Відкрити головне меню

«Пригоди Тома Сойєра» (англ. «The Adventures of Tom Sawyer») — роман Марка Твена 1876 року. Твір розповідає про пригоди хлопчика на ім'я Том Сойєр з містечка «Сейнт-Пітерсбург» (нагадує містечко Ганнібал, де виріс автор) на півдні Сполучених Штатів. Події роману відбуваються напередодні Громадянської війни в Сполучених Штатах.

«Пригоди Тома Сойєра»
Tom Sawyer 1876 frontispiece.jpg
Автор Марк Твен
Назва мовою оригіналу The Adventures of Tom Sawyer
Дизайн обкладинки Марк Твен
Країна Flag of the United States.svg США
Мова англійська
Серія Пригоди Тома Соєра
Жанр пригодницький
Укр. видавництво Велика Британія Велика Британія: Chatto & Windus
Flag of the United States.svg США: American Publishing Company
Виданий 10 червня, 1876
Сторінки 275
Попередній твір Золочене століття[d]
Наступний твір Пригоди Гекльберрі Фінна

Зміст

ПублікаціяРедагувати

Роман «Пригоди Тома Сойєра» вперше опубліковано у червні 1876 року у видавництві «Chatto and Windus» (Англія). Книжка побачила світ 10-го червня, а вже 24-го червня на неї з'явилась рецензія у журналі «Антенеум». У грудні 1876 року американське видавництво «American Publishing Company» опублікувало перше ілюстроване видання роману з малюнками Тру Вільямса. Марк Твен, як й інші американські автори, віддавав перевагу першого видання своїх творів у Великій Британії, що надавало можливість отримати авторські права у Британській імперії. Різниця між британським та американським виданнями стала більшою, ніж того хотів сам автор, і це призвело до розповсюдження піратських копій книжки. У липні 1876 року в Канаді з'явилась піратська версія, яку придбало велика кількість американських читачів, що на думку Твена завдало йому великих збитків.

Перше українське видання роману «Пригоди Тома Сойєра» побачило світ 1906 року у Львові та здійснене тогочасною західноукраїнською мовною нормою у перекладі Юліана Панькевича. Невдовзі вийшли ще дві українські версії у перекладі Марії Загірної (1907) та Насті Грінченко (1908), дружини та дочки Бориса Грінченка. 1954 року світ побачив переклад, здійснений Володимиром Митрофановим. Серед сучасних перекладачів твору: Л.Красавіцька, С. Г. Фесенко, В. Левицька (переказ), Ю. Корецький тощо.

У своїй автобіографії Твен зазначив, що роман «Пригоди Тома Сойєра» — перша його книжка, рукопис якої надруковано на друкарській машинці. Попри це, типографський історик  Деррил Рер дійшов висновку, що першим таким рукописом Твена став збірник автобіографічних оповідань «Життя на Міссісіпі».

ПідґрунтяРедагувати

«Пригоди Тома Соєра» — перша спроба Твена написати роман. Раніше письменник написав дві книжки з автобіографічними елементами («Простаки за кордоном, або шлях нових паломників», «Порожняком») та два коротких нариси, які пародіювали у сатиричному світлі тогочасну підліткову літературу — «Історія про доброго хлопця» та «Історія про малого неслухняного хлопця». Перша історія розповідає про взірцеву дитину, яка так й не дочекалася пошанування і померла, виголосивши свої старанно підготовлені останні слова. Водночас, друга історія розповідає про малого хлопця-бешкетника, який бреше та займається крадіжками, але як Том Сойєр, зрештою, стає багатим та щасливим. Сам же Том — поєднання цих двох хлопчиків, оскільки він і шибеник, і хлопець, що наділений такою рисою характеру як щедрість.

Перед тим, як розпочати роботу над «Пригодами Тома Сойєра», Твен вже здобу значну популярність як автор книжки «Простаки за кордоном, або шлях нових паломників». Письменник жив у великому будинку в Гартфорді (Коннектикут), але потребув ще одної успішної книжки, щоб утримати себе, дружину та своїх двох доньок. 1874 року у співавторстві з Чарльзом Дадлі Ворнером вийшла книжка «Золочене століття» («The Gilded Age»).[1]

Раніше Марк Твен написав неопубліковані мемуари про своє життя в Міссісіпі. Обмінюючись листами з другом дитинства Вілом Бовеном, письменник також згадав багато епізодів зі свого дитинства і використав їх як джерело для книги.

У червні 1863 року Твен познайомився з сан-франциським пожежником, на честь якого письменник назвав свого персонажа. Справжній Том Сойєр — місцевий герой, який врятував 90 пасажирів після кораблетрощі. Коли протягом трьох років Марк Твен жив у Сан-Франциско, вони підтримували дружні стосунки, часто разом пили та грали в карти.[2]

ІнтертекстуальністьРедагувати

Найчастіше Марк Твен вдається до алюзій та цитувань з художньої літератури, релігійних текстів та подій з американського життя й історії. Зокрема, у романі «Пригоди Тома Сойєра» використано цитату молитви з «Новоанглійського букваря» (XVII століття), твір також містить алюзію на давньогрецького філософа Діогена (рішення Гека Фінна жити у діжці), алюзії на книжки про піратів (хлопці граються у піратів; використовуються сюжет та цитати з легенд про Месника Іспанських морів, мемуарів капітана Вільяма Дампіра, «Загальної історії піратів» Чарльза Джонсона тощо). Письменник також цитує таких авторів як: Фрідріх Гальм («Серце, тобі питання, Що це любов, розкрий?»), Шекспір («Отелло»), Патрік Гевлі («Дайте мені волю або заподійте мені смерть»; промова 1775 року), Феліція Гіменс («Касабьянка») тощо.[3]

ПродовженняРедагувати

ПерекладиРедагувати

  • Марк Твейн. Пригоди Тома Соєра. Переклад з англійської: Юліан Панькевич. Львів: Накладом Українсько-Руської Видавничої Спілки, 1906. (серія «Літературно-наукова бібліотека», ч. 98) 252 стор.

Пригоди Гука.[4] Том I та II. Переклад з англійської: Володимир Держирука. Львів: Накладом «Народного слова», 1908 . 158 стор.[5]

Пригоди Тома Соєра. 206 стор. Князь і жебрак, знаменита повість. Марк Твен. Пригоди Гука.[6] Незвичайно захоплююча повість з життя муринів і туристів. Том I та II.[7]

  • (передрук) Марк Твен. Пригоди Тома Сойєра. Пригоди Гекльберрі Фінна. Переклад з англійської: Володимир Митрофанов (Пригоди Тома Сойєра) та Ірина Стешенко (Пригоди Гекльберрі Фінна). Київ: Веселка, 1990. 496 стор. (завантажити / завантажити)
  • (передрук) Марк Твен. Пригоди Тома Сойєра. Пригоди Гекльберрі Фінна. Переклад з англійської: Володимир Митрофанов (Пригоди Тома Сойєра) та Ірина Стешенко (Пригоди Гекльберрі Фінна); передмова: С. М. Пригодій; примітки: І. В. Летунівська; малюнки: Д. Б. Бублик. Харків: фоліо, 2003. 462 стор. ISBN 978-966-0321-18-2 (серія «Бібліотека світової літератури»)
  • Марк Твен. «Гек Фінн і Том Сойєр». Марія Загірня. 1907. 295 стор.[5]
  • Марк Твен. Пригоди Гекльберрі Фінна. Переклад з англійської: Настя Грінченко. Львів: Вік. 1908. 420 стор.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. Gailey, Amanda. The Gilded Age : A Tale of Today. Encyclopedia of American Literature. 
  2. Graysmith, Robert (October 2012). The Adventures of the Real Tom Sawyer. Smithsonian Magazine. Процитовано November 15, 2012. 
  3. Салюк, Б. А. «Проблема інтертекстуального прочитання роману Марка Твена Пригоди Тома Сойєра.» Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки 245 (2016): 230—236.
  4. Авторський переклад назви роману «Пригоди Гекльберрі Фінна»
  5. а б в Українські дореволюційні видання перекладної дитячої літератури — Науковий блоґ НаУ «Острозька Академія», 10.10.2012
  6. Авторський переклад назви роману «Пригоди Гекльберрі Фінна»
  7. Газета «Свобода», Ню Йорк, четвер, 30-го червня 1910 року. Число 26we

ПосиланняРедагувати