Відмінності між версіями «Публіцистика»

журналістика без претензії на об'єктивність
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (робот додав: it:Editorialista)
(→‎Посилання: + Вікіцитати)
 
(Не показані 30 проміжних версій 18 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Журналізм}}
'''Публіци́стика''' — вид [[література|літератури]], присвячений суспільно-політичним питанням та іншим проблемам суспільства, зокрема історичним та науковим, актуальним для сучасності та майбутнього, а також твори на цю тему — [[стаття|статті]], [[нарис]]и, [[памфлет]]и, [[фейлетон]]и тощо. Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється припустимістю певної оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє. Мета публіцистики — зміна суспільної свідомості.
 
  +
'''Публіци́стика''' (від {{lang-la|publicum}} &nbsp;— «громадськість»)&nbsp;— напрям [[література|літературної]] і [[журналістика|журналістської]] [[творчість|творчості]], який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на [[громадська думка|суспільну думку]] та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби [[логіка|логічного]] [[мислення]] та емоційного впливу<ref>[https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:dJfsj7m5ySkJ:www.lnu.edu.ua/faculty/jur/publications/visnyk30/Visnyk%252030_P1_03_Tytarenko.pdf+&hl=uk&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESjhQzEYXV094T_5v8_8IGLSWTiuIpY7as-ztOzzRwbeD8nveo4ax-eNsKrlimG9CjUUf-chLQKHazZoV-5M4xY7ZB6iMjuOvLmtNNhrd6ZjBXfFv_5wh3BzRNx5LkOAUkVwlGRr&sig=AHIEtbTEwTGp5Yg6IhNo2P3xx-a3wu98lA Феномен публіцистики: проблема дефініційї]&nbsp;— Титаренко М., Науковий вісник Львівського університету, 2007</ref>.
   
  +
Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє.
Принципова протилежність публіцистиці&nbsp;— [[белетристика]].
 
   
  +
== Призначення публіцистики ==
== Дивіться також ==
 
  +
[[Файл:Драгоманов М. Чудацькі думки про украінську національну справу, 1892.jpg|250px|thumb|справа|[[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]], «Чудацькі думки про українську національну справу».]]
  +
У публіцистики є два основних призначення:
  +
  +
* утворювати громадську думку;
  +
  +
* викликати прагнення зміни або навпаки збереження дійсного суспільного ладу.
  +
  +
[[Публіцист]] не просто описує чи поєднує дані, повідомляє про сучасні виклики&nbsp;— він роз'яснює й переконує, обговорює й викриває, закликає до дії, підштовхує до певного рішення. У публіцистичних творах з'єднуються мовно-образні особливості [[наукове дослідження|наукового дослідження]] і [[оратор]]ського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови.[1]
  +
  +
Важливою властивістю сучасної публіцистики є її науковість. «Сплав» науки і публіцистики виражається в прагненні журналістів всебічно осмислити підняте питання, дати зважену й точну оцінку висвітленому явищу, довести до кожного отримувача свою правоту, переконати його не безпідставними доказами, а цифрами, точними даними, логічними підтвердженнями, посиланнями на першоджерела. Поважне і глибоке дослідження суспільних непорозумінь, викликів свіжість думки і слова, достовірність&nbsp;— ось ознаки, які дозволяють говорити сьогодні про публіцистику як різновид ледь не наукової діяльності.
  +
  +
== Напрями публіцистики ==
  +
До публіцистичних жанрів належать: [[есе]], [[нарис]], [[замальовка]], [[фейлетон]], [[памфлет]], [[гумореска]], [[байка]], [[пародія]], хроніка, портрет.
  +
 
== Див. також ==
 
* [[Публіцист]]
 
* [[Публіцист]]
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
  +
  +
== Джерела ==
  +
# Михайлин І.&nbsp;Л.&nbsp;Основи журналістики, Навчальний посібник.&nbsp;— К: Центр учбової літератури, 2011.
   
 
== Література ==
 
== Література ==
  +
* ''В. Портников''. Політична публіцистика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.:Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.590 ISBN 978-966-611-818-2
* Публіцистика // {{МФЕ}}&nbsp;— С.&nbsp;344.
 
  +
* Телевізійна публіцистика: методологія, методи, майстерність / Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Шаповал; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка.&nbsp;— Л., 2002.&nbsp;— 232 c.&nbsp;— Бібліогр.: 223 назв.
* Публіцистика // {{ЛЗЕ/2}}&nbsp;— С.&nbsp;296—297.
 
   
  +
== Посилання ==
{{lit-stub}}
 
  +
{{Вікіцитати1}}
  +
* {{УМЕ-5|назва статті=Публіцистика музична|сторінка=510-511}}
  +
* {{ЛЗЕ2|частина=Публіцистика|сторінки=296-297}}
  +
* {{ЛЗПЛ2001|частина =Публіцистика і література|сторінки =463}}
 
{{Journalism-stub}}
   
[[Категорія:Література]]
 
 
[[Категорія:Літературні жанри]]
 
[[Категорія:Літературні жанри]]
[[Категорія:Журналістика]]
+
[[Категорія:Жанри журналістики]]
 
[[Категорія:Публіцистика|*]]
 
[[az:Publisistika]]
 
[[be:Публіцыстыка]]
 
[[bg:Публицистика]]
 
[[ca:Article d'opinió]]
 
[[cs:Publicistika]]
 
[[cv:Публицистика]]
 
[[en:Opinion journalism]]
 
[[es:Periodismo de opinión]]
 
[[he:פובליציסטיקה]]
 
[[hr:Publicistika]]
 
[[it:Editorialista]]
 
[[ka:პუბლიცისტიკა]]
 
[[kaa:Publitsistika]]
 
[[kk:Көсемсөз]]
 
[[pl:Publicystyka]]
 
[[ru:Публицистика]]
 
[[sk:Publicistika]]
 
[[sv:Publicist]]
 

Поточна версія на 00:50, 29 серпня 2021

Публіци́стика (від лат. publicum  — «громадськість») — напрям літературної і журналістської творчості, який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на суспільну думку та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби логічного мислення та емоційного впливу[1].

Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє.

Призначення публіцистикиРедагувати

 
Михайло Драгоманов, «Чудацькі думки про українську національну справу».

У публіцистики є два основних призначення:

  • утворювати громадську думку;
  • викликати прагнення зміни або навпаки збереження дійсного суспільного ладу.

Публіцист не просто описує чи поєднує дані, повідомляє про сучасні виклики — він роз'яснює й переконує, обговорює й викриває, закликає до дії, підштовхує до певного рішення. У публіцистичних творах з'єднуються мовно-образні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови.[1]

Важливою властивістю сучасної публіцистики є її науковість. «Сплав» науки і публіцистики виражається в прагненні журналістів всебічно осмислити підняте питання, дати зважену й точну оцінку висвітленому явищу, довести до кожного отримувача свою правоту, переконати його не безпідставними доказами, а цифрами, точними даними, логічними підтвердженнями, посиланнями на першоджерела. Поважне і глибоке дослідження суспільних непорозумінь, викликів свіжість думки і слова, достовірність — ось ознаки, які дозволяють говорити сьогодні про публіцистику як різновид ледь не наукової діяльності.

Напрями публіцистикиРедагувати

До публіцистичних жанрів належать: есе, нарис, замальовка, фейлетон, памфлет, гумореска, байка, пародія, хроніка, портрет.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Феномен публіцистики: проблема дефініційї — Титаренко М., Науковий вісник Львівського університету, 2007

ДжерелаРедагувати

  1. Михайлин І. Л. Основи журналістики, Навчальний посібник. — К: Центр учбової літератури, 2011.

ЛітератураРедагувати

  • В. Портников. Політична публіцистика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.590 ISBN 978-966-611-818-2
  • Телевізійна публіцистика: методологія, методи, майстерність / Ю. Г. Шаповал; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 232 c. — Бібліогр.: 223 назв.

ПосиланняРедагувати