Перегляд вихідного коду сторінки Північне море

{{Море
|назва      = Північне море
|зображення =NASA_NorthSea1_2.jpg
|ширина зображення = 
|підпис     = Північне море
|область    = 
|розташування = 
|висота НРМ = 
|довжина    = 
|ширина     = 
|площа      = 565&nbsp;000
|найбільша глибина = 809&nbsp;
|середня глибина = 
|прозорість = 
|довжина берегової лінії = 
|об'єм      = 
|площа водозабору = 
|впадаючі річки = [[Рейн]], [[Ельба]]&nbsp;([[Німеччина]]), [[Темза]]&nbsp;([[Велика Британія]])
|примітки = 
|commons  = Category:North Sea
}}

'''Півні́чне мо́ре'''&nbsp;— частина [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], омиває береги [[Норвегія|Норвегії]] і [[Данія|Данії]] на сході, [[Шотландія|Шотландії]] і [[Англія|Англії]] — на заході, [[Німеччина|Німеччини]], [[Нідерланди|Нідерландів]], [[Бельгія|Бельгії]] і [[Франція|Франції]] — на півдні.

Відгалуженням '''Півні́чного мо́ря''' є [[Скагеррак]] між [[Данія|Данією]], [[Норвегія|Норвегією]], і [[Швеція|Швецією]], який з'єднується з [[Балтійське море|Балтійським морем]] через [[Каттегат]], [[Орезунд]], [[Великий Бельт]] і [[Малий Бельт]].

На півдні Північне море з'єднується з рештою Атлантики через [[Па-де-Кале]] і далі&nbsp;— [[Англійський Канал]], а на півночі&nbsp;— через [[Норвезьке море]].

Площа моря становить 565&nbsp;тис.&nbsp;км² (з протокою [[Скагеррак]]); глибина&nbsp;— до 809&nbsp;м; мілина Доґґер-[[Мілина|банка]]; впадають річки: [[Рейн]], [[Ельба]] ([[Німеччина]]), [[Темза]] ([[Велика Британія]]). В [[акваторія|акваторії]] моря поширене [[рибальство]], а також ведеться активний видобуток [[нафта|нафти]] та [[природний газ|природного газу]];

== Географічне середовище ==

Північне море розташоване у північно-східній частині [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], будучи його [[окраїнне море|окраїнним морем]]. Простягнувшись між [[Північно-Західна Європа|Північно-Західною Європою]] і [[Велика Британія|Великою Британією]], [[Оркнейські острови|Оркнейськими]] і [[Шетландські острови|Шетландськими островами]], на півночі воно з'єднується з [[Норвезьке море|Норвезьким морем]], на сході&nbsp;— через [[Протока|протоки]] [[Скагеррак]], [[Каттегат]] і [[Данські протоки]] ([[Великий Бельт]], [[Малий Бельт]] і [[Ересунн]]), а також [[Кільський канал]]&nbsp;— з [[Балтійське море|Балтійським]], а на південному заході, через протоки [[Па-де-Кале]] і [[Ла-Манш]], сполучається з [[Атлантичний океан|Атлантикою]]. У дуже давні часи цей морський басейн був частиною великих рівнин Північної Європи, яку в кінці [[льодовиковий період|льодовикового періоду]] затопили води [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]].

Разом з [[затока|затокою]] [[Скагеррак]] площа Північного моря становить 544&nbsp;тис.&nbsp;км². Північне море відносно мілководне&nbsp;— його середня глибина становить 96&nbsp;м. У південній частині моря трапляються [[мілина|мілини]], шар води над якими не перевищує 40&nbsp;м; під впливом вітрів і сильних морських течій вони постійно переміщаються, що дуже ускладнює [[навігація|навігацію]]. Найбільші глибини (в тому числі і максимальна&nbsp;— 809&nbsp;м) розташовані в глибоководному [[Норвезький жолоб|Норвезькому жолобі]], який простягається вздовж південного узбережжя [[Норвегія|Норвегії]] від протоки [[Скагеррак]] до [[Норвезьке море|Норвезького моря]]; глибоководні&nbsp;(понад 450&nbsp;м) розломи виявлені і в західній частині моря, наприклад, на схід від [[Единбург]]а.

Характерна риса донного [[рельєф]]у Північного моря&nbsp;— різка зміна глибин і великі [[мілина|мілини]], звані тут банками. Над найбільшою з них, [[Доггер-банка|Доггер-банкою]] біля північних берегів [[Англія|Англії]], глибина становить всього 15-30&nbsp;м. Колись тут розташовувалося [[плоскогір'я]], що піднімалося над [[рівнина|рівниною]]. Тепер ці води добре прогріваються сонцем, тому вони багаті на корм, отож тут скопичуються величезні косяки [[риби]] (голландське ''dogger'' буквально означає «ловити [[тріска|тріску]]»). Інша знаменита мілина&nbsp;— Гудмін-Санд біля берегів [[Кент (графство)|графства Кент]] на південному сході [[Англія|Англії]].

Температура поверхневих вод у лютому (мінімум) коливається від 2&nbsp;°C в протоці [[Скагеррак]] до 7,5&nbsp;°C на північному заході, а в серпні (максимум)&nbsp;— від 12,5&nbsp;°C до 18&nbsp;°C, відповідно. Така порівняно висока температура зумовлена впливом теплої [[Північно-Атлантична течія|Північно-Атлантичної течії]], яка потрапляє сюди з [[Норвезьке море|Норвезького моря]]. На межі з [[Балтійське море|Балтикою]] помітно холодніше. [[Солоність]] води становить 31-35 [[проміле]] і сягає максимальних значень на півночі, де море зливається з [[Атлантичний океан|Атлантикою]]. На сході солоність Північного моря помітно нижча через приплив холодних і менш солоних вод [[Балтійське море|Балтики]], а також впадіння в нього таких великих річок, як [[Рейн]], [[Ельба]], [[Везер]], [[Шельда]] і [[Темза]]. Висота [[приплив]]ів коливається від 0,2&nbsp;м біля берегів [[Норвегія|Норвегії]] до 7,6&nbsp;м біля узбережжя [[Англія|Англії]]; морські течії орієнтовані проти годинникової стрілки і рухаються зі швидкістю близько 1 км/год.

=== Межі ===
[[Міжнародна гідрографічна організація]] визначає межі Північного моря так:<ref>{{cite web|url=http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf|title=Limits of Oceans and Seas, 3rd edition|year=1953|publisher=International Hydrographic Organization|accessdate=6 February 2010|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111008191433/http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf|archivedate=8 жовтень 2011|deadurl=yes}}</ref>

<blockquote>''На південному-заході.'' Лінія з'єднує маяк [[Вальде (маяк)|Вальде]] (Франція, ({{Coord|50|59|06|N|1|55|00|E|display=inline}})) з найпівнічнішою точкою затоки святої Маргарет (Англія, {{Coord|51|10|00|N|1|24|00|E|display=inline}}).

''На північному-заході.'' Від [[Даннет-Гед]] ({{Coord|58|06|00|N|3|22|00|E|display=inline}}), [[Шотландія]] через Торнесс (58°47'N) на острові [[Хой (острів)|Хой]], через острів до Кейм-оф-Хой (58°55'N) далі на Брек-Несс на [[Мейнленд (Оркнейські острови)|Мейнленд]] (58°58'N) через цей острів до [[Коста-Гед]] (3°14'W) і до Інга-Несс (59'17'N) на [[Вестрей]] через Вестрей, до Боу-Гед, через Мулл-Гед (північна точка [[Папа-Вестрей]]) і на Сіл-Скері (північна точка [[Норт-Роналдсей]]) і до [[Самборо-Гед]] (або ''Horse Holm'') (південна точка [[Шетландські острови|Шетландських островів]]).

''На півночі'' Від північної точки (''Fethaland Point'') Мейнленду, через Гравеланд-Несс (60°39'N) на острові [[Йелл (острів)|Йелл]], через острів до Глоуп-Несс (1°04'W) і через Спу-Несс (60°45'N) i на острові [[Анст]], через Анст до [[Герма-Несс]] (60°51'N), південно-західна точка Раммблінгу і [[Макл-Флагга]] ({{coord|60|51|N|0|53|W|display=inline}}); звідти на північ по меридіану 0°53' West до перетину з 61°00' North і на схід уздовж цієї паралелі до узбережжя Норвегії.

''На сході.'' Західна межа [[Скагеррак]]у&nbsp;— лінія, що з'єднує миси [[Ганстгольм]] ({{coord|57|07|N|8|36|E|display=inline}}) і [[Ліннеснес (мис)|Ліннеснес]], {{coord|58|N|7|E|display=inline}}).</blockquote>

== Геологія ==
{{main|Геологія Північного моря|Геологія півдня Північного моря}}
[[Файл:Mediterranean Rupelian.jpg|thumb|Попередник Північного моря між 34 мільйонів років тому і 28 мільйонів років тому]]
[[Файл:Doggerland.svg|thumb|Мапа гіпотетично існувалого [[Доггерланд]]у (близько 8 Кілороків до Р. Х.),&nbsp;— суходолу між Великою Британією та Континентальною Європою]]
[[Рифтогенез]], що утворив північну частину Атлантичного океану протягом [[юрський період|юрського]] і [[крейдяний період|крейдяного]] періодів, близько 150 мільйонів років тому, викликав [[тектонічне підняття]] на терені сьогоденних Британських островів.{{r|Ziegler1975}} З того часу, мілководні [[епіконтинентальне море|епіконтинентальні моря]] майже безперервно існували між суходолом [[Балтійський щит|Фенноскандії]] і Британськими островами.{{r|Ziegler1990}}{{r|Glennie1998}} Попередники нинішнього Північного моря зазнавали [[трансгресія (геологія)|трансгресії]] та [[регресія (геологія)|регресії]] протягом геологічного часу. Іноді воно було з'єднано з іншими мілководними морями, такими, як море [[Паризький басейн|Паризького басейну]] на південному заході, з [[Паратетіс]]ом на південному сході, або океаном [[Тетіс (океан)|Тетіс]] на півдні<ref name="Torsvik">{{cite web
|last = Torsvik
|first = Trond H.
|author2=Daniel Carlos |author3=Jon L. Mosar |author4=Robin M. Cocks |author5=Tarjei N. Malme
 |title = Global reconstructions and North Atlantic paleogeography 440 Ma to Recen
|date=November 2004
|url = http://www.earthdynamics.org/torsvik/torsvik-papers/2002/2002-Torsvik-etal-BATLAS.pdf
|format = PDF
|accessdate =19 November 2008 }}
</ref>

Під час пізньої крейди, близько 85 мільйонів років тому, весь терен сьогоденної Континентальної Європи, за винятком Скандинавії, був архіпелагом.{{r|Glennie1998}} До початку [[олігоцен]]у, 34&nbsp;— 28 мільйонів років тому, суходіл що є сьогоденною Західною і Центральною Європою, майже повністю відокремив Північне море від океану Тетіс, який поступово стиснувся до Середземномор'я, тоді як Південна Європа і Південно-Західна Азія стали сушею<ref>{{cite book
|last=Smith |first= A. G.| title=Atlas of Mesozoic and Cenozoic Coastlines
|publisher=Cambridge University Press| year=2004 | isbn=0-521-60287-4 | pages=27–38
|url=https://books.google.com/?id=ZSuuvlMuQaEC&pg=PA66&dq=%22north+sea%22+paleogeography
|accessdate=24 November 2008 |format=Digitized by Google Books online
}}</ref> Північне море було відокремлено від Англійського каналу вузьким [[сухопутний міст|сухопутним мостом]], поки його не було зруйновано що найменше, двома катастрофічними повенями між 450000 і 180000 років тому<ref>{{cite journal
|last=Gibbard |first= P.| title=Palaeogeography: Europe cut adrift
|journal=Nature | volume=448| pages=259–60| date=19 July 2007 | doi=10.1038/448259a
|pmid=17637645
|issue=7151
|bibcode = 2007Natur.448..259G }} (Registration is required)</ref><ref>{{Cite journal
|last1=Gupta
|first1=Sanjeev
|last2=Collier
|first2=Jenny S.
|last3=Palmer-Felgate
|first3=Andy
|last4=Potter
|first4=Graeme
|title=Catastrophic flooding origin of shelf valley systems in the English Channel
|journal=Nature
|volume=448
|year=2007
|pages=342–5
|doi=10.1038/nature06018
|pmid=17637667
|issue=7151
|bibcode=2007Natur.448..342G
}}</ref> з початком четвертинного періоду близько 2,6 мільйонів років тому, евстатичний рівень моря падав під час кожного льодовикового періоду, а потім збільшувався. Кожен раз, під час [[гляціал]]у, Північне море зазнавало регресії. Сьогоденна берегова лінія формується після [[останній льодовиковий максимум|останнього льодовикового максимуму]], коли море почало затоплювати європейський континентальний шельф<ref name="Plant">{{cite book
|last = Sola
|first = M. A.
|author2 = D. Worsley
|author3= Muʼassasah al-Waṭanīyah lil-Nafṭ
|title =Geological Exploration in Murzuq Basin
|work = A contribution to IUGS/IAGC Global Geochemical Baselines
|publisher = Elsevier Science B.V.
|year =2000
|isbn=9780080532462
|url =https://books.google.com/?id=WX2iJQmKTvcC&pg=PA18&lpg=PA18&dq=%22intracratonic+basin%22+%22north+sea%22
|format=Digitized by Google Books online
|accessdate =19 November 2008 }}
</ref>

== Клімат ==
Акваторія моря лежить в [[Помірний кліматичний пояс|помірному кліматичному поясі]]<ref name="Атлас7"/>. Над морем увесь рік панують [[помірні повітряні маси]]. Переважає [[Західні вітри|західний перенос]]. Спостерігаються значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє або надмірне. Цілий рік переважає [[циклон|циклонічна діяльність]], [[погода]] мінлива, часті [[шторм]]и. Відносно тепла зима з нестійкою погодою і сильними вітрами; прохолодне літо з більш спокійною погодою<ref name="ФГАМ1964"/>.

Західні, південно-західні і північно-західні морські вітри приносять часті [[туман]]и й [[дощ]]і, тоді підняті поривами вітру хвилі сягають 6-7&nbsp;м висоти, а біля узбережжя [[Шотландія|Шотландії]]&nbsp;— 11&nbsp;м, що сильно ускладнює [[судноплавство]].

== Узбережжя ==

=== Узбережжя Німеччини ===
[[Узбережжя|Береги]] [[Німеччина|Німеччини]]&nbsp;— південна межа Північного моря&nbsp;— заболочені [[низина|низини]], які під час морських [[приплив]]ів ховаються під водою. Уздовж берега тягнеться ланцюжок [[Північно-Фризькі острови|Північно-Фризьких]] (найбільший з них&nbsp;— [[Зільт]]) і [[Східно-Фризькі острови|Східно-Фризьких островів]], що частково належать [[Данія|Данії]]. Оскільки Північна Німеччина розташована в зоні західних морських вітрів, зими в цих місцях найчастіше м'які, з середньою температурою січня 1&nbsp;°C, а літо досить прохолодне&nbsp;— близько 16&nbsp;°C (липень). Через великий вміст родючих морських осадових відкладів величезні ділянки [[ґрунт]]у на узбережжі&nbsp;— так звані [[марші]]&nbsp;— дуже родючі. Приналежний [[Німеччина|Німеччині]] колись пустельний острів [[Гельголанд]] сьогодні є популярним [[курорт]]ом.

=== Узбережжя Нідерландів ===
[[Нідерланди]], західний сусід [[Німеччина|Німеччини]],&nbsp;— країна відносно невелика, тим не менш, довжина її берегової лінії становить 451&nbsp;км<ref>[http://netherlander.org/ Нідерланди {{ref-en}}]</ref>. Зі століття в століття захищаючи береги від руйнівних хвиль Північного моря, [[голландці]] створили цілу систему захисних валів, [[дамба|дамб]], [[канал (гідротехніка)|каналів]] і [[Шлюз (гідротехніка)|шлюзів]]. Досвід з [[осушення]] [[озеро|озер]], [[затока|заток]] і ділянок [[узбережжя]] в цих краях має давні традиції, які сьогодні примножені найскладнішою технікою, яка використовується при будівництві нових водозахисних споруд. Невід'ємна частина пейзажу [[Нідерланди|Голландії]]&nbsp;— [[вітряний млин|вітряні млини]], які допомагають перекачувати воду та перетворювати солоні [[болото|болота]] в родючі поля; саме у такий спосіб на місці затоки [[Зюйдерзеє]] свого часу виник найбільший і знаменитий [[польдер]] країни. У [[1958]] році [[Нідерланди]] розпочали реалізацію меліоративної програми «Дельта-план», і за три десятки років територія країни з 32,4&nbsp;тис.&nbsp;км² (1950)<ref>{{Cite web |url=http://bse2.ru/book_view.jsp?idn=030294&page=564&format=html |title=Большая советская энциклопедия, Том 29 {{ref-ru}} |accessdate=8 вересня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140911123622/http://bse2.ru/book_view.jsp?idn=030294&page=564&format=html |archivedate=11 вересня 2014 |deadurl=yes }}</ref> збільшилася до 36,9&nbsp;тис.&nbsp;км² (1980)<ref>http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00052/63100.htm&stpar1=3.52.1{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}</ref>. За сторіччя наполегливої праці [[голландці|голландцям]] вдалося відвоювати в моря значні площі, і сьогодні близько 40&nbsp;% території цієї держави перебуває нижче від рівня моря, а майже 35&nbsp;%&nbsp;— виступає над морем не більше ніж на 1&nbsp;м. На сході країни розташовані горбисті [[морена|моренні]] рівнини, захищені з боку моря [[моренна гряда|грядами]], які виникли тут відносно недавно&nbsp;— приблизно тисячу років тому. Голландії належать [[Західно-Фризькі острови]]. У північно-східній [[Гронінген (провінція)|провінції Гронінген]] розвідано велике [[родовище]] [[природний газ|газу]] і невеликі&nbsp;— [[нафта|нафти]].

=== Узбережжя Бельгії ===
[[Узбережжя]] [[Бельгія|Бельгії]] — це майже суцільна [[алювій|алювіальна]] [[низовина]], що підноситься над рівнем моря всього лише на 5&nbsp;м; тут теж багато родючих [[польдер]]ів, і деякі з них розташовані нижче від рівня моря. Кілька [[гряда (рельєф)|гряд]] піщаних [[дюни|дюн]] утворюють вздовж берега «захисний пояс» завширшки майже 4&nbsp;км і висотою до 30-40&nbsp;м над рівнем моря. З [[територія|території]] [[Бельгія|Бельгії]] в Північне море впадають такі повноводні річки, як [[Маас (річка)|Маас]], [[Шельда]]. Устя Рейну, Маасу, Шельди та інших річок надійно захищені від несподіваного вторгнення хвиль Північного моря системою [[гребля|гребель]], оснащених хитромудрими [[шлюз (гідротехніка)|шлюзами]].

=== Узбережжя Великої Британії ===
На заході Північне море обмежене Великою Британією, найбільшим з [[Британські острови|Британських островів]]. Це сусідство створює додаткову температурну [[аномалія|аномалію]]: взимку тут набагато тепліше, ніж в інших регіонах, що розташовані на тій же географічній [[широта|широті]]&nbsp;— середньомісячна температура січня тут коливається в межах 4-7&nbsp;°C. Водночас через близькість моря влітку біля берегів [[Велика Британія|Великої Британії]] прохолодно і температура не піднімається вище 13-17°С<ref>http://www.metoffice.gov.uk/climate/uk/averages/19712000/tmean/14.gif</ref>. Кількість [[опади|опадів]] помірна&nbsp;— 750&nbsp;мм на рік (для порівняння: на заході [[Норвегія|Норвегії]]&nbsp;— 2000-3000&nbsp;мм). У тутешніх річок зазвичай довгі воронкоподібні гирла&nbsp;— [[естуарій|естуарії]], з яких річкові осади виносяться далеко в море. У захищених від хвиль [[естуарій|естуаріях]], штучно поглиблених для зручності [[судноплавство|судноплавства]], розташовані великі [[Морський порт|морські порти]]. Один з них, шотландський [[Абердин]], раніше обслуговував риболовецькі [[флотилія|флотилії]], що промишляли в [[Північна Атлантика|Північній Атлантиці]] і Північному морі, а сьогодні це ще й великий [[промисловість|промисловий]] вузол, де сходяться [[нафтопровід|нафто-]] і [[газопровід|газопроводи]], що йдуть з родовищ Північного моря. Розвідані на [[шельф]]і запаси [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газу]] стали важливою підмогою для [[економіка|економіки]], і сьогодні [[Велика Британія]] є другим (після [[Росія|Росії]]) виробником [[вуглеводні]]в в [[Європа|Європі]]. Перші поселенці на шотландському узбережжі оселилися на [[мис]]і [[Кіннердс-Гед (мис)|Кіннердс-Гед]]. Тут було засновано місто [[Фрейзерборо]], що стало головним портом риболовецьких флотилій і центром рибопереробної промисловості. Розташований на північ від [[Шотландія|Шотландії]] [[Оркнейські острови|Оркнейський архіпелаг]] складається з майже семи десятків [[острів|островів]] площею 975&nbsp;км². Головна археологічна звабинка цих місць&nbsp;— поселення пізнього [[неоліт]]у та [[мегаліти]], побудовані за 2,5-3 тисячі років до н.&nbsp;е.. Місцеві жителі, як і в давнину, займаються ловлею риби, а також розводять велику рогату худобу й овець.

=== Узбережжя Норвегії ===
Східний кордон Північного моря частково проходить вздовж південно-західного [[узбережжя]] [[Норвегія|Норвегії]]. Для цієї ділянки [[берегова лінія|берегової лінії]] характерні [[фіорд]]и&nbsp;— вузькі, довгі, що глибоко вдаються в сушу розгалужені річкові долини зі стрімкими краями. У складно розчленованих берегів раз у раз зустрічаються невеликі, переважно скелясті острови&nbsp;— так звані [[шхери]]. У 1960-ті роки на [[шельф]]і [[Норвезьке море|Норвезького]] і Північного морів [[геологія|геологи]] виявили багаті [[родовище нафти і газу|родовища нафти і газу]], і в [[1971]] році на [[морське дно|морському дні]] було встановлено [[обладнання]] для [[Видобування нафти (газу)|видобутку цих корисних копалин]]. [[Норвегія]], ставши володаркою одного з найефективніших у світі комплексів з видобутку [[вуглеводні|вуглеводневої]] [[сировина|сировини]], швидко увійшла в десятку найбільших світових постачальників [[енергоносій|енергоносіїв]]<ref>http://www.norvegia.ru/business/oil/oilgas.htm</ref>.

=== Узбережжя Данії ===
Південніше [[Норвегія|Норвегії]], за протокою [[Скагеррак]], східна частина Північного моря обмежена данським [[півострів|півостровом]] [[Ютландія]], на західних берегах якого переважають нескінченні [[дюни]], часто розсіченим [[затока]]ми або невеликими [[озеро|озерами]]. На південь від міста [[Есберг (Данія)|Есберг]] вздовж берега протягнувся ланцюжок [[Північно-Фризькі острови|Північно-Фризьких островів]], які відділені від [[материк]]а широкими ватами&nbsp;— ділянками, що затоплюються під час [[приплив]]у. [[Економіка Данії]] тісно пов'язана з морем; в першу чергу це традиційне [[рибальство]], яке не так давно було доповнено [[видобуток|видобутком]] і переробкою виявлених на [[шельф]]і [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газу]].

== Біологія ==
''Див. також: [[Список риб Північного моря]]''
Акваторія моря займає північноморський [[екорегіон]] помірної атлантичної зоогеографічної провінції<ref name="Spalding2007"/>. У [[Зоогеографічне районування|зоогеографічному]] відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200&nbsp;м відноситься до [[Атлантична бореальна біогеографічна область|атлантичної області]] бореальної зони<ref name="ЖЖ1"/>.

Шотландське узбережжі славиться своїми численними колоніями північних олуші&nbsp;— білосніжних морських птахів з чорними маховими перами.

== Економічне значення ==
Влітку і восени в Північному морі починається [[путина (сезон)|путина]]. Північне море володіє значними рибними запасами. У морі видобувають [[тріска|тріску]], [[оселедець|оселедець атлантичний]], [[креветки|креветок]], [[палтус]] та інші [[вид (біологія)|види]] [[риби|риб]]. На [[мілина]]х рибу піймати досить легко, а рибалок буває так багато, що часом вони буквально спустошують море; у зв'язку з цим деякі держави час від часу вводять заборону на подальший [[промисел]] деяких видів.

Крім цього Північне море&nbsp;— важлива [[транспортування|транспортна артерія]]. Саме тут знаходиться головне [[перехрестя]] морських доріг світу, пролягають основні [[маршрут]]и сполучення між [[Європа|Європою]] та іншими [[континент]]ами, а [[Морський порт|порти]] [[узбережжя]] обробляють понад 20&nbsp;% усього морського [[вантажопотік|вантажопотоку]] планети.
На Північному морі розташовані найбільші [[морський порт|морські порти]] світу&nbsp;— [[Амстердам]] і [[Роттердам]] у [[Нідерланди|Голландії]] , [[Антверпен]]&nbsp;— в [[Бельгія|Бельгії]], [[Гамбург]], [[Бремен]] і [[Вільгельмсгафен]]&nbsp;— в [[Німеччина|Німеччині]], [[Лондон]], [[Кінґстон-апон-Халл]] і [[Ньюкасл-апон-Тайн]]&nbsp;— у [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Осло]] і [[Берґен]]&nbsp;— в [[Норвегія|Норвегії]].

=== Шельфові родовища нафти і газу ===
{{see also|Нафтогазоносна область Північного моря}}
Північне море, що досі залишається одним з найважливіших джерел [[енергоресурси|енергоресурсів]] для [[Норвегія|Норвегії]], а також [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Нідерланди|Нідерландів]] і ряду інших країн [[Європейський союз|Європейського союзу]],&nbsp;— один з найважливіших у світі [[нафтогазоносна область|нафтогазоносних районів]].

Найсприятливіші умови для утворення [[шельф]]ових [[родовище нафти і газу|родовищ нафти і газу]] складаються на мілководді, в початковій стадії формування [[осадові гірські породи|осадових порід]] (т.&nbsp;зв. процес [[седиментація|седиментації]]). Саме таким місцем і виявилося Північне море, майже все дно якого являє собою ряд величезних [[Нафтогазоносна провінція|нафтогазоносних провінцій]]. 150&nbsp;млн років тому у водах цієї неглибокої [[водойма|водойми]] відсоток [[кисень|кисню]] був набагато меншим, ніж сьогодні і це уповільнювало розкладання [[органічні речовини|органічних речовин]], що активно накопичувалися. За відповідних [[температура|температури]], [[тиск]], а також завдяки роботі [[бактерії|бактерій]] [[органічні речовини|органіка]] поступово трансформувалася в [[родовище вуглеводнів|родовища вуглеводнів]].

[[Файл:North Sea oil platform.jpg|міні|праворуч|200пкс|Нафтова платформа в Датському секторі Північного моря.]]
Активні пошуки шельфових [[родовище нафти і газу|родовищ нафти та підземного газу]] почалися на [[шельф]]і Північного моря майже відразу ж після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] (у [[1950-і|50-х роках]] [[20 століття|XX століття]])<ref>[http://www.oilru.com/nr/56/186/ Шкура неубитого медведя. Нефть России, №&nbsp;8, август 1999 {{ref-ru}}]</ref>, а перші обнадійливі результати були отримані в кінці [[1960-і|1960-х років]]. З [[1971]] року почалася [[Експлуатація родовища|експлуатація]] розвіданих родовищ, першим і найбагатшим з яких виявилося [[Норвезьке газоносне поле Екофіск]] ({{lang-no|Ekofiskfeltet}}), звідки вже через шість років «блакитне паливо» по [[газопровід|газопроводу]] довжиною 442&nbsp;км почало надходити до німецького міста [[Емден]] ({{lang-de|Emden}}). Незабаром норвежці розвідали ще кілька великих родовищ&nbsp;— [[Фрігг]] ({{lang-no|Friggfeltet}}), [[Статфіорд]] ({{lang-no|Statfjordfeltet}}), [[Хеймдал]] ({{lang-no|Heimdalfeltet}}), {{нп|Озеберґ||no|Osebergfeltet}} ({{lang-no|Osebergfeltet}}), {{нп|Ґуллфакс||no|Gullfaksfeltet}} ({{lang-no|Gullfaksfeltet}}) (їх освоюють з [[1970-і|1970]]-[[1980-ті|80-х років]]), а потім і [[Тролл]] ({{lang-no|Trollfeltet}})&nbsp;— найбільше в Північному морі (воно знаходиться за 60&nbsp;км від берега). З [[бурова платформа|бурових платформ]] на берег йде сирий газ, де його очищують і по [[газопровід|трубопроводу]] довжиною 1&nbsp;100&nbsp;км поставляють до [[Бельгія|Бельгії]] і [[Німеччина|Німеччини]]. Відмовившись від обробки газу на місці його видобутку, газовики не тільки збільшили добовий видобуток до 100&nbsp;млн&nbsp;м³, а й перевели роботу [[бурова платформа|платформи]] в автоматичний режим, керуючи нею з берега. Норвезький газ надходить у [[Німеччина|Німеччину]], [[Бельгія|Бельгію]], [[Велика Британія|Велику Британію]] та [[Франція|Францію]] двома магістралями, з яких східна йде до [[Німеччина|Німеччини]] (три газопроводи: Норпайп, Європайп і Європайп ΙΙ), а західна гілка постачає газ в [[Бельгія|Бельгію]] (Зеєпайп) та [[Франція|Францію]] (Франпайп); споруджений газопровід і до [[Британські острови|Британських островів]] (Вестерлед). Загальна пропускна здатність всієї системи&nbsp;— понад 286&nbsp;млн&nbsp;м³ на день<ref>[http://www.gassco.no/wps/wcm/connect/gassco-en/Gassco/Home/norsk-gass/gas-transport-system/ Gassco | Transport system {{ref-no}}]</ref>.

Біля берегів [[Шотландія|Шотландії]] також знайшли кілька [[родовище нафти і газу|родовищ нафти і газу]], перше з яких&nbsp;— [[Фортіс]] ({{lang-en|Forties}})&nbsp;— знаходиться за 180&nbsp;км від берега; сьогодні по [[трубопровід|трубопроводу]], прокладеному по дну затоки [[Груден]], [[нафта]] з цього родовища надходить у [[Абердин]], що став найбільшим на берегах Північного моря центром [[нафтопереробка|нафтопереробки]]. Характерні силуети [[бурова платформа|нафтовидобувних платформ]] сьогодні можна зустріти у відкритому морі, починаючи від Леман-Банк, що знаходиться на широті міста [[Бектон]] в південній частині Північного моря, до найпівнічніших регіонів&nbsp;— як, наприклад, нафтоносна провінція Беріл на широті [[Оркнейські острови|Оркнейських островів]]. Також біля берегу графства [[Лінкольншир]] розташоване [[Вікінг (газове родовище)|газове родовище Вікінг]], продукція якого доставляється по газопроводу діаметром 700&nbsp;мм та довжиною 138&nbsp;км від платформи-хабу Viking AR на береговий приймальний термінал, що входить до системи [[LOGGS]].

У данській зоні знаходяться нафтогазові родовища [[Тіра (газонафтове родовище)|Тіра]] та [[Дан (нафтогазове родовище)|Дан]].

Весь [[шельф]] Північного моря поділений між [[Велика Британія|Великою Британією]], [[Норвегія|Норвегією]], [[Данія|Данією]], [[Німеччина|Німеччиною]] і [[Нідерланди|Голландією]] на економічні зони експлуатації. Найбільші [[родовище вуглеводнів|родовища вуглеводневої сировини]] належать [[Велика Британія|Великій Британії]] та [[Норвегія|Норвегії]]: щорічно обидві ці країни видобувають як мінімум по 100&nbsp;млн&nbsp;т [[нафта|нафти]]<ref>[http://www.cfin.ru/press/practical/2003-10/05.shtml Мировой рынок нефти: тенденции развития и особенности ценообразования. Журнал 'Практический маркетинг' №&nbsp;10 2003 {{ref-ru}}]</ref><ref>[http://www.mineral.ru/Facts/stat/124/214/index.html Нефть {{ref-ru}}]</ref>. Від глибини залягання [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газу]], а також природних умов залежить і ступінь технічної складності видобутку (наприклад, розробка британського {{нп|родовище Леман-Банк|родовища Леман-Банк|en|Bacton Gas Terminal#Leman}} ведеться на глибині 30&nbsp;м, [[Фортіс]]&nbsp;— 115&nbsp;м, Беріл ({{lang-en|Bereel}})&nbsp;— 125&nbsp;м, а норвезького [[Екофіск]] ({{lang-no|Ekofiskfeltet}})&nbsp;— на глибині&nbsp;70 м), хоча майже 90&nbsp;% нафти з [[шельф]]ових [[родовище|родовищ]] видобувається з глибин, що не перевищують 60&nbsp;м. З технічної точки зору найскладніша ділянка [[Морське дно|дна]] знаходиться між норвезьким [[родовище]]м [[Екофіск]] і [[узбережжя]]м цієї країни.

До найбагатших [[родовище нафти і газу|родовищ нафти і газу]] з [[Морське дно|морського дна]] прокладені [[трубопровід|труби]] великого діаметра; деякі [[трубопровід|трубопроводи]] досягають декількох сотень кілометрів в довжину. У залежності від [[рельєф географічний|рельєфу]] дна і [[морська течія|морських течій]] трубопроводи кріплять до дна за допомогою скельних або бетонних блоків, що лежать на бетонних же [[опора (конструкція)|опорах]]. Але і в цих випадках не виключена небезпека пошкодження [[трубопровід|трубопроводу]] [[якір судновий|якорями]] [[судно|суден]] або [[снасть риболовецька|риболовецькими снастями]], а також донними осадами, що переміщуються під час [[шторм]]ів; велику загрозу для [[довкілля]] представляє і [[корозія трубопроводів|корозія труб]]. Щоб убезпечити таку підводну споруду, дно вздовж [[трубопровід|трубопроводу]] вистилають спеціальними матами, які ще називають «підводними газонами».

== Порти ==
* [[Нідерланди]]
*: [[Роттердам]]
*: [[Амстердам]]
*: [[Дордрехт]]
*: [[Гронінген]]
*: [[Гарлем (Нідерланди)|Гарлем]]
*: [[Маастрихт]]
*: [[Порт Роттердама|Роттердам]]
*: [[Утрехт]]
* [[Велика Британія]]
*: [[Абердин]]
*: [[Дувр]]
*: [[Гренджмут]]
*: [[Керкволл]]
*: [[Лервік]]
*: [[Пітергед]]
*: [[Лондон]]
*: [[Единбург]]
* [[Бельгія]]
*:[[Антверпен]]
*: [[Брюсель|Брюссель]]
*: [[Льєж]]
* [[Данія]]
*: [[Ольборґ]]
* [[Німеччина]]
*: [[Гамбург|Гамбурґ]]
*: [[Бремен]]
*: [[Бремергафен]]
*: [[Куксгафен]]
*: [[Емден]]
*: [[Ольденбург]]
* [[Норвегія]]
*: [[Берген]]
*: [[Осло]]
*: [[Гауґесунн]]
*: [[Ставангер]]

== Екологія ==
Води [[затока|заток]] і [[фіорд]]ів болісно реагують навіть на незначне [[забруднення]] [[комунальне господарство|комунальними]], [[промисловість|промисловими]] або [[сільське господарство|сільськогосподарськими]] [[відходи|відходами]]; для [[екологічна безпека|екологічного балансу]] [[Окраїнне море|окраїнних морів]]&nbsp;— наприклад, [[Балтійське море|Балтійського]], [[Середземне море|Середземного]] чи Північного&nbsp;— ця небезпека також досить велика. Стаючи частиною [[харчовий ланцюжок|харчових ланцюгів]] [[рослини|рослин]] і [[тварини|тварин]], забруднення стають причиною їх загибелі або поступового [[виродження]]; за добу в Північне море потрапляє майже 400 тис. т відходів.

Як наслідок змивання в море сільськогосподарських добрив, розрахованих на підвищення врожаю, у Північне море з Балтійського виноситься маса дрібних водоростей&nbsp;— фітопланктону&nbsp;— першої ланки харчового ланцюга.

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="ФГАМ1964">{{ref-ru}} Физико-географический атлас мира.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964.&nbsp;— 298 с.</ref><!--http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam-->
<ref name="Атлас7">Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач [[Скуратович Олег Ярославович|Скуратович О. Я.]]&nbsp;— {{comment|К.|Київ}} : [[ДНВП «Картографія»]], 2008.</ref>
<ref name="Spalding2007">{{ref-en}} ''Mark D. Spalding'' et al. [http://bioscience.oxfordjournals.org/content/57/7/573.abstract Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas.] [[BioScience]] Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707</ref>
<ref name="ЖЖ1">{{ref-ru}} [[Жизнь животных]]. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора [[Зенкевич Лев Олександрович|Л.&nbsp;А.&nbsp;Зенкевича]].&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Просвещение, 1968.&nbsp;— с. 576.</ref>

<ref name=Glennie1998>{{Cite book
|last =Glennie
|first = K. W.
|year = 1998
|title = Petroleum Geology of the North Sea: Basic Concepts and Recent Advances
|publisher =Blackwell Publishing
|pages =11–12
|url = https://books.google.com/?id=BRoJwOzO3NUC&pg=PA11|isbn=978-0-632-03845-9}}</ref>

<ref name=Ziegler1975>{{cite journal
|last = Ziegler
|first = P. A.
|title = Geologic Evolution of North Sea and Its Tectonic Framework
|journal=AAPG Bulletin
|volume =59
|year=1975
|doi = 10.1306/83D91F2E-16C7-11D7-8645000102C1865D}}</ref>

<ref name=Ziegler1990>{{cite book
|last1 = Ziegler
|first1 = Peter A.
|author2 = Shell International Petroleum Company
|title = Geological Atlas of Western and Central Europe: 1990
|url = http://books.google.com/books?id=D3kSAQAAIAAJ&q=9789066441255&dq=9789066441255&hl=en&sa=X&ei=oz3LUufMFJHOkQfkw4CQAg&ved=0CEoQ6AEwAA
|accessdate=January 6, 2014
|year=1990
|publisher = Geological Society
|isbn=978 9066441255
|pages=150–156
|chapter=Cenozoic Northwest European Basin, North Sea Basin}}</ref>
}}

== Посилання ==
{{commons|North Sea}}

{{Моря}}
{{ВП-портали|Географія|Океанологія|Європа}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Моря Атлантичного океану]]
[[Категорія:Моря за алфавітом]]
[[Категорія:Моря Європи]]