Редагування Підзамче (станція)

{{Otheruses|Підзамче}}
{{Станція
| назва_колір = 
| назва_колір_фону = 
| підзаголовок_колір = 
| підзаголовок_колір_фону = 
| назва = Підзамче
| лінія_верх = 
| система_верх = 
| тип = проміжна
| зображення = Львів Підзамче.jpg
| зображення_розмір = 270px
| зображення_підпис = 
| розташування = {{UKR}}
| адреса = [[Львів]], вул. Огіркова, 1
| координати = 
| лінії = [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Сокаль]],<br/>[[Львів]]&nbsp;— [[Красне (станція)|Красне]],<br/>[[Львів]]&nbsp;— [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочів]],<br/>[[Львів]]&nbsp;— [[Броди]]
| структура =
| глибина =
| рівнів =
| платформ = 2
| тип_платформ = 1 берегова, 1 острівна
| колій = 4
| статус = діюча
| час_роботи =
| транспортні_послуги = {{+Станція}}&nbsp;{{+Каса}}
| супутні_послуги = Пересадка на громадський транспорт:<br/>[[Львівський трамвай|трамвай]] №&nbsp;5, 6<br/>[[Львівський автобус|автобуси]] №&nbsp;5А, 20
| інженер =
| відкрито = {{Дата з віком|1869}}
| закрито =
| перебудовано = [[1908]]—[[1909]]
| електрифіковано = [[1966]]
| колишні_назви =
| архітектор = Станислав Рибіцький
| стиль = [[неоренесанс]]
| поверхів = 2
| власник = [[Львівська залізниця]]
| оператор = [[Укрзалізниця]]
| веб-сайт =
| тип_коду =
| код =
| код_ємр = 370203
| код_експрес_2 =2218215
| зона =
| пасажиропотік =
| мапа =
| мапа_стан =
| мапа_назва =
| мапа_маршруту =
| мапа_маршруту_стан =
| мапа_маршруту_назва =
}}
{{Львів — Красне}}
{{Львів — Ківерці}}
'''Підза́мче''' (також відома, як '''Львів-Підзамче''')&nbsp;— вузлова [[залізнична станція]] [[Львівська залізниця|Львівської залізниці]] у [[Львів|Львові]], у місцевості [[Підзамче (Львів)|Підзамче]] ([[Шевченківський район (Львів)|Шевченківський район]] [[Львів|Львова]]), на лініях [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Сокаль]] і [[Львів]]&nbsp;— [[Красне (станція)|Красне]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочів]]/[[Львів]]&nbsp;— [[Броди (станція)|Броди]]).

Розташована на висоті 264,88 метрів над рівнем моря, на відстані 7&nbsp;км від [[Головний залізничний вокзал (Львів)|головного залізничного вокзалу]] Львова. 

Станція Підзамче нині вважається вантажною, однак на ній зупиняються всі приміські потяги, що курсують у напрямку [[Здолбунів|Здолбунова]], [[Червоноград]]а, [[Луцьк]]а і [[Тернопіль|Тернополя]]. 

На станції здійснююється прийом і видача повагонних та малих вантажів і відправлень, продаються пасажирські квитки<ref>[http://www.translogist.ru/railway_stations.asp?st_id=7378 Підзамче] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070928061842/http://www.translogist.ru/railway_stations.asp?st_id=7378 |date=28 вересень 2007 }}. Інформаційний ресурс «ТрансЛогист» {{ref-ru}}</ref>. 

== Історія ==
Станція Підзамче була збудована на лінії [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Броди (станція)|Броди]] на вимогу [[Львівська міська рада|Львівського магістрату]], між підніжжям [[Замкова гора (Львів)|Замкової гори]] та [[Вулиця Богдана Хмельницького (Львів)|вулицею Жовківською (нині&nbsp;— Хмельницького)]], частково на землях колишнього цвинтаря «[[Жовківський цвинтар (Львів)|Папарівка]]». 

Назва станції походить від традиційної назви древніх «княжих» кварталів в північній частині [[Львів|Львова]]. 

Регулярний рух потягів у напрямку [[Броди|Бродів]], [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочева]] та кордону з [[Російська імперія|Російською імперією]] розпочався [[12 липня]] [[1869]] року<ref>{{книга |автор = Котлобулатова&nbsp;І.|частина = [[Енциклопедія Львова]]|заголовок = Залізничні вокзали|оригінал = |посилання = |відповідальний = Андрій Козицький|видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2008|том = 2|сторінки = 381-382|сторінок = 608|серія = |isbn = 978-966-7007-69-0|тираж = }}</ref>. 

Від [[1870]] року розпочався рух у напрямку [[Тернопіль (станція)|Тернополя]], а у [[1871]] році розпочався рух потягів до [[Підволочиськ (станція)|Підволочиська]]. [[1897]] року відбулося розширення станції, завдяки прокладанню другої колії. [[1907]] року відбулося капітальне розширення станції за проектом тодішнього директора залізниці у Львові Станислава Рибицького. Під час реконструкції станції над сучасною [[Вулиця Опришківська (Львів)|вул. Опришківською]] фірмою [[Альфред Захаревич|Альфреда Захаревича]] та [[Юзеф Сосновський|Юзефа Сосновського]] за проектом інженера Єжи Венгерського було споруджено залізобетонний залізничний міст, котрий зберігся до наших днів.<ref name="З минулого станції Підзамче">{{книга |автор = [[Ґранкін Павло Ерленович|Ґранкін&nbsp;П.]]|частина = Статті (1996—2007)|заголовок = З минулого станції Підзамче|оригінал = |посилання = http://explorer.lviv.ua/uploads/Grankin_statti.pdf|відповідальний =|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2010|том = |сторінки = 10-13|сторінок = 320|серія = |isbn =978-966-7022-84-6|тираж =300}}</ref>. 

З [[1909]] року потяги почали курсувати також у напрямку [[Підгайці]]в через [[Перемишляни]] та [[Бережани]], пізніше була відкрита лінія до Стоянова. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] лінія перейшла до Польської державної залізниці. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] залізницею управляла Німецька імперська залізниця (1941—1944). При наближенні фронту 22 липня 1941 року гітлерівці підірвали частину мостів, шляхи і станцію Підгайці. Після відступу Вермахту більшу частину шляху не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР ширину колії [[Російська колія|1520 мм]]. Залізнична лінія, яка раніше йшла до [[Підгайці]]в, нині напівзаросла і рух потягів нею не здійснюється. 

Вокзал станції Підзамче великий і досить цікавої конструкції. Він частково розташований на території колишнього [[Жовківський цвинтар (Львів)|Папарівського цвинтаря]]. Споруда вокзалу виконана з використанням геометричних форм в стилі [[неоренесанс]]у. У [[1890-ті|1890-х]] і у [[1908]]—[[1909]] роках будівлю реконструйовано зі збереженням оригінальної стилістики первісної споруди двоповерхової будівлі вокзалу з центральним [[ризаліт]]ом за проектом, виготовленим під керівництвом голови дирекції Львівської залізниці Станіслава Рибіцького<ref>{{книга |автор = |частина = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.|заголовок = Архітектура початку ХХ століття (1900-1918)|оригінал = |посилання = |відповідальний = Під ред. [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльова&nbsp;Ю.]]|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 457-458|сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-778|тираж = }}</ref>. 

Під час [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української війни 1918—1919 років]] навколо станції велися запеклі бої. Вокзал станції був сильно пошкоджений і під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Його відбудова завершилася лише у [[1947]] році. Подальші перебудови у [[1950-ті|1950-х]] і [[2000-ні|2000-х]] роках значно змінили первісний вигляд вокзалу. У збереженій частині старого будинку вокзалу розташувалися залізничні служби станції Підзамче<ref name="З минулого станції Підзамче"/>. 
<gallery mode="packed" heights=130px>
Файл:Підзамче 2.jpg|Вокзал на листівці [[1912]] року
Файл:Львів. Станція Підзамче.jpg|[[Меморіальна дошка]] жертвам комуністичного терору на фасаді вокзалу
</gallery>
У [[1966]] році станцію [[Електрифікація залізниць|електрифіковано]] [[Змінний струм|змінним струмом]] у складі ділянки [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Красне (станція)|Красне]]. 

Біля станції було знайдено рештки 602 тіл мешканців [[Бессарабія|Бессарабії]] та [[Буковина|Буковини]]&nbsp;— жертв [[Голодомор в Україні (1946—1947)|Голодомору]] і репресій 1946&nbsp;— 1947 років, останки яких були перепоховані на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]]<ref>[https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голодомор_в_Україні_1946%E2%80%941947&stable=0#mediaviewer/File:Перепоховання_останків_602_тіл_мешканців_Бессарабії_та_Буковини_жертв_голодомору_і_репресій.jpg Перепоховання останків 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини жертв голодомору і репресій]</ref> 

За радянських часів частина пасажирських потягів далекого і міжобласного сполучення мала зупинку на Підзамчому. Поступово від цієї практики у [[1990-ті]] роки відмовились. 

У [[2009]]&nbsp;— [[2010]] роках станція була одним з кінцевих пунктів слідування [[Львівський міський рейковий автобус|міського рейкового автобуса]]. Запроваджено рух міського потягу у [[Грудень |грудні]] [[2009]] року за маршрутом [[Сихів (станція)|Сихів]]&nbsp;— [[Підзамче (Львів)|Підзамче]]<ref>[http://www.vox-populi.com.ua/storinka-avtora/spicer-vasil Про події і людей під час головування у міській раді Львова Василя Шпіцера у 1990–1994 рр. Запуск рейкового автобуса]</ref>. Міський рейковий автобус курсував до [[2010]] року, коли його було знято через нерентабельність. 

До практики зупинки на Підзамчому швидких поїздів вирішили повернути 2016 року. За ініціативою Громадського активіста та діяча Ємельянова Олександр Васильовича з 2015 року почалася знову епоха відродження вокзалу Підзамче. Були зібрані понад 1000 підписів мешканців та організацій щодо відновлення зупинок потягів далекого сполучення на Підзамче, що продовжується і по цей час. 

[[10 липня]] [[2016]] року на станції здійснює зупинку швидкісний потяг «[[Інтерсіті+]]» №&nbsp;743/744 [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]<ref>[http://intercity.uz.gov.ua/?p=2756 З 10 липня 2016 року пасажири, які подорожують до Львова швидкісним потягом «Інтерсіті+» №&nbsp;741/742 Дарниця&nbsp;— Трускавець, зможуть скористатися новою зупинкою по станції Підзамче]</ref>. З [[25 серпня]] до [[29 жовтня]] [[2016]] року проводилося вивчення пасажиропотоку і була встановлена зупинка на Підзамчому одному зі швидких поїздів на постійній основі<ref>[http://railway.lviv.ua/info/press-center/news/article/2016/july/1341/ З 25 серпня по 29 жовтня 2016 року зупинятиметься фірмовий потяг «Львів» №&nbsp;92/91 Львів&nbsp;— Київ]</ref><ref>[http://zik.ua/news/2016/08/17/u_lvovi_na_stantsii_pidzamche_zupynyatymetsya_try_poizdy_785642 У Львові на станції Підзамче зупинятиметься три поїзди] // ''ZiK'', 2016-08-17</ref>. З [[23 грудня]] [[2016]] року зупиняється потяг «[[Інтерсіті+ (Київ — Перемишль)|Інтерсіті+]]» №&nbsp;705/706 (33013) сполученням [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Перемишль-Головний|Перемишль]]. З [[12 липня]] [[2017]] року, у відповідь на побажання пасажирів, залізничники встановили зупинку на станції Підзамче ще семи потягам далекого сполучення<ref>[http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/450841/ Починаючи з 12 липня 2017 року сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче] // ''Офіційний веб-сайт ПАТ «Укрзалізниця»'', 2017-05-26</ref>.

== Пасажирське сполучення ==
На даний час станція обслуговує пасажирські і приміські поїзди. Поблизу станції є зупинка громадського транспорту, зокрема [[Львівський трамвай|трамваю]] №&nbsp;5, 6 та [[Львівський автобус|маршрутних автобусів]] №&nbsp;5А, 20, тому призначення нової зупинки для пасажирських потягів дозволяє зробити подорожі комфортнішими. 

З метою мінімізації незручностей для пасажирів, що виникають у зв'язку з проведенням реконструкції [[Двірцева площа (Львів)|Двірцевої площі]] перед вокзалом [[Львів (станція)|станції Львів]] та частковим обмеженням руху автотранспорту до вокзалу, низка пасажирських потягів здійснють зупинку на станції Підзамче<ref>[http://railway.lviv.ua/info/press-center/news/article/2019/march/1802/ У зв'язку з реконструкцією Двірцевої площі у Львові кілька пасажирських потягів робитимуть додаткову зупинку на станції Підзамче] // ''Львівська залізниця'', 2019-03-22</ref>. Зокрема, з [[31 березня]] [[2019]] року на станції Підзамче зупиняються такі пасажирські потяги далекого і [[Регіональний поїзд|регіонального]] сполучення:
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
|bgcolor="blue" colspan=3| {{color|white|'''Пасажирські потяги далекого сполучення'''}}
|+
! |№
! |Маршрут сполучення
! |Періодичність курсування
|-
|12/11<br/>«[[Західний експрес (потяг Львів — Одеса)|Західний експрес]]»
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Одеса-Головна|Одеса]]
|Щоденно
|-
|42/41
|[[Трускавець (станція)|Трускавець]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]
|Щоденно
|-
|70/69
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]]
|Щоденно
|-
|92/91<br/>«[[Львів (потяг)|Львів]]»
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]
|Щоденно
|-
|110/109
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Херсон (станція)|Херсон]]
|Щоденно
|-
|111/112<br/>«[[Слобожанщина (потяг)|Слобожанщина]]»
|[[Харків-Пасажирський|Харків]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]
|Через день
|-
|120/119
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Запоріжжя I|Запоріжжя]]
|Щоденно
|-
|134/133
|[[Івано-Франківськ (станція)|Івано-Франківськ]]&nbsp;— [[Миколаїв (станція)|Миколаїв]]
|Щоденно
|-
|142/141 
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Бахмут (станція)|Бахмут]] 
|Щоденно
|-
|705/706 (33013)<br/>«[[Інтерсіті+ (Київ — Перемишль)|Інтерсіті+]]»
|[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Перемишль-Головний|Перемишль]]
|Щоденно
|-
|743/744<br/>«[[Інтерсіті+]]»
|[[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]], [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]
|Щоденно
|-
{{color|white|'''Регіональні потяги'''}}
|-
|804/803
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Рівне (станція)|Рівне]] 
|Щоденно, крім неділі
|-
|806/805 
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Рівне (станція)|Рівне]] 
|Щоденно, крім суботи
|}
'''ПРИМІСЬКІ ПОТЯГИ''' прямують до Тернополя, Золочева, Здолбунова, Рівного, Красного, Ковеля (через Червоноград), Сапіжанки, Стоянова, Луцька, Ківерців, а також до головного вокзалу Львів, який для них є кінцевою станцією. 
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
|bgcolor="blue" colspan=3| {{color|white|'''Потяги приміського сполучення'''}}
|+
! |Маршрут сполучення
! |Кількість рейсів
! |Проміжні станції
|-
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Тернопіль (станція)|Тернопіль]]
|4 пари
|{{ст.|Підбірці}}, {{ст.|Борщовичі}}, {{ст.|Задвір'я}}, {{ст.|Красне}}
|-
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочів]]
|2 пари
|{{ст.|Підбірці}}, {{ст.|Борщовичі}}, {{ст.|Задвір'я}}, {{ст.|Красне}}, [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочів]], {{ст.|Зборів}}
|-
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Здолбунів (станція)|Здолбунів]], {{ст.|Рівне}}
|4 пари
|{{ст.|Красне}}, [[Ожидів-Олесько]], {{ст.|Броди}}, {{ст.|Радивилів}}, [[Кам'яниця-Волинська]], {{ст.|Дубно}}, {{ст.|Озеряни}}
|-
|{{ст.|Львів}}&nbsp;— {{ст.|Красне}}
|1 пара по п'ятницям
|{{ст.|Підбірці}}, {{ст.|Борщовичі}}, {{ст.|Задвір'я}}
|-
|{{ст.|Львів}}&nbsp;— {{ст.|Сокаль}}
|2 пари
|{{ст.|Дубляни}}, {{ст.|Запитів}}, {{ст.|Сапіжанка}}, {{ст.|Соснівка}}, {{ст.|Червоноград}}
|-
|[[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Ковель (станція)|Ковель]]
|1 пара
|{{ст.|Сапіжанка}}, [[Соснівка (станція)|Соснівка]], {{ст.|Червоноград}}, {{ст.|Сокаль}}, {{ст.|Іваничі}}, {{ст.|Володимир-Волинський}}, {{ст.|Овадне}}, {{ст.|Турійськ}}
|-
|{{ст.|Львів}}&nbsp;— {{ст.|Стоянів}}
|1 пара
|{{ст.|Дубляни}}, {{ст.|Запитів}}, {{ст.|Сапіжанка}}, {{ст.|Кам'янка-Бузька}}, {{ст.|Радехів}}
|-
|{{ст.|Львів}}&nbsp;— {{ст.|Ківерці}}
|1 пара 
|Зупинки тільки на станціях {{ст.|Сапіжанка}}, {{ст.|Кам'янка-Бузька}}, {{ст.|Радехів}}, {{ст.|Стоянів}}, {{ст.|Горохів}}, {{ст.|Луцьк}}
|}

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights=150px>
Файл:Підзамче.jpg|міні|праворуч|200пкс|Перша споруда вокзалу
Файл:Pidzamche railway st., L'viv.JPG|Сучасна будівля вокзалу
</gallery>

== Відомі люди ==
* [[Васькало Роман Вікторович]]&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув 2014 року. Працював на Підзамчому колійником.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{railwayz|2487|станцію Підзамче}}
* [https://tochka-na-karte.ru/Railway-Stations/6830-Podzamche.html Станція Підзамче на сайті tochka-na-karte]
* [http://railway.lviv.ua/schedule/ Розклад руху приміських поїздів. Офіційний сайт Львівської залізниці]
* [https://tokatema.ru/ст-подзамче/ Станція Підзамче]
* [https://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23215&by_station=Пошук Розклад руху пасажирських поїздів далекого сполучення. Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці»]

{{Портал|Львів}}
{{Транспорт Львова}}
{{Роздільні пункти Львівської дирекції ЛЗ}}

[[Категорія:Архітектура Львова]]
[[Категорія:Транспорт Львова]]
[[Категорія:Станції Львівської залізниці]]
[[Категорія:Залізничні станції Львівської області]]
[[Категорія:Залізничний транспорт Австро-Угорської імперії]]
[[Категорія:1859 у Львові]]
{{railway-stub}}