Перегляд вихідного коду сторінки Полтавський полк Війська Запорозького

{{Otheruses|Полтавський полк (значення)}}

{{Полк Гетьманщини|
 |Назва                 = Полтавський полк
 |Герб                  = Poltava regiment XVII.png
 |Прапор                = Flag of Poltava Oblast.svg
 |Карта                 = Getmanshchyna.jpg
 |Утворено              = 1648
 |Ліквідовано           = 1775
 |Центр                 = [[Полтава]]
 |Площа                 = 
 |Рейтинг за площею     = 
 |Процент води          =  
 |Населення             =  
 |Дата перепису         =  
 |Густота               =  
 |Сотні                 = '''19 (1649) / 2970<ref>«Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, «[[Наукова думка]]», 1995</ref> (2441)<ref>''[http://uk.wikisource.org/wiki/Реєстри_всього_Війська_Запорозького_після_Зборівського_договору Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня]'' / Изданные по подлиннику О.&nbsp;М.&nbsp;Бодянскимъ.&nbsp;— М. : Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875.&nbsp;— С. VIII-IX.</ref>'''
 |Сотня 1               = [[Полтавська городова сотня|Полтавська полкова]]
 |Сотня 2               = [[Перша полкова полтавська сотня|1-ша полкова (Чугуївська) сотня]]
 |Сотня 3               = [[Друга полкова полтавська сотня|2-га полкова сотня]]
 |Сотня 4               = Зіньківська
 |Сотня 5               = [[Кобеляцька сотня|Кобеляцька]]
 |Сотня 6               = [[Балаклійська сотня|Балаклійська]]
 |Сотня 7               = [[Багацька сотня|Багацька]]
 |Сотня 8               = Борківська (з містечка на р. [[Грунь-Ташань]])
 |Сотня 9               = Борківська (з містечка на р. [[Псел]])
 |Сотня 10              = Веприцька
 |Сотня 11              = Гадяцька
 |Сотня 12              = Ковалівська
 |Сотня 13              = Книшівська
 |Сотня 14              = Куземинська
 |Сотня 15              = [[Лукомська сотня|Лукомльська]]
 |Сотня 16              = Лютенська
 |Сотня 17              = Опішнянська
 |Сотня 18              = Подільська
 |Сотня 19              = Ряшівська
 |роки на посаді1       = 1648 — 1649, 1649 - 1652
 |Полковник1            = [[Іскра Іван Якович]]
 |роки на посаді2       = 1649 - 1652, 1652 - 1658
 |Полковник2            = [[Мартин Пушкар]]
 |роки на посаді3       = 1658, 1669 - 1670
 |Полковник3            = [[Гаркуша Филон|Филон Гаркуша]]
 |роки на посаді4       = 1658 - 1659
 |Полковник4            = Кирило Пушкар
 |роки на посаді5       = 1659 - 1661, 1670 - 1672, 1679 - 1680, 1686 - 1691
 |Полковник5            = [[Федір Жученко]]
 |роки на посаді6       = 1661 - 1665, 1672 - 1674
 |Полковник6            = [[Дем'ян Гуджол]]
 |роки на посаді7       = 1665 - 1668
 |Полковник7            = [[Григорій Витязенко]]
 |роки на посаді8       = 1668 - 1669
 |Полковник8            = Кость Кублицький
 |роки на посаді9       = 1674 - 1675, 1677 - 1679
 |Полковник9            = [[Прокіп Левенець]]
 |роки на посаді10      = 1675 - 1677, 1683 - 1686, 1691 - 1695
 |Полковник10           = [[Павло Семенович Герцик|Павло Герцик]]
 |роки на посаді11      = 1680 - 1682
 |Полковник11           = [[Черняк Леонтій Іванович|Леонтій Черняк]]
 |роки на посаді12      = 1696 - 1700
 |Полковник12           = [[Іскра Іван Іванович]]
 |роки на посаді13      = 1700 - ?
 |Полковник13           = Іван Несвіт
 |роки на посаді14      = 1701 - 1702, 1703 - 1709, 1725 - 1729
 |Полковник14           = [[Іван Левенець]]
 |роки на посаді15      = 1702 - 1703
 |Полковник15           = [[Гамалія Михайло Андрійович|Михайло Гамалія]]
 |роки на посаді16      = 1709 - 1722
 |Полковник16           = [[Черняк Іван Леонтійович|Іван Черняк]]
 |роки на посаді17      = 1722 - 1724
 |Полковник17           = [[Буцький Григорій Петрович|Григорій Буцький]]
 |роки на посаді18      = 1724 - 1725
 |Полковник18           = Сава Тарануха
 |роки на посаді19      = 1729 - 1743
 |Полковник19           = [[Кочубей Василь Васильович (пом. 1743)|Василь Кочубей]]
 |роки на посаді20      = 1743 - 1775<ref>Кривошея В. В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том I. — Чернігів 
 2014 с.8 ISBN 978-617-7223-01-5</ref>
 |Полковник20           = [[Горленко Андрій Андрійович|Андрій Горленко]]
}}
'''Полтавський полк'''&nbsp;— у [[XVII століття|XVII]]-[[XVIII століття]]х один із 10 [[Лівобережна Україна|лівобережних]] адміністративно-територіальних [[Полковий устрій Гетьманщини|полків Гетьманщини]]. Створений [[1648]] року під час [[Хмельниччина|повстання]] під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Полковий центр&nbsp;— [[місто]] [[Полтава]].

== Історія ==
Формація виникла наприкінці літа 1648-го року&nbsp;— під проводом [[Іскра Іван Якович|Івана Іскри]] перебувало сім сотень: три з Полтави, Борківська, Багацька, Балаклійська та [[Кобеляцька сотня|Кобеляцька]]. Виникнення полку тісно пов'язане з [[Козацькі повстання|козацькими повстаннями]] 30-х років XVII&nbsp;ст та діяльністю [[Яків Острянин|Якова Остряниці]]. Відтоді територію на схід від [[Лубни|Лубен]] та [[Говтва (Козельщинський район)|Говтви]] поступово колонізували повстанці. Ці козацькі формування були неприйнятними та незручними не лише для [[шляхта|шляхти]], а й для [[Реєстрове козацтво|реєстрових козаків]] котрі отримавши королівські привілеї неприязно сприймали [[Виписні козаки|виписчиків]]<ref>Кривошея&nbsp;В.&nbsp;В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том II.&nbsp;— Чернігів&nbsp;: «Десна Поліграф», 2014 Ст.479</ref>. Основні кадри полкової старшини надходили з [[Військо Запорозьке Низове|Запорожжя]]. Це були січовики з діда і прадіда, сім'ї яких, їх нащадки були головними охоронцями республіканських січових традицій{{sfn|Кривошея В.В.|2008|loc=Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД ім. Ф. Ф. Кураса, 2008. — 451}}.

За реєстром 1649 полк нараховує 19 сотень. Першочерговим стратегічним завданням був захист південних кордонів від татарських набігів. Присяжні списки 1654 року фіксують додаткові чотири сотні&nbsp;— [[Білики (смт)|Білицьку]], [[Котельва (смт)|Котелевську]], [[Старі Санжари|Старосанжарську]] та [[Грунь (Охтирський район)|Грунівську]] але відсутня ліквідовна після [[Білоцерківський мирний договір 1651|Білоцерківського договору]] Книшівська сотня. Тож за гетьманату Хмельницького у 1657 році формація мала 22 сотні. Через рік до поновленого [[Лубенський полк|Лубенського полку]] відійшла [[Лукомська сотня|Лукомльська сотня]]. Після [[повстання Пушкаря і Барабаша]], згідно з регіментом [[Іван Виговський|Виговського]], число сотень міста скоротилося з трьох до однієї, того ж року наказним полковником було призначено [[Іван Богун|Богуна]]<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iurt100213.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том X. Розділ II&nbsp;— Бої під Полтавою, кінець Пушкаря.]</ref>, котрого незабаром змінив [[Гаркуша Филон|Гаркуша]].

За часів правління [[Юрій Хмельницький|Хмельниченка]] для захисту Лівобережжя від татарських вторгнень по [[Ворскла|Ворсклі]] було додатково утворено ще чотири сотні&nbsp;— [[Білицька сотня|Білицьку]], [[Новосанжарська сотня|Новосанжарську]], [[Переволочанська сотня|Переволочанську]] та [[Сокільська сотня|Сокільську]].

За [[Іван Брюховецький|Брюховецького]], після [[Андрусівське перемир'я|Андрусова]] до полку було приєднано кілька сотень від [[Чигиринський полк|Чигиринського]] (1667). Він же призначив замість Гужеля на полковництво Григорія Витязенка{{sfn|Кривошея В.В.|2008|loc=Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД ім. Ф. Ф. Кураса, 2008. — 451}} котрого зрештою під час [[Антимосковське повстання 1668|повстання (1668)]] було лінчовано міщанами<ref>[http://litopys.org.ua/velichko/vel26.htm Літопис Величка/«Про полтавський розрух і вбивство їхнього полковника Витязенка»]</ref>.

На час обрання на гетьманство [[Іван Самойлович|І.Самойловича]] 1672 р у складі полку перебувало 17 сотень. У ході проведеної ним адміністративної реформи [[Зіньківський полк]] було реформовано, а три його сотні (з центрами в [[Зіньків|Зінькові]], [[Опішня|Опішні]] та [[Ковалівка (Кременчуцький район)|Ковалівці]]) передано до складу Полтавського, окрім того, територію розширено за рахунок новозаселених земель уздовж [[річка|річки]] [[Оріль|Орелі]]&nbsp;— [[Маяцька сотня|Маяцька]], [[Нехворощанська сотня|Нехворощанська]] та [[Царичанька сотня|Царичанська]] (1674), [[Китайгородська сотня|Китайгородська]] (1677), [[Орлицька сотня|Орлицька]] (1678) сотні. Відновлена до трьох чисельність місцевих сотень. За наступної реформації (1686—1687) 9ть сотень були передані до [[Миргородський полк|Миргородського]] та [[Гадяцький полк|Гадяцького]] полків.

Станом на 1708—1709&nbsp;р. : Полтавська городова&nbsp;— очолював Петро Олексійович Кованька, перша полкова&nbsp;— Богдан Зеленський, друга полкова, [[Білицька сотня|Білицька]]&nbsp;— Василь Юхименко, [[Будиська сотня|Будиська]] (Великобудиська), [[Керебердянська сотня|Керебердянська]] (Келебердянська), [[Китайгородська сотня|Китайгородська]], [[Кишенська сотня|Кишенська]]&nbsp;— Раско Бикинський, [[Кобеляцька сотня|Кобеляцька]]&nbsp;— Ярош Іванович, [[Маяцька сотня|Маяцька]], [[Нехворощанська сотня|Нехворощанська]], [[Новосанжарівська сотня|Новосанжарівська]]&nbsp;— Роман Якович, Орлянська ([[Орлицька сотня|Орлицька]]), [[Переволочинська сотня|Переволочинська]] (Переволочанська), [[Решетилівська сотня|Решетилівська]], [[Сокільська сотня|Сокільська]], [[Старосанжарівська сотня|Старосанжарівська]], [[Царичанька сотня|Царичанська]].

1745 року правобережні містечка Кам'янка і [[Мишурин Ріг]] були заселені і приписані до Келебердянської, Переволочанської і Орлянської сотень Полтавського полку.

У 1764 році (зі скасуванням в Лівобережжі гетьманського управління) 13-ть підрозділів [[Анексія|анексовано]] тож кількість сотень зменшилася до п'ятьох&nbsp;— Першої Полтавської, Другої Полтавської, Третьої Полтавської, Будиської, Решетилівської. З особового складу ліквідованих сотень було сформовано 8 рот [[Дніпровський пікінерний полк|Дніпровської пікінерії]]. [[20 жовтня]] [[1775]]-го року полк остаточно ліквідовано, а територія ввійшла до складу [[Полтавський повіт|Полтавського повіту]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]. З особового складу сформовано [[Пікінерні полки|Полтавський]]<ref>{{Cite web |url=http://listat.ru/T04/T04_04.htm |title=«Историческое описаніе одежды и вооруженія россійских войскъ», 1899, т. 4/IV |accessdate=5 червень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161220130326/http://listat.ru/T04/T04_04.htm |archivedate=20 грудень 2016 |deadurl=yes }}</ref> та [[Єлисаветградський пікінерний полк|Єлисаветградський]] полки. Перший з них, від 1790 року, набув статусу [[Лейб-гвардія|особистої гвардії]] [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г. Потьомкіна]]<ref>Тинченко Я.&nbsp;Ю.&nbsp;Від козаків до гусарів К.: Темпора, 2018, 214 с. (181 с.) ISBN 978-617-569-333-9</ref>.

Це був перший козацький полк Лівобережної України, анексований [[Російська імперія|РІ]].

=== Полковий прапор ===
Єдина офіційна згадка про [[Прапори українського козацтва|знамено]] полтавських козаків датується 1717&nbsp;р. У листі [[Черняк Іван Леонтійович|Івана Черняка]], котрий перебував у той час на посаді полковника, до гетьмана, у виправдання на донос у його адресу щодо розкрадання коштів він писав :
{{text|—"О корогвахъ что доносятъ, же я зъ сотенъ бралъ по 10 копъ, то естъ истинная правда; вибралось з сотенъ 80 рублей и за тие гроши куплено шесть косяковъ блакитнаго лудану на сотенніе корогви, по 40 золо- тихъ, итого росходу 50 руб. безъ двохъ, а що осталось 32 р. за тое справлено полковую короговь и прапоръ, а остатокъ на жовтій лудаиъ дано на крижи" (хрести п.а.). }}
Себто прапор був блакитного кольору з жовтим хрестом. У XX&nbsp;ст. з історичних мотивів знамена було спроектовано [[прапор Полтавської області]].

=== Військові кампанії ===
[[Файл:Вибори_полковником_Мартина_Пушкаря_Панно_у_Полтавському_земстві.jpg|right|250пкс|міні|''«Обрання полковником Мартина Пушкаря»'' [[Васильківський Сергій Іванович|С.Васильківський]].]]
[[Файл:Kyzykermen bell.jpg|thumb|200px|[[Кизи-Кермен (дзвін)|Дзвін]] відлитий з трофейних гармат захоплених вояками Полтавського полку]]
Козаки Полтавського полку брали участь у визвольній війні українського народу 1648—1654&nbsp;рр. (в облозі Львова, Замостя у 1648&nbsp;р., битвах під Зборовом у 1649&nbsp;р., Берестечком у 1651&nbsp;р., Жванцем у 1653&nbsp;р., молдавських походах 1650 і 1652&nbsp;рр.), у повстанні 1657—1658&nbsp;рр., в антифеодальних виступах 1687, 1689 і 1691&nbsp;рр. проти козацької старшини, в Азовських походах 1695—1696&nbsp;рр. Під час штурму [[Кизикермен]]а козаки Полтавського полку, очолювані П.Герциком, особливо відзначилися. Із трофейних гармат, захоплених Полтавським полком, 1695 року Афанасієм Петровичем було відлито дзвін «[[Кизи-Кермен (дзвін)|Кизи-Кирмен]]». Під час ІІ Азовського походу несли караульну службу на [[Муравський шлях|Муравському шляху]], що вів до Азова. Загалом, як зазначав [[Іван Мазепа]] в листі до [[Петро I Олексійович|Петра І]]: «За 12 літ з початку свого гетьманства я зробив 11 літніх і 10 зимових походів», в яких взяли безпосередню участь всі козацькі полки [[Полтавщина|Полтавщини]].

Під час Північної війни 1701 року 1,5 тисячі козаків Полтавського полку І.Іскри вели «малу війну в [[Лівонія|Ліфляндії»]] та під проводом [[Данило Апостол|Д.Апостола]] брали участь у битві під Ерестфером. 1702 року здобували [[Орешек (фортеця)|Нотебург]]. З весни 1708 року Полтавський козацький полк перебуває на Дону для придушення повстання [[Булавінське повстання|К.Булавіна]]. На час [[Полтавська битва|Полтавської битви]] переважна частина вже повернулася з донського походу. Згідно з документами, котрі дійшли до нашого часу, більшість полчан, котрі традиційно діяли заєдно з [[Запорозькі козаки|запорожцями]], підтримували [[Іван Мазепа|І.Мазепу]]. Опісля того як його підтримав [[Гордієнко Кость|Кость Гордієнко]] на підконтрольній полку території почалося антимосковське повстання, ряд містечок&nbsp;— [[Переволочна (Кобеляцький район)|Переволочна]], [[Келеберда (Кременчуцький район)|Келерберда]], [[Маячка (Новосанжарський район)|Маячка]], [[Нові Санжари]]&nbsp;— стали на бік запорожців. У деяких фортецях і містах було знищено російські залоги<ref>[http://www.mazepa.name/mazepyntsi-ukrayinskyy-separatyzm-na-pochatku-xviii-st/12/ Орест Субтельний «Мазепинці: український сепаратизм на початку XVIII&nbsp;ст.»]</ref>.

Як згодом у відповідь на «[[Решетилівські статті]]» від 17 липня [[Іван Скоропадський|І.Скоропадського]] відпише Петро I :
{{text|«из городов же, в которых для неприятельскаго наступления, гарнизоны великороссийские введены, уже оные выведены, кроме Полтавы, из котораго гарнизону выводить невозможно, ибо большая часть городов того полку были в бунте обще с Запорожцами; того ради опасно оный, яко крайней город, без гарнизону оставить, дабы теже бунтовщики Запорожцы с единомысленники своими не учинили паки какого возмущения.»}} (відповідь на 5ту статтю)

Та в той же час певна частина залишилися на боці [[Петро I Олексійович|Петра I]]. Зокрема як стверджується у «Малоросійському Родовіднику» [[Модзалевський Вадим Львович|В.&nbsp;Л.&nbsp;Модзалевського]] Будищанський сотник Максим Левченко у складі гарнізону брав участь в протистоянні осади Полтави союзними силами гетьмана Мазепи та [[Карл XII|Карла XII]].

Також полк брав участь у російсько-турецьких війнах 1735—1739 та 1768—1774&nbsp;рр.

{| cellpadding="2" cellspacing="1" width="275px" style="font-size: 120%; margin:1em 0 1em 1em; float:right; border:1px solid gray; padding: 5px; background-color: #9BCD9B;"
|-
! colspan="2" bgcolor="#00868B" style="font-size: 140&nbsp;%;" |<font face="Matura MT Script Capitals"  color="#FFFFFF">Участь у військових діях
|-valign=top
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">Облога Львова, Замостя
| <font face="Monotype Corsiva">1648
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Зборівська битва (1649)|Зборівська битва]]
| <font face="Monotype Corsiva">1649
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Битва під Берестечком]]
| <font face="Monotype Corsiva">1651
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Козацькі походи в Молдову|Молдавські походи]]
| <font face="Monotype Corsiva">1650-1652
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Жванецька облога]]
| <font face="Monotype Corsiva">1653
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Повстання Пушкаря і Барабаша]]
| <font face="Monotype Corsiva">1657—1658
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Азовські походи (1695—1696)|Азовські походи]]
| <font face="Monotype Corsiva">1695-1696
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Велика Північна війна|Північна війна]]
| <font face="Monotype Corsiva">1701-1721
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Булавінське повстання|Придушення Булавінського повстання]]
| <font face="Monotype Corsiva">1708-1709
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Російсько-турецька війна (1735—1739)|Російсько-турецька війна]]
| <font face="Monotype Corsiva">1735-1739
|-
! align="left" colspan="1" |<font face="Monotype Corsiva">[[Російсько-турецька війна (1768—1774)|Російсько-турецька війна]]
| <font face="Monotype Corsiva">1768-1774
|-
|}

=== Компути Полтавського полку ===
Першим поіменним полковим документом з часу утворення Полтавського полку став реєстр 1649 p., укладений після підписання Зборівського договору 1649&nbsp;р. Усередині кожен полковий реєстр побудований відповідно до структури полку. Список козаків подано посотенно. На початку подаються так звані полкові сотні&nbsp;— тобто ті, що розташовані у полковому місті. Для Полтавського полку це городова сотня, сотня Петрашовата сотня Оксютина. Далі ідуть списки козаків інших сотень&nbsp;— Зіньківської, Кобеляцької, Опішненської (сотня з Опушлое), Богацької, Борківської, Кузименської, Борківської (не плутати з попередньою, це зовсім інша сотня), Ковалівської, Балаклийської, Лукомської, Веприцької, Гадяцької, Книшовської од Гадячого, Подолскої Гадяцького повіту, Рашавської та Лютенської. На початку кожного сотенного списку в першу чергу записано старшину. Список городової сотні, якою судячи з документу відав сам полковник, відкривається іменем полковника Мартина Пушкаря. Власне «Реєстр» 1649&nbsp;р. на сьогодні є єдиним широко відомим списком козаків Полтавського полку попри те, що це не єдина публікація [[Компут|полкового компуту]].

Наступним, з відомих, став «Компут всего полку Полтавского» 1718 p. Структура Компуту 1718&nbsp;р. значно відрізняється від Компуту 1649&nbsp;р. Єдиним у них є принцип подачі на початку списку переліку полкової старшини та подачі списків окремо по кожній сотні. У 1718&nbsp;р. полкова старшина складалася з полковника, полкових обозного, писаря, осавула, двох хорунжих та двох осавулів гарматних. Але якщо загальний принцип подачі матеріалу такий же як і в 1649&nbsp;р. то основна мета поставлена під час укладення Компуту 1718&nbsp;р. була дещо інша. Це не просто складання реєстру, чи переліку козаків полку, а й збір певної соціальної інформації. До нього уже вносяться відомості не лише про козаків, а й про посполите населення, міщан та цехову організацію на полковій території. Зберігається він у [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]]. у складі зібрання [[Лазаревський Олександр Матвійович|О.&nbsp;М.&nbsp;Лазаревського]].

Дійшли до нашого часу також компути 1721, 1732, 1733, 1734 та 1735 pp. Знаходяться вони у складі архіву Полтавського полку, що зберігається в [[Центральний державний історичний архів України, м. Київ|Центральному державному історичному архіві України (м. Київ)]].

== Джерела ==
* ЦДІАУК&nbsp;— Фонд 51 Генеральна військова канцелярія&nbsp;— Опис 3 т. 12 Справа 19351&nbsp;— Ревізія Полтавського полку. 08-08.1759&nbsp;р.; Справа 19353&nbsp;— Ревізія Полтавського полку. 1748&nbsp;р.; Справа 19354&nbsp;— Ревізія Полтавьского полку. 10.1755&nbsp;р.; Справа 20037&nbsp;— Перепис дворів Полтавського полку. 18.07-20.08.1735&nbsp;р.; справи 1335 і 1336&nbsp;— Реєстр козаків, полкової, сотенної старшини, бунчукових і значкових товаришів з переліком військових походів (…).&nbsp;— 1724, 1725, 1734&nbsp;рр.; справа 1155&nbsp;— на 21.07.1723&nbsp;р.&nbsp;— Список зубожілих козаків Полтавського полку, які не змогли виступити в військовий похід; справа 1455 на 1725&nbsp;р.&nbsp;— Про відправку в Низовий похід козаків Полтавського полку і призначення над ними командиром кишенського сотника Григорія Потоцького; справи 1335 і 1335а&nbsp;— Реєстр козаків і старшини з переліком військових походів на 1724, 1725, 1734&nbsp;рр.; справа 19250&nbsp;— Компут козаків Полтавського полку на 1735&nbsp;р.; справа 19317&nbsp;— Ревізія Полтавського полку на 1737&nbsp;р.; справа 19318&nbsp;— Ревізія Полтавського полку на 1737&nbsp;р.; справа 19330&nbsp;— Ревізія Полтавського полку на 1740&nbsp;р.; справа 19341&nbsp;— Ревізія Полтавського полку на 1743&nbsp;р.; справа 19351&nbsp;— Ревізія Полтавського полку на 1750&nbsp;р.; справа 19353&nbsp;— Ревізія Полтавського полку на 1748&nbsp;р.; справа 19354&nbsp;— Ревізія Полтавського полку на 1755&nbsp;р.
* Інститут Рукописів бібліотеки ім. Вернадського&nbsp;— фонд 1, справи №&nbsp;54335 на 1732&nbsp;р.&nbsp;— Ревізія Полтавського полку; 54480 на 1718&nbsp;р.&nbsp;— Полтавський компут; 54481 на 1721&nbsp;р.&nbsp;— Компут полку Полтавського.
* «Київська старовина» №&nbsp;10, 1890 «Заметка о козацьких знаменах»
* Модзалевський В. Л. «Малоросійський Родовідник». Том 3 Київ, 1912.&nbsp;— С.321.
* Місто Полтава в Румянцевському описі Малоросії 1765—1769&nbsp;рр. Київ&nbsp;— Наш час, 2012. Упорядкування, вступна стаття й коментарі Юрія Волошина.
* РГАДА Москва&nbsp;— фонд 140, опись 1, дело 29&nbsp;— Присяга Полтавского полка в 1718 году.
* Джерела з історії Полтавського полку (середина XVII—XVIII&nbsp;ст.): [Текст] / упоряд., коментарі, вступ. стаття&nbsp;— Мокляк В. О.; Полт. краєзнавч. музей.&nbsp;— Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012.&nbsp;— Т. III: Компути та ревізії Полтавського полку. Ревізія 1723&nbsp;р. Ревізія 1726 р
* Бутич&nbsp;І.&nbsp;Л. Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729—1730.&nbsp;— Полтава: ВАТ "Видавництво «Полтава», 2007.

== Література ==
* {{МСІУ}}
* Коваленко Сергій. Полтавський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3.&nbsp;— Київ: Видавництво «Стікс», 2009
* «Реєстр всього війська Запорожського 1649 року» за підписом самого Б. Хмельницького
* Горобець В. Історія українського козацтва//Полково-сотенний устрій Гетьманату. Нариси у 2-х томах.
* В.&nbsp;О.&nbsp;Мокляк. Джерела з історії Полтавського полку. Середина XVII—XVIII&nbsp;ст. Т. І: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649&nbsp;р. Компут 1718&nbsp;р. Полтава: АСМІ 2007
* Мокляк В. Полтавський полк: Наук.попул. нарис історії полку з часу його виникнення до кінця XVII&nbsp;ст..&nbsp;— Полтава: Дивосвіт, 2008.&nbsp;— 112 с.
* Мокляк В. Полтавщина козацька: (Від Люблінської унії до Коломацької ради) / В. Мокляк.&nbsp;— Полтава: АСМІ, 2008.&nbsp;— 264 с.
* В.Мокляк. Козацька доба на Полтавщині.&nbsp;— Полтава: 2008.
* Горобець В. «Структура врядування та соціальне дисциплінування в південних полках Гетьманату» (за матеріалами ревізій Полтавського полку 1719, 1721 та 1732&nbsp;рр.)
* Горобець В. Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної та соціальної історії ранньомодерної України / НАН України. Інститут історії України.
* О.&nbsp;А.&nbsp;Бороденко Незаміжні жінки Гетьманщини др. пол. XVIII&nbsp;ст. (історико-демографічний аспект на прикладі облікових джерел сіл полтавського полку).
* Ю.&nbsp;В.&nbsp;Волошин Статево-вікова та шлюбна структура населення міста Полтави в др. пол. XVIII&nbsp;ст.
* Окіншевич Л. Значне військове товариство в Україні-Гетьманщині XVII-XvIII&nbsp;ст.
* Кузик&nbsp;Т.&nbsp;Л. Відомість про залінійні поселення від 17 січня 1762&nbsp;р. як джерело до історії Старосамарської сотні Полтавського полку.
* Бороденко&nbsp;О.&nbsp;А. Нерухоме майно вдовиних домогосподарств гетьманщини другої половини XVIII століття (на прикладі сіл Полтавського полку).
* Пивовар А. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини XVIII століття.
* Кривошея В.&nbsp;В.&nbsp;Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том І та II.&nbsp;— Ч.: «Десна Поліграф», 2014
* Акти Полтавського полкового суду 1668—1740&nbsp;рр. Книга 1. : збірник актових документів / У.&nbsp;М.&nbsp;Штанденко ; підгот. І.&nbsp;П.&nbsp;Чепіга ;&nbsp;— Київ: Наукова думка, 2017—518 с.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/15590121/legal/poltavskiy_polk Полтавський полк] // {{Юридична енциклопедія|4}}
{{Портал|Полтавщина}}
* Панашенко В. В. [http://www.history.org.ua/?termin=Poltavskyj_polk Полтавський полк], [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Poltavskyj_polk mirror] // ЕІУ&nbsp;— Енциклопедія історії України. Інститут історії України НАН України
* [http://history.org.ua/?litera&id=8985&navStart=69 Джерела з історії Полтавського полку (середина XVII—XVIII&nbsp;ст.).&nbsp;— Том I: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649&nbsp;р. Компут 1718&nbsp;р. / Упорядник та передмова В.&nbsp;О.&nbsp;Мокляк]
* [http://histpol.pl.ua/ru/gosudarstvennoe-upravlenie/administrativno-territorialnoe-delenie?id=497 Полтавський полк] // Полтавщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького.&nbsp;— К., УЕ, 1992. Стор. 770—771
* {{comment|Шендрик Л. К.|Шендрик Людмила Кирилівна}}. [http://histpol.pl.ua/ru/poltava-istoricheskie-ocherki/poltavskaya-bitva-i-ejo-pamyatniki?id=8091 Козацтво Полтавщини напередодні та в період Північної війни і Полтавської битви] // Полтава: архітектура, історія, мистецтво. Матеріали II наукової конференції «Вайнгортівські читання», грудень 2003&nbsp;р.&nbsp;— Полтава. 2003. Стор. 74-86.
* [http://library.kr.ua/elib/markevich/tom4/malor_10.html «Вирішальні статті» Петра I у відповідь Скоропадському (рос)&nbsp;— див. відповідь на статтю N5]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{полки}}

[[Категорія:1648 в Україні]]
[[Категорія:Полки Гетьманщини]]
[[Категорія:Полтавські полки Війська Запорозького]]
[[Категорія:Історія Полтави]]
[[Категорія:1775 в Україні]]