Перегляд вихідного коду сторінки Піроліз

'''Піроліз''', або '''теплова деградація''' — від "піро" - вогонь, і "лізис" - розчинення; означає "розчинення вогнем" (так само "[[гідроліз]]", "[[електроліз]]") — хімічна реакція, під час якої органічні сполуки розпадаються.

==Визначення==
Характерні реакції при піролізі — розщеплення вуглець-вуглецевих зв'язків. Розщеплення складних органічних сполук відбувається при високій температурі під час відсутності кисню або киснево-дефіцитній атмосфері, щоб уникнути окислення і горіння (операції не виробляють [[полум'я]]). Піролізу передує [[дегідрогенізація]] — зневоднення органічної сировини. Коли тепло використовується в описаних вище умовах для розриву складних органічних ланцюгів молекули і це відбувається у воді, то це називають "тепловою деполімеризацією", а не піролізом.

Піроліз не варто плутати із [[піросинтез]]ом — утворення нових сполук під дією тепла. Піроліз не слід плутати з "згорянням" (або спалюванням) — процеси окислення-відновлення досягнуті в присутності кисню; та "[[Газифікація|газифікацією]]", яка являє собою процес, який перетворює вуглецеві матеріали або органічні в синтез-газ, що складаються в основному з окису вуглецю (CO) і водню (H2). 

З 18 ст. операціями піролізу називали "суху [[Перегонка|перегонку]]", [[Карбонізація|карбонізацію]], [[коксування]], [[крекінг]], [[Дегазація|дегазацію]], [[Дегідрогенізація|дегідрогенізацію]], [[Полімеризація|полімеризацію]], [[Ізомеризація|ізомеризацію]] та [[Конденсація|конденсацію]] виконані в промисловості для отримання [[Деревне вугілля|вугілля з деревини]], [[Кокс|коксу]] з вугілля, вугілля торфу з [[торф]]у, [[сланці]]в, або штучного газу (в першу чергу вугільного газу (який намагались отримувати), з дерева — [[деревний газ|деревного газу]]; вуглеводневий газ з високим вмістом неграничних вуглеводнів, [[етилен]], [[пропілен]], [[бутилен]] і [[бутадієн]] і ін.), [[Смола|смоли]] (що містять моно- і поліциклічні арени ([[бензол]], [[толуол]], ксилоли, [[нафталін]], [[антрацен]] і ін.)), [[Газойль|газойлю]] і ін. Також вважали, що сировиною для піролізу є газоподібні вуглеводні ([[етан]], [[пропан]], [[бутан]] і їх суміші). Вважали, що з тонни тирси можна отримувати шляхом піролізу 700 кг рідкого палива.<ref name="ISSN:1990-9187">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2007/BSEC_2007/Pages%20from%202tom/0495.pdf Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ.- Сборник научных трудов. – Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007. – 766 с.] ISSN:1990-9187</ref> Ці операції повинні бути більш точно описані. Називати "піроліз" "сухою [[Перегонка|перегонкою]]" є дещо невірним, оскільки "перегонка" означає "процес поділу компонентів суміші температура кипіння яких відрізняється". У піролізу матеріал руйнується.

==Принцип==
Всі складні органічні тіла складаються з ланцюгів молекул ([[полімер|полімерів]], наприклад, пластмаси, гума, дерево, папір тощо). Тепло допомагає зруйнувати цей ланцюжок і створюються менші органічні молекули.

Коли тіла тверді, наприклад, дрова, це часто відбувається таким чином:
* Можливе випаровування вологи (зневоднення).
* Тепло полум'я зменшує молекули і матеріал стає легшим.
* Метан типу спалююється з киснем повітря.
Насправді, в цьому прикладі описано поєднання і піролізу і згоряння газу. Піроліз підтримує горіння до зникнення органічного тіла. Велику частину часу займає сам піроліз — розкладання матеріалу теплом полум'я, але не в полум'ї.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Див. також ==
* [[Піроліз твердих горючих копалин]]
* [[Піроліз нафти]]
* [[Пірофор]]
* [[Деревний газ]]
* [[Дьоготь]]
== Література ==
* [[Саранчук Віктор Іванович|В.І. Саранчук]], [[Ільяшов Михайло Олександрович|М.О.Ільяшов]], В.В. Ошовський, [[Білецький Володимир Стефанович|В.С.Білецький]]. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
[[Категорія:Органічна хімія]]
[[Категорія:Виробничі процеси]]
[[Категорія:Сланцеві технології]]