С. 561-596. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою віршував Б. Кравців. - Львів, 1935. - 48 с.
  • Oльга Максимчук, Пісня пісень у літературі українського Бароко : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук (Київ: НаУКМА, 2015).
  • Ірина Бетко. Пісня Пісень у переспіві галицького поета Богдана Кравцева // Warszawskie zeszyty ukrainistyczne, 2003, zesz. 15-16.

ПриміткиРедагувати

  1. Білоус Н. Валерій Шевчук про вивчення Біблії в школі / Н. Білоус // Волинь - Житомирщина. - 2010. - № 20. - С. 312-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vg_2010_20_37.
  2. Імовірно, йдеться про тексти, що зберігаються у Вільнюсі та в Москві. У праці М. Мозера «Причинки до історії української мови» говориться: "На сьогодні відома лише одна збірка ХІV ст., яка зберігається у Вільнюсі й містить переклади церковнослов'янською мовою (з силою білоруських елементів) та переклади старобілоруською мовою, а такод переклад «Пісні пісень», який зберігається у Москві (Зб. Синод. Нр. 558) [див. Жураўскі 1967: 158]. Про їхню мову там-таки зазначено: "Канонічні біблійні книги цих збірок не однорідні за мовою та походженням. Вільнюська збірка під шифром RKF-262 містить переклади з гебрайської початку XVI ст., переклад «Пісні пісень» розглядають або як український, або як білоруський, одні відносять його до зламу XVI-XVIІ ст., інші до середини XV або до початку XVI ст. [див. там-таки 158-159]. Однак усюди, навіть у тих текстах, що розглядаються як старобілоруські або староукраїнські, залишається помітною досить сильна церковнослов'янська стихія. «Пісня пісень», завважмо, як показав свого часу Ґеорґій Флоровський [див. Флоровський 1940-1946], найімовірніше належить до числа перекладів, уґрунтованих у чеському першовзорі [див. Жураўскі 1967: 159]"
  3. Рукопис згадується у статті: Бородинська Ліна. «Устихотворена Біблія» Пантелеймона Куліша. Богомисліє, вип. 30, с. 244–265, Лип 2021. Режим доступу: http://almanah.bogomysliye.com/article/view/236432.
  4. А. Даниленко. Про мову Куліша і Куліш про мову // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Том 16, 2019. С. 81 (примітка 11), 96.
  5. Наведено за виданням : Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939): Бібліогр. покажч. / За заг. ред. О. Лучук, Т. Лучука; Наук. ред. Р. Зорівчак; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 194 с. – С. 60. – (Українська біобібліографія. Нова серія. Ч. 13). – ISBN 966-613-182-Х. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0007490
  6. Рік появи наводиться за виданням: Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу “Історія перекладу” : навчальний посібник / Л. В. Коломієць. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 360 с. – С. 30. – ISBN 978-966-382-574-8. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000020543
  7. Переспів повністю надрукований також в його збірках «Слово» (1972), «Поезії» (1989), «Сузір'я Ліри» (2007).
  8. Читати онлайн
  9. В основу “Пісні пісень” вірменського поета Паруйра Севака (Казаряна) ліг переспів відомого біблійного тексту. Інтерпретація В. Федишинця згадується у виданні: Володимир Фединишинець : біобібліогр. покажч. / уклад. : Л.О. Мельник, Н.С. Лехман, О.В. Бряник ; вступ. ст. : О.С. Ігнатович. – Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2013. – 240 с. : іл. – ISBN 978-617-531-090-8
  10. Згадується у виданні: Українська поезія кінця ХІХ - середини ХХ ст. Бібліографія. Антологія. Т. 4 : Кр - Мак / / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України [та ін.]. - Київ : К.І.С, 2015. - 784 с. - С. 69. - ISBN 978-617-684-094-7 (4)
  11. Читати рецензію
  12. Рецензія згадується в публікації: Степан Дубовий. Абесінія і чорні сорочки. - Львів: В-во "Проміні", накладом О. Микитки-Стецишин, 1936.