Відмінності між версіями «Правила переводу формул із системи СГС в систему СІ»
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Holigor (обговорення | внесок) (Нова сторінка: Незважаючи на те, що система СІ рекомендована до вжитку вже понад 40 років тому, вона досі не ...) |
м (→Сила Лоренца) |
||
(Не показані 26 проміжних версій 11 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Попри те, що [[система СІ]] рекомендована до вжитку вже понад 40 років тому, вона досі не здобула загального визнання серед |
|
− | науковців. Причиною цього є консерватизм, недоліки системи СІ й прості міркування зручності. Фізики |
+ | науковців. Причиною цього є консерватизм, недоліки системи СІ й прості міркування зручності. Фізики |
− | користуються найзручнішими одиницями для |
+ | користуються найзручнішими одиницями для даної галузі науки. Наприклад, при квантовохімічних розрахунках зручно користуватися |
− | + | «природною системою одиниць», у якій [[приведена стала Планка]], [[маса]] [[електрон]]а й [[швидкість світла]] дорівнюють одиниці, а |
|
− | заряд електрона |
+ | заряд електрона — кореню квадратному із [[стала тонкої структури|сталої тонкої структури]]. |
− | Більшість класичної літератури в галузі фізики, яка досі перевидається й широко вживається, написана з використанням гаусової системи |
+ | Більшість класичної літератури в галузі фізики, яка досі перевидається й широко вживається, написана з використанням гаусової системи |
− | [[СГС]]. Гаусова система ніколи не була практичною системою одиниць, проте вона фізично грамотна й записані в ній формули читаються |
+ | [[СГС]]. Гаусова система ніколи не була практичною системою одиниць, проте вона фізично грамотна й записані в ній формули читаються |
− | набагато легше, ніж у системі СІ. Проте електротехнічні прилади прокалібровані з використанням одиниць системи СІ, й часто виникає проблема |
+ | набагато легше, ніж у системі СІ. Проте електротехнічні прилади прокалібровані з використанням одиниць системи СІ, й часто виникає проблема |
− | переводу класичних формул у систему СІ. |
+ | переводу класичних формул у систему СІ. |
Нижче приведена таблиця перетворень і приклади її використання. |
Нижче приведена таблиця перетворень і приклади її використання. |
||
+ | |||
+ | {| class="wikitable" |
||
+ | !width="60%" style="background:#efefef;" | Фізичні величини |
||
+ | !width="20%" style="background:#efefef;" | Гаусова система |
||
+ | !width="20%" style="background:#efefef;" | Система СІ |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Швидкість світла]] |
||
+ | | c |
||
+ | | <math> \frac{1}{\sqrt{\mu_0\varepsilon_0}} </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Напруженість електричного поля]], [[електростатичний потенціал]] |
||
+ | | <math> \mathbf{E}, \varphi </math> |
||
+ | | <math> \sqrt{4\pi\varepsilon_0}(\mathbf{E}, \varphi) </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Вектор електричної індукції]] |
||
+ | | <math> \mathbf{D} </math> |
||
+ | | <math> \sqrt{4\pi/\varepsilon_0}\mathbf{D} </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Заряд]], [[густина заряду]], [[сила струму|струм]], [[густина струму]], [[вектор поляризації]] |
||
+ | | <math> q, \rho, I, \mathbf{j},\mathbf{P} </math> |
||
+ | | <math> \frac{1}{\sqrt{4\pi\varepsilon_0}}(q, \rho, I, \mathbf{j},\mathbf{P}) </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Вектор магнітної індукції]], [[магнітний потік]] |
||
+ | | <math> \mathbf{B}, \Phi </math> |
||
+ | | <math> \sqrt{4\pi/\mu_0}(\mathbf{B}, \Phi) </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Напруженість магнітного поля]] |
||
+ | | <math> \mathbf{H} </math> |
||
+ | | <math> \sqrt{4\pi\mu_0}\mathbf{H} </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Магнітний момент]], [[намагніченість]] |
||
+ | | <math> \mathbf{m}, \mathbf{I} </math> |
||
+ | | <math> \sqrt{\mu_0/4\pi}(\mathbf{m}, \mathbf{I}) </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[діелектрична проникність]], [[магнітна проникність]] |
||
+ | | <math> \varepsilon, \mu </math> |
||
+ | | <math> \varepsilon_r, \mu_r </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Поляризовність|Електрична поляризовність]], [[магнітна сприйнятливість]] |
||
+ | | <math> \alpha, \chi </math> |
||
+ | | <math> \frac{1}{4\pi}(\alpha, \chi) </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Питома електропровідність]] |
||
+ | | <math> \sigma </math> |
||
+ | | <math> \frac{\sigma}{4\pi\varepsilon_0} </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Опір]] |
||
+ | | <math> R </math> |
||
+ | | <math> 4\pi\varepsilon_0 R </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Ємність (електрика)|Ємність]] |
||
+ | | <math> C </math> |
||
+ | | <math> \frac{C}{4\pi\varepsilon_0} </math> |
||
+ | |- |
||
+ | | [[Індуктивність]] |
||
+ | | <math> L </math> |
||
+ | | <math> \frac{4\pi}{\mu_0} L </math> |
||
+ | |- |
||
+ | |colspan="4" align="center" | <small></small> |
||
+ | |} |
||
+ | |||
+ | |||
+ | == Приклади використання == |
||
+ | === Закон Кулона === |
||
+ | Записаний в системі СГС [[закон Кулона]] читається |
||
+ | : <math> \mathbf{F} = \frac{q_1q_2}{r^2} </math> |
||
+ | |||
+ | Для переводу в систему CI потрібно замінити заряди відповідно до формул із таблиці. Сила й віддаль не міняються. В результаті отримаємо |
||
+ | : <math> \mathbf{F} = \frac{q_1q_2}{4\pi\varepsilon_0 r^2} </math> |
||
+ | |||
+ | === Сила Лоренца === |
||
+ | : <math> \mathbf{F} = q\mathbf{E} + \frac{q}{c}[\mathbf{v}, \mathbf{B}] </math> |
||
+ | Потрібно замінити заряд, напруженість електричного поля, магнітну індукцію, швидкість світла: |
||
+ | : <math>\mathbf{F} =\frac{q}{\sqrt{4\pi\varepsilon_0}}\mathbf{E}\sqrt{4\pi\varepsilon_0} + \frac{q}{\sqrt{4\pi\varepsilon_0}}\sqrt{\varepsilon_0\mu_0} \left[ \mathbf{v}, \mathbf{B} |
||
+ | \sqrt{\frac{4\pi}{\mu_0}} \right] =q\mathbf{E} + q [ \mathbf{v}, \mathbf{B} ] </math> |
||
+ | {{Без джерел|дата=березень 2011}} |
||
+ | |||
+ | [[Категорія:Фізичні одиниці]] |
||
+ | [[Категорія:Вимірювання]] |
Поточна версія на 14:13, 9 березня 2014
Попри те, що система СІ рекомендована до вжитку вже понад 40 років тому, вона досі не здобула загального визнання серед науковців. Причиною цього є консерватизм, недоліки системи СІ й прості міркування зручності. Фізики користуються найзручнішими одиницями для даної галузі науки. Наприклад, при квантовохімічних розрахунках зручно користуватися «природною системою одиниць», у якій приведена стала Планка, маса електрона й швидкість світла дорівнюють одиниці, а заряд електрона — кореню квадратному із сталої тонкої структури.
Більшість класичної літератури в галузі фізики, яка досі перевидається й широко вживається, написана з використанням гаусової системи СГС. Гаусова система ніколи не була практичною системою одиниць, проте вона фізично грамотна й записані в ній формули читаються набагато легше, ніж у системі СІ. Проте електротехнічні прилади прокалібровані з використанням одиниць системи СІ, й часто виникає проблема переводу класичних формул у систему СІ.
Нижче приведена таблиця перетворень і приклади її використання.
Приклади використанняРедагувати
Закон КулонаРедагувати
Записаний в системі СГС закон Кулона читається
Для переводу в систему CI потрібно замінити заряди відповідно до формул із таблиці. Сила й віддаль не міняються. В результаті отримаємо
Сила ЛоренцаРедагувати
Потрібно замінити заряд, напруженість електричного поля, магнітну індукцію, швидкість світла:
Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2011) |