Відкрити головне меню

Петроо́стрів (колишні назви — хутір Дави́дівка, Третя рота) — село в Україні, в Новомиргородському районі Кіровоградської області.

село Петроострів
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новомиргородський
Рада/громада Петроострівська сільська рада
Код КОАТУУ 3523886001
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Колишня назва Давидівка
Населення 734
Поштовий індекс 26015
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°42′ пн. ш. 31°18′ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
142 м
Водойми р. Велика Вись,
оз. Солоне
Місцева влада
Адреса ради 26015, с. Петроострів, вул. Центральна, 14; тел. 4-25-07
Сільський голова Єфіменко Тетяна Миколаївна
Карта
Петроострів. Карта розташування: Україна
Петроострів
Петроострів
Петроострів. Карта розташування: Кіровоградська область
Петроострів
Петроострів

Орган місцевого самоврядування — Петроострівська сільська рада. До складу сільської ради входять села Лев-Балка та Мостове.

Населення становить 734 особи.

Зміст

ГеографіяРедагувати

 
Петроострів на військово-топографічній карті 1869 року

Село розташоване в західній частині району на кордоні з Черкаською областю. Петроострів лежить в долині річки Велика Вись, на її лівому березі. В межах села в неглибокій улоговині знаходиться Солоне озеро.

АрхеологіяРедагувати

Поблизу Петроострова, за 500 м від лівого берега річки Велика Вись, на мису, утвореному вигином балки, знаходиться поселення Трипільської культури етапу СІ, відкрите новомиргородським археологом Петром Івановичем Озеровим та обстежене О. В. Цвек у 1987 році. Площа поселення — близько 30-40 га. Тут виявлено кераміку з розписом та антропоморфну пластику.[1]

ІсторіяРедагувати

У 1752 році в Давидівці проживало 56 сімей.

Станом на 1772 рік, в Петроострівському шанці існувала дерев'яна однопрестольна Преображенська церква, священиком якої з 1772 року був Григорій Федоров. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[2]

Протягом 17521764 років тут розташовувалась Третя рота новосербського кінного Гусарського полку. Інші назви села: Петроострове, Петро-острів, Петроострівський шанець.

1859 року у селі південних поселенців Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 1732 особи (865 чоловічої статі та 868 — жіночої), налічувалось 328 дворових господарств, існували православна церква[3].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Надлацької волості мешкало 2309 осіб, налічувалось 492 дворових господарства, існувала православна церква й школа[4].

За даними 1894 року у селі Якимівської волості мешкало 2830 осіб (1412 чоловічої статі та 1418 — жіночої), налічувалось 511 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 132 учні (100 хлопчиків і 32 дівчинки), 8 лавок, шинок[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3151 особи (1548 чоловічої статі та 1603 — жіночої), з яких 2956 — православної віри[6].

27 січня 1920 року через Петроострів під час Зимового походу проходила Київська збірна дивізія Армії УНР, очолювана Юрієм Тютюнником, а слідом за ним Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР, який 30 - 31 січня зупинився там на короткий перепочинок [7].

Населення Петроострова в 50-х роках ХХ століття становило близько 5 тисяч чоловік, у школі навчалось 550 учнів (найбільше у Хмелівському районі). На той час у селі діяла МТС — одна з найуспішніших в Україні, що обслуговувала 9 колгоспів. Окрасою її центральної садиби був парк, нині занедбаний.[джерело?]

НаселенняРедагувати

Динаміка населення
1859 1886 1894 1897 1950 2001
1732 2309 2830 3151 5000 734

Рідна мова населення Петроострова за переписом 2001 року:[8]

Мова Частка
  українська 95,10%
  російська 3,27%
  молдавська 0,95%
  білоруська 0,41%
  вірменська 0,14%

ІнфраструктураРедагувати

В селі знаходиться ЗОШ I–III ступенів, лікарняна амбулаторія загальної практики сімейної медицини, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку та 6 магазинів.

ВулиціРедагувати

У Петроострові налічується 14 вулиць:[9]

  • Гагаріна вул.
  • Сонячна вул. (Жовтнева)
  • Дубівська вул. (Кірова)
  • Центральна вул. (Леніна)
  • Мічуріна вул.
  • Молодіжна вул.
  • Набережна вул.
  • Перемоги вул.
  • Пушкіна вул.
  • Бессарабська вул. (Радянська)
  • Левбальська вул. (Суворова)
  • Чкалова вул.
  • Шевченка вул.
  • Бузкова вул. (Щорса)

СпортРедагувати

В селі Петроострів існує однойменна футбольна команда "Петроострів" яка була створена в середині 2000-х років зусилями молоді села.На даний момент ФК "Петроострів" бере участь в чемпіонаті Новомиргородського району з футболу.

 
ФК "Петроострів" в 2012

В 2014 році ФК "Петроострів" став чемпіоном Новомиргородського району з футболу не програвши жодного матчу,і лише раз зігравши в нічию з ФК "Легіон" з міста Новомиргорода.[1]

Також в Петроострові народилася Ковпан Валентина Іванівна заслужений майстер спорту СРСР (1976). Виступала за львівську команду товариства «Буревісник». Чемпіонка світу 1973 і 1975 рр. у командних змаганнях із стрільби з лука. Чемпіонка Європи (1978) в особистих і командних змаганнях. Срібний призер першості світу 1973 і 1975 рр. в особистих змаганнях та срібний призер літніх Олімпійських ігор 1976 року в особистих змаганнях.[2]

РелігіяРедагувати

Перша церква в селі була збудована близько 17451749 років на честь Преображення Господнього. В цей період священиками тут були: Григорій Єремеєв (1745), Михайло Степанов (17461748), Захарій Іванов (17481754) та вікарій Іоан Захарієв (17481754). В 1754 році частину церковного майна перенесли до слободи Вись.[10]

Нині петроострівська Преображенська церква[11] розташована у пристосованому приміщенні.

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Реєстр пам'яток трипільської культури — Кіровоградська область // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
  2. Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036, 1040.
  3. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1908)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 1816)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-259)
  7. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  8. Розподіл населення Петроострова за рідною мовою (у % до загальної чисельності населення) за переписом 2001 року
  9. Вулиці Петроострова на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтень 2012. Процитовано 3 червень 2012. 
  10. Відомості про церковний устрій задніпрських поселень до утворення Нової Сербії // Пивовар А. В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини XVIII століття. — К.: Академперіодика, 2003. — С. 117.
  11. Пам'ятки архітектури місцевого значення і просто цікаві місця. Кіровоградська область

ПосиланняРедагувати