Перегляд вихідного коду сторінки Полтава

{{otheruses}}
{{НП України
 | назва           = Полтава  
 | прапор          = Flag of Poltava.PNG 
 | опис прапора    = Прапор Полтави
 | герб            = poltava_gerb_right.svg 
 | опис герба      = Герб Полтави
 | район           = [[Полтавська міська рада|Полтавська міськрада]]
 | регіон          = [[Полтавська область]]
 | код КАТОТТГ     = UA53080370010073240
 | засноване       = [[899]] року
 | перша згадка    = 1174 р.н.е<ref>http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Poltava_mst</ref>
 | статус          = 
 |зображення = Collage of Poltava.jpg
 |зображення_розмір =
 |зображення_підпис=Верхній ряд: [[Полтавський краєзнавчий музей]]; [[Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)|Свято-Хрестовоздвиженський жіночий монастир]]. Середній ряд: фрагмент [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]]. Нижній ряд: [[Біла альтанка]], [[Пам'ятник Марусі Чурай (Полтава)|пам'ятник Марусі Чурай]].
 | поділ           = 3 райони
 | населення       = {{зменшення}} 279 593 <small> (01.01.2022)<ref>[http://pl.ukrstat.gov.ua/]</ref></small>
 | агломерація     = [[Полтавська міська агломерація|Полтавська агломерація]]
 | площа           = 112,52
 | густота         = 2528,6
 | поштові індекси = 36000—36499
 | код             = 532(2)
 | висота          = 156
 | водойма         = річка [[Ворскла]]<br>річка [[Тарапунька (річка)|Тарапунька]]<br>річка [[Коломак (річка)|Коломак]]
 | координати      = {{coord|49|35|22|N|34|33|4|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | залізниця с     = 333
 | фізична с       = 300
 | автошлях с      = 339
 | етнікон         = полтаве́ць, полта́вка, полта́вці
 | міста побратими = 
 | станція         = [[Полтава-Південна]], [[Полтава-Київська]]
 | день міста      = [[23 вересня]]
 | номери автомобілів = [[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] ВІ, НІ
 | інтернет домен  = pl.ua
 | адреса          = 36000, місто Полтава, [[Вулиця Соборності (Полтава)|вулиця Соборності]], 36, 56-25-88
 | вебсторінка     = [http://www.rada-poltava.gov.ua Міська рада Полтави]
 | мер             = [[Мамай Олександр Федорович]]
 }}
[[Файл:Вигляд Олександрівського майдану в Полтаві.jpg|міні|300 px|праворуч|Олександрівський майдан. 1800-ті роки]]
[[Файл:План Полтавської фортеці (1722 р.).jpg|міні|300 px|праворуч|План [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]] (1722&nbsp;рік)]]
'''Полта́ва'''&nbsp;— [[Список міст обласного значення в Україні|місто обласного значення]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Полтавська область|Полтавської області]]. [[Історичне населене місце]]<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п |title=Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» № 878 від 26.07.2001 р. |accessdate=07.12.2021 |archive-date=29.12.2012 |archive-url=https://archive.is/20121229130729/zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п }}</ref>.

Полтава&nbsp;— важливий культурний центр, великий транспортний вузол. Площа міста&nbsp;— 112,52&nbsp;км.кв., адміністративно місто розділене на 3 райони: Шевченківський (колишній Жовтневий), Київський і Подільський (колишній Ленінський). Наявне населення&nbsp;— 279 593 осіб (01.01.2022).

До складу Полтавської міської агломерації включають такі селища: Яківці (Ближні та Дальні), Сем'янівка, Патлаївка, Затурине, Макухівка, Копили, Терешки, Шмиглі, Щербані, Розсошенці, Горбанівка, Мильці, Супрунівка, Шостаки, Гожули, Рибці, Івонченці, Тахтаулове, Жуки.

Полтава є центром [[Полтавська об'єднана територіальна громада|Полтавської об'єднаної територіальної громади]] (ОТГ), до складу якої увійшли також 10 сільських рад (села: [[Абазівка (Полтавський район)|Абазівка]], [[Бричківка]], [[Валок]], [[Гожули]], [[Ковалівка (Полтавський район)|Ковалівка]], [[Пальчиківка]], [[Сем'янівка]], [[Супрунівка (Полтавський район)|Супрунівка]], [[Тахтаулове]], [[Чорноглазівка (Полтавський район)|Чорноглазівка]]). Площа Полтавської міської ОТГ становить 547,8 кв.км, населення&nbsp;— 312,8 тисяч осіб (2020).[https://decentralization.gov.ua/newgromada/4445]

Полтава також є центром [[Полтавський район|Полтавського району]]. До проведення реформи щодо децентралізації населення [[Полтавський район (1930—2020)|району]] становило 68,4 тисяч осіб (01.10.2020), площа району&nbsp;— 1259 кв.км. Площа сучасного Полтавського району&nbsp;— 10844,2 кв.км, населення&nbsp;— 595,9 тисяч осіб. [https://decentralization.gov.ua/newrayons/1383]

Також виділяють [[Полтавська агломерація|Полтавську регіональну агломерацію]], до складу якої включають території колишніх [[Полтавський район (1930—2020)|Полтавського]], [[Диканський район|Диканського]], [[Машівський район|Машівського]] та [[Новосанжарський район|Новосанжарського]] районів [[Полтавська область|області]] з чисельністю населення 462,4 тисяч осіб та площею 4277 кв.км.

== Назва ==
{{main|Походження назви міста Полтава}}
За першою літописною згадкою міста у [[Київська Русь|давньоруському]] [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] відома під назвою ''«Лтава»''<ref name="litopys.org.ua">[6682 (1174)] [[Ігор Святославич|Игорь]] же слышавъ то поѣха противу [[Половці|Половцемь]] и переѣха [[Ворскла|Въросколъ]] оу Лтавы кь [[Переяслав|Пеӕславлю]] // ПСРЛ.&nbsp;— Т. 2. Ипатьевская летопись.&nbsp;— СПб., 1908.&nbsp;— [http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat24.htm Стлб. 559—578] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305015647/http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat24.htm |date=5 березня 2016 }}</ref>. Сучасна ''Полтава'' походить від найменування річки Лтава, правої притоки [[Ворскла|Ворскли]], (й згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на [[Поділ (Полтава)|Поділ]]. Назві приписують [[Слов'янські мови|слов'янське]] походження<ref>''Янко М.&nbsp;Т''.&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— С. .</ref>.

На початку XX століття щодо міста також вживали термін ''«Духовний центр України»'', чому сприяли діяльність цілої плеяди видатних діячів духовенства, культури і мистецтва, значні церковні та історичні пам'ятки. Окрім того Полтава була найбільшим центром розвитку української культури та просвіти того часу.

== Символіка ==
Офіційними символами Полтави є [[Герб Полтави|герб]], [[Прапор Полтави|прапор]] та [[Гімн Полтави|гімн]].

== Історія ==
{{main|Історія Полтави}}

=== Заснування ===
Офіційним часом заснування Полтави згідно з археологічними дослідженнями вважається [[899]] рік. Засноване у IX&nbsp;столітті [[Сіверяни|сіверянами]] як форпост поперед [[Посульська оборонна лінія|Посульської лінії]] укріплене першопоселення на [[Іванова гора (Полтава)|Івановій горі]] поклало початок розвитку давньоруського [[Городище (укріплення)|граду]] [[Чернігівське князівство|Чернігівського]], а згодом [[Переяславське князівство|Переяславського]], князівств Х-ХІІІ століть, поселенням XIV, XV віків. Наявні археологічні свідчення<ref>Супруненко О. Б., Пуголовок Ю.&nbsp;О.&nbsp;Дослідження літописної Лтави: Іванова гора. Частина 1&nbsp;— Київ: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2015.&nbsp;— 180 с. (21 с.): іл. + XII кол. вкл.&nbsp;— ISBN 978-966-8999-65-9</ref> погрому поселення [[Дружина (військо)|дружиною]] [[Борис-Роман Володимирович|Бориса Володимировича]] на початку XI століття<ref>Сказания о святых Борисе и Глебе: Сильвестровский список XIV века / издал И.&nbsp;И.&nbsp;Срезневский.&nbsp;— СПб.: Типография ИАН, 1860 (11-12с.) {{ref-ru}}</ref>.

Першу літописну згадку про місто містить [[Іпатіївський літопис|Іпатіївський список]] «[[Повість врем'яних літ|Повісті минулих літ»]] 1174 року<ref name="litopys.org.ua"/>. [[Монголо-татарська навала]] 1240&nbsp;року не завдала шкоди Полтаві, жодних тогочасних руйнувань не виявлено. Вважається, що тогочасний град був знищений у 1399 році після [[Битва на Ворсклі|битви з ординцями Тімур-Кутлука]]<ref name="ReferenceA">[[Бажан Олег Григорович|Бажан О. Г.]] Полтава {{ЕІУ|8|358}}</ref>.

Згідно родоводу Глинських складеного в XVI&nbsp;столітті згадується Полтава, яка перебувала в той час під владою литовського князя [[Вітовт]]а, котрий нібито передав її до правління князю [[Олександр Глинський|Олександру Глинському]]. У 1482 на місто здійснив набіг [[Менґлі I Ґерай]]. З 1503-го Полтава належала князю [[Глинський Михайло Левович|Михайлу Глинському]]. У 1508 році вона була в нього відібрана королем [[Сигізмунд I Старий|Сигізмундом I]] за участь в антиурядовому повстанні, однак пізніше знову була повернута родині Глинських. У 1537 господарем міста стає зять [[Глинські|Глинських]]&nbsp;— Байбуза. Втім ці відомості вважаються недостовірними<ref name="ReferenceA"/>.

У 1630 поселення, як порожня слобода, віддане Б. Обалковському, з 1641&nbsp;— [[Станіслав Конецпольський|Станіславу Конецпольському]], а в 1646 році&nbsp;— до власності [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]].

В час заселення, опісля монгольської навали, одними з перших поселенців були [[мазури]]{{sfn|Волошин|2016|с=23}}.

=== Козацька доба ===
Очолена козацтвом [[Хмельниччина|Визвольна війна]] проти [[магнат]]ів [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] перетворила Полтаву понад 350 років тому на військово-адміністративний центр [[Полтавський полк Війська Запорозького|Полтавського полку]] в складі [[Гетьманщина|Гетьманської України]]. У загальному соціально-політичному піднесенні [[Лівобережна Україна|Лівобережжя Дніпра]] того часу місто вирізнялося побудовою [[Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)|Хрестовоздвиженського монастиря]], появою визначних творів козацького літописання [[Величко Самійло Васильович|Самійла Величка]] і [[Грабянка Григорій Іванович|Григорія Грабянки]], поезій [[Величковський Іван|Івана Величковського]]. Полковник [[Мартин Пушкар]], окрім звитяги під час Хмельниччини, відзначився невдалим [[Повстання Пушкаря і Барабаша|повстанням]] проти [[Іван Виговський|Івана Виговського]].

Поблизу міста 1709 року відбулася [[Полтавська битва|баталія]], що остаточно закріпила стратегічну перевагу [[Росія|Росії]] у [[Велика Північна війна|Північній війні]], та було підірвано союзницькі плани [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] та [[Карл XII|Карла XII]]. Увійшовши до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], [[Полтавська губернія]] стала духовною столицею [[Мала Русь|Малої Русі]], її [[Нація|етнічно-національним]] центром.

=== Російська імперія ===
[[Файл:Хресна хода в Полтаві 1909.jpg|праворуч|міні|300 px|Хресна хода, приурочена до 200-річчя перемоги в Полтавській битві.]]
[[Файл:Полтава. Будинок губернського земства 1.jpg|міні|300 px|праворуч| Будинок губернського земства. Архітектор [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]]. Початок XX&nbsp;століття]]
[[Файл:Корпусный парк.jpg|міні|300 px|праворуч|Ансамбль [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]] (вид згори).]]

До початку XIX&nbsp;століття Полтаву відвідували цариця [[Катерина II]], полководці [[Суворов Олександр Васильович|Олександр Суворов]], [[Кутузов Михайло Іларіонович|Михайло Кутузов]], який певний час очолював [[Пікінерні полки|Полтавський легкокінний полк]]. Невеличке містечко з чепурними біленими будиночками, храмами у стилі [[Українське бароко|козацького бароко]] залишилося на віки занотоване у подорожніх записах відомих мандрівників.

З 1776 по 1781 роки в місті мешкав [[архієпископ]] [[Євгеній Булгаріс]], котрий очолив новостворену [[Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП)|Слов'янську та Херсонську єпархії]] з резиденцією у [[Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)|Хрестовоздвиженському монастирі]].

У 1802&nbsp;році 8-тисячне місто стало центром [[Малоросійське генерал-губернаторство|губернаторства]] (до 1837) та [[Полтавська губернія|губернії]]. У зв'язку зі 100-річчям Полтавської битви столицю губернії почали забудовувати найкращі зодчі. Відтоді сучасна Полтава успадкувала свою центральну частину&nbsp;— унікальний ансамбль [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]]. 1808-го до міста прибули німецькі поселенці, що утворили «німецьку колонію» в межах сучасних вулиць [[Вулиця Сковороди (Полтава)|Сковороди]] та [[Вулиця Балакіна (Полтава)|Балакіна]].

У першій чверті XIX&nbsp;століття творчий геній [[Котляревський Іван Петрович|Івана Котляревського]] дарував Україні власну [[Літературна мова|літературну мову]] і започаткував [[Нова українська література|нову українську літературу]].

У 1846&nbsp;році місцеві інтелігенти [[Білозерський Василь Михайлович|Василь Білозерський]], [[Андрузький Георгій Левович|Георгій Андрузький]] та інші увійшли до заснованого в Києві [[Кирило-Мефодіївське товариство|Кирило-Мефодіївського товариства]]&nbsp;— Білозерський став автором Статуту товариства, а Андрузький підготував «Начерки Конституції Республіки» й серед її штатів вперше окреслив межі України ''«з Чорномор'ям, Галичиною та Кримом»''<ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/1118907.html |title=Український конституціоналізм ХІХ століття |accessdate=26 травня 2016 |archive-date=28 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140228110852/http://www.radiosvoboda.org/content/article/1118907.html }}</ref>.

Велике значення для місцевої економіки мало переведення у 1852-му до Полтави [[Іллінський ярмарок|Іллінського ярмарку]], що був одним з найбільших у тогочасній імперії<ref>[[Історія міст і сіл Української РСР]]: В 26 т. Полтавська область АН УРСР. Інститут історії.&nbsp;— К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967.&nbsp;— 1027 с.</ref>.

У 1861-му починає діяти місцева «[[Громади (товариства)|Громада»]], серед найактивніших діячів якої [[Лобода Віктор Васильович|Віктор Лобода]], [[Пильчиков Дмитро Павлович|Дмитро Пильчиков]], [[Кониський Олександр Якович|Олександр Кониський]], [[Милорадович Єлизавета Іванівна|Єлизавета Милорадович]] та інші. Освітньою основою становлення Полтави як осередку духовного життя стали відкриті до середини XIX&nbsp;століття повітове училище, чоловіча гімназія, [[Полтавський інститут шляхетних дівчат]], [[Полтавське духовне училище|духовне училище]] при Хрестовоздвиженському монастирі, [[Петровський Полтавський кадетський корпус|Кадетський корпус]], школи садівництва та краснописців, а також губернська публічна бібліотека і газета «[[Полтавские губернские ведомости]]». До початку 1860&nbsp;року у місті з 30 тисячами жителів, було відкрито також жіночу гімназію, щоденну та 5 суботніх і недільних шкіл. Для них місцеві вчителі видали граматист і український правопис, а [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] надіслав 1000 примірників свого «[[Букварь южнорусскій|Букваря»]]. В Полтаві вчилися і формували свій майбутній творчий геній математик [[Остроградський Михайло Васильович|Михайло Остроградський]], письменники [[Глібов Леонід Іванович|Леонід Глібов]], [[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]], [[Гоголь Микола Васильович|Микола Гоголь]], вчений і громадський діяч [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]], вчені-ентомологи брати [[Оглоблін Олександр Олексійович|Олекса]] та [[Оглоблін Дмитро Олексійович|Дмитро]] Оглобліни та інші.

Помітне і тільки їй властиве місце посіла Полтава в капіталістичному розвитку [[Російська імперія|Російської імперії]] другої половини XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;століття. Місто не стало індустріальним: хоч на початку 1870&nbsp;року у ньому з'явилася залізниця з депо і майстернями, а в 1889&nbsp;році&nbsp;— чавуноливарний завод. Проте загалом до 1914&nbsp;року у 60-тисячному губернському центрі переважали невеликі підприємства.

Головним здобутком Полтави було нарощування духовного потенціалу: тут оселилися чи періодично працювали такі видатні інтелектуали, як [[Панас Мирний]], [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Нечуй-Левицький]] і [[Короленко Володимир Галактіонович|Володимир Короленко]], [[Докучаєв Василь Васильович|Василь Докучаєв]] і [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]], [[Вавилов Микола Іванович|Микола Вавилов]] і [[Скліфосовський Микола Васильович|Микола Скліфосовський]], [[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]] та інші. Освітні заклади поповнилися учительським інститутом, 6 гімназіями, 5 училищами, 2 духовними, 6 земськими, 27 церковнопарафіяльними та 19 єврейськими школами, 5 клубами і 8 бібліотеками, 4 друкарнями і 2 видавництвами (в яких уперше в Україні побачили світ повне видання [[Кобзар (збірка)|«Кобзаря»]] та різноманітна педагогічна література), [[Полтавський краєзнавчий музей|Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського земства]], відділенням [[Російське музичне товариство|Російського музичного товариства]] з власним симфонічним оркестром і [[Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка|музичним училищем]]. У Полтаві активно працювали [[Полтавська губернська вчена архівна комісія|Вчена архівна комісія]], Церковно-археологічний комітет. Широкого розголосу набула діяльність чи не найпрогресивнішого в Україні полтавського губернського земства.

Багата культурна основа сприяла розвитку української ідейно-політичної думки. Таємний гурток «Унія»<ref>{{Cite web |url=http://histpol.pl.ua/ru/partii-i-obshchestvennye-organizatsii/partii-i-politicheskie-ob-edineniya?id=690 |title=«Унія» на сайті Історія Полтави |accessdate=26 травня 2016 |archive-date=24 червня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160624040232/http://histpol.pl.ua/ru/partii-i-obshchestvennye-organizatsii/partii-i-politicheskie-ob-edineniya?id=690 }}</ref> у 1874-1875 роках сформулював політичну мету&nbsp;— досягнення національної незалежності України,&nbsp;— яку успадкували його наступники. Об'єднані у «вільні громади» полтавські інтелігенти разом з київськими, ніжинськими і харківськими однодумцями створили у 1900&nbsp;році [[Революційна українська партія|Революційну українську партію]]. Із неї вийшли більшість політичних кадрів [[Українська революція|національної революції]] 1917—1920&nbsp;років. Саме виступ у Полтаві ідеолога РУП [[Міхновський Микола Іванович|Миколи Міхновського]] з [[Самостійна Україна (брошура)|брошурою «Самостійна Україна»]] мав визначальний вплив на політичне майбутнє тоді ще юного полтавця [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]]. Відкриття у 1903&nbsp;році [[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника Івану Котляревському]] об'єднало в Полтаві провідну інтелігенцію України, адміністративна ж заборона виступів українською мовою революціонізувала суспільні настрої.

=== Українська революція ===
{{main|Окупація більшовиками Полтави 1918}}
У ході [[Українська революція (1917—1921)|Української революції]] територія Полтави стала частиною проголошеної [[Третій Універсал Української Центральної Ради|ІІІ Універсалом]] [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] у якості земського центру адміністративно-територіальної одиниці [[Полтавщина (УНР)|Полтавщина]]. Протягом [[Перша радянсько-українська війна|Першої радянсько-української війни]], за два дні до початку червоними бойових дій в напрямку Полтави за наказом Порша частини двох українських полків в кількості 1800 багнетів були викликані з Полтави до Києва, адже українська армія не чекала наступу ворога на місто. Коли 19 січня 1918 року війська [[Муравйов Михайло Артемович|Муравйова]] вивантажилися на полтавському вокзалі та несподівано увірвалися в місто, то не зустріли серйозного опору. Шлях на Київ був відкритий з боку південного сходу, з боку Полтавської залізниці, звідки наступала так звана Перша армія червоних військ. Під час контрнаступу українських та союзних військ, керівництво українських більшовиків перемістилося до Полтави. 10 березня 1918 року воно виїхало з Полтави в [[Дніпро (місто)|Катеринослав]], зважаючи на небезпеку здачі міста та внутрішнього конфлікту. У березні місто повернулося під контроль УНР.

З 29 квітня до середини листопада 1918 року в місті працювали губернські органи державної влади Полтавської губернії [[Українська Держава|Української Держави]] і знаходилося управління 6-го Полтавського корпусу Української Держави<ref>{{Cite news|title=6-й Полтавський корпус|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=6-й_Полтавський_корпус&oldid=28432968|work=Вікіпедія|date=2020-05-30|accessdate=2021-08-07|language=uk}}</ref>. Протягом [[Радянське вторгнення в Україну (1919)|Другої радянсько-української війни]], перед наступаючими військами [[РСЧА]], місто, без бою, було полишене [[Болбочан Петро Федорович|Болбочаном]].  Нетривалий час у місті перебували війська [[Біла армія|Білої армії]], під керівництвом генерала [[Май-Маєвський Володимир Зенонович|Май-Маєвського]], але згодом у Полтаві остаточно встановилася радянська влада.

=== Радянський період ===
==== Ранній СРСР ====
Духовний потенціал Полтави відзначався ідейними злетами, належно оціненими лише наприкінці XX&nbsp;століття. [[Кондратюк Юрій Васильович|Юрій Кондратюк]] у 4-х зошитах розрахував можливості космічних польотів у міжпланетному просторі. Свої перші кроки до ракетобудування у місті здійснив і один з розробників [[Катюша (реактивна установка)|«Катюші»]] [[Побєдоносцев Юрій Олександрович|Юрій Победоносцев]]. Шлях до сердець дітей торували видатні педагоги [[Макаренко Антон Семенович|Антон Макаренко]] і [[Ващенко Григорій Григорович|Григорій Ващенко]]. У місті був заснований один з трьох в Україні національних університетів з історико-філологічним, правничим і медичним факультетами. Відомий археолог і педагог [[Рудинський Михайло Якович|Михайло Рудинський]] заснував [[Полтавський художній музей|художній музей]], 1920—30-ті&nbsp;роки в історії Полтави позначилися поступовою індустріалізацією. У 130-тисячному (в 1939&nbsp;році) місті 42&nbsp;тисячі робітників працювали на 83 промислових підприємствах, обсяг продукції яких у 20 разів перевищував дореволюційний рівень. З 1935&nbsp;році розпочалася реконструкція міста і до 1941&nbsp;року в ньому було збудовано 25 багатоповерхових будинків, розширено водопровід, споруджено електростанцію і каналізацію, на вулицях з'явилися автобуси, а в будинках зазвучало радіо. Полтавці були забезпечені доступною системою охорони здоров'я: 7 поліклініками та більш ніж 40 іншими медичними закладами. Було створено національну державну систему освіти з 5 інститутів (2,5 тисячі студентів), 8 технікумів і 38 середніх шкіл (понад 17 тисяч учнів) та інші. В 60 різноманітних навчальних закладах училося близько 30 тисяч осіб. Крім того, працювало 35 бібліотек, 11 клубів, 4 музеї, 2 театри (у Полтаві почалася творча кар'єра [[Козловський Іван Семенович|Івана Козловського]]) і 2 кінотеатри, капела бандуристів на чолі з [[Хоткевич Гнат Мартинович|Гнатом Хоткевичем]] (на її основі у Києві згодом створили Національну капелу бандуристів), 2 науково-дослідних інститути (кормів і [[Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН|свинарства]]) та гравіметрична станція астрономічних досліджень. Місто прикрасили пам'ятники [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Полтава)|Тарасові Шевченку]] (1926&nbsp;року) і [[Пам'ятник Миколі Гоголю (Полтава)|Миколі Гоголю]] (1934&nbsp;року).

==== Друга світова війна ====
{{main|Операція «Френтік»}}
У вирі подій опинилась Полтава під час [[Друга світова війна|II світової війни]]&nbsp;— у місті почергово перебували Головнокомандування Південно-Західного напрямку [[Червона армія|РСЧА]] [[Будьонний Семен Михайлович|Семена Будьонного]]<ref>{{Cite web |url=http://histpol.narod.ru/books/revegyk/revegyk-002.htm |title=Полтавщина в роки другої світової війни |accessdate=17 вересня 2013 |archive-date=15 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131215183840/http://histpol.narod.ru/books/revegyk/revegyk-002.htm }}</ref>, [[штаб]] [[Група армій «Південь»|групи армії «Південь»]] під командуванням [[Федор фон Бок|фон Бока]] та стратегічний центр [[Військова операція|військової операції]] [[Операція «Френтік»|«Френтік»]].

[[18 вересня]] [[1941]]&nbsp;року до Полтави увійшли війська «[[Вермахт]]у». Місто стало адміністративним центром [[Полтавський ґебіт|Полтавського ґебіту]]<ref>{{Cite web |url=https://tribuna.pl.ua/news/sotsialni-standarti-po-nimetski-yak-zhila-poltava-pid-chas-natsistskoyi-okupatsiyi-1941-1943-rokiv/ |title=Соціальні стандарти по-німецьки. Як жила Полтава під час нацистської окупації у 1941—1943 році |accessdate=20 жовтня 2016 |archive-date=21 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161021004417/https://tribuna.pl.ua/news/sotsialni-standarti-po-nimetski-yak-zhila-poltava-pid-chas-natsistskoyi-okupatsiyi-1941-1943-rokiv/ }}</ref>.
Військові дії Другої світової війни перетворили значну частину міста, у котрому на честь перемоги в [[Харківська операція (1942)|Харківській операції]] з візитом перебував [[Адольф Гітлер]]<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=w1h544ETtgs |title=Гітлер у Полтаві |accessdate=12 листопада 2014 |archive-date=14 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141014141313/http://www.youtube.com/watch?v=w1h544ETtgs }}</ref>, на руїни. Було знищено всі 83 підприємства, електростанцію, водогін, каналізацію, 2/3 житлового фонду, навчальні і медичні заклади, театри, бібліотеки… За даними часів [[Радянська пропаганда|радянської пропаганди]] було розстріляно і закатовано [[Полтавський концентраційний табір|18200 полтавців]] (переважно євреї<ref>[https://web.archive.org/web/20131217224435/http://poltava-repres.narod.ru/skorbota/poltava.htm Німецький терор (1941-43) Полтавщина (Архів сайту)]</ref>), у тому числі 5087 дітей. До Німеччини вивезено {{num|20800}} осіб.
{{main|Історія євреїв у Полтаві#Голокост у Полтаві}}
Перша за ліком полтавська [[Допоміжна поліція Третього Рейху|поліція]] мала назву «служба охорони та порядку міста Полтави», яка напряму підпорядковувалася військовому [[комендант]]у міста. Вона проіснувала до жовтня 1942 року, коли після приїзду націоналістів із західних областей все її керівництво було зміщено з посад&nbsp;— на їхні місця поставлені націоналісти. Також змінили структуру організації, яка отримала нову назву&nbsp;— «[[Українська допоміжна поліція|українська поліція]]» ({{lang-de|Ukrainische Hilfspolizei}}). «УП» діяла у Полтаві до 9 грудня 1942 року, після чого весь її склад було заарештовано німцями, а самі підрозділи реорганізовано у очолювальні виключно німцями, «[[Шуцманшафт (Третій Рейх)|Шуцманшафти»]]<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/blog/1752|title=Нашивки, зброя та українці: як під час окупації Полтави працювала нацистська поліція|last=Дубина|first=Олег|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2018-06-28|archive-date=2018-06-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20180628233347/http://doa.in.ua/blog/1752}}</ref>.

У місті діяли ланки [[Організація українських націоналістів (мельниківці)|ОУН(м)]] (її очолював міський голова [[Борківський Федір|Федір Борківський]]) та [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН (б)]] («Ярослав Мудрий»). Також діяло місцеве відділення [[Український Червоний Хрест|Українського Червоного Хреста]] (голова [[В'юн Галина Іванівна]]), але 1942&nbsp;року воно було розформоване, а замість нього створено «благодійний відділ» військової управи. Згідно тогочасного перепису 90&nbsp;% мешканців становили українці. За активності «мельниківців» від листопада 1941-го було узято під контроль місцеву газету, активізувалося культурне життя міста, відкрито два українських театри. Від 1942-го ставлення окупантів до [[Український націоналізм|національного руху]] змінилося: було розстріляно Борківського та газетну редакцію, масмедіа узяті під жорсткий контроль<ref>Джон Армстронг Украинский национализм. Факты и исследования. / Пер. П.&nbsp;В.&nbsp;Бехтин.&nbsp;— М.: Центрполиграф, 2008.&nbsp;— 368 с. (308—309 с.)&nbsp;— ISBN 978-5-9524-3894-1.</ref>.

23 вересня 1943&nbsp;року до Полтави увійшла Червона Армія. У грудні 1943&nbsp;року до Полтави було завезено 12&nbsp;тисяч шкільних підручників і 4 тисячі наукових та художніх книг. У 7 школах відновили навчання понад 10 тисяч учнів. Повернулися з евакуації і розпочали заняття педагогічний, інженерів сільськогосподарського будівництва і сільськогосподарський інститути (в січні 1945&nbsp;року в них уже навчалося 1,5 тисячі студентів).

У червні&nbsp;— вересні 1944 року [[Авіабаза Полтава|полтавський аеродромний вузол]] було залучено у спільній радянсько-американській військовій операції «Френтік». За період операції авіабази 169 АБОН було використано для обслуговування і підготовки 1030 американських літаків, зокрема 529 «[[Boeing B-17 Flying Fortress|Літаючих фортець»]], 395 «[[North American P-51 Mustang|Мустангів»]], 106 «[[Lockheed P-38 Lightning|Лайтнінгів»]]. За 18 рейдів здійснено 2207 літако-вильотів, на об'єкти противника скинуто 1955 тонн авіабомб. Ударів зазнали 12 важливих об'єктів у глибокому тилу противника, у повітряних боях знищено щонайменше 100 німецьких літаків, на землі&nbsp;— понад 60.

==== Повоєнні роки ====
Післявоєнне відновлення Полтави відбувалося в 1950-х роках, пізніше&nbsp;— почалася газифікація міста, з'явилося телебачення. З 1962&nbsp;року вулицями закурсували перші тролейбуси. Символами відродженої духовності полтавців стали нова будова театру імені Миколи Гоголя (1958&nbsp;року) і відбудова з руїн, залишених нацистами, унікального будинку краєзнавчого музею (1964&nbsp;року).

В місті діяли два військові виші&nbsp;— [[Петровський Полтавський кадетський корпус|перший на теренах України]] військово-освітній заклад з підготовки майбутніх офіцерів [[Полтавське вище зенітне ракетне командне училище|Зенітно-ракетне командне училище]] та [[Полтавський військовий інститут зв'язку|Інститут зв'язку імені Маршала К.&nbsp;С.&nbsp;Москаленка]] і потужна [[Авіабаза Полтава|військова авіабаза]], на території якої дислокувалась 13-та гвардійська важка бомбардувальна авіадивізія, котрою в 1985—1987&nbsp;роках керував легендарний [[Джохар Дудаєв]]. Приблизно з 1960-1980-х Полтава також поступово стає своєрідним «пансіоном» для військовослужбовців у відставці та членів їхніх сімей з усіх кутків Радянського Союзу.{{double image|right|Coin of Ukraine Poltava a.jpg|120|Coin of Ukraine Poltava r.jpg|120|[[1100 років Полтаві (монета)|Пам'ятна монета "1100 років Полтаві"]]}}

=== Незалежна Україна ===
==== Кінець ХХ — початок ХХІ століття ====
На початок незалежності України (1991 рік) в місті налічувалося 314 000 мешканів.

У 1995 році було розформовано [[Полтавське вище зенітне ракетне командне училище]], що знаходилося у Полтаві з 1958 року.

У 2003 році відбудовано [[Успенський собор (Полтава)|Успенський собор]] З середини 2000-х років починаються спроби встановити [[Пам'ятник Івану Мазепі (Полтава)|пам'ятник Івану Мазепі]]. Він був виготовлений за кошти громадськості, але через протидію міської влади був відкритий лише у 2016 році. Полтавці активно [[Полтавський Євромайдан|долучалися]] до [[Революція гідності|Революції гідності]]. Протягом кількох тижнів приміщення Обласної Ради перебувало під контролем протестувальників. У 2016 році, в рамках декомунізації в місті було перейменовано 115 топонімів.<ref>{{Cite web |url=https://poltava.depo.ua/ukr/poltava/ostanni-shtrihi-dekomunizatsiyi-golovni-vulitsi-poltavi-otrimali-23052016112000 |title=Архівована копія |accessdate=7 квітня 2018 |archive-date=8 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180408010229/https://poltava.depo.ua/ukr/poltava/ostanni-shtrihi-dekomunizatsiyi-golovni-vulitsi-poltavi-otrimali-23052016112000 }}</ref>

У 2020 році в Полтаву та область прийшла [[COVID-19 у Полтавській області|пандемія COVID-19]]. З 12 березня у Полтаві<ref>{{Cite web|title=У Полтаві з 12 березня по 3 квітня запроваджується карантин через загрозу коронавірусу|url=https://poltava.to/news/54726/|website=Інтернет-видання «Полтавщина» – новини Полтави і Полтавської області|accessdate=2020-03-29|archive-date=2020-03-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20200329060439/https://poltava.to/news/54726/}}</ref> та Кременчуці<ref>{{Cite web|title=У Кременчуці із 12 березня закривають на карантин школи та дитсадки (додано)|url=https://www.telegraf.in.ua/topnews/10084409-u-kremenchuc-z-12-bereznya-zakrivayut-na-karantin-shkoli-ta-ditsadki.html|website=Все новости Кременчуга на сайте ТелеграфЪ|accessdate=2020-03-29|archive-date=2020-03-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20200317064631/https://www.telegraf.in.ua/topnews/10084409-u-kremenchuc-z-12-bereznya-zakrivayut-na-karantin-shkoli-ta-ditsadki.html}}</ref> запровадили карантин, котрий як планувалося буде тривати до 3 квітня, були заборонені: масові заходи, концерти, спортивні змагання. На три тижні було зачинено усі навчальні заклади. Але згодом карантинні заходи періодично відмінялися та встановлювалися знову.

==== Російсько-українська війна ====
З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення]], 26 лютого російські війська завдали поодиноких авіаційних ударів у околицях Сум, Полтави, Маріуполя. Протягом війни набув великої популярності мем «[[Полтавський палій]]». Через бойові дії, до Полтави були релоковані такі навчальні заклади як [[Луганський національний університет імені Тараса Шевченка]], [[Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки]]<ref>{{Cite web|title=Студенти спортколеджу із Донеччини, які переїхали до Полтави, готуються до чемпіонатів Європи|url=https://suspilne.media/228964-studenti-sportkoledzu-iz-doneccini-aki-pereihali-do-poltavi-gotuutsa-do-cempionativ-evropi/|website=suspilne.media|accessdate=2022-04-16|archive-date=|archive-url=}}</ref>, а також частина персоналу та потужностей [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського національного університету імені Каразіна]]<ref>{{Cite web|title=Два університети з Харкова та Луганська перемістилися до Полтави|url=https://poltava.to/news/65543/|website=poltava.to|accessdate=2022-04-03|archive-date=|archive-url=}}</ref>.

Станом на квітень 2022 року, в Полтаві тимчасово проживало 150 000 вимушених переселенців з прифронтових регіонів України<ref>{{Cite web|title=Скільки внутрішньо-переміщених осіб знаходиться на Полтавщині|url=https://kolo.news/category/suspilstvo/31475#:~:text=%E2%80%93%20На%20Полтавщині%20уже%20близько%20150%20тисяч%20переселенців%2C,з%20Донеччини%2C%20до%20цього%20було%20дуже%20багато%20харків'ян.|website=kolo.news|accessdate=2022-04-29|archive-date=|archive-url=}}</ref>.

== Географія ==

=== Розташування ===
Полтава знаходиться в східній частині Європи, за 302&nbsp;км на схід від Києва.
Географічні координати: 49º 35' північної широти, 34º 33' східної довготи, 140&nbsp;м над рівнем моря.

Місто розташоване на [[Придніпровська низовина|Придніпровській низовині]], по обох берегах [[Ворскла|річки Ворскла]]. Одна з приток річки&nbsp;— [[Коломак (річка)|Коломак]], впадає в неї в межах міста. В межах міста знаходяться кілька невеликих природних озер та безліч штучних ставків. Рельєф міста в більшості своїй рівномірний, на відстані 1,5&nbsp;км від річки спостерігається різкий спуск (правий берег Ворскли, на якому розташоване місто, крутіший, висота пагорбів доходить до 80—100&nbsp;м щодо рівня річки).

Географічне розташування Полтави досить вигідне і з плином історії істотно вплинуло на розвиток міста. Місто знаходиться на важливих транспортних шляхах і забезпечує зв'язок між найбільшими містами України&nbsp;— [[Київ|Києвом]], [[Харків|Харковом]] і [[Дніпро (місто)|Дніпром]].

=== Клімат ===
[[Файл:Літня Полтава.jpg|міні|300 px|Літня Полтава]]
В цілому клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Середньорічна температура повітря становить 7,6&nbsp;°C, найнижча в січні (мінус 6,6&nbsp;°C), найвища&nbsp;— в липні (20,1&nbsp;°C).

В середньому за рік в Полтаві випадає 569&nbsp;мм атмосферних опадів, найменше їх у лютому-березні, найбільше&nbsp;— в липні. Щозими в Полтаві утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого зазвичай спостерігається в лютому. Відносна вологість повітря в середньому становить 74&nbsp;%, найменша вона у травні (61&nbsp;%), найбільша&nbsp;— у грудні (88&nbsp;%).

Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу&nbsp;— з півночі та південного сходу. Найбільша швидкість вітру&nbsp;— в лютому, найменша&nbsp;— в серпні. У січні вона в середньому становить 4,6 м/с, у липні&nbsp;— 3,1 м/с. Кількість днів з грозами в середньому за рік дорівнює 13, з градом&nbsp;— 5, зі снігом&nbsp;— 59.

* Середня температура січня&nbsp;— -6,6&nbsp;°C
* Середня температура липня&nbsp;— +18,7&nbsp;°C
* Середньорічна [[температура]]&nbsp;— +7,6&nbsp;°C
* Середньорічна [[Шкала Бофорта|швидкість вітру]]&nbsp;— 3,5 м/с
* Середньорічна [[вологість повітря]]&nbsp;— 74&nbsp;%
* Середньорічна [[Атмосферні опади|кількість опадів]]&nbsp;— 569 мм

{{Клімат міста
|Місто_род=Полтави
|Джерело={{cite web|url=http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Poltava/|title=Клімат Полтави|publisher=meteoprog.ua|accessdate=7 червня 2015}}
| Січ_сер= -6.6 | Січ_сер_опади=43
| Лют_сер= -5.3 | Лют_сер_опади=37
| Бер_сер= -0.1 | Бер_сер_опади=35
| Кві_сер= 8.8 | Кві_сер_опади=40
| Тра_сер= 15.4 | Тра_сер_опади=51
| Чер_сер= 18.7 | Чер_сер_опади=60
| Лип_сер= 20.1 | Лип_сер_опади=71
| Сер_сер= 19.4 | Сер_сер_опади=46
| Вер_сер= 14.3 | Вер_сер_опади=44
| Жов_сер= 7.6 | Жов_сер_опади=42
| Лис_сер= 1.5 | Лис_сер_опади=49
| Гру_сер= -3.1 | Гру_сер_опади=51
| Рік_сер= 7.6 | Рік_сер_опади=569
| Січ_сер_мін= -8 | Січ_сер_макс=-3
| Лют_сер_мін= -7 | Лют_сер_макс=-2
| Бер_сер_мін= -2 | Бер_сер_макс=3
| Кві_сер_мін= 5 | Кві_сер_макс=12
| Тра_сер_мін= 10 | Тра_сер_макс=20
| Чер_сер_мін= 13 | Чер_сер_макс=23
| Лип_сер_мін= 15 | Лип_сер_макс=24
| Сер_сер_мін= 13 | Сер_сер_макс=23
| Вер_сер_мін= 10 | Вер_сер_макс=18
| Жов_сер_мін= 3 | Жов_сер_макс=11
| Лис_сер_мін= -1 | Лис_сер_макс=3
| Гру_сер_мін= -5 | Гру_сер_макс=-1
| Рік_сер_мін= 3 | Рік_сер_макс=11
| Січ_а_мін= -33.6 | Січ_а_макс=9.4
| Лют_а_мін= -29.1 | Лют_а_макс=16
| Бер_а_мін= -22.8| Бер_а_макс=22.4
| Кві_а_мін= -11.1| Кві_а_макс=29.9
| Тра_а_мін= -2.9 | Тра_а_макс=34.2
| Чер_а_мін= 0| Чер_а_макс=35.7
| Лип_а_мін= 7.2| Лип_а_макс=39
| Сер_а_мін= 2.8| Сер_а_макс=39.4
| Вер_а_мін= -3.0| Вер_а_макс=32.2
| Жов_а_мін= -11.1| Жов_а_макс=29.6
| Лис_а_мін= -21.5| Лис_а_макс=20
| Гру_а_мін= -28.6| Гру_а_макс=13.5
| Рік_а_мін= -33.6| Рік_а_макс=39.4
|}}

== Населення ==
{{Детальніше|Населення Полтави}}
<timeline>
ImageSize = width:900 height:300
PlotArea = left:50 right:20 top:25 bottom:30
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
Colors =
  id:linegrey2 value:gray(0.9)
  id:linegrey value:gray(0.7)
  id:cobar value:rgb(0.2,0.7,0.8)
  id:cobar2 value:rgb(0.6,0.9,0.6)
DateFormat = yyyy
Period = from:0 till:320000
ScaleMajor = unit:year increment:40000 start:0 gridcolor:linegrey
ScaleMinor = unit:year increment:10000 start:0 gridcolor:linegrey2
PlotData =
  color:cobar width:19 align:left
  bar:1775 from:0 till:7527
  bar:1802 from:0 till:7975
  bar:1840 from:0 till:15521
  bar:1851 from:0 till:20819
  bar:1867 from:0 till:31900
  bar:1897 from:0 till:53703
  bar:1913 from:0 till:64200
  bar:1923 from:0 till:84580
  bar:1926 from:0 till:89391
  bar:1939 from:0 till:128456
  bar:1959 from:0 till:143097
  bar:1970 from:0 till:219873
  bar:1979 from:0 till:278931
  bar:1989 from:0 till:314740
  bar:2001 color:cobar2 from:0 till:317998
  bar:2014 from:0 till:295950
  bar:2017 from:0 till:291963
  bar:2020 from:0 till:284110
PlotData=
  textcolor:black fontsize:S
  bar:1775 at: 7527 text: 7527 shift:(-14,5)
  bar:1802 at: 7975 text: 7975 shift:(-14,5)
  bar:1840 at: 15521 text: 15.521 shift:(-17,5)
  bar:1851 at: 20819 text: 20.819 shift:(-17,5)
  bar:1867 at: 31900 text: 31.900 shift:(-14,5)
  bar:1897 at: 53703 text: 53.703 shift:(-17,5)
  bar:1913 at: 64200 text: 64.200 shift:(-17,5)
  bar:1923 at: 84580 text: 84.580 shift:(-17,5)
  bar:1926 at: 89391 text: 89.391 shift:(-17,5)
  bar:1939 at: 128456 text: 128.456 shift:(-17,5)
  bar:1959 at: 143097 text: 143.097 shift:(-17,5)
  bar:1970 at: 219873 text: 219.873 shift:(-17,5)
  bar:1979 at: 278931 text: 278.931 shift:(-17,5)
  bar:1989 at: 314740 text: 314.740 shift:(-17,5)
  bar:2001 at: 317998 text: 317.998 shift:(-17,5)
  bar:2014 at: 295950 text: 295.950 shift:(-17,5)
  bar:2017 at: 291963 text: 291.963 shift:(-11,5)
  bar:2020 at: 284110 text: 284.110 shift:(-11,5)

</timeline>
== Транспорт ==
[[Файл:Poltava train station.jpg|міні|300 px|праворуч|Вокзал [[Полтава-Київська]].]]

=== Автомобільні дороги ===
Через Полтаву, проходить кілька автомобільних шляхів, які поєднують місто і область з іншими адміністративними одиницями України. У той же час наявний їх дисбаланс&nbsp;— так наприклад залізничним транспортом до Львова чи Луцька простіше доїхати аніж до сусіднього Чернігова.

=== Найменування і індекс автомобільних доріг ===
* {{Автошлях М|03}}&nbsp;— Київ&nbsp;— [[Харків]]&nbsp;— кпп Довжанський (державний кордон з Росією);
* {{Автошлях М|22}}&nbsp;— Полтава&nbsp;— [[Олександрія]];
* {{Автошлях Н|12}}&nbsp;— [[Суми]]&nbsp;— Полтава;
* {{Автошлях Р|61}}&nbsp;— [[Батурин]]&nbsp;— [[Конотоп]]&nbsp;— Суми;
* {{Автошлях E|40}}&nbsp;— [[Кале]]&nbsp;— [[Брюссель]]&nbsp;— [[Краків]]&nbsp;— [[Київ]]&nbsp;— [[Волгоград]]&nbsp;— [[Ташкент]]&nbsp;— [[Алмати|Алма-Ата]]&nbsp;— [[Ріддер]];
* {{Автошлях E|584}}&nbsp;— Європейський маршрут.

=== Залізничний ===
У Полтаві діють два залізничні вокзали, які приймають курсуючі потяги далекого прямування, а також приміські електропоїзди.
* [[Полтава-Південна|Пасажирський вокзал «Полтава-Південна»]]&nbsp;— вузлова залізнична станція Південної залізниці, зв'язковий вузол чотирьох напрямків (Люботин, Ромодан, Кременчук, Красноград). Загальна площа приміщень вокзалу&nbsp;— 3817 кв. м., він розрахований на 200—250 пасажирів. У 1937 році будівлю пасажирського вокзалу «Полтава-Південна» було відкрито після реконструкції. На станції Полтава-Південна знаходиться управління Полтавської дирекції залізничних перевезень (ДН-4), пасажирський вокзал 1-го класу, локомотивне депо (ТЧ-5), моторвагонне депо (РПЧ-2), вантажне вагонне депо (ВЧД-9), дистанція шляху (ПЧ-11), дистанція сигналізації та зв'язку (ШЧ-6), Полтавське територіальне управління філії «БМЕС» (колишні Полтавське (БМЕУ-6) і Південне (БМЕУ-685) будівельно-монтажні експлуатаційні управління), дистанція електропостачання (ЕЧ-4), пасажирська вагонна дільниця (ВЧ 4).
* [[Полтава-Київська|Залізничний вокзал «Полтава-Київська»]]&nbsp;— залізнична станція, яка приймає електропоїзди приміських напрямків, а також поїзди міжміського сполучення і рейси з інших країн.

=== Автобуси ===
У місті курсують автобуси по всіх місцевих напрямках, а також передмістя. Машини знаходяться на утриманні підприємства «Полтаваавтотранс».
* Автовокзал «Полтава-1» ([[Велико-Тирнівська вулиця|вул. Великотирнівська]]);
* Автостанція «Полтава-2» ([[Вулиця Шевченка (Полтава)|вул. Шевченка]]);
* Автостанція «Полтава-3» припинила роботу 17.09.2020 ([[Вулиця Зіньківська (Полтава)|вул. Зіньківська]]);
* Автостанція «Полтава-4» ([[Площа Слави (Полтава)|пл. Слави]]).

Автовокзал «Полтава-1» знаходиться на балансі підприємства «Полтаваавтотранс». Міжміські автобуси курсують в різних напрямках України. Також, з автовокзалу відправляються в рейси автобуси приміського значення, з'єднуючи Полтаву з численними районними центрами області.

=== Тролейбуси ===
{{Докладніше|Полтавський тролейбус}}
[[Файл:121 Полтава.jpg|міні|Полтавський тролейбус]]
Тролейбусна лінія діє в Полтаві з 14 вересня 1962 року. Загальна довжина контактної мережі&nbsp;— 72,6&nbsp;км. Всього на балансі КП «Полтаваелектроавтотранс» близько 90 машин. Велика частина&nbsp;— це машини виробництва Південного машинобудівного заводу, перші з яких надійшли в січні 1993. Маршрути протягом багатьох років багато разів змінювалися. На даний момент машини працюють на 10 маршрутах. Найкоротший маршрут&nbsp;— №&nbsp;1 (13 км). Найдовший&nbsp;— №&nbsp;6 (33,8 км).

=== Маршрутне таксі ===
У Полтаві, паралельно більшості ліній муніципального транспорту діють лінії маршрутного таксі. Також лінії маршрутного таксі пов'язують місто з передмістям. Лінії маршрутного таксі обслуговуються приватними компаніями-автоперевізниками і комунальними АТП.

=== Повітряний ===
У місті діє [[Полтава (аеропорт)|міжнародний аеропорт «Полтава»]]. Він розташований поруч з трасою «Київ-Полтава», що значно розвантажує пасажиропотік автомобільної дороги. Аеродром придатний для експлуатації літаків цілий рік без обмежень, у світлий час доби. Забезпечує зліт, посадку і керування літаками індексу 5 (п'ять) і нижче.

== Адміністрація ==

=== Адміністративний поділ ===
# [[Подільський район (Полтава)|Подільський район]]
# [[Шевченківський район (Полтава)|Шевченківський район]]
# [[Київський район (Полтава)|Київський район]]
Селища [[Розсошенці]], [[Щербані (Полтавський район)|Щербані]], [[Терешки (Полтавський район)|Терешки]], [[Копили (Україна)|Копили]] і [[Супрунівка (Полтавський район)|Супрунівка]] офіційно (згідно з адміністративно-територіальним поділом) розташовані за межами міста, але фактично є частиною полтавської агломерації.

В серпні 1948 р. [[Жовтневий район (Полтава)|Жовтневий]], [[Київський район (Полтава)|Київський]] та [[Ленінський район (Полтава)|Ленінський]] міські райони було ліквідовано.<ref>{{Відомості ВР УРСР|Назва=[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 11.8.1948 «Про скасування районного поділу в місті Полтава, Полтавської області»|Про скасування районного поділу в місті Полтава, Полтавської області]]|від=11 серпня 1948 р.|рік=1948|№=5 (30 серпня) |стор.=15}}</ref>

=== Устрій ===
З 2020 року головою [[Полтавська міська рада|Полтавської міської ради]] є [[Мамай Олександр Федорович|Олександр Мамай]]. Кількість депутатів ради за партіями:

{| class="wikitable sortable collapsible"
|-
! Суб'єкт висування !! Кількість обраних депутатів 
|-
| Партія "За Майбутнє" || align="center" | 10 
|-
| Партія "Слуга Народу" || align="center" | 9 
|-
| Партія "Європейська Солідарність" || align="center" | 6 
|-
| Партія "Рідне Місто" || align="center" | 6 
|-
| Партія "Опозиційна платформа - "За життя" || align="center" | 4 
|-
| "Партія простих людей Сергія Капліна" || align="center" | 4 
|-
|Партія "ВО Свобода" || align="center" | 3 
|-
|}

== Наука та освіта ==
[[Файл:Полтава Музичне училище.JPG|міні|300 пкс|''Полтавське Державне музичне училище'']]
Полтава завжди була одним з найважливіших центрів науки та освіти в Україні. На території міста функціонують 12 [[Вищий навчальний заклад|ВНЗ]].

Перелік вищих навчальних закладів Полтави:

{|
 |valign="top" width=25% |

=== ВНЗ III—IV рівнів акредитації ===

* [[Полтавська державна аграрна академія]]
* [[Полтавська філія Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України]]
* Полтавський інститут Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
* [[Полтавський Національний педагогічний університет імені Володимира Короленка]]
* [[Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка|'''Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»''']]
* [[Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти|Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Михайла Остроградського]]
* [[Полтавський університет економіки і торгівлі]]
* [[Українська медична стоматологічна академія]]

=== ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації ===

* [[Полтавський комерційний технікум]]
* Полтавський технікум харчових технологій національного університету харчових технологій
* [[Полтавський державний аграрний коледж управління і права ПДАА]]
* [[Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»]]
* [[Аграрно-економічний коледж Полтавської державної аграрної академії]]
* [[Полтавський базовий медичний коледж]]
* [[Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка|Музичне училище імені Миколи Лисенка]]
* [[Полтавський кооперативний технікум]]
* [[Полтавський політехнічний коледж]]
* [[Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва]]
 |valign="top" width=25% |

=== Перелік вищих навчальних закладів недержавної форми власності ===

* [[Полтавський інститут бізнесу міжнародного науково-технічного університету|Полтавський інститут бізнесу Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая]]
* Полтавська філія Міжрегіональної академії управління персоналом
* [[Полтавський інститут "Світоч"|Вищий навчальний заклад «Полтавський інститут економіки та менеджменту „Світоч“»]]
* Полтавський факультет Київського національного університету культури і мистецтв
* Український фінансово-економічний інститут&nbsp;— підрозділ Київського інституту
* Європейський університет Полтавська філія
* [[Полтавський інститут економіки і права|Полтавський інститут економіки і права вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна“»]]
 |}

== Спорт ==
[[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Стадион Ворскла.jpg|міні|300px|Центральний стадіон «[[Ворскла (стадіон)|Ворскла»]]]]
Найвідомішою є головна [[Футбольний клуб|футбольна команда]] міста&nbsp;— [[Ворскла (футбольний клуб)|«Ворскла»]].

У [[гандбол]]ьній першості місто представляє команда «[[Динамо-Полтава]]». У [[баскетбол]]ьній Суперлізі виступає БК [[Полтава (баскетбольний клуб)|«Полтава»]]. Жіноча футзальна команда «Ніка» (у 2015 році отримала назву «ПЗМС»<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/interview/1101-poltavskij-trener-legend-futzalu-rozpoviv-pro-majbutne-10-kratnikh-chempionok.html|title=Полтавський тренер легенд футзалу розповів про майбутнє 10-кратних чемпіонок|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-12|archive-date=2017-02-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20170213164154/http://doa.in.ua/interview/1101-poltavskij-trener-legend-futzalu-rozpoviv-pro-majbutne-10-kratnikh-chempionok.html}}</ref>) &nbsp;— багаторазовий чемпіон України. Функціонують [[картинг]]ові секції, розвивається [[мотокрос]].

Серед спортивних споруд міста: Центральний стадіон «[[Ворскла (стадіон)|Ворскла»]]<ref>{{Cite web |url=http://map.navigator.pl.ua/#x:21844:y:21144:zoom:1 |title=Розташування стадіону Ворскла на мапі |accessdate=29 серпня 2009 |archive-date=25 липня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090725231525/http://map.navigator.pl.ua/#x:21844:y:21144:zoom:1 }}</ref>, стадіони [[Локомотив (стадіон, Полтава)|«Локомотив»]], «Динамо», «Авіатор», спортивні комплекси ПДАА, ПЗМС, МВС, басейни «Юність-1» і «Дельфін», картодром «Лтава», мототрек (зараз перебуває у незадовільному стані<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/news/1254-pokazali-zhakhlivij-stan-legendarnogo-stadionu-poltavi.html|title=Показали жахливий стан легендарного стадіону Полтави|last=Дубина|first=Олег|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-12|archive-date=2017-02-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20170213164151/http://doa.in.ua/news/1254-pokazali-zhakhlivij-stan-legendarnogo-stadionu-poltavi.html}}</ref>), тенісні корти та ковзанки.

У 2009 році в місті з'явився професіональний жіночий [[волейбол]]ьний клуб [[Полтавчанка (волейбольний клуб)|«Полтавчанка»]], який виступає у вищій лізі чемпіонату України.

Найпопулярнішим з бойових мистецтв, у котрому представники міста та регіону найбільш успішні<ref>{{Cite web |url=http://sport.pl.ua/tag/615 |title=Полтавщина-спорт. ММА |accessdate=28 листопада 2016 |archive-date=27 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161127184153/http://sport.pl.ua/tag/615 }}</ref>, є [[Мішані бойові мистецтва|ММА]]. [[Важка атлетика]], котра у попередні часи займала позицію у топ-10, опісля [[Проголошення незалежності України 1991|1991-го]] зазнала значної деградації<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=eAn1h3YajiU |title=Деградація важкої атлетики у Полтаві |accessdate=7 грудня 2016 |archive-date=26 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201226175510/https://www.youtube.com/watch?v=eAn1h3YajiU&gl=US&hl=en }}</ref>.

== Культура ==

=== Архітектура ===
{{seealso|Пам'ятники Полтави}}
{{seealso|Пам'ятки Полтави}}
{{seealso|Меморіальні дошки Полтави}}
[[Файл:Ivan Mazepa Poltava.jpg|межа|міні|праворуч|300px|Пам'ятник [[Пам'ятник Івану Мазепі (Полтава)|Іванові Мазепі]] на Соборному майдані]]
[[Файл:Пам'ятник Івану Котляревськом Полтава (2).jpg|міні|праворуч|300px|Барельєф [[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника Івану Котляревському]] за мотивами «Енеїди».]]
Архітектурний ансамбль Круглої площі (XIX століття), багато церков (Пушкарівська, Миколаївська тощо), [[Успенський собор (Полтава)|Успенський собор]], Макаровський собор, Хрестовоздвиженський монастир, Храм Віри, Надії і Любові, багато будівель, визнаних пам'ятками архітектури (Технічний університет тощо), сучасні будівлі з багатою архітектурою (галерея мистецтв, філіал юракадемії тощо).

=== Музеї ===
У Полтаві велике число [[Музей|музеїв]]&nbsp;— як державних, муніципальних, так і створених на громадських засадах (переважно при підприємствах і внз):
* [[Полтавський краєзнавчий музей]]<ref>{{Cite web |url=http://www.pkm.poltava.ua/ |title=Офсайт Пкм |accessdate=16 вересня 2013 |archive-date=10 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131010040203/http://www.pkm.poltava.ua/ }}</ref>;
* [[Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»|Музей історії Полтавської битви]]<ref>{{Cite web |url=http://www.battle-poltava.org/ukr/ |title=Офсайт ДзППб |accessdate=16 вересня 2013 |archive-date=14 вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130914074600/http://www.battle-poltava.org/ukr/ }}</ref>;
* [[Музей-садиба Івана Котляревського]]<ref>{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej-sadiba_I_P_Kotlyarevskogo/ |title=Музей-садиба І. П. Котляревського |accessdate=16 вересня 2013 |archive-date=18 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518004944/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej-sadiba_I_P_Kotlyarevskogo/ }}</ref>;
* [[Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського]]<ref>{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_I_P_Kotlyarevskogo/ |title=Літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського |accessdate=16 вересня 2013 |archive-date=18 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518004054/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_I_P_Kotlyarevskogo/ }}</ref>;
* [[Полтавський літературно-меморіальний музей В. Короленка|Літературно-меморіальний музей Володимира Короленка]]<ref>{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_V_G_Korolenka/ |title=Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка |accessdate=16 вересня 2013 |archive-date=18 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518023402/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_V_G_Korolenka/ }}</ref>;
* [[Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного]]<ref>{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_Panasa_Mirnogo/ |title=Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного |accessdate=16 вересня 2013 |archive-date=18 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518025052/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_Panasa_Mirnogo/ }}</ref>;
* [[Полтавський художній музей|Галерея мистецтв ім. Миколи Ярошенка]]<ref>{{Cite web |url=http://gallery.poltava.ua/index.php/ua/ |title=Офсайт галереї мистецтв |accessdate=16 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130813053508/http://gallery.poltava.ua/index.php/ua/ |archivedate=13 серпня 2013 |deadurl=yes }}</ref>;
* [[Полтавський музей авіації та космонавтики]]<ref>{{Cite web |url=http://p-space.narod.ru/ |title=Офсайт музею авіації та космонавтики |accessdate=16 вересня 2013 |archive-date=1 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131001193547/http://p-space.narod.ru/ }}</ref>;
* [[Музей військових конфліктів ХХ сторіччя (Полтава)|Музей військових конфліктів ХХ сторіччя]];
* [[Полтавський музей дальньої авіації|Музей дальньої та стратегічної авіації]]<ref>{{Cite web |url=http://mistaua.com/Памятки/Музеї/Полтавський_музей_дальньої_авіації/655/?setcity=53 |title=Музей д/с авіації на мапі |accessdate=7 грудня 2021 |archive-date=17 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200817162317/https://mistaua.com/Памятки/Музеї/Полтавський_музей_дальньої_авіації/655/?setcity=53 }}</ref>
* Музей історії органів внутрішніх справ Полтавщини<ref>{{Cite web |url=http://www.mia.pl.ua/department/musey |title=УМВС України в Полтавській області |accessdate=16 вересня 2013 |archive-date=23 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131223133725/http://www.mia.pl.ua/department/musey }}</ref>,<ref>{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej_istorii_organiv_vnutrishnih_sprav/ |title=Про музей історії органів ВС Полтавщини |accessdate=16 вересня 2013 |archive-date=18 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518003618/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej_istorii_organiv_vnutrishnih_sprav/ }}</ref>;

=== Театри, музика та кіно ===
Театри міста мають давню історію: [[Полтавський оперний театр]] існував до 1929, а [[Полтавський вільний театр]]&nbsp;— до 1821. Наразі діють [[Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя|ПАО МДТ імені Гоголя]] (заклад проведення симфонічних концертів), [[Полтавський академічний обласний театр ляльок]], а також [[Полтавське українське драматичне товариство]].

На початку вересня у місті традиційно (із 2003 року) на [[Співоче поле (Полтава)|Співочому полі]] проходить всеукраїнський фестиваль «[[Мазепа-фест]]».

Серед класичних колективів зокрема&nbsp;— фолк [[Український народний хор «Калина»|«Калина»]], [[Полтавський симфонічний оркестр]], [[Муніципальний оркестр «Полтава»|оркестр «Полтава»]], [[Пірует (хореографічний колектив, Полтава)|хореографічний колектив Пірует]] та [[Пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава»|ансамбль «Полтава»]], рок гурти&nbsp;— «[[Онейроїд (гурт)|Онейроїд»]], «[[Транс-Формер]]» та інші. Також місто славиться традиційно майстерним вишкілом виконавців на кобзі та бандурі, чому значно сприяли як історично традиційно сильні кобзарські традиції так і зокрема [[Єсипок Володимир Миколайович|Володимир Єсипок]].

Популярність представників сучасніших жанрів переважною мірою не сягає далі меж регіону. Із критих цілорічних закладів, найбільш придатних для масових культзакладів, на початку 2000-х виокремлювалися Палац дозвілля «Листопад» (переважно [[Масова культура|попкультура]]) та «Villa Крокодила» ([[Альтернативна музика|альтернатива]] тощо). Наявні концертні та стрип-паби менших площ на різний смак та гаманець, два кінотеатри мережі Wizoria: екс-«[[Колос (кінотеатр)|Колос»]] і [[Wizoria Poltava „Konkord“|зала у ТЦ «Конкорд»]] та один [[Multiplex (мережа кінотеатрів)|Multiplex]] у ТЦ «Екватор». У той же час кінозали, що функціонували у 1990-х&nbsp;— «Алмаз», «Полтава», «[[Будинок Полтавського дворянського зібрання|Імені Котляревського»]]&nbsp;— припинили свою діяльність.

=== Релігія ===
{{main|Релігія у Полтаві}}
{{Div col|cols=2}}
* [[Вознесенська церква Пушкарівського монастиря|Вознесенська церква]]
* [[Воскресенська церква (Полтава)|Воскресенська церква]]
* [[Петропавлівська кірха (Полтава)|Петропавлівська кірха]]
* [[Сампсоніївська церква]]
* [[Спаська церква (Полтава)|Спаська церква]]
* [[Стрітенська церква (Полтава)|Стрітенська церква]]
* [[Троїцька церква (Полтава)|Троїцька церква]]
* [[Успенський собор (Полтава)|Успенський собор]]
* [[Хрестоздвиженський костел (Полтава)|Хрестоздвиженський костел]]
* [[Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)|Хрестовоздвиженський монастир]]
* [[Велика хоральна синагога (Полтава)|Велика хоральна синагога (колишня)]]
{{Div col end}}

=== Відпочинок ===
У Полтаві є центральна обласна бібліотека, дитячо-юнацька бібліотека, бібліотеки в районах міста, [[Полтавська обласна наукова медична бібліотека|обласна наукова медична бібліотека]], [[Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного|обласна бібліотека для дітей]] та [[Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Котляревського|універсальна наукова бібліотека]]<ref>{{Cite web |url=http://www.library.pl.ua/ |title=Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |accessdate=7 грудня 2021 |archive-date=19 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211019080626/https://library.pl.ua/ }}</ref>.

В місті багато парків і зелених насаджень: центральний парк міста&nbsp;— [[Корпусний сад (Полтава)|Корпусний сад]], а також [[Сонячний парк (Полтава)|Сонячний парк]], парк Слави, парк культури і відпочинку «Перемога», [[Березовий гай (Полтава)|Березовий сквер]], [[Парк сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавілова]], [[Полтавський міський парк]] (дендропарк), [[Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка|ботанічний сад педагогічного університету]] та інші.

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Полтава Музей Козацька держава.JPG|межа|200px]]
|[[Файл:Полтавський краєзнавчий 1.jpg|межа|200px]]
|[[Файл:Полтавський академічний облдрамтеатр ім М. В. Гоголя.jpg|межа|200px]]
|[[Файл:Корпусний сад у Полтаві.JPG|межа|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Музей історії<br/>Полтавської битви.</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Фоє [[Полтавський краєзнавчий музей|Полтавського краєзнавчого музею]].</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Полтавський драмтеатр,<br/>вигляд з боку Театральної площі.</div>
|<div style='text-align: center;'><small>Місцевий Корпусний сад.</div>
|}
</center>

== Економіка ==
У місті Полтаві фінансові послуги надає розгалужена мережа українських банків: [[Полтава-Банк]], [[Ощадбанк]], [[ПриватБанк]], [[А-Банк]], [[Райффайзен банк Аваль]], [[ОТП Банк]], [[Альфа-Банк]], [[Укргазбанк]], [[Мегабанк]] та інші. Всього 31 банк<ref>{{cite web|url=https://ubanks.com.ua/city/poltava.php|назва=Банки Полтави|вебсайт=ubanks.com.ua|accessdate=10 січня 2021|archive-date=22 червня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170622062615/http://ubanks.com.ua/city/poltava.php}}</ref>.

Доходи підприємницького сектору Полтавщини складають в різні роки близько 80% загального бюджету. У 2019 році налічувалося 11 296 юридичних осіб та 16 016 фізичних осіб-підприємців.<ref>{{Cite web|title=Мільйонний дохід, євреї-бізнесмени, купці і спекулянти: злети та падіння полтавського підприємництва - poltava.one|url=https://poltava.one/uk/eternal/miljonnyj-dohid-yevreyi-biznesmeny-kupczi-i-spekulyanty-zlety-ta-padinnya-poltavskogo-pidpryyemnycztva-2371|date=2022-10-04|accessdate=2022-10-10|language=uk}}</ref>

Місто традиційно входить до [[Північно-східний економічний район|Північно-східного економічного району]]. Серед діючих підприємств:

{{Div col|cols=2}}
* [[Полтавський автоагрегатний завод|Автоагрегатний завод]];
* [[Аерокоптер]];
* Бавовнопрядильна фабрика «Демітекс»;
* Завод газорозрядних ламп (ГРЛ);
* Завод «Електромотор»;
* Завод «Хіммаш»;
* Завод «Лтава»;
* Завод «Щедрий дар»;
* [[Полтавський завод медичного скла|Завод медичного скла]];
* [[ПрАТ «Нафтогазвидобування»]];
* Корпорація «Di-Star»;
* Елемент Шість (у минулому&nbsp;— Полтавський алмазний завод);
* ПрАТ Полтавський алмазний інструмент;
* Полтавська філія концерну «[[Укрросметал]]» (у минулому&nbsp;— [[Полтавський турбомеханічний завод|Турбомеханічний завод]]);
* [[Полтавський тепловозоремонтний завод|Тепловозоремонтний завод]];
* Тампонажне управління;
* Цегляний завод;
* Олійноекстракційний комбінат;
* М'ясокомбінат;
* Кондитерська фабрика «[[Полтавакондитер]]» (торгова марка «Домінік»);
* Полтаватрансбуд;
* [[Полтавський порцеляновий завод]];
* [[Полтавпиво]] та інші<ref>{{Cite web |url=http://zhovta.info/ |title=База даних підприємств, організацій, установ в Полтаві та Полтавській області. |accessdate=7 грудня 2021 |archive-date=6 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211206073054/https://zhovta.info/ }}</ref>.
{{Div col end}}

== Природно-заповідний фонд Полтави ==

=== Пам'ятки природи ботанічні ===
{{div col|colwidth=30em}}
* [[Березовий гай (Полтава)|Березовий гай]];
* [[Бульвар Гоголя (пам'ятка природи)|Бульвар Гоголя]];
* [[Бульвар Котляревського (пам'ятка природи)|Бульвар Котляревського]];
* [[Дуб пірамідальний (Полтава)|Дуб пірамідальний]];
* [[Дубовий гай (Полтава)|Дубовий гай]];
* [[Каштан Вавілова|Каштан кінський (Каштан Вавілова)]];
* [[Каштанова алея (Полтава)|Каштанова алея]];
* [[Парк обласної лікарні (Полтава)|Парк обласної лікарні]];
{{div col end}}
* [[Парк сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавілова|Парк сільськогосподарської дослідної станції імені М.&nbsp;І.&nbsp;Вавілова]];
* Дуб черешчатий:
** на вулицях: [[Дуб черешчатий (Полтава, Алмазна)|Алмазній]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Гоголя)|Гоголя]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Європейська)|Європейській]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Загородна)|Загородній]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Мясоєдова)|Мясоєдова]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Пушкіна)|Пушкіна]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Шевченка)|Шевченка]];
** на проспекті Першотравневому, [[Дуб черешчатий (Полтава, Першотравневий, 10)|10]], [[Дуб черешчатий (Полтава, Першотравневий, 17)|17]] та [[Дуб черешчатий (Полтава, Першотравневий, 22)|22]];
** на площі [[Дуб черешчатий (Полтава, площа Слави)|Слави]];
** на провулку [[Дуб черешчатий (Полтава, Марка Вовчка)|Марка Вовчка]];
* Дуби черешчаті:
** на вулицях: [[Дуби черешчаті (Полтава, Козака)|Козака]], [[Дуби черешчаті (Полтава, Монастирська)|Монастирській]], [[Дуби черешчаті (Полтава, Соборності)|Соборності]];
** на проспекті [[Дуби черешчаті (Полтава, Першотравневий)|Першотравневому]].

=== Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ===
[[Полтавський міський парк]] (загальнодержавного значення), [[Корпусний сад (Полтава)|Корпусний сад]], [[Парк аграрного технікуму]], [[Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка|Парк агробіостанції педуніверситету]], [[Парк Котляревського]], [[Парк на садибі Панаса Мирного]], [[Парк «Перемога» (Полтава)|Парк «Перемога»]], [[Петровський парк (Полтава)|Петровський]].

== Особистості ==
{{main|Люди, пов'язані з Полтавою}}

=== Видатні уродженці ===
* [[Богомольний Володимир Сергійович]]&nbsp;— полковник, начальник артилерії Південної групи [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]].
* [[Данилко Андрій Михайлович]] - український актор, співак, сценарист, телеведучий, композитор. Відомий також під жіночим сценічним іменем '''[[Вєрка Сердючка|Вєрки Сердючки]]'''.
* [[Зощенко Михайло Михайлович]]&nbsp;— письменник-новеліст та сатирик.
* [[Кондратюк Юрій Васильович]]&nbsp;— вчений-[[винахідник]], один із піонерів [[Ракета|ракетної техніки]] й теорії космічних польотів.
* [[Концевич Іван Михайлович]]&nbsp;— богослов, історик церкви.
* [[Котляревський Іван Петрович]]&nbsp;— письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української літератури, громадський діяч.
* [[Луначарський Анатолій Васильович]]&nbsp;— письменник, журналіст, політик.
* [[Магеровський Борис Володимирович]]&nbsp;— полковник [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]].
* [[Мстислав (Скрипник)]]&nbsp;— визначний український церковний діяч, патріарх Київський і Всієї України [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|УАПЦ]].
* [[Паскевич Іван Федорович]]&nbsp;— [[генерал-фельдмаршал]], [[Намісництво|намісник]] [[Королівство Польське (1815–1915)|Царства Польського]].
* [[Петлюра Симон Васильович]]&nbsp;— державний, військовий та [[політик|політичний діяч]].
* [[Ротань Руслан Петрович]]&nbsp;— український футболіст та тренер.
* [[Холодна Віра Василівна]]&nbsp;— [[кіноактор]]ка драматичного жанру.
* [[Ярошенко Микола Олександрович]]&nbsp;— маляр-жанрист, [[Товариство пересувних художніх виставок|художник-передвижник]].
* [[Іцхак Бен-Цві]]&nbsp;— політичний та державний діяч, [[президент Ізраїлю]] (1952—1963).

== Полтава у філателії ==
[[Філателія]] на Полтавщині була започаткована у [[1868]] році випуском [[Земська пошта|земською поштою]] марки [[Пирятинський повіт|Пирятинського повіту]], а згодом ще 11 повітів [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. За період до [[1916]] року земські пошти видали 394 марки основних типів. Особливою увагою користується ювілейна серія з 7 марок на ознаменування 200-річчя Полтавської битви, а також унікальна марка [[1912]] року, на якій зображено вулицю села з хатами під стріхою та з стіжками сіна. Серед діячів земської пошти значне місце належить голові управи П.&nbsp;П.&nbsp;Ганьку&nbsp;— відомому філателісту, автору книги «Земская почта Полтавского уезда» (1914)<ref name="кудрицький935-936"/>. Марки всіх повітів Полтавської губернії увійшли до «[[Каталог земських поштових марок|Каталогу земських поштових марок»]], виданого в [[1925]] році уповноваженим ВЦВК по філателії та бонах Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Чучіним. Широкого розвитку набула філателія в повоєнні роки. У [[1950-ті|50-х]] роках у Полтаві та [[Кременчук|Кременчуці]] виникли гуртки філателістів, які згодом об'єдналися в міські товариства. У [[1962]] році було офіційно зареєстровано [[Полтавське міське товариство колекціонерів]], яке незабаром виросло до обласного. З нагоди 800-річчя Полтави (1974) видано марку №&nbsp;4373, на блоці №&nbsp;5126 (1980), траса руху Олімпійського вогню включає Лубни, Полтаву та Чутове. Полтавщині та відомим полтавцям присвячені десятки маркірованих конвертів, [[маркірована поштова картка|карток]]<ref name="кудрицький935-936">«[[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]]», стор. 935—936 {{ref-uk}}</ref>.
<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Poltavskoe zemstvo1.jpg|межа|132px]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 15 (1909 г.).jpg|межа|115px]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 74 (1912 г.).jpg|межа|180px]]
|[[Файл:Полтавский уезд № 76 (1912 г.).jpg|межа|180px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1909]])''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1909]])''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1912]])''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''([[1912]])''</div>
|-
|}
</center>

== Засоби масової інформації ==
=== Друковані ===
* «[[Полтавський вісник]]»
* «[[Жовта газета]]»
* «[[Зоря Полтавщини]]
* «[[Вечірня Полтава]]»
* «Нова Полтава» та інші.

=== Телебачення ===
* [[UA: Полтава|Суспільне телебачення UA: ПОЛТАВА]]
* «Місто»
* «Poltavske.TV»

=== FM-радіостанції ===
На території Полтави своє мовлення проводять 20 всеукраїнських та регіональних FM-радіостанції:
* «[[Радіо Культура]]» (89,5 МГц),
* «[[Армія FM]]» (90,2 МГц),
* «[[Радіо Максимум]]» (92,4 МГц),
* «[[Країна ФМ]]» (98,7 МГц),
* «[[DJFM (Україна)|DJFM]]» (99,1 МГц),
* «[[Lux FM|Люкс FM»]] (99,5 МГц),
* «[[Радіо Промінь]]» (100,0 МГц),
* «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM»]] (100,6 МГц),
* «[[Перець FM]]» (101,3 МГц),
* [http://nrcu.gov.ua/radio-pl UA: Українське радіо. Лтава] (101,8 МГц),
* «[[Хіт FM]]» (102,3 МГц),
* «[[Power FM (Україна)|Power FM]]» (102,7 МГц),
* «[[Радіо «НВ»]]» (103,4 МГц)
* «[[Наше радіо]]» (103,8 МГц),
* «[[Радіо Байрактар]]» (104,5 МГц),
* «[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон»]] (105,0 МГц),
* «[[Радіо Мелодія|Мелодія FM»]] (105,8 МГц),
* «[[NRJ Україна|NRJ»]] (106,8 МГц),
* «[[Радіо П'ятниця]]» (107,2 МГц),
* «[[Радіо Рокс|Радіо РОКС Україна»]] (107,8 МГц).

== Міста-побратими ==
* {{Прапорець20|BUL}} [[Велико-Тирново]] <small>(1961)</small><ref>{{Cite web |url=http://www.rada-poltava.gov.ua/international/ |title=Міжнародна співпраця |accessdate=6 жовтня 2013 |archive-date=13 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131013215905/http://www.rada-poltava.gov.ua/international/ }}</ref>
* {{Прапорець20|GER}} Міста району [[Есслінген (район)|Есслінген]]&nbsp;— [[Фільдерштадт]], [[Ляйнфельден-Ехтердінген]], [[Остфільдерн]] <small>(1988)</small>
* {{Прапорець20|USA}} [[Айрондеквойт (Нью-Йорк)|Ірондеквойт]] <small>(1991)</small><ref>{{Cite web |url=http://poltava.today/uk/news/show/5473 |title=До Полтавського батальйону небайдужих приєднався мер американського міста |accessdate=8 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308211608/http://poltava.today/uk/news/show/5473 |archivedate=8 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Прапорець20|CHN}} [[Дуньїн]] <small>(2013)</small><ref>{{Cite web |url=http://www.rada-poltava.gov.ua/news/26705446/ |title=Міжнародна співпраця/Дуньїн |accessdate=6 жовтня 2013 |archive-date=14 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131214104946/http://www.rada-poltava.gov.ua/news/26705446/ }}</ref>

== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Полтава
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Вікідані           = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікісховище        = 
|Метавікі           = 
|Медіавікі          = 
|Вікімедіа          = 
|Вікіновини         = 
|Вікімандри         = 
|Тест Вікіпедія     = 
|Translatewiki      = 
|Вікіінкубатор      =
|Проєкт             = Полтава
|Проєкт-зображення  = Poltava coat.svg
}}
* [[Вулиці Полтави]]
* [[Історія Полтави]]
* [[2983 Полтава]]
* [[Полтавська глиняста]]  — традиційна українська порода птиці, виведена у місті Полтава.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* {{УМЕ11|частина=Полтава|сторінки=1426}}
* [http://www.tourism.poltava.ua/ Полтава туристична]
* [http://rada-poltava.gov.ua Офіційний сайт Полтавської міської ради]
* [http://www.misto-tv.poltava.ua/ Телевізійна студія «Місто»]
* [http://www.irt.pl.ua/ Телеканал «ІРТ»]
* [[UA: Полтава]]
* [http://poltavske.tv/ Телеканал «Poltavske.TV»]
* [http://www.poltava.to/ Інтернет-видання «Полтавщина»]
* [https://web.archive.org/web/20150505014222/http://vpoltave.info/ Інтернет-видання «ВПолтаві.info»]
* [https://kolo.news Інтернет-видання «Коло»]
* [http://0532.ua/ Інтернет-видання «0532.ua»]
* [https://city.pl.ua/company/ Довідник міста Полтави]
* [https://web.archive.org/web/20150423061349/http://www.visnyk.poltava.ua/history/ Рубрика «Історія і ми» на сайті газети «Полтавський вісник»]
* [https://uartlib.org/poza-mystetstvom/m-ya-rudinskiy-arhitekturne-oblichchya-poltavi/ М. Я. Рудинський. Архітектурне обличчя Полтави. Полтава, Метоп, 1992.]

== Джерела та література ==
* {{cite book
 | назва = Козаки і Посполиті: міська спільнота Полтави другої половини XVIII&nbsp;ст. (23 с.) К: К. І. С., 2016.&nbsp;— 356 с. ISBN 978-617-684-135-7
 | прізвище = Волошин
 | ім'я = Юрій
 | автор-посилання = Волошин Юрій Володимирович
 | рік = 2016
 | ref = harv }}
* ''О.&nbsp;Г.&nbsp;Бажан, Д.&nbsp;Я.&nbsp;Вортман.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Poltava_mst Полтава] // {{ЕІУ|8|358}}
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XIV/612 Zieńków]// Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.&nbsp;— Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895.&nbsp;— T. XIV: Worowo&nbsp;— Żyżyn
* ''[[Павловський Іван Францович|Павловський І.]]'' Полтава.- П: Полтавский литератор,&nbsp;— 280 с.
* {{УРЕ}}
* {{Література
 |автор =За ред. А.В. Кудрицького
 |частина = 
 |заголовок =[[Полтавщина:Енциклопедичний довідник|Полтавщина : Енцикл. довід.]]
 |назва_оригіналу =
 |посилання = 
 |видання = 
 |місце =К.
 |видавництво =УЕ
 |рік =1992
 |том = 
 |сторінки =1024 
 |isbn =5-88500-033-6
 }}
* [[Полтавіка. Полтавська енциклопедія|Полтавіка&nbsp;— Полтавська енциклопедія]]. Том 12: Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— 760 с.
* Несвицький О. О. «Полтава в дни революции и в период смуты 1917—1922 гг.»: Щоденник.&nbsp;— Полтава, 1995.&nbsp;— 280 с.:&nbsp;— /''Державний архів Полтавської області''. Пко [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченко]].
* [http://ntsh.org/sites/default/files/tom49_doneck.pdf Віталій Орловський. Віталій Орловський НАРИСИ ІСТОРІЇ ПОСЕЛЕНЬ ПОЛТАВЩИНИ ТА ЧЕРКАЩИНИ. У книзі: ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА. – Т. 49. – ДОНЕЦЬК-МАРІУПОЛЬ-ХАРКІВ, 2022. – 208 с.]

{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з містом
|list  =
{{Райони Полтави}}
{{Полтавський район|nocat=1}}
{{Населені пункти Полтавської області}}
{{Полтавська область}}
{{Обласні центри України}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Історичні населені місця Полтавської області}}
{{Населені пункти Поворскля}}
{{Історичні місця Поворскля}}
}}{{ВП-портали|Полтавщина|Україна|Географія}}{{Authority control}}

{{DEFAULTSORT:Полтава}}
[[Категорія:Полтава| ]]
[[Категорія:Районні центри Полтавської області]]
[[Категорія:Міста Полтавської області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Полкові центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Сотенні центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Населені пункти Поворскля]]
[[Категорія:Історичні місця Поворскля]]
[[Категорія:Міста Русі]]
[[Категорія:Глинське князівство]]