Відкрити головне меню

Похід корпусу Антона Ждановича в Річ Посполиту

Версія від 18:48, 22 квітня 2014, створена V Ryabish (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Infobox Military Conflict |conflict = Похід корпусу Антона Ждановича в Річ Посполиту |partof = Хме...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Передумови

У 1656 р. Богдан Хмельницький уклав союзний договір із семигородським князем Юрієм (Дьордем) Ракоці і обіцяв йому допомогу у здобутті польської корони. На допомогу Ракоці гетьман вислав допоміжний 20-тисячний корпус під командуванням полковника Антона Ждановича. Серед старшин були Іван Богун та Ференц Рац. Військо було змішане та складалося з добровольців (в корпусі було навіть 50 турецьких яничарів).

Рейд

Жданович у лютому 1657 року зустрівся з з Ракоці під Стриєм, і разом вирушив за Сян, у Малопольщу. Польські війська швидко відступали, й вояки Ракоці в основному грабували навколишні міста й села.

Рухаючись через Ланьцут, Тарнув, Бохню, об'єднане військо підійшло до Кракова та взяло його без серйозного опору.

Далі Ракоці переправився на лівий берег Вісли. Тут було більше польських військ і бої були запеклішими. У Ракові козаки потрапили у засідку та втратили 400 чоловік. Проте козаки знищили сусіднє містечко Іваниська.

Під Сандомиром Ракоці зустрівся зі шведським королем Карлом X Густавом. Карл прихильно прийняв козаків і обдарував їх. Короля вразила недостатня дисципліни в військах Ракоці, і він порадив князеві перейняти шведський спосіб таборування і шведську тактику.

Під Завихостом Ракоці перейшов на правий берег Вісли і через Замостя, Люблін, Луків та Венгрув дійщов до Берестя. Жданович використав перебування в Бересті, щоб приєднати полісся до козацької держави. Під його впливом Пінський повіт прийняв протекторат Хмельницького.

Далі угорську та козацькі війська знову вирушили в Польщу. Йшли вздовж Нарви та Бугу і під Закрочимом переправились через Віслу.

19 червня 1657 року об'єднана угорсько-шведсько-українська армія захопила Варшаву.

Відступ

Проте тріумф Ракоці був короткочасним: поляки почали стягувати війська, і він змушений був відступити з Варшави. До того ж, шведський король намагався перетягнути козаків на свій бік, особливо Ферена Раца. Ракоці почав відступ вздовж лівого берега Вісли аж під Сандомир. У війську зовсім впала дисципліна; переправа під Завихостом вартувала багато зусиль і втрат. Козаки показали тут своє вміння, переправляючись через Віслу чайками, човнами, поромами і іншими підручними засобами.

Далі військо з боями відступало через Замосць, Томашув, Рава-Руську, де загинув Ференц Рац. Під Жовквою Ракоці втратив частину обозу. Далі військо відступало повз Львів, Зборів, Тернопіль до Чорного Острова. Тут Ракоці був оточений поляками і він змушений був заплатити великий викуп.

Наслідки

Рейд полковника Ждановича завершився. Жданович провів своє військо уздовж і впоперек Польщі, захопив дві польські столиці і зі здобиччю повернувся додому. Але політичної мети похід не досяг — козаки не змогли посадити Ракоці на польському престолі, чого так хотів Хмельницький. Ця невдача добила гетьмана. Він уже лежав хворий і, дізнавшись про поразку Ракоці, так розхвилювався, що дістав удар і за кілька днів, 6 серпня, 1657 року, помер.

Джерела

  • Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років XX ст.) — Львів, 1992.