Перегляд вихідного коду сторінки Підзамче (станція)

{{Otheruses}}
{{Станція
| назва_колір = 
| назва_колір_фону = 
| підзаголовок_колір = 
| підзаголовок_колір_фону = 
| назва = Підзамче
| лінія_верх = [[Львівська дирекція залізничних перевезень|Львівська дирекція]]
| система_верх = [[Львівська залізниця]]
| тип = станція
| зображення = Львів Підзамче.jpg
| зображення_розмір = 270px
| зображення_підпис = 
| розташування = м. [[Львів]]
| адреса = вул. Огіркова,&nbsp;1
| координати =
| лінії = [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Тернопіль-Пасажирський|Тернопіль]]<br/>'''Підзамче'''&nbsp;— [[Ківерці (станція)|Ківерці]]
| структура =
| глибина =
| рівнів =
| платформ = 2
| тип_платформ = бічна та острівна
| колій = 4
| статус = діюча
| час_роботи =
| транспортні_послуги = {{+Станція}}&nbsp;{{+Каса}}
| супутні_послуги = Пересадка на громадський транспорт:<br/>[[Львівський трамвай|трамвай]] №&nbsp;5, 6<br/>[[Львівський автобус|автобуси]] №&nbsp;5А, 20
| інженер =
| відкрито = {{Дата з віком|1869}}
| закрито =
| перебудовано = [[1908]]—[[1909]]
| електрифіковано = [[1966]]
| колишні_назви =
| архітектор = Станіслав Рибіцький
| стиль = [[неоренесанс]]
| поверхів = 2
| власник = [[Львівська залізниця]]
| оператор = [[Укрзалізниця]]
| веб-сайт =
| тип_коду =
| код =
| код_ємр = 370203
| код_експрес_2 =2218215
| зона =
| пасажиропотік =
| мапа =
| мапа_стан =
| мапа_назва =
| мапа_маршруту =
| мапа_маршруту_стан =
| мапа_маршруту_назва =
}}
{{Львів — Красне}}
{{Ківерці — Підзамче}}
'''Підза́мче''' (також відома, як '''Львів-Підзамче''')&nbsp;— [[Залізничний вузол|вузлова]] [[залізнична станція]] [[Львівська залізниця|Львівської залізниці]] на лініях [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Тернопіль-Пасажирський|Тернопіль]] та '''Підзамче'''&nbsp;— [[Ківерці (станція)|Ківерці]]. Розташована у місцевості [[Підзамче (Львів)|Підзамче]] ([[Шевченківський район (Львів)|Шевченківського району]] [[Львів|Львова]] на висоті 264,88&nbsp;м над рівнем моря, за 7&nbsp;км від [[Головний залізничний вокзал (Львів)|головного залізничного вокзалу Львова]].

Станція Підзамче нині вважається вантажною, однак на ній зупиняються всі приміські потяги, що курсують у напрямку [[Здолбунів (станція)|Здолбунова]], [[Червоноград (станція)|Червонограда]], [[Луцьк (станція)|Луцька]] і [[Тернопіль-Пасажирський|Тернополя]].

На станції здійснююється прийом і видача повагонних та малих вантажів і відправлень, продаються пасажирські квитки<ref>[http://www.translogist.ru/railway_stations.asp?st_id=7378 Підзамче] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070928061842/http://www.translogist.ru/railway_stations.asp?st_id=7378 |date=28 вересень 2007 }}. Інформаційний ресурс «ТрансЛогист» {{ref-ru}}</ref>.

== Історія ==
Станція Підзамче збудована на лінії [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Броди (станція)|Броди]] на вимогу [[Львівська міська рада|Львівського магістрата]], між підніжжям [[Замкова гора (Львів)|Замкової гори]] та [[Вулиця Богдана Хмельницького (Львів)|вулицею Жовківською (нині&nbsp;— вул. Богдана Хмельницького)]], частково на землях колишнього цвинтаря «[[Жовківський цвинтар (Львів)|Папарівка]]».

Назва станції походить від традиційної назви древніх «княжих» кварталів у північній частині [[Львів|Львова]].

Регулярний рух потягів у напрямку [[Броди (станція)|Бродів]], [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочева]] та кордону з [[Російська імперія|Російською імперією]] розпочався [[12 липня]] [[1869]] року<ref>{{книга |автор = Котлобулатова&nbsp;І.|частина = [[Енциклопедія Львова]]|заголовок = Залізничні вокзали|оригінал = |посилання = |відповідальний = Андрій Козицький|видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2008|том = 2|сторінки = 381-382|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-69-0|тираж = }}</ref>.

З [[1870]] року розпочався рух потягів у напрямку [[Тернопіль-Пасажирський|Тернополя]], а з [[1871]] року&nbsp;— до [[Підволочиськ (станція)|Підволочиська]]. [[1897]] року відбулося розширення станції, завдяки прокладанню другої колії. [[1907]] року відбулося капітальне розширення станції за проєктом тодішнього директора залізниці у Львові Станислава Рибицького. Під час реконструкції станції над сучасною [[Вулиця Опришківська (Львів)|вулицею Опришківською]] фірмою [[Альфред Захаревич|Альфреда Захаревича]] та [[Юзеф Сосновський|Юзефа Сосновського]], за проєктом інженера Єжи Венгерського було споруджено залізобетонний залізничний міст, який зберігся понині<ref name="З минулого станції Підзамче">{{книга |автор = [[Ґранкін Павло Ерленович|Ґранкін&nbsp;П.]]|частина = Статті (1996—2007)|заголовок = З минулого станції Підзамче|оригінал = |посилання = http://explorer.lviv.ua/uploads/Grankin_statti.pdf|відповідальний =|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2010|том = |сторінки = 10-13|сторінок = |серія = |isbn =978-966-7022-84-6|тираж =}}</ref>.

З [[1909]] року потяги почали курсувати також у напрямку [[Підгайці]]в через [[Перемишляни]] та [[Бережани]], пізніше була відкрита лінія до Стоянова. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] лінія перейшла до Польської державної залізниці. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] залізницею управляла Німецька імперська залізниця (1941—1944). При наближенні фронту 22 липня 1941 року німці підірвали частину мостів, шляхи і станцію Підгайці. Після відступу Вермахту більшу частину шляху не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР ширину колії [[Російська колія|1520 мм]]. Залізнична лінія, яка раніше йшла до [[Підгайці]]в, нині напівзаросла і рух потягів нею не здійснюється.

Вокзал станції Підзамче великий і досить цікавої конструкції. Він частково розташований на території колишнього [[Жовківський цвинтар (Львів)|Папарівського цвинтаря]]. Споруда вокзалу виконана з використанням геометричних форм в стилі [[неоренесанс]]у. У [[1890-ті|1890-х]] та [[1908]]—[[1909]] роках будівлю реконструйовано зі збереженням оригінальної стилістики первісної споруди двоповерхової будівлі вокзалу з центральним [[ризаліт]]ом за проєктом, виготовленим під керівництвом голови дирекції Львівської залізниці Станіслава Рибіцького<ref>{{книга |автор = |частина = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.|заголовок = Архітектура початку ХХ століття (1900—1918)|оригінал = |посилання = |відповідальний = Під ред. [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльова&nbsp;Ю.]]|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 457-458|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-778|тираж = }}</ref>.

Під час [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української війни (1918—1919 років)]] навколо станції велися запеклі бої. Вокзал станції був сильно пошкоджений і під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Його відбудова завершилася лише у [[1947]] році. Подальші перебудови у [[1950-ті|1950-х]] та [[2000-ні|2000-х]] роках значно змінили первісний вигляд вокзалу. У збереженій частині старої будівлі вокзалу розташувалися залізничні служби станції Підзамче<ref name="З минулого станції Підзамче"/>.
<gallery mode="packed" heights=130px>
Файл:Підзамче 2.jpg|<small>Вокзал на листівці [[1912]] року</small>
Файл:Львів. Станція Підзамче.jpg|<small>Меморіальна таблиця<br/> в пам'ять про невинних жертв <br/>комуністичного режиму<br/> на фасаді будівлі станції Підзамче</small>
</gallery>
[[1966]] року станцію [[Електрифікація залізниць|електрифіковано]] [[Змінний струм|змінним струмом]] у складі дільниці [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Красне (станція)|Красне]].

Біля станції було знайдено рештки 602&nbsp;тіл мешканців [[Бессарабія|Бессарабії]] та [[Буковина|Буковини]]&nbsp;— жертв [[Голодомор в Україні (1946—1947)|Голодомору]] і репресій 1946&nbsp;— 1947 років, останки яких були перепоховані на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]]<ref>[https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голодомор_в_Україні_1946%E2%80%941947&stable=0#mediaviewer/File:Перепоховання_останків_602_тіл_мешканців_Бессарабії_та_Буковини_жертв_голодомору_і_репресій.jpg Перепоховання останків 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини жертв голодомору і репресій]</ref>.

За радянських часів частина пасажирських потягів далекого і міжобласного сполучення мала зупинку на Підзамчому. Поступово від цієї практики у [[1990-ті]] роках відмовились.

У [[2009]]—[[2010]] роках станція була однією із кінцевих пунктів слідування [[Львівський міський рейковий автобус|міського рейкового автобуса]]. Запроваджено рух міського потягу у [[Грудень |грудні]] [[2009]] року за маршрутом [[Сихів (станція)|Сихів]]&nbsp;— [[Підзамче (Львів)|Підзамче]]<ref>[http://www.vox-populi.com.ua/storinka-avtora/spicer-vasil Про події і людей під час головування у міській раді Львова Василя Шпіцера у 1990—1994&nbsp;рр. Запуск рейкового автобуса]</ref>. Міський рейковий автобус курсував до [[2010]] року, коли його було знято через нерентабельність.

До практики зупинки на Підзамчому швидких пасажирських поїздів вирішили повернути 2016 року. За ініціативою громадського активіста та діяча Ємельянова Олександр Васильовича з 2015 року почалася знову епоха відродження вокзалу Підзамче. Були зібрані понад 1000 підписів мешканців та організацій щодо відновлення зупинок потягів далекого сполучення на станції Підзамче, що продовжується і понині.

З [[10 липня]] [[2016]] року на станції здійснює зупинку швидкісний потяг «[[Інтерсіті+]]» №&nbsp;743/744 [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]<ref>{{Cite web |url=http://intercity.uz.gov.ua/?p=2756 |title=З 10 липня 2016 року пасажири, які подорожують до Львова швидкісним потягом «Інтерсіті+» №&nbsp;741/742 Дарниця&nbsp;— Трускавець, зможуть скористатися новою зупинкою по станції Підзамче |accessdate=10 червня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160612090239/http://intercity.uz.gov.ua/?p=2756 |archivedate=12 червня 2016 |deadurl=yes}}</ref>. З [[25 серпня]] до [[29 жовтня]] [[2016]] року здійснювалося вивчення пасажиропотоку і була встановлена зупинка на Підзамчому фірмовому поїзду «[[Львів (потяг)|Львів]]» №&nbsp;92/91 на постійній основі<ref>[http://railway.lviv.ua/info/press-center/news/article/2016/july/1341/ З 25 серпня по 29 жовтня 2016 року зупинятиметься фірмовий потяг «Львів» №&nbsp;92/91 Львів&nbsp;— Київ]</ref><ref>[http://zik.ua/news/2016/08/17/u_lvovi_na_stantsii_pidzamche_zupynyatymetsya_try_poizdy_785642 У Львові на станції Підзамче зупинятиметься три поїзди] // ''ZiK'', 2016-08-17</ref>. З [[23 грудня]] [[2016]] року зупиняється потяг [[Інтерсіті+ (потяг № 706/705)|«Інтерсіті+» №&nbsp;705/706]] (33013) сполученням [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Перемишль-Головний|Перемишль]]. З [[12 липня]] [[2017]] року, у відповідь на побажання пасажирів, «Укрзалізниця» призначила  зупинку на станції Підзамче ще семи потягам далекого сполучення<ref>[http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/450841/ Починаючи з 12 липня 2017 року сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче] // ''Офіційний веб-сайт ПАТ «Укрзалізниця»'', 2017-05-26</ref>.

== Пасажирське сполучення ==
Станція обслуговує пасажирські та приміські поїзди. Поблизу станції розташована зупинка громадського транспорту, зокрема [[Львівський трамвай|трамваїв]] №&nbsp;5, 6 та [[Львівський автобус|маршрутних автобусів]] №&nbsp;5А, 20, тому призначення нової зупинки для пасажирських потягів дозволяє зробити подорожі комфортнішими.

З метою мінімізації незручностей для пасажирів, що виникали у зв'язку з проведенням реконструкції [[Двірцева площа (Львів)|Двірцевої площі]] перед вокзалом [[Львів (станція)|станції Львів]] та частковим обмеженням руху автотранспорту до вокзалу, низка пасажирських потягів здійснюють зупинку на станції Підзамче<ref>[http://railway.lviv.ua/info/press-center/news/article/2019/march/1802/ У зв'язку з реконструкцією Двірцевої площі у Львові кілька пасажирських потягів робитимуть додаткову зупинку на станції Підзамче] // ''Львівська залізниця'', 2019-03-22</ref>. Зокрема, з [[31 березня]] [[2019]] року на станції Підзамче зупиняються такі пасажирські потяги далекого і [[Регіональний поїзд|регіонального]] сполучення:
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
|bgcolor="blue" colspan=3| {{color|white|'''Пасажирські потяги далекого сполучення'''}}
|+
! |№
! |Маршрут сполучення
! |Періодичність курсування
|-
|12/11<br/>«[[Західний експрес (потяг Львів — Одеса)|Західний експрес]]»
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Одеса-Головна|Одеса]]
|Щоденно
|-
|42/41
|[[Трускавець (станція)|Трускавець]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]
|Щоденно
|-
|70/69
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]
|Щоденно
|-
|92/91<br/>«[[Львів (потяг)|Львів]]»
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]
|Щоденно
|-
|110/109
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Херсон (станція)|Херсон]]
|Щоденно
|-
|111/112<br/>«[[Слобожанщина (потяг)|Слобожанщина]]»
|[[Харків-Пасажирський|Харків]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]
|Через день, нині тимчасово скасований. 
|-
|120/119
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Запоріжжя I]]
|Щоденно, нині тимчасово скасований. 
|-
|134/133
|[[Рахів (станція)|Рахів]], [[Івано-Франківськ (станція)|Івано-Франківськ]]&nbsp;— [[Миколаїв (станція)|Миколаїв]]
|Щоденно
|-
|142/141
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Бахмут (станція)|Бахмут]]
|По числах
|-
|705/706 (33013)<br/>«[[Інтерсіті+ (потяг № 706/705)|Інтерсіті+]]»
|[[Київ-Пасажирський]]&nbsp;— [[Перемишль-Головний]]
|Щоденно
|-
|743/744<br/>«[[Інтерсіті+]]»
|[[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]], [[Київ-Пасажирський]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]
|Щоденно
|-
{{color|white|'''Регіональні потяги'''}}
|-
|804/803
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Рівне (станція)|Рівне]]
|Щоденно, крім неділі
|-
|806/805
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Рівне (станція)|Рівне]]
|Щоденно, крім суботи
|}
'''ПРИМІСЬКІ ПОТЯГИ''' прямують до станцій Тернопіль, Золочів, Здолбунів, Рівне, Красне, Ковель (через Червоноград), Сапіжанка, Стоянів, Луцьк, Ківерці, а також до головного вокзалу Львів, який для них є кінцевою точкою.
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|bgcolor="blue" colspan=3| {{color|white|'''Потяги приміського сполучення'''}}
|-
! |Маршрут сполучення
! |Кількість рейсів
! |Проміжні станції та зупинні пункти
|-
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Тернопіль-Пасажирський|Тернопіль]]
|4 пари
|ст. Підбірці, з.п. 1460&nbsp;км, ст. Борщовичі, з.п. Залуги, з.п. Полоничі, ст. Задвір'я, з.п. Полтва, з.п. Куткір, ст. Красне, з.п. Скваржава, з.п. Княже, з.п. Ясенівці, ст. Золочів, з.п. Зарваниця, з.п. Плугів, з.п. Метенів, ст. Зборів, з.п. Тустоголови, з.п. Ярчівці, ст. Озерна, з.п. Цебрів, з.п. Курівці, ст. Глибочок-Великий, з.п. Біла, ст. Тернопіль-Вантажний, ст. Тернопіль-Пас.
|-
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочів]]
|2 пари
|ст. Підбірці, з.п. 1460&nbsp;км, ст. Борщовичі, з.п. Залуги, з.п. Полоничі, ст. Задвір'я, з.п. Полтва, з.п. Куткір, ст. Красне, з.п. Скваржава, з.п. Княже, з.п. Ясенівці, ст. Золочів
|-
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Здолбунів (станція)|Здолбунів]]
|2 пари
|ст. Підбірці, з.п. 1460&nbsp;км, ст. Борщовичі, з.п. Залуги, з.п. Полоничі, ст. Задвір'я, з.п. Полтва, з.п. Куткір, ст. Красне, з.п. Утішків, з.п. Петричі, з.п. Закомар'я, ст. Ожидів-Олесько, з.п. Кути, ст. Заболотці, з.п. Пониковиця, ст. Броди, ст. Радивилів, з.п. 58&nbsp;км, з.п. Михайлівка, з.п. Гаї-Ситенські, ст. Рудня-Почаївська, з.п. Турки, ст. Верба, з.п. Птича, з.п. Підлужжя, ст. Кам'яниця-Волинська, ст. Дубно, з.п. Мирогоща, з.п. Мокрів, з.п. Заруддя, ст. Озеряни, з.п. Квітневе, з.п. Ульбарів, з.п. Глинськ-Загура, з.п. Миколи Приходька, ст. Здолбунів-Пас.
|-
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Рівне (станція)|Рівне]]
|1 пара
|ст. Красне, з.п. Утішків, з.п. Петричі, з.п. Закомар'я, ст. Ожидів-Олесько, з.п. Кути, ст. Заболотці, з.п. Пониковиця, ст. Броди, ст. Радивилів, з.п. 58&nbsp;км, з.п. Михайлівка, з.п. Гаї-Ситенські, ст. Рудня-Почаївська, з.п. Турки, ст. Верба, з.п. Птича, з.п. Підлужжя, ст. Кам'яниця-Волинська, ст. Дубно, з.п. Мирогоща, з.п. Мокрів, з.п. Заруддя, ст. Озеряни, з.п. Квітневе, з.п. Ульбарів, з.п. Глинськ-Загура, з.п. Миколи Приходька, ст. Здолбунів-Пас., з.п. Квасилів, ст. Рівне
|-
|{{ст.|Львів}}&nbsp;— {{ст.|Сокаль}}
|2 пари
|ст. Дубляни-Львівські, ст. Запитів, з.п. Руданці, ст. Колодно, з.п. Новий Став, ст. Сапіжанка, з.п. Батятичі, ст. Добротвір, з.п. Стриханка, ст. Соснівка, ст. Гірник, ст. Червоноград, з.п. Завишень, ст. Сокаль
|-
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Ковель (станція)|Ковель]]
|1 пара
|ст. Дубляни-Львівські, ст. Запитів, з.п. Руданці, ст. Колодно, з.п. Новий Став, ст. Сапіжанка, з.п. Батятичі, ст. Добротвір, з.п. Стриханка, ст. Соснівка, ст. Гірник, ст. Червоноград, ст. Сокаль, з.п. Трудолюбівка, з.п. Ульвівок, з.п. Ромош, ст. Іваничі, з.п. Яневичі, з.п. Бубнів, ст. Володимир-Волинський, ст. Овадне, з.п. Туропин, з.п. Обеніжі, ст. Турійськ, з.п. Ружин, ст. Люблінець-Волинський, з.п. Фасти, ст. Ковель-Пас.
|-
|{{ст.|Львів}}&nbsp;— {{ст.|Стоянів}}
|1 пара
|ст. Дубляни-Львівські, ст. Запитів, з.п. Руданці, ст. Колодно, з.п. Новий Став, ст. Сапіжанка, ст. Кам'янка-Бузька, з.п. Селець-Беньків, з.п. Воля-Холоївська, з.п. Вузлове, ст. Радехів, ст. Стоянів
|-
|{{ст.|Львів}}&nbsp;— {{ст.|Ківерці}}
|1 пара
|ст. Сапіжанка, ст. Кам'янка-Бузька, ст. Радехів, ст. Стоянів, ст. Горохів, ст. Звиняче, ст. Луцьк, ст. Ківерці
|}

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights=150px>
Файл:Підзамче.jpg|міні|праворуч|200пкс|Перша споруда вокзалу
Файл:Pidzamche railway st., L'viv.JPG|Сучасна будівля вокзалу
</gallery>

== Відомі люди ==
* [[Васькало Роман Вікторович]]&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув 2014 року. Працював на Підзамчому колійником.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Commons}}
* {{railwayz|2487|станцію Підзамче}}
* [https://tochka-na-karte.ru/Railway-Stations/6830-Podzamche.html Станція Підзамче на сайті tochka-na-karte] {{ref-ru}}
* [http://railway.lviv.ua/schedule/ Розклад руху приміських поїздів. Офіційний сайт Львівської залізниці]
* [https://tokatema.ru/ст-подзамче/ Станція Підзамче на сайті tokatema] {{ref-ru}}
* [https://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23215&by_station=Пошук Розклад руху пасажирських поїздів далекого сполучення. Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці»]

{{Портал|Львів}}
{{Транспорт Львова}}
{{Роздільні пункти Львівської дирекції ЛЗ}}
{{Львівська залізниця}}

[[Категорія:Архітектура Львова]]
[[Категорія:Транспорт Львова]]
[[Категорія:Станції Львівської залізниці]]
[[Категорія:Залізничні станції Львівської області]]
[[Категорія:Залізничний транспорт Австро-Угорської імперії]]
[[Категорія:1859 у Львові]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1859]]
[[Категорія:Шевченківський район (Львів)]]