Перегляд вихідного коду сторінки Польська мова

{{Мова
| Колір = індоєвропейська
| Назва = Польська мова
| Самоназва = Język polski, polszczyzna
| Поширена_в = [[Польща]] (38,5&nbsp;млн.), [[Білорусь]], [[Україна]], [[Литва]], [[Латвія]], [[Велика Британія]], [[Німеччина]], [[Чехія]]
| Регіон = [[Центральна та Східна Європа]]
| Кількість_носіів = 45 млн<ref name="almanac">''World Almanac and Book of Facts'', World Almanac Books, Mahwah, 1999. {{ISBN|0-88687-832-2}}.</ref>
[[Друга мова|L2 мовчі]]: 5 млн+<ref name="encyklopedia">''Encyklopedia języka polskiego'', pod red. S Urbańczyka i M. Kucały, Ossolineum, wyd. 3, Warszawa 1999, {{ISBN|83-04-02994-4}}, s. 156.</ref>
| Кількість_носіїв = 45 млн<ref name="almanac"/><br/>[[Друга мова|L2 мовці]]: 5 млн+<ref name="encyklopedia"/>
| Місце = 26/27
| Писемність = [[латиниця]] ([[польська абетка]])
| Класифікація = [[Індоєвропейські мови|індоєвропейська сім'я]]
: [[Балто-слов'янські мови|балто-слов'янська гілка]]
:: [[Слов'янські мови|слов'янська група]]
::: [[Західнослов'янські мови|західнослов'янська підгрупа]]
:::: [[Лехитські мови|лехитська секція]]
:::: [[польська мова]]
| Державна = {{POL}}
| Офіційна = {{EU}}<br/>'''Регіональна:'''<br/>{{flag|Czech Republic}}<ref name="euro-charter">[[European Charter for Regional or Minority Languages]]</ref><br/>{{HUN}}<ref>{{cite web|url=http://europapont.blog.hu/2016/03/16/nyelvi_sokszinuseg_az_eu-ban_hivatalos_regionalis_es_kisebbsegi_nyelvek_a_tagallamokban|title=Nyelvi sokszínűség az EU-ban – hivatalos regionális és kisebbségi nyelvek a tagállamokban|access-date=28 листопада 2018|date=16 березня 2016|language=hu}}</ref><br/>{{LIT}}<ref>{{cite act|url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/QueVoulezVous.asp?NT=157&CM=2&DF=18/04/02&CL=ENG|title=Framework Convention for the Protection of National Minorities|index=157|type=Treaty|legislature=Council of Europe|date=1 лютого 1995|access-date=28 листопада 2018}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.minelres.lv/NationalLegislation/Lithuania/lithuania.htm|title=MINELRES - Minority related national legislation - Lithuania|website=www.minelres.lv|access-date=28 листопада 2018}}</ref><br/>{{ROU}}<ref>{{cite web|title=Reservations and Declarations for Treaty No.148 – European Charter for Regional or Minority Languages|url=http://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/148/declarations?p_auth=63PpH3zN|website=Council of Europe|publisher=Council of Europe|access-date=3 грудня 2015|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20151208122308/http://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/148/declarations?p_auth=63PpH3zN|archive-date=8 грудня 2015}}</ref><br/>{{SVK}}<ref name="euro-charter"/><br/>
| Регулює = [[Рада польської мови]]
| ISO_639 = pl
| ISO_639-2 = pol
| ISO_639-3 = [[iso639-3:pol|pol]]
| SIL = POL
| Зображення = Uso del polaco en Europa.PNG
| Ширина_зображення = 250px
| Підпис = Ареал польської мови|
}}
'''По́льська мо́ва''' ({{lang-pl|język polski, polszczyzna}}; {{МФА-всі|ˈjɛ̃zɨk ˈpɔlskʲi|3=Pl-język polski.ogg}}, {{МФА-всі|pɔlˈʂt͡ʂɨzna|3=Pl-polszczyzna.ogg}})&nbsp;— [[Західнослов'янські мови|західнослов'янська]] мова [[Лехітські мови|лехітської групи]], яка використовує [[Латинська абетка|латинський алфавіт]].<ref>{{cite encyclopedia|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/335581/Lekhitic-languages|title=Lekhitic languages|encyclopedia=Encyclopædia Britannica|date=2015-01-08|access-date=2015-03-31}}</ref> Нележить до [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської]] [[Мовна сім'я|мовної сім'ї]], є однією зі [[Слов'янські мови|слов'янських мов]], що входять до більшої [[Балто-слов'янські мови|балто-слов'янської гілки]]. Нею розмовляють переважно в [[Польща|Польщі]] як рідною для [[Поляки|поляків]]. Окрім того, що вона є державною мовою [[Польща|Республіки Польща]] і офіційною мовою [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], вона також використовується польськими меншинами в інших країнах. У світі понад 50&nbsp;млн носіїв польської мови&nbsp;— це шоста за поширеністю мова в Європейському Союзі.<ref>{{Cite web|url=https://www.forbes.com/sites/davekeating/2020/02/06/despite-brexit-english-remains-the-eus-most-spoken-language-by-far/|title=Despite Brexit, English Remains The EU's Most Spoken Language By Far|last=Keating|first=Dave|website=Forbes|language=en|access-date=2020-02-07}}</ref> Польська мова підрозділяється на регіональні діалекти та підтримує строгі розрізнення займенників «ти» і «ви», шанобливе звернення та різні формальності при зверненні до окремих осіб.<ref>{{cite book
|url=https://www.google.com.au/books/edition/Cross_Cultural_Pragmatics/hiMTEAAAQBAJ?hl=en&gbpv=0
|title=Cross-Cultural Pragmatics
|last1=Wierzbicka
|first1=Anna
|last2=Winter
|first2=Werner
|date=2020
|publisher=De Gruyter
|page=57
|isbn=9783112329764
}}</ref>

Польська мова використовує традиційну [[Польська абетка|польську абетку]] із 32 літер, який має дев'ять [[Діакритичний знак|діактритиків]] до літер основної 26-літерної [[Латинська абетка|латинки]] ([[ą]], [[ć]], [[ę]], [[Ł (латиниця)|ł]], [[ń]], [[ó]], [[ś]], [[ź]], [[ż]]). Літери [[X (латиниця)|x]], [[Q (латиниця)|q]] і [[v]] іноді входять до розширеного 35-літерного алфавіту, однак вони не використовуються в польських словах,<ref name="auto1">{{Cite web|url=https://sjp.pwn.pl/poradnia/haslo/Q-V-X;10937.html|title=Q, V, X - Poradnia językowa PWN|website=sjp.pwn.pl}}</ref> а лише в запозиченнях. Набір фонем складається з 23 приголосних і 9 голосних, у тому числі двох носових голосних, які визначаються перевернутим діакритичним гачком під назвою «<nowiki/>[[огонек]]<nowiki/>» (ę, ą).<ref>{{cite book
|url=https://www.google.com.au/books/edition/Setting_Signs_for_Europe/w7c-DQAAQBAJ?hl=en&gbpv=0
|title=Setting Signs for Europe; Why Diacritics Matter for European Integration
|last1=Kappenberg
|first1=Bernard
|last2=Schlobinski
|first2=Peter
|date=2015
|publisher=Columbia University Press
|page=44
|language=English
|isbn=9783838267036
|access-date=18 січня 2021
}}</ref> Польська мова є [[Синтетичні мови|синтетичною]] і [[Флективні мови|флективною]] мовою, яка має сім граматичних відмінків,<ref>{{cite book
|url=https://www.google.com.au/books/edition/W_gaju_s%C5%82ów_czyli_Polszczyzna_znana_i/_WMpAQAAIAAJ?hl=en&gbpv=0&bsq=siedem%20przypadków%20ma%20j%C4%99zyk%20polski
|title=W gaju słów, czyli, Polszczyzna znana i nieznana
|last=Foland-Kugler
|first=Magdalena
|date=2006
|publisher=Ex Libris
|page=29
|language=Polish
|isbn=9788389913876
|access-date=18 січня 2021
}}</ref> і є однією з небагатьох мов у світі, що має безперервний передостанній наголос, лише за кількома винятками, і єдиною у своїй групі, яка має велику кількість піднебінних приголосних.<ref>{{Cite web|url=https://wals.info/chapter/14|archive-url=https://web.archive.org/web/20151207160058/http://wals.info/chapter/14|title=WALS Online - Chapter Fixed Stress Locations|archive-date=7 грудня 2015|website=wals.info}}</ref> Сучасний різновид польської мови виник у {{nobr|1700-х}} роках як наступник середньовічної [[Давньопольська мова|старопольської]] ({{nobr|X–XVI&nbsp;ст.}}) та {{iw2|Середньопольська мова|середньопольської|pl|Język średniopolski}} ({{nobr|XVI–XVIII&nbsp;ст}}).<ref>{{cite book
|url=
|title=Gramatyka historyczna języka polskiego
|last1=Długosz-Kurczabowa
|first1=Krystyna
|last2=Dubisz
|first2=Stanisław
|date=2006
|publisher=Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
|location=Warszawa (Warsaw)
|pages=56, 57
|language=Polish
|isbn=83-235-0118-1
}}</ref>

Серед основних мов вона найбільш близька до [[Словацька мова|словацької]]<ref>{{cite book
|title=Language planning in the post-communist era: the struggles for language control in the new order in Eastern Europe, Eurasia and China
|last1=Stroińska
|first1=Magda
|last2=Andrews
|first2=Ernest
|year=2018
|editor-last=Andrews
|editor-first=Ernest
|publisher=Palgrave Macmillan
|location=Cham
|page=243
|chapter=The Polish Language Act: Legislating a Complicated Linguistic-Political Landscape
|language=en
|isbn=978-3-319-70926-0
|oclc=1022080518
|chapter-url=https://www.palgrave.com/gp/book/9783319709253
}}</ref> та [[Чеська мова|чеської]],<ref name=":1">{{cite book
|url=https://archive.org/details/grammarcontempor00swan
|title=A grammar of contemporary Polish
|last=Swan
|first=Oscar E.
|year=2002
|publisher=Slavica
|location=Bloomington, Ind.
|page=[https://archive.org/details/grammarcontempor00swan/page/n6 5]
|language=en
|isbn=0-89357-296-9
|oclc=50064627
|url-access=limited
}}</ref> але відрізняється вимовою та загальною граматикою. [[Українська мова]] має 70&nbsp;% спільної лексики з польською мовою (найбільше після [[Білоруська мова|білоруської мови]] з якою 84&nbsp;%), поки з російською&nbsp;— приблизно 62&nbsp;%.<ref>[https://web.archive.org/web/20150321150832/http://langs.com.ua/movy/zapoz/2.htm Мови Європи: відстані між мовами за словниковим складом]. {{ref-uk}}</ref> Крім того, польська мова зазнала глибокого впливу [[Латинська мова|латинської]] та інших [[Романські мови|романських мов]], таких як [[Італійська мова|італійська]] та [[Французька мова|французька]], а також [[Германські мови|германських мов]] (насамперед [[Німецька мова|німецької]]), що сприяло появі великої кількости запозичень та подібних граматичних структур.<ref>{{Cite web|url=https://books.google.com/books?id=y_lgAAAAMAAJ&q=wplyw+francuskiego+na+j%C4%99zyk+polski|title=Język polski|date=27 липня 2000|publisher=Towarzystwo Miłośników Języka Polskiego.|via=Google Books}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=hjq2AAAAIAAJ&q=wp%C5%82yw+jezyka+niemieckiego+na+polski
|title=Tendencje rozwojowe współczesnych zapożyczeń angielskich w języku polskim
|last=Mańczak-Wohlfeld
|first=Elżbieta
|date=27 липня 1995
|publisher=Universitas
|isbn=978-83-7052-347-3
|via=Google Books
}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://books.google.com/books?id=JENHAAAAcAAJ&q=wp%C5%82yw+jezyka+niemieckiego+na+polski&pg=PA69|title=Rok ... pod względem oświaty, przemysłu i wypadków czasowych|date=27 липня 1844|publisher=Nakł. N. Kamieńskiego i Spólki|via=Google Books}}</ref>

Широке використання нестандартних діалектів також сформувало стандартну мову; значні розмови та вирази були безпосередньо запозичені з німецької чи [[їдиш]]а, а згодом перейняли в народну мову польської, яка використовується в повсякденному вжитку.<ref>{{cite book
|title=Polszczyzna Żydów
|last=Brzezina
|first=Maria
|date=1986
|publisher=Państwowe Wydawnictwo Naukowe
|location=Warszawa (Warsaw)
|pages=31, 46
|language=Polish
|isbn=83-01-06611-3
}}</ref><ref>{{cite book
|url=https://ruj.uj.edu.pl/xmlui/bitstream/handle/item/11953/prokop-janiec_pogranicze_polsko-zydowskie_2013.pdf?sequence=1&isAllowed=y
|title=Pogranicze polsko-żydowskie
|last=Prokop-Janiec
|first=Eugenia
|date=2013
|publisher=Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
|location=Kraków
|page=20
|language=Polish
|isbn=978-83-233-3507-8
|access-date=18 січня 2021
}}</ref>

Історично польська мова була [[Лінгва франка|''лінґва франка'']],<ref>{{cite book
|url=https://books.google.com/books?id=yRz0DQAAQBAJ&pg=PA25
|title=Multilingual Europe, Multilingual Europeans
|date=1 січня 2012
|editor2-last=Rosello
|editor2-first=Mireille
|publisher=BRILL
|pages=25
|isbn=978-94-012-0803-1
|access-date=28 листопада 2018
|editor1-first=László
|editor1-last=Marácz
|via=Google Books
}}</ref><ref>{{cite book
|url=http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/coe21/publish/no15_ses/contents.html
|title=Regions in Central and Eastern Europe: Past and Present
|last=Koyama
|first=Satoshi
|year=2007
|editor2-last=Fukuda
|editor2-first=Hiroshi
|publisher=Slavic Research Center, Hokkaido University
|pages=137–153
|chapter=Chapter 8: The Polish–Lithuanian Commonwealth as a Political Space: Its Unity and Complexity
|isbn=978-4-938637-43-9
|chapter-url=http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/coe21/publish/no15_ses/08_koyama.pdf
|editor1-last=Hayashi
|editor1-first=Tadayuki
}}</ref> важливою як дипломатично, так і академічно в [[Центральна Європа|Центральній]] та частині [[Східна Європа|Східної Європи]]. Сьогодні польською мовою як рідною мовою в Польщі розмовляють приблизно 38 мільйонів людей. Нею також говорять як другою мовою у Східній [[Німеччина|Німеччині]], Північній [[Чехія|Чехії]] та [[Словаччина|Словаччині]], західних частинах [[Білорусь|Білорусі]] та [[Україна|України]], а також на південному сході [[Литва|Литви]] та [[Латвія|Латвії]]. Через еміграцію з Польщі в різні періоди часу, особливо після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], мільйони польськомовних людей можна знайти в таких країнах, як [[Канада]], [[Аргентина]], [[Бразилія]], [[Ізраїль]], [[Австралія]], [[Велика Британія|Сполученому Королівстві]] та [[Сполучені Штати Америки]].

== Поширення ==

=== Діалекти ===
{{main|Діалекти польської мови}}
Польська мова стала більш однорідною в другій половині 20-го століття, частково через переселення кількох мільйонів поляків зі сходу на захід країни. Це переселення стало наслідком двох подій: радянської анексії [[Східні Креси|Кресів]] 1939 року та приєднання [[Історична Східна Німеччина|колишніх німецьких територій]] після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Цій тенденції до більшої однорідности мови сприяла також авторитарна форма [[Польська Народна Республіка|Польської Народної Республіки]].

Мешканці різних регіонів Польщі досі розмовляють літературною польською трохи по-різному, хоча відмінності між цими «діалектами» є незначними. Людина, для якої польська є рідною, запросто зрозуміє ці варіанти мови. Натомість труднощі з розумінням регіональних особливостей можуть виникнути в людини, для якої польська не є рідною.

Існує сім великих польських діалектів. Серед них троє основних:
* '''[[Великопольща|Великопольський]]''' (захід).
* '''[[Малопольща|Малопольський]]''' (південь і південний схід).
* '''[[Мазовія|Мазовецький]]''' (центр та схід).

Два з них опинилися за межами сучасної Польщі:
* '''[[Східні Креси|Північнокреський]]''' (Литва і Білорусь). Іноді його об'єднують з мазовецьким діалектом.
* '''[[Східні Креси|Південнокреський]]''' (Україна). Цей діалект фактично припинив існування внаслідок переселення українських поляків на захід Польщі в 1940-х роках. Ті його рештки, що поширені на південному сході Польщі, часто об'єднують із малопольським діалектом.

[[Файл:Polska-dialekty wg Urbańczyka.PNG|thumb|300px|Мапа польських діалектів (на ній немає креських діалектів, натомість показано територію поширення нових мішаних діалектів).]]
Ще два часто класифікують як окремі мови:
* '''[[Сілезія|Сілезький]]''' (південний захід). Групу сілезьких діалектів частіше класифікують як окрему [[сілезька мова|сілезьку мову]], оскільки вона має достатньо значних відмінностей (зокрема поляки дуже погано її розуміють). Мова поширена в Сілезії на захід від [[Катовіце|Катовиць]]. Згідно з переписом 2002 року нею розмовляють бл. 60&nbsp;тис. осіб.
* '''[[Кашуби|Кашубський]]''' (північний захід). Має статус, подібний до сілезького. [[Кашубська мова]] поширена в Помор'ї на захід від [[Ґданськ]]а (узбережжя [[Балтійське море|Балтійського моря]]). Згідно з переписом 2002 року кашубською мовою розмовляють бл. 53&nbsp;тис. осіб.

На колишніх німецьких землях, заселених поляками після Другої світової війни, утворилася мішанина різних діалектів, яку називають «нові мішані діалекти».

До інших характерних, але менших за поширеністю діалектів належать:
* [[Гуральський діалект]] ''(gwara podhalańska)'', поширений у гірських районах біля кордону з Чехією та Словаччиною. На формування цього діалекту вплинула [[румунська мова]], більшість міських поляків погано його розуміють.<ref>Magosic, Paul Robert (2005). «[http://litopys.org.ua/rizne/magocie.htm The Rusyn Question]».{{ref-en}}</ref>
* [[Познанська ґвара]], поширена в [[Познань|Познані]] та певною мірою в усьому регіоні, що колись належав [[Пруссія (земля)|Пруссії]] (за винятком [[Верхня Сілезія|Верхньої Сілезії]]); в ній відчутно значний вплив [[німецька мова|німецької мови]].
* У деяких містах існують свої місцеві говірки&nbsp;— наприклад, у [[Варшава|Варшаві]]. Варшавською ґварою частково розмовляють в [[Прага (Варшава)|районі Праґа]], що на східному березі [[Вісла|Вісли]] (Праґа&nbsp;— це єдина частина Варшави, чиє населення лишилося відносно незмінним після Другої світової війни). Втім ці говірки зараз зникають, змішуючись із розмовною польською мовою.
* Багато поляків за кордоном (наприклад, у США), чиї родини покинули Польщу одразу ж після Другої світової війни вживають у своїй повсякденній мові слова, притаманні першій половині 20-го століття, які тепер, з точки зору сучасних мешканців Польщі, звучать архаїчно.

=== За межами Польщі ===
Польська мова поширена також серед поляків, які мешкають на змішаних етнічних територіях за межами Польщі, головно в сусідніх із Польщею країнах&nbsp;— в [[Польська мова в Україні|Україні]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Литва|Литві]], [[Словаччина|Словаччині]] та [[Чехія|Чехії]]. Крім того її використовують поляки, що емігрували з Польщі. Найбільші такі групи перебувають у [[Західна Європа|Західній Європі]] ([[Німеччина]], [[Франція]], [[Велика Британія]]), в [[Америка|Америці]] ([[США]], [[Канада]], [[Бразилія]], [[Аргентина]]), в [[Австралія|Австралії]] та [[Ізраїль|Ізраїлі]].

Через значне розпорошення поляків за кордоном і відсутність сучасних досліджень поширености польської мови серед них, сьогодні досить складно точно оцінити кількість носіїв мови за межами Польщі. У різних джерелах ця кількість коливається від 3,5 до 10 мільйонів.<ref>Por. Bogdan Walczak, Język polski na Zachodzie. [w:] Współczesny język polski, pod red. Jerzego Bartmińskiego, Wydawnictwo UMCS, Lublin 2001, ISBN 83-227-1699-0, s. 565 {{ref-pl}}</ref> Саме через ці неточності немає точних даних щодо кількості носіїв польської мови у світі загалом.{{multiple image|header=Карти географічного розподілу мов Польщі з довоєнного періоду до наших днів|header_align=center|header_background=#CCCCFF|align=center|direction=horizontal|width1=346|image1=Curzon line en.svg|caption1=«[[Повернені території]]» (рожевим кольором) були частинами Німеччини, включаючи [[Вільне місто Данциґ]] ([[Ґданськ]]), яке стало частиною [[Польська Народна Республіка|Польської Народної Республіки]] після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Територія, показана сірим кольором, була втрачена [[Польська Республіка|Польською Республікою]], і [[СРСР|Радянський Союз]] вигнав багатьох поляків з цих регіонів.|width2=275|image2=Languages of CE Europe-3.PNG|caption2=Географічне поширення польської мови (зеленим) та інші центрально- та східноєвропейські мови і діалекти. Велика польськомовна діаспора залишається в країнах, розташованих на схід від Польщі, які колись були [[Східні креси|Східними кресами]] [[Польська Республіка|Польської Республіки]] (1918–1939).|width3=290|image3=Map_of_the_Polish_language.png|caption3=Знання польської мови в межах [[Європа|Європи]]. Польська мова не є мовою більшості за межами Польщі, хоча групи польських меншин присутні в деяких сусідніх країнах.
{{leftlegend|#1E90FF|Мова більшости}}
{{leftlegend|#87CEEB|Мова меншости}}}}

== Історія ==
{{main|Історія польської мови}}
Польська мова походить із праіндоєвропейської за посередництва праслов'янської, чиї сліди можна віднайти в чергуваннях. Виділення польської мови відбулося у 8-9 ст., коли настав остаточний розпад праслов'янської єдности. В той же час почала формуватися [[Королівство Польське|польська державність]], зміцнена після прийняття [[християнство|християнства]] [[966]] року за часів князя [[Мешко I|Мешка I]]. Втім якийсь час польська залишалася мовою усного спілкування, оскільки функції книжної мови виконувала [[латина]].

[[Файл:Book of Henryków.PNG|thumb|400px|Перше речення, записане польською мовою: ''Day ut ia pobrusa, a ti poziwai'' (в сучасному правописі ''daj, ać ja pobruszę, a ty poczywaj'')]]
Перше речення, записане польською мовою, міститься в монастирській «Книзі генриковій» (від назви міста Генрикова біля [[Вроцлав]]а), датованій [[1279]] роком.<ref name="пучк">Юрій Пучковський. Польська мова. Практичний курс. Посібник для студентів гуманітарних спеціальностей.&nbsp;— Київ: Чумацький Шлях, 2008.&nbsp;— с. 3-4 ISBN 966-8272-07-2{{ref-uk}}</ref> Воно має такий вигляд: «[[q:pl:Daj, ać ja pobruszę, a ty poczywaj|daj, ać ja pobruszę, a ty poczywaj]]» ''(дай, хай я молотиму, а ти відпочивай)''&nbsp;— так звернувся польський селянин до своєї дружини, яка молола зерно.

Першим текстом, записаним польською мовою, був лицарський гімн «Bogurodzica» ''(Богородиця)'', що походить із 14 ст.<ref name="пучк"/> Він був дуже популярним у польському війську, тому його неодноразово переписували і доповнювали, внаслідок чого сьогодні існує декілька його версій&nbsp;— від дво- до двадцятидвострофної.

[[Літературна мова]] сформувалася в 16 ст. на базі великопольських, малопольських та мазовецьких говірок. За періодизацією літературну мову поділяють на такі етапи:
* [[Давньопольська мова]]&nbsp;— до 1500 року;
* Середньопольська мова&nbsp;— з XVI століття по другу половину XVIII століття.
* Новопольська мова&nbsp;— з другої половини XVIII століття.

=== Історія фонетики ===
Після відокремлення польських говорів від праслов'янської єдности в них відбувалися такі процеси:
* {{Нп|прелабіалізація|Прелабіалізація|pl|Prelabializacja}} (поява [[протеза|протетичного]] /v/):
*: {{lang-x-slav|*'''ǫ'''glь}} («вугілля») > '''vą'''glь > '''wę'''giel
* Пом'якшення приголосних перед голосними переднього ряду (/i/, /ь/, /e/, /ę/, [[ять#Звук ѣ|/ě/]]):
*: прасл. ''*'''sę''''' («себе, -ся») > '''siĄ''' > '''się'''
*: прасл. ''*'''bě'''lъjь'' («білий») > '''bia'''ły
* [[Лехітська переголосовка]], тобто перехід /e/ > /o/ (з пом'якшенням попереднього), /ě/ > /a/ (з пом'якшенням попереднього):
*: прасл. ''*n'''es'''ǫ'' («несу») > ni'''os'''ę, але ''*n'''es'''ešь'' («несеш») > ni'''esi'''esz
*: прасл. ''*b'''ěl'''ъjь'' > bi'''ał'''y, але ''*b'''ěl'''itь'' («білить») > (on) bi'''el'''i
* Зникнення слідів переходу ''ě'' в ''a'' після ''j, š, ž, č'' у дієсловах:
*: прасл. ''*slyš'''a'''ti'' («чути»)&nbsp;— ''*slyš'''a'''lъ'' («чув»)&nbsp;— ''*slyš'''a'''li'' («чули») > słysz'''e'''ć, słysz'''a'''ł, słysz'''e'''li (пор. {{lang-ru|слыш'''а'''ть}})
*: прасл. ''*wis'''ě'''ti'' («висіти»)&nbsp;— ''*wis'''ě'''lъ'' («висів»)&nbsp;— ''*wis'''ě'''li'' («висіли») > wisi'''e'''ć, wisi'''a'''ł, wisi'''e'''li
*: винятками є тільки ''*stojati'', ''*bojati'' > діал. ''stojać, bojać'' (у великопольських говорах, у той час як у малопольських і літературній мові існують тільки ''stać, bać'')
* Занепад [[редуковані голосні|редукованих голосних]] у слабкій позиції і перехід їх у сильній позиції в /e/:
*: прасл. ''*p'''ь'''s'''ъ''''' («пес») > p'''ie'''s, але ''*p'''ь'''sa'' («пса») > psa
*: прасл. ''*s'''ъ'''n'''ъ''''' («сон») > s'''e'''n
* Виникнення довгих голосних у результаті:
*: злиття двох складів в один (групи типу ''ojo'')&nbsp;— стягнення: прасл. ''*nogojǫ'' («ногою») > nogą
*: заміщення занепаду редукованих ([[компенсувальне подовження]])
*: збереження давньої довготи під [[акут|новоакутовим]] наголосом
* Зникнення довгих голосних:
*: довгота /iː/, /yː/, /uː/ зникла безслідно на початку XVI століття
*:: Наприклад: прасл. ''*k'''u'''r'''ъ''''' («півень») > k'''uː'''r > k'''u'''r
*: довгота /aː/, /oː/, /ą:/ змінилася на «звуженість» (пол. ''pochylenie'') цих голосних на початку XVI століття
*: звук /oː/ перейшов в /ó/ (/o/ звужене), яке згодом злилося з /u/
*:: Наприклад: прасл. ''*B'''o'''g'''ъ''''' («Бог») > B'''oː'''g > B'''ó'''g, але ''*B'''o'''ga'' («Бога») > B'''o'''ga > B'''o'''ga
* Праслов'янські носові /ǫ/ та /ę/ зазнали змішання:
** близько 1000 року були 4 окремі носові звуки: короткі і довгі /ǫ/ та /ę/
** у XII столітті вимова /ǫ/ і /ę/ зблизилася до /ą/ (носового /a/)
** у XIII та XIV століттях різниця між носовими полягала тільки в довготі, позначалися вони спільним знаком '''[[ø]]'''
** короткий звук /ą/ перейшов у /ę/ (нетиповий процес, у деяких діалектах залишилося носове /a/), довгий звук /ą/&nbsp;— в /å/ (звужене носове /a/), а потім&nbsp;— у носове /o/ (у графіці залишилося '''ą''')
*:: Наприклад: прасл. ''*nes'''ǫtь''''' («несуть») > nios'''ąː''' > nios'''å''' > nios'''ą''', але прасл. ''*nes'''ǫ''''' («несу») > nios'''ą''' > nios'''ę'''
* різниця між звуком /å/ (звуженим /a/) і ясним (незвуженим) /a/ зникла XVIII столітті, у багатьох діалектах йому відповідає /o/: ''pon'' («пан», замість літ. ''pan'')
* звук /é/ (звужене /e/) в XIX столітті вимовлявся вже повністю, так само як і /y/ (пор. ''«daléj, daléj/niech się na powietrzu spali»''&nbsp;— у поемі «[[Діди (поема)|Діди]]» А. Міцкевича)
* розвиток [[складові приголосні|складових приголосних]] (літерами позначені: X&nbsp;— довільний, T&nbsp;— передньоязиковий, T´&nbsp;— передньоязиковий пом'якшений, W&nbsp;— губний, K&nbsp;— задньоязиковий, Č&nbsp;— шиплячий, що походить з палаталізованого задньоязикового)
** Xr̥X, Xr̥´T > XarX, у порядку винятку Xr̥´T > X´arT, XrX > XurX, XorX: прасл. ''*k'''r̥'''kъ'' («карк») > k'''ar'''k, прасл. ''*č'''r̥´'''nъjь'' («чорний») > cz'''ar'''ny, прасл. ''*z'''r̥´'''no'' («зерно») > z'''iar'''no
** Xr´T´ > XirT´ > X´erT´: прасл. ''*vr̥´titi'' («воротити») > w'''ier'''cić
** Xr´K, W > XirzX > X´erzX, у порядку винятку XarX: прасл. ''*v'''r̥´'''xъ'' («верх») > w'''ierz'''ch, прасл. ''*v'''r̥´'''ba'' («верба») > w'''ierz'''ba, прасл. ''*p'''r̥´'''xy'' («пархи») > p'''ar'''chy, але прасл. ''*p'''r̥´'''chnąti'' («тікати») > p'''ierz'''chnąć
** як правило, ir, irz > ´er, ´erz: прасл. ''*sěk'''yr'''a'' («сокира») > siek'''ir'''a > siek'''ier'''a
** TlX, Tl´X > TłuX: прасл. ''*d'''l̥´'''gъjь'' («довгий») > d'''łu'''gi, прасл. ''*st'''l̥'''pъ'' («стовп») > st'''łu'''p > s'''łu'''p
** Tln, Tl´n > Tłun > Tłon: прасл. ''*s'''l̥'''nьce'' («сонце») > s'''łu'''ńce > s'''ło'''ńce
** W, KlX, Wl´T > XełX, іноді WlX > WołX, WułX: прасл. ''*k'''l̥'''basa'' («ковбаса») > k'''ieł'''basa, прасл. ''*v'''l̥´'''na'' («вовна») > w'''eł'''na, прасл. ''*m'''l̥'''va'' («мова») > m'''oł'''wa > m'''o'''wa{{#tag: ref|Згідно з [[Етимологічний словник української мови|ЕСУМ]], польське ''mowa'' вважається запозиченням з української<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>|group="ком."}}, прасл. ''*p'''l̥'''kъ'' («полк», «похід») > p'''uł'''k
** Čl´X > ČełX > ČołX: прасл. ''*č'''l̥´'''nъ'' («човен») > czółno, прасл. ''*ž'''l̥´'''tъjь'' («жовтий») > żółty
** Wl´T´, W, K > Wl´X: прасл. ''*v'''l̥´'''kъ'' («вовк») > w'''il'''k
* четверта палаталізація сполучень ke, ky, ge, gy > kie, ki, gie, gi: прасл. ''*bo'''gy'''ni'' («богиня») > ''bo'''gi'''ni''.
* посилення м'якости: s´, z´, t´, d´, n´ > ś, ź, ć, dź, ń.
*: наприклад, прасл. ''*lo'''sь''''' («лось») > ło'''s´''' > ło'''ś'''
* перехід м'яких зубних у шиплячі: прасл. ''*go'''stь''''' («гість») > go'''st´''' > go'''ść''', прасл. ''*'''sъpi''''' («спи») > '''spi''' > '''śpi'''
* зникнення м'якости
** š, ž, č, dž, c´, dz´, r´ (> ř) та l´ (але не перед /i/; тверде /l/ > ł) втратили м'якість у будь-якій позиції.
*: наприклад: прасл. ''*'''či''''' («чи») > '''czy'''
** p´, b´, w´, f´, m´ втратили м'якість наприкінці словосполучення і перед приголосним:
*: прасл. ''*golą'''bь''''' («голуб») > gołĄː'''b´''' > gołą'''b'''
** s´, z´, t´, d´, n´ іноді втрачали м'якість перед твердим приголосним:
*: прасл. ''*ko'''tьn'''ъjь'' («кітний») > ko'''t´n'''y: > ko'''tn'''y
* [[дієреза (мовознавство)|спрощення груп приголосних]]
** kń > kś: прасл. ''*'''kъn'''ędzь'' («князь») > '''''kn'''iĄːdz'' > '''''ks'''iądz''
** čs > cs > c, dźs > ćs > c, žs > šs > ss > s: прасл. ''*čso'' («що») > ''co'', ''lud&nbsp;— ludzki /lucki/ < ludźski'', ''bogaty&nbsp;— bogactwo < bogaćstwo'', ''Bóg&nbsp;— boski < bożski'', ''Włochy&nbsp;— włoski < włoszski'', ''Ruś&nbsp;— ruski'' < прасл. ''*rusьskъjь'' («руський»).
** śćc > jc, dźc > ćc > jc: прасл. ''*městьce'' («місце») > ''mieśćce'' > ''miejsce'', прасл. ''*otьca'' («вітця») > ''oćca'' > ''ojca'', ''rajca'' < ''radźca'' («радник»)
** źdźs > śćs > js: ''miasto&nbsp;— miejski < mieśćski'', ''ujazd&nbsp;— ujejski < ujeźdźski'', ''sześćset'' («шістьсот») вимовляється як /szejset/
** sr´- > s´r´- > śrz- > śr-, аналогічно zr´- > źr- (великопольські й сілезькі говірки в strz-, zdrz-, малопольські&nbsp;— в rś-, rź-): '''sre'''da > '''śro'''da ('''strzo'''da, '''rsio'''da), прасл. ''*'''zrě'''nica'' («зіниця») > '''źre'''nica ('''zdrze'''nica, '''rzie'''nica)
** zgn, rgn, rgm > zn, rn, rm: ''ro'''zgn'''iewać się'' > ''ro'''zn'''iewać się'', ''bu'''rgm'''istrz'' (від {{lang-de|Bürgermeister}}) > ''bu'''rm'''istrz''
** rdc, zdn, łdn, cztw, stb, stł, stl > rc, zn, łn, czw, zb, sł, śl: прасл. ''*s'''r´dьc'''e'' > sie'''rdc'''e > se'''rc'''e, '''''cztw'''arty'' («четвертий») > '''''czw'''arty''
* склад ji спрощується до /i/: прасл. ''*do'''ji'''ti'' («доїти») > ''do'''i'''ć'', прасл. ''*'''ji'''xъ'' («їх») > '''''i'''ch''
* [[вокалізація звука l]], тобто наближення його до [[дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант|/w/]]: прасл. ''*ko'''l'''o'' («коло, колесо») > ''ko'''ł'''o'' (початково в зубний приголосний /ł/, і нарешті в /w/; /kowo/)
* наголос, що був у праслов'янській рухомим, закріплюється спочатку на першому, а потім на передостанньому складі.

== Фонетика ==
{{детальніше|Польська фонологія}}
Особливості польської фонетики:
# Наявність [[назалізація|носових голосних]] '''ą''' та '''ę''': ''dąb'' («дуб»), ''sąd'' («суд»), ''pięć'' («п'ять»), ''mięso'' («м'ясо»). Польська, а також споріднена з нею [[Кашубська мова|кашубська]] є єдиними сучасними слов'янськими мовами, що зберегли [[Носові голосні в праслов'янській мові|праслов'янські носові]], але ці звуки в них не залишилися непорушними, зазнавши певних змін у процесі [[Лехітська переголосовка|лехітської переголосовки]];
# Постійний [[наголос]] на передостанньому складі;
# Заміна властивих [[українська мова|українській]] та більшості інших слов'янських мов м'яких або твердих [[приголосний звук|приголосних]] '''t''', '''d''', '''r''' на '''ć''', '''dź''', '''rz''' («ж»): <tt>ciasto</tt> (тістечко), <tt>dzień</tt> (день), <tt>rzeka</tt> (річка);
# Чергування '''е''' перед передньоязиковими твердими приголосними, залежно від походження, з '''а''' чи '''о''': <tt>wierzyć</tt> (вірити)&nbsp;— <tt>wiara</tt> (віра), <tt>nieść</tt> (нести)&nbsp;— <tt>niosę</tt> (несу);
# Чергування сполучення '''-er-''' після м'яких перед передньоязиковими твердими приголосними з '''-ar-''': twierdzić (твердити)&nbsp;— twardy (твердий);
# Чергування перед кінцевими дзвінкими приголосними '''ó''' («у») з '''о''', '''ą''' з '''ę''': <tt>bób</tt> (біб)&nbsp;— <tt>bobu</tt> (бобу), ''błąd'' («помилка»)&nbsp;— ''błędu'' («поми́лки»).

=== Голосні ===

{| border="2" cellpadding="5" style="margin: 1em 1em 1em 0; background: #f9f9f9; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; text-align: center; font-size: 95%;"
|+Польські голосні
! rowspan="2" | &nbsp;
! colspan="2" | Передні
! rowspan="2" | Середні
! colspan="2" | Задні
|-
| Оральні
| Назальні
| Оральні
| Назальні
|-
! align=left | Високі
| {{IPA|i}}
| &nbsp;
| {{IPA|ɨ}}
| {{IPA|u}}
| &nbsp;
|-
! align=left | Середні
| {{IPA|ɛ}}
| {{IPA|ɛ̃}}
| &nbsp;
| {{IPA|ɔ}}
| {{IPA|ɔ̃}}
|-
! align=left | Низькі
| &nbsp;
| &nbsp;
| {{IPA|a}}
| &nbsp;
| &nbsp;
|}

Назальні голосні [ɛ̃] та [ɔ̃] мають сильну тенденцію до [[дифтонг]]ізації (до [ɛ̃ɯ̃] та [ɔ̃ũ]).

=== Приголосні ===
Польська має 27 приголосних фонем і два півголосних (апроксиманти).

{| border="2" cellpadding="5" style="margin: 1em 1em 1em 0; background: #f9f9f9; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; text-align: center; font-size: 95%;"
|+ Польські приголосні
! &nbsp;
! [[Губно-губний приголосний|Губно-губні]]
! [[Губно-зубний приголосний|Губно-зубні]]
! [[Зубний приголосний|Зубні]]
! [[Ясенний приголосний|Ясенні]]
! [[Заясенний приголосний|Заясенні]]
! [[Твердопіднебінний приголосний|Т.-піднеб.]]
! [[М'якопіднебінний приголосний|М.-піднеб.]]
|-
! align=left | [[Проривний приголосний|Проривні]]
| {{IPA|p}} {{IPA|b}}
| &nbsp;
| {{IPA|t}} {{IPA|d}}
| &nbsp;
| &nbsp;
| &nbsp;
| {{IPA|k}} {{IPA|g}}
|-
! align=left | [[Африкат]]и
| &nbsp;
| &nbsp;
| {{IPA|t͡s}} {{IPA|d͡z}}
| &nbsp;
| {{IPA|ʈ͡ʂ}} {{IPA|ɖ͡ʐ}}
| {{IPA|t͡ɕ}} {{IPA|d͡ʑ}}
| &nbsp;
|-
! align=left | [[Носовий приголосний|Носові]]
| {{IPA|m}}
| &nbsp;
| {{IPA|n}}
| &nbsp;
| &nbsp;
| {{IPA|ɲ}}
| {{IPA|ŋ}}
|-
! align=left | [[Дрижачий приголосний|Дрижачі]]
| &nbsp;
| &nbsp;
| &nbsp;
| {{IPA|r}}
| &nbsp;
| &nbsp;
| &nbsp;
|-
! align=left | [[Спірант|Фрикативні]]
| &nbsp;
| {{IPA|f}} {{IPA|v}}
| {{IPA|s}} {{IPA|z}}
| &nbsp;
| {{IPA|ʃ}} {{IPA|ʒ}}
| {{IPA|ɕ}} {{IPA|ʑ}}
| {{IPA|x}}
|-
! align=left | [[Боковий приголосний|Бокові]]
| &nbsp;
| &nbsp;
| &nbsp;
| {{IPA|l}}
| &nbsp;
| &nbsp;
| &nbsp;
|-
! align=left | [[Напівголосний звук|Напівголосні]]
| {{IPA|w}}
| &nbsp;
| &nbsp;
| &nbsp;
| &nbsp;
| {{IPA|j}}
| &nbsp;
|}

== Графіка ==
{{main|польська абетка}}
[[Файл:Polish programmer's layout.PNG|thumb|375px|Польська [[розкладка клавіатури]].]]
Польський алфавіт складається з 32 літер:
{| style="border: 1px solid rgb(0, 0, 0); border-image: none; font-family: Arial Unicode MS; font-size: 1.4em; border-collapse: collapse; background-color: rgb(248, 248, 239);"
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ą
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | B b
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | C c
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ć ć
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | D d
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | E e
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ę
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | F f
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | G g
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | H h
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | I i
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | J j
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | K k
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | L l
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ł ł
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | M m
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | N n
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ń
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | O o
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ó ó
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | P p
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | R r
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | S s
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ś ś
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | T t
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | U u
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | W w
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | y
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Z z
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ź ź
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ż ż
|}

'''Примітки.'''
* Букви '''Ą''', '''Ę''', '''Ń''' і '''Y''' не вживаються на початку слова, тому можуть бути прописними тільки при написанні всього слова прописними буквами. Літера '''Ó''' трапляється на початку слова лише в кількох словах (здебільшого в словах ''ósemka, ósmy'' (вісімка, восьмий) та ''ów'' (той) і похідних від них)
* Букви '''Ć''', '''Ń''', '''Ś''' та '''Ź''' перед голосними втрачають знак м'якости, але між ними і голосним з'являється '''i'''. Таким чином: '''się'''&nbsp;— правильно, а '''śę'''&nbsp;— неправильно тощо.
* '''Q''', '''V''' та '''X''' використовуються тільки в словах іноземного походження, які не полонізувалися.
* Окрім перелічених вище літер в польській мові часто трапляються [[диграф]]и, які передають окремі звуки. Всього існує сім різних диграфів: '''Ch''', '''Cz''', '''Dz''', '''Dź''', '''Dż''', '''[[Rz]]''', '''Sz'''.

== Граматика ==
{{main|Граматика польської мови}}

=== Іменник і прикметник ===
Польські іменники, займенники та прикметники відмінюються за сімома відмінками (як і в українській):
* [[називний відмінок|називний]] ''(mianownik)''
* [[родовий відмінок|родовий]] ''(dopełniacz)''
* [[давальний відмінок|давальний]] ''(celownik)''
* [[знахідний відмінок|знахідний]] ''(biernik)''
* [[орудний відмінок|орудний]] ''(narzędnik)''
* [[місцевий відмінок|місцевий]] ''(miejscownik)''
* [[кличний відмінок|кличний]] ''(wołacz)''

Кличний відмінок вживають переважно у формальному контексті; натомість у розмовному використовують називний: ''Janie!''&nbsp;— ''Jan!'' Кличний відмінок не упускають при осудливому звертанні: ''złodzieju!''&nbsp;— злодію!; ''idioto!''&nbsp;— ідіоте!.

В сучасній польській є лише два числа&nbsp;— однина й множина. Раніше була також [[двоїна]], проте вона зникла в 15 ст. і сьогодні її можна простежити лише в кількох випадках. Наприклад, приказка ''«Mądrej głowie dość dwie słowie»'' (Мудрому достатньо двох слів) граматично є некоректною (мало би бути ''«Mądrej głowie dość dwa słowa»''), проте ''dwie słowie'' в цьому випадку є залишком двоїни.

Польська система родів має три категорії: роду (чоловічий, середній, жіночий), особовості (особова та неособова) та істотності (істота та неістота). Особовість та істотність мають значення лише для іменників чоловічого роду, поділяючи їх на три групи: чоловічо-особові, чоловічо-тваринні та чоловічо-речові. У [[парадигма (мовознавство)|парадигмі]] відмінювання ці три групи стоять на одному рівні з іменниками жіночого та середнього роду. Цей поділ особливо відчутно при утворенні множини.

{| class="wikitable"
|-
! rowspan="2" | Рід
! colspan="2" | Називний однини
! colspan="2" | Знахідний однини
! colspan="2" | Називний множини
! rowspan="2" | Значення
|-
! Прикметник
! Іменник
! Прикметник
! Іменник
! Прикметник
! Іменник
|-
| Чоловічо-особовий
| nowy
| uczeń
| nowego
| ucznia
| nowi
| uczniowie
| «новий учень»
|-
| Чоловічо-тваринний
| nowy
| pies
| nowego
| psa
| nowe
| psy
| «новий пес»
|-
| Чоловічо-речовий
| nowy
| stół
| nowy
| stół
| nowe
| stoły
| «новий стіл»
|-
| Жіночий
| nowa
| szafa
| nową
| szafę
| nowe
| szafy
| «нова шафа»
|-
| Середній
| nowe
| krzesło
| nowe
| krzesło
| nowe
| krzesła
| «нове крісло»
|}

В однині прикметник розрізняє чотири групи (1 і 2 зливаються), а в множині&nbsp;— дві (2, 3, 4, 5 зливаються). Особові займенники розрізняють три групи в однині і дві в множині (див. таблицю):

{| class="wikitable"
|-
! Рід || Однина || Множина
|-
| Чоловічо-особовий
| rowspan="3"| on
| oni
|-
| Чоловічо-тваринний
| rowspan="4"| one
|-
| Чоловічо-речовий
|-
| Жіночий
| ona
|-
| Середній
| ono
|}

=== Дієслова ===
Польські дієслова також відмінюються за родом, особою та числом, а от часові форми значною мірою спростилися (зникли давні [[аорист]], [[імперфект]] та [[давноминулий час|плюсквамперфект]]). У сучасній мові дієслова розрізняють за такими показниками:
* три часи (теперішній, минулий і майбутній)
* три [[Спосіб дієслова|способи]] ([[дійсний спосіб|дійсний]], [[наказовий спосіб|наказовий]] та [[умовний спосіб|умовний]])
* три [[Стан (мовознавство)|стани]] (активний, пасивний та зворотний).

Крім того, як і в українській, дієслово має поняття [[вид (мовознавство)|виду]]&nbsp;— доконаного й недоконаного.

Особові займенники в ролі підмета зазвичай не вживаються, а розуміння того, хто виконує дію, дають особові закінчення: ''piszę''&nbsp;— «(я) пишу», ''piszesz''&nbsp;— «(ти) пишеш», ''pisze''&nbsp;— «(він/вона/воно) пише», ''piszemy''&nbsp;— «(ми) пишемо», ''piszecie''&nbsp;— «(ви) пишете», ''piszą''&nbsp;— «(вони) пишуть». Вживання особового займенника (''ja, ty, on/ona/ono, my, wy, oni'') разом з особовою формою дієслова означає, що на ній хочуть зробити сенсовий наголос: ''ja tobie mówię!''&nbsp;— «це я́ тобі кажу!»

З [[праслов'янська мова#Дієслово|праслов'янської системи минулих часів]] у польській зберігся тільки [[перфект]], який і представляє в ній минулий час. Дієслово-зв'язка (особова форма дієслова «бути») перетворилося на дієслівний постфікс, що приєднується до форми минулого часу дієслова в першій і другій особах: ''pisał'''em'''''&nbsp;— «(я) писав», ''pisał'''eś'''''&nbsp;— «(ти) писав», ''pisali'''śmy'''''&nbsp;— «(ми) писали», ''pisali'''ście'''''&nbsp;— «(ви) писали». У третій особі постфікс не вживається: ''pisał''&nbsp;— «(він) писав», ''pisała''&nbsp;— «(вона) писала»,&nbsp;— ''pisali'' «(вони) писали».

Приблизне уявлення про польське дієвідмінювання можна скласти на основі відмінювання дієслова ''być'' («бути»):
{| class="wikitable"
|-bgcolor="#EFEFEF"
!rowspan="2" colspan="2"|
|-bgcolor="#EFEFEF"
| '''Однина''' || '''Множина'''
|-
!bgcolor="#EFEFEF" rowspan="3"| '''Теперішній час'''
!bgcolor="#EFEFEF"| '''Перша особа'''
| jest''em''&nbsp;— «я є», «(я) єсьм» || jeste''śmy''&nbsp;— «ми є», «(ми) єсьмо»
|-
!bgcolor="#EFEFEF"| '''Друга особа'''
| jeste''ś''&nbsp;— «ти є», «(ти) єси» || jeste''ście''&nbsp;— «ви є», «(ви) єсте»
|-
!bgcolor="#EFEFEF"| '''Третя особа'''
| jest&nbsp;— «він/вона/воно є», «єсть» || są&nbsp;— «вони є», «(вони) суть»
|-
!rowspan="2" colspan="2"|
|-bgcolor="#EFEFEF"
!colspan="3"| '''Однина'''
!colspan="2"| '''Множина'''
|-bgcolor="#EFEFEF"
!colspan="2"|
| '''Чоловічий''' || '''Жіночий''' || '''Середній''' || '''Чол.-особова''' || '''Інші'''
|-
!bgcolor="#EFEFEF" rowspan="3"| '''Минулий час'''
!bgcolor="#EFEFEF"| '''Перша особа'''
| był''em''&nbsp;— «я був» || był''am''&nbsp;— «я була» || — || by'''li'''''śmy''&nbsp;— «ми були» (про чоловіків) || by'''ły'''''śmy''&nbsp;— «ми були» (про жінок і речі)
|-
!bgcolor="#EFEFEF"| '''Друга особа'''
| był''eś''&nbsp;— «ти був»|| był''aś''&nbsp;— «ти була»|| — || by'''li'''''ście''&nbsp;— «ви були» (про чоловіків)|| by'''ły'''''ście''&nbsp;— «ви були» (про жінок і речі)
|-
!bgcolor="#EFEFEF"| '''Третя особа'''
| był&nbsp;— «він був»|| był''a''&nbsp;— «вона була»|| był''o''&nbsp;— «воно було»|| by'''li'''&nbsp;— «вони були» (про чоловіків)|| by'''ły'''&nbsp;— «вони були» (про жінок і речі)
|-
!rowspan="2" colspan="2"|
|-bgcolor="#EFEFEF"
| '''Однина''' || '''Множина'''
|-
!bgcolor="#EFEFEF" rowspan="3"| '''Майбутній час'''
!bgcolor="#EFEFEF"| '''Перша особа'''
| będ''ę''&nbsp;— «я буду»|| będzie''my''&nbsp;— «ми будемо»
|-
!bgcolor="#EFEFEF"| '''Друга особа'''
| będzie''sz''&nbsp;— «ти будеш»|| będzie''cie''&nbsp;— «ви будете»
|-
!bgcolor="#EFEFEF"| '''Третя особа'''
| będzie&nbsp;— «він/вона/воно буде»|| będą&nbsp;— «вони будуть»
|}

== Міжмовні зв'язки ==

=== Польсько-українські ===
{{Див. також|Українсько-польські мовні зв'язки|Полонізм}}
Українсько-польські міжмовні контакти є дуже давніми, вони стосуються не лише періоду перебування України в складі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] та [[друга річ посполита|міжвоєнної Польщі]], але й часів [[Київська Русь|Русі]]<ref>[[Ткаченко Орест Борисович|Ткаченко Орест]]. [http://litopys.org.ua/ukrmova/um128.htm Українсько-польські мовні контакти] // Енциклопедія «Українська мова», 2000.</ref>. Впливу на рівні фонетики, морфології та лексики зазнали не лише говірки на межі мов, але й обидві літературні мови.

Хоча польська та українська мови належать до різних груп (західнослов'янської та східнослов'янської), від початку виділення обох мов зі праслов'янської їхній розвиток часто був паралельним (наприклад, фонетичні зміни того періоду: в українській ''*wъlъ → волъ → вуол → вуіл → віл'', у польській ''*wъlъ → wół'').

Під впливом української польська мова втратила різницю між короткими (а) та довгими (аа) голосними: в сучасній польській літературній мові збереглися тільки '''а, ą''', '''о''', '''е, ę''', '''u''' ('''ó'''), '''у''',''' і''', втрачено тонкі розрізнення між закритими й відкритими варіантами кожного звука (через те, що їх не могли засвоїти нові носії польської, колишні носії української мови&nbsp;— вони збереглися тільки в польських говірках). Під впливом колишніх носіїв української мови, що не могли вимовити польського '''rz''', подібного до чеського '''ř''', замінюючи його на '''ż''' (ж), у польській мові зникло розрізнення '''rz < *rj''' і '''ż''' (''morze'', «море» вимовляється так само, як і ''może''&nbsp;— «може»)&nbsp;— воно зберігається тільки в деяких польських говірках. Українська мова вплинула й на граматику польської мови, що зумовило за наявности спільного підмета заміну модально-з'ясувальних і цільових підрядних речень інфінітивними зворотами, приєднаними до головного речення сполучниками '''żeby''' ('''iżby'''), '''aby''' «щоб, аби» (при неможливості такої заміни в чеській мові): ''Przyszedłem, aby (żeby) go zobaczyć''&nbsp;— «Я прийшов, щоб (аби) його побачити», але {{lang-cz|Přišel jsem, abych ho uviděl}}&nbsp;— (букв.) «Я прийшов, щоб (я) його побачив».

Польська мова має низку [[українізм|українських запозичень]], про походження яких свідчить їхня фонетична форма: [[повноголосся]], '''h''' (замість польського '''g'''), непом'якшеність приголосних перед '''е''': ''czereśnia'' (застаріле ''trześnia'')&nbsp;— «черешня»; {{lang-pl|czereda}}&nbsp;— «натовп, юрба» (питомо {{lang-pl|trzoda}}&nbsp;— «стадо»); {{lang-pl|porohy}}&nbsp;— «річкові пороги» (і питомо ''progi''&nbsp;— «пороги (при дверях)», в однині ''próg''&nbsp;— «поріг»), {{lang-pl|hołoble}}&nbsp;— «голоблі», {{lang-pl|hołota}}&nbsp;— «наволоч; ([[архаїзм|заст.]]) голота», {{lang-pl|hołysz}}&nbsp;— «голяк» (і питомо {{lang-pl|goły}}&nbsp;— «голий»), {{lang-pl|hreczkosiej}}&nbsp;— «[[Гречкосії|гречкосій]]» (і польське {{lang-pl|gryka}}&nbsp;— «гречка»), {{lang-pl|serce}} (і давнє {{lang-pl|sierce}})&nbsp;— «серце».

Під впливом польської мови в українській літературній мові у кінці складу та слова зараз вживається тверде '''р''' : писарь → писар, гърькый → гіркий). У граматиці завдяки польському впливові в українській літературній мові набуло загального поширення закінчення '''-ові''' ('''-еві'''): ''чоловікові, коневі'' (давальний відмінок однини чоловічого роду), хоча ця форма є питомо українською (зафіксованою ще у графіті часів Русі на стінах Софійського собору в Києві), що веде походження від [[відмінок в українській мові#Історія|праслов'янського типу відмінювання]] з основою на ''*ŭ'' (так званий тип {{lang-cu2|сынъ}}).

До української мови увійшли деякі польські слова (хоча набагато більше було слів латинського та німецького походження, що засвоїлися за посередництвом польської мови, ніж власне польських слів): ''певен/певний'' ({{lang-pl|pewien, pewny}} < {{lang-x-slav|*ръvьnъ(jь)}} < ''*ръvati'', що при українському походженні мало б дати ''*повний''; ''хлопець''&nbsp;— {{lang-pl|chłopiec (chłop)}} (при питомому ''холоп''); ''червоний''&nbsp;— {{lang-pl|czerwony}} (давньопольс. ''czyr(z)wiony'') (при українському діалектному ''черлений'' < ''чьрвленый''); поетичне ''злото''&nbsp;— {{lang-pl|złoto}} (золото); ''квіти''&nbsp;— {{lang-pl|kwiaty}} (при ''цвіт'', діалектне ''цвіти''); ''строкатий'' < *срокатий&nbsp;— {{lang-pl|srokaty}} (пор. ''сорока'', діалектне ''сорокатий''&nbsp;— {{lang-pl|sroka}} «сорока»)

Кожна з мов передавала іншій також власні фразеологічні звороти або ставала посередницею для передачі фразеологізмів інших мов. Так, польська мова була безпосереднім джерелом, звідки взято (з відповідними змінами) зворот «Як ся маєш?» {{lang-pl|(«Jak się masz?»}}, для якого першоджерелом&nbsp;— за чеського посередництва&nbsp;— була мова панонських слов'ян). Водночас джерелом для польського звороту {{lang-pl|bić czołem}} «бити чолом» (звідки {{lang-pl|czołobitny}} «принижений») була українська мова (пор. {{lang-uk|бити чолом}}).

== Приклад ==

=== Вигляд ===
«Заповіт» [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] польською мовою у перекладі Пастернака.

<table class = "wikitable" width="300">
<tr>
<td>
: '''Testament'''
: Kiedy umrę to na wzgórzu: Wznieście mi mogiłę,
: Pośród stepu szerokiego: Ukrainy miłej.
: Aby łany rozłożyste: I brzeg Dniepru stromy: Można było widzieć, słyszeć
: Jego grzmiące gromy.
: Gdzie uniesie z Ukrainy: Do sinego morza: Wrażą krew… dopiero wtedy: I łany, i wzgórza&nbsp;— : Wszystko rzucę i ulecę
: Do samego Boga,
: Aby modlić się… aż dotąd…
: Pochowajcie mnie i wstańcie,
: I kajdany rwijcie,
: I posoką, wrażą juchą,
: Wolność swą obmyjcie.
: Mnie zaś w wielkiej już rodzinie,
: W kraju wolnym, nowym,
: Pamiętajcie wspomnieć czasem: Dobrym, cichym słowem.
</td>
</div></td></tr></table>

=== Порівняння ===

{| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="0" align="center"
|-
! style="background:#CFCFCF;" | ''Польською''
! style="background:#CFCFCF;" | ''Чеською''
! style="background:#CFCFCF;" | ''Словацькою''
! style="background:#CFCFCF;" | ''Українською''
|-
| Rada Europejska wskazuje Unii Europejskiej ogólny kierunek działań politycznych i wytycza jej ogólne priorytety. Wraz z wejściem w życie traktatu z Lizbony 1 grudnia 2009 r. zyskała status instytucji.
| Evropská rada vymezuje obecné politické směry a priority Evropské unie. Dne 1. prosince 2009 se vstupem Lisabonské smlouvy v platnost stala jedním z orgánů EU.
| Európska rada stanovuje všeobecné politické smerovanie a priority Európskej únie. Po nadobudnutí platnosti Lisabonskej zmluvy 1. decembra 2009 sa z nej stala inštitúcia.
| Європейська Рада визначає загальний напрямок політики та прокладає загальні пріоритети Європейського Союзу. З набранням чинности Лісабонського договору 1 грудня 2009&nbsp;р. одержала статус інституції.
|-
|}

=== Фрази ===
* '''Українська [мова]'''&nbsp;— Język ukraiński
* '''Так'''&nbsp;— Tak
* '''Ні'''&nbsp;— Nie
* '''Привіт!'''&nbsp;— Cześć!
* '''Як справи?'''&nbsp;— Jak się masz?
* '''Ласкаво просимо!'''&nbsp;— Witamy!
* '''До побачення!'''&nbsp;— Do widzenia!
* '''Будь ласка'''&nbsp;— Proszę&nbsp;
* '''Дякую'''&nbsp;— Dziękuję
* '''Даруйте (перепрошую)'''&nbsp;— Przepraszam
* '''Пробачте'''&nbsp;— Przykro mi.
* '''Як вас звати?'''&nbsp;— Jak pan/pani ma na imię?
* '''Мене звати…'''&nbsp;— Mam na imię…
* '''Скільки?'''&nbsp;— Ile?
* '''Я не розумію.'''&nbsp;— Nie rozumiem.
* '''Ви розмовляєте українською мовою?'''&nbsp;— Czy pan/pani mówi po ukraińsku?
* '''Я не знаю.'''&nbsp;— Nie wiem.
* '''Успіхів!'''&nbsp;— Powodzenia!
* '''Приємної подорожі!'''&nbsp;— Życzę miłej podróży!
* '''Я тебе кохаю.'''&nbsp;— Kocham cię. / Kocham ciebie.

== Див. також ==
* [[Історія польської орфографії|Історія польської ортографії]]
* [[Польсько-українська практична транскрипція]]
* [[Польська мова в Україні]]
* [[Hortulus Animae]]&nbsp;— друга друкована книга польською мовою.

== Коментарі ==
{{примітки|group=ком.}}

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* ''Кравчук Алла.'' Польська мова&nbsp;— українцям: Іменна словозміна з елементами синтаксису.&nbsp;— Львів&nbsp;: Українська академія друкарства, 2008.&nbsp;— 288 с.&nbsp;— ISBN 978-966-322-135-9. {{ref-uk}}
* Польська мова для початківців: Навч. посіб. / О.&nbsp;Г.&nbsp;Лозинська; Укоопспілка.&nbsp;— Л. : Вид-во Львів. комерц. акад., 2004.&nbsp;— 176 c.
* ''Пучковський Юрій.'' Польська мова. Практичний курс. Посібник для студентів гуманітарних спеціальностей.&nbsp;— К. : Чумацький Шлях, 2008.&nbsp;— С. 3—4.&nbsp;— ISBN 966-8272-07-2. {{ref-uk}}
* ''Кононенко І., Співак О.,'' Українсько-польський словник міжмовних омонімів і паронімів.&nbsp;— К.: Вища школа, 2008.&nbsp;— 343 с.&nbsp;— ISBN 978-966-642-388-X
* ''Кононенко І. В.,'' Прикметник у слов'янських мовах.&nbsp;— К.: ВПЦ «Київський університет».&nbsp;— 2009.&nbsp;— 495 с.&nbsp;— ISBN 966-594-418-5
* ''Kononenko I., Mytnik I., Wasiak E.,'' Słownik tematyczny polsko-ukraiński.&nbsp;— Warszawa: PWN, 2010, 2015.&nbsp;— 550 s.&nbsp;— ISBN 978-83-01-16149-1
* ''Кононенко І.'' Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne.&nbsp;— Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012.&nbsp;— 808 s.&nbsp;— ISBN 978-83-235-0838-0
* {{книга
 |автор          = [[Віктор Яссем|Jassem Wiktor]].
 |частина        =Polish
 |заголовок      = '''[[Journal of the International Phonetic Association]]'''
 |посилання      = 
 |видання        = № 33 (1)
 |відповідальний = 
 |місце          = 
 |видавництво    = 
 |рік            = 2003
 |том            = 
 |сторінки       =103–107
 |сторінок       = 
 |isbn           =
}}
* Historia językoznawstwa polskiego: [podręcznik dla studentów specjalności «Język polski i literatura polska»] / Olga Łazarowycz, Artur Tomczak, Jarosław Melnyk ; Narodowy Uniwersytet Przykarpacki im. Wasyla Stefanyka w Iwano-Frankiwsku.&nbsp;— Iwano-Frankiwsk: Hostynec', 2006— .&nbsp;— 20&nbsp;см.
: Część 1 : Najwybitniejsi polscy językoznawcy.&nbsp;— 2006.&nbsp;— 127 s.&nbsp;— 500 пр.&nbsp;— ІSBN 966-8207-47-5

== Посилання ==
{{InterWiki|pl|Strona główna|польською|}}
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Polish language|Польська мова}}
{{Вікісловник|Категорія:Польська мова}}
* [http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-pl-uk Польські словникові уроки на Інтернет Поліглоті]
* [http://www.livemocha.com/ Livemocha&nbsp;— сайт для вивчення мов.]
* Польська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:pol|Polish. A language of Poland]] {{ref-en}}
* Польська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/poli1260 Language: Polish] {{ref-en}}
* Польська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_pol Language Polish] {{ref-en}}

{{Слов'янські мови}}
{{Мови ЄС}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Польська мова| ]]
[[Категорія:Мови Польщі]]
[[Категорія:Мови України]]
[[Категорія:Флективні мови]]
[[Категорія:Мови SVO]]