Перегляд вихідного коду сторінки Полтава

{{otheruses}}
{{НП України
 | назва           = Полтава  
 | прапор          = Flag of Poltava.PNG 
 | опис прапора    = Прапор Полтави
 | герб            = Poltava_coat.svg 
 | опис герба      = Герб Полтави
 | район           = [[Полтавська міська рада|Полтавська міськрада]]
 | регіон          = [[Полтавська область]]
 | код КОАТУУ      = 5310100000
 | засноване       = [[899]] року
 | статус          = [[1174]]
 |зображення = Collage of Poltava.jpg
 |зображення_розмір =
 |зображення_підпис=Верхній ряд: [[Полтавський краєзнавчий музей]]; [[Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)|Свято-Хрестовоздвиженський жіночий монастир]]. Середній ряд: фрагмент [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]]. Нижній ряд: [[Біла альтанка]], [[Пам'ятник Марусі Чурай (Полтава)|пам'ятник Марусі Чурай]].
 | поділ           = 3 райони
 | населення       = {{зменшення}} 288 324 <small>(01.01.2019)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
 | агломерація     = [[Полтавська агломерація]]
 | площа           = 103,0
 | густота         = 2799
 | поштові індекси = 36000—36499
 | код             = 532(2)
 | висота          = 156
 | водойма         = р. [[Ворскла]], р. [[Тарапунька (річка)|Тарапунька]], р. [[Коломак (річка)|Коломак]]
 | координати      = {{coord|49|35|22|N|34|33|4|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | залізниця с     = 333
 | фізична с       = 300
 | автошлях с      = 339
 | етнікон         = полтавець, полтавка, полтавці
 | міста побратими = [[Великотирново]] ([[Болгарія]])
 | станція         = [[Полтава-Південна]], [[Полтава-Київська]]
 | день міста      = [[23 вересня]]
 | інтернет домен  = pl.ua
 | адреса          = 36000, м. Полтава, [[Вулиця Соборності (Полтава)|вул. Соборності]], 36, 56-25-88
 | веб-сторінка    = [http://www.rada-poltava.gov.ua Міська рада Полтави]
 | мер             =
 }}
[[Файл:Вигляд Олександрівського майдану в Полтаві.jpg|міні|300 px|праворуч|Олександрівський майдан. 1800-ті роки]]
[[Файл:План Полтавської фортеці (1722 р.).jpg|міні|300 px|праворуч|План [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]] (1722&nbsp;р.)]]

'''Полта́ва'''&nbsp;— [[Список міст обласного значення в Україні|місто обласного значення]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Полтавська область|Полтавської області]]. [[Історичне населене місце]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» №&nbsp;878 від 26.07.2001&nbsp;р.]</ref>.

Населення&nbsp;— 288&nbsp;тис. осіб ([[2019]]).

== Назва ==
{{main|Походження назви міста Полтава}}
За першою літописною згадк[[Ворскла|ою міста,]] у [[Київська Русь|давньоруському]] [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] відома під назвою ''«Лтава»''<ref name="litopys.org.ua">[6682 (1174)] [[Ігор Святославич|Игорь]] же слышавъ то поѣха противу [[Половці|Половцемь]] и переѣха [[Ворскла|Въросколъ]] оу Лтавы кь [[Переяслав|Пеӕславлю]] // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — [http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat24.htm Стлб. 559-578]</ref>. Сучасна ''Полтава'' походить від найменування річки Лтава, правої притоки [[Ворскла|Ворскли]], (й згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на [[Поділ (Полтава)|Поділ]]. Назві приписують [[Слов'янські мови|слов'янське]] походження<ref>''Янко М.&nbsp;Т''.&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— С. .</ref>.

На початку XX століття щодо міста також вживали термін ''«Духовний центр України»'', чому сприяли діяльність цілої плеяди видатних діячів духовенства, культури і мистецтва, значні церковні та історичні пам'ятки. Окрім того Полтава була найбільшим центром розвитку української культури та просвіти того часу.

== Символіка ==
Офіційними символами Полтави є [[Герб Полтави|герб]], [[Прапор Полтави|прапор]] та [[Гімн Полтави|гімн]].

== Історія ==
{{main|Історія Полтави}}
Офіційним часом заснування Полтави згідно з археологічними дослідженнями вважається [[899]] рік. Засноване IX&nbsp;ст. [[Сіверяни|сіверянами]] як форпост поперед [[Посульська оборонна лінія|Посульської лінії]] укріплене першопоселення на [[Іванова гора (Полтава)|Івановій горі]] поклало початок розвитку давньоруського [[Городище (укріплення)|граду]] [[Чернігівське князівство|Чернігівського]], а згодом [[Переяславське князівство|Переяславського]], князівств Х-ХІІІ ст., поселенням XIV, XV віків. Наявні археологічні свідчення<ref>Супруненко О. Б., Пуголовок Ю.&nbsp;О.&nbsp;Дослідження літописної Лтави: Іванова гора. Частина 1&nbsp;— Київ: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2015.&nbsp;— 180 с. (21 с.): іл. + XII кол. вкл.&nbsp;— ISBN 978-966-8999-65-9</ref> погрому поселення [[Дружина (військо)|дружиною]] [[Борис-Роман Володимирович|Бориса Володимировича]] на початку XI ст<ref>Сказания о святых Борисе и Глебе: Сильвестровский список XIV века / издал И.&nbsp;И.&nbsp;Срезневский.&nbsp;— СПб.: Типография ИАН, 1860 (11-12с.) {{ref-ru}}</ref>.

Першу літописну згадку про місто містить [[Іпатіївський літопис|Іпатіївський список]] «[[Повість врем'яних літ|Повісті минулих літ»]] 1174 року<ref name="litopys.org.ua"/>. [[Монголо-татарська навала]] 1240&nbsp;р. не завдала шкоди Полтаві, жодних тогочасних руйнувань не виявлено. Вважається що тогочасний град був знищений у 1399-му році після [[Битва на Ворсклі|битви з ординцями Тімур-Кутлука]]<ref name="ReferenceA">[[Бажан Олег Григорович|Бажан О. Г.]] Полтава {{ЕІУ|8|358}}</ref>.

Згідно родоводу Глинських складеного в XVI&nbsp;ст. згадується Полтава, яка перебувала в той час під владою литовського князя [[Вітовт]]а котрий нібито передав її до правління князю [[Олександр Глинський|Олександру Глинському]]. У 1482 на місто здійснив набіг [[Менґлі I Ґерай]]. З 1503-го Полтава належала князю [[Глинський Михайло Левович|Михайлу Глинському]]. У 1508 року вона була в нього відібрана королем [[Сигізмунд I Старий|Сигізмундом I]] за участь в антиурядовому повстанні однак пізніше знову була повернута родині Глинських. У 1537 господарем міста стає зять [[Глинські|Глинських]]&nbsp;— Байбуза. Втім ці відомості вважаються недостовірними<ref name="ReferenceA"/>.

У 1630 поселення, як порожня слобода, віддане Б. Обалковському, з 1641 [[Станіслав Конецпольський|С. Конецпольському]], а в 1646-му до власності [[Ярема Вишневецький|Я. Вишневецького]].

В час заселення, опісля монгольської навали, одними з перших поселенців були [[мазури]]{{sfn|Волошин|2016|с=23}}.

=== Козацька доба ===
Очолена козацтвом [[Хмельниччина|Визвольна війна]] проти [[магнат]]ів [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] перетворила Полтаву понад 350 років тому на військово-адміністративний центр [[Полтавський полк Війська Запорозького|Полтавського полку]] в складі [[Гетьманщина|Гетьманської України]]. У загальному соціально-політичному піднесенні [[Лівобережна Україна|Лівобережжі Дніпра]] того часу місто вирізнялося побудовою [[Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)|Хрестовоздвиженського монастиря]], появою визначних творів козацького літописання [[Величко Самійло Васильович|С. Величка]] і [[Грабянка Григорій Іванович|Г. Грабянки]], поезій [[Величковський Іван|І. Величковського]]. Полковник [[Мартин Пушкар|М. Пушкар]], окрім звитяги під час Хмельниччини, відзначився невдалим [[Повстання Пушкаря і Барабаша|повстанням]] проти [[Іван Виговський|І.Виговського]].

Поблизу міста 1709-го року відбулася [[Полтавська битва|баталія]], що остаточно закріпила стратегічну перевагу [[Росія|Росії]] у [[Велика Північна війна|Північній війні]], та було підірвано союзницькі плани [[Іван Мазепа|І.Мазепи]] та [[Карл XII|Карла XII]]. Увійшовши до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], [[Полтавська губернія]] стала духовною столицею [[Мала Русь|Малої Русі]], її [[Нація|етнічно-національним]] центром.

=== У складі Російської імперії ===
[[Файл:Хресна хода в Полтаві 1909.jpg|праворуч|міні|300 px|Хресна хода приурочена до 200-річчя перемоги в Полтавській битві.]]
[[Файл:Полтава. Будинок губернського земства 1.jpg|міні|300 px|праворуч| Будинок губернського земства. Архітектор [[Кричевський Василь Григорович|В. Кричевський]]. Поч. XX&nbsp;ст.]]
[[Файл:Корпусный парк.jpg|міні|300 px|праворуч|Ансамбль [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]] (вид згори).]]

До поч. XIX&nbsp;ст. Полтаву відвідували цариця [[Катерина II]], полководці [[Суворов Олександр Васильович|О.&nbsp;Суворов]], [[Кутузов Михайло Іларіонович|М.&nbsp;Кутузов]], який певний час очолював [[Пікінерні полки|Полтавський легкокінний полк]]. Невеличке містечко з чепурними біленими будиночками, храмами у стилі [[Українське бароко|козацького бароко]] залишилося на віки занотоване у подорожніх записах відомих мандрівників.

З 1776 по 1781 в місті мешкав [[архієпископ]] [[Євгеній Булгаріс]], котрий очолив новостворену [[Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП)|Слов'янську та Херсонську єпархії]] з резиденцією у [[Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)|Хрестовоздвиженському монастирі]].

У 1802&nbsp;р. 8-тисячне місто стало центром [[Малоросійське генерал-губернаторство|губернаторства]] (до 1837) та [[Полтавська губернія|губернії]]. У зв'язку зі 100-річчям Полтавської битви столицю губернії почали забудовувати найкращі зодчі. Відтоді сучасна Полтава успадкувала свою центральну частину&nbsp;— унікальний ансамбль [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]]. 1808-го до міста прибули німецькі поселенці, що утворили «німецьку колонію» в межах сучасних вулиць [[Вулиця Сковороди (Полтава)|Сковороди]] та [[Вулиця Балакіна (Полтава)|Балакіна]].

У першій чверті XIX&nbsp;ст. творчий геній [[Котляревський Іван Петрович|І. Котляревського]] дарував Україні власну [[Літературна мова|літературну мову]] і започаткував [[Нова українська література|нову українську літературу]].

У 1846&nbsp;р. місцеві інтелігенти [[Білозерський Василь Михайлович|В. Білозерський]], [[Андрузький Георгій Левович|Г. Андрузький]] та інші увійшли до заснованого в Києві [[Кирило-Мефодіївське товариство|Кирило-Мефодіївського товариства]]&nbsp;— Білозерський став автором Статуту товариства, а Андрузький підготував «Начерки Конституції Республіки» й серед її штатів вперше окреслив межі України ''«з Чорномор'ям, Галичиною та Кримом»''<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/1118907.html Український конституціоналізм ХІХ століття]</ref>.

Велике значення для місцевої економіки мало переведення у 1852-му до Полтави [[Іллінський ярмарок|Іллінського ярмарку]], що був одним з найбільших у тогочасній імперії<ref>[[Історія міст і сіл Української РСР]]: В 26 т. Полтавська область АН УРСР. Інститут історії.&nbsp;— К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967.&nbsp;— 1027 с.</ref>.

У 1861-му починає діяти місцева «[[Громади (товариства)|Громада»]], серед найактивніших діячів якої [[Лобода Віктор Васильович|В.Лобода]], [[Пильчиков Дмитро Павлович|Д.Пильчиков]], [[Кониський Олександр Якович|О.Кониський]], [[Милорадович Єлизавета Іванівна|Є.Милорадович]] та інші. Освітньою основою становлення Полтави як осередку духовного життя стали відкриті до середини XIX&nbsp;ст. повітове училище, чоловіча гімназія, [[Полтавський інститут шляхетних дівчат]], [[Полтавське духовне училище|духовне училище]] при Хрестовоздвиженському монастирі, [[Петровський Полтавський кадетський корпус|Кадетський корпус]], школи садівництва та краснописців, а також губернська публічна бібліотека і газета «[[Полтавские губернские ведомости]]». До початку 1860&nbsp;р. у місті з 30 тис. жителів, було відкрито також жіночу гімназію, щоденну та 5 суботніх і недільних шкіл. Для них місцеві вчителі видали граматист й український правопис, а [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Шевченко]] надіслав 1000 примірників свого «[[Букварь южнорусскій|Букваря»]]. В Полтаві вчилися й формували свій майбутній творчий геній математик [[Остроградський Михайло Васильович|М. Остроградський]], письменники [[Глібов Леонід Іванович|Л.Глібов]], [[Старицький Михайло Петрович|М.Старицький]], [[Гоголь Микола Васильович|М.Гоголь]], вчений і громадський діяч [[Драгоманов Михайло Петрович|М.Драгоманов]], вчені-ентомологи брати [[Оглоблін Олександр Олексійович|Олекса]] та [[Оглоблін Дмитро Олексійович|Дмитро]] Оглобліни та інші.

Помітне і тільки їй властиве місце посіла Полтава в капіталістичному розвитку [[Російська імперія|Російської імперії]] другої половини XIX&nbsp;— поч. XX&nbsp;ст. Місто не стало індустріальним: хоч на початку 1870&nbsp;р. у ньому з'явилася залізниця з депо і майстернями, а в 1889&nbsp;р.&nbsp;— чавуноливарний завод. Проте загалом до 1914&nbsp;р. у 60-тисячному губернському центрі переважали невеликі підприємства.

Головним здобутком Полтави було нарощування духовного потенціалу: тут оселилися чи періодично працювали такі видатні інтелектуали, як [[Панас Мирний|П.&nbsp;Мирний]], [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|І.&nbsp;Нечуй-Левицький]] і [[Короленко Володимир Галактіонович|В.&nbsp;Короленко]], [[Докучаєв Василь Васильович|В.&nbsp;Докучаєв]] і [[Вернадський Володимир Іванович|В.&nbsp;Вернадський]], [[Вавилов Микола Іванович|М.&nbsp;Вавилов]] і [[Скліфосовський Микола Васильович|М.&nbsp;Скліфосовський]], [[Кропивницький Марко Лукич|М.&nbsp;Кропивницький]] та інші. Освітні заклади поповнилися учительським інститутом, 6 гімназіями, 5 училищами, 2 духовними, 6 земськими, 27 церковнопарафіяльними та 19 єврейськими школами, 5 клубами і 8 бібліотеками, 4 друкарнями і 2 видавництвами (в яких уперше в Україні побачили світ повне видання [[Кобзар (збірка)|«Кобзаря»]] та різноманітна педагогічна література), [[Полтавський краєзнавчий музей|Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського земства]], відділенням [[Російське музичне товариство|Російського музичного товариства]] з власним симфонічним оркестром і [[Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка|музичним училищем]]. У Полтаві активно працювали [[Полтавська губернська вчена архівна комісія|Вчена архівна комісія]], Церковно-археологічний комітет. Широкого розголосу набула діяльність чи не найпрогресивнішого в Україні полтавського губернського земства.

Багата культурна основа сприяла розвитку української ідейно-політичної думки. Таємний гурток «Унія»<ref>[http://histpol.pl.ua/ru/partii-i-obshchestvennye-organizatsii/partii-i-politicheskie-ob-edineniya?id=690 «Унія» на сайті Історія Полтави]</ref> у 1874-75рр. сформулював політичну мету&nbsp;— досягнення національної незалежності України,&nbsp;— яку успадкували його наступники. Об'єднані у «вільні громади» полтавські інтелігенти разом з київськими, ніжинськими і харківськими однодумцями створили у 1900&nbsp;р. [[Революційна українська партія|Революційну українську партію]]. Із неї вийшли більшість політичних кадрів [[Українська революція|національної революції]] 1917—1920&nbsp;рр. Саме виступ у Полтаві ідеолога РУП [[Міхновський Микола Іванович|М.&nbsp;Міхновського]] з [[Самостійна Україна (брошура)|брошурою «Самостійна Україна»]] мав визначальний вплив на політичне майбутнє тоді ще юного полтавця [[Петлюра Симон Васильович|С.&nbsp;Петлюри]]. Відкриття у 1903&nbsp;р. [[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревському]] об'єднало в Полтаві провідну інтелігенцію України, адміністративна ж заборона виступів українською мовою революціонізувала суспільні настрої.

=== Українська революція ===
{{main|Окупація більшовиками Полтави 1918}}
Під час революційних подій 1917—1920&nbsp;рр. влада у Полтаві постійно змінювалась: в місті перебували представники [[УЦР]], [[Гетьманат]]у та [[УНР]] (від 30 березня&nbsp;— 20 січня 1918). Згодом, перед наступаючими військами [[РСЧА]], місто, без бою, було полишене [[Болбочан Петро Федорович|Болбочаном]]. Нетривалий час у місті перебували війська [[Біла армія|Білої армії]], під керівництвом генерала [[Май-Маєвський Володимир Зенонович|Май-Маєвського]].

=== Радянський період ===
Духовний потенціал Полтави відзначався ідейними злетами, належно оціненими лише наприкінці XX&nbsp;ст. [[Кондратюк Юрій Васильович|Ю.&nbsp;Кондратюк]] у 4-х зошитах розрахував можливості космічних польотів у міжпланетному просторі. Свої перші кроки до ракетобудування у місті здійснив і один з розробників [[Катюша (реактивна установка)|«Катюші»]] [[Побєдоносцев Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;Победоносцев]]. Шлях до сердець дітей торували видатні педагоги [[Макаренко Антон Семенович|А.&nbsp;Макаренко]] і [[Ващенко Григорій Григорович|Г.&nbsp;Ващенко]]. У місті був заснований один з трьох в Україні національних університетів з історико-філологічним, правничим і медичним факультетами. Відомий археолог і педагог [[Рудинський Михайло Якович|М.&nbsp;Рудинський]] заснував [[Полтавський художній музей|художній музей]], 1920—30-ті&nbsp;рр. в історії Полтави позначилися поступовою індустріалізацією. У 130-тисячному (в 1939&nbsp;р.) місті 42&nbsp;тис. робітників працювали на 83 промислових підприємствах, обсяг продукції яких у 20 разів перевищував дореволюційний рівень. З 1935&nbsp;р. розпочалася реконструкція міста і до 1941&nbsp;р. в ньому було збудовано 25 багатоповерхових будинків, розширено водопровід, споруджено електростанцію і каналізацію, на вулицях з'явилися автобуси, а в будинках зазвучало радіо. Полтавці були забезпечені доступною системою охорони здоров'я: 7 поліклініками та більш ніж 40 іншими медичними закладами. Було створено національну державну систему освіти з 5 інститутів (2,5 тис. студентів), 8 технікумів і 38 середніх шкіл (понад 17 тис. учнів) та інші. В 60 різноманітних навчальних закладах училося близько 30 тис. осіб. Крім того, працювало 35 бібліотек, 11 клубів, 4 музеї, 2 театри (у Полтаві почалася творча кар'єра [[Козловський Іван Семенович|І.&nbsp;Козловського]]) і 2 кінотеатри, капела бандуристів на чолі з [[Хоткевич Гнат Мартинович|Г.&nbsp;Хоткевичем]] (на її основі у Києві згодом створили Національну капелу бандуристів) , 2 науково-дослідних інститути (кормів і [[Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН|свинарства]]) та гравіметрична станція астрономічних досліджень. Місто прикрасили пам'ятники [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Полтава)|Т.&nbsp;Шевченку]] (1926&nbsp;р.) і [[Пам'ятник Миколі Гоголю (Полтава)|М.&nbsp;Гоголю]] (1934&nbsp;р.).

==== Друга світова війна ====
{{main|Операція «Френтік»}}
У вирі подій опинилась Полтава під час [[Друга світова війна|II світової війни]]&nbsp;— у місті почергово перебували Головнокомандування Південно-Західного напрямку [[Червона армія|РСЧА]] [[Будьонний Семен Михайлович|Семена Будьонного]]<ref>[http://histpol.narod.ru/books/revegyk/revegyk-002.htm Полтавщина в роки другої світової війни]</ref>, [[штаб]] [[Група армій «Південь»|групи армії «Південь»]] під командуванням [[Федор фон Бок|фон Бока]] та стратегічний центр [[Військова операція|військової операції]] [[Операція «Френтік»|«Френтік»]].

[[18 вересня]] [[1941]]&nbsp;р. до Полтави увійшли [[Вермахт|війська «Вермахту»]]. Місто стало адміністративним центром [[Полтавський ґебіт|Полтавського ґебіту]]<ref>[https://tribuna.pl.ua/news/sotsialni-standarti-po-nimetski-yak-zhila-poltava-pid-chas-natsistskoyi-okupatsiyi-1941-1943-rokiv/ Соціальні стандарти по-німецьки. Як жила Полтава під час нацистської окупації у 1941—1943 році]</ref>.
Військові дії IIї СВ, перетворили значну частину міста, в котрому на честь перемоги в [[Харківська операція (1942)|Харківській операції]] з візитом перебував [[Адольф Гітлер]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=w1h544ETtgs Гітлер у Полтаві]</ref>, на руїни. Було знищено всі 83 підприємства, електростанцію, водогін, каналізацію, 2/3 житлового фонду, навчальні і медичні заклади, театри, бібліотеки… За даними часів [[Радянська пропаганда|радянської пропаганди]] було розстріляно і закатовано [[Полтавський концентраційний табір|18200 полтавців]] (переважно євреї<ref>[https://web.archive.org/web/20131217224435/http://poltava-repres.narod.ru/skorbota/poltava.htm Німецький терор (1941-43) Полтавщина (Архів сайту)]</ref>), в тому числі 5087 дітей. До Німеччини вивезено 20800 осіб.
{{main|Історія євреїв у Полтаві#Голокост у Полтаві}}
Перша за ліком полтавська [[Допоміжна поліція Третього Рейху|поліція]] мала назву «служба охорони та порядку міста Полтави», яка напряму підпорядковувалася військовому [[комендант]]у міста. Вона проіснувала до жовтня 1942 року, коли після приїзду націоналістів із західних областей все її керівництво було зміщено з посад&nbsp;— на їхні місця поставлені націоналісти. Також змінили структуру організації, яка отримала нову назву&nbsp;— «<nowiki/>[[Українська допоміжна поліція|українська поліція]]<nowiki/>» ({{lang-de|Ukrainische Hilfspolizei}}). «УП» діяла у Полтаві до 9 грудня 1942 року, після чого весь її склад було заарештовано німцями, а самі підрозділи реорганізовано у, очолювальні виключно німцями, «[[Шуцманшафт (Третій Рейх)|Шуцманшафти»]]<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/blog/1752|title=Нашивки, зброя та українці: як під час окупації Полтави працювала нацистська поліція|last=Дубина|first=Олег|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2018-06-28}}</ref>.

У місті діяли ланки [[Організація українських націоналістів (мельниківці)|ОУН(м)]] (її очолював міський голова [[Борківський Федір|Федір Борковський]]) та [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН (б)]] («Ярослав Мудрий»). Також діяло місцеве відділення [[Український Червоний Хрест|Українського Червоного Хреста]] (голова [[В'юн Галина Іванівна]]), але 1942&nbsp;р. воно було розформоване, а замість нього створено «благодійний відділ» військової управи. Згідно тогочасного перепису 90&nbsp;% мешканців становили українці. За активності «мельниківців» від листопада 1941-го було узято під контроль місцеву газету, активізувалося культурне життя міста, відкрито два українських театри. Від 1942-го ставлення окупантів до [[Український націоналізм|національного руху]] змінилося: було розстріляно Борковського та газетну редакцію, масмедіа узяті під жорсткий контроль<ref>Джон Армстронг Украинский национализм. Факты и исследования. / Пер. П.&nbsp;В.&nbsp;Бехтин.&nbsp;— М.: Центрполиграф, 2008.&nbsp;— 368 с. (308—309 с.)&nbsp;— ISBN 978-5-9524-3894-1.</ref>.

23 вересня 1943&nbsp;р. до Полтави увійшла Червона Армія. У грудні 1943&nbsp;р. до Полтави було завезено 12&nbsp;тис. шкільних підручників і 4 тис. наукових та художніх книг. У 7 школах відновили навчання понад 10 тис. учнів. Повернулися з евакуації і розпочали заняття педагогічний, інженерів сільськогосподарського будівництва і сільськогосподарський інститути (в січні 1945&nbsp;р. в них уже навчалося 1,5 тис. студентів).

У червні&nbsp;— вересні 1944 року [[Авіабаза Полтава|полтавський аеродромний вузол]] було залучено у спільній радянсько-американській військовій операції «Френтік». За період операції авіабази 169 АБОН було використано для обслуговування і підготовки 1030 американських літаків, зокрема 529 «[[Boeing B-17 Flying Fortress|Літаючих фортець»]], 395 «[[North American P-51 Mustang|Мустангів»]], 106 «[[Lockheed P-38 Lightning|Лайтнінгів»]]. За 18 рейдів здійснено 2207 літако-вильотів, на об'єкти противника скинуто 1955 тонн авіабомб. Ударів зазнали 12 важливих об'єктів у глибокому тилу противника, у повітряних боях знищено щонайменше 100 німецьких літаків, на землі&nbsp;— понад 60.

==== Повоєнні роки ====
Післявоєнне відновлення Полтави відбувалося в 1950-х рр., пізніше&nbsp;— почалася газифікація міста, з'явилося телебачення. З 1962&nbsp;р. вулицями закурсували перші тролейбуси. Символами відродженої духовності полтавців стали нова будова театру ім. М.Гоголя (1958&nbsp;р.) і відбудова з руїн, залишених нацистами, унікального будинку краєзнавчого музею (1964&nbsp;р.).

В місті діяли два військові виші&nbsp;— [[Петровський Полтавський кадетський корпус|перший на теренах України]] військово-освітній заклад з підготовки майбутніх офіцерів [[Полтавське вище зенітне ракетне командне училище|Зенітно-ракетне командне училище]] та [[Полтавський військовий інститут зв'язку|Інститут зв'язку ім. Маршала К.&nbsp;С.&nbsp;Москаленка]] і потужна [[Авіабаза Полтава|військова авіабаза]], на території якої дислокувалась 13-та гвардійська важка бомбардувальна авіадивізія, котрою в 1985—1987&nbsp;р. керував легендарний [[Джохар Дудаєв]]. Приблизно з 1980-х Полтава також поступово стає своєрідним «пансіоном» для військовослужбовців у відставці та членів їхніх сімей з усіх кутків Радянського Союзу.

=== Сучасність ===
{{розширити|дата=жовтень 2015}}

== Географія ==

=== Розташування ===
Полтава знаходиться в східній частині Європи, за 302&nbsp;км на схід від Києва.
Географічні координати: 49º 35' північної широти, 34º 33' східної довготи, 140&nbsp;м над рівнем моря.

Місто розташоване на [[Придніпровська низовина|Придніпровській низовині]], по обох берегах [[Ворскла|річки Ворскла]]. Одна з приток річки&nbsp;— [[Коломак (річка)|Коломак]], впадає в неї в межах міста. В межах міста знаходяться кілька невеликих природних озер та безліч штучних ставків. Рельєф міста в більшості своїй рівномірний, на відстані 1,5&nbsp;км від річки спостерігається різкий спуск (правий берег Ворскли, на якому розташоване місто, крутіший, висота пагорбів доходить до 80—100&nbsp;м щодо рівня річки).

Географічне розташування Полтави досить вигідне і з плином історії істотно вплинуло на розвиток міста. Місто знаходиться на важливих транспортних шляхах і забезпечує зв'язок між найбільшими містами України&nbsp;— [[Київ|Києвом]], [[Харків|Харковом]] і [[Дніпро (місто)|Дніпром]].

=== Клімат ===
[[Файл:Літня Полтава.jpg|міні|300 px|Літня Полтава]]
В цілому клімат міста є помірно континентальним з прохолодною зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Середньорічна температура повітря становить 7,6&nbsp;°C, найнижча в січні (мінус 6,6&nbsp;°C), найвища&nbsp;— в липні (20,1&nbsp;°C).

В середньому за рік в Полтаві випадає 569&nbsp;мм атмосферних опадів, найменше їх у лютому-березні, найбільше&nbsp;— в липні. Щозими в Полтаві утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого зазвичай спостерігається в лютому. Відносна вологість повітря в середньому становить 74&nbsp;%, найменша вона у травні (61&nbsp;%), найбільша&nbsp;— у грудні (88&nbsp;%).

Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу&nbsp;— з півночі та південного сходу. Найбільша швидкість вітру&nbsp;— в лютому, найменша&nbsp;— в серпні. У січні вона в середньому становить 4,6 м/с, у липні&nbsp;— 3,1 м/с. Кількість днів з грозами в середньому за рік дорівнює 13, з градом&nbsp;— 5, зі снігом&nbsp;— 59.

* Середня температура січня&nbsp;— -6,6&nbsp;°C
* Середня температура липня&nbsp;— +18,7&nbsp;°C
* Середньорічна [[температура]]&nbsp;— +7,6&nbsp;°C
* Середньорічна [[Шкала Бофорта|швидкість вітру]]&nbsp;— 3,5 м/с
* Середньорічна [[вологість повітря]]&nbsp;— 74&nbsp;%
* Середньорічна [[Атмосферні опади|кількість опадів]]&nbsp;— 569 мм

{{Клімат міста
|Місто_род=Полтави
|Джерело={{cite web|url=http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Poltava/|title=Клімат Полтави|publisher=meteoprog.ua|accessdate=7 червня 2015}}
| Січ_сер= -6.6 | Січ_сер_опади=43
| Лют_сер= -5.3 | Лют_сер_опади=37
| Бер_сер= -0.1 | Бер_сер_опади=35
| Кві_сер= 8.8 | Кві_сер_опади=40
| Тра_сер= 15.4 | Тра_сер_опади=51
| Чер_сер= 18.7 | Чер_сер_опади=60
| Лип_сер= 20.1 | Лип_сер_опади=71
| Сер_сер= 19.4 | Сер_сер_опади=46
| Вер_сер= 14.3 | Вер_сер_опади=44
| Жов_сер= 7.6 | Жов_сер_опади=42
| Лис_сер= 1.5 | Лис_сер_опади=49
| Гру_сер= -3.1 | Гру_сер_опади=51
| Рік_сер= 7.6 | Рік_сер_опади=569
| Січ_сер_мін= -8 | Січ_сер_макс=-3
| Лют_сер_мін= -7 | Лют_сер_макс=-2
| Бер_сер_мін= -2 | Бер_сер_макс=3
| Кві_сер_мін= 5 | Кві_сер_макс=12
| Тра_сер_мін= 10 | Тра_сер_макс=20
| Чер_сер_мін= 13 | Чер_сер_макс=23
| Лип_сер_мін= 15 | Лип_сер_макс=24
| Сер_сер_мін= 13 | Сер_сер_макс=23
| Вер_сер_мін= 10 | Вер_сер_макс=18
| Жов_сер_мін= 3 | Жов_сер_макс=11
| Лис_сер_мін= -1 | Лис_сер_макс=3
| Гру_сер_мін= -5 | Гру_сер_макс=-1
| Рік_сер_мін= 3 | Рік_сер_макс=11
| Січ_а_мін= -33.6 | Січ_а_макс=9.4
| Лют_а_мін= -29.1 | Лют_а_макс=16
| Бер_а_мін= -22.8| Бер_а_макс=22.4
| Кві_а_мін= -11.1| Кві_а_макс=29.9
| Тра_а_мін= -2.9 | Тра_а_макс=34.2
| Чер_а_мін= 0| Чер_а_макс=35.7
| Лип_а_мін= 7.2| Лип_а_макс=39
| Сер_а_мін= 2.8| Сер_а_макс=39.4
| Вер_а_мін= -3.0| Вер_а_макс=32.2
| Жов_а_мін= -11.1| Жов_а_макс=29.6
| Лис_а_мін= -21.5| Лис_а_макс=20
| Гру_а_мін= -28.6| Гру_а_макс=13.5
| Рік_а_мін= -33.6| Рік_а_макс=39.4
|}}

== Населення ==
{{Детальніше|Населення Полтави}}
<timeline>
ImageSize = width:900 height:300
PlotArea = left:50 right:20 top:25 bottom:30
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
Colors =
  id:linegrey2 value:gray(0.9)
  id:linegrey value:gray(0.7)
  id:cobar value:rgb(0.2,0.7,0.8)
  id:cobar2 value:rgb(0.6,0.9,0.6)
DateFormat = yyyy
Period = from:0 till:320000
ScaleMajor = unit:year increment:40000 start:0 gridcolor:linegrey
ScaleMinor = unit:year increment:10000 start:0 gridcolor:linegrey2
PlotData =
  color:cobar width:19 align:left
  bar:1775 from:0 till:7527
  bar:1802 from:0 till:7975
  bar:1840 from:0 till:15521
  bar:1851 from:0 till:20819
  bar:1867 from:0 till:31900
  bar:1897 from:0 till:53703
  bar:1913 from:0 till:64200
  bar:1923 from:0 till:84580
  bar:1926 from:0 till:89391
  bar:1939 from:0 till:128456
  bar:1959 from:0 till:143097
  bar:1970 from:0 till:219873
  bar:1979 from:0 till:278931
  bar:1989 from:0 till:314740
  bar:2001 color:cobar2 from:0 till:317998
  bar:2014 from:0 till:295950
  bar:2017 from:0 till:291963
PlotData=
  textcolor:black fontsize:S
  bar:1775 at: 7527 text: 7527 shift:(-14,5)
  bar:1802 at: 7975 text: 7975 shift:(-14,5)
  bar:1840 at: 15521 text: 15.521 shift:(-17,5)
  bar:1851 at: 20819 text: 20.819 shift:(-17,5)
  bar:1867 at: 31900 text: 31.900 shift:(-14,5)
  bar:1897 at: 53703 text: 53.703 shift:(-17,5)
  bar:1913 at: 64200 text: 64.200 shift:(-17,5)
  bar:1923 at: 84580 text: 84.580 shift:(-17,5)
  bar:1926 at: 89391 text: 89.391 shift:(-17,5)
  bar:1939 at: 128456 text: 128.456 shift:(-17,5)
  bar:1959 at: 143097 text: 143.097 shift:(-17,5)
  bar:1970 at: 219873 text: 219.873 shift:(-17,5)
  bar:1979 at: 278931 text: 278.931 shift:(-17,5)
  bar:1989 at: 314740 text: 314.740 shift:(-17,5)
  bar:2001 at: 317998 text: 317.998 shift:(-17,5)
  bar:2014 at: 295950 text: 295.950 shift:(-17,5)
  bar:2017 at: 291963 text: 291.963 shift:(-11,5)
</timeline><!-- 2018 рік- 315.740 населення -->

== Транспорт ==
[[Файл:Poltava train station.jpg|міні|300 px|праворуч|Вокзал [[Полтава-Київська]].]]

=== Автомобільні дороги ===
Через Полтаву, проходить кілька автомобільних шляхів, які поєднують місто і область з іншими адміністративними одиницями України. У той же час наявний їх дисбаланс&nbsp;— так наприклад залізничним транспортом до Львова чи Луцька простіше доїхати аніж до сусіднього Чернігова.

=== Найменування і індекс автомобільних доріг ===
* '''[[Автошлях М 03|М03]]'''&nbsp;— Київ&nbsp;— [[Харків]]&nbsp;— кпп Довжанський (державний кордон з Росією);
* {{Автошлях М|М22}}&nbsp;— Полтава&nbsp;— [[Олександрія]];
* {{Автошлях Н|Н12}}&nbsp;— [[Суми]]&nbsp;— Полтава;
* {{Автошлях Р|Р61}}&nbsp;— [[Батурин]]&nbsp;— [[Конотоп]]&nbsp;— Суми;
* {{Автошлях E|E40}}&nbsp;— [[Кале]]&nbsp;— [[Брюссель]]&nbsp;— [[Краків]]&nbsp;— [[Київ]]&nbsp;— [[Волгоград]]&nbsp;— [[Ташкент]]&nbsp;— [[Алмати|Алма-Ата]]&nbsp;— [[Ріддер]];
* {{Автошлях E|E584}}&nbsp;— Європейський маршрут.

=== Залізничний ===
У Полтаві діють два залізничні вокзали, які приймають курсуючі потяги далекого прямування, а також приміські електропоїзди.
* [[Полтава-Південна|Пасажирський вокзал «Полтава-Південна»]]&nbsp;— вузлова залізнична станція Південної залізниці, зв'язковий вузол чотирьох напрямків (Люботин, Ромодан, Кременчук, Красноград). Загальна площа приміщень вокзалу&nbsp;— 3817 кв. м., він розрахований на 200—250 пасажирів. У 1937 році будівлю пасажирського вокзалу «Полтава-Південна» було відкрито після реконструкції. На станції Полтава-Південна знаходиться управління Полтавської дирекції залізничних перевезень (ДН-4), пасажирський вокзал 1-го класу, локомотивне депо (ТЧ-5), моторвагонне депо (РПЧ-2), вантажне вагонне депо (ВЧД-9), дистанція шляху (ПЧ-11), дистанція сигналізації та зв'язку (ШЧ-6), Полтавське (БМЕУ-6) і Південне (БМЕУ-685) будівельно-монтажні експлуатаційні управління, дистанція електропостачання (ЕЧ-4), пасажирська вагонна дільниця (ВЧ 4).
* [[Полтава-Київська|Залізничний вокзал «Полтава-Київська»]]&nbsp;— залізнична станція, яка приймає електропоїзди приміських напрямків, а також поїзди з міжміським повідомленням і рейси з інших країн.

=== Автобуси ===
У місті курсують автобуси по всіх місцевих напрямках, а також передмістя. Машини знаходяться на утриманні підприємства «Полтаваавтотранс».
* Автовокзал «Полтава-1» ([[Велико-Тирнівська вулиця|вул. Великотирнівська]]);
* Автостанція «Полтава-2» ([[Вулиця Шевченка (Полтава)|вул. Шевченка]]);
* Автостанція «Полтава-3» ([[Вулиця Зіньківська (Полтава)|вул. Зіньківська]]);
* Автостанція «Полтава-4» ([[Площа Слави (Полтава)|пл. Слави]]).

Автовокзал «Полтава-1» знаходиться на балансі підприємства «Полтаваавтотранс». Міжміські автобуси курсують в різних напрямках України. Також, з автовокзалу відправляються в рейси автобуси приміського значення, з'єднуючи Полтаву з численними районними центрами області.

=== Тролейбуси ===
{{Докладніше|Полтавський тролейбус}}

[[Файл:Тролейбус-полтава-01.jpg|міні|300x300пкс|Тролейбус біля [[Монумент Слави (Полтава)|Монументу Слави]]]]
Тролейбусна лінія діє в Полтаві з 14 вересня 1962 року. Загальна довжина контактної мережі&nbsp;— 72,6&nbsp;км. Всього на балансі КП «Полтаваелектроавтотранс» близько 90 машин. Велика частина&nbsp;— це машини виробництва Південного машинобудівного заводу, перші з яких надійшли в січні 1993. Маршрути протягом багатьох років багато разів змінювалися. На даний момент машини працюють на 10 маршрутах. Найкоротший маршрут&nbsp;— №&nbsp;1 (13 км). Найдовший&nbsp;— №&nbsp;6 (33,8 км).

=== Маршрутне таксі ===
У Полтаві, паралельно більшості ліній муніципального транспорту діють лінії маршрутного таксі. Також лінії маршрутного таксі пов'язують місто з передмістям. Лінії маршрутного таксі обслуговуються приватними компаніями-автоперевізниками і комунальними АТП.

=== Повітряний ===
У місті діє [[Полтава (аеропорт)|міжнародний аеропорт «Полтава»]]. Він розташований поруч з трасою «Київ-Полтава», що значно розвантажує пасажиропотік автомобільної дороги. Аеродром придатний для експлуатації літаків цілий рік без обмежень, в світлий час доби. Забезпечує зліт, посадку і керування літаками індексу 5 (п'ять) і нижче.

== Адміністрація ==

=== Адміністративний поділ ===
# [[Подільський район (Полтава)|Подільський район]]
# [[Шевченківський район (Полтава)|Шевченківський район]]
# [[Київський район (Полтава)|Київський район]]
Селища [[Розсошенці]], [[Щербані (Полтавський район)|Щербані]], [[Терешки (Полтавський район)|Терешки]], [[Копили]] і [[Супрунівка (Полтавський район)|Супрунівка]] офіційно (згідно з адміністративно-територіальним поділом) розташовані за межами міста, але фактично є частиною полтавської агломерації.

=== Устрій ===
{{розширити|дата=жовтень 2015}}

== Наука та освіта ==
[[Файл:Полтава Музичне училище.JPG|міні|300 пкс|''Полтавське Державне музичне училище'']]
Полтава завжди була одним з найважливіших центрів науки та освіти в Україні. На території міста функціонують 12 [[Вищий навчальний заклад|ВНЗ]].

Перелік вищих навчальних закладів Полтави:

{|
 |valign="top" width=25% |

=== ВНЗ III—IV рівнів акредитації ===

* [[Полтавська державна аграрна академія]]
* [[Полтавська філія Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України]]
* Полтавський інститут Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого»
* [[Полтавський Національний педагогічний університет імені Володимира Короленка]]
* [[Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка]]
* [[Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти|Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.&nbsp;В.&nbsp;Остроградського]]
* [[Полтавський університет економіки і торгівлі]]
* [[Українська медична стоматологічна академія]]

=== ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації ===

* [[Полтавський комерційний технікум]]
* Полтавський технікум харчових технологій національного університету харчових технологій
* [[Полтавський державний аграрний коледж управління і права ПДАА]]
* [[Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка|Полтавський коледж нафти і газу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка]]
* [[Аграрно-економічний коледж Полтавської державної аграрної академії]]
* [[Полтавський базовий медичний коледж]]
* [[Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка|Музичне училище ім. М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенка]]
* [[Полтавський кооперативний технікум]]
* [[Полтавський політехнічний коледж]]
* [[Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва]]
 |valign="top" width=25% |

=== Перелік вищих навчальних закладів недержавної форми власності ===

* [[Полтавський інститут бізнесу міжнародного науково-технічного університету|Полтавський інститут бізнесу Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Ю. Бугая]]
* Полтавська філія Міжрегіональної академії управління персоналом
* [[Полтавський інститут "Світоч"|Вищий навчальний заклад «Полтавський інститут економіки та менеджменту „Світоч“»]]
* Полтавський факультет Київського національного університету культури і мистецтв
* Український фінансово-економічний інститут&nbsp;— підрозділ Київського інституту
* Європейський університет Полтавська філія
* [[Полтавський інститут економіки і права|Полтавський інститут економіки і права вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна“»]]
 |}

== Спорт ==
[[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Стадион Ворскла.jpg|міні|300px|Центральний стадіон «[[Ворскла (стадіон)|Ворскла»]]]]
Найвідомішою є головна [[Футбольний клуб|футбольна команда]] міста&nbsp;— [[Ворскла (футбольний клуб)|«Ворскла»]].

У [[гандбол]]ьній першості місто представляє команда «[[Динамо-Полтава]]». У [[баскетбол]]ьній Суперлізі виступає БК [[Полтава (баскетбольний клуб)|«Полтава»]]. Жіноча футзальна команда «Ніка» (у 2015 році отримала назву «ПЗМС»<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/interview/1101-poltavskij-trener-legend-futzalu-rozpoviv-pro-majbutne-10-kratnikh-chempionok.html|title=Полтавський тренер легенд футзалу розповів про майбутнє 10-кратних чемпіонок|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-12}}</ref>) &nbsp;— багаторазовий чемпіон України. Функціонують [[картинг]]ові секції, розвивається [[мотокрос]].

Серед спортивних споруд міста: Центральний стадіон «[[Ворскла (стадіон)|Ворскла»]]<ref>[http://map.navigator.pl.ua/#x:21844:y:21144:zoom:1 Розташування стадіону Ворскла на мапі]</ref>, стадіони [[Локомотив (стадіон, Полтава)|«Локомотив»]], «Динамо», «Авіатор», спортивні комплекси ПДАА, ПЗМС, МВС, басейни «Юність-1» і «Дельфін», картодром «Лтава», мототрек (зараз перебуває у незадовільному стані<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/news/1254-pokazali-zhakhlivij-stan-legendarnogo-stadionu-poltavi.html|title=Показали жахливий стан легендарного стадіону Полтави|last=Дубина|first=Олег|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-12}}</ref>), тенісні корти та ковзанки.

У 2009 році в місті з'явився професіональний жіночий [[волейбол]]ьний клуб [[Полтавчанка (волейбольний клуб)|«Полтавчанка»]], який виступає у вищій лізі чемпіонату України.

Найпопулярнішим з бойових мистецтв, у котрому представники міста та регіону найбільш успішні<ref>[http://sport.pl.ua/tag/615 Полтавщина-спорт. ММА]</ref>, є [[Мішані бойові мистецтва|ММА]]. [[Важка атлетика]], котра у попередні часи займала позицію у топ-10, опісля [[Проголошення незалежності України 1991|1991-го]] зазнала значної деградації<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=eAn1h3YajiU Деградація важкої атлетики у Полтаві]</ref>.

== Культура ==

=== Архітектура ===
{{seealso|Пам'ятники Полтави}}
{{seealso|Пам'ятки Полтави}}
{{seealso|Меморіальні дошки Полтави}}
[[Файл:Ivan Mazepa Poltava.jpg|межа|міні|праворуч|300px|Пам'ятник [[Пам'ятник Івану Мазепі (Полтава)|Іванові Мазепі]] на Соборному майдані]]
[[Файл:Пам'ятник Івану Котляревськом Полтава (2).jpg|міні|праворуч|300px|Барельєф [[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника Івану Котляревському]] за мотивами «Енеїди».]]
Архітектурний ансамбль Круглої площі (XIX століття), багато церков (Пушкарівська, Миколаївська тощо), [[Успенський собор (Полтава)|Успенський собор]], Макаровський собор, Хрестовоздвиженський монастир, Храм Віри, Надії і Любові, багато будівель, визнаних пам'ятками архітектури (Технічний університет тощо), сучасні будівлі з багатою архітектурою (галерея мистецтв, філіал юракадемії тощо).

=== Музеї ===
У Полтаві велике число [[Музей|музеїв]]&nbsp;— як державних, муніципальних, так і створених на громадських засадах (переважно при підприємствах і внз):
* [[Полтавський краєзнавчий музей]]<ref>[http://www.pkm.poltava.ua/ Офсайт Пкм]</ref>;
* [[Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»|Музей історії Полтавської битви]]<ref>[http://www.battle-poltava.org/ukr/ Офсайт ДзППб]</ref>;
* [[Музей-садиба Івана Котляревського]]<ref>[http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej-sadiba_I_P_Kotlyarevskogo/ Музей-садиба І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревського]</ref>;
* [[Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського]]<ref>[http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_I_P_Kotlyarevskogo/ Літературно-меморіальний музей І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревського]</ref>;
* [[Полтавський літературно-меморіальний музей В. Короленка|Літературно-меморіальний музей В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка]]<ref>[http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_V_G_Korolenka/ Літературно-меморіальний музей В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка]</ref>;
* [[Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного]]<ref>[http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_Panasa_Mirnogo/ Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного]</ref>;
* [[Полтавський художній музей|Галерея мистецтв ім. Миколи Ярошенка]]<ref>{{Cite web |url=http://gallery.poltava.ua/index.php/ua/ |title=Офсайт галереї мистецтв |accessdate=16 вересень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130813053508/http://gallery.poltava.ua/index.php/ua/ |archivedate=13 серпень 2013 |deadurl=yes }}</ref>;
* [[Полтавський музей авіації та космонавтики]]<ref>[http://p-space.narod.ru/ Офсайт музею авіації та космонавтики]</ref>;
* [[Музей військових конфліктів ХХ сторіччя (Полтава)|Музей військових конфліктів ХХ сторіччя]];
* [[Полтавський музей дальньої авіації|Музей дальньої та стратегічної авіації]]<ref>[http://mistaua.com/Памятки/Музеї/Полтавський_музей_дальньої_авіації/655/?setcity=53 Музей д/с авіації на мапі]</ref>
* Музей історії органів внутрішніх справ Полтавщини<ref>[http://www.mia.pl.ua/department/musey УМВС України в Полтавській області]</ref>,<ref>[http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej_istorii_organiv_vnutrishnih_sprav/ Про музей історії органів ВС Полтавщини]</ref>;

=== Театри, музика та кіно ===
Театри міста мають давню історію: [[Полтавський оперний театр]] існував до 1929, а [[Полтавський вільний театр]]&nbsp;— до 1821. Наразі діють [[Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя|ПАО МДТ ім. Гоголя]] (заклад проведення симфонічних концертів), [[Полтавський академічний обласний театр ляльок]], а також [[Полтавське українське драматичне товариство]].

На початку вересня у місті традиційно (із 2003 року) на [[Співоче поле (Полтава)|Співочому полі]] проходить всеукраїнський фестиваль «[[Мазепа-фест]]».

Серед класичних колективів зокрема&nbsp;— фолк [[Український народний хор «Калина»|«Калина»]], [[Полтавський симфонічний оркестр]], [[Муніципальний оркестр «Полтава»|оркестр «Полтава»]], [[Пірует (хореографічний колектив, Полтава)|хореографічний колектив Пірует]] та [[Пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава»|ансамбль «Полтава»]], рок гурти&nbsp;— «[[Онейроїд (гурт)|Онейроїд»]], «[[Транс-Формер]]» та інші. Також місто славиться традиційно майстерним вишкілом виконавців на кобзі та бандурі, чому значно сприяли як історично традиційно сильні кобзарські традиції так і зокрема [[Єсипок Володимир Миколайович|Володимир Єсипок]].

Популярність представників сучасніших жанрів переважною мірою не сягає далі меж регіону. Із критих цілорічних закладів, найбільш придатних для масових культзакладів, на початку 2000-х виокремлювалися Палац дозвілля «Листопад» (переважно [[Масова культура|попкультура]]) та «Villa Крокодила» ([[Альтернативна музика|альтернатива]] тощо). Наявні концертні та стрип-паби менших площ на різний смак та гаманець, два кінотеатри мережі Wizoria: екс-«[[Колос (кінотеатр)|Колос»]] і [[Wizoria Poltava „Konkord“|зала у ТЦ «Конкорд»]] та один [[Multiplex (мережа кінотеатрів)|Multiplex]] у ТЦ «Екватор». У той же час кінозали що функціонували у 1990-х&nbsp;— «Алмаз», «Полтава», «[[Будинок Полтавського дворянського зібрання|Імені Котляревського»]]&nbsp;— припинили свою діяльність.

=== Релігія ===
{{main|Релігія у Полтаві}}
{{Div col|cols=2}}
* [[Вознесенська церква Пушкарівського монастиря|Вознесенська церква]]
* [[Воскресенська церква (Полтава)|Воскресенська церква]]
* [[Петропавлівська кірха (Полтава)|Петропавлівська кірха]]
* [[Сампсоніївська церква]]
* [[Спаська церква (Полтава)|Спаська церква]]
* [[Стрітенська церква (Полтава)|Стрітенська церква]]
* [[Троїцька церква (Полтава)|Троїцька церква]]
* [[Успенський собор (Полтава)|Успенський собор]]
* [[Хрестоздвиженський костел (Полтава)|Хрестоздвиженський костел]]
* [[Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)|Хрестовоздвиженський монастир]]
* [[Велика хоральна синагога (Полтава)|Велика хоральна синагога (колишня)]]
{{Div col end}}

=== Відпочинок ===
У Полтаві є центральна обласна бібліотека, дитячо-юнацька бібліотека, бібліотеки в районах міста, [[Полтавська обласна наукова медична бібліотека|обласна наукова медична бібліотека]], [[Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного|обласна бібліотека для дітей]] та [[Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Котляревського|універсальна наукова бібліотека]]<ref>[http://www.library.pl.ua Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревського]</ref>.

В місті багато парків і зелених насаджень: центральний парк міста&nbsp;— [[Корпусний сад (Полтава)|Корпусний сад]], а також [[Сонячний парк (Полтава)]], парк Слави, парк культури і відпочинку «Перемога», [[Березовий гай (Полтава)|Березовий сквер]], [[Парк сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавілова]], [[Полтавський міський парк]] (дендропарк), [[Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка|ботанічний сад педагогічного університету]] та ін.

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Полтава Музей Козацька держава.JPG|межа|200px]]
|[[Файл:Полтавський краєзнавчий 1.jpg|межа|200px]]
|[[Файл:Полтавський академічний облдрамтеатр ім М. В. Гоголя.jpg|межа|200px]]
|[[Файл:Корпусний сад у Полтаві.JPG|межа|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Музей історії<br/>Полтавської битви.</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Фойє [[Полтавський краєзнавчий музей|Полтавського краєзнавчого музею]].</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Полтавський драмтеатр,<br/>вигляд з боку Театральної площі.</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Місцевий Корпусний сад.</div>
|}
</center>

== Економіка ==
{{main|Економіка Полтави}}
Місто традиційно входить до [[Північно-східний економічний район|Північно-східного економічного району]]. Серед діючих підприємств:

{{Div col|cols=2}}
* [[Полтавський автоагрегатний завод|Автоагрегатний завод]];
* [[Аерокоптер]];
* Бавовнопрядильна фабрика «Демітекс»;
* Завод газорозрядних ламп (ГРЛ);
* Завод «Електромотор»;
* Завод «Хіммаш»;
* Завод «Лтава»;
* Завод «Щедрий дар»;
* [[Полтавський завод медичного скла|Завод медичного скла]];
* [[ПрАТ «Нафтогазвидобування»]];
* Корпорація «Di-Star»;
* Елемент Шість (у минулому&nbsp;— Полтавський алмазний завод);
* ЗАТ Полтавський алмазний інструмент;
* Полтавська філія [[Укрросметал|концерну «Укрросметал»]] (у минулому&nbsp;— [[Полтавський турбомеханічний завод|Турбомеханічний завод]]);
* [[Полтавський тепловозоремонтний завод|Тепловозоремонтний завод]];
* Тампонажне управління;
* Цегляний завод;
* Олійноекстракційний комбінат;
* М'ясокомбінат;
* Кондитерська фабрика «[[Полтавакондитер]]» (торгова марка «Домінік»);
* Полтаватрансбуд;
* [[Полтавпиво]] та інші<ref>[http://zhovta.info База даних підприємств, організацій, установ в Полтаві та Полтавській області.]</ref>.
* [[Полтавський порцеляновий завод]]
{{Div col end}}

== Природно-заповідний фонд Полтави ==

=== Пам'ятки природи ботанічні ===
[[Березовий гай (Полтава)|Березовий гай]], [[Бульвар Гоголя (пам'ятка природи)|Бульвар Гоголя]], [[Бульвар Котляревського (пам'ятка природи)|Бульвар Котляревського]], [[Дуб пірамідальний (Полтава)|Дуб пірамідальний]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Алмазна)|Дуб черешчатий (вул. Алмазна)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Гоголя)|Дуб черешчатий (вул. Гоголя)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Європейська)|Дуб черешчатий (вул. Європейська)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Загородна)|Дуб черешчатий (вул. Загородна)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Марка Вовчка)|Дуб черешчатий (пров. Марка Вовчка)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Мясоєдова)|Дуб черешчатий (вул. Мясоєдова)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Першотравневий, 10)|Дуб черешчатий (просп. Першотравневий, 10)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Першотравневий, 17)|Дуб черешчатий (просп. Першотравневий, 17)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Першотравневий, 22)|Дуб черешчатий (просп. Першотравневий, 22)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Пушкіна)|Дуб черешчатий (вул. Пушкіна)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, площа Слави)|Дуб черешчатий (пл. Слави)]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Шевченка)|Дуб черешчатий (вул. Шевченка)]], [[Дуби черешчаті (Полтава, Козака)|Дуби черешчаті (вул. Козака)]], [[Дуби черешчаті (Полтава, Монастирська)|Дуби черешчаті (вул. Монастирська)]], [[Дуби черешчаті (Полтава, Першотравневий)|Дуби черешчаті (просп. Першотравневий)]], [[Дуби черешчаті (Полтава, Соборності)|Дуби черешчаті (вул. Соборності)]], [[Дубовий гай (Полтава)|Дубовий гай]], [[Каштан Вавілова|Каштан кінський (Каштан Вавілова)]], [[Каштанова алея (Полтава)|Каштанова алея]], [[Парк обласної лікарні (Полтава)|Парк обласної лікарні]], [[Парк сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавілова|Парк сільськогосподарської дослідної станції імені М.&nbsp;І.&nbsp;Вавілова]].

=== Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ===
[[Полтавський міський парк]] (загальнодержавного значення), [[Корпусний сад (Полтава)|Корпусний сад]], [[Парк аграрного технікуму]], [[Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка|Парк агробіостанції педуніверситету]], [[Парк Котляревського]], [[Парк на садибі Панаса Мирного]], [[Парк «Перемога» (Полтава)|Парк «Перемога»]], [[Петровський парк (Полтава)|Петровський]].

== Особистості ==
{{main|Люди, пов'язані з Полтавою}}

=== Видатні уродженці ===
* [[Зощенко Михайло Михайлович]]&nbsp;— письменник-новеліст та сатирик.
* [[Кондратюк Юрій Васильович]]&nbsp;— вчений-[[винахідник]], один із піонерів [[Ракета|ракетної техніки]] й теорії космічних польотів.
* [[Котляревський Іван Петрович]]&nbsp;— письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української літератури, громадський діяч.
* [[Луначарський Анатолій Васильович]]&nbsp;— письменник, журналіст, політик.
* [[Мстислав (Скрипник)]]&nbsp;— визначний український церковний діяч, патріарх Київський і Всієї України [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|УАПЦ]].
* [[Паскевич Іван Федорович]]&nbsp;— [[генерал-фельдмаршал]], [[Намісництво|намісник]] [[Королівство Польське (1815–1915)|Царства Польського]].
* [[Петлюра Симон Васильович]]&nbsp;— державний, військовий та [[політик|політичний діяч]].
* [[Ярошенко Микола Олександрович]]&nbsp;— маляр-жанрист, [[Товариство пересувних художніх виставок|художник-передвижник]].
* [[Холодна Віра Василівна]]&nbsp;— [[кіноактор]]ка драматичного жанру.
* [[Іцхак Бен-Цві]]&nbsp;— політичний та державний діяч, [[президент Ізраїлю]] (1952—1963).

== Полтава у філателії ==
[[Філателія]] на Полтавщині була започаткована у [[1868]] році випуском [[Земська пошта|земською поштою]] марки [[Пирятинський повіт|Пирятинського повіту]], а згодом ще 11 повітів [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. За період до [[1916]] року земські пошти видали 394 марки основних типів. Особливою увагою користується ювілейна серія з 7 марок на ознаменування 200-річчя Полтавської битви, а також унікальна марка [[1912]] року, на якій зображено вулицю села з хатами під стріхою та з стіжками сіна. Серед діячів земської пошти значне місце належить голові управи П.&nbsp;П.&nbsp;Ганьку&nbsp;— відомому філателісту, автору книги «Земская почта Полтавского уезда» (1914)<ref name="кудрицький935-936"/>. Марки всіх повітів Полтавської губернії увійшли до «[[Каталог земських поштових марок|Каталогу земських поштових марок»]], виданого в [[1925]] році уповноваженим ВЦВК по філателії та бонах Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Чучіним. Широкого розвитку набула філателія в повоєнні роки. У [[1950-ті|50-х]] роках у Полтаві та [[Кременчук|Кременчуці]] виникли гуртки філателістів, які згодом об'єдналися в міські товариства. У [[1962]] році було офіційно зареєстровано [[Полтавське міське товариство колекціонерів]], яке незабаром виросло до обласного. З нагоди 800-річчя Полтави (1974) видано марку №&nbsp;4373, на блоці №&nbsp;5126 (1980), траса руху Олімпійського вогню включає Лубни, Полтаву та Чутове. Полтавщині та відомим полтавцям присвячені десятки маркірованих конвертів, [[маркірована поштова картка|карток]]<ref name="кудрицький935-936">«[[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]]», стор. 935—936 {{ref-uk}}</ref>.
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Poltavskoe zemstvo1.jpg|межа|132px]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 15 (1909 г.).jpg|межа|115px]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 74 (1912 г.).jpg|межа|180px]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 76 (1912 г.).jpg|межа|180px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1909]])''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1909]])''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1912]])''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1912]])''</div>
|-
|}
</center>

== Засоби масової інформації ==
З друкованих масмедіа виходять «[[Полтавський вісник]]», «[[Жовта газета]]», «[[Зоря Полтавщини]]», «[[Вечірня Полтава]]», «[[Нова Полтава]]» та інші. Діють телеканали [[Полтавська обласна державна телерадіокомпанія «Лтава»|Полтавська регіональна філія НСТУ «Лтава»]] та «Місто».

На території Полтави своє мовлення проводять 18 всеукраїнських та регіональних FM-радіостанції: «[[Радіо Максимум]]» (92,4 МГц), «[[Країна ФМ]]» (98,7 МГц), «[[Ретро FM]]» (99,1 МГц), «[[Lux FM|Люкс FM»]] (99,5 МГц), «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM»]] (100,6 МГц), «[[Перець FM]]» (101,3 МГц), «Ваша хвиля»/«[[УР1 (Перший канал)|1-й канал НРУ»]] (101,8 МГц), «[[Хіт FM]]» (102,3 МГц), «[[Power FM]]» (102,7 МГц), «[[Радіо «НВ»]]» (103,4 МГц), «[[Наше радіо]]» (103,8 МГц), «Русское Радио Україна» (104,5 МГц), «[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон»]] (105,0 МГц), «[[Радіо Мелодія|Мелодія FM»]] (105,8 МГц), «[[NRJ Україна|NRJ»]] (106,8 МГц), «[[Радіо П'ятниця]]» (107,2 МГц), «[[Радіо Рокс|Радіо РОКС Україна»]] (107,8 МГц).

== Міста-побратими ==
* {{Прапорець20|BUL}} [[Велико-Тирново]] <small>(1961)</small><ref>[http://www.rada-poltava.gov.ua/international/ Міжнародна співпраця]</ref>
* {{Прапорець20|GER}} Міста району [[Есслінген (район)|Есслінген]]&nbsp;— [[Фільдерштадт]], [[Ляйнфельден-Ехтердінген]], [[Остфільдерн]] <small>(1988)</small>
* {{Прапорець20|USA}} {{не перекладено|Ірондеквойт|Ірондеквойт|en|Irondequoit, New York}} <small>(1991)</small><ref>{{Cite web |url=http://poltava.today/uk/news/show/5473 |title=До Полтавського батальйону небайдужих приєднався мер американського міста |accessdate=8 березень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308211608/http://poltava.today/uk/news/show/5473 |archivedate=8 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Прапорець20|BLR}} [[Барановичі]] <small>(2010)</small>
* {{Прапорець20|CHN}} [[Дуньїн]] <small>(2013)</small><ref>[http://www.rada-poltava.gov.ua/news/26705446/ Міжнародна співпраця/Дуньїн]</ref>

== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Полтава
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Вікідані           = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікісховище        = 
|Метавікі           = 
|Медіавікі          = 
|Вікімедіа          = 
|Вікіновини         = 
|Вікімандри         = 
|Тест Вікіпедія     = 
|Translatewiki      = 
|Вікіінкубатор      =
|Проект             = Полтава
|Проект-зображення  = Poltava coat.svg
}}
* [[Вулиці Полтави]]
* [[Історія Полтави]]
* [[2983 Полтава]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* {{УМЕ11|частина=Полтава|сторінки=1426}}
* [http://www.tourism.poltava.ua/ Полтава туристична]
* [http://rada-poltava.gov.ua Офіційний сайт Полтавської міської ради]
* [http://www.misto-tv.poltava.ua/ Телевізійна студія «Місто»]
* [http://www.irt.pl.ua/ Телеканал «ІРТ»]
* [http://www.ltava.poltava.ua/ ОДТРК «Лтава»]
* [http://www.poltava.to/ Інтернет-видання «Полтавщина»]
* [http://vpoltave.info/ Інтернет-видання «ВПолтаві.info»]
* [http://kolo.poltava.ua/ Інтернет-видання «Коло»]
* [http://0532.ua/ Інтернет-видання «0532.ua»]
* [http://www.visnyk.poltava.ua/history/ Рубрика «Історія і ми» на сайті газети «Полтавський вісник»]

== Джерела та література ==
* {{cite book
 | назва = Козаки і Посполиті: міська спільнота Полтави другої половини XVIII&nbsp;ст. (23 с.) К: К. І. С., 2016.&nbsp;— 356 с. ISBN 978-617-684-135-7
 | прізвище = Волошин
 | ім'я = Юрій
 | автор-посилання = Волошин Юрій Володимирович
 | рік = 2016
 | ref = harv }}
* ''О.&nbsp;Г.&nbsp;Бажан, Д.&nbsp;Я.&nbsp;Вортман.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Poltava_mst Полтава] // {{ЕІУ|8|358}}
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XIV/612 Zieńków]// Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.&nbsp;— Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895.&nbsp;— T. XIV: Worowo&nbsp;— Żyżyn
* ''[[Павловський Іван Францович|Павловський І.]]'' Полтава.- П: Полтавский литератор,&nbsp;— 280 с.
* {{УРЕ}}
* {{Література
 |автор =За ред. А.В. Кудрицького
 |частина = 
 |заголовок =[[Полтавщина:Енциклопедичний довідник|Полтавщина : Енцикл. довід.]]
 |назва_оригіналу =
 |посилання = 
 |видання = 
 |місце =К.
 |видавництво =УЕ
 |рік =1992
 |том = 
 |сторінки =1024 
 |isbn =5-88500-033-6
 }}
* [[Полтавіка. Полтавська енциклопедія|Полтавіка&nbsp;— Полтавська енциклопедія]]. Том 12: Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— 760 с.
* Несвицький О. О. «Полтава в дни революции и в период смуты 1917—1922 гг.»: Щоденник.&nbsp;— Полтава, 1995.&nbsp;— 280 с.:&nbsp;— /''Державний архів Полтавської області''. Пко [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченко]].
{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з містом
|list  =
{{Райони Полтави}}
{{Полтавський район|nocat=1}}
{{Населені пункти Полтавської області}}
{{Полтавська область}}
{{Обласні центри України}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Історичні населені місця Полтавської області}}
{{Населені пункти Поворскля}}
{{Історичні місця Поворскля}}
}}{{ВП-портали|Полтавщина|Україна|Географія}}{{Authority control}}

{{DEFAULTSORT:Полтава}}
[[Категорія:Полтава| ]]
[[Категорія:Районні центри Полтавської області]]
[[Категорія:Міста Полтавської області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Полкові центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Населені пункти Поворскля]]
[[Категорія:Історичні місця Поворскля]]
[[Категорія:Міста Русі]]