Перегляд вихідного коду сторінки Президентство Володимира Зеленського

{{Одне джерело|Цей вступ}}
{{Володимир Зеленський}}
'''Президентство Володимира Зеленського'''&nbsp;— правління шостого [[Президент України|президента України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]], що переміг на [[Вибори Президента України 2019|виборах президента]] 21 квітня 2019 року, інавгурація пройшла 20 травня 2019 року. Його попередник&nbsp;— [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]].

На початку Зеленський мав високий кредит довіри суспільства, в результаті чого отримав широкі повноваження до реалізації зобов'язань. Протягом 2019 року [[Парламентські вибори в Україні 2019|монополізував]] контроль над законодавчою та виконавчою владами, що не призвело до ефективного керівництва державою та оцінюється як малоуспішне{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

Станом на 2020 рік у політико-правовій сфері Зеленський несистемно пропонує зміни до [[Конституція України|Конституції України]], піддає ревізії попередні реформи підтримані розвинутими державами світу. За президентства Зеленського також спостерігаються антидемократичні тенденції, ознаки ручного «управління» силовими структурами{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

За час шостого президента питання [[Російсько-українська війна (з 2014)|війни]] з Росією і деокупація територій принципово не змінюється на користь України, а певні ініціативи призводять до ослаблення міжнародної позиції{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

Умовно позитивним в політико-правовій сфері є ухвалення [[Виборчий кодекс України|Виборчого кодексу]] та розвиток електронного декларування{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

Зеленський не вирішує проблему реформування національної безпеки. [[Збройні сили України|Збройні сили]] та оборонний сектор має лише окрему реалізацію реформування галузей, замість комплексного. Декларованим залишається і зміна підходу в управлінні внутрішньої безпеки ([[Служба безпеки України|СБУ]] та [[Міністерство внутрішніх справ|МВС]]){{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

Інтеграція з [[Європейський Союз|ЄС]] та [[НАТО]] залишається незмінною та ухвалено низка євроінтеграційних законів, поглиблюється співпраця з НАТО. Водночас український «курс на Захід» відійшов на другий план, а [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемія COVID-19]] не прискорила інтеграційні процеси{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

Глобальні кризові явища пандемії суттєво посилили негативні тенденції економіки України. Призначений Володимиром Зеленським [[Уряд Дениса Шмигаля]] не спромігся суттєво пом'якшити негативні наслідки суворого карантину для української економіки. Водночас спостерігається лібералізація та дерегуляція окремих сфер з фінансуванням інфраструктурних рішень та цифровізації{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

[[Демонополізація]] економіки, а також реформи у фіскальній сфері посилили контроль над фінансами та поглибили внутрішню суперечливість механізмів регулювання і створюють ще більше [[Загальнодержавні податки та збори в Україні|податкове]] навантаження на приватну сферу{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

Економічні передумови для збільшення соціального рівня населення України не виконано. Зокрема, рівень [[безробіття]] та реальна середня заробітна плата демонструють тенденцію до погіршення. Суттєво зростає рівень [[Інфляція|інфляції]]{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

В гуманітарній політиці Зеленський декларує загальнонаціональну консолідацію та подолання теперішніх розбіжностей. Практично спостерігається перегляд проукраїнської гуманітарної політики попередньої влади. Мовне, історичне та конфесійне питання є невизначені в публічній оцінці Зеленського, що посилює суспільну напруженість{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

Державна політика характерна відсутністю визначених програмних, концептуальних засад, з фрагментарністю і суперечливістю різних заходів та ініціатив{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=3}}.

Загальною проблемою президентської команди є слабка кадрова політика, якій притаманний [[Патерналізм|принцип]] давнього особистого знайомства і багаторічної співпраці та дружніх стосунків до шостого президента{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=13}}.

== Кандидат у президенти ==
{{main|Вибори Президента України 2019|Зеленський Володимир Олександрович}}

=== На виборах 2019 року ===

==== Рейтинги ====
Вперше Володимира Зеленського почали включати до соціологічних опитувань навесні 2018 року.<ref>[https://web.archive.org/web/20190409021116/https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190325-reklama-manipulyatsiyi-populizm-yak-zminyuvalysya-rejtyngy-kandydativ-v-prezydenty/ Реклама, маніпуляції, популізм: як змінювалися рейтинги кандидатів в президенти]. ICTV Факти, 25 березня 2019</ref> Тоді його рейтинг підтримки становив близько 4—6&nbsp;% серед усіх респондентів, або 5—10&nbsp;% серед тих, хто визначився.<ref>[https://tyzhden.ua/News/213497 КМІС оприлюднив рейтинг кандидатів на посаду президента] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190515110317/https://tyzhden.ua/News/213497 |date=15 травня 2019 }}, [[Український тиждень]], 7 травня, 2018</ref><ref>[https://dt.ua/POLITICS/u-prezidentskomu-reytingu-lidiruyut-timoshenko-i-gricenko-279806_.html У президентському рейтингу лідирують Тимошенко і Гриценко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190414224239/https://dt.ua/POLITICS/u-prezidentskomu-reytingu-lidiruyut-timoshenko-i-gricenko-279806_.html |date=14 квітня 2019 }}. Дзеркало тижня, 5 червня 2018</ref><ref>{{Cite web|title=Факти ICTV {{!}} Президентські вибори 2019: фаворити та аутсайдери|url=https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20180524-vybory-2019-favoryty-ta-autsajdery/|website=ФАКТИ|date=2018-05-24|accessdate=2019-03-30|archive-date=7 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190507163707/https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20180524-vybory-2019-favoryty-ta-autsajdery/}}</ref><ref name="Рейтинк_0">[https://web.archive.org/web/20180429164419/http://ratinggroup.ua/research/ukraine/obschestvenno-politicheskie_nastroeniya_ukraincev_novye_vyzovy.html Суспільно-політичні настрої українців: нові виклики]. Рейтинг, 26 травня 2018</ref><ref name="КМІС_0">[https://web.archive.org/web/20180711213725/http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=764&page=1 Суспільно-політичні настрої жителів України: Квітень 2018 року]. КМІС, 7 червня 2018</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190330001713/https://dif.org.ua/uploads/pdf/1804910575b1789f1b39525.84829047.pdf Виборчі рейтинги: травень-2018]. Центра Разумкова та Фонд Демократичні ініціативи Кучеріва, 2018</ref>

У новорічну ніч, на [[1 січня]] 2019 року опівночі, замість трансляції новорічного привітання [[Президент України|Президента]] [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенка]] на [[1+1|каналі «1+1»]] показали Зеленського, який оголосив, що йде у президенти<ref>{{cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2611650-soumen-zelenskij-zaaviv-so-jde-v-prezidenti.html|title=Шоумен Зеленський заявив, що йде в президенти|work=[[Укрінформ]]|date=1 січня 2019|accessdate=2 травня 2019|archive-date=2 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190102002304/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2611650-soumen-zelenskij-zaaviv-so-jde-v-prezidenti.html}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.unian.ua/politics/10396782-pislya-zayavi-pro-pohid-u-prezidenti-zelenskiy-kliche-lyudey-do-svoyeji-komandi-video.html|title=Після заяви про похід у президенти Зеленський кличе людей до своєї команди (відео)|work=[[УНІАН]]|date=1 січня 2019|accessdate=2 травня 2019|archive-date=2 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190102002130/https://www.unian.ua/politics/10396782-pislya-zayavi-pro-pohid-u-prezidenti-zelenskiy-kliche-lyudey-do-svoyeji-komandi-video.html}}</ref>. 21 січня 2019 року партія [[Слуга народу|«Слуга народу»]] офіційно висунула Володимира Зеленського [[Вибори Президента України 2019|кандидатом у президенти]]<ref>[https://web.archive.org/web/20190207013706/https://www.unian.ua/elections/10415814-partiya-sluga-narodu-visunula-zelenskogo-v-prezidenti.html Партія «Слуга народу» висунула Зеленського в президенти] // УНІАН, 21 січня 2019</ref>.

На кінець січня 2019 року результатами спільного соцопитування «Соціальний моніторинг», «Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка», «Інфо Сапієнс» та «Рейтинг» Зеленський займав перше місце у рейтингу кандидатів серед опитаних, які визначилися зі своїми уподобаннями (21,9&nbsp;% голосів). Відповідно до результатів опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у період з 9 по 15 березня 2019 року, Зеленський залишається лідером президентського рейтингу (24,9&nbsp;% голосів).<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-47114243 Рейтинг кандидатів: Зеленський лідирує, Порошенко&nbsp;— третій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190414083742/https://www.bbc.com/ukrainian/news-47114243 |date=14 квітня 2019 }} // BBC News українською, 4 лютого 2019</ref><ref>{{Cite web|title=Рейтинги кандидатів|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/reytingi-kandidatov-1543488440.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-03-20|language=ru|archive-date=31 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190331034848/https://www.rbc.ua/ukr/news/reytingi-kandidatov-1543488440.html}}</ref>.

З кінця січня 2019 року Зеленський очолював рейтинги кандидатів у президенти, подекуди з великим відривом від головних конкурентів&nbsp;— чинного, на той момент, президента [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]] та [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлії Тимошенко]]<ref>{{cite web |url=http://texty.org.ua/d/2019/president_polls/ |title=Вибори-2019. Рейтинги кандидатів |publisher=Texty.org.ua |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329195036/http://texty.org.ua/d/2019/president_polls/ }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/articles/2019/03/26/7210207/ |title=Динаміка любові. Хто перемагає у виборах президента за останніми рейтингами |date=26 березня 2019 |publisher=Українська правда |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329150555/https://www.pravda.com.ua/articles/2019/03/26/7210207/ }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-elections/2668501-golovnij-pidsumok-kompanii-ce-naspravdi-vibori.html |title=Головний підсумок кампанії: це насправді вибори! |date=27 березня 2019 |publisher=Укрінформ |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=28 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190328201808/https://www.ukrinform.ua/rubric-elections/2668501-golovnij-pidsumok-kompanii-ce-naspravdi-vibori.html }}</ref>. Як вважають експерти, висока популярність Зеленського обумовлювалася тим, що він є несистемним кандидатом, а також утомою виборців від «старих облич» у політиці<ref>{{cite web |url=https://24tv.ua/chomu_lyudi_pidtrimuyut_zelenskogo_i_shho_bentezhit_u_personi_tsogo_kandida_n1101124 |title=Чому люди підтримують Зеленського та що бентежить у персоні цього кандидата |date=23 січня 2019 |publisher=24 канал |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329153328/https://24tv.ua/chomu_lyudi_pidtrimuyut_zelenskogo_i_shho_bentezhit_u_personi_tsogo_kandida_n1101124 }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-47131788 |title=Зеленський як "дуля політикам" - Politico |date=5 лютого 2019 |publisher=BBC Україна |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329155153/https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-47131788 }}</ref>.
[[Файл:Debates of Petro Poroshenko and Vladimir Zelensky (2019-04-19) 10.jpg|ліворуч|міні|226.992x226.992пкс|[[Дебати кандидатів у Президенти України 2019 на стадіоні «Олімпійський»|Передвиборчі «дебати»]]. [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]], 19 квітня 2019.]]

Згідно з результатами опитування [[Центр Разумкова|Центру Разумкова]] станом на вересень 2019&nbsp;р. близько 70&nbsp;% українців позитивно оцінювали діяльність президента Володимира Зеленського, новообраного складу Верховної Ради&nbsp;— 44&nbsp;%. Серед фракцій найвищу підтримку теж мала «Слуга народу»&nbsp;— 50&nbsp;%. Крім того, 51,8&nbsp;% опитаних відповіли, що більшість у ВР, сформована однією партією, призведе до позитивних змін<ref>{{Cite web |url=https://tyzhden.ua/News/235346 |title=70 % українців позитивно оцінюють діяльність Зеленського, 44 % — Верховної Ради — Центр Разумкова |accessdate=18 вересня 2019 |archive-date=20 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190920092133/https://tyzhden.ua/News/235346 }}</ref>.

==== Передвиборча кампанія ====
{{Main|Політична агітація кандидатів у Президенти України 2019 на стадіоні «Олімпійський»}}[[Файл:Результати Виборів Президента України 2019 за округами (другий тур).svg|міні|Результати виборів Президента 2019 року, другий тур. Зеленим показано регіони, де перевагу отримав Зеленський.]]
Під час передвиборчої кампанії Зеленський запропонував прихильникам самим написати передвиборчу програму<ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/29698166.html |title=Зеленський запропонував скласти йому передвиборчу програму. За написання взялись соцмережі |author=Анастасія Саковська |date=8 січня 2019 |publisher=Радіо Свобода |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329144446/https://www.radiosvoboda.org/a/29698166.html }}</ref>, а також висловити пропозиції кандидатур посадовців на найвищі державні пости в Україні<ref>{{cite web |url=https://gordonua.com/ukr/news/politics/zelenskij-zaproponuvav-ukrajintsjam-obrati-prem-jera-genprokurora-ta-golovu-sbu-766090.html |title=Зеленський запропонував українцям обрати прем'єра, генпрокурора та голову СБУ |date=25 лютого 2019 |publisher=Гордон |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329144444/https://gordonua.com/ukr/news/politics/zelenskij-zaproponuvav-ukrajintsjam-obrati-prem-jera-genprokurora-ta-golovu-sbu-766090.html }}</ref>. Рушійною силою виборчої кампанії Зеленського став образ Василя Голобородька, якого він зіграв у серіалі [[Слуга народу (телесеріал)|«Слуга народу»]]<ref>[https://www.pravda.com.ua/articles/2019/01/31/7204894/ Нові лідери: чи варто сподіватися на Зеленського?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190329180944/https://www.pravda.com.ua/articles/2019/01/31/7204894/ |date=29 березня 2019 }}. УП, 31 січня 2019</ref>, хоча головний політконсультант Зеленського Дмитро Разумков заперечував це та в інтерв'ю українським ЗМІ зазначив, що «кандидат в президенти Володимир Зеленський&nbsp;— це не образ його персонажа Василя Голобородька»<ref name="нв">[https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/v-razi-krashche-goloborodka-politkonsultant-zelenskogo-pro-shoumena-yak-politika-u-spriynyatti-ukrajinciv-50011059.html В рази краще Голобородька. Політконсультант Зеленського&nbsp;— про шоумена як політика у сприйнятті українців] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190329180659/https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/v-razi-krashche-goloborodka-politkonsultant-zelenskogo-pro-shoumena-yak-politika-u-spriynyatti-ukrajinciv-50011059.html |date=29 березня 2019 }}. НВ, 15 березня 2019</ref>. Основні тези передвиборчої програми спрямовані на реформування економіки України шляхом запровадження «нульової декларації» для бізнесу, переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи, перетворення України на «електронну країну». Зеленський пообіцяв внести проект закону «Про народовладдя»<ref>{{Cite web|title=Зеленський оголосив передвиборчу програму: основні тези|url=https://24tv.ua/news/showNews.do?volodimir_zelenskiy_peredviborcha_programa_2019_dokument_tekst&objectId=1102099|website=[[24 канал]]|accessdate=2019-03-29}}</ref>.

Заявлений у звітах до [[Центральна виборча комісія України|ЦВК]] бюджет передвиборчої кампанії Зеленського склав 102,8&nbsp;млн грн, з них 68&nbsp;млн&nbsp;— пожертви фізичних осіб, 16&nbsp;млн&nbsp;— кошти партії [[Слуга народу]], 11,5&nbsp;млн власних коштів<ref>{{cite web |url=https://chesno.org/t/56/oficijni-zvity.html |title=Офіційні звіти: скільки Порошенко, Тимошенко та Зеленський зібрали на кампанію |author=Ігор Фещенко, Олексій Півторак |publisher=Чесно |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=27 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211127120311/https://www.chesno.org/t/56/oficijni-zvity.html }}</ref>. Сам Зеленський заявив, що вартість його президентської кампанії становить 80,5&nbsp;млн грн його власних коштів, коштів його друзів та партнерів по бізнесу<ref>{{cite web |url=https://hromadske.ua/posts/zelenskij-ozvuchiv-vartist-svoyeyi-kampaniyi |title=Зеленський озвучив вартість своєї кампанії |author=Марко Погуляєвський |date=24 березня 2019 |publisher=Громадське |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329144445/https://hromadske.ua/posts/zelenskij-ozvuchiv-vartist-svoyeyi-kampaniyi }}</ref>.

12 квітня у [[Єлисейський палац|Єлисейському палаці]] відбулася зустріч Зеленського з президентом Франції [[Емманюель Макрон|Емманюелем Макроном]].<ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-macron/29877557.html |title=Зеленський зустрівся з Макроном у Парижі – відео |date=12 квітня 2019 |publisher=[[Радіо Свобода]] |accessdate=13 квітня 2019 |archive-date=12 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190412194439/https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-macron/29877557.html }}</ref><ref>[https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190413-dyplomatychne-vyprobuvannya-frantsuzki-zmi-pro-zustrich-zelenskogo-i-makrona/ Дипломатичне випробування&nbsp;— французькі ЗМІ про зустріч Зеленського і Макрона] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190430072156/https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190413-dyplomatychne-vyprobuvannya-frantsuzki-zmi-pro-zustrich-zelenskogo-i-makrona/ |date=30 квітня 2019 }}, Факти.ICTV, 13 квітня 2019</ref>

==== Зв'язки з Коломойським ====
Численні оглядачі пов'язують висування Зеленського з олігархом [[Коломойський Ігор Валерійович|Ігорем Коломойським]]. Телеканал 1+1, що належить Коломойському, надавав Зеленському інформаційну підтримку та здійснював трансляцію серіалу «Слуга народу» під час передвиборчої кампанії. [[Комітет виборців України]] охарактеризував показ відеофільму як передвиборну агітацію, яку повинен оплатити фонд кандидата<ref>{{cite web |url=http://www.cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:kvu-zaklykaie-v-zelenskoho-oplatyty-sluhu-narodu-3-iz-vyborchoho-fondu |title=КВУ закликає В. Зеленського оплатити «Слугу Народу 3» із виборчого фонду |date=12 лютого 2019 |publisher=Комітет виборців України |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329144445/http://www.cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:kvu-zaklykaie-v-zelenskoho-oplatyty-sluhu-narodu-3-iz-vyborchoho-fondu }}</ref>.

Журналісти-розслідувачі проектів [[Схеми: корупція в деталях|«Схеми»]] та [[Наші гроші з Денисом Бігусом|Bihus.info]] виявили, що охоронці, які супроводжували Зеленського в рамках його передвиборчих поїздок, а також бізнес-партнери Зеленського та його юрист мають стосунок до Ігоря Коломойського<ref>{{cite web |url=https://bihus.info/za-zelenskim-izdit-suprovid-mikroavtobus-kompanii-z-grupi-privat-kolomoyskogo |title=За Зеленським їздить супровід - мікроавтобус компанії з групи «Приват» Коломойського |date=18 січня 2019 |publisher=Bihus.info |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329151940/https://bihus.info/za-zelenskim-izdit-suprovid-mikroavtobus-kompanii-z-grupi-privat-kolomoyskogo }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/video-shemy/29848241.html |title=Як друг президента Кононенко заробляв на аферах в енергетиці та що там у Зеленського? |date=28 березня 2019 |publisher=Радіо Свобода |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329144444/https://www.radiosvoboda.org/a/video-shemy/29848241.html }}</ref>. Підозри на зв'язки Зеленського та Коломойського стали причиною закликів деяких відомих громадських діячів і представників культури не голосувати за цього кандидата<ref>[[Брюховецький В'ячеслав Степанович|В'ячеслав Брюховецький]], [[Буряк Юрій Григорович (поет)|Юрій Буряк]], [[Юрій Винничук]] та ін.. [https://web.archive.org/web/20190326150235/http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2019/03/10-1010-7%E2%80%9413-березня-2019.pdf «Не віддавайте голос „по приколу“». Звернення української інтелігенції]. [[Слово Просвіти]], ч. 10, 7-13 березня 2019</ref><ref>{{cite web |url=https://24tv.ua/golosuymo_ne_po_prikolu__vakarchuk_zvernuvsya_do_ukrayintsiv_n1132847 |title=Голосуймо не "по приколу": відомі українці підтримують звернення Вакарчука |date=27 березня 2019 |publisher=24 канал |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329151814/https://24tv.ua/golosuymo_ne_po_prikolu__vakarchuk_zvernuvsya_do_ukrayintsiv_n1132847 }}</ref>, хоча його оточення спростувало ці заяви<ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-47586453 |title=Штабіст Зеленського: Коломойський побажань не передає |date=16 березня 2019 |publisher=BBC Україна |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329155150/https://www.bbc.com/ukrainian/features-47586453 }}</ref>, а сам Коломойський заперечив свою участь у фінансуванні його передвиборчої кампанії<ref>{{cite web |url=https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/kolomojskij-poyasniv-chi-finansue-zelenskogo-i-timoshenko.htm |title=Коломойський прямо відповів на питання про фінансування Зеленського і Тимошенко |date=22 березня 2019 |publisher=Обозреватель |accessdate=29 березня 2019 |archive-date=29 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190329144446/https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/kolomojskij-poyasniv-chi-finansue-zelenskogo-i-timoshenko.htm }}</ref>.

==== ЗеКоманда ====
{{Політична партія
| назва_партії = Зе-команда
| логотип_партії = ЗеКоманда лого.png
| розмір = 300px
| голова = [[Зеленський Володимир Олександрович|В. Зеленський]]
| дата_заснування = Грудень 2018 року
| союзники = [[Слуга народу (політична партія)|Слуга народу]]
| інтернаціонал = |ідеологія
| штаб-квартира = [[Київ]]<br/>вул. Січових стрільців, 77, оф. 728
| девіз = 
| інтернет-сторінка = {{url|ze2019.com}}
}}

Під час виборів Зеленський анонсував свою команду радників («ЗеКоманда»), а в широкому розумінні й усіх своїх прихильників для реалізації забов'язань та політичних декларацій. Її учасники мали реалізовувати його виборчу програму<ref>{{Cite web |url=https://program.ze2019.com/ |title=Офіційна передвиборча програма Володимира Зеленського |accessdate=2 травня 2019 |archive-date=22 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190422084602/https://program.ze2019.com/ }}</ref>.

===== Учасники =====

* [[Стефанчук Руслан Олексійович|Руслан Стефанчук]]&nbsp;— державні і правові інститути та законопроєктна робота.
* [[Баканов Іван Геннадійович|Іван Баканов]]&nbsp;— керівник штабу Зеленського, відповідальний за взаємодію з [[Верховна Рада України|Парламентом]].
* [[Разумков Дмитро Олександрович|Дмитро Разумков]]&nbsp;— внутрішня політика та зовнішня політика, політконсультант, спікер штабу Зеленського, представлявав позицію кандидата на всіх телеефірах та політичних шоу.
* [[Данилюк Олександр Олександрович|Олександр Данилюк]]&nbsp;— міжнародні відносини, економіка, фінансова і банківська політика.
* [[Рябошапка Руслан Георгійович|Руслан Рябошапка]]&nbsp;— правоохорона та антикорупційна політика<ref>{{Cite web|title=Рябошапка призначив собі ще одного заступника|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ryaboshapka-naznachil-zamestitelya-genprokurora-1570518146.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-10-08|language=ru|archive-date=29 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200329164404/https://www.rbc.ua/ukr/news/ryaboshapka-naznachil-zamestitelya-genprokurora-1570518146.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Рада висловила недовіру Рябошапці|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/rada-vyrazila-nedoverie-ryaboshapke-1583421663.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2020-03-07|language=ru|archive-date=5 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200305202858/https://www.rbc.ua/ukr/news/rada-vyrazila-nedoverie-ryaboshapke-1583421663.html}}</ref>.
* [[Янченко Галина Ігорівна|Галина Янченко]]&nbsp;— цифровізація, впровадження антикорупційної політики.
* [[Монастирський Денис Анатолійович|Денис Монастирський]]&nbsp;— правоохоронні органи.
* [[Іонушас Сергій Костянтинович|Сергій Іонушас]]&nbsp;— судова система.
* [[Апаршин Іван Михайлович|Іван Апаршин]]&nbsp;— питання оборони.
* [[Венедіктова Ірина Валентинівна|Ірина Венедиктова]]&nbsp;— реформа судової влади.
* [[Гетманцев Данило Олександрович|Данило Гетманцев]]&nbsp;— економіка, фінанси та оподаткування.
* [[Федоров Михайло Альбертович|Михайло Федоров]]&nbsp;— диджиталізація. Автор акаунтів команди Зеленського в соцмережах.
* [[Мережко Олександр Олександрович|Олександр Мережко]]&nbsp;— міжнародні відносини і народовладдя.
* [[Бондаренко Олег Володимирович|Олег Бондаренко]]&nbsp;— екологічна політика.
* [[Бардіна Марина Олегівна|Марина Бардіна]]&nbsp;— політика рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
* [[Кальченко Сергій Віталійович|Сергій Кальченко]]&nbsp;— виборче законодавство, права людини.
* [[Герус Андрій Михайлович|Андрій Герус]]&nbsp;— енергетика, тарифи, антимонопольне регулювання.
* [[Бабак Сергій Віталійович|Сергій Бабак]]&nbsp;— освіта та наука.
* [[Комаровський Євген Олегович|Євген Комаровський]]&nbsp;— медицина.
* [[Страхова Вікторія Костянтинівна|Вікторія Страхова]]&nbsp;— банківська діяльність.

=== На виборах 2024 року ===
{{main|Вибори Президента України 2024}}

Під час президентської кампанії Зеленський запевняв, що хотів би мати лише одну каденцію президента<ref>{{Cite web|title=Зеленський: однієї каденції не вистачить|url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/05/20/7252410/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2020-05-20|language=uk|archive-date=20 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200520094154/https://www.pravda.com.ua/news/2020/05/20/7252410/}}</ref>. Натомість, на пресконференції 20 травня 2020-го Зеленський заявив, що йому не вистачить одного президентського терміну для виконання всіх передвиборчих обіцянок<ref>{{Cite web|title=Зеленський про свою президентську каденцію: однієї не вистачить|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-svoey-prezidentskoy-kadentsii-odnoy-1589965644.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2020-05-20|language=ru|archive-date=28 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200528052907/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-svoey-prezidentskoy-kadentsii-odnoy-1589965644.html}}</ref>. Схожу тезу анонсував у березні [[Трофімов Сергій Володимирович|Сергій Трофімов]], перший заступник Керівника [[Офіс Президента України|Офісу Президента України]], заявивши, що «українці хочуть» переобрання Зеленського 2024 року<ref>{{Cite web|title=Заступник голови ОП заявив, що українці захочуть переобрання Зеленського|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/vibori-prezidenta-2024-volodimir-zelenskiy-novini-ukrajini-50074336.html|website=nv.ua|accessdate=2020-05-20|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214144206/https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/vibori-prezidenta-2024-volodimir-zelenskiy-novini-ukrajini-50074336.html}}</ref>.

== Внутрішня і правова політика ==
[[Файл:Volodymyr Zelensky 2019 presidential inauguration 11.jpg|міні|Інавгурація, 20 травня 2019-го]]

=== Парламент ===

===== Розпуск Верховної Ради VIII скликання =====
{{Main|Парламентські вибори в Україні 2019|Верховна Рада України VIII скликання}}
Вже під час інавгурації [[20 травня]] [[2019]] року Зеленський оголосив, що розпускає парламент, а нові вибори мають пройти через два місяці після цього, тобто наприкінці липня.<ref>{{Cite web|title=Зеленський розпустив Раду: головне|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-raspustil-radu-glavnoe-1558342171.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-05-20|language=ru|archive-date=20 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190520125853/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-raspustil-radu-glavnoe-1558342171.html}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/20/7215527/ |title=ЗЕЛЕНСЬКИЙ РОЗПУСКАЄ ВЕРХОВНУ РАДУ |accessdate=21 травня 2019 |archive-date=20 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190520104415/https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/20/7215527/ }}</ref>

Як зазначив Зеленський, юридичною підставою для розпуску була фактична відсутність коаліції з 2016 року.<ref>[https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-golovnim-argumentom-dlya-rozpusku-verhov-55545 Oфіційне інтернет-представництво президента України: Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є вкрай низька довіра громадян України до цієї інституції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190523110830/https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-golovnim-argumentom-dlya-rozpusku-verhov-55545 |date=23 травня 2019 }} president.gov.ua/</ref> Розпуск Верховної ради було оскаржено у Верховному та Конституційному суді<ref>{{cite web |title=До Верховного суду подали вже третю заяву про визнання незаконним розпуску Ради президентом Зеленським |url=https://hromadske.ua/posts/do-verhovnogo-sudu-podali-vzhe-tretyu-zayavu-pro-viznannya-nezakonnim-rozpusku-radi-prezidentom-zelenskim |publisher=hromadske.ua |accessdate=26 травня 2019 |archive-date=26 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190526221033/https://hromadske.ua/posts/do-verhovnogo-sudu-podali-vzhe-tretyu-zayavu-pro-viznannya-nezakonnim-rozpusku-radi-prezidentom-zelenskim }}</ref>.

20 червня Конституційний суд України прийняв остаточне рішення про визнання конституційним указу Зеленського про розпуск Верховної Ради<ref>[http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/6p.pdf Рішення КСУ про розпуск ВРУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190628172646/http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/6p.pdf |date=28 червня 2019 }} ccu.gov.ua</ref>.

===== Верховна Рада IX скликання =====
{{Main|Верховна Рада України IX скликання}}

21 липня відбулись позачергові парламентські вибори. Пропрезидентська партія «Слуга народу» на виборах набрала 43,16&nbsp;% і отримала 124 місця, а мажоритарні кандидати від партії перемогли на 130 округах, тому партія отримала більшість в парламенті.<ref>{{Cite web|title=Офіційні результати парламентських виборів 2019: ЦВК почала визнавати результати в округах|url=https://24tv.ua/parlamentski_vibori_2019_rezultati_golosuvannya_vibori_u_verhovnu_radu_n1180469|website=[[24 канал]]|accessdate=2019-09-02|archive-date=22 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190722211527/https://24tv.ua/parlamentski_vibori_2019_rezultati_golosuvannya_vibori_u_verhovnu_radu_n1180469}}</ref> Експерти відзначають, що парламентська більшість пропрезиденської партії «Слуга народу» де-факто перетворила Україну в президентську республіку.<ref>{{Cite news|title="Шалений принтер"? Що показав перший день Ради|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-49528524|date=2019-08-30|accessdate=2019-09-02|language=en-GB|first=Віталій|last=Червоненко|archive-date=14 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190914050859/https://www.bbc.com/ukrainian/features-49528524}}</ref>

Під час першого засідання нової Верховної Ради 29 серпня депутати затвердили очільників 23 комітетів&nbsp;— відповідно до раніше визначених квот парламентських партій та узгоджених прізвищ. «Слуга народу» керує в 19 комітетах. Також на засіданні було [[Уряд Олексія Гончарука|оновлено уряд]] та розглянуто 70 нових законопроєктів.<ref>{{Cite web|title=Новий уряд, перші скандали та блокування. Як минув "дебют" Верховної Ради дев'ятого скликання|url=https://tsn.ua/politika/noviy-uryad-i-kupa-zakonoproyektiv-yak-vidbulosya-pershe-zasidannya-verhovnoyi-radi-novogo-sklikannya-1402464.html|website=ТСН.ua|date=2019-08-30|accessdate=2019-09-02|language=uk|archive-date=1 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190901163523/https://tsn.ua/politika/noviy-uryad-i-kupa-zakonoproyektiv-yak-vidbulosya-pershe-zasidannya-verhovnoyi-radi-novogo-sklikannya-1402464.html}}</ref>

4 березня 2020 року за наказом Зеленського спікер ВРУ [[Разумков Дмитро Олександрович|Разумков]] скликав позачергове засідання Ради, де прийняли відставку прем'єр-міністра [[Гончарук Олексій Валерійович|Гончарука]] та його уряду. Того ж дня ВРУ призначила [[Шмигаль Денис Анатолійович|Дениса Шмигаля]] прем'єр-міністром України, сформувавши частково новий склад уряду<ref>{{Cite web|title=Зеленський скликає Верховну Раду на позачергове засідання: причини|url=https://24tv.ua/zelenskiy_sklikaye_verhovnu_radu_na_pozachergove_zasidannya_n1289555|website=[[24 канал]]|accessdate=2020-02-28|archive-date=29 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200229022654/https://24tv.ua/zelenskiy_sklikaye_verhovnu_radu_na_pozachergove_zasidannya_n1289555}}</ref>.

16 квітня 2020 року за ініціативи Зеленського відбулося позачергове засідання ВРУ, на якому народні депутати успішно ухвалили зміни до регламенту роботи Ради у зв'язку із «правочним спамом» у ході голосування за так званий «антиколомойський закон» з метою заблокування його ухвалення (раніше так само намагалися заблокувати ухвалення закону про ринок землі). Крім того, Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт про посилення захисту телекомунаційних мереж та ухвалив у цілому проєкт закону про внесення змін до закону про місцеве самоврядування в Україні.

===== Аудит діяльності Верховної Ради =====

23 жовтня 2020 року Рахункова палата завершила перший за всю історію незалежності України аудит Верховної Ради. Звіт щодо результатів аудиту був затверджений на засіданні рахункової палати. Аудит проводили 5 членів Рахункової палати. За 2013—2019 роки Апаратом Верховної Ради України, а також підприємствами, установами та організаціями їх сфери управління було використано 7,7&nbsp;млрд грн. коштів державного бюджету та 114&nbsp;млн грн. коштів місцевих бюджетів.

Основна частина коштів, використаних за ці 7 років, пішла на засідання законотворчої діяльності парламаенту&nbsp;— 51&nbsp;%, обслуговування та організаційно-аналітичне, матеріально&nbsp;— технічне забезпечення ВР&nbsp;— 44&nbsp;%, фінансову підтримку санитарно&nbsp;— курортного комплексу, висвітлення діяльності парламенту через ЗМІ, розвиток електроннного урядування&nbsp;— 5&nbsp;%. Водночас, Апарат Верховної Ради не в повній мірі забезпечив продуктивне, результативне та економне використання бюджетних коштів, а також прийняття законних та своєчасних управлінських рішень під час управління коштами бюджету та державним майном<ref>{{Cite web |url=https://rp.gov.ua/PressCenter/News/?id=973 |title=Рахункова палата завершила перший за всю історію незалежності аудит Верховної Ради |accessdate=20 листопада 2020 |archive-date=19 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201119215657/https://rp.gov.ua/PressCenter/News/?id=973 }}</ref>.

===== Конституційна криза =====
{{Main|Конституційна криза в Україні 2020}}

27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідність за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував право НАЗК перевіряти декларації та виявляти конфлікт інтересів. КС своїм рішенням позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.

28 жовтня НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Утім, 29 жовтня ввечері Кабінет міністрів зобовязав НАЗК відновити публічний доступ до Єдиного реєстру декларацій. Конституційний суд 28 жовтня оприлюднив текст рішення, ухваленого Великою палатою КС у складі 15 суддів. У НАБУ заявили, що через рішення КС досі всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності. Потім президент Зеленський вніс до ВР проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів». Зеленський зпропонував припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а субєктам призначення суддів невідкладно розпочти процедуру конкурсного відбору нового складу суду.

2 листопада у ВР було зареєстровано законопроект, яким пропонуєтся відновити норми про е-декларування, які були скасовані КС. Авторами проекту закону Про відновлення дії окремих окремих положень закону Про запобігання корупції та Кримінального кодексу України №&nbsp;4304) є Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема «ЄС», «Голос» та «СН»<ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/politics/konstituciyniy-sud-zelenskiy-maye-pravo-rozpustiti-ksu-predstavnik-prezidenta-novini-ukrajina-11216033.html |title=Зеленський має право розпустити Конституційний суд — представник президента в КСУ |accessdate=23 листопада 2020 |archive-date=1 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201201041202/https://www.unian.ua/politics/konstituciyniy-sud-zelenskiy-maye-pravo-rozpustiti-ksu-predstavnik-prezidenta-novini-ukrajina-11216033.html }}</ref>.

4 грудня 2020&nbsp;р. Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування&nbsp;— за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі. За проголосували 289 депутатів. Депутати голосували за компрісний законопроект №&nbsp;4460-д, створений на основі президентського законопроекту №&nbsp;4434 і напрацьованого робочою групою №&nbsp;4441.

Згідно з документом, умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларацій нсуму від 500 до 4000 прожииткових мінімумів для працездатних осіб (на той момент ц від 1,3 до 9&nbsp;млн гривень) карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 42,5 до 51 тисячі громадян) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Умисне внесення субєктом декларування недостовірних відомостей від 4 тисч прожиткових мінімумів (на той момент 9 мільйонів грн.) карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 51 до 85 тисяч грн.) або громадськими роботами на строк від 150 до 249 годин, або обмеження волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/12/4/7275874/ |title=Рада повернула покарання за брехню в декларації, але без в'язниці |accessdate=5 грудня 2020 |archive-date=1 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210201162342/https://www.pravda.com.ua/news/2020/12/4/7275874/ }}</ref>.

25 грудня президент Зеленський підписав закон Про внесення змін до Закону України Про запобігання, який парламент ухвалив 15 грудня. Так, повністю відновилося повноваження НАЗК, які заблокував Конституційний суд<ref>{{Cite web |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zelenskiy-pidpisav-zakon-yakiy-povnistyu-vidnovlyuye-robotu-nazk-50132505.html |title=Зеленський підписав закон, який повністю відновлює роботу НАЗК |accessdate=25 грудня 2020 |archive-date=27 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211127120836/https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/skandal-z-ksu-zelenskiy-pidpisav-zakon-pro-vidnovlennya-povnovazhen-nazk-novini-ukrajini-50132505.html }}</ref>.

14 липня 2021&nbsp;р. Верховний Суд задовольнив позов судді Олександра Тупицького до президента Зеленського і визнав пртиправним указ, яким він звільнив пана пана Тупицького з посади судді і голови Конституційного суду. Відповідне рішення ухвалили у середу, 14 липня. Верховний суд роз'яснив, що президент повинен діяти в рамках конституції, а Конституція і закони України не містять норми, що президент має права звільнити суддів конституційного суду<ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-56721362 |title=Верховний суд повернув посаду звільненому Тупицькому |accessdate=1 серпня 2021 |archive-date=1 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210801163113/https://www.bbc.com/ukrainian/news-56721362 }}</ref>.

===== Закон про всеукраїнський референдум =====

26 січня 2021 року депутати Верховної Ради підтримали президентський законопроект про всеукраїнський референдум. За відповідний законопроект проголосували 255 депутатів. У проекті законопроекту запропоновано виносити на референдум тільки одне питання з відповідями «так», або «ні».

Предметами всеукраїнського референдуму можуть бути: затвердження закону про внесення змін до розділів І (Загальні засади), ІІІ (Вибори референдум), ХІІ (Внесення змін до Конституції України); загальнодержавного значення; про зміну території; про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Не можна виносити на всеукраїнський референдум питання, спрямовані на: ліквідацію незалежності України;

порушення державного суверенітету і територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі.

Також не можуть розглядатися питання: податків, бюджету, амністії, ті, які належать до ведення органів правопорядку, прокуратури або суду<ref>[https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/rada-priynyala-zakon-pro-referendum-novini-ukrajini-50137732.html?utm_campaign=Dailypayukr&utm_content=802392211&utm_medium=Dailypay&utm_source=email Рада підтримала законопроект про всеукраїнський референдум]</ref>.

===== Укази =====
23 вересня Зеленський підписав ухвалений ВРУ законопроєкт №&nbsp;1032 про реформу прокуратури. Він містить такі зміни: генпрокуратуру буде перейменовано на «Офіс генерального прокурора», генпрокурор зобов'язується мати вищу освіту, зможе звільняти прокурорів свого офісу без узгоджень з Радою прокурорів, буде звільнено 5 з 15 тисяч працівників штату прокуратури, регіональні прокуратури стануть обласними, а місцеві&nbsp;— окружними. Прокурори, що захочуть лишитись на роботі, матимуть пройти переатестацію<ref>{{Cite web|title=Рада остаточно ухвалила законопроєкт про реформу прокуратури: що це означає|url=https://24tv.ua/zakon_pro_reformu_prokuraturi_priynyato_zakonoproekt_1032_n1203328|website=[[24 канал]]|accessdate=2019-09-23|archive-date=23 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190923141445/https://24tv.ua/zakon_pro_reformu_prokuraturi_priynyato_zakonoproekt_1032_n1203328}}</ref>.

17 жовтня 2019 року Президент підписав закони про касові апарати для [[Фізична особа-підприємець|ФОПів]]. Згідно них, з 1 жовтня 2020 року використання касових апаратів стане обов'язковим для приватних підприємців (ФОП) на другій та четвертій групах оподаткування, а для платників єдиного податку на 2-4 групі ця вимога почне діяти 1 січня 2021 року<ref>{{Cite web|title=Зеленський підписав закони про касові апарати для ФОПів і про "кешбек"|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-podpisal-zakony-kassovyh-apparatah-1571317875.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-10-17|language=ru|archive-date=17 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191017145009/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-podpisal-zakony-kassovyh-apparatah-1571317875.html}}</ref>.

6 листопада 2019 року Зеленський створив Раду з питань свободи слова та захисту журналістів<ref>{{Cite web|title=Зеленський створив Раду з питань свободи слова|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-sozdal-sovet-voprosam-svobody-slova-1573030464.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-11-07|language=ru|archive-date=7 листопада 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191107175224/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-sozdal-sovet-voprosam-svobody-slova-1573030464.html}}</ref>.

3 грудня 2019 року Президент представив програму «Повертайся та залишайся», що має бути направлена на повернення заробітчан та мігрантів до України. Вона передбачає низькі ставки на кредити для тих, хто хоче повернутись та почати бізнес в Україні<ref>{{Cite web|title=Зеленський оголосив про запуск програми для повернення мігрантів і заробітчан|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-obyavil-zapuske-programmy-vozvrashcheniya-1575382789.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-12-03|language=ru|archive-date=3 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191203161352/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-obyavil-zapuske-programmy-vozvrashcheniya-1575382789.html}}</ref>.

14 травня 2020 року Зеленський продовжив заборону російських соціальних мереж та сервісів, таких як [[ВКонтакті|ВКонтакте]], [[Однокласники]], MailRu та багатьох інших. Уперше такий указ запропонував і впровадив у 2017 році його попередник&nbsp;— п'ятий Президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]].

3 червня 2020 року Президент видав указ про встановлення в Україні нового свята&nbsp;— Дня Фермера. Того ж дня Кабмін на черговому засіданні уряду схвалив проєкт указу. Відтепер День Фермера щороку відзначатиметься 19 червня.

=== Кадрова політика ===
Кадрова політика Зеленського характерна особистими знайомствами, багаторічною співпрацею або дружбою. У 2019—2020 роках кадрова політика характерна добором людей з якими він працював у складі студії «Квартал-95»{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=13}}. [[Комітет виборців України]] нараховував 30 осіб з «Кварталу-95» або дочірних компаній призначених на виконавчі посади Офісу Президента та інших{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=13}}. Зеленського також звинуватили в порушенні своїх же обіцянок: попри запевнення, що політики «кумівства» не буде<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/04/5/7211363/ |title=Кумівства не буде — Зеленський про ключові посади у державі |accessdate=23 травня 2019 |archive-date=6 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190606103252/https://www.pravda.com.ua/news/2019/04/5/7211363/ }}</ref>, президент призначив на керівні посади деяких колишніх колег з [[Студія «Квартал 95»|студії «Квартал-95»]] та друзів дитинства<ref>{{Cite web|title=Нові кадри Володимира Зеленського (довідкова інформація)|url=https://www.radiosvoboda.org/a/faces-of-the-team-of-vlodymyr-zelensky/29957007.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-07-03|language=uk|archive-date=3 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190703094441/https://www.radiosvoboda.org/a/faces-of-the-team-of-vlodymyr-zelensky/29957007.html}}</ref>.

У перші роки президенства виникли кадрові проблеми, які засвідчили системну проблематику кадрової політики та містять прорахунки у підготовці професійних кадрів, так і відсутність призначеними кадрами розуміння займаних посад{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=13}}.

Початок здійснення кадрової політики Зеленського визначається від 21 травня 2019 року, коли Зеленський власним указом достроково розпустив [[Верховна Рада України VIII скликання|Верховну Раду VIII скликання]], призначивши [[Парламентські вибори в Україні 2019|позачергові вибори]] на 21 липня (замість чергових 27 жовтня)<ref>{{УПУ|303/2019|21 травня 2019|Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів}}</ref>.

==== Офіс Президента ====
Перші призначення президента в [[Офіс Президента України|Адміністрації Президента]] та [[Служба безпеки України|СБУ]] викликали обурення громадськості<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/articles/2019/05/22/7215729/ |title=Зе! Банкова. Кого Зеленський призначив в Адміністрацію президента |accessdate=23 травня 2019 |archive-date=21 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190521233012/https://www.pravda.com.ua/articles/2019/05/22/7215729/ }}</ref><ref>{{Cite web|title=Нові кадри в Адміністрації. Кого Зеленський привів на Банкову|url=https://www.pravda.com.ua/articles/2019/05/22/7215729/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-07-03|language=uk|archive-date=21 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190521233012/https://www.pravda.com.ua/articles/2019/05/22/7215729/}}</ref>. Так, [[Керівник Офісу Президента України|Главою Адміністрації Президента]] Зеленський призначив [[Богдан Андрій Йосипович|Андрія Богдана]]&nbsp;— колишнього особистого адвоката [[Бізнес-олігарх|олігарха]] [[Коломойський Ігор Валерійович|Коломойського]] та посадовця з [[Другий уряд Миколи Азарова|уряду Азарова]], який мав би потрапити під дію [[Люстрація в Україні|закону про люстрацію]]<ref>{{УПУ|304/2019|21 травня 2019 |Про призначення А.Богдана Главою Адміністрації Президента України|link=https://www.president.gov.ua/documents/3042019-27133}}</ref><ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Про звільнення Богдана А. Й. з посади Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики|url=https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/247078122|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2019-05-03|language=ua|archive-date=3 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190503172418/https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/247078122}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-48348311 |title=Андрій Богдан: «адвокат Коломойського», який очолив адміністрацію Зеленського |accessdate=23 травня 2019 |archive-date=2 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190702123335/https://www.bbc.com/ukrainian/features-48348311 }}</ref>. Богдан в практичних діях виходив за межі своїх фактичних повноважень. Зокрема він неформально впливав на парламентську фракцію «Слуга народу» та інші державні інституції{{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=13}}.

3 червня 2019 року&nbsp;— Зеленський Указом №&nbsp;350/2019 призначив своїм прес-секретарем [[Мендель Юлія Володимирівна|Юлію Мендель]]. Це спричинило хвилю критику проти газети The New York Times, в якій 1 травня було опубліковану статтю Мендель, де описувався конфлікт інтересів віце-президента США Джо Байдена. На думку критиків, Мендель мала конфлікт інтересів, коли писала для американської газети<ref>{{cite web|url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-priznachiv-svoyim-pres-sekretarem-zhurnal-55721|title=Президент України призначив своїм прес-секретарем журналістку Юлію Мендель|author=|date=2019-06-03|website=https://www.president.gov.ua/|publisher=[[Адміністрація Президента України]]|accessdate=4 червня 2019|archive-date=3 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190603114859/https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-priznachiv-svoyim-pres-sekretarem-zhurnal-55721}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2714316-cnn-pobacila-konflikt-interesiv-u-statti-pressekretarki-zelenskogo.html|title=CNN побачила конфлікт інтересів у статті прес-секретарки Зеленського|author=|date=2019-06-04|website=https://www.ukrinform.ua/|publisher=[[Укрінформ]]|accessdate=4 червня 2019|archive-date=4 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190604180724/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2714316-cnn-pobacila-konflikt-interesiv-u-statti-pressekretarki-zelenskogo.html}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.5.ua/polityka/pres-sekretarku-zelenskoho-mendel-zapidozryly-v-konflikti-interesiv-u-stattiakh-dlia-nyt-193534.html|title=Прес-секретарку Зеленського запідозрили в конфлікті інтересів у статтях для NYT — 5 канал|author=|date=2019-06-04|website=https://www.5.ua/|publisher=[[5 канал]]|accessdate=4 червня 2019|archive-date=4 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190604180727/https://www.5.ua/polityka/pres-sekretarku-zelenskoho-mendel-zapidozryly-v-konflikti-interesiv-u-stattiakh-dlia-nyt-193534.html}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.unian.ua/world/10573782-fox-news-avtor-statti-pro-temni-spravi-baydena-v-ukrajini-stala-pres-sekretarem-zelenskogo.html|title=Fox News: Автор статті про «темні справи» Байдена в Україні стала прес-секретарем Зеленського|author=|date=2019-06-04|website=https://www.unian.ua/|publisher=[[УНІАН]]|accessdate=4 червня 2019|archive-date=4 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190604101911/https://www.unian.ua/world/10573782-fox-news-avtor-statti-pro-temni-spravi-baydena-v-ukrajini-stala-pres-sekretarem-zelenskogo.html}}</ref>.

Призначив голову [[Національна інвестиційна рада України|Національної інвестиційної ради]]<ref>{{УПУ|423/2019|21 червня 2019|Питання Національної інвестиційної ради|link=https://www.president.gov.ua/documents/4232019-27637}}</ref>.

19 вересня 2019 року заступникові голови Офісу президента [[Трофімов Сергій Володимирович|Сергію Трофімову]] було передане посвідчення члена [[Українське товариство сліпих|Українського товариства сліпих]], виписане на ім'я Володимира Зеленського, щоби він, як Президент, звернув увагу на підприємства, де працюють сліпі, та допомагав товариству та сліпим людям<ref>{{cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/09/19/7226773/|назва=Зеленському виписали посвідчення товариства сліпих, а голові ОДА подарували крота|автор=|дата=19 вересня 2019|вебсайт=[[Українська правда]]|видавець=|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190920215418/https://www.pravda.com.ua/news/2019/09/19/7226773/|дата-архіву=20 вересня 2019|мертвий-url=no|дата-доступу=19 вересня 2019}}</ref>.

7 травня 2020 року Президент підписав указ про призначення експрезидента [[Грузія|Грузії]] й ексголову Одеської ОДА [[Міхеіл Саакашвілі|Міхеіла Саакашвілі]] головою Виконавчого комітету Національної ради реформ, а [[Ольшанський Олександр Якович|Олександра Ольшанського]]&nbsp;— його заступником.

11 лютого 2020 року Зеленський звільнив [[Богдан Андрій Йосипович|Андрія Богдана]] з посади керівника [[Офіс Президента України|Офісу Президента України]] і призначив на його місце [[Єрмак Андрій Борисович|Андрія Єрмака]] (до цього він був помічником президента [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленського]]). Єрмак має особисту довіру Зеленського. Його називають «тіньовим дипломатом». Він разом з Зеленським здійснював таємний візит до Оману. Він також поширює вплив у внутрішній політиці. З його ініціативи створено «Консультативну раду» на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 25 березня 2020 року, яка отримала негативну оцінку низки депутатів.

22 квітня 2020 року Зеленський звільнив заступника керівника [[Офіс Президента України|Офісу Президента України]] [[Коваленко Анна Миколаївна|Анну Коваленко]], призначивши їй на заміну [[Машовець Роман Васильович|Романа Машовця]].

==== Силові та оборонні структури ====
20 травня 2019 року, у день інавгурації Зеленського, голова СБУ [[Грицак Василь Миколайович|Василь Грицак]]<ref>{{Cite web|title=Грицак написав рапорт про звільнення|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/gritsak-napisal-raport-uvolnenii-1558334079.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-05-20|language=ru|archive-date=11 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190611142303/https://www.rbc.ua/ukr/news/gritsak-napisal-raport-uvolnenii-1558334079.html}}</ref>, командувач Сил спеціальних операцій [[Луньов Ігор Васильович|Ігор Луньов]] та [[Міністр оборони України|міністр оборони]] [[Полторак Степан Тимофійович|Степан Полторак]]<ref>{{Cite web|title=Полторак подав у відставку|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/poltorak-podal-otstavku-1558339977.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-05-20|language=ru|archive-date=20 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190520125942/https://www.rbc.ua/ukr/news/poltorak-podal-otstavku-1558339977.html}}</ref> подали заяви на звільнення<ref>{{Cite web|title=Служба безпеки України|url=https://www.facebook.com/SecurSerUkraine/posts/2390650244498300|website=www.facebook.com|accessdate=2019-05-20|language=uk|archive-date=27 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211127120902/https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FSecurSerUkraine%2Fposts%2F2390650244498300}}</ref>.

4 березня 2020 року доручив спікеру ВРУ [[Разумков Дмитро Олександрович|Разумкову]] скликати позачергове засідання Ради, де прийняли відставку генпрокурора [[Рябошапка Руслан Георгійович|Руслана Рябошапки]] та прем'єра [[Гончарук Олексій Валерійович|Гончарука]] з урядом. Того ж дня новим прем'єр-міністром було призначено [[Шмигаль Денис Анатолійович|Дениса Шмигаля]], а в.о. генпрокурора&nbsp;— [[Чумак Віктор Васильович|Віктора Чумака]], що до того обіймав посаду головного військового прокурора України.

17 березня 2020 року [[Венедіктова Ірина Валентинівна|Ірину Венедіктову]] призначено генпрокурором України, [[Чумак Віктор Васильович|Віктор Чумак]] став її заступником, але одразу ж подав у відставку. Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства призначено [[Петрашко Ігор Ростиславович|Ігоря Петрашка]].

31 травня 2019 року Зеленський звільнив керівництво СБУ<ref name="ch1">{{cite web|url=|title=|author=|date=2019-05-31|website=https://novynarnia.com/|publisher=[[Новинарня]]|accessdate=31 травня 2019}}</ref>. Указом №&nbsp;342/2019 звільнено першого заступника Голови СБУ [[Маліков Віталій Володимирович|Віталія Малікова]].<ref name="ch1" /> Крім того, указом №&nbsp;343/2019 він звільнив Малікова з посади керівника Антитерористичного центру при СБУ.<ref name="ch1" />

Також звільнено начальника головного управління СБУ у Києві та області Олега Валендюка (указ №&nbsp;344/2019)<ref name="ch1" /> та [[Цигикал Петро Олександрович|Петра Цигикала]] з посади голови [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]].<ref>{{cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-prezydent-zvlinyv-tsyhykala/29974525.html|title=Президент звільнив голову Держприкордонслужби|author=|date=2019-05-31|website=https://www.radiosvoboda.org/|publisher=[[Радіо «Свобода»]]|accessdate=31 травня 2019|archive-date=4 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210504231506/https://www.radiosvoboda.org/a/news-prezydent-zvlinyv-tsyhykala/29974525.html}}</ref>

Також Президент призначив [[Начальник Генерального штабу (Україна)|начальником]] [[Генеральний штаб Збройних сил України|Генерального штабу ЗСУ]] [[Хомчак Руслан Борисович|Руслана Хомчака]]<ref>{{УПУ|302/2019|21 травня 2019|Про призначення Р.Хомчака начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України}}</ref>.

11 червня 2019 року Зеленський вніс до Верховної Ради подання на надання згоди на звільнення генерального прокурора України Юрія Луценка<ref>{{Cite web|title=Зеленський назве свого генпрокурора одразу після звільнення Луценка|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/27/7219372/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-07-01|language=uk|archive-date=29 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190629074515/https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/27/7219372/}}</ref>. Подання не було розглянуто<ref>{{Cite web|title=Офіційний портал Верховної Ради України|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66077|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2019-07-01|archive-date=7 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190707194410/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66077}}</ref>. Сам Луценко заявляв, що піде у відставку після парламентських виборів<ref>{{Cite web|title=Луценко розповів, коли піде у відставку|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/27/7216316/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-07-01|language=uk|archive-date=1 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190701180206/https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/27/7216316/}}</ref>. Зеленський заявив, що новим генеральним прокурором бачить [[Рябошапка Руслан Георгійович|Руслана Рябошапку]].<ref>{{Cite web|title=Зеленський назвав ім'я кандидата на посаду глави ГПУ|url=https://www.unian.ua/politics/10628004-zelenskiy-nazvav-im-ya-kandidata-na-posadu-glavi-gpu.html|website=www.unian.ua|accessdate=2019-07-24|language=uk|archive-date=23 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190723160512/https://www.unian.ua/politics/10628004-zelenskiy-nazvav-im-ya-kandidata-na-posadu-glavi-gpu.html}}</ref> Того ж дня Зеленський звільнив заступників голови СБУ Олега Фролова і [[Косинський Владислав Володимирович|Владислава Косинського]] та ще шістьох начальників обласних управлінь відомства в Одеській, Львівській, Волинської, Вінницькій, Закарпатській та Чернівецькій областях.<ref>{{cite web|url=https://www.dw.com/uk/зеленський-звільнив-посадовців-сбу-і-обласних-губернаторів/a-49140346|title=Зеленський звільнив посадовців СБУ і обласних губернаторів|author=|date=2019-06-11|website=https://www.dw.com/|publisher=[[Німецька хвиля]]|accessdate=25 червня 2019|archive-date=26 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210526043715/https://www.dw.com/uk/зеленський-звільнив-посадовців-сбу-і-обласних-губернаторів/a-49140346}}</ref>

На наступний день після висунення обвинувачень росіянам у збитті малазійського боїнга звільнив генерал-полковника [[Фролов Олег Володимирович|Фролова Олега Володимировича]] з військової служби в запас. Він був головою технічної служби СБУ, яка мала стосунок до забезпечення доказової бази у справі [[Збиття Boeing 777 біля Донецька|збиття MH17]].<ref>{{cite web|url=https://zik.ua/news/2019/06/21/zelenskyy_zvilnyv_v_zapas_kolyshnogo_zastupnyka_golovy_sbu_1596615|title=Зеленський звільнив в запас колишнього заступника голови СБУ|author=|date=2019-06-21|website=https://zik.ua/|publisher=Zik|accessdate=25 червня 2019|archive-date=26 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190626080824/https://zik.ua/news/2019/06/21/zelenskyy_zvilnyv_v_zapas_kolyshnogo_zastupnyka_golovy_sbu_1596615}}</ref>

26 червня Зеленський звільнив начальника Департаменту захисту національної державності Служби безпеки [[Доценко Данило Ігорович|Данила Доценка]]. Як відмічають у ЗМІ, звільнення відбулось практично відразу після того, як СБУ заблокувала в'їзд до України скандально відомого російського політтехнолога, близького соратника [[Медведчук Віктор Володимирович|Медведчука]] і колишнього керівника так званої «фабрики [[Темник (ЗМІ)|темників]]<nowiki/>» Ігоря Шувалова<ref>{{cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/zelenskij-zvilniv-nachalnika-upravlinnya-sbu-yakij-zaboroniv-vizd-do-ukraini-moskovskomu-propagandistu-shuvalovu.htm|title=Зеленський звільнив начальника управління СБУ, який заборонив в’їзд до України московському пропагандисту Шувалову|author=|date=2019-06-27|website=https://www.obozrevatel.com/|publisher=[[Обозреватель]]|accessdate=29 червня 2019|archive-date=28 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190628171906/https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/zelenskij-zvilniv-nachalnika-upravlinnya-sbu-yakij-zaboroniv-vizd-do-ukraini-moskovskomu-propagandistu-shuvalovu.htm}}</ref>.

15 жовтня 2019 року Зеленський увів до складу РНБО [[Бухарєв Владислав Вікторович|Владислава Бухарева]] (заступник голови СБУ, начальник управління по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю), [[Євдокимов Валерій Володимирович|Валерія Євдокимова]] (голова Служби зовнішньої розвідки) та [[Данілов Олексій Мячеславович|Данілова]] (секретар РНБО). Також було звільнено колишнього секретаря РНБО [[Данилюк Олександр Олександрович|Олександра Данилюка]]<ref>{{Cite web|title=Зеленський вніс зміни до складу РНБО|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-vnes-izmeneniya-sostav-snbo-1571141080.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-10-15|language=ru|archive-date=15 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191015133907/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-vnes-izmeneniya-sostav-snbo-1571141080.html}}</ref>.

5 червня 2020 року Зеленський звільнив [[Євдокимов Валерій Володимирович|Валерія Євдокимова]] з посади голови Служби зовнішньої розвідки України і призначив на цю посаду [[Кондратюк Валерій Віталійович|Валерія Кондратюка]]<ref>{{Cite web|title=Президент Зеленський змінив главу Служби зовнішньої розвідки|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/prezident-smenil-glavu-sluzhby-vneshney-razvedki-1591354427.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2020-06-05|language=ru|archive-date=5 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200605131510/https://www.rbc.ua/ukr/news/prezident-smenil-glavu-sluzhby-vneshney-razvedki-1591354427.html}}</ref>.

11 червня 2020 року Президент звільнив із посади командувача Військово-Морських сил ЗСУ [[Воронченко Ігор Олександрович|Ігоря Воронченка]] і призначив замість нього контр-адмірала [[Неїжпапа Олексій Леонідович|Олексія Неїжпапу]]. Того ж дня змінив і посла у Франції&nbsp;— звільнив із посади [[Шамшур Олег Владиславович|Олега Шамшура]] і призначив на його місце [[Омельченко Вадим Володимирович|Вадима Омельченка]].

17 квітня Президент звільнив [[Петров Олексій Геннадійович|Олексія Петрова]] з посади начальника Управління СБУ в Кіровоградській області.

16 червня 2020 року Президент призначив свого радника [[Демченко Руслан Михайлович|Руслана Демченка]] першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

19 червня 2020 року Президент своїм указом оновив склад наглядової ради державного концерну «Укроборонпром». Таким чином він припинив повноваження голови Офісу президента [[Єрмак Андрій Борисович|Андрія Єрмака]] в наглядовій раді держконцерну та ввів замість нього до її складу першого віце-президента Національної академії наук [[Горбулін Володимир Павлович|Володимира Горбуліна]].

20 липня 2020 року президент призначив В'ячеслава Штучного першим заступником начальника Управління державної охорони.

==== Обласні та районні державні адміністрації ====
Добір кадрів та призначення голів державних адміністрацій викликав запитання стосовно критеріїв та демонструє хаотичність. Під час епідемії коронавірусу висувалися звинувачення у непрофесійності, самоусуненні від вирішення проблем (зокрема, в Одеській і Харківській областях){{sfn|Рік діяльності Президента Володимира Зеленського|2020|с=13}}.

10 червня 2019 року&nbsp;— ініціював звільнення всіх голів обласних державних адміністрацій.<ref>{{Cite web|title=Зеленський ініціював звільнення всіх губернаторів - Мендель|url=https://ukr.segodnya.ua/politics/zelenskiy-iniciiroval-uvolnenie-vseh-gubernatorov-mendel-1282574.html|website=ukr.segodnya.ua|accessdate=2019-07-01|language=uk|archive-date=1 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190701102548/https://ukr.segodnya.ua/politics/zelenskiy-iniciiroval-uvolnenie-vseh-gubernatorov-mendel-1282574.html}}</ref> Станом на кінець червня, Кабінет міністрів схвалив рішення про відставку 18-ти голів.<ref>{{Cite web|title=Зеленський звільнив 15 губернаторів: подробиці|url=https://ukr.segodnya.ua/politics/zelenskiy-uvolil-15-gubernatorov-podrobnosti-1283104.html|website=ukr.segodnya.ua|accessdate=2019-07-01|language=uk|archive-date=1 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190701102549/https://ukr.segodnya.ua/politics/zelenskiy-uvolil-15-gubernatorov-podrobnosti-1283104.html}}</ref> 11 червня 2019 року президент звільнив очільників Чернігівської, Хмельницької, Херсонської, Тернопільської, Сумської, Полтавської, Одеської, Миколаївської, Львівської, Кіровоградської, Київської, Івано-Франківської, Запорізької, Закарпатської та Волинської облдержадміністрацій<ref>{{Cite web|title=Зеленський звільнив 15 губернаторів|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/11/7217808/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-07-01|language=uk|archive-date=1 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190701180941/https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/11/7217808/}}</ref>. 24 червня звільнено також голів Житомирської, Рівненської та Черкаської ОДА<ref>{{Cite web|title=Зеленський звільнив голів іще трьох ОДА|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2726991-zelenskij-zvilniv-goliv-troh-oda.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2019-07-01|language=uk|archive-date=1 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190701180942/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2726991-zelenskij-zvilniv-goliv-troh-oda.html}}</ref>. 26 червня уряд cхвалив рішення про призначення кандидатів від президента на ці посади в 8-ми областях: Київську область очолить [[Бно-Айріян Михайло Каренович|Михайло Бно-Айріян]], Закарпатську&nbsp;— [[Бондаренко Ігор Самійлович|Ігор Бондаренко]], Донецьку&nbsp;— [[Кириленко Павло Олександрович|Павло Кириленко]], Луганську&nbsp;— [[Комарницький Віталій Мар'янович|Віталій Комарницький]], Львівську&nbsp;— [[Мальський Маркіян Маркіянович|Маркіян Мальський]], Одеську&nbsp;— [[Андрейчиков Андрій Олександрович|Андрій Андрейчиков]], Херсонську&nbsp;— [[Гусєв Юрій Веніамінович|Юрій Гусєв]], Черкаську&nbsp;— [[Шевченко Ігор Юрійович|Ігор Шевченко]].<ref>{{Cite web|title=Нові керівники областей. Кого Зеленський призначає у регіонах|url=https://www.pravda.com.ua/articles/2019/06/26/7219294/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-07-01|language=uk|archive-date=1 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190701102546/https://www.pravda.com.ua/articles/2019/06/26/7219294/}}</ref>

9 липня 2019 року Зеленський одним розпорядженням звільнив 70 голів районних державних адміністрацій. Причиною звільнень вказав закінчення строку повноважень президента України<ref>{{Cite web|title=Зеленський за один день звільнив 70 голів райадміністрацій|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/07/9/7220464/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-07-24|language=uk|archive-date=24 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190724131113/https://www.pravda.com.ua/news/2019/07/9/7220464/}}</ref>.

24 липня 2019 року в Офісі Президента заявили, що ними направлено подання в Кабінет Міністрів з проханням звільнити з посади голову Київської міської державної адміністрації [[Кличко Віталій Володимирович|Віталія Кличка]]<ref>{{Cite web|title=Офіс президента просить Кабмін внести подання на звільнення Кличка|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ofis-prezidenta-prosit-kabmin-vnesti-predstavlenie-1563960634.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-07-24|language=ru|archive-date=24 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190724131118/https://www.rbc.ua/ukr/news/ofis-prezidenta-prosit-kabmin-vnesti-predstavlenie-1563960634.html}}</ref>. В разі його звільнення, нове призначення може відбутись не раніше, ніж наприкінці вересня<ref>{{Cite web|title=У Зеленського збираються звільнити Віталія Кличка з посади глави КМДА|url=https://ua.news/ua/u-zelenskogo-sobyrayutsya-uvolyt-vytalyya-klychko-s-dolzhnosty-glavy-kgga/|website=UA.NEWS|date=2019-07-24|accessdate=2019-07-24|archive-date=24 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190724131114/https://ua.news/ua/u-zelenskogo-sobyrayutsya-uvolyt-vytalyya-klychko-s-dolzhnosty-glavy-kgga/}}</ref>.

19 серпня Зеленський одночасно звільнив 14 голів районних адміністрацій у Миколаївській та Черкаській областях<ref>{{Cite web|title=Зеленський звільнив 14 голів РДА у двох областях|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-14-glav-rga-dvuh-oblastyah-1566241343.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-08-19|language=ru|archive-date=19 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190819201545/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-14-glav-rga-dvuh-oblastyah-1566241343.html}}</ref>.

30 серпня Володимир Зеленський звільнив 16 голів РДА на Дніпровщині<ref>{{Cite web|title=Зеленський звільнив 16 голів РДА в Дніпропетровській області|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-16-glav-rga-dnepropetrovskoy-1567194508.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-09-16|language=ru|archive-date=29 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220129222231/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-16-glav-rga-dnepropetrovskoy-1567194508.html}}</ref>, а 16 вересня&nbsp;— 14 голів райдержадміністрацій на Івано-Франківщині<ref>{{Cite web|title=Зеленський звільнив 14 голів РДА в Івано-Франківській та Херсонській областях|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-14-glav-rga-1568654111.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-09-16|language=ru|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125084948/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-14-glav-rga-1568654111.html}}</ref>. 19 вересня було звільнено 6 голів РДА на Рівненщині<ref>{{Cite web|title=Зеленський звільнив шість голів РДА в Рівненській області|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-shest-glav-rga-rovenskoy-1568899876.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-09-19|language=ru|archive-date=25 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200925234907/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-shest-glav-rga-rovenskoy-1568899876.html}}</ref>.

5 листопада 2019 року Зеленський призначив 34-літнього [[Кучер Олексій Володимирович|Олексія Кучера]] очільником [[Харківська обласна державна адміністрація|Харківської облдержадміністрації]].

24 грудня було звільнено голову [[Закарпатська обласна державна адміністрація|Закарпатської ОДА]] [[Бондаренко Ігор Самійлович|Ігоря Бондаренка]] та [[Львівська обласна державна адміністрація|Львівської ОДА]] [[Мальський Маркіян Маркіянович|Маркіяна Мальського]] за «відсутність результатів»<ref>{{Cite web|title=Зеленський звільнив голов двох ОДА|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-dvuh-glav-oga-1577194953.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-12-25|language=ru|archive-date=25 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191225141631/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-uvolil-dvuh-glav-oga-1577194953.html}}</ref>.

23 квітня 2020 року Президент призначив головою Закарпатської ОДА Олексія Петрова, якого звільнив з посади начальника Управління СБУ в Кіровоградській області кілька днів тому.

24 квітня 2020 року Зеленський призначив головою Івано-Франківської ОДА [[Федорів Віталій Васильович|Віталія Федоріва]].

12 червня 2020 року Зеленський звільнив [[Туринок Віталій Вікторович|Віталія Туринка]] з посади глави Запорізької ОДА і призначив на його місце [[Боговін Віталій Вікторович|Віталія Боговіна]].

18 червня 2020 року Зеленський призначив Василя Володіна головою Київської обласної державної адміністрації.

26 червня 2020 року Президент ухвалив рішення про відставку Андрія Балоня з посади голови Кіровоградської ОДА через хабарництво.

==== Дипломатичні відомства ====
19 грудня 2019 року було призначено нових послів України в Йорданії ([[Щербатюк Мирослава Дмитрівна|Мирослава Щербатюк]]), Молдові ([[Шевченко Марко Олександрович|Марк Шевченко]]), Катарі ([[Кузьменко Андрій Михайлович|Андрій Кузьменко]]) та Китаї ([[Камишев Сергій Олексійович|Сергій Камишев]])<ref>{{Cite web|title=Призначено послів України ще в чотирьох країнах|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/naznacheny-posly-ukrainy-eshche-chetyreh-1576745772.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-12-19|language=ru|archive-date=19 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191219145418/https://www.rbc.ua/ukr/news/naznacheny-posly-ukrainy-eshche-chetyreh-1576745772.html}}</ref>.

22 червня 2020 року Зеленський звільнив [[Сенік Дмитро Юрійович|Дмитра Сеніка]] з посади посла України в [[Сінгапур]]і, а також з посад посла в Брунеї та Новій Зеландії за сумісництвом.

15 липня 2020 року Зеленський звільнив з посади посла України в Італії Євгена Перелигіна та посла України в Румунії Олександра Банькова. Останнього уряд призначив державним секретарем Міністерства МЗС. 20 липня 2020 року призначив ексвіцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадима Пристайка послом України у Британії.

==== Виконавча влада ====
30 березня 2020 року за ініціативи Зеленського відбулось позачергове засідання [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]], присвячене головним чином заходам із протидії поширення коронавірусу. Але поза тим було звільнено [[Ємець Ілля Миколайович|Іллю Ємця]] із посади міністра охорони здоров'я й [[Уманський Ігор Іванович|Ігоря Уманського]] з посади очільника Мінфіну. Новим очільником МОЗ України став [[Степанов Максим Володимирович|Максим Степанов]], що за часів президентства [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]] був головою Одеської ОДА, а новим міністром фінансів&nbsp;— [[Марченко Сергій Михайлович|Сергій Марченко]].

==== Люстрація ====

11 липня Зеленський направив до ВРУ Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади.<ref>{{Cite web|title=Офіційний портал Верховної Ради України|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66202|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2019-07-29|archive-date=17 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190717114125/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66202}}</ref> За його словами, цим законопроектом він збирається усунути з великої політики цілу низку держслужбовців, які керували країною після подій [[Євромайдан]]у.

Зокрема, йдеться про експрезидента [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенка]], народних депутатів 8-го скликання, голову Верховної Ради, членів уряду, генерального прокурора, голову СБУ, голів Антимонопольного комітету і Фонду держмайна, голів ДФС та митниці, секретаря РНБО та керівників оборонних підприємств.<ref name=":0">{{Cite web|title=Люстрація від Зеленського: кого і як хоче усунути з політики президент?|url=https://www.radiosvoboda.org/a/30052708.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-07-29|language=uk|archive-date=29 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190729123749/https://www.radiosvoboda.org/a/30052708.html}}</ref> Згідно з документом, перелічені високопосадовці, які працювали в період з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року та не були звільнені за власним бажанням не зможуть обіймати відповідні посади впродовж наступних десяти років. Відповідно до чинного Закону люстрація стосується високопосадовців, які працювали у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.<ref name="lustr">{{Cite web|title=Люстрація для всіх: чим небезпечна ідея Володимира Зеленського|url=https://www.radiosvoboda.org/a/30055156.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-07-29|language=uk|archive-date=16 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190716161114/https://www.radiosvoboda.org/a/30055156.html}}</ref>

Посли країн [[G7|«Великої сімки»]] негативно поставились до ідеї Зеленського, наголошуючи, що люстрація не повинна бути політичним інструментом для утиску опонентів. За їхніми словами, ситуація в країні зараз відрізняється від тієї, яка була після Революції гідності.<ref name="lustr" />

Критики відмічають, що в подачі законопроекту помітні ознаки передвиборчого піару. Його було зареєстровано тоді, коли Верховна Рада VIII скликання фактично припинила свою роботу, тому шансів бути прийнятим у нього не було. Відповідно до Регламенту, законопроект доведеться реєструвати повторно у Раді нового скликання.<ref name=lustr/>

Рівно за тиждень до подачі законопроекту ексзаступник голови [[Офіс Президента України|АПУ]] часів [[Янукович Віктор Федорович|Януковича]] [[Портнов Андрій Володимирович (політик)|Андрій Портнов]], який є «давнім багаторічним другом» нинішнього голови Офісу президента [[Богдан Андрій Йосипович|Андрія Богдана]] заявив, що він розробив законопроект про заборону обіймати будь-які держпосади посадовим особам, призначеним в період правління [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]. Представник президента у Верховній Раді [[Стефанчук Руслан Олексійович|Руслан Стефанчук]] спростував інформацію про те, що ініційований Зеленським законопроект про люстрацію був написаний Портновим.<ref>{{Cite web|title=Законопроект про люстрацію: у Зеленського спростували авторство Портнова|url=https://24tv.ua/zakonoproekt_pro_lyustratsiyu_u_zelenskogo_sprostuvali_avtorstvo_portnova_n1178428|website=[[24 канал]]|accessdate=2019-07-29|archive-date=2 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190802110105/https://24tv.ua/zakonoproekt_pro_lyustratsiyu_u_zelenskogo_sprostuvali_avtorstvo_portnova_n1178428}}</ref> Портнов, який підпадає під чинний закон про люстрацію, підтримав новий законопроект Зеленського, наголосивши, що «не має значення, ухвалять його чи ні, з цього моменту почалась абсолютна маргіналізація і девальвація того закону, який був ухвалений у 2014-му».<ref name=":0"/>

==== Закон про корінні народи ====

21 липня 2021 року президент України В. Зеленський підписав ініційований ним Закон «Про корінні народи України», який Верховна Рада ухвалила 1 липня того ж року. Документ спрямований на максимальний захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, надання їм механізмів та інструментів работи з Українською державою. Зокрема, визнаються представницькі органи корінних народів. Закон визнає, що корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострова, є кримські татари, країми, кримчаки.

Корінні народи мають право на самовизначення у складі України та політичний статус у межах Конституції та законів України. Вони мають колективне та індивідуальне право на повне володіння всіма правами людини та основоположними свободами. Законом забороняється заперечення етнічної принадлежності чи етнічної самобутності корінних народів. Згідно з документом, який підписав Глава держави, корінні народи мають право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій та звичаїв, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини; визначення переліку власних місць та об'єктів релігійного та культурного значення; відновлення своєї топоніміки; співпрацю із закладами освіти задля забезпечення вивчення своєї мови, історії, культури корінного народу. Також корінні народи мають право через представницькі органи створювати засоби масової інформації та отримувати державну підтримку<ref>{{Cite web |url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-pro-korinni-narodi-ukrayini-69677 |title=Архівована копія |accessdate=1 серпня 2021 |archive-date=1 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210801160540/https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-pro-korinni-narodi-ukrayini-69677 }}</ref>.

== Гуманітарна політика ==

=== Інформаційна політика ===

==== Російськомовний канал ====
{{main|Дім/Дом}}
29 липня 2019 року у Офісі президента підтвердили озвучені під час виборчої кампанії плани запустити в Україні державний міжнародний російськомовний канал. За словами заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка: «такий канал потрібен, щоб Україна могла боротися і за уми українців на окупованих територіях Донбасу та Криму, і за уми росіян на території РФ».<ref>{{Cite news|url=https://vybory.detector.media/2019/03/23/zelenskyj-potribno-zrobyty-potuzhnyj-rosijskomovnyj-kanal-ta-rozpochaty-serjoznu-informatsijnu-vijnu/|title=Потрібно зробити потужний російськомовний канал та розпочати серйозну інформаційну війну|last=Вибори і ЗМІ|first=|date=23 березня|language=Українська|work=|accessdate=|archive-date=22 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190422123704/https://vybory.detector.media/2019/03/23/zelenskyj-potribno-zrobyty-potuzhnyj-rosijskomovnyj-kanal-ta-rozpochaty-serjoznu-informatsijnu-vijnu/}}</ref><ref>{{Cite web|title=У Зеленського планують запустити міжнародний російськомовний канал|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/07/29/7222243/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-07-31|language=uk|archive-date=30 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190730230145/https://www.pravda.com.ua/news/2019/07/29/7222243/}}</ref>

Офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що вважає подібні плани нонсенсом.<ref>{{Cite web|title=У Росії назвали безумством ідею команди Зеленського про російськомовний канал|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/07/30/7222284/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-07-31|language=uk|archive-date=31 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190731094622/https://www.pravda.com.ua/news/2019/07/30/7222284/}}</ref>

== Економічна політика ==

==== Легалізація казино ====
8 серпня 2019 року під час виступу на україно-турецькому бізнес-форумі Зеленський повідомив про плани легалізувати роботу казино у 5-зіркових готелях в регіоні біля Чорного моря.

Заборона грального бізнесу в Україні діє з 2009 року. Прихильники легалізації відмічають, що на практиці гральний бізнес працює «в тіні», і доступ населення до нього залишається, а держава практично втратила контроль за веденням цього бізнесу. За оцінками експертів, бюджет України може отримати додатково близько 10&nbsp;млрд грн у разі легалізації азартних ігор завдяки детінізації цього ринку.<ref>{{Cite web|title=Зеленський хоче знову дозволити роботу казино в Україні|url=https://www.unian.ua/tourism/news/10644507-zelenskiy-hoche-znovu-dozvoliti-robotu-kazino-v-ukrajini.html|website=www.unian.ua|accessdate=2019-08-09|language=uk|archive-date=9 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190809152215/https://www.unian.ua/tourism/news/10644507-zelenskiy-hoche-znovu-dozvoliti-robotu-kazino-v-ukrajini.html}}</ref>

Невдалі спроби вивести цей бізнес із тіні робив [[Другий уряд Арсенія Яценюка|уряд Арсенія Яценюка]] 2015 року.<ref>{{Cite web|title=Яценюк виступає за ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу для отримання коштів на культуру|url=https://ua.112.ua/polityka/yatseniuk-vystupaie-za-ukhvalennia-zakonu-pro-lehalizatsiiu-hralnoho-biznesu-dlia-otrymannia-koshtiv-na-kulturu-240439.html|website=112.ua|accessdate=2019-08-09|language=uk-UA|archive-date=9 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190809151959/https://ua.112.ua/polityka/yatseniuk-vystupaie-za-ukhvalennia-zakonu-pro-lehalizatsiiu-hralnoho-biznesu-dlia-otrymannia-koshtiv-na-kulturu-240439.html}}</ref> 2018 року такі намагання мав також [[Список міністрів фінансів України|міністр фінансів України]] [[Данилюк Олександр Олександрович|Олександр Данилюк]].<ref>{{Cite web|title=Мінфін прагне легалізувати в Україні незаконний гральний бізнес|url=https://tsn.ua/ukrayina/minfin-pragne-legalizuvati-v-ukrayini-nezakonniy-gralniy-biznes-1128705.html|website=ТСН.ua|date=2018-03-23|accessdate=2019-08-09|language=uk|archive-date=9 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190809151958/https://tsn.ua/ukrayina/minfin-pragne-legalizuvati-v-ukrayini-nezakonniy-gralniy-biznes-1128705.html}}</ref>

19 грудня 2019 року Верховна Рада, незважаючи на монобільшість партії «Слуга народу» провалила у першому читанні голосування за законопроект про легалізацію грального бізнесу в Україні.<ref>{{Cite web|title=Рада провалила голосування за законопроект про легалізацію грального бізнесу в Україні|url=https://www.unian.ua/politics/10802207-rada-provalila-golosuvannya-za-zakonoproekt-pro-legalizaciyu-gralnogo-biznesu-v-ukrajini.html|website=www.unian.ua|accessdate=2019-12-21|language=uk|archive-date=21 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191221033345/https://www.unian.ua/politics/10802207-rada-provalila-golosuvannya-za-zakonoproekt-pro-legalizaciyu-gralnogo-biznesu-v-ukrajini.html}}</ref>

У відповідь, Зеленський заявив, що знає хто стоїть за провалом закону про легалізацію грального бізнесу та анонсував закриття всіх нелегальних гральних залів.<ref>{{Cite web|title=Зеленський: Не хочете платити в бюджет? Відсьогодні закриваємо всі гральні зали|url=https://www.epravda.com.ua/news/2019/12/20/655133/|website=Економічна правда|accessdate=2019-12-21|language=uk|archive-date=21 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191221115932/https://www.epravda.com.ua/news/2019/12/20/655133/}}</ref>

В ніч на 20 грудня 2019 року співробітники Служби безпеки України на доручення Президента України провели спецоперацію, в результаті якої було заблоковано роботу 43 підпільних казино та гральних закладів у шести регіонах країни: Києві, Дніпрі, Львові, Одесі, Харкові та Запоріжжі. Оперативники спецслужби встановили, де саме функціонують підпільні казино та гральні заклади, які «кришують» правоохоронці. Відбулося 57 обшуків за адресами розташування закладів.<ref>{{Cite web|title=Зеленський почав наступ на нелегальний гральний бізнес (фото, відео)|url=https://stopcor.org/zelenskiy-pochav-nastup-na-nelegalniy-gralniy-biznes-foto-video/|website=Інформаційний портал "СтопКор"|date=2019-12-20|accessdate=2019-12-21|language=uk|archive-date=21 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191221095858/https://stopcor.org/zelenskiy-pochav-nastup-na-nelegalniy-gralniy-biznes-foto-video/}}</ref>

==== Земельна реформа ====
8 серпня 2019 року під час виступу на україно-турецькому бізнес-форумі Зеленський повідомив про наміри провести земельну реформу в Україні до кінця 2019 року. Раніше в Офісі президента уже анонсували, що до кінця року планують скасувати мораторій на продаж сільськогосподарської землі.<ref>{{Cite web|title=Цього року ми проведемо земельну реформу – президент|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/08/8/7223067/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-08-10|language=uk|archive-date=9 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190809143936/https://www.pravda.com.ua/news/2019/08/8/7223067/}}</ref>

Мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, який із 2001 року продовжувався уже десять разів, наразі{{коли}} охоплює 96&nbsp;% с/г земель, при чому 68&nbsp;%&nbsp;— це паї селян.<ref>{{Cite web|title=Через мораторій на землю Україна в 2018 році втратила понад 22 мільярда доларів ВВП|url=https://www.epravda.com.ua/news/2019/06/24/649026/|website=Економічна правда|accessdate=2019-08-10|language=uk|archive-date=10 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190810195337/https://www.epravda.com.ua/news/2019/06/24/649026/}}</ref> Документ передбачає заборону на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств; купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.<ref>{{Cite web|title=В Україні відсьогодні почав діяти продовжений мораторій на продаж сільгоспземлі|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2635722-v-ukraini-vidsogodni-pocav-diati-prodovzenij-moratorij-na-prodaz-silgospzemli.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2019-08-10|language=uk|archive-date=10 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190810195339/https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2635722-v-ukraini-vidsogodni-pocav-diati-prodovzenij-moratorij-na-prodaz-silgospzemli.html}}</ref>

7 лютого 2019 року тодішній президент України Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 1 січня 2020 року.<ref>{{Cite web|title=Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі до 2020 року|url=https://zik.ua/news/2019/02/04/poroshenko_pidpysav_zakon_pro_prodovzhennya_moratoriyu_na_prodazh_zemli_do_2020_1502595|website=zik.ua|accessdate=2019-08-10|language=ua|archive-date=10 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190810195341/https://zik.ua/news/2019/02/04/poroshenko_pidpysav_zakon_pro_prodovzhennya_moratoriyu_na_prodazh_zemli_do_2020_1502595}}</ref>

За даними видання «Економічна правда», 2018 року через цей мораторій Україна втратила 22,5 млрд $ ВВП, що на 17&nbsp;% більше від його фактичного рівня.<ref>{{Cite web|title=Мораторій на продаж землі: скільки платить Україна за неквапливість|url=https://www.epravda.com.ua/publications/2019/06/24/648837/|website=Економічна правда|accessdate=2019-08-10|language=uk|archive-date=2 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190702150814/https://www.epravda.com.ua/publications/2019/06/24/648837/}}</ref>

30 березня 2020 року відбулось позачергове засідання [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]], присвячене головним чином заходам із протидії поширення коронавірусу. Крім того, було переглянуто решту правок (понад 600) стосовно закону про ринок землі. Після закінчення обговорення правок ВР 31 березня о першій ночі прийняла закон у цілому. Отож офіційно закон про ринок землі прийняли 31 березня 2020 року.

== Соціальна політика ==
3 грудня підписав указ про соціальний захист, що передбачає створення сприятливих умов для людей з інвалідністю<ref>{{Cite web|title=Президент підписав указ про соціальний захист людей з інвалідністю|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/prezident-podpisal-ukaz-povyshenii-effektivnosti-1575380163.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-12-03|language=ru|archive-date=3 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191203161358/https://www.rbc.ua/ukr/news/prezident-podpisal-ukaz-povyshenii-effektivnosti-1575380163.html}}</ref>.

25 серпня 2020&nbsp;р. ВР ухвалила законопроект зі змінами до держбюджету на 2020 рік, який передбачає збільшенння мінімальної зарплатні до 5 тисяч<ref>{{Cite web |url=https://hromadske.ua/posts/parlament-poperedno-dozvoliv-zelenskomu-pidnyati-minimalku-do-5-tisyach-grn |title=Рада підняла мінімалку до 5 тисяч гривень |accessdate=20 листопада 2020 |archive-date=19 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200919020833/https://hromadske.ua/posts/parlament-poperedno-dozvoliv-zelenskomu-pidnyati-minimalku-do-5-tisyach-grn }}</ref>. Потім другий етап цієї програми&nbsp;— збільшення з 2021 року до 6 тисяч гривень, і впродовж 2021&nbsp;р. буде третя частина&nbsp;— збільшення до 6,5 тисяч<ref>{{Cite web |url=https://www.epravda.com.ua/news/2020/08/25/664329/ |title=Рада підтримала законопроєкт Зеленського про підвищення «мінімалки» |accessdate=20 листопада 2020 |archive-date=1 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201101185704/https://www.epravda.com.ua/news/2020/08/25/664329/ }}</ref>.

== Національна безпека та оборона ==

==== Заборона проросійських телеканалів ====
2 лютого 2021 року ввів у дію рішення [[РНБО]] про застосування [[Економічні санкції|санкцій]] проти народного депутата [[Козак Тарас Романович|Тараса Козака]] та проросійських телеканалів [[112 Україна]], [[NewsOne]] та [[ZIK]].

== Зовнішня політика ==

=== Росія ===
{{Main|Українсько-російські відносини}}

7 червня 2019 року президент Володимир Зеленський заявив, що артилерійські обстріли поблизу Новолуганського на Донеччині та інших населених пунктів в ніч проти 7 червня, внаслідок яких 2 українських військових загинули, а 8 отримали поранення, свідчать про втрату Росією контролю над найманцями.<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/2716532-zelenskij-pro-zagostrenna-pid-novoluganskim-zsu-vidpovidatimut-zorstko.html |title=Зеленський про загострення під Новолуганським |accessdate=25 червня 2019 |archive-date=28 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190628071924/https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/2716532-zelenskij-pro-zagostrenna-pid-novoluganskim-zsu-vidpovidatimut-zorstko.html }}</ref>

27 червня 2019 року&nbsp;— Зеленський звинуватив міністра МЗС Клімкіна в тому, що міністерство «не комунікує з ним у питаннях міжнародної політики», зокрема видало «неузгоджену ноту» з приводу невиконання Росією наказу Міжнародного трибуналу про звільнення українських моряків, а сам він дізнається про це з інтернету.<ref>{{cite web |url=https://novynarnia.com/2019/06/27/ze-vs-klimkin/ |title=Зеленський насварив Клімкіна за неузгоджену ноту до Росії. Міністр наполягає на своєму |author= |date=2019-06-27 |website=https://novynarnia.com/ |publisher=[[Новинарня]] |accessdate=27 червня 2019 |archive-date=5 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191205235331/https://novynarnia.com/2019/06/27/ze-vs-klimkin/ }}</ref> Клімкін стверджує, що Зеленський втрапив у «примітивну російську пастку», коли на емоціях розкритикував МЗС України за непогоджену з ним відповідь щодо суперечки з РФ про військовополонених моряків. Зокрема, російська нота мала завуальовану вимогу визнання верховенства російського законодавства, визнання правомірності кримінального переслідування моряків й визнання окупації Криму.<ref>{{cite web |url=https://novynarnia.com/2019/06/27/popavsia-na-rozvod/ |title=“Попався на розвод”. Клімкін розповів, як Зеленський втрапив у російську пастку в справі військовополонених |author= |date=2019-06-27 |website=https://novynarnia.com/ |publisher=[[Новинарня]] |accessdate=27 червня 2019 |archive-date=27 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190627200300/https://novynarnia.com/2019/06/27/popavsia-na-rozvod/ }}</ref> [[Курт Волкер]] підтвердив російську маніпуляцію та невиконання присуду міжнародного трибуналу щодо звільнення українських моряків і кораблів Росією.<ref>{{cite web |url=https://www.polygraph.info/a/fact-check-russia-ukraine-sailors/30026478.html |title=Russia Did Not Offer to Free Ukrainian Sailors it Captured |author= |date=2019-06-28 |website=https://www.polygraph.info |publisher=Polygraph |accessdate=28 червня 2019 |archive-date=29 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190629065849/https://www.polygraph.info/a/fact-check-russia-ukraine-sailors/30026478.html }}</ref><ref>{{cite web |url=https://censor.net/ua/ua/news/3134770/propozytsiya_rosiyi_schodo_moryakiv_bula_pastkoyu_volker |title=Пропозиція Росії щодо моряків була пасткою, - Волкер |author= |date=2019-06-29 |website=https://censor.net/ua/ |publisher=[[Цензор.нет]] |accessdate=29 червня 2019}}</ref>

11 липня 2019 року Зеленський провів свою першу офіційну 20-хвилинну телефонну розмову з [[Президент Російської Федерації|президентом РФ]] [[Путін Володимир Володимирович|Путіним]]<ref>{{Cite web|title=Ключовим у розмові з Путіним було питання про звільнення полонених моряків – прес-служба Зеленського|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-putin-telefonna-rozmova/30050144.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-08-01|language=uk|archive-date=1 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190801162846/https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-putin-telefonna-rozmova/30050144.html}}</ref>. «Ключовим питанням було звільнення полонених військових моряків. Також йшлося про повернення інших українських громадян, які утримуються на території РФ. Обговорили продовження переговорів у „нормандському форматі“»&nbsp;— повідомляє прессслужба [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленського]]<ref>{{Cite web|title=Дзвінок Путіну від Зеленського: про що говорили|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2739248-dzvinok-putinu-vid-zelenskogo-pro-so-govorili.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2019-08-01|language=uk|archive-date=1 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190801162853/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2739248-dzvinok-putinu-vid-zelenskogo-pro-so-govorili.html}}</ref>.

9 грудня 2019-го в рамках [[Нормандський формат|Нормандського формату]] відбулись неформальні переговори між Зеленським та Путіним, під час яких протягом 30-90 хвилин обговорили російсько-українську війну та газові контракти між двома державами<ref>{{Cite web|title=Зустріч Зеленського і Путіна: про що говоритимуть президенти|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/vstrecha-zelenskogo-putina-budut-govorit-1575299678.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-12-03|language=ru|archive-date=3 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191203151124/https://www.rbc.ua/ukr/news/vstrecha-zelenskogo-putina-budut-govorit-1575299678.html}}</ref>. Направлена раніше пропозиція Газпрому вимагає від Нафтогазу відмовитись від позовів на 21 млрд $ та підписати угоду на один рік, натомість Нафтогаз пропонує проводити транзит на умовах Європи<ref>{{Cite web|title=Газове питання: про що можуть домовитися Зеленський і Путін|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/gazovyy-vopros-mogut-dogovoritsya-zelenskiy-1575561675.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-12-06|language=ru|archive-date=6 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191206205339/https://www.rbc.ua/ukr/news/gazovyy-vopros-mogut-dogovoritsya-zelenskiy-1575561675.html}}</ref>.

6 жовтня 2020 року Зеленський заявив, що Україна ніколи не зупинить війну, якщо не буде «говорити з Росією»<ref>{{Cite web|title=Зеленський: Україна ніколи не зупинить війну, якщо не говоритиме з Росією|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3112589-zelenskij-ukraina-nikoli-ne-zupinit-vijnu-akso-ne-govoritime-z-rosieu.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-01-23|language=uk|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123065009/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3112589-zelenskij-ukraina-nikoli-ne-zupinit-vijnu-akso-ne-govoritime-z-rosieu.html}}</ref>.

Однак, усе змінилось, коли 22 лютого 2022 року Путін визнав «ЛДНР» в межах областей. 22 лютого Рада Федерації дозволила Путіну вводити війська в іноземні держави <ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-60475354 Путін: Росія визнала "ДНР" та "ЛНР" у кордонах цілих областей]</ref>. 24 лютого президент Росії рано вранці оголосив війну Україні <ref>[https://suspilne.media/210077-putin-pidtrimav-zvernenna-ldnr-pro-vvedenna-vijsk/ Путін оголосив війну Україні. Президент РФ підтримав звернення "Л/ДНР" про введення військ]</ref>. Того ж дня Верховна Рада ввела воєнний стан <ref>[https://finbalance.com.ua/news/verkhovna-rada-vvela-v-ukrani-vonniy-stan ВЕРХОВНА РАДА ВВЕЛА В УКРАЇНІ ВОЄННИЙ СТАН]</ref>. Майже відразу закон був підписаний Володимиром Зеленським <ref>[https://president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-ukaz-pro-zaprovadzhennya-voyennogo-stanu-73109 Президент підписав указ про запровадження воєнного стану в Україні, Верховна Рада його затвердила{{Commonscat|}}]</ref>. Тоді ж Зеленський заявив про розрив відносин з РФ <ref>[https://www.slovoidilo.ua/2022/02/24/novyna/polityka/ukrayina-rozirvala-dyplomatychni-vidnosyny-rf-zelenskyj Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ ‒ Зеленський]</ref>.

=== Білорусь ===
{{Main|Українсько-білоруські відносини}}

3 липня 2019 року&nbsp;— листом запросив [[Президент Республіки Білорусь|президента Білорусі]] на зустріч Форуму регіонів у Житомирі<ref>{{Cite web|title=Зеленський назвав пріоритетом для України зміцнення відносин із Білоруссю|url=https://tsn.ua/politika/zelenskiy-nazvav-prioritetom-dlya-ukrayini-zmicnennya-vidnosin-iz-bilorussyu-1372431.html|website=ТСН.ua|date=2019-07-03|accessdate=2019-08-01|language=uk|archive-date=1 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190801162846/https://tsn.ua/politika/zelenskiy-nazvav-prioritetom-dlya-ukrayini-zmicnennya-vidnosin-iz-bilorussyu-1372431.html}}</ref>. 15 липня було отримано згоду від [[Лукашенко Олександр Григорович|Лукашенка]]<ref>{{Cite web|title=Лукашенко зібрався на зустріч із Зеленським у Житомирі|url=https://tsn.ua/politika/lukashenko-zibravsya-na-zustrich-iz-zelenskim-u-zhitomiri-1378263.html|website=ТСН.ua|date=2019-07-15|accessdate=2019-08-01|language=uk|archive-date=1 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190801162847/https://tsn.ua/politika/lukashenko-zibravsya-na-zustrich-iz-zelenskim-u-zhitomiri-1378263.html}}</ref>.

13 жовтня 2020 року глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна приєдналась до вже запропоноваджених ЄС санкцій проти Білорусі і розгляне питання щодо приєднання до нових санкцій блоку після їхнього уведення в дію<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/uk/ukraina-pryiednaietsia-do-sanktsii-yes-proty-bilorusi-kuleba/a-55252468 |title=Україна приєднається до санкцій ЄС проти Білорусі — Кулеба |accessdate=28 листопада 2020 |archive-date=27 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201127010210/https://www.dw.com/uk/ukraina-pryiednaietsia-do-sanktsii-yes-proty-bilorusi-kuleba/a-55252468 }}</ref>.

=== [[Європейський Союз|Європейський союз]] та [[НАТО]] ===
{{Main|Україна і Європейський Союз|Відносини Україна — НАТО}}
4 червня 2019 року&nbsp;— прибув з першим закордонним візитом до Брюсселя<ref>{{Cite web |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/06/4/7096941/ |title=НАТО підтвердило перспективу членства для України за президента Зеленського |accessdate=5 червня 2019 |archive-date=4 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190604183738/https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/06/4/7096941/ }}</ref>. Володимир зустрівся з [[Президент Європейської комісії|Президентом Єврокомісії]] [[Жан-Клод Юнкер|Жан-Клодом Юнкером]]<ref>{{Cite web|title=Зеленський прилетів до Брюсселя із першим закордонним візитом|url=https://tsn.ua/politika/zelenskiy-priletiv-do-bryusselya-iz-pershim-zakordonnim-vizitom-1356780.html|website=ТСН.ua|date=2019-06-04|accessdate=2019-08-01|language=uk|archive-date=1 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190801162847/https://tsn.ua/politika/zelenskiy-priletiv-do-bryusselya-iz-pershim-zakordonnim-vizitom-1356780.html}}</ref>. Глава держави наголосив на незмінності зазначених у Конституції України пріоритетів, стратегічного курсу держави до цілковитого членства в [[Європейський Союз|ЄС]] та [[НАТО]], й готовності України дотримуватися взятих на себе зобов'язань. Очільник комісії запевнив у повній підтримці України з боку ЄС і реалізації її євроінтеграційного рішення.<ref>{{Cite web|title=Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером|url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-volodimir-zelenskij-zustrivsya-z-preziden-55761|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|accessdate=2019-08-01|language=ua|archive-date=26 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190726174612/https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-volodimir-zelenskij-zustrivsya-z-preziden-55761}}</ref> Під час спільного брифінгу з [[Генеральний секретар ООН|генсеком]] НАТО [[Єнс Столтенберг|Єнсом Столтенбергом]] заявив, що курс України на вступ до ЄС та НАТО є незмінним зовнішньополітичним пріоритетом, і що хоче дати імпульс відносинам України з альянсом<ref>{{Cite web |url=https://ua.interfax.com.ua/news/political/591621.html |title=Курс України на вступ до НАТО і ЄС є незмінним зовнішньополітичним пріоритетом — Зеленський |accessdate=5 червня 2019 |archive-date=4 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190604183739/https://ua.interfax.com.ua/news/political/591621.html }}</ref>. Вважає, що НАТО&nbsp;— «це безпека країни». Президент Володимир Зеленський також зазначив, що Україна «обов'язково» вступить в НАТО, але тільки після проведення референдуму з цього питання<ref>{{Cite web |url=https://ua-news.liga.net/politics/news/pitannya-pro-vstup-do-nato-vinesemo-na-referendum---zelenskiy |title=Питання про вступ до НАТО винесемо на референдум — Зеленський |accessdate=5 червня 2019 |archive-date=5 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190605121456/https://ua-news.liga.net/politics/news/pitannya-pro-vstup-do-nato-vinesemo-na-referendum---zelenskiy }}</ref>.

15 вересня 2020 року у «новій стратегії національної безпеки» була вказівка отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО<ref>{{Cite web |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/09/15/7114364/ |title=Зеленський у стратегії нацбезпеки дав вказівку приєднатися до ПДЧ у НАТО |accessdate=26 жовтня 2020 |archive-date=23 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200923091550/https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/09/15/7114364/ }}</ref>.

8 листопада Зеленський попросив надати Україні план дій щодо членства в НАТО<ref>{{Cite web |url=https://ua-news.liga.net/politics/news/zelenskiy-v-londoni-zaklikav-nadati-ukraini-plan-schodo-vstupu-v-nato |title=Зеленський в Лондоні закликав надати Україні план щодо вступу в НАТО |accessdate=26 жовтня 2020 |archive-date=29 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201029154705/https://ua-news.liga.net/politics/news/zelenskiy-v-londoni-zaklikav-nadati-ukraini-plan-schodo-vstupu-v-nato }}</ref>.

23 червня лідери 27-ми країн ЄС на саміті в Брюсселі підтримали надання Україні та Молдові статусу країни-кандидата <ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/yes-ukrayina-status-kandydat-na-vstup/31912331.html Україна – кандидат на членство у ЄС. Пояснюємо, що це означає]</ref>.

=== Україна&nbsp;— Франція ===

17 червня 2019 на пресконференції з президентом Франції [[Еммануель Макрон|Макроном]] Зеленський заявив, що Україна «не готова до двостороннього діалогу з сепаратистами» на Донбасі.<ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-48667235 |title=Зеленський: «Ми не готові на діалог з сепаратистами» |accessdate=26 жовтня 2020 |archive-date=11 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201111031753/https://www.bbc.com/ukrainian/news-48667235 }}</ref>.

16 квітня 2021&nbsp;р. відбулась друга зустріч Зеленського з Макроном. Зустріч тет-а-тет тривала більше півтори години. Також до них приєдналась канцлер Німеччини Ангела Меркель<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/04/16/7290495/ |title=Зеленський і Макрон так заговорилися, що довелося міняти графік. Прийшла Меркель |accessdate=29 квітня 2021 |archive-date=29 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210429091746/https://www.pravda.com.ua/news/2021/04/16/7290495/ }}</ref>.

8 лютого 2022 року після переговорів з Путіним, президент Франції Е. Макрон відвідав Україну, де зустрівся зі своїм колегою В. Зеленським. До України також прибув голова МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан. Це був перший за 24 роки візит президента Франції до України<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/8/7323193/ |title=Макрон після переговорів з Путіним прибув до України |accessdate=11 лютого 2022 |archive-date=13 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220213024028/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/8/7323193/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3399742-makron-pribuv-do-ukraini.html |title=Макрон прибув до України |accessdate=11 лютого 2022 |archive-date=11 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220211111210/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3399742-makron-pribuv-do-ukraini.html }}</ref>.

==== США ====
21 квітня 2019 року Зеленський уперше розмовляв телефоном із [[Дональд Трамп|Президентом США Дональдом Трампом]]<ref>{{Cite web|title=White House releases notes of 1st Trump-Zelensky call|url=https://www.pbs.org/newshour/politics/white-house-releases-notes-of-1st-trump-zelenskiy-call|website=PBS NewsHour|date=2019-11-15|accessdate=2019-12-01|language=en-us|archive-date=30 листопада 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191130195318/https://www.pbs.org/newshour/politics/white-house-releases-notes-of-1st-trump-zelenskiy-call}}</ref>. В середині листопада 2019 року транскріпт цієї розмови був оприлюднений Білим домом<ref>{{Cite web|title=Белый дом опубликовал транскрипт первого разговора Трампа с Зеленским|url=https://www.svoboda.org/a/30273904.html|website=Радио Свобода|accessdate=2019-12-01|language=ru|archive-date=15 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191215125939/https://www.svoboda.org/a/30273904.html}}</ref>, згідно зі стенограмою Зеленський запросив Трампа відвідати Україну та можливо взяти участь в церемонії його інаугурації, Трамп відповів, що США «будуть представлені на дуже високому рівні». Під час цієї розмови не було жодних згадок щодо [[Джо Байден]]а, його сина, компанії [[Бурісма Холдингс|Burisma]], або замороження війскової допомоги Україні.

25 липня 2019 року відбулася друга телефонна розмова Зеленського і Трампа, транскріпт якої оприлюднений Білим домом 24 вересня 2019 року<ref>{{Cite web|title=Разговор Дональда Трампа и Владимира Зеленского. Перевод с пометками|url=https://www.svoboda.org/a/30183616.html|website=Радио Свобода|accessdate=2019-12-01|language=ru|archive-date=19 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191219041939/https://www.svoboda.org/a/30183616.html}}</ref>. Під час розмови Дональд Трамп вимагав від свого співрозмовника провести розслідування діяльності компанії компанії [[Бурісма Холдингс|Burisma]] та роботи в Україні сина одного із кандидатів в президента США ексвіцепрезидента [[Джо Байден]]а, що стало приводом для початку процедури [[Імпічмент Дональда Трампа|імпічмента]] у [[Палата представників США|Палаті представників]] [[Конгрес США|Конгресу США]].

Зеленський уперше особисто зустрівся з президентом США Дональдом Трампом 25 вересня 2019 року в готелі «Інтерконтіненталь» у Нью-Йорку, де президент України перебував 23-26 вересня у зв'язку із проведенням [[Генеральна Асамблея ООН|генасамблеї]] [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] і виступав із промовою на дебатах<ref>{{Cite web|title=Зустріч Зеленського та Трампа: що відомо|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/vstrecha-zelenskogo-trampa-izvestno-1568967060.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-09-20|language=ru|archive-date=20 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190920171113/https://www.rbc.ua/ukr/news/vstrecha-zelenskogo-trampa-izvestno-1568967060.html}}</ref>. На початку зустрічі із президентом США Зеленський в присутності преси наголосив, що під час телефонної розмови на нього не здійснювався тиск з боку Трампа<ref>{{Cite web|title=Зеленський розпочав зустріч із Трампом – стенограма брифінгу|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/09/25/7227336/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-12-01|language=uk|archive-date=15 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191215051232/https://www.pravda.com.ua/news/2019/09/25/7227336/}}</ref>.

9 лютого 2021 року президент Зеленський провів телефонні перегвори з новим президентом США [[Джозеф Байден|Джозефом Байденом]]. Президент США запевнив свого українського колегу у підтримці оборони, підтвердив надання допомоги у посилення обороноздатності та готовність запровадити проти Росії Санкції у випадку вторгнення<ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-59596629 |title=Байден поговорив із Зеленським. Перші підсумки |accessdate=11 лютого 2022 |archive-date=11 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220211113013/https://www.bbc.com/ukrainian/news-59596629 }}</ref>.

1 вересня того ж року президент України відвідав США, де мав зустріч зі своїм американським колегою. Байден заявив, що радий вітати Зеленського у Білому Домі. Також він додав, що Америка залишається прихильником суверенітету, територіальної цілісності України перед лицем російської агресії та додав, що підтримує Україну на шляху до НАТО<ref>{{Cite web |url=https://suspilne.media/160309-u-ssa-pocalasa-zustric-zelenskogo-ta-bajdena/ |title=У США відбулась зустріч Зеленського та Байдена |accessdate=11 лютого 2022 |archive-date=11 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220211113014/https://suspilne.media/160309-u-ssa-pocalasa-zustric-zelenskogo-ta-bajdena/ }}</ref>.

2 листопада 2021 року Володимир Зеленський зустрівся з Джозефом Байденом у Глазго. Крім Джо Байдена, Зеленський ц Глазго зустрівся з головою уряду Британії Борисом Джонсоном та Канади Джастіном Трюдо<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/11/2/7312516/ |title=Зеленський зустрівся з Байденом у Глазго |accessdate=11 лютого 2022 |archive-date=14 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220214015203/https://www.pravda.com.ua/news/2021/11/2/7312516/ }}</ref>.

20 січня 2022&nbsp;р. президент Зеленський відреагував на слова Джо Байдена про можливе «незначне вторгнення» в Україну. «Хочемо нагадати великим державам, що незначних агресій не буває і маленьких народів не буває. Як не буває й незначних жертв і маленького горя від втрати близьких»,&nbsp;— зазначив він<ref>{{Cite web |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/01/20/7132852/ |title=Зеленський відповів на заяву Байдена: незначних агресій та маленьких народів не буває |accessdate=11 лютого 2022 |archive-date=5 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220205193725/https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/01/20/7132852/ }}</ref>.

=== Оман ===
5 січня 2020 Зеленський з сім'єю відбув до [[Оман]]у. За даними Офісу президента, поїздка оплачена за власні кошти президента<ref>{{Cite web|title=Зеленський в Омані обговорить торговельно-економічне співробітництво|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-omane-obsudit-torgovo-ekonomicheskoe-1578229596.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2020-01-06|language=ru|archive-date=6 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200106113323/https://www.rbc.ua/ukr/news/zelenskiy-omane-obsudit-torgovo-ekonomicheskoe-1578229596.html}}</ref>. В Омані на зустрічі з виконавчим президентом резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді було узгоджено поглиблення інвестицій та торговельно-економічного співробітництва між країнами<ref>{{Cite web|title=Зеленський запросив інвесторів з Оману взяту участь у приватизації в Україні|url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/01/6/7236686/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2020-01-06|language=uk|archive-date=6 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200106141327/https://www.pravda.com.ua/news/2020/01/6/7236686/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Україна та Оман планують поглибити співпрацю у сфері інвестицій|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ukraina-oman-planiruyut-uglubit-sotrudnichestvo-1578303907.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2020-01-06|language=ru|archive-date=7 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200107123655/https://www.rbc.ua/ukr/news/ukraina-oman-planiruyut-uglubit-sotrudnichestvo-1578303907.html}}</ref>.

=== Британія ===
Президент Володимир Зеленський 1 лютого провів перемовини з прем'єр-міністром Британії Борисом Джонсоном. У результаті зустрічі Британська сторона надасть «2 мільярди фунтів стерлінгів на реалізацію спільних з Україною конкретних та взаємовигідних сфер. Зокрема: інфраструктуру та енергетику»,&nbsp;— сказав Зеленський<ref>{{Cite web|title=Британія виділяє 2 мільярди фунтів на інфраструктуру та енергетику в Україні, – Зеленський|url=https://24tv.ua/britaniya-vidilyaye-2-milyardi-funtiv-infrastrukturu-energetiku_n1857007|website=24 Канал|accessdate=2022-02-03|language=uk|archive-date=3 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220203115248/https://24tv.ua/britaniya-vidilyaye-2-milyardi-funtiv-infrastrukturu-energetiku_n1857007}}</ref>.

== Публічна діяльність ==
{{Main|Інавгурація Володимира Зеленського}}[[Файл:Інавгурація Володимира Зеленського.png|міні|Країни, представлені на церемонії головами держав або урядів]]

=== Інавгурація ===
Інавгурація новообраного президента відбулась 20 травня 2019-го. Процедура почалась о 10:00, а о 12:00 сайт президента оновився, змінивши ім'я чинного президента.<ref>{{Cite web|title=Інавгурація Зеленського: онлайн|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/inauguratsiya-zelenskogo-glavnoe-1555942831.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-05-20|language=ru|archive-date=20 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190520014607/https://www.rbc.ua/ukr/news/inauguratsiya-zelenskogo-glavnoe-1555942831.html}}</ref> На інавгурацію прибуло біля сотні дипломатів і президенти Латвії, Литви, Естонії, Грузії та Угорщини, а також прем'єр-міністр Молдови, віце-президент Туреччини, міністр енергетики США.<ref>{{Cite web|title=Перший день Зеленського: як пройшла інавгурація шостого президента України|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/pervyy-den-zelenskogo-proshla-inauguratsiya-1558354245.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-05-20|language=ru|archive-date=27 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210127113301/https://www.rbc.ua/ukr/news/pervyy-den-zelenskogo-proshla-inauguratsiya-1558354245.html}}</ref> Під час інавгурації стався курйоз з посвідченням президента&nbsp;— після того, як Зеленський віддав його представнику почесної варти воно впало з церемоніальної подушки на підлогу<ref>{{Cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/29952603.html |title=«Фішечки» інавгурації Зеленського: головні несподіванки, курйози та знаки |accessdate=13 лютого 2021 |archive-date=10 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200810220607/https://www.radiosvoboda.org/a/29952603.html }}</ref>.

=== Публічні виступти та поїздки ===
Свій перший публічний виступ в ролі Президента України Зеленський здійснив [[23 травня]] [[2019]] року на «iForum 2019» у Києві. Усю промову Зеленський проголосив російською.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/23/7215906/ |title=Зеленський висміяв українських політиків і показав здивованого Ляшка |accessdate=23 травня 2019 |archive-date=23 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190523133738/https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/23/7215906/ }}</ref> Частину промови підозрюють у плагіаті.<ref>{{Cite web |url=http://snip.net.ua/20190526/promova-zelenskogo-na-iforum-2019-vyyavylasya-plagiatom-z-rosijskogo-perekladu/ |title=Промова Зеленського на iForum-2019 виявилася плагіатом з російського перекладу … |accessdate=26 травня 2019 |archive-date=26 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190526200622/http://snip.net.ua/20190526/promova-zelenskogo-na-iforum-2019-vyyavylasya-plagiatom-z-rosijskogo-perekladu/ }}</ref>

27 травня&nbsp;— вперше як президент відвідав бійців ООС на передовій. Його супроводжував Начальник Генерального штабу [[Хомчак Руслан Борисович|Руслан Хомчак]]<ref>{{Cite web |url=https://inforesist.org/ua/zelenspkyj-na-peredovij-nachalpnyk-genshtabu-nadiv-bronezhylet-zadom-napered/ |title=Зеленський на передовій: Начальник Генштабу надів бронежилет задом наперед |accessdate=4 червня 2019 |archive-date=4 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190604053653/https://inforesist.org/ua/zelenspkyj-na-peredovij-nachalpnyk-genshtabu-nadiv-bronezhylet-zadom-napered/ }}</ref> і люди у військовій формі, які виявилися тілоохоронцями президента.<ref>{{Cite web |url=https://twitter.com/ZeUkraine/status/1133740653375119360 |title=И солдаты вовсе не солдаты… |accessdate=4 червня 2019 |archive-date=28 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190628065750/https://twitter.com/ZeUkraine/status/1133740653375119360 }}</ref>

29 травня у Львівській області стався обвал на [[Шахта «Лісова» (Львіввугілля)|шахті «Лісова»]], загинуло двоє гірників. Події трагічно збіглися зі сценарієм серіалу «Слуга народу 3», де вибухає та сама шахта, а роль президента грає Зеленський.<ref>{{Cite web |url=https://zik.ua/news/2019/05/29/obval_na_shahti_lisova_podii_tragichno_spivpadayut_zi_stsenariiem_serialu_1582327 |title=Обвал на шахті «Лісова»: події трагічно збігаються зі сценарієм серіалу «Слуга народу» |accessdate=4 червня 2019 |archive-date=4 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190604053654/https://zik.ua/news/2019/05/29/obval_na_shahti_lisova_podii_tragichno_spivpadayut_zi_stsenariiem_serialu_1582327 }}</ref>Після звістки про трагедію та загиблих Зеленський вирушив на місце аварії<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/29/7216536/ |title=Зеленський відвідав шахту, де внаслідок аварії загинули гірники, та скликає РНБО |accessdate=4 червня 2019 |archive-date=4 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190604173715/https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/29/7216536/ }}</ref>. Під час візиту на шахту «Лісова» Зеленський мав словесну перепалку з журналісткою [[Прямий|Прямого каналу]] під час якої запропонував телеканалу купити сім'ї загиблого шахтаря квартиру, розділивши кошти навпіл. [[3 червня]] Прямий канал повідомив, що придбав квартиру для вдови й трьох дітей загиблого шахтаря повністю за власний рахунок. Як зазначають в телеканалі, жодних звернень на адресу «Прямого» щодо придбання житла від глави держави не надходило.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/ukr/news/2019/05/30/7216635/index.amp |title=«Люди померли, а вам погано?»: Зеленський встряв у суперечку з журналісткою |accessdate=4 червня 2019 |archive-date=4 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190604173711/https://www.pravda.com.ua/ukr/news/2019/05/30/7216635/index.amp }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/3/7216993/ |title=Суперечка з Зеленським: Канал Порошенка купив квартиру родині шахтаря |accessdate=4 червня 2019 |archive-date=3 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190603163525/https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/3/7216993/ }}</ref>

У відповідь на неодноразові прохання представників українських ЗМІ, [[10 жовтня|10]]—[[11 жовтня]] 2019 року [[Президент України]] Володимир Зеленський провів найтривалішу у світовій історії [[Прес-конференція|прес-конференцію]], що тривала понад 14 годин: з 10:03 ранку до 00:11 вночі наступної доби<ref>{{Cite web |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/rosiya-maye-povernuti-zahopleni-u-kerchenskoji-protoki-korabli-nayblizhchim-chasom-novini-ukrajini-50047345.html |title=Розмовляв 14 годин. Як проходив перший прес-марафон президента Зеленського — хроніка |accessdate=20 червня 2020 |archive-date=27 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211127120313/https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/rosiya-maye-povernuti-zahopleni-u-kerchenskoji-protoki-korabli-nayblizhchim-chasom-novini-ukrajini-50047345.html }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=UhV7kTNigxg|title=Відео прес-марафону Володимира Зеленського|accessdate=12 жовтня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191012160449/https://www.youtube.com/watch?v=UhV7kTNigxg|archivedate=12 жовтня 2019|deadurl=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.slovoidilo.ua/2019/10/10/novyna/polityka/pres-marafon-zelenskoho-tekstova-onlajn-translyacziya|title=Пресмарафон Зеленського: всі головні тези, текстова трансляція порталу дотримання обіцянок «Слово і діло»|accessdate=12 жовтня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191012160108/https://www.slovoidilo.ua/2019/10/10/novyna/polityka/pres-marafon-zelenskoho-tekstova-onlajn-translyacziya|archivedate=12 жовтня 2019|deadurl=no}}</ref>, та дав відповіді на понад 500 запитань<ref>{{Cite web|url=https://www.euronews.com/2019/10/11/ukrainian-president-volodymyr-zelensky-holds-record-breaking-14-hour-press-conference|title=Ukrainian president Volodymyr Zelensky holds record-breaking 14-hour press conference|accessdate=12 жовтня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191012165601/https://www.euronews.com/2019/10/11/ukrainian-president-volodymyr-zelensky-holds-record-breaking-14-hour-press-conference|archivedate=12 жовтня 2019|deadurl=no}}</ref> від понад 200-х з майже акредитованих 300 журналістів з центральних та регіональних ЗМІ України та ЗМІ інших країн: США, Великої Британії, Білорусі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Росії, Туреччини, Японії тощо. Представниками [[Книга рекордів України|Книги рекордів України]] Володимиру Зеленському було вручено сертифікат про фіксацію у ній рекорду, як українського досягнення<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rekord-zelensky/30210168.html|title=Книга рекордів України вручила Зеленському нагороду за «найтривалішу у світі пресконференцію»|accessdate=12 жовтня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191012153932/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rekord-zelensky/30210168.html|archivedate=12 жовтня 2019|deadurl=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/video/video-novini/nayidki-svitoviy-rekord-i-sotni-zapitan-yak-vidbuvsya-presmarafon-zelenskogo.html|title=НАЇДКИ, СВІТОВИЙ РЕКОРД І СОТНІ ЗАПИТАНЬ: ЯК ВІДБУВСЯ ПРЕСМАРАФОН ЗЕЛЕНСЬКОГО|accessdate=12 жовтня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191012151906/https://tsn.ua/video/video-novini/nayidki-svitoviy-rekord-i-sotni-zapitan-yak-vidbuvsya-presmarafon-zelenskogo.html|archivedate=12 жовтня 2019|deadurl=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2796504-zelenskij-dae-presmarafon.html|title=Президент України Володимир Зеленський провів 14-годинний прес-марафон|accessdate=12 жовтня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191012152153/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2796504-zelenskij-dae-presmarafon.html|archivedate=12 жовтня 2019|deadurl=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.euronews.com/2019/10/11/ukrainian-president-volodymyr-zelensky-holds-record-breaking-14-hour-press-conference|title=Ukrainian President Zelensky's ‘press marathon’ tries to quell furor around Trump call|accessdate=12 жовтня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191012165601/https://www.euronews.com/2019/10/11/ukrainian-president-volodymyr-zelensky-holds-record-breaking-14-hour-press-conference|archivedate=12 жовтня 2019|deadurl=no}}</ref>.

== Критика ==

22 травня 2019 року на офіційному сайті [[Список офіційних ресурсів електронних петицій України|Електронних петицій до Президента України]] була зареєстрована петиція з вимогою відставки Володимира Зеленського з посту Президента України, яка менше ніж за один день, 23 травня 2019 року, о 15:11 вже зібрала всі 25&nbsp;000 необхідних підписів. Загалом, станом на 27.05.2019 було зібрано 60&nbsp;189 підписів&nbsp;— це найбільша кількість підписів, які збирали петиції на сайті президента за весь час існування цього сервісу.<ref>{{Cite web |url=https://petition.president.gov.ua/petition/53360 |title=№ 22/053360-еп За відставку Президента України Володимира Зеленського. |accessdate=23 травня 2019 |archive-date=23 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190523112657/https://petition.president.gov.ua/petition/53360 }}</ref>

На петицію відреагував Глава АП [[Богдан Андрій Йосипович|Андрій Богдан]], заявивши, що вважає петицію про відставку Володимира Зеленського смішним жартом.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/23/7215956/ |title=Глава АП про петицію за відставку Зеленського: Ми розцінюємо її як жарт |accessdate=23 травня 2019 |archive-date=23 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190523201154/https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/23/7215956/ }}</ref>

Наступного дня необхідну кількість голосів у 25000 зібрала петиція за відставку самого [[Богдан Андрій Йосипович|Богдана]] через порушення закону Про очищення влади (люстрацію).<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/25/7216104/ |title=Петиція за відставку Богдана набрала необхідні голоси |accessdate=25 травня 2019 |archive-date=25 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190525115554/https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/25/7216104/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://petition.president.gov.ua/petition/53984 |title=За відставку Глави Адміністрації Президента України Богдана Андрія Йосиповича. |accessdate=25 травня 2019 |archive-date=25 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190525143849/https://petition.president.gov.ua/petition/53984 }}</ref> Задля обходу закону про люстрацію 20 червня 2019 року було ліквідовано Адміністрацію Президента України і створено [[Офіс Президента України]] оскільки його таким чином немає у переліку установ закону про очищення влади.<ref>{{cite web |url=https://24tv.ua/ofis_zamist_administratsiyi_prezidenta_zelenskiy_zapustiv_reorganizatsiyu_n1168785 |title=Офіс замість Адміністрації Президента: Зеленський запустив реорганізацію |author= |date=2019-06-20 |website=https://24tv.ua/ |publisher=[[24 канал]] |accessdate=29 червня 2019 |archive-date=29 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190629090307/https://24tv.ua/ofis_zamist_administratsiyi_prezidenta_zelenskiy_zapustiv_reorganizatsiyu_n1168785 }}</ref>

Також 20 травня було подано петицію на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] за якнайшвидше ухвалення закону про імпічмент.<ref>{{Cite web |url=https://itd.rada.gov.ua/services/Petition/Index/5645 |title=Зобов'язати Верховну Раду невідкладно прийняти закон про імпічмент президента |accessdate=25 травня 2019 |archive-date=25 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190525143725/https://itd.rada.gov.ua/services/Petition/Index/5645 }}</ref>

23 травня охоронці Зеленського тричі вдарили в живіт журналіста, який намагався поставити запитання президенту.<ref>{{Cite web |url=https://zaxid.net/ohorontsi_zelenskogo_trichi_vdarili_v_zhivit_zhurnalista_pid_chas_sprobi_postaviti_zapitannya_n1482115 |title=Охоронці Зеленського тричі вдарили в живіт журналіста під час спроби поставити запитання |accessdate=4 червня 2019 |archive-date=4 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190604060731/https://zaxid.net/ohorontsi_zelenskogo_trichi_vdarili_v_zhivit_zhurnalista_pid_chas_sprobi_postaviti_zapitannya_n1482115 }}</ref>

25 травня 2019 року запустили сторінку-рахівник [https://ze.live/ ze.live] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190525144321/https://ze.live/ |date=25 травня 2019 }}, яка відраховує час після останнього порушення закону президентом України Володимиром Зеленським. Також вона показує, яке саме порушення було останнім.<ref>{{Cite web |url=https://novynarnia.com/2019/05/25/u-merezhi-zapustili-lichilnik-nezakonnih-rishen-zelenskogo/ |title=У мережі запустили лічильник незаконних рішень Зеленського |accessdate=25 травня 2019 |archive-date=4 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190604024153/https://novynarnia.com/2019/05/25/u-merezhi-zapustili-lichilnik-nezakonnih-rishen-zelenskogo/ }}</ref>

25 травня у Рівному затримали двох людей (Дар'ю Коцюрубу та Романа Філюка), що вийшли на акцію за імпічмент президента Зеленського, пізніше суд визнав їх винними за несанкціонований захід.<ref>{{Cite web |url=https://rv.suspilne.media/news/28047 |title=Акція за імпічмент президента: суд визнав винною 16-річну Дар'ю Коцюрубу |accessdate=26 червня 2019 |archive-date=26 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190626101025/https://rv.suspilne.media/news/28047 }}</ref> 2 серпня 2019 року рішенням Рівненського апеляційного суду було скасовано Постанови Рівненського міського суду від 13 червня 2019 року та закриті провадження щодо адміністративної відповідальності (ч. 1 ст. 185-1 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення)<ref>[http://reyestr.court.gov.ua/Review/83426783 Постанова 83426783]{{Недоступне посилання|date=листопада 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://reyestr.court.gov.ua/Review/83427053 Постанова 83427053 ]{{Недоступне посилання|date=листопада 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[https://rv.suspilne.media/news/33081 Суд виправдав 16-річну Дар'ю Коцюрубу]</ref>.

18 червня 2019 року народний депутат, а в минулому відома журналіст-антикорупціонер [[Чорновол Тетяна Миколаївна|Тетяна Чорновол]] опублікувала розслідування про те, що передвиборчу кампанію кандидата Зеленського фінансували росіяни, а саме Ігор Мендограло з «Австро-Угорської лізингової компанії», яка раніше називалася «Укррослізинг» і належала до пулу компаній, якими володіли син Януковича Олександр і конгломерат російських державних банків&nbsp;— ВЕБ, ВТБ та Сбєрбанк РФ. Однією з компаній цього пулу керував свояк [[Портнов Андрій Володимирович (політик)|Андрія Портнова]]. Як підозрюється, зв'язок з ЗеКомандою здійснював [[Богдан Андрій Йосипович|Андрій Богдан]]. Участь Богдана у передвиборчій кампанії Зеленського штабісти ЗЕ заперечували журналістам «Бігус-інфо», які перші заявили що Богдан займався серед іншого фінансуванням компанії Зеленського.<ref>{{cite web |url=http://chornovol.info/stomatolog-i-sluga-dvoye-z-larcya/ |title=Стоматолог і Слуга – двоє з ларця |author= |date=2019-06-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190628124606/http://chornovol.info/stomatolog-i-sluga-dvoye-z-larcya/ |archivedate=2019-06-28 |website=http://chornovol.info/ |publisher=Чорновол |accessdate=28 червня 2019 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite web |url=http://chornovol.info/nachalnik-konctaboru-portnov-finansuye-ze/ |title=«Начальник концтабору» Портнов фінансує ЗЕ |author= |date=2019-06-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190628125959/http://chornovol.info/nachalnik-konctaboru-portnov-finansuye-ze/ |archivedate=2019-06-28 |website=http://chornovol.info/ |publisher=Чорновол |accessdate=28 червня 2019 |deadurl=no }}</ref>

28 червня 2019 року було оголошено, що реконструкцією [[Український дім|Українського дому]] під новий Офіс президента без конкурсу буде займатись [[Юнаков Іван Сергійович|Іван Юнаков]] (№&nbsp;65 списку партії [[Слуга народу (політична партія)|Слуга народу]])<ref>{{cite web |url=https://censor.net/ua/ua/news/3131396/predstavleno_pershu_sotnyu_partiyi_sluga_narodu |title=Представлено першу сотню партії "Слуга народу" |author= |date=2019-06-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190628130858/https://censor.net/ua/ua/news/3131396/predstavleno_pershu_sotnyu_partiyi_sluga_narodu |archivedate=2019-06-28 |website=https://censor.net/ua/ |publisher=[[Цензор.нет]] |accessdate=28 червня 2019 |deadurl=no }}</ref> голова архітектурного бюро 33BY.<ref>{{cite web |url=https://ua.korrespondent.net/ukraine/4112452-arkhitektor-rozpoviv-yakoui-bude-nova-budivlia-ofisu-prezydenta |title=Архітектор розповів, якою буде нова будівля офісу Президента |author= |date=2019-06-28 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190628131031/https://ua.korrespondent.net/ukraine/4112452-arkhitektor-rozpoviv-yakoui-bude-nova-budivlia-ofisu-prezydenta |archivedate=2019-06-28 |website=https://ua.korrespondent.net/ |publisher=[[Корреспондент]] |accessdate=28 червня 2019 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite web |url=https://hromadske.ua/posts/arhitektori-pracyuyut-nad-4-redakciyu-rekonstrukciyi-ukrayinskogo-domu-kudi-hoche-pereyihati-zelenskij |title=Архітектори працюють над 4 редакцією реконструкції «Українського дому», куди хоче переїхати Зеленський |author= |date=2019-06-28 |website=https://hromadske.ua/ |publisher=[[Громадське телебачення]] |accessdate=28 червня 2019 |archive-date=29 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190629072424/https://hromadske.ua/posts/arhitektori-pracyuyut-nad-4-redakciyu-rekonstrukciyi-ukrayinskogo-domu-kudi-hoche-pereyihati-zelenskij }}</ref> До Українського дому Офіс президента так і не переїхав.

=== Компромат ===
Документи Pandora Papers, нового витоку з 14 фірм, які реєстрували та обслуговували офшорні компанії, частково підтвердили схему переказування коштів від структур олігарха Ігоря Коломойського до офшорних фірм президента Володимира Зеленського та його соратників.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/10/3/7309257/ |title=Документи частково підтвердили отримання фірмами Зеленського і Ко мільйонів від Коломойського |accessdate=4 жовтня 2021 |archive-date=4 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211004045327/https://www.pravda.com.ua/news/2021/10/3/7309257/ }}</ref>

== Див. також ==
* [[Закордонні візити Президента України Володимира Зеленського]]
* [[Слуга народу]]
* [[Студія «Квартал 95»]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* {{книга|автор= Bazhenova H.|заголовок= Rok prezydentury Wołodymyra Zełenskiego. Raport o stanie państwa|посилання= https://ies.lublin.pl/en/working-papers/rok-prezydentury-wolodymyra-zelenskiego-raport-o-stanie-panstwa-en-translation/|відповідальний= Instytut Europy Środkowej |місце= Lublin |видавництво= |рік= 2020 |сторінок= 108|isbn= 978-83-66413-21-4|тираж= |ref= Rok prezydentury Wołodymyra Zełenskiego}}
* {{Стаття|автор= ''Петренко О., Ліскович М ''|назва= Володимир Зеленський: Що вдалося за рік|посилання= https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3009293-volodimir-zelenskij-so-vdalosa-za-rik.html|видання= Укрінформ|видання посилання= https://www.ukrinform.ua/|рік= 2020|ref= Що вдалося за рік|accessdate= 13 червня 2021|archivedate= 23 квітня 2020|archiveurl= https://web.archive.org/web/20200423035034/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3009293-volodimir-zelenskij-so-vdalosa-za-rik.html}}
* {{Стаття|автор= ''Сліпченко C., Степанюк В., Дудка Е''|назва= Другий рік Зеленського. Аналіз брехні, обіцянок і риторики президента від VoxCheck|посилання= https://voxukraine.org/drugyj-rik-zelenskogo-analiz-brehni-obitsyanok-i-rytoryky-prezydenta-vid-voxcheck/|видання= VoxUkraine|видання посилання= https://voxukraine.org/|рік= 2021|ref= Другий рік Зеленського|accessdate= 13 червня 2021|archivedate= 13 червня 2021|archiveurl= https://web.archive.org/web/20210613105630/https://voxukraine.org/drugyj-rik-zelenskogo-analiz-brehni-obitsyanok-i-rytoryky-prezydenta-vid-voxcheck/}}
* {{книга|автор= Якименко Ю., Биченко А., Білявський М. та ін.|заголовок= Рік діяльності Президента Володимира Зеленського: здобутки і прорахунки |посилання= https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_Rik_diyalnosti_Prezydenta.pdf|відповідальний= Центр Разумкова |місце= Київ|видавництво= Видавництво «Заповіт»|рік= 2020 |сторінок= 124|isbn= 978-966-2050-14-1|тираж= |ref= Рік діяльності Президента Володимира Зеленського}}

== Посилання ==
* [https://pravda.com.ua/articles/2019/04/19/7212658/ Команда Зеленського, 19.4.2019] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210126024354/https://www.pravda.com.ua/articles/2019/04/19/7212658/ |date=26 січня 2021 }}&nbsp;— [[Українська правда]]
* [https://bbc.com/ukrainian/news-47982915 Зеленський представив соратників&nbsp;— 19.4.2019] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201112002449/https://www.bbc.com/ukrainian/news-47982915 |date=12 листопада 2020 }}
* [https://ze.live Лічильник, скільки днів Зеленський та його команда не порушували законів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190525144321/https://ze.live/ |date=25 травня 2019 }}
{{Президент України}}
[[Категорія:Президенство Володимира Зеленського]]