Редагування Пісня над піснями

[[Файл:Gustave Moreau - Le Cantique des cantiques.jpg|thumb|right|230px|Пісні Пісень ([[Гюстав Моро]], [[Діжонський музей образотворчого мистецтва]]).]]
'''Пісня над піснями''', '''Книга Пісні Пісень Соломона''', '''Пісні Пісень''', '''Книга Пісень''', (П. П.) ({{lang-he|שִׁיר הַשִּירִים}}, ''шір ha-шірім'', {{lang-el|ᾆσμα ᾀσμάτων, ὃ ἐστι Σαλώμων}}, {{lang-la|Canticum Canticorum Salomonis}})&nbsp;— книга [[Старий заповіт|Старого заповіту]], що приписується цареві [[Соломон]]у і являє собою збірку любовних гімнів, які розкривають взаємні почуття Соломона й [[Суламіта|Суламіти]] (Суламіфи) і вихваляють красу одне одного. Однак за цим дослівним значенням криється і алегорична думка. У Пісні Пісень відтворено любов Ягве-Господа до свого народу Ізраїля, а також щиру подружню любов. Йдеться, отже, про віковічну Божу любов до народу й кожної окремої душі.

== Назва та час написання ==
Назва Пісня Пісень&nbsp;— гебраїзм. Означає: найкраща пісня, пісня над піснями. Книга є збіркою пісень укладених у формі діалогу, чи монологу про взаємне кохання «чорної, але гарної» мешканки [[Єрусалим]]у, на ім'я Суламіта (від євр. «шалом»&nbsp;— мир, від цього ж іменника походить ім'я Соломон), та її обранця, якого часто ідентифікують із царем Соломоном. Можливо, саме із цієї причини вважається, що Книга постала в часи Соломона&nbsp;— періоду достатку, багатства і радості. Однак більш розповсюдженою є думка, що книга написана після неволі, за [[Ездра|Езри]] та [[Неємія|Неємії]] (середина V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.).

== Трактування ==
Книга Пісні Пісень поряд з [[Книга Псалмів|Книгою Псалмів]] та [[Євангеліє від Івана]] належить до тих, що їх найрізноманітніше і найчастіше пояснюють. Ця різнорідність виявлена ще у дохристиянські часи. Свідченням цього є обурення з яким равин Аківа († 135&nbsp;р. до н.&nbsp;е.) сприйняв інформацію про те, що Пісню використовують під час весільних забав. При цьому він сказав часто повторюванні відтоді слова: «нехай ніколи в Ізраїлі не виникає сумніву, що Пісня пісень плямить руки (тобто є святою), оскільки цілий світ не вартий того дня, в який Пісню було дано Ізраїлю. Усі [[Кетувім]] святі, але Пісня найсвятіша». Ця подія виразно свідчить про те, що існує два основних напрямки інтерпретації Книги.

=== Збірка пісень про кохання ===
<br/>Віддавна існує думка, що Книгу Пісні Пісень слід сприймати як збірку пісень про кохання, складених для весільної урочистості, можливо царя Соломона, який одружується із дочкою фараона. У такому разі тексти Пісні були б урочистою прославою людського кохання і коментарем до двох перших розділів [[Книга Буття|Книги Буття]]. Сильною стороною цієї інтерпретації, практично невідомій єврейській [[Екзегетика|екзегетичній]] традиції і дуже рідкісної для [[Християнство|християнської]] традиції, є вшанування її прямого і безпосереднього сенсу. Однак така інтерпретація створює низку труднощів і породжує питання&nbsp;— якщо це звичайні пісні про кохання, то як пояснити їх пророчий словник та численні посилання на географію [[Земля Ізраїльська|Землі Обітованної]]?

=== Алегорична інтерпретація ===
На противагу інтерпретації Пісні Пісень як збірки пісень про кохання, існує алегорична інтерпретація. У Молодому вона вбачає Бога [[Ягве]] - Господа, у Молодій - Ізраїль, або Церкву чи Богоматір, або врешті душу людини. Ця інтерпретація глибоко закорінена у єврейській і християнській традиціях. Певним її різновидом є містична інтерпретація, яку започаткував [[Оріген]], розвинув [[Григорій Ніський]] і [[Бернард Клервоський]]. Свій остаточний вираз вона отримала у листах святого [[Іван від Хреста|Івана від Хреста]] та [[Тереза Авільська|св. Терези Авільської]]. Прикметним є те, що Книга яка серед учених&nbsp;— з огляду ніби-то любовної тематики&nbsp;— була предметом мало що не кофузу, стала улюбленим твором містиків&nbsp;— твором який виражає і пояснює досвід поєднання з Богом.
<br/>Книга Пісні Пісень у єврейській і християнській традиції визнано «вінцем» цілого [[Святе письмо|Святого письма]] слід інтерпретувати у світлі всієї [[Біблія|Біблії]]. Якщо кохання двох людей описано мовою, якою Біблія розповідає про любов Бога до народу, за допомогою лексики, якою у Біблії представлений союз із Давидом і месіанські пророцтва, то очевидно тут не йдеться про «звичайне» людське кохання, і в будь-якому разі не тільки про нього. Інтерпретована у світлі Біблії, а особливо у світлі висловлювань пророків, Книга напевно може стосуватися тільки любові Бога до ізраїльського народу, в якій вся Церква і кожна людина зокрема може побачити «любов яка перевищує всяке пізнання».

== Розділи Книги Пісні Пісень ==
Книга складається із п'яти пісень і за алегоричною інтерпретацією:
* У першій пісні (розд. {{Біблія|Пісн.|1:5}}&nbsp;— {{Біблія|Пісн.|2:7}}) Ізраїль, який правдоподібно ще перебуває у вигнанні, мріє про повернення на свою землю і про повернення до неї Бога.
* Друга пісня (розд. {{Біблія|Пісн.|2:8}}- {{Біблія|Пісн.|3:5}}) наводять на думку про кінець неволі й показує приготування до повернення
* Третя пісня (розд. {{Біблія|Пісн.|3:6}}&nbsp;— {{Біблія|Пісн.|5:1}}) підготовляючи повернення до Юдеї, розповідає про відновлення єдності з Богом, яка була розірвана внаслідок гріхів Молодої, тобто народу.
* Четверта поема (розд. {{Біблія|Пісн.|5:2}}&nbsp;— {{Біблія|Пісн.|6:3}}) описує як [[Неємія]] відбудовує [[Єрусалимський Храм|Храм]].
* П'ята і остання пісня розкриває Божі обітниці, дані народові, та розповідає про остаточне навернення народу.
Епілог містить заохоту до вірності Богові. Заохота є тим потрібнішою, чим більші зовнішні небезпеки. Врешті-решт духовна драма, якою є історія народу, закінчується тріумфом любові Бога та повним і остаточним поєднанням з Ним.

== Переклади і переспіви українською мовою ==

Дехто вважає, що перший український переклад Пісні над Піснями з'являється в середині XVI ст.<ref>''Білоус Н''. Валерій Шевчук про вивчення Біблії в школі / Н. Білоус // Волинь - Житомирщина. - 2010. - № 20. - С. 312-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vg_2010_20_37.</ref> <ref>Імовірно, йдеться про тексти, що зберігаються у Вільнюсі та в Москві. У праці М. Мозера «Причинки до історії української мови» говориться: "На сьогодні відома лише одна збірка ХІV ст., яка зберігається у Вільнюсі й містить переклади церковнослов'янською мовою (з силою білоруських елементів) та переклади старобілоруською мовою, а такод переклад «Пісні пісень», який зберігається у Москві (Зб. Синод. Нр. 558) [див. Жураўскі 1967: ''158'']. Про їхню мову там-таки зазначено: "Канонічні біблійні книги цих збірок не однорідні за мовою та походженням. Вільнюська збірка під шифром RKF-262 містить переклади з гебрайської початку XVI ст., переклад  «Пісні пісень» розглядають або як український, або як білоруський, одні відносять його до зламу XVI-XVIІ ст., інші до середини XV або до початку XVI ст. [див. там-таки ''158-159'']. Однак усюди, навіть у тих текстах, що розглядаються як старобілоруські або староукраїнські, залишається помітною досить сильна церковнослов'янська стихія. «Пісня пісень», завважмо, як показав свого часу Ґеорґій Флоровський [див. Флоровський 1940-1946], найімовірніше належить до числа перекладів, уґрунтованих у чеському першовзорі [див. Жураўскі 1967: ''159'']"</ref>
* ''[[Куліш Пантелеймон Олександрович|Куліш П.]]'' Голосіння Іереміи. Пісня Пісень : переспіви. – Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського. № А-4516.<ref>Рукопис згадується у статті: ''Бородинська Ліна''. «Устихотворена Біблія» Пантелеймона Куліша. Богомисліє, вип. 30, с. 244–265, Лип 2021. Режим доступу: http://almanah.bogomysliye.com/article/view/236432.</ref>
* ''[[Панас Мирний]]''. 1. Соломонова пісня над піснями; 2. Сучасна пісня над піснями. Незавершений переклад // Інститут літератури Національної академії наук України, ф. 5, № 240.<ref>''А. Даниленко''. [https://www.academia.edu/41391140/Про_мову_Куліша_і_Куліш_про_мову_On_the_Language_of_Kulish_and_Kulish_on_Language Про мову Куліша і Куліш про мову] // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Том 16, 2019. С. 81 (примітка 11), 96.</ref> 
* Пісня пісень: (Переспів другої глави) / Перекл. [[Кравців Богдан Миколайович|Б. Кравців]] // [[Дажбог (журнал)|Дажбог]]. – 1934. – Ч. 8. – С. 138–140.<ref>Наведено за виданням : Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939): Бібліогр. покажч. / За заг. ред. О. Лучук, Т. Лучука; Наук. ред. Р. Зорівчак; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 194 с. – С. 60. – (Українська біобібліографія. Нова серія. Ч. 13). – ISBN 966-613-182-Х. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0007490</ref>
* Пісня Пісень – українською мовою звіршував Богдан Кравців / Обкл. [[Гординський Святослав Ярославович|С. Гординського]]. – Львів: Накладом Ольги Микитки-Стецишин, 1935. – 48 с.
* Пісня Пісень / Пер. [[Кравців Богдан Миколайович|Богдана Кравціва]] (1935)<ref>Рік появи наводиться за виданням: Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: матеріали до курсу “Історія перекладу” : навчальний посібник / Л. В. Коломієць. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 360 с. – С. 30. – ISBN 978-966-382-574-8. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000020543</ref> // Поезії / Кравців Б. - Львів: Фенікс Лтд., УПІ ім. І. Федорова, 1993.
* Пісня Пісень : переспів Богдана Кравціва // Богдан Кравців. Під рідними і зорями чужими. Поезія, переклади, літературознавство, публіцистика та проза. – Львів : Світ. – 2018. – 626 с.
* Пісня над піснями / Перекл. [[Михайло Кравчук (священник)|М. Кравчук]] // [[Дзвони (журнал)|Дзвони]]. – 1936. – Ч. 1/2. – С. 3–15; Ч. 3. – С. 85–92.
* Три Книги Святого Письма Старого Завіту: Рут-Товіт-Пісня Пісень / Перекл. [[Дзьоба Володимир|Володимир Дзьоба]]. Мюнхен: Лоґос,&nbsp;1957. 69 с.&nbsp;([https://diasporiana.org.ua/religiya/try-knygy-svyatogo-pysma-starogo-zavitu-rut-tovit-pisnya-pisen/ Завантажити тут])
* [http://ukrlife.org/main/minerva/songsong.htm Пісня пісень] : переспів [[Бортняк Анатолій Агафонович|Анатолія Бортняка]] // Всесвіт : журнал іноземної літератури. – 1989. – № 2. – С. 125–136.
* Пісня пісень / переспів [[Криштальський Андрій Андрійович|А. Криштальський]] ; худож. А. Пріщенко. - К. : Наша віра, 2000. - 30 с.: іл. - ISBN 966-95533-1-8
* Пісня пісень : переспів [[Зінчук Станіслав Сергійович|Станіслава Зінчука]] // Закон вірності : поезії / С. С. Зінчук. – К. : Дніпро, 1984. – 157 с.<ref> Переспів повністю надрукований також в його збірках «Слово» (1972), «Поезії» (1989), «Сузір'я Ліри» (2007).</ref>
* З "Пісні Пісень Соломона" : переспів [[Загул Дмитро Юрійович|Дмитра Загула]] // З зелених гір : поезії / Дмитро Загул. – У Києві : Т-во ”Час”, 1918. – 104 с. Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zahul_Dmytro/Z_zelenykh_hir/ або https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=7910
* Пісня над піснями в художньому переспіві [[Яковенко Тетяна Василівна|Тетяни Яковенко]] : [поезія]. — Вінниця: Віноблдрукарня, 2004. — 28 с.
* Пісні Пісень Соломона (вільний переспів) // Поетична Біблія : [переспів Івана Чупашка] / Іван Петрович Чупашко; В.о. Львів. держ. музична акад. ім. М. Лисенка. – Львів : Кварт, 2004.– 275 с. – ISBN 966-87921-6-5
* З Пісні пісень : [вірш] / Іван Драч // Вітчизна. – 1964. – № 8. – С. 88–89.<ref>[https://tvory.net.ua/ukrainska_literatura/lib1/i_drach/5.html Читати онлайн]</ref>
* Пісня пісень : поема ; пер.-переспів з вірм. [[Фединишинець Володимир Степанович|В. Фединишинця]] / [[Севак Паруйр Рафаелович|Паруйр Севак]]. – Вид. 2-ге. – Ужгород : [б.в.], 1983. – 56 с.<ref>В основу “Пісні пісень” вірменського поета Паруйра Севака (Казаряна) ліг переспів відомого біблійного тексту. Інтерпретація В. Федишинця згадується у виданні: ''Володимир Фединишинець : біобібліогр. покажч. / уклад. : Л.О. Мельник, Н.С. Лехман, О.В. Бряник ; вступ. ст. : О.С. Ігнатович. – Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2013. – 240 с. : іл. – ISBN 978-617-531-090-8''  </ref>

== Посилання ==
* {{ЛЗЕ2|частина = «Пісня над піснями»|сторінки =218}}
* [https://web.archive.org/web/20120830040408/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=pisn Пісні Пісень. Біблія у перекладі Івана Хоменка]
* [https://www.jw.org/uk/бібліотека/біблія/навчальне-видання-біблії/книги/Пісня-над-піснями/ Пісня над піснями] // Переклад нового світу
* [https://archive.org/details/Skorina_Cantica_Canticorum «Песнь Песням премудраго Саломона сына Давыдова» з видання «Біблії Руської» Франциска Скорини, Прага&nbsp;— 1518] ([[старобілоруська мова|старобілоруською мовою]])

{{вікіджерела|Біблія (Огієнко)/Пісня над піснями}}

== Джерела ==
* Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
* А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 193—197. ISBN 966-561-379-0

== Література ==
* ''О. Білецький''.  Пісня над піснями // Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу : тексти, науково-практ. ст. : навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Київський університет, 2003. - 676 с. - С. 92-95.
* Маланюк Е. // Вістник. - 1935. - Т. 4, кн. 12. - С. 929-931.- Підп.: Е. М. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Накладом О. Микитки-Стецишин, 1935. - 48 с.
* Гнатишак М. // Дзвони (Львів). - 1936. - Чис. 3. - C. 120-121. - Підп.: м.г. - Рец. на кн.: Подільський О. «Пісня пісень» у вільних переспівах / О. Подільський. - Тернопіль, 1935. - 34 с.
* Костельник Г. // Дзвони. – 1935. – Ч. 10. – С. 502.- Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Накладом О. Микитки-Стецишин, 1935. - 48 с.<ref>Згадується у виданні: Українська поезія кінця ХІХ - середини ХХ ст. Бібліографія. Антологія. Т. 4 : Кр - Мак / / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України [та ін.]. - Київ : К.І.С, 2015. - 784 с. - С. 69. - ISBN 978-617-684-094-7 (4)</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?id=nVYoAQAAMAAJ&pg=PA502&dq=пісня+пісень&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjmioLZwun3AhVCtKQKHTWACucQ6AF6BAgLEAI#v=onepage&q=пісня%20пісень&f=false Читати рецензію]</ref>
* Ф. Загора — „Бюлєтин-Польсько-Українські“ ч. 46 , 3 1935 р. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою звіршував Б. Кравців. - Львів : Проміні, 1935. - 48 с.<ref>Рецензія згадується в публікації: Степан Дубовий. Абесінія і чорні сорочки. - Львів: В-во "Проміні", накладом О. Микитки-Стецишин, 1936.</ref>
* Огієнко І. Пісня над піснями / І. Огієнко // Наша культура (Варшава). - 1935. - Кн. 9. - С. 561-596. - Рец. на кн.: Пісня пісень / укр. мовою віршував Б. Кравців. - Львів, 1935. - 48 с.
* Oльга Максимчук, ''Пісня пісень у літературі українського Бароко : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук'' (Київ: НаУКМА, 2015).
* Ірина Бетко. ''Пісня Пісень у переспіві галицького поета Богдана Кравцева'' // Warszawskie zeszyty ukrainistyczne, 2003, zesz. 15-16.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Книги Біблії}}
{{Книги Старого Заповіту}}
{{ac}}

[[Категорія:Ктувім]]