Перегляд вихідного коду сторінки Полтавська область

{{Область|
   герб            = Coat_of_Arms_of_Poltava_Oblast.svg
 | опис герба      = Герб Полтавської області
 | прапор          = Flag of Poltava Oblast.svg
 | опис прапора    = Прапор Полтавської області
 | розташування    = Poltava in Ukraine.svg
 | назва           = Полтавська
 | прізвисько      = Полтавщина
 | утворена        = [[22 вересня]] [[1937]] року<ref>Постановление ЦИК СССР от 22 сентября 1937 года [[s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области|«о разделении Харьковской области на Харьковскую и Полтавскую, Киевской — на Киевской и Житомирскую, Винницкой — на Винницкую и Каменец-Подольскую и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области»]] {{ref-ru}}</ref>
 | код КАТОТТГ     = UA53000000000028050
 | населення       = {{Населення областей України|Полтавська}}
 | площа           = 28748
 | густота         = {{rnd|{{НОУ/2|Полтавська}}/28748|1}}
 | код області     = 53
 | центр           = [[Полтава]]
 | райони          = 4
 | МОЗ             = 6
 | МРЗ             = 10
 | міські райони   = 5
 | смт             = 20
 | села            = 1783
 | селища          = 43
 | селищні ради    = 21
 | сільські ради   = 467
 | номери автомобілів=[[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] BI, НІ (регіон - 17)<ref>http://newsone.com.ua/auto/v-ukrayini-zminyatsya-avtomobilni-derzhnomeri.html В Україні зміняться автомобільні держномери</ref>
 | домен           = poltava.ua; pl.ua
 | веб-сторінка    = [https://oblrada-pl.gov.ua/ Полтавська облрада]<br/>[http://www.adm-pl.gov.ua/ Полтавська ОДА]
 | адреса          = 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 45
 | голова ОДА      = [[Синєгубов Олег Васильович]]<ref>{{УПУ|843/2019|11 листопада 2019|Про призначення О.Синєгубова головою Полтавської обласної державної адміністрації|link=https://www.president.gov.ua/documents/8432019-30445}}</ref>
 | рада            = [[Полтавська обласна рада]]
 | голова          = [[Біленький Олександр Юрійович]]
 | мапа            = Poltava oblast map 2020.svg
|громади=60}}

'''Полта́вська о́бласть'''&nbsp;— [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Україна|України]] з центром у місті [[Полтава]]. Утворена [[22 вересня]] [[1937]] року. Розташована у середній частині [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] і, частково, на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]]. Більша частина області лежить у межах [[Придніпровська низовина|Придніпровської низовини]] та [[Полтавська рівнина|Полтавської рівнини]].

Площа&nbsp;— 28 748 км² (4,76&nbsp;% території України), населення&nbsp;— 1 466 786 осіб<ref name="dem">{{cite web|url=http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2013/03_13/64.zip|title=Демографічна ситуація в Україні на 1 лютого 2013 року|date=2013-03-18|publisher=Головне управління статистики в Україні|accessdate=2013-04-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqQT5H9?url=http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2013/03_13/64.zip|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref> ([[1 лютого]] [[2013]], 3,22&nbsp;% мешканців України). Область налічує 4 райони та 16 міст, з яких шість&nbsp;— [[Гадяч]], [[Горішні Плавні]], [[Кременчук]], [[Лубни]], [[Миргород]] та [[Полтава]]&nbsp;— обласного підпорядкування<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/a002 Регіони України та їх склад // Офіційний портал Верховної ради України]</ref>.

До найважливіших галузей господарства області належать [[сільське господарство]] та [[промисловість]] (зокрема [[Харчова промисловість|харчова]], [[Легка промисловість|легка]], [[Машинобудівна промисловість|машинобудівна]] і ін.).

== Географія ==
{{Main|Географія Полтавської області}}

=== Географічне розташування ===
Полтавська область 6-а серед областей України за площею. На півночі межує з [[Чернігівська область|Чернігівською]] та [[Сумська область|Сумською]], на сході з [[Харківська область|Харківською]], на півдні з [[Дніпропетровська область|Дніпропетровською]] та [[Кіровоградська область|Кіровоградською]], на заході з [[Київська область|Київською]] та [[Черкаська область|Черкаською]] областями [[Україна|України]].

Полтавська область займає площу 28,7 тис. км², що становить 4,8&nbsp;% території України. За цим показником займає [[Список областей України за площею|6-те місце серед інших регіонів]] України. Протяжність території з півночі на південь 213,5&nbsp;км, а із заходу на схід 245&nbsp;км.

Крайня північна точка області&nbsp;— за 3,3&nbsp;км на північ від села [[Білогорілка]]&nbsp;— розташована в [[Лохвицький район|Лохвицькому районі]] з координатами {{coord|50.518343|N|33.065454|E}}. Крайня південна точка&nbsp;— лівий берег [[Кам'янське водосховище|Кам'янського водосховища]], в [[Кобеляцький район|Кобеляцькому районі]] з координатами {{coord|48.750689|N|34.297876|E}}. Крайня західна точка&nbsp;— за 1&nbsp;км від села [[Смотрики]]&nbsp;— розташована в [[Пирятинський район|Пирятинському районі]] з координатами {{coord|50.283232|N|32.089971|E}}. Крайня східна точка&nbsp;— за 1,5&nbsp;км від селища [[Шевченка (Карлівський район)|Шевченка]] [[Карлівський район|Карлівського району]] має координати {{coord|49.506532|N|35.478676|E}}<ref>[http://geo.pnpu.edu.ua/geografical_location.php Географія Полтавщини // Географічне положення]</ref>

=== Рельєф та водойми ===
{{Main|Річки Полтавської області}}
Основна [[геологічна структура]], в межах якої розташована область,&nbsp;— [[Дніпровсько-Донецька западина]] та її схили.
[[Рельєф]] області [[рівнина|рівнинний]], вона лежить в межах [[Полтавська рівнина|Полтавської рівнини]].

[[Файл:Deevka.jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Деївська гора]]&nbsp;— найвища точка Придніпровської височини]]

Поверхня має загальний нахил з півночі-північного сходу на південь-південний захід. Максимальна абсолютна відмітка рельєфу (202,6 м) на лівобережжі області розташована за 5&nbsp;км на захід від [[Опішня|Опішні]]. На правобережній [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]] найвища точка поверхні 204 м (вершина горба [[Деївська гора|Деївської гори]], що розташована за 4&nbsp;км на південь від [[Крюківський район|Крюківського району]] [[Кременчук]]а). Найнижча точка поверхні Полтавщини&nbsp;— 64 м&nbsp;— берег [[Кам'янське водосховище|Кам'янського водосховища]].<ref>[http://pnpu.edu.ua/geo/relief.php Географія Полтавщини // Рельєф]</ref>

[[Файл:Udaj near Pyrjatyn.JPG|thumb|250пкс|Річка [[Удай]] біля [[Пирятин]]а]]

На території Полтавської області налічується 146 річок (водотоків довжиною понад 10 км) загальною довжиною 5 100&nbsp;км. Серед них:
* дві великі (понад 500 км)&nbsp;— [[Дніпро (річка)|Дніпро]] і [[Псел]]
* дев'ять середніх (довжиною 101—500 км)&nbsp;— [[Ворскла]], [[Сула (притока Дніпра)|Сула]], [[Оріль]], [[Удай]], [[Хорол (річка)|Хорол]], [[Оржиця (річка)|Оржиця]], [[Мерла (річка)|Мерла]], [[Орчик (річка)|Орчик]], [[Коломак (річка)|Коломак]]
* 135 малих річок (100&nbsp;км і менше)
* 124 озера з площею водного дзеркала понад 0,1 км² (загальною площею 676 га і загальним об'ємом води 76&nbsp;млн м³).
* приблизно 1600 струмків.<ref>[http://geo.pnpu.edu.ua/waters.php Географія Полтавщини // Води й водні ресурси]</ref>

Середня густота річкової мережі 0,27 км/км². Найбільш розвинута річкова мережа в басейнах [[Псел (річка)|Псла]] і [[Хорол (річка)|Хоролу]]&nbsp;— (0,4 км/км²). Найменший показник&nbsp;— 0,17 км/км²&nbsp;— в басейні [[Оржиця (річка)|Оржиці]].

На півдні та південному заході область омивають води [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцького]] та [[Кам'янське водосховище|Кам'янського]] [[Водосховище|водосховищ]].

=== Клімат ===

[[Клімат]] визначається розташуванням у [[помірний кліматичний пояс|помірному кліматичному поясі]], тип&nbsp;— [[помірно континентальний клімат|помірно-континентальний]]. Середня температура січня&nbsp;— −3,7&nbsp;°C, липня&nbsp;— +21,4&nbsp;°C, кількість [[опади|опадів]] становить 580—480 мм/рік, що випадають переважно влітку у вигляді [[дощ]]ів.<ref name="клімат">[http://geo.pnpu.edu.ua/climate.php // Клімат і кліматичні ресурси]</ref>

Близько 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас із суходолу [[Євразія|Євразії]], 1/3 днів&nbsp;— морський підтип повітряних мас із північної та центральної [[Атлантичний океан|Атлантики]] та внутрішніх морів&nbsp;— [[Середземне море|Середземного]], [[Чорне море|Чорного]], [[Азовське море|Азовського]].

=== Флора і фауна ===
{{Main|Рослинність Полтавської області|Тваринний світ Полтавської області}}
Флора '''Полтавської області''' нараховує близько 2 тисяч видів різних систематичних груп рослин. Серед видів місцевої флори близько 1500 видів рослин з відділу [[Покритонасінні|покритонасінних]], 3 види [[Голонасінні|голонасінних]], 16 видів [[Папоротеподібні|папоротеподібних]], 9 видів [[хвощ]]ів, 3 види [[Плаунові|плаунів]], а також по 160 видів [[мохи|мохів]] і [[лишайник]]ів.<ref name="флора">[http://geo.pnpu.edu.ua/roslinnist_poltavschini.php Географія Полтавщини // Рослинність.]</ref>

Область належить до лісодефіцитних областей України. Лісистість її території разом з чагарниками і лісосмугами на початку [[21 століття|XXI століття]] становить 9,55&nbsp;% (274,6 тис. га). Середня лісистість України становить понад 15&nbsp;%; світу&nbsp;— 29&nbsp;%. На території області основними типами лісів є широколистяні дубові ([[діброви]]) і хвойні соснові ([[бір|бори]]).


[[Природно-рекреаційний потенціал]] складають у тому числі:
* [[Гадяч]]&nbsp;— кліматичний курорт лісової зони, розташований на березі р.&nbsp;[[Псел]];
* [[Ліщинівка (Кобеляцький район)|Ліщинівка]]&nbsp;— лісовий кліматичний курорт, розташований на березі р.&nbsp;[[Ворскла]];
* [[Миргород]]&nbsp;— рівнинний бальнеологічний і грязьовий курорт лісостепової зони.

Об'єкти [[природно-заповідний фонд|природно-заповідного фонду]]:
* 46 [[заказник]]ів, у тому числі 11 державного значення;
* 92 пам'ятки природи, серед яких&nbsp;— 1 державного значення;
* [[Устимівський дендрологічний парк|Устимівський дендропарк]] ([[Устимівка (Глобинський район)|Устимівка]]);
* 20 парків&nbsp;— пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4&nbsp;— державного значення;
* 10 заповідних урочищ.

== Історія ==
{{main|Історія Полтавської області}}
Попереднім адміністративним утворенням на території була [[Полтавська губернія]], утворена [[27 лютого]] [[1802]] року, що складалась із 10, згодом 12, а з [[1803]] року&nbsp;— 15 повітів. До початку [[20 століття|XX&nbsp;ст.]] Полтавщина залишалася аграрною губернією з великим [[поміщик|поміщицьким]] землеволодінням. [[3 червня]] [[1925]] Полтавська губернія ліквідована. Зі зміною влади та політичного устрою Полтавщина втратила [[Золотоніський повіт|Золотоніську]], [[Прилуцький повіт|Прилуцьку]], [[Переяславський повіт|Переяславську]], [[Роменський повіт|Роменську]] та [[Костянтиноградський повіт|Костянтиноградську]] землі.
{{double image|left|Полтавська область аверс.jpg|120|Полтавська область реверс.jpg|120|[[80 років Полтавській області (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена Полтавській області]]}}

{{main|Адміністративний устрій Полтавської області#Історія}}
[[22 вересня]] [[1937]] року утворена Полтавська область у складі 45 районів та двох міст. У [[1937]]&nbsp;р. на території Полтавської області діяло 224 промислові підприємства та 312 кооперативних промислових артілей. На початок [[1938]]&nbsp;р. в області нараховувалося 2&nbsp;727 [[колгосп]]ів, за якими було закріплено 3238,7 тис.&nbsp;га орних земель.

Під час [[нацистська Німеччина|нацистської]] окупації у роки [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] (вересень-жовтень [[1941]]&nbsp;р.&nbsp;— вересень-листопад [[1943]]&nbsp;р.) територія Полтавської області входила до [[райхскомісаріат Україна|райхскомісаріату «Україна»]], її було включено до [[генеральна округа Київ|генеральної округи Київ]], що складалася з 26 ґебітів. Полтавщина була поділена на 12 ґебітів.

Після вигнання з території Полтавщини нацистських окупантів вона і далі залишалася поділеною на 44 довоєнні сільські райони.

У 1957&nbsp;р. були ліквідовані [[Петрівсько-Роменський район|Петрівсько-Роменський]] та [[Покровсько-Багачанський район|Покровсько-Багачанський]] р-ни.

У 1962&nbsp;р. після укрупнення сільських районів залишилось 14 районів (таким чином скасовувались 20 районів).
У 1965&nbsp;р. деякі з них були відновлені до 19;
у 1966&nbsp;р. відновилось ще 6 районів.

Після численних змін меж на [[1 січня]] [[1968]]&nbsp;р. область поділялася на 25 районів. У її межах було 12 міст (2 обласного підпорядкування та 10 районного), 18 селищ міського типу, 3 робітничі селища та 2&nbsp;224 сільські населених пункти.

За [[Перепис населення УРСР 1989|Всесоюзним переписом 1989&nbsp;р.]] усього населення в області нараховувалося 1&nbsp;753&nbsp;030&nbsp;чол.

17 липня 2020 року були ліквідовані [[Пирятинський район|Пирятинський]], [[Гребінківський район|Гребінківський]], [[Оржицький район|Оржицький]], [[Хорольський район|Хорольський]], [[Чорнухинський район|Чорнухинський]], [[Лохвицький район|Лохвицький]], [[Гадяцький район|Гадяцький]], [[Котелевський район|Котелевський]], [[Шишацький район|Шишацький]], [[Семенівський район (Полтавська область)|Семенівський]], [[Глобинський район|Глобинський]], [[Козельщинський район|Козельщинський]], [[Новосанжарський район|Новосанжарський]], [[Машівський район|Машівський]], [[Кобеляцький район|Кобеляцький]], [[Диканський район|Диканський]], [[Решетилівський район|Решетилівський]], [[Великобагачанський район|Великобагачанський]], [[Чутівський район|Чутівський]], [[Зіньківський район|Зіньківський]] та [[Карлівський район|Карлівський]] райони. Їхня територія ввійшла до складу укрупнених [[Лубенський район|Лубенського]], [[Полтавський район|Полтавського]], [[Миргородський район|Миргородського]] та [[Кременчуцький район|Кременчуцького]] районів.

== Органи влади ==
Державну [[виконавча влада|виконавчу владу]] в області представляє [[Полтавська обласна державна адміністрація]], [[самоврядування]]&nbsp;— [[Полтавська обласна рада]].

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{Main| Адміністративний устрій Полтавської області‎}}

=== Загальна інформація ===
Адміністративний центр області&nbsp;— місто [[Полтава]].

У складі області:
* районів&nbsp;— 4;
* районів у містах&nbsp;— 5;
* населених пунктів&nbsp;— 1842, у тому числі:
** міського типу&nbsp;— 36, у тому числі:
*** міст&nbsp;— 15, у тому числі:
**** міст обласного значення&nbsp;— 6;
**** міст районного значення&nbsp;— 9;
*** селищ міського типу&nbsp;— 21;
** сільського типу&nbsp;— 1806, у тому числі:
*** сіл&nbsp;— 1791;
*** селищ&nbsp;— 15.

У системі місцевого самоврядування:
* районних рад&nbsp;— 4;
* районних рад у містах&nbsp;— 5;
* міських рад&nbsp;— 15;
* селищних рад&nbsp;— 21;
* сільських рад&nbsp;– 467;
* об'єднаних територіальних громад – 60.

=== Райони (за постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року) ===
{|class="standard" style="text-align:left"
! align="center" | №
! align="center" | Назва
! align="center" | Адм. центр
! align="center" | Адм. устрій
|-
| align="center" | 1
| [[Кременчуцький район|Кременчуцький]]
| м. [[Кременчук]]
| [[Адміністративний устрій Кременчуцького району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 2
| [[Лубенський район|Лубенський]]
| м. [[Лубни]]
| [[Адміністративний устрій Лубенського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 3
| [[Миргородський район|Миргородський]]
| м. [[Миргород]]
| [[Адміністративний устрій Миргородського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 4
| [[Полтавський район|Полтавський]]
| м. [[Полтава]]
| [[Адміністративний устрій Полтавського району|Адм. устрій]]
|}

=== Міста обласного значення ===
* [[Гадяч]]
* [[Горішні Плавні]]
* [[Кременчук]]
* [[Лубни]]
* [[Миргород]]
* [[Полтава]]

=== Міста районного значення ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Місто
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Глобине]]
| [[Глобинський район]]
|-
| align="center"| 2
| [[Гребінка]]
| [[Гребінківський район]]
|-
| align="center"| 3
| [[Зіньків]]
| [[Зіньківський район]]
|-
| align="center"| 4
| [[Карлівка]]
| [[Карлівський район]]
|-
| align="center"| 5
| [[Кобеляки]]
| [[Кобеляцький район]]
|-
| align="center"| 6
| [[Лохвиця]]
| [[Лохвицький район]]
|-
| align="center"| 7
| [[Пирятин]]
| [[Пирятинський район]]
|-
| align="center"| 8
| [[Хорол (місто)|Хорол]]
| [[Хорольський район]]
|-
| align="center"| 9
| [[Заводське]]
| [[Лохвицький район]]
|-
| align="center"| 10
| [[Решетилівка]]
| [[Решетилівський район]]
|}

=== Райони у містах ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Район
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Автозаводський район (Кременчук)|Автозаводський]]
| м. [[Кременчук]]
|-
| align="center"| 2
| [[Крюківський район (Кременчук)|Крюківський]]
| м. [[Кременчук]]
|-
| align="center"| 3
| [[Київський район (Полтава)|Київський]]
| м. [[Полтава]]
|-
| align="center"| 4
| [[Подільський район (Полтава)|Подільський]]
| м. [[Полтава]]
|-
| align="center"| 5
| [[Шевченківський район (Полтава)|Шевченківський]]
| м. [[Полтава]]
|}

== Демографія ==
{{Main|Населення Полтавщини}}

=== За даними перепису 2001 ===
За підсумками [[Перепис населення України (2001)|Всеукраїнського перепису населення 2001&nbsp;р.]] всього по Полтавській області нараховувалося 1&nbsp;630,1&nbsp;тис. мешканців, зокрема міського населення&nbsp;— 956,7&nbsp;тис.&nbsp;чол. (58,7&nbsp;%), сільського&nbsp;— 673,4&nbsp;тис.&nbsp;чол. (41,3&nbsp;%), чоловіків&nbsp;— 747,4&nbsp;тис.&nbsp;осіб (45,9&nbsp;%), жінок&nbsp;— 882,6&nbsp;тис. (54,1&nbsp;%). Жінок на 1000 чоловіків припадало 1181.

У п'яти містах області населення становило<ref>Про попередні підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Полтавська Думка.&nbsp;— 2002.&nbsp;— 14&nbsp;— 20 червня., с. 3</ref><ref>Соціально-економічне становище області за січень-червень 2007 року // Зоря Полтавщини.&nbsp;— 2007.&nbsp;— 25 липня.</ref>:
* [[Полтава]] всього 318 тис., із них чоловіків&nbsp;— 147,4 тис., жінок&nbsp;— 170,6&nbsp;тис.
* [[Кременчук]] населення 234 тис., у тому числі чоловіків&nbsp;— 108,1 тис., жінок&nbsp;— 125,9&nbsp;тис.
* [[Горішні Плавні]] із населеними пунктами, підпорядкованими міськраді,&nbsp;— 54,3 тис. чол., у тому числі міського 51,7 тис., сільського&nbsp;— 2,6 тис., чоловіків&nbsp;— 25,4 тис., жінок&nbsp;— 28,9 тис.
* [[Лубни]] 52,6 тис. населення, із них чоловіків&nbsp;— 23,9 тис., жінок&nbsp;— 28,7 тис.
* [[Миргород]]&nbsp;— 42,9 тис. жителів, із них чоловіків&nbsp;— 19,9 тис., жінок&nbsp;— 23 тис. осіб.

Національний склад населення Полтавської області станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqZgEfJ?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>

{| class="standard" style="text-align:right"
|+
! align="center" |№
! align="center" |Національність
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
|-
| 1
| align="left" | [[Українці]]
| 1 481 167
| 91,36&nbsp;%
|-
| 2
| align="left" | [[Росіяни]]
| 117 071
| 7,22&nbsp;%
|-
| 3
| align="left" | [[Білоруси]]
| 6 309
| 0,39&nbsp;%
|-
| 4
| align="left" | [[Вірмени]]
| 2 678
| 0,17&nbsp;%
|-
| 5
| align="left" | [[Молдовани]]
| 2 562
| 0,16&nbsp;%
|-
| 6
| align="left" | [[Євреї]]
| 1 843
| 0,11&nbsp;%
|-
| 7
| align="left" | [[Азербайджанці]]
| 1 203
| 0,07&nbsp;%
|-
| 8
| align="left" | [[Цигани]]
| 956
| 0,06&nbsp;%
|-
| 9
| align="left" | [[Татари]]
| 819
| 0,05&nbsp;%
|-
| 10
| align="left" | [[Поляки]]
| 813
| 0,05&nbsp;%
|-
| 11
| align="left" | Інші
| 5 786
| 0,36&nbsp;%
|-
|
| align="left" | Разом
| 1 621 207
| 100,00&nbsp;%
|+
|}

=== Сьогодення ===
За кількістю населення Полтавщина займає 11 місце серед областей України і на її території проживає на [[1 січня]] [[2011]]&nbsp;р. в області, за оцінкою, чисельність наявного населення становила 1487,8&nbsp;тис.&nbsp;осіб.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref> Упродовж [[2010]]&nbsp;р. чисельність населення зменшилась на 11,8&nbsp;тис.&nbsp;осіб, або на 7,9 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Чисельність населення зменшилась виключно за рахунок природного скорочення (11,9 тис. осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (47 осіб).<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>

Порівняно з [[2009]]&nbsp;р. обсяг [[природний приріст|природного скорочення]] зменшився на 189 осіб, а його інтенсивність залишилася на тому ж рівні і становила 8,0&nbsp;‰.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>

[[Народжуваність]] у [[2010]]&nbsp;р. зменшилась порівняно з [[2009]]&nbsp;р. з 9,8 до 9,5 живонароджених у розрахунку на 1000 наявного населення, а смертність&nbsp;— з 17,8 до 17,5&nbsp;‰.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>

Серед прибулих із-за меж України у Полтавську область на постійне місце проживання колишні мешканці країн [[СНД]] становили 85,0&nbsp;%, інших країн&nbsp;— 15,0&nbsp;%. Серед вибулих переважна більшість також прямувала у країни [[СНД]]&nbsp;— 62,1&nbsp;%, тоді як в інші країни&nbsp;— 37,9&nbsp;%.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>

Національний склад населення однорідний, українців близько 90&nbsp;%. Густота населення 60&nbsp;чол./км² Приблизно 1000&nbsp;тис. чоловік населення області&nbsp;— це жителі міст.

Вікова структура і міського, і сільського населення області характеризується [[старіння нації|старінням]]. Жіноче населення переважає над чоловічим.

=== Найбільші населені пункти ===
<center>
{|class="toccolours " width="30%"
|-
! colspan="18" |Найбільші населені пункти Полтавщини за даними Держкомстату,<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2015 по січень 2017 року</ref>
|-
|colspan=3|[[Файл:Украина, Полтава - Корпусный сад 02.jpg|центр|170пкс|]]
|&nbsp;&nbsp;&nbsp;
|colspan=3|[[Файл:Фонтан біля Кредмашу.jpg|центр|170пкс|]]
|&nbsp;&nbsp;&nbsp;
|colspan=3|
|&nbsp;&nbsp;&nbsp;
|colspan=3|[[Файл:Володимирський Майдан.jpg|центр|170пкс|]]
|&nbsp;&nbsp;&nbsp;
|colspan=3|[[Файл:Myrgorod-resort entrance.JPG|центр|170пкс|]]
|-
|1.
|[[Полтава]]
|{{зменшення}}291 963
|
|2.
|[[Кременчук]]
|{{зменшення}}222 325
|
|3.
|[[Горішні Плавні]]
|{{стабільно}}51 955
|
|4.
|[[Лубни]]
|{{зменшення}}46 161
|
|5.
|[[Миргород]]
|{{зменшення}}40 195
|
|-
|colspan=3|[[Файл:У центрі Гадяча.JPG|центр|170пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Міськрада.JPG|центр|170пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Karlivka2.jpg|центр|190пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Хорол. Успенська церква.JPG|центр|170пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Троїцька церква. Котельва.JPG|180пкс|]]
|-
|6.
|[[Гадяч]]
|{{зменшення}}23 960
|
|7.
|[[Пирятин]]
|{{зменшення}}15 558
|
|8.
|[[Карлівка]]
|{{зменшення}}14 858
|
|9.
|[[Хорол (місто)|Хорол]]
|{{зменшення}}13 160
|
|10.
|смт [[Котельва (смт)|Котельва]]
|{{зменшення}}12 323
|}
</center>

=== Релігія ===
За кількістю зареєстрованих релігійних громад у Полтавській області нараховується 487 представників Української православної церкви Московського Патріархату, 211 громад&nbsp;— Київського Патріархату і 23 –Автокефальної церкви.<ref>[http://zmist.pl.ua/news/na-poltavshchini-zhodna-religiina-gromada-moskovskogo-patriarhatu-ne-pereishla-do-pcu НА ПОЛТАВЩИНІ ЖОДНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ НЕ ПЕРЕЙШЛА ДО ПЦУ]</ref>

== Злочинність ==
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 86,0 злочинів, з них 29,2 тяжких та особливо тяжких.<ref>[http://mvs.gov.ua/ МВС УКРАЇНИ.]</ref>

== Проблеми ==
Однією із проблем краю є конфлікти, пов'язані з газовидобувними кампаніями, діяльність котрих завдає шкоди екології. Окрім того, попри одні з найбільші запасів природного газу в країні, прибуток від галузі осідає у кишенях немісцевих [[Українські олігархи|олігархів]] та [[Державний бюджет України|держбюджеті]], не приносячи належної користі області<ref>{{cite web|url= http://oilnews.com.ua/a/interview/Glava_Poltavskogo_oblsoveta_Bilenkiy_Nam_nuzhno_eshche_5_sverh_renti/227882|назва= Глава Полтавского облсовета Биленький: «Нам нужно еще 5% сверх ренты»|прізвище1= |ім'я1= Виталий|прізвище2= Крижевский|ім'я2= |дата= 9 червня 2017|веб-сайт= oilnews|видавець= |дата-доступу= 26 червня 2017|archiveurl= https://web.archive.org/web/20170616162452/http://oilnews.com.ua/a/interview/Glava_Poltavskogo_oblsoveta_Bilenkiy_Nam_nuzhno_eshche_5_sverh_renti/227882|archivedate= 16 червень 2017|deadurl= yes}}</ref><ref>{{cite web|url= http://energolife.info/ua/2017/Energy/3478/За-півтора-роки-Полтавська-облрада-понад-70-разів-відмовила-в-погодженні-ліцензій-на-розробку-надр.htm|назва= За півтора роки Полтавська облрада понад 70 разів відмовила в погодженні ліцензій на розробку надр|прізвище1= |ім'я1= Ольга|прізвище2= Стоцька|ім'я2= |дата= 29 Травня 2017|веб-сайт= http://energolife.info|видавець= |дата-доступу= 26 червня 2017|archiveurl= https://web.archive.org/web/20170606080715/http://energolife.info/ua/2017/Energy/3478/%D0%97%D0%B0-%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8-%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4-70-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0-%D0%B2-%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96-%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D0%B9-%D0%BD%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D1%83-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80.htm|archivedate= 6 червня 2017|deadurl= yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://tyzhden.ua/Economics/174462|назва=Унікальне поєднання низки природних переваг Полтавщини не конвертується в належний рівень життя населення краю|прізвище1= |ім'я1= Олександр|прізвище2= Крамар|ім'я2= |дата= 30 вересня 2016|веб-сайт= http://tyzhden.ua|видавець= |дата-доступу=26 червня 2017}}</ref><ref>{{cite web|url=http://misto-tv.poltava.ua/news/21296/|назва=На засідання сесії обласної ради принесли жовту та чорну воду|прізвище1= |ім'я1= Олександр|прізвище2= Крамар|ім'я2= |дата= 1 червня 2016|веб-сайт= http://misto-tv.poltava.ua|видавець= |дата-доступу=26 червня 2017}}</ref>.

== Економіка ==

=== Історія господарської діяльності на Полтавщині ===
{{Main|Історія господарської діяльності на Полтавщині}}

=== Промисловість ===
{{Main|Промисловість Полтавської області}}
[[Файл:ПромышленостьПОЛОБЛ.JPG|thumb|right|300px|Економіка за містами]]
Більшість найманих працівників зайнято в [[переробній]] та [[добувній]] промисловості.

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають [[паливна промисловість|паливна]], [[харчова промисловість|харчова промисловості]], [[машинобудування]] і [[чорна металургія]]. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 77&nbsp;%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 374 промислових підприємства, окрім того, функціонує 618 малих промислових підприємств.

=== Сільське господарство ===
{{Main|Сільське господарство Полтавської області}}

==== Рослинництво ====
У сільськогосподарському виробництві області в [[2006]] році 66,4&nbsp;% прибутків дало [[рослинництво]], провідними галузями якого є виробництво зернових культур, цукрового буряка, соняшника. Середня урожайність [[зернові|зернових]] на Полтавщині у 2006&nbsp;р. становила 27,3&nbsp;ц/га. Провідна зернова культура&nbsp;— озима [[пшениця]].

Питома вага [[цукровий буряк|цукрових буряків]] у структурі посівних площ в середньому по області становить 5,1&nbsp;%. Валовий збір цукрового буряка в 2006&nbsp;р. склав 2&nbsp;364&nbsp;тис.&nbsp;т, а середня врожайність становила 294,8&nbsp;ц/га.

Середня врожайність [[соняшник]]у в Полтавській області становить 15,7&nbsp;ц/га, а валовий збір&nbsp;— 264&nbsp;тис.&nbsp;т (2006&nbsp;р.).

Важливою галуззю рослинництва Полтавщини є [[картоплярство]] та [[овочівництво]]. У порівнянні з іншими культурами, рівень розвитку цієї галузі дещо нижчий. Більша частина виробництва картоплі припадає на приватний сектор та фермерські господарства; її врожайність становить 152&nbsp;ц/га. У 2006&nbsp;р. в області в усіх категоріях господарств вироблено 1696&nbsp;т [[картопля|картоплі]]. Виробництво [[овочі]]в протягом року становить в середньому 5570&nbsp;тис.&nbsp;т, а середня врожайність становить 189&nbsp;ц/га.

==== Тваринництво ====
Основними галузями [[тваринництво|тваринництва]] Полтавської області є скотарство, свинарство, птахівництво. Крім того, в області набули поширення кролівництво, конярство, бджільництво, хутрове звірівництво, ставкове рибництво.

[[Скотарство]] дає понад 42&nbsp;% вартості всієї сільськогосподарської продукції області і понад 76&nbsp;% товарної продукції тваринництва.

[[Свинарство]]&nbsp;— друга важлива галузь тваринництва, яка дає понад 35&nbsp;% обласного виробництва [[м'ясо|м'яса]], крім того&nbsp;— [[сало]], шкіру та щетину. Завдяки скоростиглості, плодовитості, високій окупності кормів, порівняно високій забійній вазі м'яса, свинарство поширене в усіх низових адміністративних районах області.

[[Конярство]], як і [[вівчарство]], відіграє другорядне значення. Конезаводи та конеферми є в Пирятинському, Миргородському, Чутівському районах, однак розвиток цієї галузі на Полтавщині, в останні роки значно знизився.

[[Птахівництво]]&nbsp;— найбільш скоростигла галузь тваринництва, що дає яйця м'ясо, [[пух]] та [[пір'я]]. В області діє понад 30 спеціалізованих господарств по виробництву продукції птахівництва.

Ставкове рибництво&nbsp;— додаткова високопродуктивна галузь сільського господарства Полтавщини. В області налічується понад 1100 [[ставок|ставків]], з яких для товарного рибництва придатні 2,5&nbsp;тис.&nbsp;га.

[[Бджільництво]]&nbsp;— традиційна галузь сільського господарства Полтавщини, що дає цінні високоприбуткові продукти: [[мед]], [[віск]], [[бджолина отрута|бджолину отруту]], квітковий [[пилок]], [[маточне молочко]]. Негативною тенденцією в розвитку бджільництва області є зменшення за останні роки кількості бджолосімей у суспільному секторі і відповідно зниження виробництва продуктів в державних сільськогосподарських підприємствах. Разом з тим, в останні роки зростає частка приватного бджільництва.

[[Звірівництво]] в Полтавській області розвинуто досить слабо.

=== Зовнішньоекономічна діяльність ===
{{Main|Зовнішньоекономічна діяльність Полтавської області}}

=== Транспорт ===
{{Main|Транспорт Полтавської області}}
[[Файл:Залізничний_вокзал_(Кременчук)_01.jpg|thumb|праворуч|220px|[[Кременчуцький залізничний вокзал]]]]
На території Полтавської області функціонують всі (за винятком [[Морський транспорт|морського]]) види транспорту&nbsp;— [[Залізничний транспорт|залізничний]], [[Автомобільний транспорт|автомобільний]], [[Річковий транспорт|річковий]], [[Трубопровідний транспорт|трубопровідний]], [[Повітряний транспорт|повітряний]]. Здійснюючи [[Вантажні перевезення|вантажні]] і [[Пасажирські перевезення|пасажирські]] перевезення, окремі види транспорту взаємодіють між собою, формуючи транспортну систему.

Провідне місце за вантажообігом в області належить [[Трубопровідний транспорт|трубопровідному]] і [[Залізничний транспорт|залізничному]] транспорту (8053,3&nbsp;млн.&nbsp;т*км), а за пасажирообігом&nbsp;— [[Автомобільний транспорт|автомобільному]] (1863,9&nbsp;млн&nbsp;пас.*км) і [[Залізничний транспорт|залізничному]] (1716,6&nbsp;млн&nbsp;пас.*км).

Полтавська область відіграє значну роль у структурі [[Транспорт в Україні|транспортного комплексу України]]. Так, займаючи 4,8&nbsp;% території [[Україна|України]], на якій проживає лише 3,3&nbsp;% населення країни, частка Полтавщини у структурі транспорту характеризується такими показниками:
* за експлуатаційною довжиною залізничних колій загального користування&nbsp;— 3,9&nbsp;%
* за довжиною автомобільних доріг з твердим покриттям&nbsp;— 5,4&nbsp;%
* за вантажнооборотом автомобільного транспорту&nbsp;— 5&nbsp;%.

За період з [[1990]] по [[2006]] рік спостерігається загальне зменшення перевезення вантажів (141,4&nbsp;млн&nbsp;т у [[2006]]&nbsp;р., проти 282,6&nbsp;млн&nbsp;т у [[1990]] році).

Основні залізничні вузли&nbsp;— [[Полтава]], [[Кременчук]], [[Гребінка]], [[Ромодан (смт)|Ромодан]]. Велике транспортне значення має [[Дніпро (річка)|Дніпро]]. Річка [[Сула]] судноплавна.

=== Зв'язок ===
На території Полтавської області основними видами зв'язку виступають:
* [[Пошта|поштовий]]
* [[телеграф]]ний
* міський і сільський телефонний
* телефонний міжміський (включаючи міжнародний)
* [[дротове мовлення]]
* [[Телебачення|передача і прийом телевізійних і радіопрограм]]
* [[радіо|радіозв'язок]]
* комп'ютерний
* [[Мобільний зв'язок|мобільний]]

Доходи підприємств від подання послуг зв'язку у фактичних цінах постійно збільшується ([[1995]] рік&nbsp;— 31,1&nbsp;млн.&nbsp;грн, [[2006]] рік&nbsp;— 534,3&nbsp;млн.&nbsp;грн). У структурі доходів провідне місце займає мобільний зв'язок (250,0&nbsp;млн.&nbsp;грн та міжнародний зв'язок 106,8&nbsp;млн.&nbsp;грн).

Аналіз надання послуг підприємствами зв'язку загального користування свідчить, що з [[1990]] по [[2006]] рік значно скоротилось відправлення газет і журналів (з 104,3&nbsp;млн до 18,0&nbsp;млн), листів (з 61,1&nbsp;млн до 10,6&nbsp;млн), телеграм (з 2,3&nbsp;млн до 0,1&nbsp;млн), посилок (з 1,5&nbsp;млн до 0,3&nbsp;млн). Поряд з тим, майже в 4 рази збільшилися обсяги надання міжміських телефонних переговорів (включаючи міжнародні) (з 20&nbsp;млн в [[1990]] році до 82,6&nbsp;млн в [[2006]] році).

[[Телефонний зв'язок]] загального користування Полтавської області функціонує на базі 722 [[Автоматична телефонна станція|автоматичних телефонних станцій]] (2006&nbsp;р.), з яких 176 діє в міських поселеннях, а 546&nbsp;— в сільських. Діє 438,6 тис. номерів, з яких 83,8&nbsp;% в міських поселеннях. В останні роки спостерігається різке підвищення кількості абонентів мобільного зв'язку (з 0,6 тис. одиниць в [[2000]] році до 1516,4&nbsp;тис. одиниць в [[2006]] році), що в свою чергу призвело до зменшення потреб в домашніх телефонних апаратах (з 125 тис. одиниць в [[1990]] році до 52 тис. одиниць в [[2006]] році.).

=== Туризм ===
Найцікавіші об'єкти туризму:
[[Файл:Poltava oblast travel.png|thumb|Пам'ятний знак|200px|right|Туристична Полтавщина.]]

* [[Хрестовоздвиженський жіночий монастир]];
* [[Кругла площа (Полтава)|Ансамбль Круглої площі та Монумент Слави]] [[1805]]–[[1811]]&nbsp;рр., м. [[Полтава]];
* Пам'ятник Петру І [[1849]]&nbsp;р.;
* [[Диканька|Тріумфальна арка]] [[1820]]&nbsp;р.;
* Всіхсвятська церква [[1815]]–[[1821]]&nbsp;рр.;
* [[Мгарський монастир]];
* Миргородський державний керамічний технікум імені Миколи Гоголя [[1846]]&nbsp;р., м. [[Миргород]]&nbsp;— є визнаним на всю Україну центром художньої кераміки;
* Будинок водолікарні [[1914]]–[[1917]]&nbsp;рр., м. [[Миргород]];
* [[Школи Лохвицького земства]], український архітектурний модерн, автор&nbsp;— [[Сластіон Опанас Георгійович|Опанас Сластіон]]
* Спасо-Преображенська церква, с. [[Великі Сорочинці]] [[1732]]&nbsp;р.;
* [[Великосорочинський літературно-меморіальний музей Миколи Васильовича Гоголя|Літературно-меморіальний музей М.&nbsp;В.&nbsp;Гоголя]], с. [[Великі Сорочинці]];
* Великосорочинський історико-краєзнавчий музей, с. [[Великі Сорочинці]];
* Садиба і парк с. [[Березова Рудка]] XVIII—XIX&nbsp;ст.;
* [[Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному]];
* Фабрика художньої кераміки;
* [[Національний музей-заповідник М.В.Гоголя]], с. [[Великі Сорочинці]];
* Державний музей-заповідник педагога А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренка, с. [[Ковалівка (Полтавський район)|Ковалівка]];
* [[Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди|Меморіальний комплекс садиби філософа і поета]] та [[Пам'ятник Григорію Сковороді (Чорнухи)|пам'ятник Г.&nbsp;С.&nbsp;Сковороди]], смт [[Чорнухи]];
* Краєзнавчий музей (колишній будинок земства) [[1903]]–[[1908]]&nbsp;рр., м. [[Полтава]];
* Пам'ятний знак на честь 800-річчя заснування Полтави [[1974]]&nbsp;р.
* [http://www.botansad.com.ua./ Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка]

== Освіта ==
Загальні кількість середньо-технічних закладів освіти з роками зменшується як і кількість випускників. Так у 2012 році діяло 42<ref>{{Cite web |url=http://nmc-pto.poltava.ua/site.php |title=Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти |accessdate=23 листопад 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130724131518/http://nmc-pto.poltava.ua/site.php |archivedate=24 липень 2013 |deadurl=yes }}</ref> заклади професійно-технічної освіти, які за той рік закінчили 7,4 тисячі осіб. У той час як 1995 року діяло 51 ПТУ, які того року закінчило 10,5 тсяч спеціалістів.<ref>[[Кременчуцький Телеграф]]: [http://www.telegraf.in.ua/education/2013/04/05/na-poltavschine-kazhdyy-god-umenshaetsya-kolichestvo-ptu-i-ih-vypusknikov_10028722.html На Полтавщині щороку зменшується кількість ПТУ і їх випускників]{{ref-ru}}</ref>

== ЗМІ ==
У області зареєстровано 29 регіональних і одна обласна дротова радіостанція.<ref>[http://www.proradio.org.ua/wire/pltobl.php Українське дротове радіо. Полтавська область]</ref>
* «[[Село полтавське]]»&nbsp;— обласний україномовний громадсько-політичний тижневик.

== Благодійна діяльність ==
До [[1921]] року в Полтаві працювала «Полтавская Общегородская больничная касса», але згодом була закрита.

Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини» зареєстрована [[15 квітня]] [[2003]] року; організація є неприбутковою. Кількість членів ЛК станом на [[1 січня]] [[2012]] року&nbsp;— 28 044 чоловік<ref>[http://www.poltavalk.com.ua БО «Лікарняна каса Полтавщини»]</ref>.

З [[10 серпня]] [[2007]] року Благодійна організація «Лікарнянна каса Полтавщини» є членом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас України».

За період [[2004]]–[[2011]] років на обстеження та лікування членів ЛК використано 19&nbsp;млн.&nbsp;грн. (За 2011 рік&nbsp;— 4&nbsp;218&nbsp;000&nbsp;грн.)

== Персоналії ==
Значний внесок у розвиток науки і культури зробили уродженці Полтавщини:<br/>

=== Літератори ===
* [[Боровиковський Левко Іванович|Боровиковський Л. І.]]&nbsp;— [[поет]], [[фольклорист]], [[етнограф]], опрацьовував фольклорні [[сюжет]]и, звертався до народної [[поетика|поетики]] та [[ритміка|ритміки]];
* [[Величко Самійло Васильович|Величко С. В.]]&nbsp;— літописець;
* [[Глібов Леонід Іванович|Глібов Л. І.]]&nbsp;— [[поет]], [[байка]]р, [[видавець]], громадський діяч;
* [[Гнедич Миколай Іванович|Гнєдич М. І.]]&nbsp;— [[поет]] і [[перекладач]] віршів [[Гомер]]а, [[бібліотекар]] Імператоської бібліотеки в Петербурзі (нині&nbsp;— [[Російська національна бібліотека]]);
* [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь М. В.]]&nbsp;— [[прозаїк]], [[драматург]], [[поет]], історик, фольклорист;
* [[Головко Андрій Васильович|Головко А. В.]]&nbsp;— [[письменник]], [[критик]]; лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківської премії]] ([[1969]]);
* [[Гончар Олесь Терентійович|Гончар О. Т.]]([[3 квітня]] [[1918]], [[Ломівка]]&nbsp;— [[14 липня]] [[1995]], [[Київ]])&nbsp;— [[письменник]], літературний критик, громадський діяч. Лауреат [[Сталінська премія|Сталінської премії]] ([[1948]]), перший лауреат [[Шевченківська премія|премії імені Тараса Шевченка]] ([[9 березня]] [[1962]]), голова [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників України]] ([[1959]]–[[1971]]), [[Список академіків НАН України|академік НАН України]] ([[1978]]);
* [[Гребінка Євген Павлович|Гребінка П. Є.]] &nbsp;— [[письменник]], [[педагог]], [[видавець]];
* [[Діхтяр Олекса Іванович|Діхтяр О. І.]]&nbsp;— письменник, перекладач і педагог.
* [[Дольд-Михайлик Юрій Петрович|Дольд-Михайлик Ю. П.]]&nbsp;— український [[письменник]], [[сценарист]];
* [[Драгоманов Михайло Петрович|Драгоманов М. П.]]&nbsp;— публіцист, історик, літературознавець, і громадський діяч;
* [[Загребельний Павло Архипович|Загребельний П. А.]]&nbsp;— український [[письменник]], [[Герой України]], лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]], [[Шевченківська премія|Шевченківської премії]];
* [[Іваненко Оксана Дмитрівна|Іваненко О. Д.]]&nbsp;— українська письменниця, перекладачка;
* [[Капніст Василь Васильович|Капніст В. В.]]&nbsp;— визначний [[Російська імперія|російський]] і український [[поет]], [[драматург]] і [[громадський діяч|громадсько-політичний діяч]] кін. [[18 століття|XVIII]]&nbsp;— поч. [[19 століття|XIX]] ст.ст.;
* [[Ковінька Олександр Іванович|Ковінька О. І.]]&nbsp;— український письменник-гуморист;
* [[Козельський Яків Павлович|Козельський Я. П.]] &nbsp;— письменник, філософ-просвітитель;
* [[Котляревський Іван Петрович|Котляревський І. П.]] &nbsp;— український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч;
* [[Олена Пчілка]] (Косач Ольга Петрівна)&nbsp;— українська письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка;
* [[Панас Мирний]] (Рудченко Панас Якович)&nbsp;— український прозаїк та драматург;
* [[Сковорода Григорій Савич|Сковорода Г. С.]]&nbsp;— український філософ і поет;
* [[Старицький Михайло Петрович|Старицький М. П.]]&nbsp;— український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч;
* [[Тесленко Архип Юхимович|Тесленко А. Ю.]]&nbsp;— український письменник;
* [[Тютюнник Григір Михайлович|Тютюнники Григір]] та [[Тютюнник Григорій Михайлович|Григорій]]&nbsp;— українські письменники;
* та ін.

=== Художники, архітектори ===
* [[Боровиковський Володимир Лукич|Боровиковський В. Л.]]&nbsp;— український та російський художник-живописець, іконописець та портретист;
* [[Гаврилко Михайло Омелянович|Гаврилко М. О.]]&nbsp;— український художник та скульптор, військовик;
* [[Дяченко Дмитро Михайлович|Дяченко Д. М.]]&nbsp;— архітектор;
* [[Зарицький Іван Васильович|Зарицький І. В.]]&nbsp;— художник-прикладник, заслужений художник СРСР, член спілки художників України;
* [[Левицький Дмитро Григорович|Левицький Д. Г.]]&nbsp;— російський і український живописець-портретист;
* [[Литвиненко Валентин Гаврилович|Литвиненко В. Г.]] (* 1908&nbsp;— 1979)&nbsp;— український художник, график, живописець, письменник, народный художник УРСР (1960);
* [[Мокрицький Аполлон Миколайович|Мокрицький А. М.]]&nbsp;— український і російський живописець і педагог;
* [[Позен Леонід Володимирович|Позен Л. В.]]&nbsp;— скульптор і художник;
* [[Сластіон Опанас Георгійович|Сластіон Опанас]]&nbsp;— український [[маляр]] і [[графіка|графік]] романтично-народницького напряму, [[етнограф]], [[архітектор]] і [[педагог]], засновник [[Миргородський краєзнавчий музей|Миргородського краєзнавчого музею]].
* [[Ярошенко Микола Олександрович|Ярошенко М. О.]]&nbsp;— український маляр-жанрист, за військовим званням&nbsp;— генерал-майор.

=== Композитори, музиканти ===
* [[Білаш Олександр Іванович|Білаш О. І.]] (*[[6 березня]] [[1931]], [[Градизьк]], '''Полтавська область'''—†[[6 травня]] [[2003]] [[Київ]]);
* [[Дунаєвський Ісаак Осипович|Дунаєвський І. О.]] (*[[30 січня]] [[1900]], [[Лохвиця]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], (нині '''Полтавська область'''),&nbsp;— †[[25 липня]] [[1955]], [[Москва]], [[СРСР]]);
* [[Лисенко Микола Віталійович|Лисенко М. В.]] (*[[22 березня|22 (10) березня]] [[1842]], [[Гриньки]] (Полтавщина)&nbsp;— †[[6 листопада]] (24 жовтня) [[1912]], [[Київ]]);
* брати [[Майборода Георгій Іларіонович|Майборода Г. І.]] та [[Майборода Платон Іларіонович|П. І.]]

=== Філософи, вчені ===
* [[Береговий Георгій Тимофійович|Береговий Г. Т.]]&nbsp;— космонавт, двічі Герой Радянського Союзу;
* [[Греков Борис Дмитрович|Греков Б. Д.]]&nbsp;— академік АН СРСР;
* [[Данилевський Олександр Сергійович|Данилевський О. С.]]&nbsp;— ентомолог, доктор біологічних наук, професор
* Духов М. Л.&nbsp;— учений у галузі механіки, конструктор важких танків, тричі Герой Соціалістичної Праці;
* [[Володимиров Леонід Євстахійович]]&nbsp;— [[Українці|український]] [[вчений]]-[[Юриспруденція|правознавець]], [[Доктор наук|доктор кримінального права]], [[професор]].
* Дяченко А. А.&nbsp;— математик;
* Дяченко М. А.&nbsp;— математик;
* [[Житецький Павло Гнатович|Житецький П. Г.]]&nbsp;— український філолог;
* Зайкевич А. Є.&nbsp;— агроном;
* Зарецький І. А.&nbsp;— археолог і нумізмат;
* Зарудний М. О.&nbsp;— український орнітолог;
* [[Злотін Олександр Зіновійович]]&nbsp;— український [[ентомологія|ентомолог]], доктор біологічних наук, професор;
* [[Іваненко Дмитро Дмитрович|Іваненко Д. Д.]]&nbsp;— фізик-теоретик;
* [[Кондратюк Юрій Васильович|Кондратюк Ю. В.]] (Шаргей О. Г.)&nbsp;— український вчений-винахідник, один з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів;
* [[Левицький Орест Іванович|Левицький О. І.]]&nbsp;— академік АН УРСР;
* [[Остроградський Михайло Васильович|Остроградський М. В.]]&nbsp;— математик;
* [[Пічета Володимир Іванович]]&nbsp;— академік АН СРСР;
* [[Падалка Лев Васильович]]&nbsp;— український статистик, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, громадський діяч;
* [[Сковорода Григорій Савич|Сковорода Г. С.]]&nbsp;— український філософ і поет;
* [[Щербань Олександр Назарович|Щербань О. Н]]&nbsp;— український вчений у галузі гірничої теплофізики і організатор науки, [[Академік|дійсний член]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]], [[Заслужений діяч науки і техніки України|Заслужений діяч науки і техніки УРСР]], Лауреат Державної премії СРСР.
* [[Грінченко Володимир Автономович]]&nbsp;— український [[археолог]], [[Музеєзнавство|музеєзнавець]].

=== Військові діячі ===
* [[Божинський-Божко Микола Васильович|Божинський-Божко М. В.]]&nbsp;&nbsp;— герой [[Бій під Крутами|бою під Крутами]];
* [[Дяченко Петро Гаврилович|Дяченко П. Г.]]&nbsp;&nbsp;— український військовий діяч;
* [[Засядько Олександр Дмитрович|Засядько О. Д.]]&nbsp;— вчений у галузі ракетної справи, генерал-лейтенант;
* [[Капцевич Петро Михайлович|Капцевич П. М.]]&nbsp;— генерал від інфантерії, Тобольський і Томський генерал-губернатор;
* [[Неверовський Дмитро Петрович|Неверовський Д. П.]]&nbsp;— військовий діяч, герой франко-російської війни 1812, генерал-майор;
* [[Паскевич Іван Федорович|Паскевич І. Ф.]]&nbsp;— російський військовий діяч українського походження, генерал-фельдмаршал (з 1829&nbsp;р.), граф Ериванський (з 1828&nbsp;р.), найясніший князь Варшавський (з 1831&nbsp;р.), активний учасник придушення [[Листопадове повстання 1830—1831|Листопадового повстання]] в [[Польща|Польщі]] (1830—1831);
* [[Пащенко Василь Григорович|Пащенко В. Г.]]&nbsp;— генеральний значковий Армії [[Українська Держава|Української Держави]];
* [[Пащенко Євген Григорович|Пащенко Є. Г.]]&nbsp;— військовий діяч Армії [[Українська Держава|Української Держави]];
* [[Пащенко Іван Григорович|Пащенко І. Г.]]&nbsp;— [[генерал-хорунжий]] Армії [[Українська Держава|Української Держави]];
* [[Пащенко Олексій Григорович|Пащенко О. Г.]]&nbsp;— військовий діяч [[Російська імперія|Російської імперії]], генерал-майор артилерії;
* [[Петлюра Симон Васильович|Петлюра С. В.]]&nbsp;— Головний Отаман [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], Голова [[Директорія УНР|Директорії УНР]];
* [[Павло Петрович Скоропадський|Скоропадський П. П.]]&nbsp;— [[гетьман]] [[Українська Держава|Української Держави]] своє дитинство провів на Полтавщині;
* [[Совачів Василь|Совачів В. Я.]]&nbsp;— [[генерал-хорунжий]] [[Армія УНР|Армії УНР]], військовий лікар, громадський діяч.

=== Декабристи та інші громадські діячі ===
З Полтавщиною пов'язане життя деяких [[декабрист]]ів: братів [[Муравйов-Апостол Сергій Іванович|С. І.]], [[Муравйов-Апостол Матвій Іванович|М. І.]] та [[Муравйов-Апостол Іполіт Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Муравйових-Апостолів]], [[Лорер Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Лорера]], [[Лунін Михайло Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Луніна]], [[Драгоманов Яків Акимович|Драгоманова Яківа Акимовича]], [[Шимков Іван Федорович|Шимкова Івана Федоровича]], [[Андрієвич Яків Максимович|Андрієвича]].

Кілька декабристів у різний час служили у військових частинах, дислокованих на Полтавщині: [[Бестужев-Рюмін Михайло Павлович]], [[Бечаснов Володимир Олександрович]], [[Вадковський Федір Федорович]], [[Горбачевський Іван Іванович]],<ref>[http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=1754 Декабристи на Полтавщині.//Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 228—231]</ref>з дворян Полтавської губернії [[Лісовський Микола Федорович]]. Уродженцями Полтавської області були члени [[Союз благоденства|Союзу благоденства]] брати [[Капніст Олексій Васильович]] і [[Капніст Семен Васильович]].<ref>Н.&nbsp;П.&nbsp;Савичев. Первые благовестители свободы.&nbsp;— Киев, изд-во политической литературы Украины, 1990, с.35</ref>

На Полтавщині народилася [[Софія Миколаївна Богомолець|Софія Миколаївна Присецька]] ([[1856]]–[[1892]])&nbsp;— революціонерка-народниця, одна з лідерів «[[Південно-Російський робітничий союз|Південно-Російського робітничого союзу]]». Загинула на [[Каторга|каторзі]] в [[Сибір]]у. Мати академіка [[Олександр Олександрович Богомолець|Олександра Богомольця]] ([[1881]]–[[1946]]), прапрабабуся доктора [[Ольга Богомолець|Ольги Богомолець]] (нар. [[1966]])&nbsp;— заслуженої лікарки України, засновниці [[Замок Радомисль|історико-культурного комплексу «Замок Радомисль».]]<ref>Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia».&nbsp;— Київ, 2013</ref>

З Полтавщиною пов'язані різні періоди життя і творчості [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]], композитора [[Колачевський Михайло Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Калачевського]], поетеси [[Леся Українка|Л. Українки]], художників і архітекторів [[Васильківський Сергій Іванович|С.&nbsp;І.&nbsp;Васильківського]], [[Кричевський Василь Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Кричевського]], [[Сластіон Опанас Георгійович|О.&nbsp;Г.&nbsp;Сластіона]], російського актора [[Щепкін Михайло Семенович|М.&nbsp;С.&nbsp;Щепкіна]], російських письменників [[Бунін Іван Олексійович|І. Буніна]], [[Максим Горький|М. Горького]] і [[Короленко Володимир Галактіонович|В. Короленка]], грецьких вчених-енциклопедистів [[Євгеній Булгаріс|Євгенія Булгаріса]] і Никифора Феотокі, чеського композитора [[Єдлічка Алоїз Венцеславович|А.&nbsp;В.&nbsp;Єдлічки]], грузинського поета [[Ґурамішвілі Давид Георгійович|Давида Гурамішвілі]], ліванського письменника, перекладача і громадського діяча [[Нуайме Михайло|Михайла Нуайме]], російських художників&nbsp;— [[Мясоєдов Григорій Григорович|Г.&nbsp;Г.&nbsp;Мясоєдова]] і його сина [[М'ясоєдов Іван Григорович|І.&nbsp;Г.&nbsp;Мясоєдова]]; вчених&nbsp;— математика [[Симашко Франц Іванович|Ф.&nbsp;І.&nbsp;Симашка]], ґрунтознавця [[Докучаєв Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Докучаєва]], природознавців [[Вавилов Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Вавилова]], [[Вернадський Володимир Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]], російського хірурга [[Скліфосовський Микола Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Скліфосовського]], вченого-лікаря О.&nbsp;Ф.&nbsp;Мальцева, фізика 3. М. Авксентьєвої, географа, методиста [[Булава Леонід|Булави Л.]], письменника [[Еллан-Блакитний Василь|В.&nbsp;М.&nbsp;Блакитного (Еллана)]], єврейського письменника [[Шолом-Алейхем|Шолома Алейхема]], письменника і кінорежисера [[Довженко Олександр Петрович|О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка]], української письменниці [[Яновська Любов Олександрівна|Л.&nbsp;О.&nbsp;Яновської]] та ін.

На Полтавщині встановлені пам'ятники та меморіальні дошки історичним діячам, представникам вітчизняної науки, культурним діячам, учасникам подій 1917—1921&nbsp;рр., [[Радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]].

Полтавська область була удостоєна радянського [[орден Леніна|ордена Леніна]] (1967).

== Див. також ==
* [[Полтавщина]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''Верменич Я. В.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Poltavska_oblast Полтавська область] // {{ЕІУ|8|367}}

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/15170316/legal/poltavska_oblast Полтавська область] // {{Юридична енциклопедія|4}}
* [https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/196122.html Рішення Верховної Ради України про зміну адміністративного-територіального устрою України]
{{Вікіпосилання
|Тема               = Полтавська область
|Портал             = Полтавщина
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = 
|Метавікі           = 
|Проект             = 
}}
* [http://www.photoukraine.com/russian/photos/region/17 Фото]
* {{dmoz|World/Ukrainian/Країни_та_реґіони/Європа/Україна/Області/Полтавська}}
* [http://geo.pnpu.edu.ua/ ПНПУ | Географія Полтавщини]
* [http://welcome-to-poltava.com.ua/read/ua/ap_item/id/34515 Хрестовоздвиженський собор]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} [[1699]]–[[1709]]&nbsp;рр., м. [[Полтава]]
* [https://web.archive.org/web/20161014060300/http://www.radozamok.com.ua/uk Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»]

{{Розташування2|nw={{Країна з прапорцем|Чрн}}<br/>{{Країна з прапорцем|Кв}}|n=|ne={{Країна з прапорцем|См}}|w={{Країна з прапорцем|Чрк}}|e={{Країна з прапорцем|Хрк}}|sw={{Країна з прапорцем|Крв}}|s=|se={{Країна з прапорцем|Днп}}}}
{{Полтавська область у темах}}
{{Полтавська область}}
{{Населені пункти Полтавської області}}
{{Україна}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Полтавська область}}

[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Полтавська область|*]]
[[Категорія:Центральна Україна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Засновані 1937]]
[[Категорія:1937 в Україні]]