Прем'єр-міністр Греції: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
(доповнення)
м (Додавання дати до шаблону)
 
(Не показано 32 проміжні версії 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Kyriakos Mitsotakis - EPP Malta Congress 2017.jpg|міні|180пкс|Чинний Прем'єр-міністр Греції [[Кіріакос Міцотакіс]]]]
{{пишу}}
{{Політика Греції}}


{{update|дата=березень 2019}}
'''Прем'єр-міністр Греції''' ({{lang-el|Πρωθυπουργός της Ελλάδος}}), офіційна назва посади — '''Прем'єр-міністр Грецької республіки''' ({{lang-el|Πρωθυπουργός της Ελληνικής Δημοκρατίας}}) — голова уряду грецької республіки. Чинним прем'єр-міністром Греції є [[Костас Караманліс]], лідер політичної партії [[Нова демократія (Греція)|«Нова демократія»]].
'''Прем'єр-міністр Греції''' ({{lang-el|Πρωθυπουργός της Ελλάδος}}), офіційна назва посади — '''Прем'єр-міністр Грецької республіки''' ({{lang-el|Πρωθυπουργός της Ελληνικής Δημοκρατίας}}) — голова [[Кабінет міністрів Греції|Кабінету міністрів Грецької Республіки]].

Чинним прем'єр-міністром Греції від [[8 липня]] [[2019]] року є [[Кіріакос Міцотакіс]], президент партії «[[Нова демократія (Греція)|Нова демократія]]».


== Процедура призначення ==
== Процедура призначення ==
Прем'єр-міністр Греції офіційно призначається [[Президент Греції|Президентом Греції]]. Згідно із [[Конституція Греції 1975|грецькою Конституцію 1975]] року, Президент призначає на посаду прем'єр-міністра лідера політичної партії, о набюрала більшість голосів на парламентських виборах. Якщо жодна з партій не має переконливої більшості у парламенті, уряд Греції формує лідер партії, представленої найлбільшою кількістю представників у [[Грецький парламент|Грецькому парламенті]]. Таким чином, парламентські вибори є певним чином еквівалентом голосування за кандидата на пост прем'єр-міністра країни.
Прем'єр-міністр Греції офіційно призначається [[Президент Греції|Президентом Греції]]. Згідно із [[Конституція Греції 1975|грецькою Конституцію 1975]] року, Президент призначає на посаду прем'єр-міністра лідера політичної партії, що набрала більшість голосів на [[вибори в Греції|парламентських виборах]]. Таким чином, парламентські вибори є певним чином еквівалентом голосування за кандидата на пост прем'єр-міністра країни.

== Офіційна резиденція ==
[[Файл:Papandreou Papademos - Ceremony for the official handover - 11 November 2011 (7).jpg|міні|праворуч|250пкс|Колишні прем'єри [[Йоргос Папандреу]] та [[Лукас Пападімос]] на сходах парадного входу до [[Садиба Максімоса|Садиби Максімоса]]]]

Офіційна резиденція Прем'єр-міністра Греції — [[Садиба Максімоса]], розташована по вулиці Ірода Аттика, 19, в [[Афіни|Афінах]], у позпосередній близькості до [[Президентський палац (Афіни)|Президентського палацу]], [[Національний сад (Афіни)|Національного саду]] та площі [[синтагма|Синтагми]] із палацом [[Грецький парламент|Грецького парламенту]].


== Історія посади ==
== Історія посади ==

=== Грецька революція ===
=== Грецька революція ===
Під час [[Грецька революція|Грецької національьно-визвольної війні за незалежність]], в різних регіонах Греції, які булизволені від османського контролю, почали формуватись демократичні органи самоврядування, як наприклад, Пелопонесский сенат. Між тим вищі владні органи, як наприклад, перші Національні Збори в Епідаврі, утворювались рідко і лише для забезпечення загальної управлінської координації. До кладу Перших Національних зборів увійшли 5 членів під керівництвом [[Александрос Маврокордатос|Александроса Маврокордатоса]]. Ці збори здійснювали загальногрецьке управління до [[1828]] року, коли був стфорений перший грецький уряд, очолений [[Іоанн Каподистрія|Іоанном Каподистрією]], який фактично став одночасно і президентом, і прем'єр-міністром країни. Каподістрія був убитий [[1831]] року, на державному посту його замінив рідний брат Августин Каподистрія, проте вже наступного року його уряд був розпущений. Пізніше у Греції змінилось ще кілька урядів, допоки [[1833]] року в країні за рішенням [[Великі держави|Великих держав]] не була встановлена [[монархія]].
Під час [[Грецька революція|Грецької національьно-визвольної війні за незалежність]], в різних регіонах Греції, які були визволені від османського контролю, почали формуватись демократичні органи самоврядування, як наприклад, Пелопонесский сенат. Між тим вищі владні органи, як наприклад, перші Національні Збори в Епідаврі, утворювались рідко і лише для забезпечення загальної управлінської координації. До кладу Перших Національних зборів увійшли 5 членів під керівництвом [[Александрос Маврокордатос|Александроса Маврокордатоса]]. Ці збори здійснювали загальногрецьке управління до [[1828]] року, коли був стфорений перший грецький уряд, очолений [[Іоанн Каподистрія|Іоанном Каподистрією]], який фактично став одночасно і президентом, і прем'єр-міністром країни. Каподістрія був убитий [[1831]] року, на державному посту його замінив рідний брат Августин Каподистрія, проте вже наступного року його уряд був розпущений. Пізніше у Греції змінилось ще кілька урядів, допоки [[1833]] року в країні за рішенням [[Великі держави|Великих держав]] не була встановлена [[монархія]].

=== Правління короля Оттона ===
1832 р. на грецький престол був запрошений неповнолітній [[Оттон Баварський|Баварський принц Оттон]]. Спочатку уряд країни очолювала регентська рада. Глава Ради Йозеф Людвиг фон Армансперг був де-факто головою уряду під час правління короля Оттона. Пізніше Оттон відсторонив своїх радників від реальної влади і зосередив абсолютну владу у власних руках, ефективно управляючи країною.

Після [[Повстання 3 вересня]] 1843 року король Оттон був змушений надати [[Конституція Греції 1844|Конституцію]], новим очільником уряду став [[Андреас Метаксас]]. Саме Метаксас першим в історії Грецької республіки зайняв пост «Прем'єр-міністра Греції». Після того, як офіційно був впроваджений апарат Прем'єр-міністра, відповідальність за самоврядування на місцях була покладена на грецький народ.

=== Правління Георга І ===
У [[1862]] році Оттон був скинутий з престолу, грецький народ обрав нового монарха в особі [[Георг І (король Греції)|короля Георга І]]. У найближчі 15 років партійна система бурхливо розвивалась у Греції. Найбільшу підтримку отримували правоорієнтована Націоналістична партія на чолі з Александросам Кумундуросом і ліберальнішою «Новою партією» під керівництвом [[Харілаос Трикупіс|Харілаоса Трикупіса]]. Саме Трикупіс після виборів [[1874]] року змусив короля прийняти {{lang-el|αρχή της δεδηλωμένης}} — принцип призначення королем на посаду прем'єр-міністра лідера більшості в парламенті. Націоналістів в Греції пізніше очолив [[Теодорос Деліянніс]], який за власни зізнанням, був завжди про того, о підтримував Трикупіс. Ця двопартійна система існувала до [[1910]] р., навітопісля того як після смерті Трикупіса [[1895]] року «Нову партію» очолив [[Георгіос Теотокі]]с та після вбивства Деліянніса в [[1905]] році, яка призвела до розколу партії на консервативну та націоналістичну течії.

=== Міжвоєнний період ===
В [[1910]] р. грецькі офіцери скинули чинний уряд. Ця подія уможливила прибуття до Греції критського політика Елефтеріоса Венізелоса, що відкрив нову сторінку політичної історії Греції. Разом зі своїми соратниками він сформував першу організовану політичну силу — Ліберальну партію Греції, яка відстоювала прогресивні ідеали лібералізму та республіканства. На противагу їй була створена промонархістська «Народна пратія» під проводом [[Дімітріос Гунаріс|Дімітріоса Гунаріса]]. Антагонізм між цими політичними силами, прихильниками монархії і республіки, буде домінувати на політичній арені і після завершення [[Друга світова війна|Другої світової війни]].

== Див. також ==
* [[Список прем'єр-міністрів Греції]]
* [[Кабінет міністрів Греції]]

== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.primeminister.gr/ Офіційна сторінка Прем'єр-міністра Греції]
* [http://www.primeminister.gr/ Офіційна сторінка Прем'єр-міністра Греції]
{{Європейська рада}}
{{Кабінет міністрів Греції|state=uncollapsed}}
{{Греція в темах|state=collapsed}}
{{Голови країн та урядів Європи}}


[[Категорія:Політика Греції]]
[[Категорія:Уряд Греції]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри|Греція]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри|Греція]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри Греції|*]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри Греції|*]]

[[bg:Министър-председател на Гърция]]
[[de:Liste der griechischen Premierminister]]
[[el:Κατάλογος Πρωθυπουργών της Ελλάδας]]
[[en:Prime Minister of Greece]]
[[et:Kreeka peaminister]]
[[es:Primer Ministro de Grecia]]
[[fr:Premiers ministres de la Grèce]]
[[id:Perdana Menteri Yunani]]
[[it:Primi Ministri della Grecia]]
[[la:Primi ministri Graeciae]]
[[ja:ギリシャの首相]]
[[pl:Premierzy Grecji]]
[[pt:Primeiro-ministro da Grécia]]
[[zh:希腊总理列表]]

Поточна версія на 12:28, 4 вересня 2019

Прем'єр-міністр Греції (грец. Πρωθυπουργός της Ελλάδος), офіційна назва посади — Прем'єр-міністр Грецької республіки (грец. Πρωθυπουργός της Ελληνικής Δημοκρατίας) — голова Кабінету міністрів Грецької Республіки.

Чинний Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс

Чинним прем'єр-міністром Греції від 8 липня 2019 року є Кіріакос Міцотакіс, президент партії «Нова демократія».

Процедура призначенняРедагувати

Прем'єр-міністр Греції офіційно призначається Президентом Греції. Згідно із грецькою Конституцію 1975 року, Президент призначає на посаду прем'єр-міністра лідера політичної партії, що набрала більшість голосів на парламентських виборах. Таким чином, парламентські вибори є певним чином еквівалентом голосування за кандидата на пост прем'єр-міністра країни.

Офіційна резиденціяРедагувати

 
Колишні прем'єри Йоргос Папандреу та Лукас Пападімос на сходах парадного входу до Садиби Максімоса

Офіційна резиденція Прем'єр-міністра Греції — Садиба Максімоса, розташована по вулиці Ірода Аттика, 19, в Афінах, у позпосередній близькості до Президентського палацу, Національного саду та площі Синтагми із палацом Грецького парламенту.

Історія посадиРедагувати

Грецька революціяРедагувати

Під час Грецької національьно-визвольної війні за незалежність, в різних регіонах Греції, які були визволені від османського контролю, почали формуватись демократичні органи самоврядування, як наприклад, Пелопонесский сенат. Між тим вищі владні органи, як наприклад, перші Національні Збори в Епідаврі, утворювались рідко і лише для забезпечення загальної управлінської координації. До кладу Перших Національних зборів увійшли 5 членів під керівництвом Александроса Маврокордатоса. Ці збори здійснювали загальногрецьке управління до 1828 року, коли був стфорений перший грецький уряд, очолений Іоанном Каподистрією, який фактично став одночасно і президентом, і прем'єр-міністром країни. Каподістрія був убитий 1831 року, на державному посту його замінив рідний брат Августин Каподистрія, проте вже наступного року його уряд був розпущений. Пізніше у Греції змінилось ще кілька урядів, допоки 1833 року в країні за рішенням Великих держав не була встановлена монархія.

Правління короля ОттонаРедагувати

1832 р. на грецький престол був запрошений неповнолітній Баварський принц Оттон. Спочатку уряд країни очолювала регентська рада. Глава Ради Йозеф Людвиг фон Армансперг був де-факто головою уряду під час правління короля Оттона. Пізніше Оттон відсторонив своїх радників від реальної влади і зосередив абсолютну владу у власних руках, ефективно управляючи країною.

Після Повстання 3 вересня 1843 року король Оттон був змушений надати Конституцію, новим очільником уряду став Андреас Метаксас. Саме Метаксас першим в історії Грецької республіки зайняв пост «Прем'єр-міністра Греції». Після того, як офіційно був впроваджений апарат Прем'єр-міністра, відповідальність за самоврядування на місцях була покладена на грецький народ.

Правління Георга ІРедагувати

У 1862 році Оттон був скинутий з престолу, грецький народ обрав нового монарха в особі короля Георга І. У найближчі 15 років партійна система бурхливо розвивалась у Греції. Найбільшу підтримку отримували правоорієнтована Націоналістична партія на чолі з Александросам Кумундуросом і ліберальнішою «Новою партією» під керівництвом Харілаоса Трикупіса. Саме Трикупіс після виборів 1874 року змусив короля прийняти грец. αρχή της δεδηλωμένης — принцип призначення королем на посаду прем'єр-міністра лідера більшості в парламенті. Націоналістів в Греції пізніше очолив Теодорос Деліянніс, який за власни зізнанням, був завжди про того, о підтримував Трикупіс. Ця двопартійна система існувала до 1910 р., навітопісля того як після смерті Трикупіса 1895 року «Нову партію» очолив Георгіос Теотокіс та після вбивства Деліянніса в 1905 році, яка призвела до розколу партії на консервативну та націоналістичну течії.

Міжвоєнний періодРедагувати

В 1910 р. грецькі офіцери скинули чинний уряд. Ця подія уможливила прибуття до Греції критського політика Елефтеріоса Венізелоса, що відкрив нову сторінку політичної історії Греції. Разом зі своїми соратниками він сформував першу організовану політичну силу — Ліберальну партію Греції, яка відстоювала прогресивні ідеали лібералізму та республіканства. На противагу їй була створена промонархістська «Народна пратія» під проводом Дімітріоса Гунаріса. Антагонізм між цими політичними силами, прихильниками монархії і республіки, буде домінувати на політичній арені і після завершення Другої світової війни.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати