Перегляд вихідного коду сторінки Прапор України

{{Картка:Прапор
|назва = Прапор України
|зображення = Flag of Ukraine.svg
|використання = 111110
|пропорції = 2:3
|затверджений = [[28 січня]] [[1992]] року
|дизайн = Синьо-жовтий [[біколор]]
|колір1 = Синій
|колір2 = Жовтий
|тип = Державний
}}
'''Держа́вний Пра́пор Украї́ни'''&nbsp;— сучасний прапор України, [[Прапор|стяг]] із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3<ref name="post">{{Постанова ВР УРСР|2067-XII|28 січня 1992|Про Державний прапор України}}</ref>.

Синій і жовтий (золотий) кольори використовувалися на гербі [[Галицько-Волинське князівство|Королівства Руського]] [[14 століття|XIV століття]]. Вони також уживалися на гербах [[русини|руських]] земель, князів, [[шляхта|шляхти]] й міст середньовіччя й раннього нового часу.
[[Файл:Flag of Ukraine (1991–1992).svg|міні|Прапор України (1991—1992), пропорції 1:2]]
Починаючи із [[16 століття|XVI століття]] [[козаки]] [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] використовували в невеликій кількості прапори-хоругви синьо-жовтих барв<ref>[http://mamajeva-sloboda.ua/publ/prapory-z-1651-roku/ Прапори з 1651 року.]</ref>, а вже з [[1710-ті|1710-х]] років синьо-жовті [[Прапори українського козацтва|козацькі прапори]] почали переважати серед козацьких хоругов, такі прапори часто виготовляли із синього полотнища з нашитим на ньому [[лицар із самопалом|лицарем]] у золотих або червоних шатах і золотим орнаментом та арматурою<ref>[http://1-veda.info/blog/історія-національний-прапор-україна ІСТОРІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЖОВТО-БЛАКИТНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ.]</ref>.

Синьо-жовтий прапор із червоним хрестом посередині з'являється у [[1803|1803-му]] році як прапор [[Чорноморське козацьке військо|Чорноморського козацького війська.]]

Сучасний синьо-жовтий прапор був уперше публічно зафіксований [[25 червня]] [[1848]] року у [[Львів|Львові]], який [[українці]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини й Володимирії]] вивісили над [[Львівська ратуша|Львівською ратушею]] як національний прапор. Саме після цього випадку синьо-жовтий стяг набував усе більшої популярности в українців, а після [[Революція 1905—1907|революції]] [[1905]] року його почали використовувати й у [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянській Україні]]<ref>[http://www.memory.gov.ua/news/sino-zhovtii-prapor-vid-natsionalnogo-do-derzhavnogo Інститут національної пам'яті: синьо-жовтий прапор]</ref>.

У [[1917]]—[[1921]] роках, під час [[українська революція|української революції]], цей стяг був державним прапором [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] й [[Українська Держава|Української Держави]].

У [[1938]]—[[1939]] роках синьо-жовтий стяг був прапором [[Карпатська Україна|Карпатської України]], у [[1941]] році&nbsp;— [[Українська держава (1941)|Української Держави]].

Надалі, за [[УРСР|радянських часів]] синьо-жовтий стяг використовувався підпільно, його використання в [[СРСР]] каралося ув'язненням на два роки.

[[1991]] року, після [[розвал СРСР|розвалу СРСР]], цей прапор [[де-факто]] використовувався як державний стяг [[проголошення незалежності України|незалежної України]]. [[18 вересня]] [[1991]] року [[Верховна Рада України|Президія Верховної Ради України]] юридично закріпила за синьо-жовтим [[біколор]]ом статус офіційного прапора країни<ref name="post2">Постанова Президії Верховної Ради України [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1567-12 «Про прапор України»].</ref><ref>[http://nazarenko.ucoz.ua/publ/zagadki_prapornikh_postanov_verkhovnoji_radi/1-1-0-9 Загадки «прапорних» постанов Верховної Ради]</ref>. [[23 серпня]] в Україні щорічно відзначають [[День Державного Прапора України|День державного прапора]].

== Стандартизація розміру й кольору ==
[[Файл:Flag of Ukraine (Ratio).svg|thumb|250px|Пропорції прапора]]
{|width="60%" border="1" cellpadding="2" cellspacing="0" style="background: #f9f9f9; border: 1px solid #aaaaaa; border-collapse: collapse; white-space: nowrap; text-align: left"
|-style="text-align: center; background: #eee"
! Схема
!style="background:#0057b7;color:white"| Синій
!style="background:#ffd700"|'''Жовтий'''
|-
| [[Система відповідності кольорів Pantone|Pantone]]
|Pantone Coated 2935&nbsp;C<ref name="DSTU_4512">{{cite book |last=Свірко |first=В.|author2=А. Рубцов |author3=А. Горпинченко |author4=В. Синельнікова |author5=Г. Доценко |author6=О. Купко |author7=І. Потапенко |author8=Е. Єршова  |title=Державний прапор України. ДСТУ 4512:2006 |publisher=Держспоживстандарт України |location=[[Київ]] |year=вересень 2006 | page=7}}</ref><ref name="pantone_blue">{{Cite web |url=https://www.pantone.com/color-finder/2935-C|title=PANTONE 2935 C  - Find a Pantone Color |accessdate=25 серпня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190526233543/https://www.pantone.com/color-finder/2935-C |archivedate=25 серпня 2020 |deadurl=no }}</ref>
|Pantone Coated Yellow 012&nbsp;C<ref name="DSTU_4512"/><ref name="pantone_yellow">{{Cite web |url=https://www.pantone.com/color-finder/Yellow-012-C|title=PANTONE Yellow 012 C - Find a Pantone Color |accessdate=25 серпня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190526233543/https://www.pantone.com/color-finder/Yellow-012-C |archivedate=25 серпня 2020 |deadurl=no }}</ref>
|-
| [[Lab]]
| 34.02, −2.19, −64.19<ref name="Lab">[http://www.e-paint.co.uk/Lab_values.asp Colour fans, cards and swatches]</ref>
| 85.29, 5.18, 109.8<ref name="Lab" />
|-
| [[RAL]]
| 5005<ref>{{Cite web|url=https://rgb.to/pantone/2935-c|title=Pantone color Coated 2935 C to RGB, Hex, RAL, HSL, HSV, HSB, JSON|archiveurl=http://web.archive.org/web/20140630040703/https://rgb.to/pantone/2935-c|archivedate=30 червня 2014}}</ref>
| 1023 Traffic yellow
|-
| [[RGB]]
| 0, 87, 184<ref name="pantone_blue"/>
| 255, 215, 0<ref name="pantone_yellow"/>
|-
| [[CMYK]]
| 100, 52, 0, 0<ref name="pantone_blue"/>
| 0, 2, 98, 0<ref name="pantone_yellow"/>
|-
| [[Кольори HTML|HEX]]
| #0057b8<ref name="pantone_blue"/>
| #ffd700<ref name="pantone_yellow"/>
|-
| [[Кольори HTML|Websafe]]
| #0066cc
| #ffcc00
|}

Сучасний державний прапор [[Україна|України]] повинен мати співвідношення висоти до ширини 2:3 і дві смуги однакової ширини. Прапори флоту мають подібне співвідношення розміру (2:3). При вертикальному розміщенні прапора першою (лівою для глядача) іде синя смуга, а потім жовта<ref>[http://www.u-kraina.com/index.php?option=com_content&task=view&id=14&Itemid=26 Цвета Государственного флага Украины в соответствии с цветовой системой Pantone® Matching System // Государственный флаг Украины // Информация о стране Україна] © U-kraina.com&nbsp;— Веб-визитка Украины</ref>.

== Порядок смуг ==
[[Файл:unr plakat1917.jpg|right|thumb|300px|Плакат 1917&nbsp;р. «Своїй хаті своя правда і сила, і воля»]]
За поширеними легендами, прапором [[УНР]] ніби був жовто-блакитний стяг (жовта смуга зверху). Однак насправді протягом [[1917]] року в Україні порядок кольорів на прапорі не був остаточно усталений, хоча переважно використовували варіант із верхньою блакитною смугою, а з жовтою внизу. На початку 1918 року було затверджено низку морських і службових прапорів, на яких верхня смуга законодавчо фіксувалася як блакитна чи синя<ref name="hrečylo">[http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/01/14/140850/ Андрій Гречило. Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про «перевернутий» прапор]</ref><ref name="мор1">Наказ про оголошення тимчасового закону про фльоту Народної Української Республіки. 13 березня 1918&nbsp;р. №&nbsp;8. // Вістник Ради Народних Міністрів УНР (Київ).&nbsp;— 1918.&nbsp;— №&nbsp;16 (7 квітня).&nbsp;— С. 1.</ref><ref name="мор2">Постанова Ради Народних Міністрів про встановлення знака-емблєми на прапорах пароплавів Міністерства Шляхів // Вістник Ради Народних Міністрів УНР.&nbsp;— 1918.&nbsp;— №&nbsp;22 (20 квітня).&nbsp;— С. 1.</ref><ref name="мор3">Морський прапор // Відродження (Київ).&nbsp;— 1918.&nbsp;— Ч. 89 (18 (5) липня).&nbsp;— С. 3.</ref>.

[[Файл:Богуш Шіппіх - Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці (1917).png|мини|Жовто-блакитний прапор на плакаті [[УНР]] ([[1917 рік]])]]

За часів [[Гетьманат]]у [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]] 1918 року порядок кольорів не зазнав змін<ref name="hrečylo"/>. Іноді помилково Скоропадському приписується «перевертання кольорів».

Аналогічний порядок прийняла й [[ЗУНР]], проголошена в листопаді 1918 року, але верхня смуга визначалася як «синя», а не «блакитна»<ref>«Артикул V. Герб і прапор: Гербом Західно-Української Народної Республики є: золотий лев на синiм полi, обернений у свою праву сторону. Державний прапор є синьо-жовтий. Державна печать має довкола гербу напись: Західно-Українська Народна Республика» [Українське слово (Львів).&nbsp;— 1918.&nbsp;— Ч. 257 (14 падолиста).&nbsp;— С. 2.]</ref>.

Після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд [[УНР]] залишив прапор без змін, таким чином остаточно закріпивши теперішній порядок смуг. У 1920 верхню смугу, з огляду на низьку світлостійкість блакитного кольору, також почали вживати синьою.

Після поразки українських визвольних змагань на Західній Україні певну плутанину спричинив своїми публікаціями Т. Скотинський, який наполягав на зміні порядку смуг, апелюючи до німецьких «геральдичних правил». Це спричинило непорозуміння між прихильниками синьо-жовтого й жовто-синього порядку поєднання кольорів, які закінчилися постановою Української Національної Ради від 27 червня 1949 року, яка відзначала, що до остаточного встановлення державних емблем незалежної влади в Україні національний прапор буде синьо-жовтий.

[[Карпатська Україна]] в березні 1939 року ухвалила такий же порядок смуг&nbsp;— синя над жовтою<ref>Закон, прийнятий Першим Сеймом Карпатської України 15 березня в Хусті: «§&nbsp;5. Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя є горішня, а жовта є долішня»</ref>. Той самий порядок смуг був і на прапорі, який підняли у Львові 1941 року з ініціативи ОУН(б). Натомість протилежний порядок смуг використовували структури, ініційовані ОУН(м), у тому числі й адміністрація окупованих територій на сході<ref>С. Половцев. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_vgf/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ENP&P21DBN=ENP&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=news/00000499/24 Наш прапор] // «[[Українське слово]]», 1941, №&nbsp;24</ref>, а також і [[Українське Визвольне Військо]] (УВВ)<ref>[http://newzz.in.ua/histori/1148866164-nazva-ukrayinskoyi-diviziyi-maye-svoyu-vlasnu-istoriyu.html Назва Української Дивізії має свою власну історію.]</ref>.

Зрештою саме синьо-жовтий порядок закріпився як основний і саме його було офіційно ухвалено в незалежній Україні 28 січня 1992 року.

В Україні періодично порушують питання порядку кольорів на прапорі, закликаючи «перевернути» його (див. статтю [[Міфи про жовто-блакитний прапор України|Міти про жовто-блакитний прапор України]]). Зокрема, ця тема набула відносно більшого поширення під час [[Євромайдан]]у, коли деякі громадські організації та звичайні громадяни використовували саме жовто-сині прапори. Основними аргументами прихильників цієї ідеї є посилання на перший прапор [[УНР]] (як було сказано, протягом 1917 року порядок кольорів на прапорі не був усталений), на вигадані «геральдичні правила», а також езотеричні ідеї, які до становлення прапора не мають жодного відношення<ref name="hrečylo"/><ref>[http://uapress.info/uk/news/show/27198 Жити по-новому чи сім причин перевернути прапор]</ref>. У відповідь на це в серпні 2014 року історики-дослідники цієї теми й низка інших науковців опублікували відкритого листа з осудом подібних дій, указавши їхню безпідставність і назвавши «провокаціями»<ref>[http://uht.org.ua/ua/news;11238/ Відкритий лист до громадян щодо спроб нищення та фальсифікації державних символів України.]</ref><ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2014/08/22/144148/ Науковці кажуть, що «перевертати прапор»&nbsp;— провокація або неуцтво.]</ref>.

== Тлумачення символіки ==
[[Файл:Alex K Halych-Volhynia-flag.svg|міні|праворуч|200пкс|Прапор [[Галицько-Волинське князівство|Королівства Руського]]]]
Кольори прапору походять від герба Галицько-Волинської держави.

Існує популярне тлумачення, за яким синій колір символізує [[небо]] (що збігається з традиційним тлумаченням [[Геральдичні кольори|геральдичних кольорів]]), а жовтий&nbsp;— [[пшениця|пшеничне]] [[колос]]ся<ref name="hrečylo"/><ref>«Натомість Дмитро Дорошенко пише про цю ж маніфестацію (в якій також брав участь): „Гордо маяли в повітрі жовто-блакитні прапори (колір&nbsp;— символ нашого блакитного неба і золотої пшениці на полях)“.»</ref>. Саме таке пояснення й сприяло поширенню прапора в Наддніпрянщині на початку ХХ&nbsp;ст.

У даний час значення прапора невідомі.

== Історія ==

=== [[Київська Русь]] ===
Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми.

=== Польсько-литовська доба ===
[[Файл:"Галицькі хоругви у Грюнвальдскій битві 15 липня 1410 року".jpg|міні|Картина, де видно хоругви Галицької та Львівської землі]]
На зламі XIII—XIV століття з'явилися чотирикутні прапори з клиновими полотнищами на вільному кінці. Найбільш уживаними кольорами були червоний, далі білий, блакитний, зрідка жовтий. Були й кольорові сполучення. Найуживанішими прапорними зображеннями були хрести, небесні світила й княжо-родові тризуби-двозуби. Древка були завершені наконечниками. Прапор Руської землі (Київської держави) був переважно червоний із золотим тризубом-двозубом, того чи іншого великого князівства, а пізніше корогва [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]&nbsp;— блакитна із золотим левом.

Прапор [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] в XV столітті був червоний із золотим тризубоподібним родовим знаком Гедиміновичів, а з XV століття&nbsp;— червоний із зображенням білого лицаря на такому ж коні із золотою упряжкою, з мечем у правій руці й із блакитним щитом із подвійним золотим хрестом на лівому плечі.

[[1410]] року руські війська брали участь у [[битва під Грюнвальдом|битві під Грюнвальдом]] на боці [[Королівство Польське|Королівства Польського]] і [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] (ВКЛ) проти свого давнішнього союзника часів [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]&nbsp;— [[Тевтонський Орден|Тевтонського Ордену]]. Польський хроніст Ян Длугош залишив опис хоругов військ із руських земель, які з'явилися на рать із хрестоносцями.

<center>
<gallery>
Файл:Alex K Grundwald flags 1410-01.svg|[[Перемиська земля]]
Файл:Alex K Grundwald flags 1410-02.svg|Руські землі [[ВКЛ]]
Файл:Alex K Grundwald flags 1410-03.svg|Руські землі [[ВКЛ]]
Файл:Alex K Grundwald flags 1410-04.svg|[[Холмська земля]]
Файл:Alex K Grundwald flags 1410-05.svg|[[Львівська земля]]
Файл:Alex K Grundwald flags 1410-06.svg|[[Подільська земля]]
Файл:Alex K Grundwald flags 1410-07.svg|[[Галицька земля]]
</gallery>
</center>

=== Козацька доба ===
{{main|Козацькі прапори}}
[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|міні|right|200пкс|Прапор [[Гетьманщина|Гетьманщини]]]]
[[Файл:Kyzykermen bell.jpg|міні|right|200пкс|Козацький прапор]]
[[Файл:Flag of the Senchenksyi Sotnia of the Lubny Regiment.jpg|міні|200пкс|Прапор Сенчанської сотні Лубенського полку]]
За [[Гетьманщина|козацько-гетьманської доби]] з'являється новий характерний колір прапору, так званий малиновий (буро-червоний). Найчастіше вживані полотнища були прямокутними, або так звані скошені згори вниз або навпаки. Найвищими державними прапорними емблемами були дві гетьманські [[Хоругва|хоругви]]: перша&nbsp;— червона із зображенням білого [[Архістратиг Михаїл|Архістратига Михаїла]] й друга&nbsp;— із зображенням герба того чи іншого [[гетьман]]а. Завідував прапором [[генеральний хорунжий]].

Особистий прапор [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] був із традиційними козацькими символами&nbsp;— зірками й срібним хрестом над півмісяцем&nbsp;— символу перемоги [[Християнство|християнства]] над [[іслам]]ом, що використовувався у Європі від 1572 року опісля [[Битва при Лепанто|битви при Лепанто]]<ref>[https://www.e-reading.club/chapter.php/87001/43/Delyumo_-_Uzhasy_na_Zapade.html [[Жан Делюмо|Делюмо Ж.]] Ужасы на Западе (Подручные сатаны I. Мусульманская угроза) // Jean Delumeau. La Peur en Occident (1978) М. 1994 408 с. {{ref-ru}}]</ref>. На прапорі присутня абревіатура Б.ХГ. В. З. Е. К.МЛС.&nbsp;— ''Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорозького, його королівської милості''.

Загальний [[військовий прапор]] [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] часів [[Хмельниччина|Хмельниччини]], що був дарований [[Українське козацтво|козакам]] королем [[Ян Казимір|Яном Казиміром]], був червоного кольору з [[архістратиг Михаїл|Архістратигом Михаїлом]], що попирає списом змія з одного боку, і коронованим білим орлом із двома православними хрестами з другого.

Гетьманщина користувалась у XVII столітті різнокольоровими прапорами, однак переважав червоний колір. У XVIII столітті стали переважати блакитні полотнища із золотими чи жовтими зображеннями гербів і частково інші ознаки, як небесні світила, зброя, постаті святих Михаїла, [[Святий Юрій|Юрія]] та інші. Лицева сторона [[Полковий устрій Гетьманщини|полкових]] і [[Сотня|сотенних]] хоругов і знамен була національною емблемою із зображенням [[Лицар із самопалом|козака із самопалом]] у золотому чи жовтому щитовому полі<!-- на блакитному полотнищі{{Fact}}-->, а зворотна&nbsp;— полковою чи сотенною емблемою відповідного кольору з установленим зображенням. Великий прапор [[Військо Запорозьке Низове|Запорозької Січі]] був червоним. На лицевій стороні&nbsp;— білий Архістратиг Михаїл, а на зворотній&nbsp;— білий [[грецький хрест]], оточений золотими сонцем, півмісяцем, зірками. Прапори куренів і паланок були переважно малинові із зображенням Архістратига Михаїла чи білого хреста й жовто-блакитні. [[Запорожжя]] дало також початок українському морському прапорництву. Хоругва для морських походів була біла із зображенням святого Миколи. Із занепадом Гетьманщини й приєднанням Центральної та Західної України до Росії та Австрії український прапор зник.

<center><gallery>
Файл:Zaporozhian Sich flag.svg|<center>Корогва Хмельницького з архангелом Михаїлом
Файл:Alex K Bohdan Chmelnickyi prapor-horisontal.svg|<center>Прапор Хмельницького з символом надії
Файл:Alex K Kozaks flags 1651-00.svg|<center>Козацькі прапори 1651 року
Файл:Прапор В.З..png|<center>Велика корогва Війська Запорозького Низового
Файл:Alex K Chornomorske Kozacke Viysko-03.svg|<center> Прапор [[Чорноморське козацьке військо|Чорноморського козацького війська]] 1803 року 
</gallery></center>

Збереглося три гетьманські прапори: [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]&nbsp;— у Стокгольмі (Військовий музей), [[Апостол Данило Павлович|Данила Апостола]]&nbsp;— у Москві (Збройова палата Московського Кремля) й [[Мазепа Іван Степанович|Івана Мазепи]]&nbsp;— у [[Харків|Харкові]] (Харківський історичний музей). Прапор [[Мазепа Іван Степанович|гетьмана Мазепи]] був пошитий із білої та жовтої шовкової тканини&nbsp;— камки&nbsp;— й пофарбований і позолочений з обох боків. У центрі полотнища зображений двоголовий [[орел]] із символами влади в кігтях і гербом на грудях: у щиті вершник, що списом б'є змія. Поруч намальовано три картуші з різними текстами. Посередині верхньої ділянки видніється напівпостать Ісуса Христа. Цей прапор почали виготовляти в 1686 році для гетьмана Івана Самойловича, але поки тривала робота, його було усунуто від влади, і в 1688 році штандарт передали гетьману Івану Мазепі.

Після ліквідації [[російські імператори|російською імператрицею]] [[Катерина ІІ|Катериною ІІ]] [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] й [[Запорозька Січ|Січі]] в [[1775]] році, із частини українських запорожців було утворено [[1787]] року [[Чорноморське козацьке військо]], яке з [[1860]] року склало основу [[Кубанське козацьке військо|Кубанського козацтва]]. [[27 лютого]] [[1788]] року ліквідаторка Січі жалувала чорноморцям двостороннє військове знамено з російським орлом і андріївською зіркою і 7 курінних значків. Пізніше, [[24 лютого]] й [[30 березня]] [[1803]] року, військо отримало від [[Олександр I (російський імператор)|Олександра І]] 2 нових блакитно-помаранчевих знамена.

=== Імперська доба ===
{{main|Прапор Галичини та Володимирії}}
Під час революційної [[Революція в Австрійській імперії (1848—1849)|«Весни народів»]] [[1848]] року [[Головна Руська рада]] у Львові відновлює використання герба Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) [[ХІІІ століття|ХІІІ]]-[[XIV століття]] із зображенням [[руський лев|золотого лева, що спинається на скелю в синьому полі]], а як національні прапори широко вживаються стяги з поєднанням синього й жовтого кольорів. На початку [[ХХ століття]], під упливом поширеної в Німеччині практики для створення місцевих прапорів (згідно з якими кольором верхньої смуги на прапорі є колір основної гербової фігури), певного поширення набув жовто-синій прапор (тобто, верхня смуга жовта). Тому до початку [[1918]] року вживалися обидва варіанти прапорів.<ref name="hrečylo"/>

Уперше український синьо-жовтий прапор було вивішено над [[Львів]]ською [[Львівська ратуша|ратушею]] рано вранці [[25 червня]] [[1848]] року<ref>Гречило А. Відродження українських національних символів у Галичині в 1848&nbsp;р. // Знак.&nbsp;— 1998.&nbsp;— Ч. 16.&nbsp;— С. 1</ref><ref>[https://www.academia.edu/36351598/Гречило_А._Символи_Королівства_Галичини_і_Лодомерії_1772-1918_До_джерел._Збірник_наукових_праць_на_пошану_Олега_Купчинського_з_нагоди_його_70-річчя._К._Львів_2004._Т._І._С._538-553 Гречило А. Символи Королівства Галичини і Лодомерії (1772—1918) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя.&nbsp;— К., Львів, 2004.&nbsp;— Т. І.&nbsp;— С. 550]</ref>. Майорів український національний стяг на ратуші недовго, усього лише кілька днів.

[[19 жовтня]] [[1848]] року відбувся перший з'їзд українських вчених у Львові ([[Собор руських учених]]). Ось як описує тлумачення кольорів прапора [[Головацький Яків Федорович|Яків Головацький]]:<ref>{{Cite web |url=http://spilka.uaweb.org/library/nprapor.html |title=Гречило А. До питання про національний прапор |accessdate=19 квітень 2014 |archiveurl=https://archive.today/20140419201928/http://spilka.uaweb.org/library/nprapor.html |archivedate=19 квітень 2014 |deadurl=no }}</ref>

{{text|«Синій колір, як чисте небо південної Русі, ясний, погідливий, як душа щирого не скаженного Русина, зображав мир і спокій, якого до розвитку нашого народного потреба. Золотий колір, як ті зірниці на яснім небі, зображали ясне світло, до якого нам прагнути належить.»}}

[[Файл:Наймолодший путник Нусьо Дорожинський з паломницьким прапором.jpg|thumb|220px|right|Хлопець разом із паломницьким прапором «Руського паломництва до Святої землі», 1906 рік]]

Саме ж зібрання проходило в приміщенні прикрашеними синьо-жовтими прапорами:

{{text|«Під образом державного монарха спочило дві, хоругви синьо-жовті… вікна і стовпи прикрашені були народними барвами – при цих останніх стриміли по парі прапорів теж синьо-жовтих барв…»}}

Надалі синьо-жовті й жовто-блакитні прапори використовувались у Львові на прийомах державних діячів, як наприклад [[Імператор Австрії|Імператора]] [[Франц Йосиф I|Франца Йосифа I]] в [[1851]]<ref> Часопис «Зоря Галицька», число 83, 1851&nbsp;р.</ref> й [[1880]] роках. У цей час підкарпатські русини, як тоді називалися [[Дністров'яни|галицькі українці]], уже визнавали синьо-жовті кольори своїми національними барвами, що підтверджується збереженими історичними писемними згадками. У кінці [[XIX століття]] на державні й національні свята львівські міщани привселюдно використовували національні прапори в синьо-жовтих барвах. Про це ж свідчить старовинна галицька колядка<ref>[http://прапор.укр/prapor/wp-content/uploads/2017/03/06.png Прийом Цісара Франца Йосифа I на Львівському вокзалі в 1880&nbsp;р.]</ref><ref>[http://прапор.укр/prapor/wp-content/uploads/2017/03/07.png Імператор Франц Йосиф I відвідав Національну Школу лісового господарства в Львові, здійснюючи інспекцію у вересні 1880&nbsp;р.]</ref>:

{{text|«Україно – ненька,<br/>Як зоря Різдвяна,<br/>Чорний кожух, сива шапка,<br/>Синьо–жовта фана».}}

Починаючи з [[5 травня]] [[1900]] року в [[Галичина|Галичині]] під синьо-жовтим прапором розпочинає діяльність українське спортивно-пожежно-руханкове [[Січ (товариство)|товариство «Січ»]]<ref>[http://xn--80a2abbdd.xn--j1amh/zabuta-istoriya-prapora-chastina-1/ Галицькі січовики «вправляються» під українським прапором 1900 р]</ref>.

Поступово поняття про синьо-жовтий український прапор поширюється на закарпатські землі, а з початком масової еміграції українців у кінці [[ХІХ століття]] за океан&nbsp;— і на поселення в [[Америка|Америці]]. На українських землях, що входили до складу Російської імперії, де українофільський рух уважався царським режимом як ворожий і переслідувався, національні кольори почали утверджуватися лише після [[Революція 1905—1907|революції 1905 року]] в середовищі свідоміших верств населення<ref>[http://kpi.ua/flag-photo Історія становлення й утвердження Державного прапора України До 20-ї річниці незалежності України]</ref>.

Подальша публічна дискусія на цю тему на сторінках львівських і київських часописів у [[1911]]—[[1912]] роках довела історичну традицію синьої та жовтої барв не лише в Галичині, але й на Наддніпрянщині.

<gallery class="center" style="margin:2px auto; text-align:center">
Файл:Flag of Galicia and Lodomeria (1849-1890).svg|<center>Неофіційні кольори Королівства Галичини і [[Лодомерія|Лодомерії]] (1772-1800)</center>
Файл:Flag of Bukowina.svg|<center>Неофіційні кольори королівства Галичини і Лодомерії (1800-1849), герцогства Буковини (1849-1918)</center>
Файл:Flag of Galicia (Central Europe, 1849-1918).svg|<center>Неофіційні кольори королівства Галичини і Лодомерії (1849-1918)</center>
Файл:Flag of the Ruthenian National Guard from Yavoriv.png|<center>Прапор [[Руська національна гвардія|Руської національної гвардії]] з [[Яворів|Яворова]] (1848 рік)</center><ref>[https://antikvar.ua/velykyj-derzhavnyj-gerb/]</ref><ref>[https://100krokiv.info/2016/01/andrij-hrechylo-ukrajinskyj-prapor/]</ref>
Файл:Flag of Ukraine.svg|<center>Варіант національного прапора з 1848 р.</center>
Файл:Українські січові стрільці (Ukrainian Sich Riflemen) flag.jpg|<center>Прапор [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]]</center> 
</gallery>
{{clear}}

=== Доба визвольних змагань ===
[[Файл:Украинская галицкая армия флаг.jpg|thumbnail|right|Солдати [[Українська Галицька армія|Української Галицької армії]] з синьо-жовтим прапором (синій колір на чорно-білих фото з поч. ХХ ст. відображався світлішим від жовтого)<ref>[http://uht.org.ua/forum/viewtopic.php?f=8&t=3530 Синьо-жовті кольори на старих фото]</ref>.]]
[[Файл:Mahno2.jpg|міні|Прапор другої піхотної повстанської армії України/Махновщини]]
Уперше після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] [[1917]] року українські синьо-жовті прапори публічно з'явилися в [[Київ|Києві]]<ref>[http://прапор.укр/zabuta-istoriya-prapora-chastina-1/ Забута історія національного прапора&nbsp;— частина 1]</ref>, [[Одеса|Одесі]]<ref>[https://www.048.ua/news/1577724 Украинская Революция в Одессе: 100 лет назад одесситы впервые провели акцию под сине-желтыми флагами (ФОТО)]</ref> й [[Харків|Харкові]]<ref>[http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/ne-ridat-a-zdobuvati-yak-gurtuvalisya-slobidski-ukrayintsi-28042017210000 Не ридать, а здобувати. Як гуртувалися українці навесні 1917-го на Харківщин]</ref> [[16 березня]]<ref>За новим стилем (3 березня 1917 року за старим)</ref> [[1917]] року.

[[17 березня]]<ref>За новим стилем (4 березня 1917 року за старим)</ref> [[1917]] року було оголошено про організацію [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]], що мала перетворитися на орган тимчасового державного правління незалежної України, з цього часу в [[Київ|Києві]] починають публічно на державному рівні з'являтися українські синьо-жовті прапори.

[[25 березня]]<ref>За новим стилем (12 березня 1917 року за старим)</ref> [[1917]] року в [[Петроград]]і відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді, які використовували синьо-жовті українські прапори<ref>[http://tyzhden.ua/History/44945 Жива сила: у березні 1917 року в Наддніпрянській Україні розпочалося національне відродження]</ref>.

[[26 березня]]<ref>За новим стилем (13 березня 1917 року за старим)</ref> [[1917]] року над [[Київський міський будинок учителя|будівлею Педагогічного музею в Києві]] Центральна Рада здійняла український жовто-блакитний прапор. Прапор мав вітати [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], який повертався в столицю з російського заслання.<ref>[http://don-katalan.livejournal.com/1579391.html сто_років_тому, 26 (13) березня 1917]</ref>

[[29 березня]]<ref>За новим стилем (16 березня 1917 року за старим)</ref> [[1917]] року вже в [[Київ|Києві]] проведено [[Українська маніфестація в Києві 19 березня 1917 року|«свято свободи»]], на якому українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами, а ще через три дні понад 100-тисячна маніфестація стала кульмінацією відродження українського життя в Києві. У цьому заході [[1 квітня]]<ref>За новим стилем (19 березня 1917 року за старим)</ref> [[1917]] року «прапорів було більше ніж 320 самих національних та понад десять червоних, робітничих, з українськими написами про міжнародну солідарність робітничої кляси». Це було перше масове використання українських прапорів в Україні.<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/01/14/140850/ Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про «перевернутий» прапор]</ref>

Протягом наступних тижнів відбулися маніфестації та інші заходи під українськими прапорами в багатьох інших містах України, зокрема в [[Харків|Харкові]], [[Дніпро|Катеринославі]] ([[1 травня]]<ref>[http://dniprograd.org/2017/05/21/100-rokiv-tomu-u-katerinoslavi-zazhadali-avtonomiyu-dlya-ukraini_56826 100 років тому у Катеринославі зажадали автономію для України]</ref>), [[Чернігів|Чернігові]] ([[31 березня]]<ref>[http://cg.gov.ua/index.php?id=238322&tp=0 Перші Українські збори у Чернігові]</ref>), [[Полтава|Полтаві]], [[Сімферополь|Сімферополі]], [[Севастополь|Севастополі]] ([[7 квітня]]<ref>[http://ukrlife.org/main/uacrim/ua_flot1917g.html Ігор Гриценко Становлення українського військового флоту. Як це було…]</ref>), [[Одеса|Одесі]]. Процес українського національного відродження охопив не лише етнічні території, але й регіони центральної Росії, Сибіру, Туркестану, Далекого Сходу й інші землі&nbsp;— скрізь, куди доля завела українських поселенців, репресованих або військовополонених. Українці виходили на площі із синьо жовтими прапорами.

[[27 січня]] [[1918]] року [[Українська Центральна Рада]] затвердила проєкт українського морського прапора, вироблений Українською Морською Радою (складався з двох смуг: угорі блакитна, унизу жовта; на верхній&nbsp;— золотий знак [[Володимир Великий|князя Володимира]]&nbsp;— [[Тризуб]] із хрестом угорі)<ref name="мор1"/><ref name="мор2"/><ref name="мор3"/><ref>http://www.history.org.ua/JournALL/journal/1999/4/10.pdf</ref>.

За гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]] порядок кольорів на прапорі не змінюється&nbsp;— блакитна смуга вгорі, жовта&nbsp;— унизу.

[[13 листопада]] [[1918]] року був затверджений синьо-жовтий прапор [[Західно-Українська Народна Республіка|Західно-Української Народної Республіки]].

У [[1919]] році ухвалено синьо-жовті прапори для підрозділів [[Армія Української Народної Республіки|Дієвої Армії УНР]]<ref>[http://uht.org.ua/forum/viewtopic.php?f=66&t=3275 Прапори Армії УНР (1919&nbsp;р.)]</ref> та [[Українська Галицька армія|Української Галицької армії]]<ref>[http://uht.org.ua/forum/viewtopic.php?f=66&t=3249 «Командні хоругви» Галицької Армії (серпень 1919&nbsp;р.)]</ref>.

[[15 березня]] [[1939]] року державним прапором [[Карпатська Україна|Карпатської України]] став синьо-жовтий стяг. Однак у 1930-х у Галичині, а після Другої світової війни вже в еміграції виникли непорозуміння між прихильниками синьо-жовтого й жовто-синього порядку поєднання кольорів, які закінчилися постановою [[Українська Національна Рада|Української Національної Ради]] від [[27 червня]] [[1949]] року, яка відзначала, що до остаточного виготовлення державних емблем незалежної влади в Україні національний прапор буде синьо (блакитно)-жовтий.

[[23 лютого]]<ref>{{Cite web |url=http://admkrai.kuban.ru/kazachestvo/history/4220.html |title=Кубанське козацтво в 1917—1920 рр. |accessdate=30 листопад 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080311054342/http://admkrai.kuban.ru/kazachestvo/history/4220.html |archivedate=11 березень 2008 |deadurl=yes }}</ref> [[1919]] року [[Кубанська Рада|кубанською Радою]] разом з останньою державною символікою був затверджений синьо-малиново-зелений державний прапор. Ширина двох його крайніх смуг дорівнювала ширині середньої смуги (кожна крайня&nbsp;— 1/4 ширину прапора, середня&nbsp;— 1/2). Є версія, що допускалося використання прапора, у якому ширина кожної смуги дорівнювала 1/3 ширини середньої (кожна крайня&nbsp;— 1/5 ширини прапора, середня&nbsp;— 3/5), або ж прапора, де всі три смуги були рівновеликими, проте офіційних даних про подібні модифікації прапора немає.

Значення кольорів прапора та їхнього розташування не були закріплені документально. Проте існують різні неофіційні версії значень символіки кубанського прапора. За однією з них, малиновий колір символізував козаків-чорноморців, нащадків [[Запорозька Січ|запорожців]], синій&nbsp;— козаків-лінійців, спадкоємців [[Донські казаки|донців]], зелений&nbsp;— [[Адиги|адигів]] (або всіх горців-[[мусульман]]). За іншою версією малиновий колір символізував усіх [[Казаки|казаків]] Кубані, нащадків як [[Запорозька Січ|запорожців]], так і [[Донські казаки|донців]], синій&nbsp;— іногороднє (некозаче) населення («гамселів»), зелений&nbsp;— [[Адиги|адигів]] (або всіх горців-[[мусульман]]).

Розташування кольорів, за неофіційними даними, теж несло в собі символізм. За однією з версій, малинова смуга в центрі символізувала «центральне», державотворче населення Кубані&nbsp;— [[Кубанські казаки|казаків-черноморців]] (або всіх [[Козаки|козаків]] Кубані), зелена знизу символізувала автохтонне населення Кубані&nbsp;— [[Адиги|адигів]], синя зверху символізувала «пізніше» (полярне «початковому») останнє населення Кубані. Усі кольори разом символізували єдиний «народ Кубані», що створює кубанську державу.

Кольори й дизайн прапора Кубанської народної республіки використані в [[прапор]]і сучасного [[Краснодарський край|Краснодарського краю]].
<gallery style="margin:2px auto; text-align:center">
Файл:Flag of the Ukranian State.svg|<center>Варіант прапора з періоду [[УНР]] ([[1917]])</center>
Файл:Western ukraine flag.png|<center>Варіант прапора з періоду [[УНР]] ([[1917]])</center>
Файл:Naval Ensign of Ukraine 1918 January.svg|<center>{{FIAV|historical}} Військово-морський прапор [[УНР]] ([[січень]] [[1918]])</center>
Файл:Flag of the Ukranian State.svg|<center>[[Українська Народна Республіка]] ([[1917]] – [[1920]])</center>
Файл:Flag of Ukraine.svg|<center>[[Українська Народна Республіка]] ([[1920]] – [[1922]])</center>
Файл:Flag of the Crimean People's Republic.png|<center>Прапор [[Кримська Народна Республіка|Кримської Народної Республіки]] ([[1917]]-[[1918]])</center>
Файл:Flag of Green Ukraine.svg|<center>Прапор [[Українська Далекосхідна Республіка|Далекосхідньої Української Республіки]] ([[1917]]-[[1922]])</center>
Файл:Варіант прапора Далекосхідної України.png|''Один із варіантів прапора Української Далекосхідної Республіки ([[1918]] рік)''
Файл:Flag of the Ukranian State.svg|<center>[[Українська Держава]] ([[1918]])</center>
Файл:Naval Ensign of Ukraine 1918 July.png|<center>{{FIAV|historical}} Військово-морський прапор [[Українська Держава|Української Держави]] (липень 1918)</center>
Файл:RPAU flag.svg|<center>Прапор [[Махновський рух|Махновського руху]] ([[1918]]–[[1921]]) (втім, сам Махно відношення стяга до махновського руху заперечував<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/50204106|title=Nestor i Halyna : rozpovidai︠u︡tʹ fotokartky|last=1940-|first=I︠A︡lansʹkyĭ, Viktor,|date=1999|publisher=Vydanni︠a︡ z︠h︡urnalu "I︠A︡rmarok"|location=Kyïv|isbn=9669561507|oclc=50204106}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.7256/2222-1972.2015.3.16512|title=Кретинин С.В. Сопротивление политике демократизации Веймарской республики в Пруссии в 1918–1921 гг.|date=2015-03|pages=341–347|work=Исторический журнал: научные исследования|volume=3|doi=10.7256/2222-1972.2015.3.16512|issn=2222-1972|issue=3|accessdate=2018-09-01}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.21128/1812-7126-2018-3-4-14|title=Constitutional watch: April – May 2018|date=2018|pages=4–14|work=Sravnitel'noe konstitucionnoe obozrenie|volume=124|doi=10.21128/1812-7126-2018-3-4-14|issn=1812-7126|issue=3|accessdate=2018-09-01}}</ref>)</center>
Файл:BlackFlag.svg|Прапор [[Вільна територія|Вільної території]]
Файл:Ostrovsky's Makhnovist banner, Reverse.svg|Прапор Махновського руху(1)
Файл:Махновское знамя.svg|Прапор Махновського руху(2)
Файл:Flag of the Crimean Tatar people.svg|<center>Прапор [[Кримські татари|кримських татар]]</center>
Файл:Flag of Ukraine.svg|<center>Прапор [[ЗУНР]] ([[1918]]–[[1919]])</center>
Файл:Flag of Kuban People's Republic.svg|<center>Прапор [[Кубанська народна республіка|Кубанської народної республіки]] ([[1918]]-[[1920]])</center>
Файл:Прапор Русской Народной Республіки Лемків.svg|<center>Прапор [[Лемко-Русинська Республіка|Лемко-Русинської Республіки]] ([[1918]] – [[1920]])</center>
Файл:Flag of Ukraine.svg|<center>Прапор [[Команчанська Республіка|Команчанської Республіки]] ([[1918]] – [[1919]])</center>
Файл:Flag of Ukraine.svg|<center>Прапор [[Гуцульська республіка|Гуцульської Республіки]] ([[1918]] – [[1919]])</center>
Файл:Volya abo smert`.jpg|<center>Прапор [[Холодноярська республіка|Холодноярської Республіки]] ([[1919]] – [[1922]])</center>    
</gallery>
{{clear}}

=== Радянська доба ===
{{main|Прапор Української РСР}}
[[Файл:Агитационный плакат 1919 года.jpg|міні|Агітаційний плакат 1919 року]]
Першим прапором [[УРСР]], за керування Леніна, став червоний стяг із жовто-блакитним прапором у верхньому лівому куті. Та в 1919 році, з ідеологічних міркувань, прапор УСРР став мати тільки червоний колір з абревіатурою назви республіки, облямованою золотою рамкою.<ref>Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле.&nbsp;— Львів, 1923.&nbsp;— Ч. 2.&nbsp;— С. 66.</ref>

Перший офіційно затверджений прапор [[УРСР|УСРР]] (ухвалений на III Всеукраїнському з'їзді рад у березні 1919&nbsp;р., коли було ухвалено першу конституцію УСРР) був червоний із золотими ініціалами «УРСР» у горішньому червоному накутнику із золотим обрамуванням. Потім обрамування зникло, а абревіатура періодично змінювалася на УССР (1923), УСРР (1927). 1937 року для республіки створено новий прапор, червоний з золотими схрещеннями серпом і молотом, супроводженими ініціалами «УРСР». 21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила стяг із горизонтально розташованими смугами: верхньою&nbsp;— червоного кольору (2/3 ширини прапора), і нижньою&nbsp;— лазурного кольору із зображенням у верхній частині золотих серпа й молота й над ними&nbsp;— червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою. Торговим, морським і військовим прапором УСРР (ст. 35 Конституції 1919 року) стало червоне полотнище з написом у кантоні золотими літерами: «Українська Соціалістична Радянська Республіка» чи абревіатурою «УСРР». Відомі кілька варіантів назви українською (або російською) мовами, що відмінні правописом.
<gallery style="margin:2px auto; text-align:center">
Файл:Flag of Ukrainian People's Republic of the Soviets.svg|<center>         [[Українська Народна Республіка Рад]] ([[1917]] – [[1918]])
Файл:Ukrainian People's Republic of the Soviets, Flag.svg|<center>         Військово-морський прапор [[Українська Народна Республіка Рад|Української Народної Республіки Рад]]
Файл:Red flag.svg|Прапор [[Одеська радянська республіка|Одеської Радянської Республіки]] ([[1918]])
Файл:Red flag.svg|<center>Прапор [[Донецько-Криворізька радянська республіка|Донецько-Криворізької радянської республіки]] ([[1918]])
Файл:Flag of the Galician SSR.svg|Прапор [[Галицька Соціалістична Радянська Республіка|Галицької Соціалістичної Радянської Республіки]] ([[1920]])
Файл:Flag of the Crimean ASSR (1939).svg|<center>Прапор [[Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки]] ([[1921]]-[[1945]])
Файл:Flag of the Ukrainian SSR (1923-1927).svg|<center>Прапор [[УСРР]] ([[1923]]-[[1927]])</center>
Файл:Flag of the Ukrainian SSR (1927-1937).svg|<center>Прапор [[УСРР]] ([[1927]]-[[1937]])</center>
Файл:Flag of Ukrainian SSR (1937-1949).svg|<center>Прапор [[УРСР]] ([[1937]]-[[1949]])</center>
Файл:Flag of Ukrainian SSR.svg|<center>Прапор [[УРСР]] ([[1949]]-[[1991]])</center> 
</gallery>
{{clear}}

=== Інші визвольні змагання ===
<gallery style="margin:2px auto; text-align:center">
Файл:Flag of Ukraine.svg|Прапор [[Карпатська Україна|Карпатської України]] ([[1938]]-[[1939]] рр.)
Файл:Flag of Ukraine.svg|[[Українське державне правління]] ([[1941]])
Файл:Flag of Ukraine.svg|Прапор [[Олевська республіка|Олевської Республіки]] (1941)
Файл:Flag of Ukraine.svg|Прапор [[Колківська республіка|Колківської Республіки]] ([[1943]])
Файл:OUN-M-03.svg|Прапор [[ОУН-М]]
Файл:OUN-r Flag 1941.svg|[[Революційний прапор ОУН|ОУН-Б]]
</gallery>
{{clear}}[[Файл:Державні прапори М. Битинський.jpg|міні|Проєкт державного прапору Миколи Битинського<ref name=":0">{{Cite web|title=07.11.2020|url=https://tsdavo.gov.ua/gmedia-category/Виставки/page/360/|accessdate=2020-11-07|language=uk}}</ref>]]
[[Файл:Державні Корогви і Штандарти Миколи Битинського.jpg|міні|Державні Корогви й Штандарти Миколи Битинського<ref name=":0" />]]

=== Молдавська АРСР у складі України ===
<gallery>
Файл:Flag of the Moldavian ASSR (1925-1932).svg|Прапор Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (1925-1932)
Файл:Flag of the Moldavian ASSR (1937-1938).svg|Прапор Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (1937-1938)
Файл:Flag of the Moldavian ASSR.svg|Прапор Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (1938-1940)
</gallery>2 лютого 1932 року Бюро Молдавського обкому КП (б) України ухвалив постанову про переведення молдавської мови на латинську графіку. Найімовірніше, зміни торкнулися й прапора республіки. Абревіатура на прапорі отримала вигляд: «R.A.S.S.M.». Законодавчих актів, що стосуються змін у гербі й прапорі, а також зображень цих символів, поки не виявлено<ref>{{Cite web|title=молдавская асср|url=http://www.vexillographia.ru/ukraine/massr.htm|website=www.vexillographia.ru|accessdate=2020-02-28}}</ref>.

=== Вивішування синьо-жовтого прапора в радянську добу (1950-1980-ті роки) ===
[[Файл:Ukrainian flag 1966.jpg|міні|200px|Прапор, установлений [[Москаленко Георгій Митрофанович|Г.&nbsp;Москаленком]] і [[Кукса Віктор Іванович|В.&nbsp;Куксою]] в ніч проти [[День міжнародної солідарності трудящих|1 травня]] [[1966]] року над будівлею [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|КІНГ]]. Напис на полотнищі: «''Ще не вмерла Україна, ще її не вбито!'' {{comment|ДПУ |Демократична партія України}}».]]

У радянську добу зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином, а поява українського прапора в громадських місцях розцінювалася як надзвичайна подія. Органи безпеки докладали всіх зусиль, аби виявити й покарати «антирадянські елементи». Патріотів за такі дії засуджували на два роки позбавлення волі.<ref name=" Дебеславці">[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/24812/ Доповідна записка Голови КДБ при РМ УРСР Нікітченка В. Ф. на адресу керівництва ЦК КПУ про встановлення особи, яка вивісила два націоналістичних прапора в с.&nbsp;Дебеславці Коломийського району Івано-Франківської області від 03.05.1966 // Електронний архів Українського визвольного руху]</ref> У 1950—1980-х роках органи [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] регулярно повідомляли про вивішування стяга в населених пунктах України:<ref>[http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=1007 Документи до Дня державного прапора з Архіву СБУ // Електронний архів Українського визвольного руху]</ref>
* 4 листопада 1953 року міністр внутрішніх справ УРСР Т.&nbsp;А.&nbsp;Строкач повідомив начальнику 4-го управління МВС СРСР про виявлення жовто-блакитного прапора в с.&nbsp;[[Перерісль]] Ланчинського району [[Івано-Франківська область|Станіславської області]]<ref>[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/24808/  Спецповідомлення міністра внутрішніх справ УРСР Строкача Т. А. від 4.11.1953// Електронний архів Українського визвольного руху]</ref>.
* [[1 травня]] [[1966]] року уродженець [[Одеса|Одеси]] майстер-сантехнік [[Москаленко Георгій Митрофанович|Георгій Москаленко]] й уродженець Київщини слюсар-зварювальник [[Кукса Віктор Іванович|Віктор Кукса]], замість скинутого й порваного червоного прапора, підняли синьо-жовтий над будівлею [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київського інституту народного господарства]]<ref>[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/24811/ Спецповідомлення Голови КДБ при РМ УРСР Нікітченка В. Ф. на адресу керівництва ЦК КПУ про виявлення націоналістичного прапора біля входу в будівлю Кіровського райвиконкому в м. Дніпропетровськ// Електронний архів Українського визвольного руху]</ref><ref>[http://www.cdvr.org.ua/content/в-інтернеті-розмістили-документи-кгб-про-синьо-жовтий-прапор-над-києвом-у-1966-році В Інтернеті розмістили документи КГБ про синьо-жовтий прапор над Києвом у 1966 році]</ref><ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/05/160504_ukrainian_flag_kyiv_blog_she?ocid=socialflow_twitter 1966 рік: жовто-блакитний прапор над радянським Києвом]. [[BBC]]</ref>.
* 3 травня 1966 року Степан Ткач установив два «націоналістичних» прапори в селі [[Дебеславці]] [[Коломийський район|Коломийського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]<ref name="Дебеславці" />.
* 5 грудня 1967 року прапор з'явився на будівлі школи в селі [[Велика Кам'янка (село)|Велика Кам'янка]] [[Коломийський район|Коломийського району]] Івано-Франківської області<ref>[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/24810/  Спецповідомлення Голови КДБ при РМ УРСР Нікітченка В. Ф. на адресу керівництва ЦК КПУ про виявлення націоналістичного прапора на будівлі школи с. Велика Кам'янка Коломийського району Івано-Франківської області від 06.12.1967 // Електронний архів Українського визвольного руху ]</ref>.
* 30 грудня 1967 року, за повідомленням голови КДБ при Раді Міністрів УРСР, у [[Дніпро (місто)|Дніпропетровську]] на центральному [[Проспект Дмитра Яворницького|проспекті Карла Маркса]] біля входу до Кіровського райвиконкому невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, розміром 60&times;42&nbsp;см. На древку олівцем намальований тризуб і зроблений надпис: «Ще не вмерла Україна і воля і слава. 20 листопада 50 років УНР, 22 січня 1918 року&nbsp;— проголошення незалежності України»<ref>[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/24811/ Спецповідомлення Голови КДБ при РМ УРСР Нікітченка В. Ф. на адресу керівництва ЦК КПУ про виявлення націоналістичного прапора біля входу в будівлю Кіровського райвиконкому в м. Дніпропетровськ від 31.12.1967 // Електронний архів Українського визвольного руху]</ref>.
* 9 травня 1968 року Петро Крупник, 1900 року народження, засуджений за зв'язки з [[Організація українських націоналістів|ОУН]], вивісив український прапор на будівлі селищної ради в [[Куликів (смт)|Куликові]] [[Жовківський район|Нестеровського району]] Львівської області<ref>[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/24815/  Інформаційне повідомлення голови КДБ при РМ УРСР Нікітченка В. Ф. на адресу ЦК КПУ про надзвичайні події, що сталися на території УРСР 2 липня 1970&nbsp;р. // Електронний архів Українського визвольного руху ]</ref>.
* 21 лютого 1976 року жовто-блакитний прапор з'явився у [[Київ|Києві]] на даху будинку №&nbsp;21 по вул.&nbsp;[[Хрещатик]]<ref>[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/24827/ Доповідна записка заступника голови КДБ при РМ УРСР Мухи С. Н. на адресу першого секретаря ЦК КПУ Щербицького В. В. про розслідування факту про появу жовто-блакитного прапора на даху будинку №&nbsp;21 по вул. Хрещатик від 21.02.1976 // Електронний архів Українського визвольного руху]</ref>.

=== Прапор у діаспорі ===
[[Файл:Flag of SFR Yugoslav Ruthenian and Ukranian Minority.svg|200px|міні|Прапор українців-русинів [[Югославія|Югославії]]]]
[[Файл:Данило Мигаль.jpg|200px|міні|<small>Д.&nbsp;Мигаль з українським прапором на полі під час гри збірних НДР і СРСР. Монреаль, 1976</small>]]
[[Державні символи України|Національна символіка]] в [[Українська діаспора|діаспорі]] з'явилася з початком масової еміграції українців наприкінці [[XIX століття|ХІХ ст.]] до [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада|Канади]] й інших країн. [[Еміграція|Емігранти]] у виданнях і на урочистостях постійно використовували [[тризуб]] і синьо-жовтий прапор.

22 січня, у [[День соборності України|День соборности України]], на ратуші [[Оттава|Оттави]] щорічно протягом 1966—1974 років вивішувався синьо-жовтий прапор. Теж саме практикувалося в [[Торонто]] й [[Вінніпег|Вінніпезі]]. Лише 1974 року мер канадської столиці заборонив ці заходи, посилаючись на вказівку міністра закордонних справ Канади. Проте в березні 1974 року в парламенті [[Канада|Канади]] розглянули питання законности вивішування прапорів національних меншин на будівлях державних закладів. Зрештою можливість розв'язувати це питання надали мерам міст. Радянські агенти через керівництво [[Товариство об'єднаних українських канадців|Товариства об'єднаних українських канадців]] намагалися натиснути на мерів Оттави, [[Торонто]] й [[Вінніпег]]а й заборонити в майбутньому вивішувати українські прапори на ратушах цих міст<ref>[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/24826/ Інформаційне повідомлення голови КДБ при РМ УРСР Федорчука В. В. на адресу першого секретаря ЦК КПУ Щербицького В. В. щодо вирішення питання про заборону вивішувати український національний прапор на будівлі мерії м. Оттава (Канада)// Електронний архів Українського визвольного руху]</ref>.

[[22 липня]] [[1976]] року в [[Монреаль|Монреалі]] на [[Літні Олімпійські ігри 1976|XXI Олімпійських іграх]] під час змагань [[гандбол]]ьних команд [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] і [[Соціалістична Республіка Румунія|Соціалістичної Республіки Румунія]] студент із [[Торонто]] Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а «потенційно небезпечний» прапор «міг призвести до заворушень»<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1976/Svoboda-1976-142.pdf Арешт за український прапор]. «Свобода» (Канада).&nbsp;— 1976.&nbsp;— ч. 142.&nbsp;— С. 3.</ref>.
 
[[27 липня]] [[1976]] року так само у [[Монреаль|Монреалі]] під час півфіналу з футболу між [[Збірна НДР з футболу|збірними НДР]] і [[Збірна СРСР з футболу|СРСР]], у складі якої переважали гравці з [[Динамо (Київ)|київського «Динамо»]], 150 українців вивісили плакат із надписом: «Свобода Україні!» За матчем спостерігало від 50 до 57&nbsp;тис. уболівальників і десятки тисяч телеглядачів. У другому таймі двадцятирічний Данило Мигаль із [[Тандер-Бей|Тандер-Бея]] ([[Онтаріо]]) вибіг на поле у вишиванці й із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова «Свобода Україні!» й танцюючи [[гопак]]а. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1976/Svoboda-1976-142.pdf Український прапор і гопак на олімпійському стадіоні]&nbsp;// The Ukrainian Weekly «Свобода» (Канада).&nbsp;— 1976.&nbsp;— ч. 142.</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=kDlVjbxcPp8&t=1h15m44s Данило Мигаль на відео (1:15:44)]. НДР&nbsp;— СРСР: повна трансляція матчу 1976.</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=QSpgPSeC1Gw НДР&nbsp;— СРСР: Перший стрікер на матчі Збірної СРСР]. Відео.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20171228234116/http://ukrweekly.com/archive/1976/The_Ukrainian_Weekly_1976-36.pdf ''Dublanycia Roman''. Ukrainian Issue at the Olympics]&nbsp;// The Ukrainian Weekly «Свобода» (Канада).&nbsp;— 1976.&nbsp;— 19.09. У статті Д.&nbsp;Мигаля назвали ''Danylo Hybral''.</ref>.

Час від часу в містах Канади й США на флагштоках українці офіційно здіймають прапор України, як наприклад, [[21 серпня]] [[2015]] року на центральній площі Чикаго до [[День Незалежності України|Дня Незалежности України]]<ref>[http://www.5.ua/suspilstvo/U-tsentri-Chykaho-v-chest-Dnia-Nezalezhnosti-urochysto-pidnialy-ukrainskyi-prapor-91115.html У центрі Чикаго в честь Дня Незалежності урочисто підняли український прапор]. [[ТСН]].&nbsp;— 2015.&nbsp;— 22.08.</ref>, у [[Воррен (Мічиган)|Воррені]] в березні 2015 року, під час [[Війна на сході України|російсько-української війни]]. 24 серпня 2016 року прапор підняли над меріями [[Оттава|Оттави]], [[Сан-Франциско]] й [[Філадельфія|Філадельфією]]<ref>[http://gazeta.ua/articles/world-life/_ukrayinskij-prapor-zamajoriv-nad-stoliceyu-kanadi/719159 Український прапор замайорів над столицею Канади]</ref><ref>[http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/50239-v-deny-nezalezhnosti-ukrajini-nad-merijeju-san-francisko-gordovito-zamajoriv-ukrajinsykij-prapor Головна / Прес-центр / Новини закордонних дипустанов України В День Незалежності України над мерією Сан-Франциско гордовито замайорів Український прапор]</ref><ref>[http://expres.ua/ukrsvit/2016/07/18/194204-nad-meriyeyu-cogo-amerykanskogo-mista-zovsim-skoro-zamayoryt-ukrayinskyy Над мерією цього американського міста зовсім скоро замайорить український прапор]</ref>.

=== Сучасність (від 1989 і дотепер) ===
[[Файл:Flag of European Ukraine.svg|міні|200px|Прапор, який використовували активісти на Євромайдані.]]
[[Файл:Hanging flag of Ukraine.svg|міні|200пкс|<small>Вертикальне розташування прапора у вигляді стяга (банера). Їх використання для закладів нічим не регламентовано<ref name="Государственный визит Президента Украины в Польшу, 17-18 декабря 2014 года">http://www.president.gov.ua/ru/gallery/2376.html#40167</ref></small>]]
[[Файл:Український прапор реліквія 1991.jpg|200пкс|міні|<small>Український прапор, унесений у сесійний зал Верховної Ради 24.08.1991. Музей ВРУ</small>]]
[[Файл:Flag colors.jpg|міні|200пкс|Найбільш поширена асоціація прапора: стигле золоте колосся під блакитним небом]]

Питання національної символіки (зокрема прапора) неодноразово порушувалося демократичними силами наприкінці [[1980-ті|1980-х]]. [[12 грудня]] [[1989]] року воно порушувалося на II З'їзді народних депутатів СРСР.

[[26 квітня]] [[1989]] року [[Юрко Волощак]], активіст [[Товариство Лева|Товариства Лева]] вперше в Україні підняв національний прапор на мітингу на честь річниці [[Чорнобильська катастрофа|Чорнобильської катастрофи]] на [[Площа Ринок (Львів)|пл. Ринок]] у Львові<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/05/13/85288/ ''Олександр Кривенко: редактор від Бога і «вічний революціонер»'' // Історична правда]</ref>; пошила його художниця Галя Дмитришин, він був із нашитим золотим тризубом. Відразу після цього підняв прапор і хтось із членів Українського християнсько-демократичного фронту, керованого [[Січко Петро Васильович|Петром Січком]]. Це був перший за радянських часів прецедент публічного підняття українського національного прапора в УРСР<ref name="Zbruch">[http://zbruc.eu/node/34632 Андрій Квятковський. Прапор на вежі // Zbruch, 03.04.2015]</ref>.

[[1 травня]] [[1989]] року Василь Рибак, член Хмельницької філії УГС<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1989/Svoboda-1989-150.pdf ''ЩОТИЖНЕВА ХРОНІКА ЛЬВІВСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ УГС'' // СВОБОДА УКРАїНСЬКИЙ щоденник]</ref> повісив синьо-жовтий прапор на даху 16-поверхівки в [[Хмельницький|Хмельницькому]], а потім майже через чотири місяці вдруге&nbsp;— [[23 серпня]], у день підписання [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Пакту Молотова&nbsp;— Рібентропа]]<ref>[https://ye.ua/istiriya/37484_Koli_vpershe_zamayoriv_zhovto_blakitniy_prapor_nad_Hmelnickim.html Коли вперше замайорів жовто-блакитний прапор над Хмельницьким?]</ref>.

Синьо-жовтий прапор широко застосовувався в Києві при проведенні Установчого з'їзду Народного руху України, який відбувався з [[8 вересня|8]] по [[10 вересня]] [[1989]] року року.<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/30151996.html 1989 рік. Україна руйнує СРСР: Установчий з'їзд Руху у 20 фотографіях]</ref>

З [[17 вересня|17]] по [[24 вересня]] [[1989]] року прапор України неодноразово піднімали на фестивалі [[Червона Рута-1989|«Червона Рута»]] в [[Чернівці|Чернівцях]]. Чернівецькі міліціонери завзято кидалися на кожен такий прапор, намагаючись відібрати й пошматувати його<ref>[https://pogliad.ua/news/culture/25-rokiv-tomu-u-chernivcyah-vidbuvsya-pershiy-festival-chervona-ruta-159012 25 років тому у Чернівцях відбувся перший фестиваль Червона рута]</ref>.

Фани [[Металіст (Харків)|харківського «Металіста»]] з'явилися з жовто-блакитним прапором на стадіоні в [[Ленінград]]і [[23 вересня]] [[1989]] року<ref>[https://www.depo.ua/ukr/sport/radyanska-ultras-moda-yak-viglyadali-futbolni-fanati-za-22052015050000 Радянська ультрас-мода: «Динамо», «Металіст» і як фани «Даугави» росіян ганяли (ФОТО)]</ref><ref>Матч «Зеніт»—"Металіст" відбувся у Ленінграді 23.09.1989</ref>.

[[21 січня]] [[1990]] року під час акції «[[Живий ланцюг]]» до [[День соборності України|Дня соборности України]] вперше на території країни люди масово вийшли на вулиці із синьо-жовтими прапорами, які переважно самотужки шили вдома<ref>[http://photo-lviv.in.ua/zhyvyj-lantsyuh-1990-ho-roku-u-lvovi/ «Живий ланцюг» 1990-го року у Львові]</ref><ref>[https://zbruc.eu/node/31823 «Живий ланцюг»: Галичина + Київ]</ref>.

[[14 березня]] [[1990]] року у [[Стрий|Стрию]], першому з українських міст, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського національного прапора над офіційною радянською установою<ref name="Zbruch"/><ref>''Гаврош Олександр'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1442/291/50722 ''Вуйко Стрий''. Старовинне галицьке місто очима закарпатського подорожувальника.] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;121 за [[8 липня]] [[2009]] року</ref><ref>[http://histua.com/knigi/aktualni-problemi-istorii-ukraini/osnovni-istorichni-podii-shho-vidbulisya-na-shlyaxu-do-nezalezhnosti-ukraini-v-1986-1990-rr Основні історичні події, що відбулися на шляху до незалежності України в 1986—1990 рр ]</ref><ref>[http://novyi-stryi.at.ua/blog/vse_pro_prapor_nad_striem/2012-03-17-27 Все про прапор над Стриєм ]</ref>.

[[23 березня]] [[1990]] перша сесія Тернопільської міської Ради народних депутатів XXI скликання ухвалила постанову про національну символіку, один із пунктів містив рішення про встановлення українського національного прапора на будівлі міської ради поруч із державним прапором УРСР.

[[2 квітня]] [[1990]] року в [[Дрогобич]]і, за рішенням народних депутатів першої сесії двадцять першого скликання, було демонтовано радянський державний прапор і піднято український національний прапор над ратушею. Ця подія викликала шалений спротив тодішньої комуністичної влади. Рішення відразу було опротестовано прокурором міста Володимиром Гуком. Адже Дрогобич стало першим містом в Україні, де відбувся демонтаж символу радянської влади. Перший секретар міськкому компартії [[Радзієвський Олексій Васильович|Олексій Радзієвський]] виступив перед депутатами із заявою, у якій було висловлено протест проти рішення сесії підняти на вежі Ратуші синьо-жовтий прапор, незважаючи на опротестування цього рішення прокурором міста.<ref>[http://www.drohobych.com.ua/2013/04/03/vchora-2-kvitnya-u-drohobychi-vidbulasya-urochysta-sesiya-miskoji-rady-z-nahody-23-oji-richnytsi-pidnyattya-nad-ratusheyu-natsionalnoho-prapora/ ''Дрогобич&nbsp;— королівське місто''. Вчора, 2 квітня, у Дрогобичі відбулася урочиста сесія міської ради з нагоди 23-ї річниці підняття над Ратушею Національного прапора.]</ref>

[[3 квітня]] [[1990]] року Львівська міська рада прийняла ухвалу про використання синьо-жовтого прапора у Львові. Того ж дня він був установлений на вежі львівської ратуші<ref name="Zbruch"/>.
{{Вікіджерела|Ухвала Львівської міської ради від 03.04.1990 Про застосування Українського Національного прапора у місті Львові|Ухвала ЛМР від 03.04.1990 «Про застосування Українського Національного прапора у місті Львові»}}
{{external media
 |topic     = Картина «Державотворення» Олексія Кулакова
 |width     = 150px
 |image1    = http://lib.rada.gov.ua/img/excursion/foto21.htm}}

[[8 квітня]] [[1990]] депутати Івано-Франківської обласної ради першого демократичного скликання ухвалили рішення про встановлення синьо-жовтих прапорів над міською і обласною радою. 15 квітня 1990&nbsp;р. прапор замайорів в [[Івано-Франківськ]]у над ратушею&nbsp;— однією з найвищих споруд Івано-Франківська.

[[28 квітня]] [[1990]] аналогічні рішення були ухвалені Львівською обласною Радою народних депутатів.

[[13 червня]] [[1990]]&nbsp;— Житомир став першим за межами Галичини містом, де теж офіційно вивісили прапор<ref>[http://stryi-su.ucoz.ua/publ/den_prapora/1-1-0-59 День Прапора]</ref>.

[[24 липня]] [[1990]] року на [[Хрещатик]]у біля будинку [[Київська міська рада|Київради]] було піднято синьо-жовтий прапор.

[[16 липня]] [[1991]] року на [[Святі Гори|Святих Горах]] на [[Донбас]]і над [[Сіверський Дінець|Сіверським Дінцем]] активістами Донецької Крайової організації НРУ М.&nbsp;А.&nbsp;Тищенком та В.&nbsp;С.&nbsp;Білецьким було піднято синьо-жовтий прапор. У той же день представники [[Народний Рух України|Народного Руху України]] в [[Дніпро|Дніпрі]] біля театру імені Тараса Шевченка підняли 15-метрову щоглу із синьо-жовтим прапором. Аби захистити цей прапор, було вирішено організувати цілодобову охорону. Але 2 серпня за наказом міліції активістів побили, а прапор знищили.

З [[19 серпня]] [[1991]] року, у ході [[Серпневий путч|Серпневого путчу]], українські синьо-жовті прапори з'явилися під [[Білий дім (Москва)|Білим домом]] у [[Москва|Москві]]. Один із кількасот українських активістів, що були на мітингу в Москві [[Лук'янчук Георгій Григорович|Георгій Лук'янчук]] розповідає, що їх пошили дружини, оскільки купити таку тканину тоді була велика проблема, жовту знайшли в [[Московська область|Підмосков'ї]], а синю везли з [[Азербайджан]]у<ref>[https://tsn.ua/ukrayina/ukrayinci-rozpovili-yak-zhovto-sini-prapori-opinilisya-u-moskvi-na-istorichnih-podiyah-serpnya-1991-go-730835.html УКРАЇНЦІ РОЗПОВІЛИ, ЯК ЖОВТО-СИНІ ПРАПОРИ ОПИНИЛИСЯ У МОСКВІ НА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЯХ СЕРПНЯ 1991-ГО]</ref>.

За офіційною версією, [[23 серпня]] [[1991]] року&nbsp;— після провалу путчу в Москві&nbsp;— група народних депутатів унесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Освячення Національного прапора було проведено священиком УАПЦ [[Бойко Петро Тодосьович|Петром Бойком]]. Якраз до цієї події і прив'язаний Указ Президента України, Л.&nbsp;Кучми, «Про День Державного Прапора України» №&nbsp;987/2004. Цей прапор як реліквія урочисто зберігається під склом у музеї ВРУ. Наступного дня Україна проголосила незалежність.

Проте учасники тих подій називають іншу дату внесення прапора до зали засідань. Це підтверджує стенограма засідання позачергової сесії Верховної Ради України від [[24 серпня]] [[1991]] року:

{{text|[[Лубківський Роман Мар'янович|Лубківський Р. М.]]: «Шановні народні депутати, український народ! Сьогодні завершується торжество історичної справедливості. Ми повертаємося в лоно цивілізованих держав, опираючись на багатовікову традицію нашої державності – демократичної, миролюбивої і відкритої для всього світу. Виходячи з цієї традиції і з традиції пошани до національних святинь, а також традицій боротьби за незалежну Українську соборну демократичну державу, пропоную внести національний український жовто-синій прапор і встановити в приміщенні і на куполі Верховної Ради України…

[[Чорновіл Вячеслав Максимович|Чорновіл В. М.]]: «Шановні колеги! Я хочу запропонувати невеличке доповнення. Мені сказали, що на вулиці є той прапор, з яким українці стояли на барикадах біля Верховної Ради Росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом верховної Ради».<ref>[http://umova.at.ua/publ/materiali_dlja_rozdumiv/stenograma_progoloshennja_nezalezhnosti_7/2-1-0-24 Стенограма засідання позачергової сесії (24 серпня 1991 р.)]</ref>}}

Однак до зали внесли інший прапор, про що згадував народний депутат [[Поровський Микола Іванович|Микола Поровський]]:

{{text|«23 серпня, вранці, у будинку Спілки письменників зібралась [[Народний рух України|Велика Рада Руху]] за участю всіх депутатів [[Народна Рада|Народної Ради]]...
Напередодні я розіслав у всі краєві організації [[Народний рух України|Руху]] телефонограму із наказом негайно організувати масовий приїзд до Києва під стіни Верховної Ради членів Руху та наших прихильників. Переважна більшість організацій наказ виконала. Поїздами і автобусами до Києва виїхали десятки тисяч маніфестантів.

Тож рано-вранці 24 серпня, я заїхав до Секретаріату, щоб пересвідчитись, чи підготовили прапори, транспаранти та гасла для маніфестантів і все інше необхідне згідно з розробленим планом цієї маніфестації. Віктор Бурлаков, який вже чотири дні днював і ночував у Секретаріаті, організовуючи акції спротиву [[Державний комітет з надзвичайного стану|ГКЧП]], у залі засідань розгладжував праскою складки тканини величезного синьо-жовтого прапора. Це знамено пошили напередодні членкині жіночої громади Руху…

Від [[Софійська площа (Київ)|Софіївського майдану]] надійшла маніфестація, котра принесла під стіни Верховної Ради величезне полотнище синьо-жовтого прапора. На майдані його освятив єпископ УАПЦ [[Володимир (Патріарх Київський)|Володимир (Романюк)]]. Процесія передала прапор нам, народним депутатам.

Всі ми клякнули на коліна і поцілували край знамена. Я тримав правий край прапора, а протилежний його кінець ніс В’ячеслав Чорновіл. Ми рушили із знаменом до Верховної Ради».<ref>Поровський Микола. Тільки Рухом життя і обіймеш… – Рівне, 2009</ref><ref>[http://nazarenko.ucoz.ua/publ/quot_zabuti_quot_istoriji_pershikh_praporiv/1-1-0-15 Назаренко Костянтин. «Забуті» історії перших прапорів.]</ref>}}
[[Файл:Підняття українського прапора над Києвом, подія.JPG|thumb|міні|ліворуч|200пкс|Мітинг Народного Руху України на честь підняття Національного Прапора над Київською міською радою, 24 липня 1990&nbsp;р.]]
Отже, [[24 серпня]] група депутатів занесла до сесійної зали прапор, розміром 8 × 4 метри, і накрила ним трибуну. Цей момент за ініціативою [[Плющ Іван Степанович|Івана Плюща]] закарбував художник [[Кулаков Олексій Геннадійович|Олексій Кулаков]] на картині «[[Державотворення (живописний твір)|Державотворення]]», розміром 2х5 метрів, яку [[22 серпня]] [[2001]] року урочисто відкрили на другому поверсі будівлі Верховної Ради України.<ref>[http://www.volynnews.com/news/authority/my-tse-bachyly-nedobudovana-verkhovna-rada/ «Недобудована» Верховна Рада]</ref>

Після проголошення незалежности України, [[4 вересня]] [[1991]]&nbsp;— після триразового голосування й погрози Кравчука, що він подасть у відставку, якщо питання не буде вирішено, синьо-жовтий національний прапор урочисто піднято над будинком парламенту.

[[18 вересня]] [[1991]] року [[Верховна Рада України|Президія Верховної Ради України]] своєю Постановою «Про прапор України»<ref name="post2"/> фактично надала синьо-жовтому [[біколор]]у статус офіційного прапора країни. З того дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

[[File:Постанова Верховної Ради УРСР про Державний прапор України 28-січ-1992.jpg||міні|ліворуч|200пкс|thumb|Постанова Верховної Ради УРСР «Про Державний прапор України»]]
[[28 січня]] [[1992]] року [[Верховна Рада України]] ухвалила постанову<ref name="post"/> «Про Державний прапор України» (хоча й далі діяла стара Конституція, де як державні описувалися символи колишньої УРСР). У ній зазначається: Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої&nbsp;— синього кольору, нижньої&nbsp;— жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».

На морському торговельному судні український прапор був уперше піднятий [[12 лютого]] [[1992]]&nbsp;року в іспанському порту [[Валенсія]] за ініціативою капітана т/х «Кременчук» ([[ЧМП]]) В'ячеслава Кисловського. Боцман із двох сигнальних прапорів зшив синьо-жовтий прапор, який і був урочисто піднятий над судном<ref name="коментарії">{{Cite web |url=http://politics.comments.ua/2011/08/23/282714/vpervie-flag-ukraini-podnyat.html |title=Вперше прапор України був піднятий в іспанському порту {{ref-ru}} |accessdate=23 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120512070258/http://politics.comments.ua/2011/08/23/282714/vpervie-flag-ukraini-podnyat.html |archivedate=12 травня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Рішення про піднімання на суднах українського прапора було ухвалено пізніше. [[11 вересня]] [[1992]]&nbsp;року відбулося його перше офіційне урочисте піднімання на пасажирському [[Іван Франко (теплохід)|теплоході «Іван Франко»]] ([[ЧМП]]) в [[Одеський порт|Одеському порту]]<ref name="коментарії" />.

Державний Прапор України визначається чинною [[Конституція України|Конституцією України]] (прийнята [[28 червня]] [[1996]] року) як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (Стаття 20, Розділ І).

[[19 листопада]] [[1997]] року український прапор вперше було розгорнуто на орбіті Землі українським космонавтом [[Каденюк Леонід Костянтинович|Леонідом Каденюком]] на борту [[Колумбія (шатл)|шатлу «Колумбія»]] під час експедиції [[STS-87]] на висоті 279&nbsp;км над Землею.<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29010288.html Леонід Каденюк брав із собою у космос «Кобзаря» Шевченка і прапор України]</ref> Вдруге український стяг на навколоземній орбіті (висота над Землею 408 км) розгорнув американський астронавт [[Рендолф Джеймс Брезник|Рендольф Брезнік]] на [[Міжнародна космічна станція|Міжнародній космічній станції]], який пристикувався до неї на кораблі [[Союз МС-05]] [[28 липня]] [[2017]] року.<ref>[https://life.pravda.com.ua/travel/2018/03/7/229378/ Астронавт NASA розкаже українцям про космос. Де і коли]</ref>

== Використання прапора України в іншій символіці ==
Емблеми та прапори, засновані на українському прапорі і його кольорах, використовуються і використовувалися раніше низкою організацій і рухів за межами України.<gallery>
Файл:Союз Українок Америки -- Color.svg|Емблема Союзу українок Америки
Файл:EUBAM logo.svg|Емблема Місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні
</gallery>

== Прапор глави держави ==
Протягом історії України різні глави держав використовували різні прапори. Дизайн відрізняється залежно від століття, у якому вони використовувались, та відповідно до політичної сцени в Україні на той час. Першим прапором, який використовував глава держави, був прапор [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]]. Нинішній дизайн, прапор Президента України, був прийнятий у 1991 році.
<gallery>
Файл:Presonal Standart of the Hetman.gif|Штандарт гетьмана Павла Скоропадського, 1918 року
Файл:Штандарт Президента УНР.png|Штандарт Президента УНР в екзилі
Файл:Прапор Президента України.png|Прапор Президента України
Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|Прапор (штандарт) Президента України
</gallery>

== Військові прапори ==
[[Файл:Флаги ВМСУ.jpg|міні|Посадові прапори в музеї ВМС України в Балаклаві.]]
[[Файл:Некоторые из флагов ВМСУ.Музей в Балаклаве.jpg|міні|Посадові прапори в музеї ВМС України в Балаклаві. Прапор з білим хрестом&nbsp;— проєкт гюйсу.]]
<gallery>
Файл:Ensign of the Ukrainian Armed Forces.svg|Прапор Збройних сил України
Файл:Ensign of the Ukrainian Ground Forces.svg|Прапор Сухопутних сил
Файл:Ensign of the Ukrainian Air Force.svg|Прапор Повітряних сил
Файл:Naval Ensign of Ukraine.svg|Прапор ВМС України, який піднімається в свято та урочисті дні, від [[1 серпня]] 1997 року. З [[2002]] року — використовується як кормовий прапор. Затверджений в [[2006]] році.
Файл:Прапор НГУ т.svg|Прапор Національної гвардії України
Файл:Flag of the State Border Guard Service of Ukraine.svg|Прапор державної прикордонної служби України
Файл:Sea Guard Ensign of Ukraine (dress).svg|Прапор Морської охорони України
</gallery>

== День державного прапор ==
{{main|День Державного Прапора України}}
[[23 серпня]] [[2004]] року [[Президент України]] [[Кучма Леонід Данилович|Леонід Кучма]] підписав Указ №&nbsp;987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято&nbsp;— День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня. Відповідно до цього Указу Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні забезпечити здійснення комплексу заходів щодо святкування Дня Державного Прапора України.

== Найбільші Державні прапори України ==
Найбільшим прапором України 30 на 45 метрів (1350 м²), занесений в [[Книга рекордів України|Книгу рекордів України]], є «Донецький прапор», пошитий вдовою донецького шахтаря, пенсіонеркою Марією Бєлятковою з ініціативи [[Союз творчої молоді Донбасу|Союзу творчої молоді Донбасу]]<ref>[http://nazarenko.ucoz.ua/publ/najbilshi_prapori_ukrajini/1-1-0-6 Найбільші прапори України ]</ref>. Вперше його розгорнули в [[Донецьк]]у, 23 серпня [[2007]] року. Прапор побував у всіх обласних центрах, на [[Говерла|Говерлі]], під [[Крути (Ніжинський район)|Крутами]], в [[Хуст]]і, під [[Берестечко]]м та інших історичних місцях України. [[20 серпня]] [[2011]] року під час розгортання гігантських державних прапорів на [[Площа Свободи (Харків)|площі Свободи]] у [[Харків|Харкові]] стався конфлікт між прихильниками [[Партія регіонів|Партії регіонів]] і націонал-патріотичних сил.<ref name="Харків2011">[http://www.pravda.com.ua/news/2011/08/20/6514514/ У центрі Харкова порвали державний прапор]</ref> Проводячи репетицію до [[День Державного Прапора України|Дня Державного Прапора України]], активісти [[Українська народна партія (1999)|УНП]], ВО «[[Батьківщина (партія)|Батьківщина]]» й інших націонал-патріотичних сил розгортали донецький прапор. Під час розгортання прапора на перешкоді став намет, який саме ставили активісти [[Партія регіонів|Партії регіонів]], що також збиралися провести репетицію з розгортання свого прапора. Посунути свій намет регіонали відмовились. Згодом вчинилася бійка й, урешті-решт, намет таки вдалося посунути. Після чого активісти Партії регіонів кинулися на людей, що розгортали прапор, й у результаті бійки регіонали порвали Державний прапор України у двох місцях. Присутня на місці [[міліція]] на такі дії жодним чином не реагувала.<ref name="Харків2011"/>

[[12 жовтня]] [[2009]] року Запорізькі швачки фабрики «Селена» пошили 100-метровий прапор України. Спонсором створення прапора виступив Благодійний фонд «Патріот Запоріжжя». Ширина прапора становить 16&nbsp;м, довжина&nbsp;— 100&nbsp;м. Прапор розмістили на лівому березі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] у [[Запоріжжя|Запоріжжі]]. Прапор складається з 4 частин, одну з яких залишать як експонат музею Запорозького козацтва, іншу відправлять до Херсонської області, де була розташована остання [[Кам'янська Січ|Кам'янська козацька січ]].

[[22 серпня]] [[2010]] року, напередодні Дня Державного Прапора України та з нагоди відзначення [[День незалежності України|Дня незалежності України]], в [[Тернопіль|Тернополі]] була проведена акція «Ровесник Незалежності». На цій акції було розгорнуто найдовший прапор України завдовжки 9,5&nbsp;км та завширшки 0,75&nbsp;м. Цієї довжини вистачило, щоби оточити весь Тернопільський став. Акція була ініційована [[Тернопільська обласна державна адміністрація|Тернопільською обласною державною адміністрацією]]. До акції було залучено 2010 учасників&nbsp;— ровесників Незалежності України, тобто 12&nbsp;% усіх, хто народився в 1991 році в [[Тернопільська область|Тернопільській області]], а це&nbsp;— 16 498 осіб. Рекорд було занесено до [[Книга рекордів України|Книги рекордів України]]. В подальшому прапор має бути поділений на майже 7 тисяч прапорів. Частина його буде передана в [[Тернопільський обласний краєзнавчий музей|обласний краєзнавчий музей]], а інші сегменти прапора будуть розповсюджені серед різних закладів області: закладів культури, органів влади, навчальних та медичних закладів.<ref>[http://www.golosua.com/ua/main/article/politika/20100822_v-ternopoli-rozgornuli-najdovshij-derzhavnij-prapo В Тернополі розгорнули найдовший державний прапор України] на [http://www.golosua.com/ Інформаційна агенція GolosUA.com]</ref>

[[2 липня]] [[2011]] року на Херсонщині виготовили Державний Прапор України розмірами 150×50&nbsp;м спеціально для 9-го фестивалю «[[Купальські зорі]]».

=== Найбільший Державний Прапор України на флагштоці ===
[[Файл:Flag of Ukraine over city Dnipro.jpg|thumb|Найвищий флагшток з Державним Прапором України. м. Дніпро, 23 серпня 2018 року]]
[[23 серпня]] [[2018]] року у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]] поруч з [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|Дніпропетровським національним історичним музеєм імені Дмитра Яворницького]] змайорів<ref>[https://adm.dp.gov.ua/ua/news/gigantskij-derzhavnij-prapor-ukrayini-zamajoriv-u-seredmisti-dnipra-i-vstanoviv-dva-nacionalni-rekordi Гігантський Державний Прапор України замайорів у середмісті Дніпра і встановив два національні рекорди | Дніпропетровська обласна державна адміністрація]</ref><ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2523422-najbilsij-prapor-i-najvisij-flagstok-u-dnipri-vstanovili-dva-nacrekordi.html Найбільший прапор і найвищий флагшток: у Дніпрі встановили два нацрекорди&nbsp;— 23.08.2018 12:50&nbsp;— Новини Укрінформ]</ref> Державний Прапор України на флагштоці, що встановив одразу два національні рекорди України котрі зафіксували представники [[Книга рекордів України|Книги рекордів України]]:

* Найбільший Державний Прапор України над містом: розмір полотна&nbsp;— 12×18 метрів, вага&nbsp;— 23 кілограми.
* Найвищий флагшток з Державним Прапором України: висота&nbsp;— 72 метри.

Цей прапор вперше урочисто підняли [[Президент України]] [[Петро Порошенко]] та ліцеїст [[Київський військовий ліцей імені Івана Богуна|Київського військового ліцею імені Івана Богуна]] [[Данило Маковій]] з нагоди [[День Державного Прапора України|Дня Державного Прапора України]].<ref>[https://www.president.gov.ua/news/do-ukrayinskoyi-movi-povertayutsya-ti-hto-kolis-vid-neyi-vid-49074 Президент у Дніпрі: Державний Прапор гуртує нас в єдине ціле&nbsp;— українську політичну націю та об'єднує українців усього світу&nbsp;— Офіційне інтернет-представництво Президента України]</ref><ref>[https://tsn.ua/ukrayina/u-dnipri-pidnyato-naybilshiy-prapor-ukrayini-1205598.html У Дніпрі піднято найбільший над містами прапор України&nbsp;— Укрaїнa&nbsp;— TCH.ua]</ref>

[[Файл:1598119712 SK 9156.jpg|thumb|Найвищий флагшток з Державним Прапором України. м. Київ, 22 серпня 2020 року]]
[[22 серпня]] [[2020]] року у Києві на території [[Національний музей історії України у Другій світовій війні|Національного музею історії України у Другій світовій війні]] було піднято Державний Прапор України розміром 16×24 метри на флагштоці висотою 89,17 метрів<ref>[http://nashigroshi.org/2020/07/14/kmda-vydalo-vykhidni-dani-na-budivnytstvo-holovnoho-flahshtoku-krainy/ КМДА видала вихідні дані на будівництво головного флагштоку країни]</ref> і таким чином було перевершено попередні рекорди. В урочистому піднятті прапора взяв участь мер столиці [[Віталій Кличко]], начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна [[Гордійчук Ігор Володимирович|Ігор Гордійчук]], ветерани [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-української війни]] та громадські діячі.<ref>[https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_na_pecherskikh_pagorbakh_vidkriv_memorial_de_pidnyali_naybilshiy_prapor_ukrani/ Віталій Кличко на печерських пагорбах відкрив меморіал, де підняли найбільший прапор України (+відео, фото)&nbsp;— Портал Києва]</ref><ref>[https://ua.interfax.com.ua/news/general/682906.html Кличко в Києві відкрив меморіал, де підняли найбільший прапор України]</ref>

У  2021 році у Офісі Президента виступили з ініціативою аби в всіх регіонах до 30-річчя незалежності України встановили Державні стяги. Потрібно зазначити, що розмір та суму фінансування кожен регіон має визначити самостійно. Депутати Хмельницької обласної ради вирішили, що Державний прапор на Хмельниччині має коштувати 5 мільйонів. Це буде найбільший жовто-блакитний стяг в регіоні. За таке рішення проголосувало 49 депутатів із 64 <ref>{{Cite web|title=Державний прапор за 5 мільйонів буде встановлено у Хмельницькому|url=https://yes-khmelnytskyi.com.ua/uk/derzhavnyj-prapor-za-5-miljoniv-bude-vstanovleno-u-hmelnyczkomu|website=yes-khmelnytskyi.com.ua|accessdate=2021-04-12|language=uk}}</ref>.

== Схожі прапори ==
Не слід плутати прапор України з нижчеподаними прапорами, схожими на нього до ступеня змішання:<gallery style="text-align:center">
Файл:Flag of Niederösterreich.svg|[[Нижня Австрія|земля Нижня Австрія]]
Файл:Flag of Chemnitz.svg|[[Хемніц|місто Хемніц]] 
Файл:Stadtflagge Biberach.png|[[Біберах-на-Рісі|місто Біберах-на-Рісі]]
Файл:Flagge Herzogtum Braunschweig.svg|герцогства [[Брауншвейг-Люнебург]] ([[1235 рік|1235]]—[[1692 рік|1692]]) і [[Брауншвейг (герцогство)|Брауншвейг]] (1815—1918)
Файл:POL Gryfów Śląski Flag.svg|[[Грифув-Шльонський|місто Грифув-Шльонський]] 
Файл:POL gmina Stara Kamienica flag.svg|[[Гміна Стара Камениця|гміна Стара Камениця]]
Файл:Dholpur flag.svg|штат [[Дхолпур]] ([[1806 рік|1806]]—[[1949 рік|1949]])
Файл:Bandera de la Provincia de Herrera.svg|[[Еррера (провінція)|провінція Еррера]]
Файл:Flag of Dalmatia.svg|[[Прапор Далмації|Далмація]]
</gallery>

{{Вікіджерела|ДСТУ4512:2006}}

== Див. також ==
* [[Герб України]]
* [[Гімн України]]
* [[Прапори та герби адміністративних одиниць України]]
* [[Міфи про жовто-блакитний прапор України]]
* [[Опольське князівство]]
* [[Прапор - на вершину!]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

=== Література ===
* ''Савчук Ю. К.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Prapor_Derzhavnyj Прапор державний України] // {{ЕІУ|8|488}}
* ''[[Гай-Нижник Павло Павлович|Гай-Нижник П.]]'' [http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2014doc.prapor.php Під яким прапором здобувалася й існувала українська державність у ХХ столітті (Про Державний прапор України на підставі історії та фактів, а не емоцій)] // Музеї України.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 3 січня.
* ''[[Гай-Нижник Павло Павлович|Гай-Нижник П.]]'' [http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2015(03)11.kultura.php у програмі «Ранок з культурою» з оцінкою спроб «перевернути» український державний прапор] (11 березня 2015&nbsp;р., державний телеканал «Культура»)
* ''Чмир М.'' [http://vijsko.milua.org/Khoruhvy_HA.htm/ «Командні хоругви» Галицької Армії (серпень 1919&nbsp;р.)] // Знак.&nbsp;— 2006.&nbsp;— Ч. 40.&nbsp;— С. 8–9.
* ''[[Гречило Андрій Богданович|Гречило А.]]'' [http://archive.li/qYgnS До питання про національний прапор] // [[Пам'ятки України (журнал)|Пам'ятки України]].&nbsp;— 1989.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 44–48.
* ''Гречило А.'' Питання про порядок кольорів на українському прапорі в 1917—1920&nbsp;рр. // Знак.&nbsp;— 2006.&nbsp;— Ч. 40.&nbsp;— С. 10–11.
* ''Гречило А.'' Становлення українських національно-державних символів у 1917—1920 роках // Записки наукового товариства імені Шевченка.&nbsp;— Львів, 2006.&nbsp;— Т. CCLII.&nbsp;— С. 114—142.
* ''Гречило А.'' Відродження українських національних символів у Галичині в 1848&nbsp;р. // Знак.&nbsp;— 1998.&nbsp;— Ч. 16.&nbsp;— С. 1–2.
* ''Гречило А.'' Українська територіальна геральдика.&nbsp;— Львів, 2010.&nbsp;— ISBN 978-966-02-5259-2.
* ''Ерстенюк М.'' [http://www.ruthenia.info/txt/dov/istukr/IIp_3.html Прапор] // Довідник з історії України.&nbsp;— 2-е вид.&nbsp;— К., 2001.&nbsp;— С. 620—621.
* ''Котляр А.'' [http://www.dt.ua/3000/3050/43654/ Синій&nbsp;— чисте небо, жовтий&nbsp;— колір полів] // [[Дзеркало тижня]].&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;43 (8–14 листоп.).
* ''Котляр А.'' [http://www.dt.ua/3000/3050/46737/ Поки не ухвалено закон…] // Дзеркало тижня.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;23 (12–18 червня).
* ''Мулевич О.'' [http://www.dt.ua/1000/1050/55255/ Державний прапор України] // Дзеркало тижня.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;46 (2–8 грудня).

== Посилання ==
{{Портал|Україна}}
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Flags of Ukraine|Прапор України}}
{{refbegin|2}}
* {{SM}} [[:s:Постанова Верховної Ради України №2067-XII від 28.01.1992 «Про Державний прапор України»|Постанова Верховної Ради України №2067-XII від 28.01.1992 «Про Державний прапор України»]]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/987/2004 Указ Президента України №&nbsp;987/2004 «Про День Державного Прапора України»] {{ref-uk}}
* [http://uht.org.ua/ Українське геральдичне товариство] {{ref-uk}}
* [http://www.vexillographia.ru/ukraine/index.htm Прапори України] {{ref-ru}}
* [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=2058 Козацькі прапори XVIII ст // Музеї України. Пятниця, 06 Квітня 2007]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/01/14/140850/ Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про «перевернутий» прапор.] {{ref-uk}}
{{refend}}

{{^}}
{{Прапори країн світу}}
{{УНР}}
{{Україна в темах}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Прапори України| ]]
[[Категорія:Прапори держав|Україна]]
[[Категорія:Прапори країн Європи|Україна]]
[[Категорія:Державні символи України]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Події 28 січня]]
[[Категорія:Січень 1992]]