Плазмовий дисплей: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
[[Файл:Plasma display.jpg|thumb|200px|Плазмовий телевізор]]
[[Файл:Plasma display.jpg|thumb|200px|Плазмовий телевізор]]
[[Файл:Plasma-display-composition.svg|thumb|200px|Будова плазмової панелі]]
[[Файл:Plasma-display-composition.svg|thumb|200px|Будова плазмової панелі]]
'''Плазмовий дисплей''' ( Газорозрядний екран; також широко застосовується англійська калька «плазмова панель») — пристрій виведення інформації, [[дисплей]], дія якого ґрунтується на явищі свічення [[люмінофор]]у під впливом ультрафіолетових променів, що виникають при [[Газовий розряд|електричному розряді]] в йонізованому газі, тобто у [[Плазма (агрегатний стан)|плазмі]].
'''Плазмовий дисплей''' (Газорозрядний екран; також широко застосовується англійська калька «плазмова панель») — пристрій виведення інформації, [[дисплей]], дія якого ґрунтується на явищі свічення [[люмінофор]]у під впливом ультрафіолетових променів, що виникають при [[Газовий розряд|електричному розряді]] в йонізованому газі, тобто у [[Плазма (агрегатний стан)|плазмі]].


== Будова ==
== Будова ==
Рядок 8: Рядок 8:


Особливості конструкції:
Особливості конструкції:
* субпіксель плазмової панелі має розміри 200 мкм x 200 мкм x 100 мкм;
* субпіксель плазмової панелі має розміри 200 мкм x 200 мкм x 100 мкм;
* передній електрод виготовляється з оксиду [[індій|індію]] та [[олово|олова]], оскільки він проводить [[Електричний струм|струм]] і максимально прозорий;
* передній електрод виготовляється з оксиду [[індій|індію]] та [[олово|олова]], оскільки він проводить [[Електричний струм|струм]] і максимально прозорий;
* при протіканні великих струмів по досить великому плазмовому екрану через опір провідників виникає суттєве падіння напруги, що призводить до спотворень сигналу, у зв'язку з чим додають проміжні провідники з [[хром]]у, незважаючи на його непрозорість;
* при протіканні великих струмів по досить великому плазмовому екрану через опір провідників виникає суттєве падіння напруги, що призводить до спотворень сигналу, у зв'язку з чим додають проміжні провідники з [[хром]]у, незважаючи на його непрозорість;
* для створення плазми комірки зазвичай заповнюються газами — [[неон]]ом або [[ксенон]]ом (рідше використовується [[гелій]] і [[аргон]], або, частіше, їх суміші) з додаванням [[ртуть|ртуті]].
* для створення плазми комірки зазвичай заповнюються газами — [[неон]]ом або [[ксенон]]ом (рідше використовується [[гелій]] і [[аргон]], або, частіше, їх суміші) з додаванням [[ртуть|ртуті]].


Хімічний склад [[люмінофор]]у:
Хімічний склад [[люмінофор]]у:
* Зелений: Zn<sub>2</sub>SiO<sub>4</sub>:Mn<sup>2+</sup> / BaAl<sub>12</sub>O<sub>19</sub>:Mn<sup>2+</sup>;</sup>+ / YBO<sub>3</sub>:Tb / (Y, Gd) BO<sub>3</sub>:Eu <ref>[http://www.faqs.org/patents/app/20090146566 PLASMA DISPLAY PANEL]</ref>
* Зелений: Zn<sub>2</sub>SiO<sub>4</sub>:Mn<sup>2+</sup> / BaAl<sub>12</sub>O<sub>19</sub>:Mn<sup>2+</sup>;</sup>+ / YBO<sub>3</sub>:Tb / (Y, Gd) BO<sub>3</sub>:Eu<ref>[http://www.faqs.org/patents/app/20090146566 PLASMA DISPLAY PANEL]</ref>
* Червоний: Y<sub>2</sub>O<sub>3</sub>:Eu<sup>3+</sup> / Y<sub>0,65</sub>Gd<sub>0,35</sub>BO<sub>3</sub>:Eu<sup>3+</sup>
* Червоний: Y<sub>2</sub>O<sub>3</sub>:Eu<sup>3+</sup> / Y<sub>0,65</sub>Gd<sub>0,35</sub>BO<sub>3</sub>:Eu<sup>3+</sup>
* Синій: BaMgAl<sub>10</sub>O<sub>17</sub>:Eu<sup>2+</sup>
* Синій: BaMgAl<sub>10</sub>O<sub>17</sub>:Eu<sup>2+</sup>
Рядок 22: Рядок 22:
== Принцип дії ==
== Принцип дії ==
Робота плазмової панелі складається з трьох етапів:
Робота плазмової панелі складається з трьох етапів:
# '''ініціалізація''', в ході якої впорядковується положення зарядів середовища та його підготовка до наступного етапу (адресації). При цьому на електроді адресації напруга відсутня, а на електрод сканування відносно електроду підсвічування подається [[Електричний імпульс|імпульс]] ініціалізації, що має східчасту форму. На першій сходинці цього імпульсу впорядковується розташування іонізованого газового середовища, на другій — розряд у газі, а на третій — завершення упорядкування.
# '''ініціалізація''', в ході якої впорядковується положення зарядів середовища та його підготовка до наступного етапу (адресації). При цьому на електроді адресації напруга відсутня, а на електрод сканування відносно електроду підсвічування подається [[Електричний імпульс|імпульс]] ініціалізації, що має східчасту форму. На першій сходинці цього імпульсу впорядковується розташування іонізованого газового середовища, на другій&nbsp;— розряд у газі, а на третій&nbsp;— завершення упорядкування.
# '''адресація''', в ході якої відбувається підготовка пікселя до підсвічування. На шину адресації подається позитивний імпульс (+75 В), а на шину сканування негативний (-75 В). На шині підсвічування напруга встановлюється рівною +150 В.
# '''адресація''', в ході якої відбувається підготовка пікселя до підсвічування. На шину адресації подається позитивний імпульс (+75 В), а на шину сканування негативний (-75 В). На шині підсвічування напруга встановлюється рівною +150 В.
# '''підсвічування''', в ході якого на шину сканування подається позитивний, а на шину підсвічування негативний імпульс, рівний 190 В. Сума потенціалів [[йон]]ів на кожній шині і додаткових імпульсів призводить до перевищення порогового потенціалу і розряду в газовому середовищі. Після розряду відбувається повторний розподіл іонів біля шин сканування і підсвічування. Зміна полярності імпульсів призводить до повторного розряду у плазмі. Таким чином, зміною полярності імпульсів забезпечується багаторазовий розряд комірки.
# '''підсвічування''', в ході якого на шину сканування подається позитивний, а на шину підсвічування негативний імпульс, рівний 190 В. Сума потенціалів [[йон]]ів на кожній шині і додаткових імпульсів призводить до перевищення порогового потенціалу і розряду в газовому середовищі. Після розряду відбувається повторний розподіл іонів біля шин сканування і підсвічування. Зміна полярності імпульсів призводить до повторного розряду у плазмі. Таким чином, зміною полярності імпульсів забезпечується багаторазовий розряд комірки.


Один цикл «ініціалізація — адресація — підсвічування» формує одне підполе зображення. Додаючи декілька підполів можна забезпечувати зображення заданої [[яскравість|яскравості]] і [[контраст]]у. У стандартному виконанні кожен кадр плазмової панелі формується додаванням восьми підполів.
Один цикл «ініціалізація&nbsp;— адресація&nbsp;— підсвічування» формує одне підполе зображення. Додаючи декілька підполів можна забезпечувати зображення заданої [[яскравість|яскравості]] і [[контраст]]у. У стандартному виконанні кожен кадр плазмової панелі формується додаванням восьми підполів.


Таким чином, при підведенні до електродів високочастотної напруги, відбувається [[йонізація]] газу або утворення плазми. У плазмі відбувається ємнісний високочастотний розряд, що викликає [[ультрафіолет]]ове випромінювання, яке спричиняє свічення люмінофора: червоне, зелене або синє. Це свічення, проходячи через передню скляну пластину, потрапляє в око глядача.
Таким чином, при підведенні до електродів високочастотної напруги, відбувається [[йонізація]] газу або утворення плазми. У плазмі відбувається ємнісний високочастотний розряд, що викликає [[ультрафіолет]]ове випромінювання, яке спричиняє свічення люмінофора: червоне, зелене або синє. Це свічення, проходячи через передню скляну пластину, потрапляє в око глядача.


== Див. також ==
== Переваги і недоліки ==
* [[Плоскопанельні дисплеї]]
Переваги:
* [[Вигоряння люмінофору]]
* висока контрастність;
* глибина кольорів;

*


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


{{Дисплейні технології}}
[[Категорія:Технології дисплеїв]]
[[Категорія:Технології дисплеїв]]

Поточна версія на 11:29, 13 березня 2022

Плазмовий дисплей (Газорозрядний екран; також широко застосовується англійська калька «плазмова панель») — пристрій виведення інформації, дисплей, дія якого ґрунтується на явищі свічення люмінофору під впливом ультрафіолетових променів, що виникають при електричному розряді в йонізованому газі, тобто у плазмі.

Плазмовий телевізор
Будова плазмової панелі

БудоваРедагувати

Плазмова панель являє собою матрицю газонаповнених комірок, уміщених між двома паралельними скляними пластинами, всередині яких розташовані прозорі електроди, що утворюють шини сканування, підсвічування та адресації. Розряд у газі відбувається між розрядними електродами (сканування та підсвічування) на лицевому боці екрану і електродом адресації на зворотному боці.

Особливості конструкції:

  • субпіксель плазмової панелі має розміри 200 мкм x 200 мкм x 100 мкм;
  • передній електрод виготовляється з оксиду індію та олова, оскільки він проводить струм і максимально прозорий;
  • при протіканні великих струмів по досить великому плазмовому екрану через опір провідників виникає суттєве падіння напруги, що призводить до спотворень сигналу, у зв'язку з чим додають проміжні провідники з хрому, незважаючи на його непрозорість;
  • для створення плазми комірки зазвичай заповнюються газами — неоном або ксеноном (рідше використовується гелій і аргон, або, частіше, їх суміші) з додаванням ртуті.

Хімічний склад люмінофору:

  • Зелений: Zn2SiO4:Mn2+ / BaAl12O19:Mn2+;+ / YBO3:Tb / (Y, Gd) BO3:Eu[1]
  • Червоний: Y2O3:Eu3+ / Y0,65Gd0,35BO3:Eu3+
  • Синій: BaMgAl10O17:Eu2+

Наявна проблема адресації мільйонів пікселів вирішується розташуванням пари передніх доріжок у вигляді рядків (шини сканування і підсвічування), а кожної задньої доріжки у вигляді стовпців (шина адресації). Внутрішня електроніка плазмових екранів автоматично вибирає потрібні пікселі. Ця операція проходить швидше, ніж сканування променем на моніторах з ЕПТ. В останніх моделях плазмових панелей оновлення екрану відбувається на частотах 400—600 Гц, що дозволяє людському оку не помічати мерехтіння екрану.

Принцип діїРедагувати

Робота плазмової панелі складається з трьох етапів:

  1. ініціалізація, в ході якої впорядковується положення зарядів середовища та його підготовка до наступного етапу (адресації). При цьому на електроді адресації напруга відсутня, а на електрод сканування відносно електроду підсвічування подається імпульс ініціалізації, що має східчасту форму. На першій сходинці цього імпульсу впорядковується розташування іонізованого газового середовища, на другій — розряд у газі, а на третій — завершення упорядкування.
  2. адресація, в ході якої відбувається підготовка пікселя до підсвічування. На шину адресації подається позитивний імпульс (+75 В), а на шину сканування негативний (-75 В). На шині підсвічування напруга встановлюється рівною +150 В.
  3. підсвічування, в ході якого на шину сканування подається позитивний, а на шину підсвічування негативний імпульс, рівний 190 В. Сума потенціалів йонів на кожній шині і додаткових імпульсів призводить до перевищення порогового потенціалу і розряду в газовому середовищі. Після розряду відбувається повторний розподіл іонів біля шин сканування і підсвічування. Зміна полярності імпульсів призводить до повторного розряду у плазмі. Таким чином, зміною полярності імпульсів забезпечується багаторазовий розряд комірки.

Один цикл «ініціалізація — адресація — підсвічування» формує одне підполе зображення. Додаючи декілька підполів можна забезпечувати зображення заданої яскравості і контрасту. У стандартному виконанні кожен кадр плазмової панелі формується додаванням восьми підполів.

Таким чином, при підведенні до електродів високочастотної напруги, відбувається йонізація газу або утворення плазми. У плазмі відбувається ємнісний високочастотний розряд, що викликає ультрафіолетове випромінювання, яке спричиняє свічення люмінофора: червоне, зелене або синє. Це свічення, проходячи через передню скляну пластину, потрапляє в око глядача.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати