Пролетаріат: відмінності між версіями

соціальний клас
[неперевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 46 проміжних версій 23 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Pyramid of Capitalist System.png|thumb|250px|A 1911 Industrial Worker publication advocating industrial unionism based on a critique of capitalism.]]
[[Файл:Pyramid of Capitalist System.jpg|thumb|Піраміда капіталістичної системи, 1911]]
'''Пролетаріат''' (від {{lang-la|proletarius}}) — найбідніший клас [[суспільство|суспільства]], представники якого живуть у злиднях і позбавлені всіх благ громадянства.


'''Пролетаріа́т''' (від {{lang-la|proles}} — «потомство» та {{lang-la|proletarius}} — нижчий клас у [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]]) — нижчий, бідніший [[соціальний клас]] суспільства, який не має власності на [[засоби виробництва]] і для якого основним джерелом засобів для життя є продаж власної [[Робоча сила|робочої сили]].
==Етимологія==
[[етимологія|Етимологічно]] походить від {{lang-la|prōlētãrius}} «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»<ref name="К-М">[[Етимологічний словник української мови]]: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В.Т.Коломієць, В.Г.Скляренко - 2003. - 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)</ref>


== Етимологія ==
«Ті, хто належить до нижніх [[Соціальна ієрархія|верств]] населення». У часи [[Давній Рим|античного Риму]] цим словом звався [[Соціальна ієрархія|соціальний прошарок]] безземельних (без власності), але не [[раби|рабів]]. Дефіниція зрозуміла в тому сенсі, що пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства ({{lang-la|proles}}).
[[Етимологія|Етимологічно]] походить від {{lang-la|prōlētãrius}} «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»<ref name="К-М">[[Етимологічний словник української мови]]: У 7 т./ Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —.&nbsp;— (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін. Ред.тому: В.&nbsp;Т.&nbsp;Коломієць, В.&nbsp;Г.&nbsp;Скляренко&nbsp;— 2003.&nbsp;— 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)</ref>


У часи [[Давній Рим|античного Риму]] «пролетаріатом» звався [[Соціальна ієрархія|соціальний прошарок]] людей безземельних (без власності), але не [[раби|рабів]]. Тобто, пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства ({{lang-la|proles}}).
Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]]&nbsp;— початку [[19 століття]]&nbsp;— епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із іншіх соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[Конфлікт соціальний|соціальних конфліктів]] в іншіх країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну Европу]].


Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]]&nbsp;— початку [[19 століття]]&nbsp;— епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[соціальний конфлікт|соціальних конфліктів]] в інших країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну Європу]].
== Пролетарська філософія і ідеологія ==
Поняття ''протелетаріат'' посідає одне з центральних місць у [[марксистська соціологія|соціології марксизму]].
Як [[соціальний клас]] пролетаріат у [[марксизм|марксистському]] розумінні ототожнювався з міським [[Робітництво|робітничим класом]] на противагу селянству тощо, але інші науковці вживають цей термін для того, щоб одним словом охопити всіх «незаможних». У сучасному марксизмі «пролетаріат» розуміється як предмет процесу пролетаризації певних класів на відміну від «обуржуазнення» інших класів. Тобто місце пролератіату та його політично-економічне становище сприймається у співвідношенні з місцем та становищем інших класів.


== Пролетаріат у марксизмі ==
За марксовою [[Теорії безкласового суспільства|теорією безкласового суспільства]] пролетаріат є передовим класом, що прискорює еволюцію-перехід суспільства від класового (буржуазного) стану до безкласового ([[комунізм|«комуністичного»]]). Це «прискорення» йде шляхом [[Пролетарська революція|«пролетарської революції»]], у якій пролетаріат відіграє провідну роль.
Поняття ''пролетаріат'' посідає одне з центральних місць у [[марксистська соціологія|соціології марксизму]].
[[Держава]], як суспільний інститут, що знаходиться у руках панівних класів, (за [[Маркс]]ом, а потім [[Ленін]]им) повинна поступово «відмерти». Для подолання опору залишків правлячих класів&nbsp;— в «перехідний період»&nbsp;— на місці «буржуазної» держави постає держава [[Диктатура пролетаріату|«диктатури пролетаріату»]], в якій провідною політичною силою є [[пролетарські партії|«пролетарська партія»]]. У СРСР керівна партія [[КПРС]] (ВКПб) до початку 60-х років офіційно вважалася «пролетарською» партією або «партією пролетаріату, що переміг».
Як [[соціальний клас]] пролетаріат у [[марксизм|марксистському]] розумінні є класом, який ''не володіє правом власності на [[засоби виробництва]]'' і таким чином ототожнювався з міським [[Робітництво|робітничим класом]] на противагу селянству тощо, але інші науковці вживають цей термін для того, щоб одним словом охопити всіх «незаможних».

== Пролетарська партія ==
У дійсності диктатура пролетаріату в Росії і в її країнах-сателітах була диктатурою однієї комуністичної («пролетарської») партії, побудованою на принципах диктаторського централізму (за [[Ленін]]им&nbsp;— «[[демократичний централізм]]»). З метою утримання своєї влади ця партія використовувала в пропагандиській лексиці марксиську пролетарську фразеологію, постійно акцентуючи, що влада в країні належить «робітничому класу». Проте, насправді, в керівних органах партії робітників («пролетарів») практично&nbsp;— починаючи [[Ленін|ленінським]] Центральним Комітетом [[РСДРП]] («більшовики») і кінчаючи [[Брежнєв|брежнєвським]] ЦК і Політбюро&nbsp;— ніколи не було. Ядро партії за походженням створювали: російські міщани-[[Інтелігенція|інтелігенти]] ([[Лев Мартов]], П.&nbsp;Б.&nbsp;Аксельрод), прикажчики (В.&nbsp;П.&nbsp;Ногін, В.&nbsp;М.&nbsp;Молотов), із родини держслужбовців (В.&nbsp;О.&nbsp;Левицький В. О., Н.&nbsp;В.&nbsp;Криленко, [[В.І.Ленін]]&nbsp;— із родини іменного дворянина), з родини купців (А.&nbsp;А.&nbsp;Йоффе, А.&nbsp;С.&nbsp;Мартинов), землевласника-арендаря ([[Л.Д.Троцький]]), збіднілі дрібні дворяни ([[Г.В.Плеханов]], [[А.В.Луначарський]], [[Ф.Е.Дзержинський]]). Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту 1917]] її керівні органи поповнювались з рядів декласованих ([[Маргінал|маргінальних]]) прошарків суспільства, а іноді і осіб з відверто кримінальним минулим ([[Й.В.Сталін]])


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 23: Рядок 18:


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Люмпени|Люмпенпролетаріат]]
* [[Коморники]]


* [[Диктатура пролетаріату]]
== Джерела ==
* [[Люмпени|Люмпен-пролетаріат]]
* Маркс,К., Енгельс,Ф.: Маніфест Комуністичної партії.
* Енциклопедія політичної думки.&nbsp;— К.: Дух і Літера, 2000.


== Література ==
{{Вікіцитати1}}
* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/12/marx-engels-proletariat/ Карл Маркс, Фрідріх Енґельс. Про пролетаріят (1845)]
* Ф. Енґельс. Становище робітничої кляси в Англії 1844 року [1845] / Пер. з нім. О.Соболева. — Харків: Партвидав «Пролетар», 1932. — 321 стор.
* I. Буржуа й пролєтарі; II. Пролєтарі та комунїсти [1848] // К. Маркс, Ф. Енґельс. Комунїстичний маніфест. — Клівленд: Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії, 1917. — Стор. 5-40.
* К. Маркс. Наймана праця і капітал // Карл Маркс. Вибрані твори. Том 1 / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ, Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. — Стор. 198-224.
* А. Вебер. Рабочий класс, или пролетариат // «Философская энциклопедия». — Т. 4. / Ред. коллект.: Ф. В. Константинов (главный редактор) и др. Институт философии АН СССР. — Москва: «Советская энциклопедия», 1971. — С. 438–443.
* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/16/antunes-the-new-proletarians/ Рікардо Антунес. Новий пролєтаріят на зламі століття (1999)]
* ''Малюк А.'' [http://commons.com.ua/sootnoshenie-ponyatij-proletariat-i-rabochij-klass-v-usloviyah-sovremennoj-mirovoj-kapitalisticheskoj-ekonomiki/ Соотношение понятий «пролетариат» и «рабочий класс» в условиях современной мировой капиталистической экономики] // [[Спільне (журнал)|Спільне]]. — 23.05.2016.
* Tom Bottomore. Working Class // Tom Bottomore (ed.). A Dictionary of Marxist Thought (2nd edition). Oxford: Blackwell Publishers Ltd., 1991. Pp. 585–587.
* Peter Decker, Konrad Hecker: Das Proletariat. Politisch emanzipiert – Sozial diszipliniert – Global ausgenutzt – Nationalistisch verdorben – Die große Karriere der lohnarbeitenden Klasse kommt an ihr gerechtes Ende. GegenStandpunkt Verlag, München 2002.
* Хлібова Л. В. Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Хлібова. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Istoria/21080.doc.htm

== Посилання ==
*{{УМЕ12|частина=Пролетаріят|сторінки=1513}}

{{socio-stub}}

[[Категорія:Пролетаріат|*]]
[[Категорія:Марксизм]]
[[Категорія:Марксизм]]
[[Категорія:Соціальний статус]]
[[Категорія:Соціальна структура та стратифікація]]
[[Категорія:Соціальна структура та стратифікація]]
[[Категорія:Марксистська філософія]]
[[Категорія:Марксистська філософія]]
[[Категорія:політичний клас]]

[[an:Proletariato]]
[[ar:بروليتاريا]]
[[arz:بروليتاريا]]
[[ast:Proletariáu]]
[[be:Пралетарыят]]
[[be-x-old:Пралетарыят]]
[[ca:Proletariat]]
[[cs:Proletariát]]
[[da:Proletariat]]
[[de:Proletariat]]
[[el:Προλεταριάτο]]
[[en:Proletariat]]
[[eo:Proleto]]
[[es:Proletariado]]
[[et:Proletariaat]]
[[eu:Proletario]]
[[fa:پرولتاریا]]
[[fi:Proletariaatti]]
[[fr:Prolétariat]]
[[gl:Proletariado]]
[[he:מעמד הפועלים]]
[[hr:Proleteri]]
[[hu:Proletariátus]]
[[hy:Պրոլետարիատ]]
[[id:Proletariat]]
[[io:Proletariaro]]
[[it:Proletariato]]
[[ja:プロレタリアート]]
[[ka:პროლეტარიატი]]
[[kk:Пролетариат гегемониясы]]
[[ko:프롤레타리아트]]
[[ku:Prolêtar]]
[[ky:Пролетариат]]
[[lt:Proletariatas]]
[[lv:Proletariāts]]
[[ms:Proletariat]]
[[nl:Proletariaat]]
[[pl:Proletariat]]
[[pnb:پرولتاریہ]]
[[pt:Proletariado]]
[[ro:Proletariat]]
[[ru:Пролетариат]]
[[sh:Proletarijat]]
[[simple:Proletariat]]
[[sk:Proletariát (marxizmus)]]
[[sl:Proletariat]]
[[sr:Пролетаријат]]
[[sv:Proletariat]]
[[tr:Proletarya]]
[[wuu:无产阶级]]
[[zh:无产阶级]]
[[zh-min-nan:Bû-sán-kai-kip]]

Поточна версія на 07:05, 26 вересня 2021

Пролетаріа́т (від лат. proles — «потомство» та лат. proletarius — нижчий клас у Стародавньому Римі) — нижчий, бідніший соціальний клас суспільства, який не має власності на засоби виробництва і для якого основним джерелом засобів для життя є продаж власної робочої сили.

Піраміда капіталістичної системи, 1911

ЕтимологіяРедагувати

Етимологічно походить від лат. prōlētãrius «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»[1]

У часи античного Риму «пролетаріатом» звався соціальний прошарок людей безземельних (без власності), але не рабів. Тобто, пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства (лат. proles).

Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період Нового часу кінця 18 ст. — початку 19 століття — епохи індустріальної революції і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого селянства. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці Західної Європи у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню соціальних конфліктів в інших країнах Європи. На початку 20 століття ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на Східну Європу.

Пролетаріат у марксизміРедагувати

Поняття пролетаріат посідає одне з центральних місць у соціології марксизму. Як соціальний клас пролетаріат у марксистському розумінні є класом, який не володіє правом власності на засоби виробництва і таким чином ототожнювався з міським робітничим класом на противагу селянству тощо, але інші науковці вживають цей термін для того, щоб одним словом охопити всіх «незаможних».

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Карл Маркс, Фрідріх Енґельс. Про пролетаріят (1845)
  • Ф. Енґельс. Становище робітничої кляси в Англії 1844 року [1845] / Пер. з нім. О.Соболева. — Харків: Партвидав «Пролетар», 1932. — 321 стор.
  • I. Буржуа й пролєтарі; II. Пролєтарі та комунїсти [1848] // К. Маркс, Ф. Енґельс. Комунїстичний маніфест. — Клівленд: Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії, 1917. — Стор. 5-40.
  • К. Маркс. Наймана праця і капітал // Карл Маркс. Вибрані твори. Том 1 / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ, Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. — Стор. 198-224.
  • А. Вебер. Рабочий класс, или пролетариат // «Философская энциклопедия». — Т. 4. / Ред. коллект.: Ф. В. Константинов (главный редактор) и др. Институт философии АН СССР. — Москва: «Советская энциклопедия», 1971. — С. 438–443.
  • Рікардо Антунес. Новий пролєтаріят на зламі століття (1999)
  • Малюк А. Соотношение понятий «пролетариат» и «рабочий класс» в условиях современной мировой капиталистической экономики // Спільне. — 23.05.2016.
  • Tom Bottomore. Working Class // Tom Bottomore (ed.). A Dictionary of Marxist Thought (2nd edition). Oxford: Blackwell Publishers Ltd., 1991. Pp. 585–587.
  • Peter Decker, Konrad Hecker: Das Proletariat. Politisch emanzipiert – Sozial diszipliniert – Global ausgenutzt – Nationalistisch verdorben – Die große Karriere der lohnarbeitenden Klasse kommt an ihr gerechtes Ende. GegenStandpunkt Verlag, München 2002.
  • Хлібова Л. В. Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Хлібова. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Istoria/21080.doc.htm

ПосиланняРедагувати