Пластилінова ворона

радянський мультфільм 1981 року
Версія від 17:46, 29 вересня 2014, створена Dgho (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Пишу}} {{Перекладаю}} '''«Пластилінова ворона»''' - мультиплікаційний фільм [...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

«Пластилінова ворона» - мультиплікаційний фільм 1981 Олександра Татарського: його перша офіційна режисерська робота. Мультфільм включав три сюжети за віршами Олександра Кушнера «Про картини», Овсія Дріза «Гра» й Едуарда Успенського «А може, а може…».[1]

Техніка

Частини «Про картини» і «Гра» становлять собою анімовані малюнки дітей мультстудії Центрального республіканського палацу піонерів м. Києва[2], а частина «А може, а може…» виконана в техніці пластилінової анімації. Також усі частини містять фото- та відео- вставки.

Сюжет

Про картинах

Мультфільм у пісенній формі розповідає про жанри картинного живопису - пейзаж, натюрморт і портрет.

Гра

Ця частина мультфільму розповідає про дитячу гру з періодичним відкриванням і закриванням очей. Усяк раз, відкриваючи очі, оповідач вражається яким-небудь новим побаченим деталям.

А може, а може…

Пародія на байку Крилова «Ворона і Лисиця». Мультфільм розповідає про оповідача, який забув сюжет байки і намагаються згадати його за ходом розповіді. Так, замість ворони з'являються то собака, то корова (й одного разу - навіть бегемот), а замість лисиці - спочатку страус, а потім двірник. Спотворивши сюжет байки, оповідачі спотворили і її мораль:

  1. Сергей Капков. Александр Татарский // Наши мультфильмы / Арсений Мещеряков, Ирина Остаркова. — Интеррос, 2006. — ISBN 5-91105-007-2.
  2. Згідно титрів у мультфільмі.