Півні́чна гру́па ві́йськ (ПнГВ, рос. СГВ)  — військово-територіальне формування ЗС СССР (Радянської Армії й Військово-морського флоту), одне з 4-х подібних, що перебували за межами СРСР і його військових округів і флотів, на території східно-європейських країн — союзників по Організації Варшавського договору, що дислокувалося на території Польської Народної Республіки.

Історія СГВ

Розміщення радянських військ у Сілезії й Померанії, переданих від Німеччини, у зв'язку з рішеннями Ялтинської конференції союзників, до складу Польщі, було визначено договором між СРСР і ПНР від 21 квітня 1945 року.

Практичні заходи щодо створення Північної групи військ, що поєднувала відповідні війська на території Польщі, були визначені Директивою Ставки Верховного Головнокомандування (ВГК) № 269 від 29 травня 1945 року.

Північна група військ (ПнГВ) була створена в червні 1945 на базі 2-го Білоруського фронту. Відповідно до цієї директиви Головний штаб повинен був розташуватися в місті Лодзь (тимчасово в районі Бромберг). Підписали цю директиву Верховний Головнокомандувач І. В. Сталін і начальник Генерального штабу генерал армії Антонов О.І..

Згодом Головний штаб СГВ розташувався в місті Легница (до 1945 року німецьке місто Лигниц), у якому він перебував до 1984 року. У Польщі Легницу називали «Малою Москвою». З Легници Головний штаб був передислокований у місто Свидницу, в якому й перебував до моменту виводу ПнГВ на територію СРСР.

Командувачі

  • Маршал Радянського Союзу Рокоссовський К.К. (29 травня 1945 — жовтень 1949)
  • генерал-полковник Трубніков (жовтень 1949 — 1950)
  • генерал-лейтенант А. І. Радзиєвський (1950-1952)
  • генерал-лейтенант М.П. Константинов (1952-1955)
  • генерал армии К.Н. Галицький (1955-1958)
  • генерал-полковник Г.І. Хетагуров (1958-1963)
  • генерал-полковник С.С. Маряхин (1963- липень 1964)
  • генерал-лейтенант А.П. Рудаков (липень - листопад 1964)
  • генерал-полковник Г.В. Бакланов (листопад 1964 - 19 квітня 1967)
  • генерал-полковник І.Н. Шкадов (19 квітня 1967 - 1968)
  • генерал-полковник М.Т. Танков (1968 - 1973)
  • генерал-полковник І.А. Герасимов (1973 - 1975)
  • генерал-полковник О.Ф. Кулишєв (1975 - 1978)
  • генерал-полковник Ю.Ф. Зарудин (1978 - 1984)
  • генерал-полковник А.В. Ковтунов (1984 - лютий 1987)
  • генерал-лейтенант І.І. Корбутов(лютий 1987 - червень 1989)
  • генерал-полковник В.П. Дубинин(червень 1989 1992)
  • генерал-полковник Л.І. Ковалев (1992 - 1993)

Джерела

Література