Перегляд вихідного коду сторінки Правочин

'''Правочи́ном''' є [[дія (значення)|дія]] [[особа|особи]], спрямована на набуття, зміну або припинення [[цивільні права|цивільних прав]] та [[цивільні обов'язки|обов'язків]].

«Правочин» є терміном, який раніше використовувався в українському законодавстві протягом 1920-1930-х років та застосований в новому Цивільному кодексі України, в якому йому відведено окрему главу. Раніше в цивільному праві вживався термін «угода», під яким розуміли вольові, правомірні дії громадян чи організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 202 [[Цивільний кодекс України|Цивільного кодексу України]] визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин, зокрема договір, є однією з найпоширеніших підстав виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин у системі юридичних фактів. Через що інститут правочинів можна назвати одним з найважливіших у науці цивільного права.

Правочин&nbsp;— вольовий акт і цим відрізняється від подій, що відбуваються незалежно від волі людини

Правочин&nbsp;— це правомірна вольова дія. Така позиція переважає в юридичній літературі Правомірність правочину означає, що він є юридичним фактом, який породжує ті правові наслідки, наступу яких бажають сторони і які відповідають вимогам закону. Своєю правомірністю правочини відрізняються від правопорушень (деліктів)&nbsp;— вольових дій, що суперечать вимогам закону та тягнуть за собою правові наслідки, які сторони не бажали отримати. Згідно із законом правочин завжди є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

== Види правочину ==
* односторонній;
* дво- чи багатосторонній.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Наприклад&nbsp;— заповіт.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Не плутати з одно- й двосторонніми [[договір|договорами]].

== Див. також ==
* [[Значний правочин]]

== Література ==
* [[Законодавство України із питань інтелектуальної власності#Цивільний кодекс|Цивільний кодекс України]].

== Посилання ==
* [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0028323-11 rada.gov.ua] Щодо форми правочинів. Роз'яснення Міністерства юстиції України, 19 квітня 2011
{{law-stub}}

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Приватне право]]