Пролетаріат: відмінності між версіями

соціальний клас
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Вилучення посилання на плагіат за результатами обговорення)
Немає опису редагування
 
(Не показані 10 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Pyramid of Capitalist System.png|thumb|250px|A 1911 Industrial Worker publication advocating industrial unionism based on a critique of capitalism.]]
[[Файл:Pyramid of Capitalist System.jpg|thumb|Піраміда капіталістичної системи, 1911]]

'''Пролетаріа́т''' (від {{lang-la|proles}} — потомство та {{lang-la|proletarius}} — нижчий клас в [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]]) — нижчий, бідніший [[соціальний клас]] суспільства, який не має власності на [[засоби виробництва]] і для якого основним джерелом засобів для життя є продаж власної [[Робоча сила|робочої сили]].
'''Пролетаріа́т''' (від {{lang-la|proles}} — «потомство» та {{lang-la|proletarius}} — нижчий клас у [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]]) — нижчий, бідніший [[соціальний клас]] суспільства, який не має власності на [[засоби виробництва]] і для якого основним джерелом засобів для життя є продаж власної [[Робоча сила|робочої сили]].


== Етимологія ==
== Етимологія ==
[[етимологія|Етимологічно]] походить від {{lang-la|prōlētãrius}} «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»<ref name="К-М">[[Етимологічний словник української мови]]: У 7 т./ Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —.&nbsp;— (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін. Ред.тому: В.&nbsp;Т.&nbsp;Коломієць, В.&nbsp;Г.&nbsp;Скляренко&nbsp;— 2003.&nbsp;— 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)</ref>
[[Етимологія|Етимологічно]] походить від {{lang-la|prōlētãrius}} «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»<ref name="К-М">[[Етимологічний словник української мови]]: У 7 т./ Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —.&nbsp;— (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін. Ред.тому: В.&nbsp;Т.&nbsp;Коломієць, В.&nbsp;Г.&nbsp;Скляренко&nbsp;— 2003.&nbsp;— 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)</ref>


«Ті, хто належить до нижніх [[Соціальна ієрархія|верств]] населення». У часи [[Давній Рим|античного Риму]] цим словом звався [[Соціальна ієрархія|соціальний прошарок]] безземельних (без власності), але не [[раби|рабів]]. Дефініція зрозуміла в тому сенсі, що пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства ({{lang-la|proles}}).
У часи [[Давній Рим|античного Риму]] «пролетаріатом» звався [[Соціальна ієрархія|соціальний прошарок]] людей безземельних (без власності), але не [[раби|рабів]]. Тобто, пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства ({{lang-la|proles}}).


Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]]&nbsp;— початку [[19 століття]]&nbsp;— епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[Конфлікт соціальний|соціальних конфліктів]] в інших країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну Европу]].
Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]]&nbsp;— початку [[19 століття]]&nbsp;— епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[соціальний конфлікт|соціальних конфліктів]] в інших країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну Європу]].


== Пролетаріат у марксизмі ==
== Пролетаріат у марксизмі ==
Рядок 16: Рядок 17:
{{reflist}}
{{reflist}}


== Література ==
== Див. також ==


* [[Диктатура пролетаріату]]
* А. Вебер. Рабочий класс, или пролетариат // «Философская энциклопедия». — Т. 4. / Ред. коллект.: Ф. В. Константинов (главный редактор) и др. Институт философии АН СССР. — Москва: «Советская энциклопедия», 1971. — С. 438–443.
* [[Люмпени|Люмпен-пролетаріат]]

== Література ==
{{Вікіцитати1}}
* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/12/marx-engels-proletariat/ Карл Маркс, Фрідріх Енґельс. Про пролетаріят (1845)]
* Ф. Енґельс. Становище робітничої кляси в Англії 1844 року [1845] / Пер. з нім. О.Соболева. — Харків: Партвидав «Пролетар», 1932. — 321 стор.
* Ф. Енґельс. Становище робітничої кляси в Англії 1844 року [1845] / Пер. з нім. О.Соболева. — Харків: Партвидав «Пролетар», 1932. — 321 стор.
* I. Буржуа й пролєтарі; II. Пролєтарі та комунїсти [1848] // К. Маркс, Ф. Енґельс. Комунїстичний маніфест. — Клівленд: Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії, 1917. — Стор. 5-40.
* I. Буржуа й пролєтарі; II. Пролєтарі та комунїсти [1848] // К. Маркс, Ф. Енґельс. Комунїстичний маніфест. — Клівленд: Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії, 1917. — Стор. 5-40.
* К. Маркс. Наймана праця і капітал // Карл Маркс. Вибрані твори. Том 1 / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ, Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. — Стор. 198-224.
* К. Маркс. Наймана праця і капітал // Карл Маркс. Вибрані твори. Том 1 / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ, Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. — Стор. 198-224.
* А. Вебер. Рабочий класс, или пролетариат // «Философская энциклопедия». — Т. 4. / Ред. коллект.: Ф. В. Константинов (главный редактор) и др. Институт философии АН СССР. — Москва: «Советская энциклопедия», 1971. — С. 438–443.
* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/16/antunes-the-new-proletarians/ Рікардо Антунес. Новий пролєтаріят на зламі століття (1999)]
* ''Малюк А.'' [http://commons.com.ua/sootnoshenie-ponyatij-proletariat-i-rabochij-klass-v-usloviyah-sovremennoj-mirovoj-kapitalisticheskoj-ekonomiki/ Соотношение понятий «пролетариат» и «рабочий класс» в условиях современной мировой капиталистической экономики] // [[Спільне (журнал)|Спільне]]. — 23.05.2016.
* ''Малюк А.'' [http://commons.com.ua/sootnoshenie-ponyatij-proletariat-i-rabochij-klass-v-usloviyah-sovremennoj-mirovoj-kapitalisticheskoj-ekonomiki/ Соотношение понятий «пролетариат» и «рабочий класс» в условиях современной мировой капиталистической экономики] // [[Спільне (журнал)|Спільне]]. — 23.05.2016.
* Tom Bottomore. Working Class // Tom Bottomore (ed.). A Dictionary of Marxist Thought (2nd edition). Oxford: Blackwell Publishers Ltd., 1991. Pp. 585–587.
* Tom Bottomore. Working Class // Tom Bottomore (ed.). A Dictionary of Marxist Thought (2nd edition). Oxford: Blackwell Publishers Ltd., 1991. Pp. 585–587.
* Peter Decker, Konrad Hecker: Das Proletariat. Politisch emanzipiert – Sozial diszipliniert – Global ausgenutzt – Nationalistisch verdorben – Die große Karriere der lohnarbeitenden Klasse kommt an ihr gerechtes Ende. GegenStandpunkt Verlag, München 2002.
* Peter Decker, Konrad Hecker: Das Proletariat. Politisch emanzipiert – Sozial diszipliniert – Global ausgenutzt – Nationalistisch verdorben – Die große Karriere der lohnarbeitenden Klasse kommt an ihr gerechtes Ende. GegenStandpunkt Verlag, München 2002.
* Хлібова Л. В. Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Хлібова. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Istoria/21080.doc.htm

== Див. також ==

* [[Диктатура пролетаріату]]
* [[Люмпени|Люмпен-пролетаріат]]


== Посилання ==
== Посилання ==
*{{УМЕ12|частина=Пролетаріят|сторінки=1513}}
* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/12/marx-engels-proletariat/ Карл Маркс, Фрідріх Енґельс. Про пролетаріят (1845)]
* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/16/antunes-the-new-proletarians/ Рікардо Антунес. Новий пролєтаріят на зламі століття (1999)]


{{socio-stub}}
{{socio-stub}}
Рядок 39: Рядок 42:
[[Категорія:Пролетаріат|*]]
[[Категорія:Пролетаріат|*]]
[[Категорія:Марксизм]]
[[Категорія:Марксизм]]
[[Категорія:Соціальний статус]]
[[Категорія:Соціальна структура та стратифікація]]
[[Категорія:Соціальна структура та стратифікація]]
[[Категорія:Марксистська філософія]]
[[Категорія:Марксистська філософія]]

Поточна версія на 07:05, 26 вересня 2021

Пролетаріа́т (від лат. proles — «потомство» та лат. proletarius — нижчий клас у Стародавньому Римі) — нижчий, бідніший соціальний клас суспільства, який не має власності на засоби виробництва і для якого основним джерелом засобів для життя є продаж власної робочої сили.

Піраміда капіталістичної системи, 1911

ЕтимологіяРедагувати

Етимологічно походить від лат. prōlētãrius «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»[1]

У часи античного Риму «пролетаріатом» звався соціальний прошарок людей безземельних (без власності), але не рабів. Тобто, пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства (лат. proles).

Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період Нового часу кінця 18 ст. — початку 19 століття — епохи індустріальної революції і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого селянства. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці Західної Європи у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню соціальних конфліктів в інших країнах Європи. На початку 20 століття ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на Східну Європу.

Пролетаріат у марксизміРедагувати

Поняття пролетаріат посідає одне з центральних місць у соціології марксизму. Як соціальний клас пролетаріат у марксистському розумінні є класом, який не володіє правом власності на засоби виробництва і таким чином ототожнювався з міським робітничим класом на противагу селянству тощо, але інші науковці вживають цей термін для того, щоб одним словом охопити всіх «незаможних».

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Карл Маркс, Фрідріх Енґельс. Про пролетаріят (1845)
  • Ф. Енґельс. Становище робітничої кляси в Англії 1844 року [1845] / Пер. з нім. О.Соболева. — Харків: Партвидав «Пролетар», 1932. — 321 стор.
  • I. Буржуа й пролєтарі; II. Пролєтарі та комунїсти [1848] // К. Маркс, Ф. Енґельс. Комунїстичний маніфест. — Клівленд: Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії, 1917. — Стор. 5-40.
  • К. Маркс. Наймана праця і капітал // Карл Маркс. Вибрані твори. Том 1 / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ, Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. — Стор. 198-224.
  • А. Вебер. Рабочий класс, или пролетариат // «Философская энциклопедия». — Т. 4. / Ред. коллект.: Ф. В. Константинов (главный редактор) и др. Институт философии АН СССР. — Москва: «Советская энциклопедия», 1971. — С. 438–443.
  • Рікардо Антунес. Новий пролєтаріят на зламі століття (1999)
  • Малюк А. Соотношение понятий «пролетариат» и «рабочий класс» в условиях современной мировой капиталистической экономики // Спільне. — 23.05.2016.
  • Tom Bottomore. Working Class // Tom Bottomore (ed.). A Dictionary of Marxist Thought (2nd edition). Oxford: Blackwell Publishers Ltd., 1991. Pp. 585–587.
  • Peter Decker, Konrad Hecker: Das Proletariat. Politisch emanzipiert – Sozial diszipliniert – Global ausgenutzt – Nationalistisch verdorben – Die große Karriere der lohnarbeitenden Klasse kommt an ihr gerechtes Ende. GegenStandpunkt Verlag, München 2002.
  • Хлібова Л. В. Промисловий переворот та особливості становлення індустріального суспільства в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Хлібова. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Istoria/21080.doc.htm

ПосиланняРедагувати