Перегляд вихідного коду сторінки План «Гельб»

{{Військовий план
| назва = План «Ґельб»
| оригінальна назва = {{lang-de|Fall Gelb}}
| конфлікт = [[Друга світова війна]]<br/>[[Французька кампанія (1940)|Французька кампанія]]
| зображення = [[Файл:1940-Fall Gelb.jpg|300пкс|]]
| підпис = Варіант плану «Ґельб» у редакції Е. Манштейна
| вид = наступальний
| місце = [[Франція]], [[Бельгія]], [[Нідерланди]], [[Люксембург]]
| планування = {{GERnazi}}:
* [[ОКГ|Головнокомандування сухопутних сил (ОКГ)]]
| відповідальні за планування = [[Вальтер фон Браухіч]]
| мета = окупація Франції, Бельгії, Нідерландів та Люксембургу
| дата = [[10 травня]] [[1940]]
| час = 5 <sup>35</sup>
| часова зона = UTC+1
| виконання = [[Файл:Balkenkreuz.svg|20px]] [[Вермахт]]:
* [[Група армій «A»]]
* [[Група армій «B»]]
* [[Група армій «C»]]
| відповідальні за виконання = [[Герд фон Рундштедт]]<br/>[[Федор фон Бок]]<br/>[[Вільгельм Ріттер фон Лееб]]
| результат = окупація Франції, Бельгії, Нідерландів та Люксембургу
| втрати =
}}
{{Французька кампанія (1940)}}
'''План «Ґельб»''' ({{lang-de|Fall Gelb}}&nbsp;— ''Жовтий план'')&nbsp;— кодова назва німецького плану [[бліцкріг|блискавичної війни]] проти [[Бельгія|Бельгії]], [[Нідерланди|Нідерландів]], [[Люксембург]]у і [[Франція|Франції]] в [[1940]]&nbsp;році.

Перший варіант, відомий як ''«План ОКГ»'', мав суто позиційний характер і передбачав встановлення [[фронт]]у по річці [[Сомма (річка)|Сомма]]. Спочатку, через несприятливі метеорологічні умови, його виконання було кілька разів відкладено, а після критичного аналізу і наслідків «Мехеленського інциденту» повністю замінено іншим варіантом плану, відомим як ''«План Манштейна»''. Цей варіант плану передбачав повну перемогу і був успішно реалізований [[10 травня]] [[1940]]&nbsp;року в першій фазі [[Французька кампанія (1940)|Французької кампанії]]. В результаті [[Вермахт|німецькі війська]] в стислі терміни повністю окупували територію Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та Північної Франції.

== Визначення стратегічних цілей ==

[[Файл:brauhich_hitler_galder.jpg|міні|праворуч|300px|В. Браухіч, А. Гітлер та Ф.Гальдер]]

Початок розробці плану наступу на Францію було закладено [[27 вересня]] [[1939]]&nbsp;року. На нараді головнокомандувачів видами збройних сил і їхніх начальників штабів [[Гітлер]] наказав негайно готувати наступ на заході: ''«Ціль війни&nbsp;— поставити Англію на коліна, розгромити Францію»''.

Проти виступили головнокомандувач сухопутними військами [[Браухіч Вальтер фон|Вальтер фон Браухіч]] і начальник генерального штабу [[Гальдер Франц|Франц Гальдер]]. Вони навіть підготували план усунення Гітлера від влади, але, не отримавши підтримки командувача армії резерву [[генерал]]а [[Фрідріх Фромм|Фрідріха Фромма]], полишили його.

[[6 жовтня]] [[1939]]&nbsp;року німецькі війська остаточно завершили [[окупація|окупацію]] [[Польща|Польщі]], а [[9 жовтня]] командувачу сухопутними військами Вальтеру фон Браухічу, військово-повітряними ([[люфтваффе]])&nbsp;— [[Герінг Герман Вільгельм|Герману Герінгу]] і військово-морськими&nbsp;— [[Редер Еріх Йоґан Альберт|Еріху Редеру]] була надіслана ''«Пам'ятна записка і провідні вказівки щодо ведення війни на Заході»''. У цьому документі на основі концепції «[[бліцкріг|блискавичної війни»]] визначалися стратегічні цілі майбутньої кампанії:

<blockquote>

''«3. … для подальшого ведення воєнних дій наказую:''

: ''а) на північному фланзі Західного фронту підготувати наступ через територію Люксембургу, Бельгії і Нідерландів. Наступ повинен бути якомога більшими силами і якомога швидше;''

: ''б) мета цієї операції&nbsp;— знищити по можливості великі з'єднання французької армії і союзників, що знаходяться на її боці, і одночасно захопити якнайбільше території Нідерландів, Бельгії і Північної Франції, щоб створити плацдарм для успішного ведення повітряної і морської війни проти Англії та розширити передпілля життєво важливої Рурської області.»''<ref>«Военно-исторический журнал», 1968, №&nbsp;1, стр.76—78. {{ref-ru}}</ref>

</blockquote>

Вищий німецький [[генералітет]] поставився до наказу Гітлера з сумнівом. Один з [[генерал]]ів навіть вигукнув: ''«Франція&nbsp;— не Польща!»''. Однак, не зважаючи на внутрішні побоювання в провальному завершенні операції, [[головнокомандувач]] сухопутних військ Вальтер фон Браухіч дав доручення генеральному штабу (ОКГ) розробити ''«Директиву Ґельб щодо стратегічного розгортання»''.

== План ОКГ від 19 жовтня 1939 року ==

[[Файл:France 1939 10 19-Plan de bataille ukr.svg|міні|праворуч|300px|План ОКГ від 19 жовтня 1939 року]]
{{Вікіджерела|Директива Гельб щодо стратегічного розгортання (від 19 жовтня 1939 року)|width=300}}

За основу плану операції командуванням сухопутними військами (ОКГ) було взято [[план Шліффена]] [[1914]] року, але на відміну від плану [[Шліффен Альфред фон|Шліффена]] план ОКГ не ставив на меті повну перемогу у [[Фландрія|Фландріїї]], а мав суто позиційний характер&nbsp;— його повне виконання приводило лише до встановлення позиційного фронту по річці [[Сомма (річка)|Сомма]].

За директивою від 19 жовтня 1939 року передбачалося створити угруповання військ у складі:
* [[група армій «B»]] ([[Федор фон Бок]])&nbsp;— [[2-га армія (Третій Рейх)|2-га]], [[4-та армія (Третій Рейх)|4-та]] і [[6-та армія (Третій Рейх)|6-та армії]] (37 дивізій)
* [[група армій «A»]] ([[Герд фон Рундштедт]])&nbsp;— [[12-та армія (Третій Рейх)|12-та]] і [[16-та армія (Третій Рейх)|16-та армії]] (27 дивізій)
* [[група армій «C»]] ([[Вільгельм Ріттер фон Лееб]])&nbsp;— [[1-ша армія (Третій Рейх)|1-ша]] і [[7-ма армія (Третій Рейх)|7-ма армії]] (25 дивізій)
* [[армійська група «N»]]&nbsp;— [[18-та армія (Третій Рейх)|18-та армія]] (3 дивізії)
* [[резерв]]&nbsp;— 9 дивізій

Головного удару мала завдати [[група армій]] «B» по обидва боки [[Льєж]]а з метою розбити англо-французькі сили у Бельгії разом з бельгійською і голландською арміями. Далі на південь розташується [[група армій «A»]]. 12 армія буде виконувати прикриття південного флангу групи армій «B», 16-та армія&nbsp;— удар в напрямку південної Бельгії і Люксембургу. Після [[Марш (пересування військ)|маршу]] через Люксембург 16 армія повинна зайняти оборону на північ від західного флангу лінії Мажино між [[Саар]]ом і [[Маас (річка)|Маасом]]. Проти [[Лінія Мажино|лінії Мажино]] діятиме група армій «C». В залежності від політичного клімату армійська група «N» призначалася для розгрому Нідерландів<ref>У щоденнику Ф. Гальдера є запис від 15 жовтня 1939 року: ''З Голландією спробувати домовитися мирним шляхом.''</ref>. [[Директива]] закінчувалася розпорядженням групам армій «A» і «B» зосередити свої війська таким чином, щоб вони за шість нічних переходів змогли зайняти вихідні позиції для наступу.

== Зауваження ОКВ ==

[[21 жовтня]] [[1939]] року [[Верховний Головнокомандувач|командувач Верховного Головнокомандування]] Вермахту ([[ОКВ]]) [[Кейтель Вільгельм Бодевін Йохан Густав|Вільгельм Кейтель]] виклав Гітлерові критичні зауваження щодо «плану Ґельб». Вони зводилися до наступного:
* Армійська група «N» має невиправдано великі сили. В неї однаково мало шансів прорвати укріплену [[Лінія Греббе|лінію Греббе]].
* Лівофлангова [[4-та армія (Третій Рейх)|4-та армія]] групи армій «B», що наступає південніше [[Льєж]]а, повинна завдавати удару на захід і лише у крайньому випадку&nbsp;— на північний захід.
* Варто переглянути склад [[6-та армія (Третій Рейх)|6-ї армії]], що завдає удару північніше Льєжа. Виділених їй трьох [[танк]]ових і однієї моторизованої дивізій недостатньо для розвитку успіху.
* Після початку наступу й зняття французьких військ з [[лінія Мажино|лінії Мажино]] із групи армій «C» можна буде передати для посилення наступаючого угруповання десять дивізій.
Таким чином, штаб оперативного керівництва ОКВ пропонував ще більше підсилити, головним чином рухливими військами, північний фланг.

== План ОКГ від 29 жовтня 1939 року ==

[[Файл:France 1939 10 29-Plan de bataille ukr.svg|міні|праворуч|300px|План ОКГ від 29 жовтня 1939 року]]
{{Вікіджерела|Директива Гельб щодо стратегічного розгортання (від 29 жовтня 1939 року)|width=300}}

У стратегічному плані від [[29 жовтня]] [[1939]] року ставилася вже більше широка мета&nbsp;— знищити союзне угруповання військ в районі на північ від [[Сомма (річка)|Сомми]] і вийти до [[Ла-Манш]]у. До складу групи армій «B» додатково була включена [[18-та армія (Третій Рейх)|18-та армія]], а кількість її дивізій збільшилася до 43 (з них 9 танкових і 4 моторизовані). Склад групи армій «A» зменшився до 22, а групи армій «C»&nbsp;— до 18 дивізій. Вивільнені [[Дивізія|дивізії]] підсилили північне крило фронту. Група армій «B» одержала завдання прорватися одним ударним угрупованням північніше Льєжа, у район [[Брюссель|Брюсселя]], а іншим&nbsp;— південніше Льєжа, у район на захід [[Намюр (місто)|Намюра]] і потім продовжувати наступ в північно-західному або південно-західному напрямку. Група армій «A» мала допоміжне завдання&nbsp;— прикрити групу армій «B» з півдня й південного заходу; група армій «С», як і в плані від [[19 жовтня]], займала позицію проти лінії Мажино. Кордон з Нідерландами прикривав 6-й корпусний округ, який підпорядковувався групі армій «В».

Закінчити розгортання планувалося до [[5 листопада]]. Початок наступу було призначено на [[12 листопада]] [[1939]]&nbsp;року.

== Критика плану ОКГ ==

Адольф Гітлер назвав план, підготовлений [[ОКГ]], верхом посередності. На одній з нарад з обговорення оперативного плану Гітлер, звертаючись до [[Кейтель Вільгельм Бодевін Йохан Густав|Кейтеля]] і [[Йодль Альберт|Йодля]], відмітив: <blockquote>''«Так це ж старий план Шліффена з посиленим правим флангом і головним напрямком удару уздовж атлантичного узбережжя. Двічі такі номери не проходять!»''<ref>Кейтель В. 12 ступенек на эшафот…&nbsp;— Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2000. стр. 242. {{ref-ru}}</ref></blockquote>Повторення шліффенівського задуму початку століття, наступ на Францію серпоподібним рухом через Бельгію, не влаштовував його. У [[1939]]&nbsp;році було очевидніше, ніж в [[1914]], що якщо й відбудуться бойові дії між [[Третій Рейх|Німеччиною]] і союзниками, то саме в Бельгії, так як лінія Мажино уздовж франко-німецького [[кордон]]у надійно захищала Францію. У порівнянні з лінією Мажино бельгійські укріплення були дуже слабкими. Очевидно, що французи також розуміли це і очікували такого розвитку подій. Однак, хоча Гітлер і мав іншу точку зору, він жадав якомога швидкого початку наступальної операції:<blockquote>''«Час працює на супротивника… Наша ахілесова п'ята&nbsp;— Рур… Якщо Англія і Франція прорвуться через Бельгію та Нідерланди в Рур, ми опинимося у величезній небезпеці»''.<ref>
{{Cite web |url=http://militera.lib.ru/h/jacobsen/03.html |title=Із виступу Гітлера на нараді командувачів об'єднаними частинами Вермахту 23 листопада 1939 року |accessdate=1 July 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080413163008/http://militera.lib.ru/h/jacobsen/03.html |archivedate=13 April 2008 |deadurl=no }}
</ref></blockquote>

[[5 листопада]] Браухіч знову спробував відговорити Гітлера від вторгнення у Францію. [[Гітлер]], у свою чергу, ще раз підтвердив, що наступ необхідно почати не пізніше [[12 листопада]]. Однак [[7 листопада]] наказ було скасовано через несприятливі [[метеорологія|метеорологічні умови]]. Пізніше початок операції буде перенесено ще 29 разів.

== Зауваження групи армій «A» ==

[[Файл:France 1939 10 31-Plan de bataille ukr.svg|міні|праворуч|300px|Пропозиції групи армій «A» від 31 жовтня 1939 року]]

Ще під час підготовки плану ОКГ начальник штабу [[група армій «A»|групи армій «A»]] під командуванням Рундштедта [[Еріх фон Манштейн]] відзначав, що його задум занадто очевидний. Іншим недоліком плану ОКГ, на думку Манштейна, було те, що німецьким військам доведеться зіштовхнутися з [[Британський експедиційний корпус|англійськими частинами]], які напевно будуть більш важким супротивником, ніж французи. Більше того, цей план не обіцяв вирішальної перемоги.

Обмірковуючи цю проблему, Манштейн дійшов висновку, що доцільніше завдати головного удару через [[Арденни]] в напрямку Седана, чого союзники аж ніяк не очікували. Основною ідеєю його плану було ''«заманювання»''. Манштейн не сумнівався, що союзники обов'язково прореагують на вторгнення в [[Бельгія|Бельгію]]. Але, розгортаючи там свої війська, вони втратять вільний резерв (принаймні на кілька днів), завантажать до відмови дороги і, головне, послаблять ''«ковзанням на північ»'' оперативну ділянку [[Дінан]]&nbsp;— [[Седан (місто)|Седан]].

Свій план Манштейн спочатку обговорив с командиром [[19-й армійський корпус (Третій Рейх)|19-го армійського корпуса]] [[Гудеріан Хайнц Вільгельм|Хайнцом Гудеріаном]], а потім переконав у своїй правоті генерала Рундштедта. Після цього Рундштедт і Манштейн направили пам'ятну записку в штаб сухопутних військ Браухічу і Гальдеру. Записка містила такі пропозиції:
* Метою наступу на заході повинне бути одержання рішучої перемоги на суші. Прагнення домогтися часткової перемоги, що лежить в основі директив ОКГ, не виправдано ні з політичної (порушення [[нейтралітет]]у трьох країн), ні з військової точки зору.
* Головного удару у наступальній операції мала завдати група армій «A», а не [[група армій «B»]]. Якщо удар буде здійснювати група армій «B», вона зустріне підготовленого до нього супротивника, на якого їй доведеться наступати фронтально. Такі дії призведуть спочатку до успіху, однак, можуть бути зупинені на [[Сомма (річка)|Соммі]]. [[Група армій «A»]] має шанси на успіх за умови завдавання нею раптового удару через Арденни у напрямку нижньої течії Сомми. Тільки таким шляхом можна ліквідувати весь північний фланг супротивника в Бельгії, що буде передумовою для одержання остаточної перемоги у Франції.
* Якщо [[противник]] буде діяти правильно, він спробує уникнути несприятливого для нього результату бою в Бельгії, відійшовши за Сомму. Одночасно він може кинути всі наявні в його розпорядженні сили для [[контрнаступ]]у на широкому фронті проти південного флангу з метою оточення головних сил німецької армії в Бельгії або південніше Нижнього [[Рейн]]у. Щоб перешкодити цьому, необхідно розбити сили супротивника, що зосереджуються проти південного [[фланг]]у, приблизно в районі південніше й північніше річки [[Маас (річка)|Маас]] або між річками Маас і [[Уаза (річка)|Уазою]].
* Група армій «A» повинна одержати замість двох армій три (обов'язково зі збільшенням танкових з'єднань), хоча з міркувань ширини [[фронт]]у в складі групи армій «B» могло б діяти більше дивізій.

В штабі сухопутних військ не погодилися з пропозиціями Манштейна, але Франц Гальдер все-таки доповів Гітлеру про цей варіант плану, зазначивши, що [[наступ]] у цьому напрямку неможливий, так як [[ліс]] і [[гори]]ста місцевість завадять просуванню техніки<ref>Головним аргументом противників плану Манштейна був досвід Першої світової війни: в 1914 році навіть кавалерійські частини з великими труднощами долали цю ділянку фронту.</ref>.

== Доповнення до плану ОКГ ==

Критичні зауваження щодо плану ОКГ змусили внести деякі корективі. Так директива ОКГ від 29 жовтня передбачала тимчасово відмовитися від наступу проти Нідерландів, щоб вивільнити сили для нарощування удару на головному напрямку. Але [[15 листопада]] [[1939]] року [[ОКВ]] переглянуло це рішення і видало директиву про захоплення Голландії. У цей же день наказом Браухіча це завдання було покладено на групу армій «B»<ref>Р. de Mendelssohn. Die Nurnberger Dokumente. Hamburg, 1946, S. 156; Dokumente zur Vorgeschichte des Westfeldzuges 1939&nbsp;— 1940. S. 55</ref>.

[[20 листопада]] [[1939]] року [[Гітлер]] підписав ''директиву №&nbsp;8 ОКВ''. В ній вказувалося, що операція «Ґельб» буде проведена відповідно до директиви ОКГ від 29 жовтня 1939 року. Однак, вочевидь спираючись на пропозиції Манштейна, як доповнення до неї було віддано наступне розпорядження: ''"Необхідно прийняти всі підготовчі міри для того, щоб перенести напрямок головного удару в операції зі смуги групи армій «B» у смугу групи армій «A», якщо там, як можна припустити із нинішнього розміщення сил, можна чекати більш швидких і великих успіхів, ніж у групи армій «B»''<ref>IMT, vol. XXVI, р. 38</ref>.

== «Мехеленський інцидент» ==

[[Файл:Fall Gelb - first variant.jpg|міні|праворуч|300px|Фрагменти втрачених документів (10 січня 1940 року)]]

[[10 січня]] [[1940]] року Гітлер призначив остаточну дату наступу&nbsp;— [[17 січня]]. Але в той самий день, коли Гітлер прийняв це рішення, поблизу бельгійського міста [[Мехелен]] відбувся досить загадковий ''«випадок»'' (відомий як ''«Мехеленський інцидент»''). Історія ця згадувалася в численних варіантах, але найбільш стисло її виклав командувач [[повітряно-десантні війська Німеччини|повітряно-десантними військами Німеччини]] [[генерал-полковник]] [[Курт Штудент|К.Штудент]]:

<blockquote>''«10 січня [[майор]], призначений мною як офіцер зв'язку в [[2-й повітряний флот (Третій Рейх)|2-й повітряний флот]], вилетів з Мюнстера в Бонн із завданням з'ясувати деякі малозначні деталі плану в командування флоту. При собі він мав повний оперативний план наступу на Заході. Через морозну погоду і сильний [[вітер]] над замерзлим, покритим снігом Рейном літак збився з курсу і залетів на територію Бельгії, де йому довелося зробити вимушену посадку. Майор не зміг спалити важливий документ, отже, загальний зміст німецького плану наступальних дій на Заході став надбанням бельгійців. Німецький військово-повітряний аташе в Гаазі повідомив, що в цей же вечір король Бельгії мав довгу телефонну розмову з королевою Нідерландів.»''<ref>Лиддел Гарт Б.&nbsp;Г.&nbsp;Вторая мировая война.&nbsp;— М.: АСТ, СПб.: Terra Fantastica, 1999. стр. 60-61 {{ref-ru}}</ref></blockquote>

Зростаюча міць армій західних країн, сумнів у тому, чи дозволить оперативний план від [[29 жовтня]] [[1939]] року досягти чого-небудь, крім більш-менш великого первинного успіху, а також втрата секретних документів<ref>В наслідок «мехеленського інциденту» 16 січня союзниками були приведені в стан [[бойова готовність|бойової готовності]] 1-ша група армій і 3-тя армія, що діяла в складі 2-ї французької групи армій на лівому її фланзі. Готовність №&nbsp;1 була оголошена і в англійській експедиційній армії. Уряд Бельгії прийняв указ про виклик резервістів і про часткову мобілізацію.</ref> привели в наступні місяці до перегляду плану спільно всіма вищими командними інстанціями й штабами груп армій.

== «Затяжний старт» ==

Так як основний зміст оперативного плану став надбанням союзників, ставка на раптовість [[Операція військова|військової операції]] втратила свою привабливість. Відповідно до директив ОКГ від 19 і 29 жовтня німецькі війська повинні були зайняти вихідні позиції для [[наступ]]у за шість нічних переходів з моменту одержання наказу. До цього характер їхнього розташування не дозволяв противникові розгадати напрямок головного удару. [[16 січня]] після «мехеленського інциденту» у ставці Гітлера було ухвалене рішення ''«побудувати операцію на новій основі»''.

[[18 січня]] [[1940]] року [[ОКВ]] повідомляє нову концепцію наступальної операції: ''ніякої раптовості''. Змінені методи: війська перебувають у постійній бойовій готовності, необхідно підтримувати враження, начебто наступ може початися в будь-який день. Замість загального розгортання ОКВ запропонувало поступове: ''«затяжний старт»''. Для цього в першому ешелоні і у найближчій глибині зосереджувалися всі рухливі сили, необхідні для завдавання першого нищівного удару та виконання основного завдання. Вони повинні були перебувати в постійній готовності, щоб перейти до наступальних дій через 24 години після наказу (''«старт із місця»''). Щодо основного задуму операції, то він залишався незмінним.

== План ОКГ від 30 січня 1940 року ==

[[Файл:France 1940-Plan de bataille ukr.svg|міні|праворуч|300px|План ОКГ від 30 січня 1940 року]]

[[30 січня]] [[1940]] року, враховуючи зміни до попередньої редакції плану, Браухіч підписав третій варіант плану «Ґельб». На відміну від попередніх у цьому варіанті при незмінних цілях передбачалося посилити групу армій «A» рухливими військами. Крім того, командування групи армій «A» зобов'язувалося ''"вжити необхідних заходів для того, щоб рухливі з'єднання резерву ОКГ ([[14-й моторизованій корпус (Третій Рейх)|14-й моторизований корпус]], [[2-га піхотна дивізія (Третій Рейх)|2-га]], [[9-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|9-та піхотні]], [[13-та моторизована дивізія (Третій Рейх)|13-та моторизована дивізії]], [[3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»|дивізія СС «Мертва голова»]], [[9-та танкова дивізія (Третій Рейх)|9-та танкова дивізія]]), призначені для швидкого посилення військ на фронті, використовувалися з першого ж дня наступу в її смузі або, якщо буде потреба, могли бути перекинуті в смугу групи армій «B»''<ref>Dokumente zur Vorgeschichte des Westfeldzuges 1939&nbsp;— 1940. S. 61</ref>.

== Військово-штабні ігри ==

[[7 лютого]] [[1940]] року за наказом ОКГ в [[Кобленц]]і була проведена [[військово-штабна гра]]. Вона мала на меті з'ясувати готовність до наступу і оперативні можливості [[12-та армія (Третій Рейх)|12-ї]] і [[4-та армія (Третій Рейх)|4-ї армій]], а також [[19-й танковий корпус (Третій Рейх)|19-го танкового корпусу]]. Особлива увага зверталася на використання рухливих військ 19-го танкового корпусу і організацію форсування Маасу поблизу [[Седан]]а. Результат цієї гри виявився маловтішним. Між [[Гейнц Вільгельм Гудеріан|Гудеріаном]], що командував 19-м корпусом, і Віттерсгеймом (14-й корпус), з одного боку, і командуванням групи армій «A» і ОКГ, з іншого, виникли серйозні розбіжності щодо дій після форсування [[Маас (річка)|Маасу]]. Гальдер, Рундштедт і Блюментрит вважали, що наступ через Маас неможливий раніше 9-го або 10-го дня з початку операції, тобто після підтягування [[піхота|піхотних з'єднань]]. Гудеріан, якого підтримав Віттерсгейм, пропонував почати наступ танковими і моторизованими військами через Маас із ходу, не очікуючи піхотних дивізій, тобто на 5-й день операції. Таким чином, єдності думок з принципових питань ведення операції досягнуто не було.

[[14 лютого]] [[1940]] року в штабі 12-ї армії провели ще одну військово-штабну гру. Ця гра виявила можливість зриву всієї операції внаслідок недостатньої кількості сил у [[група армій «A»|групи армій «A»]]. З цього випливала її нездатність забезпечити швидке просування правого крила наступаючого угруповання, якщо командуванням союзників буде завдано контрудару великими силами по флангу наступаючих [[Вермахт|німецьких військ]] в районі між [[Седан]]ом і [[Мец]]ом.

[[16 лютого]] [[1940]] року в своєму щоденнику Гальдер зробив запис:<blockquote>''«Підсумки обох ігор: а) проблема використання танків; б) недоліки наступу без попереднього підтягування сил; в) сумніви в успіху операції в цілому.»''<ref>Гальдер Ф. Военный дневник. Ежедневные записи начальника Генерального штаба Сухопутных войск 1939–1942 гг.— Военное издательство Министерства обороны СССР, 1968–1971: Том I. стр. 275.</ref></blockquote>

Пізніше в своїх мемуарах Еріх Манштейн напише: <blockquote>''«У мене створилося враження, що генерал Гальдер, який був присутній на маневрах, нарешті почав розуміти правильність нашого [групи армій «А»] задуму.»''<ref>Манштейн Э. Утерянные победы.&nbsp;— М.: ACT; СПб Terra Fantastica, 1999. стр. 124.</ref></blockquote>

== План Манштейна ==

[[Файл:1940-Fall Gelb.jpg|міні|праворуч|300px|План Манштейна]]

Результати штабних ігор змусили згадати про план Манштейна. [[17 лютого]] [[1940]]&nbsp;року відбулася зустріч Еріха Манштейна та Адольфа Гітлера. Так як погляди на проведення операції у них багато в чому збігалися, Гітлер уже наступного дня наказав штабу сухопутних військ розробляти новий план.

План Манштейна, поєднаний із власними ідеями Гітлера, був простий, але обіцяв перемогу. [[Група армій «B»]] під командуванням [[Федор фон Бок|фон Бока]] мала завдання швидко окупувати Нідерланди, перешкодити з'єднанню голландців із союзниками, відкинути супротивника на лінію [[Антверпен]]&nbsp;— [[Намюр (місто)|Намюр]], а також прорватися через Бельгію в Північну Францію, імітуючи непохитність [[План Шліффена|ідей Шліффена]]. Якщо фон Боку вдасться зайти за французькі частини з [[північ|півночі]], то він неминуче буде загрожувати [[Париж]]у. Якщо французи і англійці встануть на його шляху і навіть відтіснять на [[схід]], вони опиняться у пастці. На лівому фланзі [[група армій «C»]] (генерал [[Вільгельм Ріттер фон Лееб]]) змусить французів усерйоз захищати лінію Мажино, а по можливості і захопить її. Вирішальний удар переносився в зону дії групи армій «A», яка згідно з новим планом підсилювалась 4-ю армією і мала в своєму складі 44 дивізії. [[Група армій «A»]], з танковою групою [[Евальд фон Клейст|Клейста]] в авангарді, прорветься через [[Арденни]], захопить переправи через Сомму і [[Дінан]], пройде між Седаном і Дінаном, а потім поверне на північний захід долиною річки [[Сомма (річка)|Сомми]] до [[Ам'єн]]у, [[Абвіль|Абвілю]] і узбережжя [[Ла-Манш]]у. Саме тут будуть задіяні сім з десяти [[танкова дивізія|танкових дивізій]] [[Вермахт]]у. У Лееба на [[південь|півдні]] не буде жодної танкової дивізії, а у фон Бока тільки три.

Цей план від [[24 лютого]] [[1940]] року став остаточним варіантом плану «Ґельб».

== Критика плану Манштейна ==

Не всі в німецькому вищому генералітеті підтримали план Манштейна. Командуючий групою армій «B» генерал-полковник [[Федор фон Бок|фон Бок]] висловлював серйозні сумніви відносно остаточного варіанта плану «Ґельб». У квітні [[1940]] року на доповіді Браухічу він заявив: <blockquote>''«Мені не дає спокою ваш оперативний план. Ви знаєте, що я за сміливі операції, але тут перейдені границі розумного, інакше це не назвеш. Просуватися ударним крилом уздовж лінії Мажино за 15&nbsp;км від неї і думати, що французи будуть дивитися на це байдуже! Ви зосередили основну масу танків на декількох дорогах у гористій місцевості Арденн, начебто авіації супротивника не існує! Ви сподіваєтеся форсувати Маас вище Намюра, хоча французи вже займають позиції в цьому районі південніше Дінана і їм буде потрібно для виходу до річки на ділянці Дінан&nbsp;— Намюр лише одна чверть того часу, який необхідний нам… Що ви будете робити, якщо форсування Маасу не вдасться і ви міцно засядете між кордоном та Маасом у бездоріжжі Арденн?.. І нарешті, як ви уявляєте собі взагалі операцію, якщо супротивник не зробить нам послуги і не вступить у Бельгію? Думаєте, він так і піде в бельгійську пастку? Ви граєте ва-банк!»''<ref>Heusinger, A. Befehl im Widerstreit. S. 85&nbsp;— 86</ref></blockquote>

Слід, однак зазначити, що певна [[авантюра|авантюрність]] плану нівелювалася розумінням настроїв вищого французького командування і добре організованою [[дезінформація|дезінформацією]]. За свідченнями [[генерал]]а Лоссберга, що працював у той час у штабі оперативного керівництва [[ОКВ]], різними каналами до союзників направлялося безліч чуток. При цьому не допускалося ніякої грубої роботи, що могла викликати підозри. Вигадки перемішувалися із правдою. Для цього використовувалися люди, що їздили в нейтральні країни. [[Телефон]]ними лініями, до яких підключався для прослуховування супротивник, велися ''«необережні розмови»''. Так за кілька місяців до наступу безупинно поширювалися у всіляких формах чутки про німецький ''«план Шліффена 1940 року»''.

== Втілення плану «Ґельб» ==

{{main|Французька кампанія (1940)}}

[[Файл:Rotterdam, Laurenskerk, na bombardement van mei 1940.jpg|міні|праворуч|300px|Роттердам після бомбардування]]

[[10 травня]] [[1940]]&nbsp;року о 5 годині 35 хвилин [[Вермахт|німецькі війська]] згідно з планом «Ґельб» почали широкомасштабні наступальні дії.

Наступ почався з повітряного нальоту на [[аеродром]]и, [[Командний пункт|командні пункти]], військові склади й найважливіші індустріальні центри Нідерландів, Бельгії і Франції. Використавши тактику [[парашут]]них і [[планер]]них [[Десант повітряний|десантів]], німцям вдалося в короткий термін паралізувати внутрішні райони Нідерландів. [[13 травня]] розпочався [[Голландська операція (1940)|штурм «Голландської фортеці»]], а вже [[14 травня]] королевою Нідерландів була підписана повна капітуляція.

[[11 травня]] була зруйнована оборона бельгійців на каналі Альберта. Через територію Бельгії, обійшовши [[Лінія Мажино|лінію Мажино]] з півночі, німецькі війська захопили майже всю [[Франція|Францію]]. Рештки англо-французько-бельгійської армії були витіснені у район [[Дюнкерк]]а, де вони [[Операція «Динамо»|евакуювалися]] до [[Велика Британія|Великої Британії]]. Франція змушена була підписати [[Комп'єнське перемир'я (1940)|ганебну капітуляцію]] у [[Комп'єнське перемир'я (1918)|відомому з 1918 року]] вагончику у [[Комп'єн]]і.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [[s:Директива_Гельб_щодо_стратегічного_розгортування_(від_19_жовтня_1939_року)|Директива Гельб щодо стратегічного розгортування (від 19 жовтня 1939 року)]]
* [[s:Директива_Гельб_щодо_стратегічного_розгортування_(від_29_жовтня_1939_року)|Директива Гельб щодо стратегічного розгортування (від 29 жовтня 1939 року)]]
* {{книга
|автор          = Манштейн Э.
|частина        = 
|заголовок      = Утерянные победы
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/memo/german/manstein/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = АСТ
|рік            = 1999
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 9785170332601
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Гальдер Ф.
|частина        = 
|заголовок      = Военный дневник. Ежедневные записи начальника Генерального штаба Сухопутных войск 1939-1942 гг
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/db/halder/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Воениздат
|рік            = 1968-1971
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Кейтель В.
|частина        = 
|заголовок      = 12 ступенек на эшафот...
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/memo/german/keytel_v/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = Ростов н/Д
|видавництво    = изд-во «Феникс»
|рік            = 2000
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 5222011984
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20160304095254/http://downloads.sturmpanzer.net/MLW/p151_operational_basis_for_the_first_phase_of_the_french_campaign_in_1940.pdf Operational basis for the first phase of the french campaign in 1940 ] {{ref-en}}

== Література ==

* {{книга
|автор          = Лиддел Гарт Б.Г.
|частина        = 
|заголовок      = Вторая мировая война
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/h/liddel-hart/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = АСТ
|рік            = 1999
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Типпельскирх К.
|частина        = 
|заголовок      = История Второй мировой войны
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/h/tippelskirch/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = СПб.
|видавництво    = Полигон
|рік            = 1999
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = 
|частина        = 
|заголовок      = История второй мировой войны. 1939-1945
|оригінал       = 
|посилання      = http://www.istorya.ru/book/ww2/index.php
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Воениздат
|рік            = 
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Фуллер Дж.Ф.Ч.
|частина        = 
|заголовок      = Вторая мировая война 1939-1945 гг. Стратегический и тактический обзор
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/h/fuller/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Иностранная литература
|рік            = 1956
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Уткин А. И.
|частина        = 
|заголовок      = Вторая мировая война
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/h/utkin3/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Алгоритм
|рік            = 2002
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Тейлор А. Дж. П.
|частина        = 
|заголовок      = Вторая мировая война
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/h/taylor/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Мысль
|рік            = 1995
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Якобсен Ганс-Адольф
|частина        = 
|заголовок      = 1939-1945. Вторая мировая война. Хроника и документы
|оригінал       = 
|посилання      = http://militera.lib.ru/h/jacobsen/03.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = Мысль
|рік            = 1995
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор          = Jacek Solarz
|частина        = 
|заголовок      = Fall Gelb 1940
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = 
|видавництво    = Wydawnictwo Militaria
|рік            = 1999
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 8372190291
|тираж          = 
}}{{ref-pl}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Fall Gelb}}
* [https://web.archive.org/web/20080224132945/http://stabes.nm.ru/materials/Pereslegin/Per_EchoSchl.htm С.&nbsp;Б.&nbsp;Переслегин. План «Гельб»&nbsp;— эхо-вариант плана Шлиффена"] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20081011215751/http://bse.sci-lib.com/article009181.html Значение слова «Гельб-план» в Большой Советской Энциклопедии] {{ref-ru}}

{{Кодові назви стратегічних планів і військових операцій Німеччини у Другій світовій війні}}

{{медаль|з історії}}
{{медаль|з військової справи}}

{{DEFAULTSORT:Гельб}}
[[Категорія:Стратегічні плани і військові операції Німеччини у Другій світовій війні]]
[[Категорія:Французька кампанія (1940)]]