Перегляд вихідного коду сторінки Поліщук Валер'ян Львович

{{Otherpersons|Поліщук}}
{{Письменник
| Ім'я                = Валер'ян Львович Поліщук
| Оригінал імені      =  
| Фото                =Поліщук Валер'ян.jpg
| Ширина              = 250px
| Підпис              = 
| Ім'я при народженні = Поліщук Валер'ян Львович
| Псевдоніми          = Микита Волокита, М.&nbsp;Волок, Міше-Нама, Петренко, Василь Сонцвіт, Філософ з головою хлопчика, Gutta
| Дата народження     = 1.10.1897(19.9)
| Місце народження    = с.&nbsp;[[Більче (Демидівський район)|Більче]], [[Боремельська волость]], [[Дубенський повіт]], [[Волинська губернія]], [[Російська імперія]] 
| Дата смерті         = 3.11.1937
| Місце смерті        = [[Сандармох]] (Карелія), Медвеж'єгорський район, [[Карельська АРСР]], [[Російська РФСР]], [[СРСР]]
| Громадянство        = [[Російська імперія]], [[УНР]], [[СРСР]]
| Мова творів = [[українська]]
| Рід діяльності = [[поет]], [[прозаїк]], [[літературний критик]], [[публіцист]]
| Член КПРС =
| Роки активності = [[1915]]–[[1934]]
| Напрямок =
| Жанр = [[вірш]], [[поема]], [[оповідання]], [[нарис]]
| Magnum opus =
| Премії =
| Lib =
| Сайт =
}}

'''Валер'я́н Льво́вич Поліщу́к''' (*{{ДН|1|10|1897|19|9}}, с.&nbsp;[[Більче (Демидівський район)|Більче]] [[Боремельська волость|Боремельської волості]] [[Дубенський повіт|Дубенського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]], нині&nbsp;— [[Демидівський район]] [[Рівненська область|Рівненської області]]&nbsp;— † [[3 листопада]] [[1937]], [[Сандармох]])&nbsp;— український письменник, [[поет]] і [[прозаїк]], [[літературний критик]], [[публіцист]] доби [[Розстріляне відродження|розстріляного відродження]].

Жертва [[сталінські репресії|сталінських репресій]].

== Життєпис ==
[[Файл:Поліщук В.jpg|міні|ліворуч|Валер'ян Поліщук|альт=]]
Народився в сім'ї селян-хліборобів. Навчався в Луцькій ([[1911]]–[[1913]]) і Катеринославській гімназіях ([[1914]]–[[1917]]), по закінченні останньої навчався в Інституті цивільних інженерів у Петрограді та на історико-філологічному факультеті в [[Кам'янець-Подільський державний український університет|Кам'янець-Подільському державному українському університеті]].

Член [[Українська Партія Соціалістів-Революціонерів|УПСР]] з [[1919]] року. [[1918]] року очолив Боремельський волосний [[земельний комітет]], працював у газеті «Народная воля» і секретарем журналу «[[Шлях (видання)|Шлях]]», з [[1919]] року&nbsp;— секретарем газети «Республіканець» у [[Дніпропетровськ|Катеринославі]].

Брав участь у повстанні [[Директорія УНР|Директорії]], був інтернований, редагував у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] студентський журнал «Нова думка» ([[1920]]). [[1920]] року повернувся до [[Київ|Києва]], співпрацював у газеті «Більшовик». Наступного 1921 року перебрався до [[Харків|Харкова]], працював у різних літературних часописах.

1919-го року видав поему «Сказання давнєє про те, як Ольга Коростень спалила», написану за мотивами відомого літопису та під впливом реалій громадянської війни. Згодом переїздить до Києва, де знайомиться з творчою молоддю. Особисте знайомство й спілкування з [[Павло Тичина|Павлом Тичиною]] спонукало Валер'яна Поліщука переглянути підхід до власних поезій. Тичина заохотив його до пошуків нової художньої якості в ліриці. То були часи повного взаєморозуміння поетів. Вони навіть хотіли видавати спільний альманах або збірник, утворити Київську філію Всеукраїнської федерації пролетарських письменників, яку мав очолити Павло Тичина. Невдовзі керівником цієї ефемерної організації став [[Микола Хвильовий]], з яким Валер'ян Поліщук опублікував спільну збірку «2» (1922).
[[Файл:ПоліщукХвильовий.jpg|міні|300пкс|ліворуч|Валер'ян Поліщук і [[Микола Хвильовий]], 1920-ті роки]]
[[Файл:Валер'ян Поліщук.jpg|міні|200пкс|Валер'ян Поліщук. [[Прага]], 1925&nbsp;р.]]
Ранній Валер'ян Поліщук декларував «неореалізм пролетарського змісту, що виростав з революційного романтизму», мріяв створити синтетичне мистецтво, в якому б гармонійно поєдналися всі наявні течії. Водночас у своєму пориванні до синтетичного мистецтва, мистецтва революційного динамізму, він обстоював ідею мистецтва універсального, поза часом і простором («мистецтво не залежить від місця або нації, яка його створила»). Таку надію він покладав на альманах «[[Гроно (літературна група)|Гроно]]» (1920), що було спробою «бодай хоч наблизитися до того істинного шляху» в мистецтві, який би відповідав духовній структурі «нашої доби великих соціальних зрушень».

Прагнучи піднести поетичне слово до рівня запитів сучасності, поет великі надії покладав на верлібр як єдину віршовану систему, здатну передати стрімку ритміку нової доби. Віршовані верлібри становили основу першої збірки Поліщука «Сонячна міць» (1920), якою він вперше по-справжньому заявив про себе. Поліщук спершу належав до літературної організації «Гарт», але 1925 року заснував у Харкові модерністську групу «Авангард», що обстоювала програму конструктивного динамізму (за нею поезії належало оспівувати модерну цивілізацію і світ технічної революції). Проте Поліщук долав межі суто авангардистських постанов. І тому в його творчому доробку «знаходимо поетичні пейзажі („Цвіркуни“, „Лан“, „Нуга“) зі збірки „Радіо в житах“ (1923), які по своїй музичності і глибокому чуттю, можливо навіть не поступляться Тичині» ([[Білецький Олександр Іванович|О.&nbsp;Білецький]]).

Виступає В.&nbsp;Поліщук і як прозаїк, критик і теоретик літератури. Окремими виданнями побачили світ понад 50 його книжок, серед яких найпомітніші&nbsp;— «Книга повстань» (1922), «Ленін» (1922), «Дума про Бармашиху» (1922), «Розкол Європи» (1925), «Пульс епохи» (1927), «Григорій Сковорода» (1929) та інші.

== Репресії і загибель ==
[[Файл:Polishchuk-valerian.jpg|міні|200пкс|Валер'ян Поліщук]]
23 квітня 1932 року під приводом недостатнього зв'язку з письменницькими масами й зловживань вузькогруповою політикою влада розпускає так звані пролетарські, а разом з ними й усі інші письменницькі організації. Натомість було створено Всесоюзну спілку совєтських письменників з виразно комуністичною ідеологією. На чолі Спілки поставили [[Максим Горький|Максима Горького]]. Українських письменників суворо підпорядкували російському центру.

Усі, хто так чи інакше орієнтувався на Захід, на Європу, хто не бажав іти московським шляхом, хто пробував і далі експериментувати з формою, були приречені на знищення. Не оминула ця доля й Валер'яна Поліщука. У листопаді 1934&nbsp;р. його, разом із М.&nbsp;Любченком, М.&nbsp;Кулішем, Г.&nbsp;Епіком, В.&nbsp;Підмогильним, В.&nbsp;Вражливим, Є.&nbsp;Плужником, В.&nbsp;Штангеєм, Г.&nbsp;Майфетом, О.&nbsp;Ковінькою було звинувачено у приналежності до так званого Центру антирадянської боротьбистської організації й заарештовано органами [[ДПУ]].

На закритому засіданні виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР 27-28 березня 1935 року Поліщуку винесено вирок: 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував на [[Соловки|Соловках]].

Наприкінці 1937&nbsp;— на початку 1938 року окрема «трійка» Управління НКВС по Ленінградській області (голова&nbsp;— Л.&nbsp;Заковський, члени&nbsp;— В.&nbsp;Гарін та Б.&nbsp;Позерн, секретар&nbsp;— М.&nbsp;Єгоров) оформила низку групових справ, засудивши до розстрілу 1825 соловецьких в'язнів, яких було переведено на тюремний режим (Соловецька тюрма окремого призначення). За справою №&nbsp;103010/37&nbsp;р. найбільше було засуджено до розстрілу саме українців&nbsp;— Омеляна Волоха, Марка Вороного, Миколу Зерова, Антона Крушельницького, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Юрія Мазуренка, Валер'яна Підмогильного, Павла Филиповича, Клима Поліщука та інших. Постанова трійки по Валер'яну Поліщуку датується 9 жовтня. Оперативна частина Соловецької тюрми звинуватила їх у тому, що, «залишаючись на попередніх контрреволюційних позиціях, продовжуючи контрреволюційну шпигунську терористичну діяльність, вони створили контрреволюційну організацію „Всеукраїнський центральний блок“».

Вивезений із Соловків з великим етапом в'язнів Соловецької тюрми і страчений [[3 листопада]] [[1937]]&nbsp;р. в урочищі [[Сандармох]] поблизу Медвеж'єгорська (нині Республіка Карелія, РФ). Реабілітований у 1956-му і 1962 роках.

== Твори ==
<div class="reflist4" style="height: 220px; overflow: auto; padding: 3px" >
* Сказання давнєє про те, як Ольга Коростень спалила (Ліро-поема).&nbsp;— Катеринослав, 1919.
* На полях. Батькові і матері.&nbsp;— Київ, 1920.
* Соняшна міць. Поезії 1920 року.&nbsp;— Київ, 1920.
* Чотири мініятюри.&nbsp;— Київ, 1920.
* Вибухи сили. Поезії 1921 року.&nbsp;— Київ-Катеринослав, 1921.
* Як писати вірші (Практичні поради для початку).&nbsp;— Харків, 1921.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7613 Дума про Бармашиху.&nbsp;— Харків, 1922; 2-ге вид.&nbsp;— Київ, 1931.]
* Книга повстань. Поезії 1919—1921 років.&nbsp;— Харків, 1922.
* Ленін.&nbsp;— Харків, 1922; 2-ге вид.&nbsp;— Харків, 1923; рос. пер.&nbsp;— Харьков, 1923.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7858 Ярина Курнатовська (Ритмований роман).&nbsp;— Харків, 1922.]
* Адигейський співець.&nbsp;— Харків, 1923; рос. пер. «Адыгейский певец»&nbsp;— Харків, 1928; білор. пер. «Адыгейскі пясьняр»&nbsp;— Менск, 1929.
* Капітан Шредер.&nbsp;— Харків, 1923.
* Радіо в житах. Поезії. 1922—1923.&nbsp;— Харків, 1923.
* {{SM}} [[:s:Червоний шлях/1923/01/Адигейський співець|Адигейський співець (Поема)]]. [[:s:Червоний шлях/1923/01|«Червоний шлях» №1]]. &nbsp;— Харків, 1923.
* Дівчина.&nbsp;— Харків, 1924; 2-ге вид.&nbsp;— Харків, 1925.
* Жмуток червоного. Збірка поезій 1923—1924&nbsp;рр.&nbsp;— Харків, 1924.
* Сміло в ногу.&nbsp;— Харків, 1924.
* Громохкий слід. Поезії. 1922—1924.&nbsp;— Харків, 1925.
* Европа на вулкані.&nbsp;— Харків, 1925.
* 15 поем. 1921—1924.&nbsp;— Харків, 1925.
* Роскол Европи. Художньо-соціальні та побутові нариси.&nbsp;— Харків, 1925.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7857 Червоний поток. Роман. 1924—1925.&nbsp;— Харків, 1926.]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7855 Літературний авангард. Перспективи розвитку української культури, полемика і теорія поезії.&nbsp;— Харків, 1926.]
* Бездрик Кумедник та Комашка Горупашка.&nbsp;— Харків, 1926.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7612 Геніальні кристали.&nbsp;— Київ, 1927.]
* Металевий тембр. Поезії індустріальної доби.&nbsp;— Харків, 1927.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7856 Остання війна. Збірка військових поезій.&nbsp;— Харків, 1927.]
* Пульс епохи. Конструктивний динамізм, чи войовниче назадництво.&nbsp;— Харків, 1927.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7615 Козуб ягід. Оповідання, афоризми, бризки мислі й творчості, стежки думок і алегорії людини, яку життя приперчило.&nbsp;— Харків, 1927.]
* Господаримо.&nbsp;— Харків, 1928.
* Григорій Сковорода. Біографічно-ліричний роман з перемінного болісного та веселого життя українського мандрівного філософа.&nbsp;— Харків, 1929.
* Електричні заграви. Найновіші поезії.&nbsp;— Харків, 1929.
* Книга повстань. Вид. 2-е, доп. Т. 1. Ч. 1. Поезії 1917—1921 років.&nbsp;— Харків, 1929.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7614 Зеніт людини.&nbsp;— Харків, 1930.]
* Прометей і людство. Оновлена легенда.&nbsp;— Харків, 1930.
* Роден і Роза.&nbsp;— Харків, 1930.
* Мудрий слон.&nbsp;— Харків, 1930.
* Рейд у Скандинавію.&nbsp;— Харків, 1931.
* Повість металу й вугілля. Книжка про Донбас.&nbsp;— Харків, 1931.
* Пригода. Поема для дітей.&nbsp;— Одеса, 1931.
* Зелений шкідник.&nbsp;— Харків, 1933.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8168 Шпаченя.&nbsp;— Харків, 1933.]
* Що їх врятувало. Книга для дітей.&nbsp;— Харків, 1933.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9181 Поліщук В. Блажен, хто може горіти … : автобіографія, щоденники, листи / В. Поліщук ; упоряд. З. Суходуб.&nbsp;— Рівне: Азалія, 1997.&nbsp;— 132 с.&nbsp;— (Серія книги «Реабілітовані історією»).]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9180 Поліщук, В. Коли жити&nbsp;— гордо жити! : літ. спадщина. Спогади про Валер'яна Поліщука. У вінок поету / Валер'ян Поліщук ; упоряд. З. Суходуб.&nbsp;— Рівне: Азалія, 1997.&nbsp;— 184 с.]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7859  Ярина В. Збірка творів: повне посмерт. вид. / Виктор Ярима (В.&nbsp;Я.&nbsp;Писаревський) ; ред. та вступ. ст. В. Поліщука ; матеріали зібрали: Л. Писаревська, З. Білоусова.&nbsp;— Харків: Держ. вид-во України, 1930.&nbsp;— 308 с.]
</div>

== Див. також ==
* [[Список Сандармоху]]

== Джерела та література ==
* ''Г.&nbsp;П.&nbsp;Герасимова.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Polischuk_V Поліщук Валеріан Львович] // {{ЕІУ|8|340}}

=== Література ===
* [[Остання адреса]]: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т.&nbsp;— 2-е вид., доопрац. і доп.&nbsp;— Київ: Сфера, 2003.
* [http://www.radiosvoboda.org/content/article/24728128.html Рівняни відроджують пам'ять про репресованого поета Валер'яна Поліщука. Валентина Одарченко. Радіо Свобода]
* [http://memorial.org.ua/education/write/polischuk/index.htm Валер'ян Поліщук на «Меморіалі» ім. Василя Стуса]
* [http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=257 Бібліотека української літератури (Біографія)]
* [http://www.ukrcenter.com/Література/19583/Валерян-Поліщук Український Центр (твори і біографія)]
* [http://www.pysar.net/poet.php?poet_id=57 Кілька віршів на Поетиці]
* [https://web.archive.org/web/20150512010529/http://lib.ukrsd.com.ua/index.php?name=Pages&op=page&pid=79 Добірка матеріалів до 110-річчя Поліщука на сайті здолбунівської бібліотеки]
* [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1015/171/36690/ Валер'ян Поліщук: Я не знав, що вони не українські, а борці проти українського… // «Україна молода»]

== Посилання ==
* {{УМЕ11|частина=Поліщук Валеріян|сторінки=1422}}
* {{YouTube|id=CMyVowHifnQ|title=Короткометражна телерозповідь «Так було» про Валер'яна Поліщука}}
* [http://uartlib.org/zhurnali/almanah-avangard-3-1929/ Поліщук В. Калейдоскоп (афоризми, листи) // Авангард. 1929.&nbsp;— N 3.&nbsp;— С. 111—125].
* [http://elib.nplu.org/collection.html?id=256 Поліщук Валер'ян в Електронній бібліотеці «Культура України»]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6128 Український письменник Валер'ян Поліщук (1897—1937): бібліогр. покажч. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка ; уклад. H. Л. Манова.&nbsp;— Харків: ХДНБ ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка, 2004.&nbsp;— 113 с.]

{{Бібліоінформація}}
{{Вп-портали|Біографії|Українська література}}
[[Категорія:Репресовані українські письменники]]
[[Категорія:Розстріляне відродження]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські прозаїки]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]
[[Категорія:Українські літературні критики]]
[[Категорія:Персоналії:Кам'янець-Подільський]]
[[Категорія:Поліщуки]]
[[Категорія:В'язні ГУЛАГу]]
[[Категорія:Мешканці будинку «Слово»]]
[[Категорія:Уродженці Демидівського району]]
[[Категорія:Розстріляні в Сандармосі]]
[[Категорія:Посмертно реабілітовані]]
[[Категорія:Члени Музичного товариства імені Миколи Леонтовича]]