Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Петриківський розпис»

[перевірена версія][перевірена версія]
(Вилучив файл Painting_by_Victoria_Tymoshenko.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Yann. Причина: per c:Commons:Deletion requests/File:Painting by Victoria Tymoshenko.jpg.)
 
(Не показані 50 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 17: Рядок 17:
 
Окремі речі з візерунками в стилі петриківського розпису збереглися ще з [[XVIII століття]]. Однак у сучасному розумінні цей напрям сформувався наприкінці [[XIX століття]] — на початку [[XX століття]]. Походження петриківського розпису пов'язують з [[Козаки|козацтвом]] і заселенням [[Дніпропетровська область|Дніпровщини]] вихідцями з [[Полтавщина|Полтавщини]], [[Слобідська Україна|Слобожанщини]] та [[Поділля]] у [[XVIII століття|XVIII столітті]] та в першій половині [[XIX століття]]. Проте невідомо, де й коли са́ме розвинулися традиції, що лягли в основу цього напряму малярства.
 
Окремі речі з візерунками в стилі петриківського розпису збереглися ще з [[XVIII століття]]. Однак у сучасному розумінні цей напрям сформувався наприкінці [[XIX століття]] — на початку [[XX століття]]. Походження петриківського розпису пов'язують з [[Козаки|козацтвом]] і заселенням [[Дніпропетровська область|Дніпровщини]] вихідцями з [[Полтавщина|Полтавщини]], [[Слобідська Україна|Слобожанщини]] та [[Поділля]] у [[XVIII століття|XVIII столітті]] та в першій половині [[XIX століття]]. Проте невідомо, де й коли са́ме розвинулися традиції, що лягли в основу цього напряму малярства.
   
Петриківський розпис&nbsp;— не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис<ref name="Назаренко">{{cite web|title=Галина Назаренко: «Петриківка – це український дух, яскравість та щирість»|url=http://petrykivkapaint.livejournal.com/81099.html|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZM84Sq7M|мертвий-url=no|archivedate=17 червня 2015}}</ref><ref name="Панко">{{cite web|title=Валентина Панко: «Петриківка — мистецтво сучасне, це однозначно»|url=http://petrykivkapaint.livejournal.com/76390.html|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOhwDmaH|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref>.
+
Петриківський розпис&nbsp;— не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис<ref name="Назаренко">{{cite web|title=Галина Назаренко: «Петриківка – це український дух, яскравість та щирість»|url=http://petrykivkapaint.livejournal.com/81099.html|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZM84Sq7M?url=http://petrykivkapaint.livejournal.com/81099.html|мертвий-url=no|archivedate=17 червень 2015}}</ref><ref name="Панко">{{cite web|title=Валентина Панко: «Петриківка — мистецтво сучасне, це однозначно»|url=http://petrykivkapaint.livejournal.com/76390.html|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOhwDmaH?url=http://petrykivkapaint.livejournal.com/76390.html|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no}}</ref>.
   
5 грудня [[2013]] року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку [[Нематеріальна культурна спадщина|нематеріальної культурної спадщини]] людства [[ЮНЕСКО]]<ref>{{cite web |url= http://www.unesco.org/new/en/media-services/single-view/news/eleven_elements_inscribed_on_the_representative_list_of_the_intangible_heritage_of_humanity/#.UqGAxaTGx64 |назва= Eleven new inscriptions on the Representative List of the Intangible Heritage of Humanity |автор= |дата= 5 грудня 2013 |видавець= UNESCOPRESS | дата-доступу= 6 грудня 2013|мова= англ.|archivedate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOi8l2La|мертвий-url=no}}</ref><ref>{{cite web |url= http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2013/12/131205_petrykivskiy_vc.shtml|назва= Петриківський розпис потрапив до списку ЮНЕСКО |автор= |дата= 5 грудня 2013 |видавець= BBC Україна | дата-доступу= 6 грудня 2013|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOiM25XP|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref><ref>{{cite web|title=Петриковская роспись стала культурным наследием человечества|url=http://gorod.dp.ua/news/87019|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOiQ1qIH|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no|language=рос.}}</ref>.
+
5 грудня [[2013]] року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку [[Нематеріальна культурна спадщина|нематеріальної культурної спадщини]] людства [[ЮНЕСКО]]<ref>{{cite web |url= http://www.unesco.org/new/en/media-services/single-view/news/eleven_elements_inscribed_on_the_representative_list_of_the_intangible_heritage_of_humanity/#.UqGAxaTGx64 |назва= Eleven new inscriptions on the Representative List of the Intangible Heritage of Humanity |автор= |дата= 5 грудня 2013 |видавець= UNESCOPRESS |дата-доступу= 6 грудня 2013 |мова= англ. |archivedate= 19 червень 2015 |archiveurl= https://www.webcitation.org/6ZOi8l2La?url=http://www.unesco.org/new/en/media-services/single-view/news/eleven_elements_inscribed_on_the_representative_list_of_the_intangible_heritage_of_humanity/#.UqGAxaTGx64 |мертвий-url= no }}</ref><ref>{{cite web |url= http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2013/12/131205_petrykivskiy_vc.shtml |назва= Петриківський розпис потрапив до списку ЮНЕСКО |автор= |дата= 5 грудня 2013 |видавець= BBC Україна |дата-доступу= 6 грудня 2013 |archiveurl= https://www.webcitation.org/6ZOiM25XP?url=http://www.bbc.com/ukrainian/news/2013/12/131205_petrykivskiy_vc.shtml |archivedate= 19 червень 2015 |мертвий-url= no }}</ref><ref>{{cite web|title=Петриковская роспись стала культурным наследием человечества|url=http://gorod.dp.ua/news/87019|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOiQ1qIH?url=http://gorod.dp.ua/news/87019|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no|language=рос.}}</ref>.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
=== Передісторія ===
 
=== Передісторія ===
Вважається, що петриківський розпис походить від селянського [[хата|хатнього]] [[стінопис]]у. Вкривати стіни розписом у різні періоди було притаманно для багатьох частин України, причому різні регіони мали свої особливості<ref name="Кара-Васильєва">Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне мистецтво України ХХ століття. Київ: Либідь, 2005. 280 с.</ref>. Зовнішні стіни хат було прийнято розмальовувати наново кожної весни або двічі на рік. Окрім стін розписом вкривали побутові речі з дерева та інших матеріалів, особливо [[скриня|скрині]], зокрема [[весільна скриня|весільні]]. Пізніше виникли так звані «мальовки» - розписи на папері, які майстрині могли готувати заздалегідь і прикрашати таким чином внутрішні стіни хат, не відвідуючи їх.
+
Вважається, що петриківський розпис походить від селянського [[хата|хатнього]] [[стінопис]]у. Вкривати стіни розписом у різні періоди було притаманно для багатьох частин України, причому різні регіони мали свої особливості<ref name="Кара-Васильєва">Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне мистецтво України ХХ століття. Київ: Либідь, 2005. 280 с.</ref>. Зовнішні стіни хат було прийнято розмальовувати наново кожної весни або двічі на рік. Окрім стін розписом вкривали побутові речі з дерева та інших матеріалів, особливо [[скриня|скрині]], зокрема [[весільна скриня|весільні]]. Пізніше виникли так звані «мальовки»&nbsp;— розписи на папері, які майстрині могли готувати заздалегідь і прикрашати таким чином внутрішні стіни хат, не відвідуючи їх.
   
Є також зразки [[Наддніпрянська Україна|наддніпрянських]] ікон з рослинним орнаментом, які датують кінцем [[XVIII століття]] і вважають прообразом сучасного петриківського розпису<ref>{{cite web |url=http://www.unesco.org/culture/ich/scripts_php/slideshow-popup.php?id=00893|title=Зразки петриківського розпису на сайті ЮНЕСКО|publisher=ЮНЕСКО|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOin3PPJ|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref>.
+
Є також зразки [[Наддніпрянська Україна|наддніпрянських]] ікон з рослинним орнаментом, які датують кінцем [[XVIII століття]] і вважають прообразом сучасного петриківського розпису<ref>{{cite web|url=http://www.unesco.org/culture/ich/scripts_php/slideshow-popup.php?id=00893|title=Зразки петриківського розпису на сайті ЮНЕСКО|publisher=ЮНЕСКО|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOin3PPJ?url=http://www.unesco.org/culture/ich/scripts_php/slideshow-popup.php?id=00893|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no}}</ref>.
   
 
Найдавніші зареєстровані в Україні осередки настінних розписів з рослинним орнаментом, у другій половині [[XIX століття]] або на початку [[XX століття]], знаходилися на [[Дніпропетровська область|Дніпровщині]], [[Слобожанщина|Слобожанщині]], [[Поділля|Поділлі]] та [[Уманський район|Уманщині]]<ref name="Найден">{{cite book| last = Найден| first = О.С.| title = Орнамент українського народного розпису| year = 1989| pages =1-136}}</ref>. Імовірно розписи цих осередків мали спільне або принаймні пов'язане походження<ref name="Найден"/>.
 
Найдавніші зареєстровані в Україні осередки настінних розписів з рослинним орнаментом, у другій половині [[XIX століття]] або на початку [[XX століття]], знаходилися на [[Дніпропетровська область|Дніпровщині]], [[Слобожанщина|Слобожанщині]], [[Поділля|Поділлі]] та [[Уманський район|Уманщині]]<ref name="Найден">{{cite book| last = Найден| first = О.С.| title = Орнамент українського народного розпису| year = 1989| pages =1-136}}</ref>. Імовірно розписи цих осередків мали спільне або принаймні пов'язане походження<ref name="Найден"/>.
Рядок 42: Рядок 42:
 
Серед перших дослідників петриківського розпису була також [[Берченко Євгенія Василівна|Євгенія Берченко]]. У [[1928]] році в [[Ленінград]]і вона організувала виставки колекцій настінного малювання. Окремо виставлялися петриківські розписи на папері, якими обклеювали частину стін та розвішували як рушники.
 
Серед перших дослідників петриківського розпису була також [[Берченко Євгенія Василівна|Євгенія Берченко]]. У [[1928]] році в [[Ленінград]]і вона організувала виставки колекцій настінного малювання. Окремо виставлялися петриківські розписи на папері, якими обклеювали частину стін та розвішували як рушники.
   
У [[1935]] і [[1936]] роках відбулися виставки петриківських майстрів у [[Київ|Києві]], [[Ленінград]]і та [[Москва|Москві]], на яких були представлені роботи [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Пилипенко Ярина Улянівна|Ярини Пилипенко]], [[Ісаєва Ганна Кіндратівна|Ганни Ісаєвої]], [[Вовк Василь Митрофанович|Василя Вовка]] і [[Павленко-Черниченко Галина Іванівна|Галини Павленко]]. Це значно сприяло популяризації петриківського розпису, який до цього був майже невідомим у широких колах. Після виставок у [[1936]] році першими з майстрів петриківського розпису здобули почесне звання «майстра народної творчості» [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяна Пата]] і [[Білокінь Надія Аврамівна|Надія Білокінь]].<ref name="Кара-Васильєва"/><ref name="Петриківка2001"/>
+
У [[1935]] і [[1936]] роках відбулися виставки петриківських майстрів у [[Київ|Києві]], [[Ленінград]]і та [[Москва|Москві]], на яких були представлені роботи [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Пилипенко Ярина Улянівна|Ярини Пилипенко]], [[Ісаєва Ганна Кіндратівна|Ганни Ісаєвої]], [[Вовк Василь Митрофанович|Василя Вовка]] і [[Павленко-Черниченко Ганна Іванівна|Ганни Павленко]]. Це значно сприяло популяризації петриківського розпису, який до цього був майже невідомим у широких колах. Після виставок у [[1936]] році першими з майстрів петриківського розпису здобули почесне звання «майстра народної творчості» [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяна Пата]] і [[Білокінь Надія Аврамівна|Надія Білокінь]].<ref name="Кара-Васильєва"/><ref name="Петриківка2001"/>
   
 
Протягом цих же [[1935]] і [[1936]] років в Петриківці було організовано спеціальну дворічну школу декоративного малювання, якою керував художник і мистецтвознавець [[Статива Олександр Феодосійович|Олександр Статива]]. Головним педагогом у цьому закладі стала [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяна Пата]], що навчила тут петриківському розпису ціле покоління майстрів, які згодом сформували його як сучасне мистецтво.<ref name="Петриківка2001"/> [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяну Пату]] часто вважають засновницею школи петриківського розпису, хоча сама вона у відповідь на таке зазначала, що продовжувала традиції, які перейшли до неї ще від бабусі.
 
Протягом цих же [[1935]] і [[1936]] років в Петриківці було організовано спеціальну дворічну школу декоративного малювання, якою керував художник і мистецтвознавець [[Статива Олександр Феодосійович|Олександр Статива]]. Головним педагогом у цьому закладі стала [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяна Пата]], що навчила тут петриківському розпису ціле покоління майстрів, які згодом сформували його як сучасне мистецтво.<ref name="Петриківка2001"/> [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяну Пату]] часто вважають засновницею школи петриківського розпису, хоча сама вона у відповідь на таке зазначала, що продовжувала традиції, які перейшли до неї ще від бабусі.
Рядок 48: Рядок 48:
 
=== Петриківські майстрині у Києві ===
 
=== Петриківські майстрині у Києві ===
 
[[Файл:Petrykivsky rospys vaza.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[порцеляна|Порцелянова]] ваза з петриківським розписом, [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|КЕКХЗ]], [[Марфа Тимченко]], бл. 1970-х]]
 
[[Файл:Petrykivsky rospys vaza.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[порцеляна|Порцелянова]] ваза з петриківським розписом, [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|КЕКХЗ]], [[Марфа Тимченко]], бл. 1970-х]]
Протягом 1936-1944 років у [[Київ]] переїхало кілька петриківських майстринь, учениць [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]]: [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфа Тимченко]], [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віра Клименко]], [[Глущенко Пелагея Іванівна|Пелагея Глущенко]], [[Павленко Віра Іванівна|Віра Павленко]] та [[Павленко-Черниченко Галина Іванівна|Галина Павленко]]. В наслідок цього було вперше налагоджено промислове використання петриківського розпису&nbsp;— на Київській сувенірній фабриці ім. Т. Г. Шевченка. Саме тут було вперше запроваджено підлаковий розпис на нетрадиційному чорному тлі, що згодом почало використовуватися також в [[Петриківка|Петриківці]]. В такій формі петриківський розпис набув найбільшого поширення у радянські часи.<ref name="Петриківка2001"/>
+
Протягом 1936-1944 років у [[Київ]] переїхало кілька петриківських майстринь, учениць [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]]: [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфа Тимченко]], [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віра Клименко]], [[Глущенко Пелагея Іванівна|Пелагея Глущенко]], [[Павленко Віра Іванівна|Віра Павленко]] та [[Павленко-Черниченко Ганна Іванівна|Ганна Павленко]]. В наслідок цього було вперше налагоджено промислове використання петриківського розпису&nbsp;— на Київській сувенірній фабриці ім. Т. Г. Шевченка. Саме тут було вперше запроваджено підлаковий розпис на нетрадиційному чорному тлі, що згодом почало використовуватися також в [[Петриківка|Петриківці]]. В такій формі петриківський розпис набув найбільшого поширення у радянські часи.<ref name="Петриківка2001"/>
   
Ці ж п'ять майстринь у Києві вперше почали застосовувати петриківський розпис на [[порцеляна|порцеляні]]. Перші такі спроби були зроблені в 1936 році [[Павленко-Черниченко Галина Іванівна|Галиною Павленко]] під час навчання у Київській школі майстрів народного мистецтва (згодом [[Київський художньо-промисловий технікум]])<ref name="Лампека">[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apmpmn_2013_5_45.pdf Лампека М. Петриківська орнаментика на київській порцеляні // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. - 2013. - Вип. 5. - С. 272-279.]</ref><ref name="Петриківський2016"/>. У 1937 і 1938 роках до Києва переїхали також [[Павленко Віра Іванівна|Віра Павленко]], [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфа Тимченко]] і [[Глущенко Пелагея Іванівна|Пелагея Глущенко]], які, поміж з іншим, продовжували використовувати петриківський розпис для оздоблення порцеляни разом з Галиною Павленко. Значного розвитку це набуло з 1944 року на [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|Київському експериментальному кераміко-художньому заводі (КЕКХЗ)]], де з цього року працювали сестри Павленко і [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віра Клименко-Жукова]]<ref name="Лампека"/>. У цей період особливо відзначається праця [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віри Клименко-Жукової]], що з 1947 року очолювала відповідний цех [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|КЕКХЗ]], як у відношенні значення її внеску для розвитку цього напрямку, так і у відношенні високого рівня її майстерності<ref name="Лампека"/><ref name="Петриківський2016"/>. З 1953 року на [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|КЕКХЗ]] працювала також і [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфа Тимченко]], чиї роботи отримали широке визнання<ref name="Лампека"/><ref name="Петриківський2016"/>. Порцелянові вази, розписані особисто Марфою Тимченко, радянські діячі дарували лідерам інших країн, зокрема [[Річард Ніксон|Річарду Ніксону]], [[Мао Цзедун]]у, [[Фідель Кастро|Фіделю Кастро]], [[Йосип Броз Тіто|Йосипу Тіто]]<ref name="Тимченко-2009">{{cite web|title=Інтерв'ю Марфи Тимченко: Спробуйте магазин розписати тоненьким котячим пензликом // Бізнес — новини України, №3 (834) від 19.01.2009|url=http://business-x.biz/sprobujte-magazin-rozpisati-tonenkoyu-kotyacho%D1%97-penzlikom-biznes-novini-ukra%D1%97ni-49362/|accessdate=12 вересня 2016|archiveurl=http://www.webcitation.org/6gjwHu4tB|archivedate=13 квітня 2016|мертвий-url=no}}</ref>.
+
Ці ж п'ять майстринь у Києві вперше почали застосовувати петриківський розпис на [[порцеляна|порцеляні]]. Перші такі спроби були зроблені в 1936 році [[Павленко-Черниченко Ганна Іванівна|Ганною Павленко]] під час навчання у Київській школі майстрів народного мистецтва (згодом [[Київський художньо-промисловий технікум]])<ref name="Лампека">[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apmpmn_2013_5_45.pdf Лампека М. Петриківська орнаментика на київській порцеляні // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. - 2013. - Вип. 5. - С. 272-279.]</ref><ref name="Петриківський2016"/>. У 1937 і 1938 роках до Києва переїхали також [[Павленко Віра Іванівна|Віра Павленко]], [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфа Тимченко]] і [[Глущенко Пелагея Іванівна|Пелагея Глущенко]], які, поміж з іншим, продовжували використовувати петриківський розпис для оздоблення порцеляни разом з Галиною Павленко. Значного розвитку це набуло з 1944 року на [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|Київському експериментальному кераміко-художньому заводі (КЕКХЗ)]], де з цього року працювали сестри Павленко і [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віра Клименко-Жукова]]<ref name="Лампека"/>. У цей період особливо відзначається праця [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віри Клименко-Жукової]], що з 1947 року очолювала відповідний цех [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|КЕКХЗ]], як у відношенні значення її внеску для розвитку цього напрямку, так і у відношенні високого рівня її майстерності<ref name="Лампека"/><ref name="Петриківський2016"/>. З 1953 року на [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|КЕКХЗ]] працювала також і [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфа Тимченко]], чиї роботи отримали широке визнання<ref name="Лампека"/><ref name="Петриківський2016"/>. Порцелянові вази, розписані особисто Марфою Тимченко, радянські діячі дарували лідерам інших країн, зокрема [[Річард Ніксон|Річарду Ніксону]], [[Мао Цзедун]]у, [[Фідель Кастро|Фіделю Кастро]], [[Йосип Броз Тіто|Йосипу Тіто]]<ref name="Тимченко-2009">{{cite web|title=Інтерв'ю Марфи Тимченко: Спробуйте магазин розписати тоненьким котячим пензликом // Бізнес — новини України, №3 (834) від 19.01.2009|url=http://business-x.biz/sprobujte-magazin-rozpisati-tonenkoyu-kotyachoї-penzlikom-biznes-novini-ukraїni-49362/|accessdate=12 вересня 2016|archiveurl=https://www.webcitation.org/6gjwHu4tB?url=http://business-x.biz/sprobujte-magazin-rozpisati-tonenkoyu-kotyacho%D1%97-penzlikom-biznes-novini-ukra%D1%97ni-49362/|archivedate=13.04.2016|мертвий-url=yes}}</ref>.
   
 
=== Розвиток протягом 1950-80-х років ===
 
=== Розвиток протягом 1950-80-х років ===
 
[[Файл:Скринька з петриківським розписом, Олександра Пікуш.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Скринька з [[Фабрика петриківського розпису «Дружба»|Фабрики петриківського розпису]], [[Пікуш Олександра Аврамівна|Олександра Пікуш]], бл. [[1960]] р.]]
 
[[Файл:Скринька з петриківським розписом, Олександра Пікуш.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Скринька з [[Фабрика петриківського розпису «Дружба»|Фабрики петриківського розпису]], [[Пікуш Олександра Аврамівна|Олександра Пікуш]], бл. [[1960]] р.]]
Ще з [[1929]] року в [[Петриківка|Петриківці]] існувала [[артіль]], що займалася виробленням швейних виробів. У [[1958]] році в артілі було створено цех підлакового петриківського розпису, колектив якого склали переважно майстри з числа найталановитіших учнів [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], зокрема очолив колектив [[Панко Федір Савович|Федір Панко]]. Станом на 1958 рік тут працювало 16 майстрів, серед них такі художники як [[Ісаєва Ганна Кіндратівна|Ганна Ісаєва]], [[Клюпа Явдоха Яківна|Явдоха Клюпа]], [[Шишацька Марія Тихонівна|Марія Шишацька]], [[Шулик Надія Митрофанівна|Надія Шулик]], [[Завгородній Іван Федотович|Іван Завгородній]], [[Пруднікова Галина Яківна|Галина Пруднікова]], [[Пікуш Олександра Аврамівна|Олександра Пікуш]], [[Тезик Віра Дмитрівна|Віра Тезик]], [[Турчин Ніна Іванівна|Ніна Турчин]], [[Данилейко Ганна Евтифіївна|Ганна Данилейко]], з [[1959]] року також [[Кудіш Зоя Валентинівна|Зоя Кудіш]]. У [[1961]] році артіль було реорганізовано у [[Фабрика петриківського розпису «Дружба»|Фабрику петриківського розпису «Дружба»]]. Роком заснування фабрики може вважатися [[1929]], [[1958]] або [[1961]], при тому що промислове виробництво виробів з петриківським розписом почалося у [[1958]] році. Більшість виробів фабрики, перш за все скриньки та тарілки, створювалася з пресованої [[Тирса (подрібнена деревина)|тирси]], яку вкривали чорною фарбою і наносили розпис, після чого вкривали виріб [[лак]]ом. Головним художником фабрики до [[1970]] року був [[Панко Федір Савович|Федір Панко]]. У 1970-1988 роках цю посаду займав [[Соколенко Василь Іванович|Василь Соколенко]], а згодом [[Чернуський Анатолій Олексійович|Анатолій Чернуський]], [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимир Глущенко]] і [[Дрешпак Сергій Миколайович|Сергій Дрешпак]]. До художньої ради виробництва тривалий час також входили такі відомі майстрині як [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганна Самарська]] і [[Клюпа Явдоха Яківна|Явдоха Клюпа]]. За пізніх радянських часів на фабриці працювали близько півтисячі людей. Прикрашені петриківським розписом тарілки, скриньки, підноси, вази та інші сувеніри були візитівкою України, їх експортували до 80 країн світу. У [[2006]] році фабрику ліквідували через [[банкрутство]], а [[2011]] року остаточно знищили: невідомі демонтували верстати та преси.<ref name="фабрика>[http://petrykivka.dp.ua/fabrika-druzhba/ Фабрика «Дружба»]</ref><ref name="Панко-2">{{cite web|url=http://rukotvory.com.ua/rozmovy/2010/01/valentyna-panko-petrykivkoyu-vse-bilshe-tsikavlyatsya-u-mistah/|title= Валентина Панко: «Петриківкою» все більше цікавляться у містах|accessdate=19 червня 2015|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOj2RUSh|publisher=«Рукотвори»}}</ref><ref>{{YouTube|UKgpjorxiB0|Знищення фабрики Петриківського розпису}}</ref><ref>[http://ukurier.gov.ua/uk/articles/ostannye-kitajske-poperedzhennya/ Журналістське розслідування знищення Фабрики петриківського розпису. Газета «Урядовий кур'єр» від 17.10.2012&nbsp;р.]</ref><ref>Глухенька Н. Петриківські розписи. Київ: Мистецтво, 1973.</ref>
+
Ще з [[1929]] року в [[Петриківка|Петриківці]] існувала [[артіль]], що займалася виробленням швейних виробів. У [[1958]] році в артілі було створено цех підлакового петриківського розпису, колектив якого склали переважно майстри з числа найталановитіших учнів [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], зокрема очолив колектив [[Панко Федір Савович|Федір Панко]]. Станом на 1958 рік тут працювало 16 майстрів, серед них такі художники як [[Ісаєва Ганна Кіндратівна|Ганна Ісаєва]], [[Клюпа Явдоха Яківна|Явдоха Клюпа]], [[Шишацька Марія Тихонівна|Марія Шишацька]], [[Шулик Надія Митрофанівна|Надія Шулик]], [[Завгородній Іван Федотович|Іван Завгородній]], [[Пруднікова Галина Яківна|Галина Пруднікова]], [[Пікуш Олександра Аврамівна|Олександра Пікуш]], [[Тезик Віра Дмитрівна|Віра Тезик]], [[Турчин Ніна Іванівна|Ніна Турчин]], [[Данилейко Ганна Евтифіївна|Ганна Данилейко]], з [[1959]] року також [[Кудіш Зоя Валентинівна|Зоя Кудіш]]. У [[1961]] році артіль було реорганізовано у [[Фабрика петриківського розпису «Дружба»|Фабрику петриківського розпису «Дружба»]]. Роком заснування фабрики може вважатися [[1929]], [[1958]] або [[1961]], при тому що промислове виробництво виробів з петриківським розписом почалося у [[1958]] році. Більшість виробів фабрики, перш за все скриньки та тарілки, створювалася з пресованої [[Тирса (подрібнена деревина)|тирси]], яку вкривали чорною фарбою і наносили розпис, після чого вкривали виріб [[лак]]ом. Головним художником фабрики до [[1970]] року був [[Панко Федір Савович|Федір Панко]]. У 1970-1988 роках цю посаду займав [[Соколенко Василь Іванович|Василь Соколенко]], а згодом [[Чернуський Анатолій Олексійович|Анатолій Чернуський]], [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимир Глущенко]] і [[Дрешпак Сергій Миколайович|Сергій Дрешпак]]. До художньої ради виробництва тривалий час також входили такі відомі майстрині як [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганна Самарська]] і [[Клюпа Явдоха Яківна|Явдоха Клюпа]]. За пізніх радянських часів на фабриці працювали близько півтисячі людей. Прикрашені петриківським розписом тарілки, скриньки, підноси, вази та інші сувеніри були візитівкою України, їх експортували до 80 країн світу. У [[2006]] році фабрику ліквідували через [[банкрутство]], а [[2011]] року остаточно знищили: невідомі демонтували верстати та преси.<ref name="фабрика">[http://petrykivka.dp.ua/fabrika-druzhba/ Фабрика «Дружба»]</ref><ref name="Панко-2">{{cite web|url=http://rukotvory.com.ua/rozmovy/2010/01/valentyna-panko-petrykivkoyu-vse-bilshe-tsikavlyatsya-u-mistah/|title=Валентина Панко: «Петриківкою» все більше цікавляться у містах|accessdate=19 червня 2015|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=yes|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOj2RUSh?url=http://rukotvory.com.ua/rozmovy/valentyna-panko-petrykivkoyu-vse-bilshe-tsikavlyatsya-u-mistah/|publisher=«Рукотвори»}}</ref><ref>{{YouTube|UKgpjorxiB0|Знищення фабрики Петриківського розпису}}</ref><ref>[http://ukurier.gov.ua/uk/articles/ostannye-kitajske-poperedzhennya/ Журналістське розслідування знищення Фабрики петриківського розпису. Газета «Урядовий кур'єр» від 17.10.2012&nbsp;р.]</ref><ref>Глухенька Н. Петриківські розписи. Київ: Мистецтво, 1973.</ref>
   
В той же [[1958]] рік, в який було засновано цех петриківського розпису майбутньої фабрики, було створено Петриківську дитячу художню школу ім. Т.&nbsp;Я.&nbsp;Пати. Першими вчителями петриківського розпису, протягом тривалого часу, тут були [[Панко Федір Савович|Федір Панко]] і [[Соколенко Василь Іванович|Василь Соколенко]], учні [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]]. Ці майстри, працюючи одночасно на [[Фабрика петриківського розпису «Дружба»|Фабриці петриківського розпису]], навчили цьому мистецтву наступне покоління майстрів у Петриківці, ставши вчителями більшості майстрів осередка, які навчалися у другій половині радянського періоду. Згодом у художній школі почали викладати їх учениці, [[Панко Валентина Федорівна|Валентина Панко]] і [[Пікуш Марія Іванівна|Марія Пікуш]]. Остання з [[1995]] року є директором цього закладу.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківка2011"/><ref name="Петриківський2016"/>
+
В той же [[1958]] рік, в який було засновано цех петриківського розпису майбутньої фабрики, було створено Петриківську дитячу художню школу ім. Т.&nbsp;Я.&nbsp;Пати. Першими вчителями петриківського розпису, протягом тривалого часу, тут були [[Панко Федір Савович|Федір Панко]] і [[Соколенко Василь Іванович|Василь Соколенко]], учні [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]]. Ці майстри, працюючи одночасно на [[Фабрика петриківського розпису «Дружба»|Фабриці петриківського розпису]], навчили цьому мистецтву наступне покоління майстрів у Петриківці, ставши вчителями більшості майстрів осередка, які навчалися у другій половині радянського періоду. Згодом у художній школі почали викладати їх учениці, [[Панко Валентина Федорівна|Валентина Панко]] і [[Пікуш Марія Іванівна|Марія Пікуш]]. Остання з [[1995]] року є директором цього закладу.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківський2016"/><ref name="Петриківка2011"/>
   
 
У 1960-1970-х роках вийшла ціла низка популярних альбомів з репродукціями петриківських розписів у видавництві «Мистецтво», укладачами яких були переважно мистецтвознавці [[Глухенька Наталія Олександрівна|Наталія Глухенька]] та [[Бутник-Сіверський Борис Степанович|Борис Бутник-Сіверський]]. Це значно сприяло подальшій популяризації «петриківки», особливо зважаючи на великий наклад цих видань.
 
У 1960-1970-х роках вийшла ціла низка популярних альбомів з репродукціями петриківських розписів у видавництві «Мистецтво», укладачами яких були переважно мистецтвознавці [[Глухенька Наталія Олександрівна|Наталія Глухенька]] та [[Бутник-Сіверський Борис Степанович|Борис Бутник-Сіверський]]. Це значно сприяло подальшій популяризації «петриківки», особливо зважаючи на великий наклад цих видань.
Рядок 70: Рядок 70:
 
[[Файл:Petrykivka stamp, 2010.jpg|130px|міні|ліворуч|Поштова марка «Петриківський розпис», [[2010]] рік]]
 
[[Файл:Petrykivka stamp, 2010.jpg|130px|міні|ліворуч|Поштова марка «Петриківський розпис», [[2010]] рік]]
   
У [[2000]], [[2010]] і [[2013]] роках «[[Укрпошта|Укрпоштою]]» були випущені [[поштові марки]] з репродукціями петериківського розпису. Зчіпка [[2000]] року присвячена [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяні Паті]], містить її портрет і дві марки номіналом 40 копійок з зображеннями двох робіт художниці. У [[2010]] році була випущена марка «Петриківський розпис» номіналом «V» у серії «Власна марка» з купоном, призначеним для друкування сюжетів на замовлення. [[2013]] року вийшов блок марок «Краса і велич України: Дніпропетровська область», більшу частину якого займає репродукція роботи [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]]. Блок містить 3 марки з фотографіями будівель області номіналом по 2 гривні та більшу марку номіналом 3 гривні 30 копійок, що включає центральну частину картини, яка зображена на блоці.
+
У [[2000]], [[2010]] і [[2013]] роках «[[Укрпошта|Укрпоштою»]] були випущені [[поштові марки]] з репродукціями петериківського розпису. Зчіпка [[2000]] року присвячена [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяні Паті]], містить її портрет і дві марки номіналом 40 копійок з зображеннями двох робіт художниці. У [[2010]] році була випущена марка «Петриківський розпис» номіналом «V» у серії «Власна марка» з купоном, призначеним для друкування сюжетів на замовлення. [[2013]] року вийшов блок марок «Краса і велич України: Дніпропетровська область», більшу частину якого займає репродукція роботи [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]]. Блок містить 3 марки з фотографіями будівель області номіналом по 2 гривні та більшу марку номіналом 3 гривні 30 копійок, що включає центральну частину картини, яка зображена на блоці.
   
З [[2007]] року щорічно, переважно у вересні, проводиться обласний фестиваль народної творчості «[[Петриківський дивоцвіт]]», на який традиційно збирається багато майстрів петриківського розпису, а також представників інших напрямків народного мистецтва. На фестивалі проводяться ярмарок, майстер-класи, виставки, концерт тощо. У [[2013]] і [[2014]] роках фестиваль проходив у місті [[Дніпро (місто)|Дніпро]], а у всі інші роки до [[2016]] включно&nbsp;— у [[Петриківка|Петриківці]].<ref>[http://oblrada.dp.ua/press/news/2007-07/558 Відбувся перший обласний фестиваль народної творчості «Петриківський дивоцвіт»]</ref><ref>[http://petrykivka.dp.ua/festival/ Фестиваль «Петриківський дивоцвіт»]</ref>
+
З [[2007]] року щорічно, переважно у вересні, проводиться обласний фестиваль народної творчості «[[Петриківський дивоцвіт]]», на який традиційно збирається багато майстрів петриківського розпису, а також представників інших напрямків народного мистецтва. На фестивалі проводяться ярмарок, майстер-класи, виставки, концерт тощо. У [[2013]] і [[2014]] роках фестиваль проходив у місті [[Дніпро (місто)|Дніпро]], а у всі інші роки до [[2019]] включно&nbsp;— у [[Петриківка|Петриківці]].<ref>[http://oblrada.dp.ua/press/news/2007-07/558 Відбувся перший обласний фестиваль народної творчості «Петриківський дивоцвіт»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://petrykivka.dp.ua/festival/ Фестиваль «Петриківський дивоцвіт»]</ref>
   
У [[2012]] році відкрито нову спеціальність фахівця з петриківського розпису у [[Дніпропетровський театрально-художній коледж|Дніпропетровському театрально-художньому коледжі]]<ref>{{cite web|url=http://www.adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/archive/5D819BFB5EEFD37BC2257A850047014F?opendocument|title= У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі відкрито нову спеціальність фахівця з петриківського розпису, на якій навчається вже 15 студентів|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOlfCTx0|archivedate=19 червня 2015|publisher=Сайт Дніпропетровської обласної держадміністрації|мертвий-url=no}}</ref>, де викладає петриківська майстриня [[Гарькава Тетяна Анатоліївна|Тетяна Гарькава]], учениця [[Панко Федір Савович|Федора Панка]].
+
У [[2012]] році відкрито нову спеціальність фахівця з петриківського розпису у [[Дніпропетровський театрально-художній коледж|Дніпропетровському театрально-художньому коледжі]]<ref>{{cite web|url=http://www.adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/archive/5D819BFB5EEFD37BC2257A850047014F?opendocument|title=У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі відкрито нову спеціальність фахівця з петриківського розпису, на якій навчається вже 15 студентів|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOlfCTx0?url=http://www.adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/archive/5D819BFB5EEFD37BC2257A850047014F?opendocument|archivedate=19 червень 2015|publisher=Сайт Дніпропетровської обласної держадміністрації|мертвий-url=yes}}</ref>, де викладає петриківська майстриня [[Гарькава Тетяна Анатоліївна|Тетяна Гарькава]], учениця [[Панко Федір Савович|Федора Панка]].
   
 
[[2012]] року Міністерство культури України визнало петриківський розпис об'єктом (елементом) [[нематеріальна культурна спадщина|нематеріальної культурної спадщини]] України.
 
[[2012]] року Міністерство культури України визнало петриківський розпис об'єктом (елементом) [[нематеріальна культурна спадщина|нематеріальної культурної спадщини]] України.
Рядок 81: Рядок 81:
 
{{double image|right|Петр. розпис аверс.JPG|120|Петр. розпис реверс.JPG|120|[[Петриківський розпис (монета)|Пам'ятна монета НБУ номіналом 5 грн., присвячена Петриківському розпису]]}}
 
{{double image|right|Петр. розпис аверс.JPG|120|Петр. розпис реверс.JPG|120|[[Петриківський розпис (монета)|Пам'ятна монета НБУ номіналом 5 грн., присвячена Петриківському розпису]]}}
   
Наприкінці січня [[2013]] року було зареєстровано [[логотип]] «Петриківка», який створила [[заслужений майстер народної творчості України]] [[Горбуля Людмила Миколаївна|Людмила Горбуля]].<ref name="a"></ref> Його безкоштовно передали громаді і майстрам селища, аби вони могли доводити покупцям автентичність своєї продукції<ref name="a">{{cite web|title=Петриківський розпис тепер має офіційний логотип|url=http://ridna.ua/2013/01/petrykivskyj-rozpys-teper-maje-ofitsijnyj-lohotyp/|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOiaELJd|publisher=«Рідна країна»|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref>.
+
Наприкінці січня [[2013]] року було зареєстровано [[логотип]] «Петриківка», який створила [[заслужений майстер народної творчості України]] [[Горбуля Людмила Миколаївна|Людмила Горбуля]].<ref name="a" /> Його безкоштовно передали громаді і майстрам селища, аби вони могли доводити покупцям автентичність своєї продукції<ref name="a">{{cite web|title=Петриківський розпис тепер має офіційний логотип|url=http://ridna.ua/2013/01/petrykivskyj-rozpys-teper-maje-ofitsijnyj-lohotyp/|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOiaELJd?url=http://ridna.ua/2013/01/petrykivskyj-rozpys-teper-maje-ofitsijnyj-lohotyp/|publisher=«Рідна країна»|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no}}</ref>.
   
 
[[5 грудня]] [[2013]] року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку [[нематеріальна культурна спадщина|нематеріальної культурної спадщини]] людства [[ЮНЕСКО]].
 
[[5 грудня]] [[2013]] року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку [[нематеріальна культурна спадщина|нематеріальної культурної спадщини]] людства [[ЮНЕСКО]].
Рядок 88: Рядок 88:
   
 
== Відомі майстри ==
 
== Відомі майстри ==
[[Файл:Stamps in honor of Tetyana Pata.jpg|300px|міні|праворуч|Поштові марки на честь [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[2000]] р.]]
+
[[Файл:Stamps in honor of Tetyana Pata.jpg|300px|міні|ліворуч|Поштові марки на честь [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[2000]] р.]]
  +
''Див. також [[список майстрів петриківського розпису]]''
  +
 
До початку XX століття історичних згадок про петриківський розпис немає, тому й невідомі імена майстринь, які володіли цим мистецтвом раніше. Значною мірою завдяки дослідженням етнографа [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Яворницького]] стали широко відомі імена петриківських майстринь початку XX століття, що народились у 1881-1893 роках&nbsp;— [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Пилипенко Ярина Улянівна|Ярини Пилипенко]] та [[Павленко Параска Миколаївна|Параски Павленко]]. Ці художниці&nbsp;— єдині представниці свого покоління, чиї доробки добре відомі і роботи яких збереглися у кількох музеях зі встановленим авторством.<ref name="Петриківка2001">Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001 (2004). 216 с.</ref><ref name="Петриківський2016"/>
 
До початку XX століття історичних згадок про петриківський розпис немає, тому й невідомі імена майстринь, які володіли цим мистецтвом раніше. Значною мірою завдяки дослідженням етнографа [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Яворницького]] стали широко відомі імена петриківських майстринь початку XX століття, що народились у 1881-1893 роках&nbsp;— [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Пилипенко Ярина Улянівна|Ярини Пилипенко]] та [[Павленко Параска Миколаївна|Параски Павленко]]. Ці художниці&nbsp;— єдині представниці свого покоління, чиї доробки добре відомі і роботи яких збереглися у кількох музеях зі встановленим авторством.<ref name="Петриківка2001">Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001 (2004). 216 с.</ref><ref name="Петриківський2016"/>
 
 
Також кілька значних майстрів, що народилися протягом 1908-1919 років, навчилися петриківського розпису у своїх родинах, зокрема у згаданих [[Павленко Параска Миколаївна|Параски Павленко]] та [[Пилипенко Ярина Улянівна|Ярини Пилипенко]], однак в подальшому творчо розвивалися під значним впливом [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]]. Це [[Ісаєва Ганна Кіндратівна|Ганна Ісаєва (Пилипенко)]], [[Тимошенко Надія Митрофанівна|Надія Тимошенко]], [[Вовк Василь Митрофанович|Василь Вовк]], [[Павленко Віра Іванівна|Віра Павленко]]
+
Також кілька значних майстрів, що народилися протягом 1908-1919 років, навчилися петриківського розпису у своїх родинах, зокрема у згаданих [[Павленко Параска Миколаївна|Параски Павленко]] та [[Пилипенко Ярина Улянівна|Ярини Пилипенко]], однак в подальшому творчо розвивалися під значним впливом [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]]. Це [[Ісаєва Ганна Кіндратівна|Ганна Ісаєва (Пилипенко)]], [[Тимошенко Надія Митрофанівна|Надія Тимошенко (Вовк)]], [[Вовк Василь Митрофанович|Василь Вовк]], [[Павленко Віра Іванівна|Віра Павленко]]
та [[Павленко-Черниченко Галина Іванівна|Галина Павленко (згодом Павленко-Черниченко)]].<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Лампека"/><ref name="Петриківський2016"/>
+
та [[Павленко-Черниченко Ганна Іванівна|Ганна (Галина) Павленко (згодом Павленко-Черниченко)]].<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Лампека"/><ref name="Петриківський2016"/>
   
Всі інші відомі майстри цього покоління є прямими учнями [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], які переважно навчалися в петриківській художній школі між [[1936]] і [[1941]] роками: [[Панко Федір Савович|Федір Панко]], [[Соколенко Василь Іванович|Василь Соколенко]], [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфа Тимченко]], [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віра Клименко (згодом Клименко-Жукова)]], [[Глущенко Пелагея Іванівна|Пелагея Глущенко]], [[Клюпа Явдоха Яківна|Явдоха (Євдокія) Клюпа]], [[Шишацька Марія Тихонівна|Марія Шишацька]], [[Пікуш Олександра Аврамівна|Олександра Пікуш]], [[Завгородній Іван Федотович|Іван Завгородній]], [[Пруднікова Галина Яківна|Галина Пруднікова (Завгородня)]], [[Шулик Надія Митрофанівна|Надія Шулик]], [[Кудіш Зоя Валентинівна|Зоя Кудіш]], [[Кучеренко Векла Львівна|Векла Кучеренко (Пата)]], [[Данилейко Ганна Евтифіївна|Ганна Данилейко]], [[Пікуш Надія Анідріївна|Надія Пікуш]] та інші.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Лампека"/><ref name="Петриківський2016"/>
+
Всі інші відомі майстри цього покоління є прямими учнями [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], які переважно навчалися в петриківській художній школі між [[1936]] і [[1941]] роками: [[Панко Федір Савович|Федір Панко]], [[Соколенко Василь Іванович|Василь Соколенко]], [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфа Тимченко]], [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віра Клименко (згодом Клименко-Жукова)]], [[Глущенко Пелагея Іванівна|Пелагея Глущенко]], [[Клюпа Явдоха Яківна|Явдоха (Євдокія) Клюпа]], [[Шишацька Марія Тихонівна|Марія Шишацька]], [[Пікуш Олександра Аврамівна|Олександра Пікуш]], [[Завгородній Іван Федотович|Іван Завгородній]], [[Пруднікова Галина Яківна|Галина Пруднікова (Завгородня)]], [[Шулик Надія Митрофанівна|Надія Шулик]], [[Кудіш Зоя Валентинівна|Зоя Кудіш]], [[Кучеренко Векла Львівна|Векла Кучеренко (Пата)]], [[Данилейко Ганна Евтифіївна|Ганна Данилейко]], [[Пікуш Надія Олександрівна|Надія Пікуш]] та інші.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Лампека"/><ref name="Петриківський2016"/>
   
 
Особливе місце серед майстрів петриківського розпису займає [[народний художник України]] [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганна Самарська]], єдина відома представниця старших поколінь, що не народилася та не навчалася на Петриківщині. Основи петриківського розпису вона освоїла під опосередкованим впливом київських петриківських майстринь, зокрема [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]], і в подальшому її стиль формувався в умовах [[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрики петриківського розпису]].<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківський2016"/>
 
Особливе місце серед майстрів петриківського розпису займає [[народний художник України]] [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганна Самарська]], єдина відома представниця старших поколінь, що не народилася та не навчалася на Петриківщині. Основи петриківського розпису вона освоїла під опосередкованим впливом київських петриківських майстринь, зокрема [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]], і в подальшому її стиль формувався в умовах [[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрики петриківського розпису]].<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківський2016"/>
Рядок 100: Рядок 102:
 
[[Файл:Vasyl Sokolenko.jpg|міні|праворуч|250пкс|Заслужений майстер народної творчості [[Соколенко Василь Іванович|Василь Соколенко]], 2016 рік]]
 
[[Файл:Vasyl Sokolenko.jpg|міні|праворуч|250пкс|Заслужений майстер народної творчості [[Соколенко Василь Іванович|Василь Соколенко]], 2016 рік]]
   
Переважна більшість відомих майстрів наступного учнівського покоління навчалася петриківського розпису у [[Панко Федір Савович|Федіра Панка]] та/або [[Соколенко Василь Іванович|Василя Соколенка]], в окремих випадках інших перелічених вище старших майстрів: [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимир Глущенко]], [[Турчин Ніна Іванівна|Ніна Турчин (Шишацька)]], [[Кудіш Тамара Григорівна|Тамара Кудіш]], [[Шулик Ніна Іванівна|Ніна Шулик]], [[Тезик Віра Дмитрівна|Віра Тезик]], [[Чернуський Анатолій Олексійович|Анатолій Чернуський]], [[Чернуська Ніна Тихонівна|Ніна Чернуська]], [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрій Пікуш]], [[Пікуш Марія Іванівна|Марія Пікуш]], [[Скляр Уляна Миколаївна|Уляна Скляр]], [[Панко Валентина Федорівна|Валентина Панко]], [[Дека Валентина Іллівна|Валентина Дека (Статива)]], [[Булавін Лідія Іллівна|Лідія Булавін (Статива)]], [[Яненко Марія Іллівна|Марія Яненко (Статива)]], [[Статива-Жарко Наталія Іллівна|Наталія Статива-Жарко]], [[Назаренко Галина Олексіївна|Галина Назаренко]], [[Гарькава Тетяна Анатоліївна|Тетяна Гарькава (Лапшин)]], [[Горбуля Людмила Миколаївна|Людмила Горбуля]], [[Зінчук Олена Іванівна|Олена Зінчук]], [[Нагай Юлія Миколаївна|Юлія Нагай]], [[Назаренко Ярина Петрівна|Ярина Назаренко]], [[Дрешпак Сергій Миколайович|Сергій Дрешпак]], [[Хоменко Валентина Петрівна|Валентина Хоменко]], [[Бородіна Ніна Вікторівна|Ніна Бородіна]], [[Тимошенко Катерина Миколаївна|Катерина Тимошенко]], [[Тесленко Тамара Петрівна|Тамара Тесленко]], [[Калюга Наталія Родіоновна|Наталія Калюга]], [[Курінька Марія Никифорівна|Марія Курінька (Бельмас)]], [[Кібець Ірина Дмитрівна|Ірина Кібець]], [[Ярмолюк Олена Василівна|Олена Ярмолюк]], [[Скицюк Олена Іванівна|Олена Скицюк]] (дочка [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]]) та інші.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківка2011">Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2011. 232 с.</ref><ref name="Петриківський2016">Петриківський розпис: Книга-альбом / упорядник О. І. Шестакова. Київ: Мистецтво, 2016. 240 с.</ref><ref name="Тимошенко-Хоменко"/>
+
Переважна більшість відомих майстрів наступного учнівського покоління навчалася петриківського розпису в художній школі у [[Панко Федір Савович|Федіра Панка]] та/або [[Соколенко Василь Іванович|Василя Соколенка]], в окремих випадках інших перелічених вище старших майстрів: [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимир Глущенко]], [[Турчин Ніна Іванівна|Ніна Турчин (Шишацька)]], [[Кудіш Тамара Григорівна|Тамара Кудіш]], [[Тезик Віра Дмитрівна|Віра Тезик]], [[Чернуський Анатолій Олексійович|Анатолій Чернуський]], [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрій Пікуш]], [[Пікуш Марія Іванівна|Марія Пікуш]], [[Панко Валентина Федорівна|Валентина Панко]], [[Дека Валентина Іллівна|Валентина Дека (Статива)]], [[Булавін Лідія Іллівна|Лідія Булавін (Статива)]], [[Яненко Марія Іллівна|Марія Яненко (Статива)]], [[Статива-Жарко Наталія Іллівна|Наталія Статива-Жарко]], [[Гарькава Тетяна Анатоліївна|Тетяна Гарькава (Лапшин)]], [[Скицюк Олена Іванівна|Олена Скицюк]], [[Вакуленко Тамара Олексіївна|Тамара Вакуленко (Самарська)]], [[Горбуля Людмила Миколаївна|Людмила Горбуля]], [[Назаренко Галина Олексіївна|Галина Назаренко]], [[Скляр Уляна Миколаївна|Уляна Скляр (Лісна)]], [[Скляр Ліана Федорівна|Ліана Скляр]], [[Пата Тетяна Федорівна|Тетяна Пата (Скляр)]], [[Бородіна Ніна Вікторівна|Ніна Бородіна]], [[Тимошенко Катерина Миколаївна|Катерина Тимошенко]], [[Калюга Наталія Родіонівна|Наталія Калюга]], [[Курінька Марія Никифорівна|Марія Курінька (Бельмас)]], [[Кібець Ірина Дмитрівна|Ірина Кібець]], [[Зубко Надія Степанівна|Надія Зубко]], [[Іванченко Любов Григорівна|Любов Іванченко]], [[Коваленко Надія Іванівна|Надія Коваленко (Шишацька)]], [[Кондратюк Надія Іванівна|Надія Кондратюк (Кошляченко)]], [[Масюкевич Ганна Іванівна|Ганна Масюкевич (Кошляченко)]], [[Гордєєва Ніна Ксенофонтівна|Ніна Гордєєва (Тимченко)]], [[Канафоцька Людмила Миколаївна|Людмида Канафоцька (Штаній)]], [[Кравець Марія Іванівна|Марія Кравець]], [[Глущенко Світлана Василівна|Світлана Глущенко]], [[Хоменко Валентина Петрівна|Валентина Хоменко]], [[Ярмолюк Олена Василівна|Олена Ярмолюк]], [[Панібудьласка Наталія Олександрівна|Наталія Панібудьласка]], [[Заярченко Наталія Олександрівна|Наталія Заярченко]] та інші.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківський2016">Петриківський розпис: Книга-альбом / упорядник О. І. Шестакова. Київ: Мистецтво, 2016. 240 с.</ref><ref name="Петриківка2011">Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2011. 232 с.</ref><ref>Глухенька Н. Петриківські розписи. Київ: Мистецтво, 1973.</ref><ref name="Тимошенко-Хоменко"/><ref name="Тігіпко"/><ref>[http://www.ukrvytynanka.com.ua/UA/dnipropetrovska-obl/711-panibudlaska-nataliya-ukr.html Українська Витинанка - Панібудьласка Наталія Олександрівна]</ref>
   
Крім перерахованих вище, значними майстрами петриківського розпису, переважно представниками наступного учнівського покоління, є також [[Карпець-Єрмолаєва Валентина Іванівна|Валентина Карпець-Єрмолаєва]], [[Міленко Валентина Іванівна|Валентина Міленко]], [[Рибак Наталія Михайлівна|Наталія Рибак]], [[Скляр Ліана Федорівна|Ліана Скляр]], [[Пата Тетяна Федорівна|Тетяна Пата (Скляр)]], [[Вакуленко Тамара Олексіївна|Тамара Вакуленко (Самарська)]], [[Вакуленко Олександр Сергійович|Олександр Вакуленко]], [[Тимошенко Вікторія Миколаївна|Вікторія Тимошенко]], [[Дека Микола Васильович|Микола Дека]], [[Біленко Світлана Миколаївна|Світлана Біленко]], [[Малярчук Наталія Віталіївна|Наталія Малярчук]], [[Падун Володимир Макарович|Володимир Падун]] та інші.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківський2016"/><ref name="Тимошенко-Хоменко"/>
+
Крім перерахованих вище, значними майстрами петриківського розпису, переважно представниками наступного учнівського покоління, є також [[Карпець-Єрмолаєва Валентина Іванівна|Валентина Карпець-Єрмолаєва]], [[Міленко Валентина Іванівна|Валентина Міленко]], [[Рибак Наталія Михайлівна|Наталія Рибак]], [[Вакуленко Олександр Сергійович|Олександр Вакуленко]], [[Дека Микола Васильович|Микола Дека]], [[Зінчук Олена Іванівна|Олена Зінчук]], [[Кулик Олена Вікторівна|Олена Кулик]], [[Тимошенко Вікторія Миколаївна|Вікторія Тимошенко]], [[Рябова Віта Олександрівна|Віта Рябова]], [[Купренко Наталія Іванівна|Наталія Купренко]], [[Шишацька Тетяна Анатоліївна|Тетяна Шишацька]], [[Іванченко Вікторія Вікторівна|Вікторія Іванченко]], [[Біленко Світлана Миколаївна|Світлана Біленко]], [[Чуднівець Анастасія Cергіївна|Анастасія Чуднівець]], [[Чуднівець Роксолана Сергіївна|Роксолана Чуднівець]], [[Малярчук Наталія Віталіївна|Наталія Малярчук]], [[Падун Володимир Макарович|Володимир Падун]] та інші.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківський2016"/><ref name="Тимошенко-Хоменко"/><ref>[http://lib.knukim.edu.ua/proekti-biblioteki/proekt-skarbi-nacii/petrikivskiy-rozpis/suchasni-maystri-petrikivki Сучасні майстри петриківського розпису]</ref>
   
Серед найбільш активних сучасних майстрів петриківського розпису, що продуктивно розвивають і популяризують «петриківку» та проводять численні виставки в різних містах, можна окремо відмітити [[Назаренко Галина Олексіївна|Галину Назаренко]]<ref name="Назаренко"/><ref name="Панко-2"/><ref>{{cite web|title=Рукотвори &nbsp;— Галина Назаренко|url=http://rukotvory.com.ua/maystry/halyna-nazarenko/|publisher=«Рукотвори»|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOlpPC0X|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref><ref>{{cite web|title=Майстриню з Петриківки прийняли до французької асоціації художників|url=http://rukotvory.com.ua/info/majstrynyu-z-petrykivky-pryjnyaly-do-frantsuzkoji-asotsiatsiji-hudozhnykiv/|publisher=«Рукотвори»|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOm1HYXZ|archivedate=19 червня 2015|accessdate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref><ref name="Петриківка з Мамаєм">[http://www.umoloda.kiev.ua/number/2795/164/97483 Петриківка з Мамаєм із гільз]</ref>, [[Панко Валентина Федорівна|Валентину Панко]]<ref name="Панко"/><ref name="Панко-2"/><ref>[http://www.radiosvoboda.org/a/24940791.html У Дніпропетровську презентували роботи відомої петриківської майстрині Валентини Панко]</ref>, [[Тимошенко Вікторія Миколаївна|Вікторію Тимошенко]]<ref name="Тимошенко-Хоменко">{{cite web|title=Музей Гетьманства - Родинна виставка Валентини Хоменко і Вікторії Тимошенко "Бережи, Боже, Україну!"|url=http://www.getman-museum.kiev.ua/blog/timoshenko/2015-05-04-124|accessdate=19 червня 2015|archivedate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOmCUn1L|мертвий-url=no}}</ref><ref name="Тимошенко">{{cite web|title=Жінка-Українка - Тимошенко Вікторія|url=http://ukrainka.org.ua/tymoshenko-viktoriya|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOm6ss3t|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref><ref>{{cite web|title=На День Києва майстрині ставитимуть рекорд в історії петриківського розпису|url=http://myinforms.com/ru/a/7616833-na-den-kiva-majjstrin-stavitimut-rekord-v-stor-petrikvskogo-rozpisu/|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOmIOk7N|archivedate=19 червня 2015|accessdate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref>, [[Статива-Жарко Наталія|Наталію Стативу-Жарко]]<ref name="Петриківка з Мамаєм"/><ref>[http://www.04563.com.ua/article/1203165 Величезна білоцерківська писанка виставляється у Києві]</ref>, [[Ярмолюк Олена Василівна|Олену Ярмолюк]]<ref name="Петриківка з Мамаєм"/><ref name="Петриківка - душа України"/>, [[Малярчук Наталія Віталіївна|Наталію Малярчук]]<ref name="Петриківка - душа України">{{cite web|title=Проект "Петриківка - душа України" після Грузії завітав до Чернігова|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/proekt_petrikivka___dusha_ukraiini_pislya_gruziii_zavitav_do_chernigova_1989499/|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZOmNvGFr|archivedate=19 червня 2015|publisher=Укрінформ|мертвий-url=no}}</ref>.
+
Серед найбільш активних сучасних майстрів петриківського розпису, що продуктивно розвивають і популяризують «петриківку» та проводять численні виставки в різних містах, можна окремо відмітити [[Назаренко Галина Олексіївна|Галину Назаренко]]<ref name="Назаренко"/><ref name="Панко-2"/><ref>{{cite web|title=Рукотвори &nbsp;— Галина Назаренко|url=http://rukotvory.com.ua/maystry/halyna-nazarenko/|publisher=«Рукотвори»|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOlpPC0X?url=http://rukotvory.com.ua/maystry/halyna-nazarenko/|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no|accessdate=13 червень 2015}}</ref><ref>{{cite web|title=Майстриню з Петриківки прийняли до французької асоціації художників|url=http://rukotvory.com.ua/info/majstrynyu-z-petrykivky-pryjnyaly-do-frantsuzkoji-asotsiatsiji-hudozhnykiv/|publisher=«Рукотвори»|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOm1HYXZ?url=http://rukotvory.com.ua/info/majstrynyu-z-petrykivky-pryjnyaly-do-frantsuzkoji-asotsiatsiji-hudozhnykiv/|archivedate=19 червень 2015|accessdate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref><ref name="Петриківка з Мамаєм">[http://www.umoloda.kiev.ua/number/2795/164/97483 Петриківка з Мамаєм із гільз]</ref>, [[Панко Валентина Федорівна|Валентину Панко]]<ref name="Панко"/><ref name="Панко-2"/><ref>[http://www.radiosvoboda.org/a/24940791.html У Дніпропетровську презентували роботи відомої петриківської майстрині Валентини Панко]</ref>, [[Тимошенко Вікторія Миколаївна|Вікторію Тимошенко]]<ref name="Тимошенко-Хоменко">{{cite web|title=Музей Гетьманства - Родинна виставка Валентини Хоменко і Вікторії Тимошенко "Бережи, Боже, Україну!"|url=http://www.getman-museum.kiev.ua/blog/timoshenko/2015-05-04-124|accessdate=19 червня 2015|archivedate=2015-06-19|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOmCUn1L?url=http://www.getman-museum.kiev.ua/blog/timoshenko/2015-05-04-124|мертвий-url=yes}}</ref><ref name="Тимошенко">{{cite web|title=Жінка-Українка - Тимошенко Вікторія|url=http://ukrainka.org.ua/tymoshenko-viktoriya|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOm6ss3t?url=http://ukrainka.org.ua/tymoshenko-viktoriya|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no}}</ref><ref>{{cite web|title=На День Києва майстрині ставитимуть рекорд в історії петриківського розпису|url=http://myinforms.com/ru/a/7616833-na-den-kiva-majjstrin-stavitimut-rekord-v-stor-petrikvskogo-rozpisu/|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOmIOk7N?url=http://myinforms.com/ru/a/7616833-na-den-kiva-majjstrin-stavitimut-rekord-v-stor-petrikvskogo-rozpisu/|archivedate=19 червень 2015|accessdate=19 червня 2015|мертвий-url=yes}}</ref>, [[Статива-Жарко Наталія|Наталію Стативу-Жарко]]<ref name="Петриківка з Мамаєм"/><ref>[http://www.04563.com.ua/article/1203165 Величезна білоцерківська писанка виставляється у Києві]</ref>, [[Ярмолюк Олена Василівна|Олену Ярмолюк]]<ref name="Петриківка з Мамаєм"/><ref name="Петриківка - душа України">{{cite web|title=Проект "Петриківка - душа України" після Грузії завітав до Чернігова|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/proekt_petrikivka___dusha_ukraiini_pislya_gruziii_zavitav_do_chernigova_1989499/|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZOmNvGFr?url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/proekt_petrikivka___dusha_ukraiini_pislya_gruziii_zavitav_do_chernigova_1989499/|archivedate=19 червень 2015|publisher=Укрінформ|мертвий-url=yes}}</ref>.
   
Петриківський розпис часто існує як родинний промисел, більшість з відомих петриківських майстрів, як історичних, так і найбільш сучасних, мають серед своїх найближчих родичів також інших відомих майстрів. Зокрема особливо відомі, наприклад, династії Панків, Пікушів, Статив, Склярів тощо. При цьому за прізвищами майстрів такі зв'язки часто не є очевидними, оскільки більшість носіїв цього мистецтва є жінками і традиційно було прийнято змінювати прізвище після виходу заміж. Також це ускладнюється і тим, що в Петриківці досить широко поширені деякі більш або менш рідкісні прізвища, і деякі відомі майстри є однофамільцями, а не близькими родичами.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківський2016"/><ref name="Петриківка2011"/>
+
Петриківський розпис часто існує як родинний промисел, більшість з відомих петриківських майстрів, як історичних, так і найбільш сучасних, мають серед своїх найближчих родичів також інших відомих майстрів. Зокрема особливо відомі, наприклад, династії Панків, Пікушів, Шишацьких, Статив, Склярів тощо. При цьому за прізвищами майстрів такі зв'язки часто не є очевидними, оскільки більшість носіїв цього мистецтва є жінками і традиційно було прийнято змінювати прізвище після виходу заміж. Також це ускладнюється і тим, що в Петриківці досить широко поширені деякі більш або менш рідкісні прізвища, і деякі відомі майстри є однофамільцями, а не близькими родичами.<ref name="Петриківка2001"/><ref name="Петриківський2016"/><ref name="Петриківка2011"/>
   
 
== Техніка виконання і особливості розпису ==
 
== Техніка виконання і особливості розпису ==
Рядок 113: Рядок 115:
 
Характерною особливістю петриківського розпису є переважання рослинних візерунків (здебільшого квіткових) і створення передовсім фантастичних, небувалих у природі форм квітів, в основі яких лежить уважне спостереження місцевої флори, наприклад, «цибульки» або «кучерявки». Широке застосування в розписі мають мотиви садових ([[жоржина|жоржини]], [[айстра|айстри]], [[тюльпан]]и, [[троянда|троянди]]) і лугових ([[Ромашка (рід)|ромашки]], [[волошка|волошки]]) квітів і ягід [[калина|калини]], [[полуниця|полуниці]] та [[виноград]]у. Характерним для візерунків є також зображення [[Акант (рослина)|акантового листу]], що його звуть «папороттю», бутонів та перистого ажурного листя.
 
Характерною особливістю петриківського розпису є переважання рослинних візерунків (здебільшого квіткових) і створення передовсім фантастичних, небувалих у природі форм квітів, в основі яких лежить уважне спостереження місцевої флори, наприклад, «цибульки» або «кучерявки». Широке застосування в розписі мають мотиви садових ([[жоржина|жоржини]], [[айстра|айстри]], [[тюльпан]]и, [[троянда|троянди]]) і лугових ([[Ромашка (рід)|ромашки]], [[волошка|волошки]]) квітів і ягід [[калина|калини]], [[полуниця|полуниці]] та [[виноград]]у. Характерним для візерунків є також зображення [[Акант (рослина)|акантового листу]], що його звуть «папороттю», бутонів та перистого ажурного листя.
   
Нерідко квіти та ягоди поєднано з птахами, іноді використовують зображення тварин і людей, які традиційно мають дещо фантастичний вигляд. Часто в «петриківці» використовується образ [[Жар-птиця|жар-птиці]]&nbsp;— міфічної істоти, що приносить щастя, з фантастичними візерунками по всьому тулубі<ref>{{cite web|url=http://petrykivkapaint.livejournal.com/2527.html|title=Справжню петриківку відрізнити дуже легко|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZP1kE6Mv|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref>.
+
Нерідко квіти та ягоди поєднано з птахами, іноді використовують зображення тварин і людей, які традиційно мають дещо фантастичний вигляд. Часто в «петриківці» використовується образ [[Жар-птиця|жар-птиці]]&nbsp;— міфічної істоти, що приносить щастя, з фантастичними візерунками по всьому тулубі<ref>{{cite web|url=http://petrykivkapaint.livejournal.com/2527.html|title=Справжню петриківку відрізнити дуже легко|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZP1kE6Mv?url=http://petrykivkapaint.livejournal.com/2527.html|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no}}</ref>.
 
 
   
 
Петриківський розпис традиційно виконували на білому тлі (побілені стіни та білий папір), проте сучасні майстри роблять розписи на фоні різноманітних кольорів, зокрема чорного, синього, зеленого, червоного.
 
Петриківський розпис традиційно виконували на білому тлі (побілені стіни та білий папір), проте сучасні майстри роблять розписи на фоні різноманітних кольорів, зокрема чорного, синього, зеленого, червоного.
Рядок 121: Рядок 121:
 
Характерним для петриківського розпису є те, що весь малюнок ніби розгорнутий по площині, має поверхневий вигляд. Орнамент вибудовується навколо одного або кількох [[стебло|стебел]], до яких приєднані всі елементи основної частини орнаменту. При цьому лінії стебел і галузок не перетинаються між собою, а багато елементів розпису (квіти, листки, ягоди тощо) мають силуетне зображення. Фігури птахів, звірів, людей мають здебільшого контурне зображення. Тварин малюють у [[профіль]], а квіти&nbsp;— [[анфас]].
 
Характерним для петриківського розпису є те, що весь малюнок ніби розгорнутий по площині, має поверхневий вигляд. Орнамент вибудовується навколо одного або кількох [[стебло|стебел]], до яких приєднані всі елементи основної частини орнаменту. При цьому лінії стебел і галузок не перетинаються між собою, а багато елементів розпису (квіти, листки, ягоди тощо) мають силуетне зображення. Фігури птахів, звірів, людей мають здебільшого контурне зображення. Тварин малюють у [[профіль]], а квіти&nbsp;— [[анфас]].
   
Професійні майстри «петриківки» здебільшого малюють без попередньо накресленого контуру і не користуються вимірювальними інструментами. Майбутній витвір заздалегідь виношують в уяві і виконують лише після того, як [[Композиція (мистецтво)|композиція]] повністю продумана<ref name="Основи">{{cite web|url=http://about-ukraine.com/index.php?text=712|title= Основи петриківського розпису (навчання)|accessdate=19 червня 2015|archivedate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZP1Wvx9M|мертвий-url=no|publisher=«Про Україну»}}</ref>.
+
Професійні майстри «петриківки» здебільшого малюють без попередньо накресленого контуру і не користуються вимірювальними інструментами. Майбутній витвір заздалегідь виношують в уяві і виконують лише після того, як [[Композиція (мистецтво)|композиція]] повністю продумана<ref name="Основи">{{cite web|url=http://about-ukraine.com/index.php?text=712|title=Основи петриківського розпису (навчання)|accessdate=19 червня 2015|archivedate=19 червень 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZP1Wvx9M?url=http://about-ukraine.com/index.php?text=712|мертвий-url=no|publisher=«Про Україну»}}</ref>.
   
 
Особливістю розпису є також те, що елементи малюнку (пелюстки, стебла, ягоди тощо) виводять одним мазком.
 
Особливістю розпису є також те, що елементи малюнку (пелюстки, стебла, ягоди тощо) виводять одним мазком.
Рядок 147: Рядок 147:
 
== Музеї з великими колекціями петриківського розпису ==
 
== Музеї з великими колекціями петриківського розпису ==
 
[[Файл:Музей декоративного мистецтва.JPG|міні|праворуч|200пкс|Національний музей українського народного декоративного мистецтва]]
 
[[Файл:Музей декоративного мистецтва.JPG|міні|праворуч|200пкс|Національний музей українського народного декоративного мистецтва]]
* '''[[Національний музей українського народного декоративного мистецтва]]''' (м. [[Київ]]). Містить одну з найбільших колекцій петриківського розпису починаючи з 1913 року. Ця колекція була основою при виданні багатьох альбомів репродукцій у [[Мистецтво (видавництво)|видавництві «Мистецтво»]], зокрема найбільшого та найбільш репрезентативного альбому «Петриківський розпис», виданого у 2015 році<ref name="Петриківський2016"/>. Проте на постійній експозиції музею виставляється лише невелика частина колекції, перш за все вироби [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|Київського експериментального кераміко-художнього заводу]], переважно авторства [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]], [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віри Клименко-Жукової]], [[Павленко-Черниченко Галина Іванівна|Галини Павленко-Черниченко]] і [[Павленко Віра Іванівна|Віри Павленко]], а також окремі розписи на папері [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Панко Федір Савович|Федора Панка]], [[Соколенко Василь Іванович|Василя Соколенка]], [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]], [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганни Самарської]], [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]], [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]] і [[Турчин Ніна Іванівна|Ніни Турчин]]. Причому у галереї, де виставляються розписи на папері, час від часу проводяться тимчасові виставки, що заміщають основну експозицію.
+
* '''[[Національний музей українського народного декоративного мистецтва]]''' (м. [[Київ]]). Містить одну з найбільших колекцій петриківського розпису починаючи з 1913 року. Ця колекція була основою при виданні багатьох альбомів репродукцій у [[Мистецтво (видавництво)|видавництві «Мистецтво»]], зокрема найбільшого та найбільш репрезентативного альбому «Петриківський розпис», виданого у 2015 році<ref name="Петриківський2016"/>. Проте на постійній експозиції музею виставляється лише невелика частина колекції, перш за все вироби [[Київський експериментальний кераміко-художній завод|Київського експериментального кераміко-художнього заводу]], переважно авторства [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]], [[Клименко-Жукова Віра Феодосіївна|Віри Клименко-Жукової]], [[Павленко-Черниченко Ганна Іванівна|Ганни Павленко-Черниченко]] і [[Павленко Віра Іванівна|Віри Павленко]], а також окремі розписи на папері [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Панко Федір Савович|Федора Панка]], [[Соколенко Василь Іванович|Василя Соколенка]], [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]], [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганни Самарської]], [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]], [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]] і [[Турчин Ніна Іванівна|Ніни Турчин]]. Причому у галереї, де виставляються розписи на папері, час від часу проводяться тимчасові виставки, що заміщають основну експозицію.
* '''[[Дніпропетровський художній музей]]''' (м. [[Дніпро]]). Містить одну з найбільших колекцій петриківського розпису починаючи з 1930-х років, яка зокрема використовувалася при виданні великого альбому репродукцій «Петриківка» 2001 року разом з колекцією [[Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького|Дніпропетровського історичного музею]]<ref name="Петриківка2001"/>. Проте на постійній експозиції музею не виставляється '''жодної''' роботи з петриківським розписом. Не рідко в музеї проводяться тематичні виставки петриківського розпису, для яких використовуються фондові колекції музею.
+
* '''[[Дніпровський художній музей]]''' (м. [[Дніпро]]). Містить одну з найбільших колекцій петриківського розпису починаючи з 1930-х років, яка зокрема використовувалася при виданні великого альбому репродукцій «Петриківка» 2001 року разом з колекцією [[Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького|Дніпропетровського історичного музею]]<ref name="Петриківка2001"/>. Проте на постійній експозиції музею не виставляється '''жодної''' роботи з петриківським розписом. Не рідко в музеї проводяться тематичні виставки петриківського розпису, для яких використовуються фондові колекції музею.
[[Файл:Dnipro Historical Museum on 22 March 2011.jpg|міні|праворуч|200пкс|Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького]]
+
[[Файл:Dnipro Historical Museum on 22 March 2011.jpg|міні|праворуч|200пкс|Дніпропетровський історичний музей]]
* '''[[Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького]]''' (м. [[Дніпро]]). Містить одну з найбільших колекцій петриківського розпису починаючи з 1913 року, яка зокрема використовувалася при виданні великого альбому репродукцій «Петриківка» 2001 року разом з колекцією [[Дніпропетровський художній музей|Дніпропетровского художнього музею]]<ref name="Петриківка2001"/>. На постійній експозиції музею у останній залі на другому поверсі є декілька стендів присвячених петриківському розпису, де представлені переважно вироби [[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрики петриківського розпису]], [[Експериментальний цех петриківського розпису|Експериментального цеху петриківського розпису]] та [[Центр народного мистецтва «Петриківка»|Центру народного мистецтва «Петриківка»]], а також декілька розписів на папері, окремі великі роботи [[Панко Федір Савович|Федора Панка]] тощо.
+
* '''[[Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького]]''' (м. [[Дніпро]]). Містить одну з найбільших колекцій петриківського розпису починаючи з 1913 року, яка зокрема використовувалася при виданні великого альбому репродукцій «Петриківка» 2001 року разом з колекцією [[Дніпровський художній музей|Дніпровського художнього музею]]<ref name="Петриківка2001"/>. На постійній експозиції музею у останній залі на другому поверсі є декілька стендів присвячених петриківському розпису, де представлені переважно вироби [[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрики петриківського розпису]], [[Експериментальний цех петриківського розпису|Експериментального цеху петриківського розпису]] та [[Центр народного мистецтва «Петриківка»|Центру народного мистецтва «Петриківка»]], а також декілька розписів на папері, окремі великі роботи [[Панко Федір Савович|Федора Панка]] тощо.
 
* '''[[Запорізький обласний художній музей]]''' (м. [[Запоріжжя]]). Містить значну колекцію петриківського розпису, що включає зокрема роботи [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Панко Федір Савович|Федора Панка]], [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]], [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганни Самарської]], [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]]<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15455 Енциклопедія сучасної України&nbsp;— Запорізький обласний художній музей]</ref>.
 
* '''[[Запорізький обласний художній музей]]''' (м. [[Запоріжжя]]). Містить значну колекцію петриківського розпису, що включає зокрема роботи [[Пата Тетяна Якимівна|Тетяни Пати]], [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Панко Федір Савович|Федора Панка]], [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]], [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганни Самарської]], [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]]<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15455 Енциклопедія сучасної України&nbsp;— Запорізький обласний художній музей]</ref>.
  +
[[Файл:Petrykivka1.JPG|міні|праворуч|200пкс|Петриківський музей]]
 
* '''[[Петриківський музей етнографії, побуту та мистецтва]]''' (смт [[Петриківка]]). Містить велику колекцію петриківського розпису, перш за все вироби [[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрики петриківського розпису]], а також різноманітні роботи подаровані в музей майстрами. Одна велика експозиційна зала музею повністю присвячена петриківському розпису, зокрема містить особливо велику кількість робіт [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганни Самарської]] та [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]].
 
* '''[[Петриківський музей етнографії, побуту та мистецтва]]''' (смт [[Петриківка]]). Містить велику колекцію петриківського розпису, перш за все вироби [[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрики петриківського розпису]], а також різноманітні роботи подаровані в музей майстрами. Одна велика експозиційна зала музею повністю присвячена петриківському розпису, зокрема містить особливо велику кількість робіт [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганни Самарської]] та [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]].
 
* '''[[Музей Федора Панка]]''' (смт [[Петриківка]]). Створений у грудні 2013 року в одній з кімнат будинку культури Петриківки в центрі селища. Містить велику колекцію робіт [[Панко Федір Савович|Федора Панка]], що належить родині автора, зокрема такі відомі роботи як [[Легенда про петриківську вишню (Панко)|серія картин «Легенда про петриківську вишню»]] і [[Петро Іванович Калнишевський портрет (Панко)|Портрет Петра Калнишевського]]. Також на експозиції представлені декілька робіт його дочки, [[Панко Валентина Федорівна|Валентини Панко]], яка є завідувачкою музею<ref name="Панко"/>.
 
* '''[[Музей Федора Панка]]''' (смт [[Петриківка]]). Створений у грудні 2013 року в одній з кімнат будинку культури Петриківки в центрі селища. Містить велику колекцію робіт [[Панко Федір Савович|Федора Панка]], що належить родині автора, зокрема такі відомі роботи як [[Легенда про петриківську вишню (Панко)|серія картин «Легенда про петриківську вишню»]] і [[Петро Іванович Калнишевський портрет (Панко)|Портрет Петра Калнишевського]]. Також на експозиції представлені декілька робіт його дочки, [[Панко Валентина Федорівна|Валентини Панко]], яка є завідувачкою музею<ref name="Панко"/>.
 
* '''[[Центр народного мистецтва «Петриківка»]]''' (смт [[Петриківка]]). У великій виставковій залі закладу та в його коридорах представлено велику кількість робіт майстрів, що працюють в ньому, перш за все [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]], [[Дека Валентина Іллівна|Валентини Деки]], [[Булавін Лідія Іллівна|Лідії Булавін]], [[Яненко Марія Іллівна|Марії Яненко]], [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]], [[Турчин Ніна Іванівна|Ніни Турчин]] тощо.
 
* '''[[Центр народного мистецтва «Петриківка»]]''' (смт [[Петриківка]]). У великій виставковій залі закладу та в його коридорах представлено велику кількість робіт майстрів, що працюють в ньому, перш за все [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]], [[Дека Валентина Іллівна|Валентини Деки]], [[Булавін Лідія Іллівна|Лідії Булавін]], [[Яненко Марія Іллівна|Марії Яненко]], [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]], [[Турчин Ніна Іванівна|Ніни Турчин]] тощо.
* '''Музей-садиба [[Соколенко Василь Іванович|Василя Соколенка]]''' (смт [[Петриківка]]). Приватний музей, що був створений у 2000-х роках відомим майстром [[Соколенко Василь Іванович|Василем Соколенко]] (1922—2018) у його власному будинку, де він мешкав.<ref>{{cite web|title=Василь Соколенко створив унікальний музей-садибу петриківського розпису|url=http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=516286|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZP1wl2SC|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no|accessdate=19 червня 2015}}</ref><ref>{{cite web|title=Найстарший майстер «петриківки» відзначає 90-річчя|url=http://ridna.ua/2012/01/najstarshyj-majster-petrykivky-vidznachaje-90-richchya/|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZP23mGLJ|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no}}</ref> Крім робіт власника садиби, тут також представлені роботи його дружини [[Соколенко Ганна Григорівна|Ганни Соколенко]] та деяких інших майстрів.
+
* '''Музей-садиба [[Соколенко Василь Іванович|Василя Соколенка]]''' (смт [[Петриківка]]) (з 2018 року не існує). Приватний музей, що був створений у 2000-х роках відомим майстром [[Соколенко Василь Іванович|Василем Соколенко]] (1922—2018) у його власному будинку, де він мешкав.<ref>{{cite web|title=Василь Соколенко створив унікальний музей-садибу петриківського розпису|url=http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=516286|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZP1wl2SC?url=http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=516286|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no|accessdate=19 червня 2015}}</ref><ref>{{cite web|title=Найстарший майстер «петриківки» відзначає 90-річчя|url=http://ridna.ua/2012/01/najstarshyj-majster-petrykivky-vidznachaje-90-richchya/|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZP23mGLJ?url=http://ridna.ua/2012/01/najstarshyj-majster-petrykivky-vidznachaje-90-richchya/|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no}}</ref> Крім робіт власника садиби, тут також були представлені роботи його дружини [[Соколенко Ганна Григорівна|Ганни Соколенко]] та деяких інших майстрів.
  +
  +
== Відомі приватні колекції ==
  +
* '''Колекція Василя Васильєва''' з [[Біла Церква|Білої Церкви]] описана у його книзі «Моя Петриківка. Приватна колекція» (2015), що включає репродукції робіт на папері 45 відомих майстрів (переважно по одній на художника), зокрема [[Павленко Параска Миколаївна|Параски Павленко]], [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Пилипенко Ярина Улянівна|Ярини Пилипенко]], [[Ісаєва Ганна Кіндратівна|Ганни Ісаєвої]], [[Глущенко Пелагея Іванівна|Пелагеї Глущенко]], [[Павленко-Черниченко Ганна Іванівна|Ганни Павленко-Черниченко]], [[Павленко Віра Іванівна|Віри Павленко]], [[Панко Федір Савович|Федора Панка]], [[Соколенко Василь Іванович|Василя Соколенка]], [[Клюпа Явдоха Яківна|Явдохи Клюпи]], [[Шишацька Марія Тихонівна|Марії Шишацької]], [[Кудіш Зоя Валентинівна|Зої Кудіш]], [[Шулик Надія Митрофанівна|Надії Шулик]], [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганни Самарської]], [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]], [[Турчин Ніна Іванівна|Ніни Турчин]], [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]], [[Пікуш Марія Іванівна|Марії Пікуш]], [[Дека Валентина Іллівна|Валентини Деки]], [[Булавін Лідія Іллівна|Лідії Булавін]], [[Яненко Марія Іллівна|Марії Яненко]], [[Статива-Жарко Наталія|Наталії Стативи-Жарко]], [[Панко Валентина Федорівна|Валентини Панко]], [[Назаренко Галина Олексіївна|Галини Назаренко]], [[Гарькава Тетяна Анатоліївна|Тетяни Гарькавої]]. У вересні 2015 року 74 роботи з цієї колекції виставлялася у [[Національний музей українського народного декоративного мистецтва|Музеї українського народного декоративного мистецтва]] (м. Київ). Також Василь Васильєв сприяв започаткуванню колекцій петриківського розпису у [[Білоцерківський краєзнавчий музей|Білоцерківському краєзнавчому музеї]] та у [[Музей гетьманства|Музеї гетьманства]] (м. Київ), віддавши частини своєї колекції.<ref>[http://lib.knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2015/11/my-petrikivka.pdf Васильєв В. Моя Петриківка: приватна колекція.&nbsp;— Біла Церква: БЛІЦ, 2015.&nbsp;— 20 с.]</ref><ref>[https://moemisto.ua/kiev/natsionalniy-muzey-narodnogo-dekorativnogo-mistetstva-vistavka-petrikivskogo-rozpisu-12283.html Національний музей народного декоративного мистецтва: виставка петриківського розпису (2015)]</ref>
  +
  +
* '''Колекція [[Тігіпко Наталія Іванівна|Наталії Тігіпко]]''' (перша дружина [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергія Тігіпка]]) описана і проілюстрована у якісно виданому каталозі 2012 року<ref name="Тігіпко">Петриківський декоративний розпис. Каталог приватної колекції [[Тігіпко Наталія Іванівна|Наталії Тігіпко]] / упорядник [[Тверська Людмила Володимирівна|Людмила Тверська]]; фотограф Віктор Маханьков.&nbsp;— Київ, АДЕФ-Україна, 2012.&nbsp;— 283 с.&nbsp;— ISBN 978-966-187-192-1</ref>. На момент видання каталогу колекція включала близько 230 творів, у каталозі представлені фото понад 200 робіт, переважно розписів на виробах з дерева, окремих розписів на папері та деяких виробів [[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрики петриківського розпису]]. Каталог включає фото значної кількості дерев'яних виробів з розписами [[Панко Федір Савович|Федора Панка]], [[Соколенко Василь Іванович|Василя Соколенка]], [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]], [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]] та [[Гарькава Тетяна Анатоліївна|Тетяни Гарькавої]], також окремі роботи [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфи Тимченко]], [[Самарська Ганна Миколаївна|Ганни Самарської]], [[Шулик Надія Митрофанівна|Надії Шулик]], [[Дека Валентина Іллівна|Валентини Деки]], [[Булавін Лідія Іллівна|Лідії Булавін]], [[Яненко Марія Іллівна|Марії Яненко]], [[Статива-Жарко Наталія|Наталії Стативи-Жарко]], [[Панко Валентина Федорівна|Валентини Панко]] та інших майстрів (загалом 48 художників, не рахуючи роботи з невстановленим авторством).<ref name="Тігіпко"/> Деякі роботи з колекції Наталії Тігіпко були представлені на виставці «Петриківський Рушник» у Києві 2016 року.<ref>[https://petrykivka.dp.ua/reliz-vidkrittya-vistavki-petrikivskiy-rushnik/ Відкриття виставки «Петриківський рушник»]</ref>
  +
  +
* '''Колекція [[Падун Володимир Макарович|Володимира Падуна]]''' (1942—2016), художника з [[Дніпро (місто)|Дніпра]], відомого збирача творів українського народного мистецтва, включала зокрема велику кількість петриківських розписів на папері старих майстринь. Роботи з його колекції використовувалися у тимчасових виставках в [[Дніпровський художній музей|Дніпровському художньому музеї]], а в 2014 році було видано ілюстрований каталог творів [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Пилипенко Ярина Улянівна|Ярини Пилипенко]] та [[Павленко Параска Миколаївна|Параски Павленко]] з приватних колекцій Володимира Падуна (51 робота) та [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]] (57 робіт).<ref name="Джерела">Джерела: Петриківський розпис. Каталог творів П.&nbsp;М.&nbsp;Павленко, І.&nbsp;У.&nbsp;Пилипенко, Н.&nbsp;А.&nbsp;Білокінь з приватних колекцій В.&nbsp;М.&nbsp;Падуна та А.&nbsp;А.&nbsp;Пікуша.&nbsp;— Дніпропетровськ, 2014.&nbsp;— 46 с.</ref><ref>[http://www.prostir.museum/ua/event/2148 Зустріч з Володимиром Падуном у Дніпропетровському художньому музеї]</ref>
  +
  +
* '''Колекція [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]]''', майстра петриківського розпису, народного художника України, включає зокрема велику кількість розписів на папері старих майстринь, що були представлені у згаданому вище каталозі творів [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Пилипенко Ярина Улянівна|Ярини Пилипенко]] та [[Павленко Параска Миколаївна|Параски Павленко]] в приватних колекціях [[Падун Володимир Макарович|Володимира Падуна]] та Андрія Пікуша, включаючи 57 творів із зібрання останнього.<ref name="Джерела"/>
  +
  +
* '''Колекція Юрія Міщенка та Наталії Павленко''', подружжя українського походження з [[США]], виставлялася у 2015 році в [[Український музей (Нью-Йорк)|Українському музеї Нью-Йорка]]. Включала на той момент 29 відносно великих робіт на папері або полотні 17 майстрів, зокрема розписи [[Білокінь Надія Аврамівна|Надії Білокінь]], [[Ісаєва Ганна Кіндратівна|Ганни Ісаєвої]], [[Шишацька Марія Тихонівна|Марії Шишацької]], [[Соколенко Василь Іванович|Василя Соколенка]], [[Глущенко Володимир Андрійович|Володимира Глущенка]], [[Пікуш Андрій Андрійович|Андрія Пікуша]], [[Назаренко Галина Олексіївна|Галини Назаренко]] та інших.<ref>[https://petrykivka.dp.ua/petrykivka-collection/ ІНТЕРВ'Ю: Юрій Міщенко і Наталя Павленко: «Петриківський розпис&nbsp;— це вираження творчості вільних людей»]</ref><ref>[https://petrykivka.dp.ua/petrykivka-ny-2015/ АФІША: Петриківка в Нью-Йорку]</ref>
   
 
== Відомі петриківські розписи в архітектурі ==
 
== Відомі петриківські розписи в архітектурі ==
Рядок 164: Рядок 176:
 
''докладніше див.: [[Настінні розписи магазину іграшок «Казка»]]''
 
''докладніше див.: [[Настінні розписи магазину іграшок «Казка»]]''
   
У [[1979]] році з використанням петриківського розпису було оздоблено стіни магазину іграшок «Казка», у Києві відомою петриківською майстринею [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфою Тимченко]] разом з чоловіком [[Скицюк Іван Степанович|Іваном Скицюком]] і донькою [[Скицюк Олена Іванівна|Оленою Скицюк]]. На розпис стін магазину родиною було витрачено близько року. Результати цієї праці дуже високо оцінювали мистецтвознавці, розписи магазину були добре відомі кільком поколінням киян. На початку 2000-х років пропонувалося в приміщенні магазину створити музей або студію декоративного розпису. У [[2002]] році магазин було викуплено концерном «[[Європродукт]]» (зараз [[RedНead Family Corporation]], власник обох [[Бурда Владислав Борисович|В. Б. Бурда]]) і під час реконструкції всі розписи були закриті гіпсокартоном на наступні 15 років. Проте у жовтні 2017 року, компанія RedНead Family Corporation, до мережі якої належить магазин, анонсувала реставрацію розписів учнями Марфи Тимченко, які приймали участь у створенні оригіналу<ref name="Сумна Казка">{{cite web|title=Нова сумна казка|url=http://gazeta.dt.ua/CULTURE/nova_sumna_kazka.html|accessdate=6 квітня 2016|archiveurl=http://www.webcitation.org/6gYl4npkj|мертвий-url=no|archivedate=6 квітня 2016}}</ref><ref name="Розпис Тимченко">{{cite web|title=Інтерв'ю Марфи Тимченко|url=http://ukrgazetaplus.net/article.php?ida=1547|accessdate=6 квітня 2016|archiveurl=http://www.webcitation.org/6gYn4wCN7|мертвий-url=no|archivedate=6 квітня 2016}}</ref><ref name="RedHaed2017">{{Cite web|url=http://redhead.ua/ru/news/id:301/year:2017|title=В магазине «Казка-Нова» будет отреставрирована уникальная настенная роспись|website=http://redhead.ua|accessdate=18 жовтня 2017 року}}</ref>
+
У [[1979]] році з використанням петриківського розпису було оздоблено стіни магазину іграшок «Казка», у Києві відомою петриківською майстринею [[Тимченко Марфа Ксенофонтівна|Марфою Тимченко]] разом з чоловіком [[Скицюк Іван Степанович|Іваном Скицюком]] і донькою [[Скицюк Олена Іванівна|Оленою Скицюк]]. На розпис стін магазину родиною було витрачено близько року. Результати цієї праці дуже високо оцінювали мистецтвознавці, розписи магазину були добре відомі кільком поколінням киян. На початку 2000-х років пропонувалося в приміщенні магазину створити музей або студію декоративного розпису. У [[2002]] році магазин було викуплено концерном «[[Європродукт]]» (зараз [[RedНead Family Corporation]], власник обох [[Бурда Владислав Борисович|В. Б. Бурда]]) і під час реконструкції всі розписи були закриті гіпсокартоном на наступні 15 років. Проте у жовтні 2017 року, компанія RedНead Family Corporation, до мережі якої належить магазин, анонсувала реставрацію розписів учнями Марфи Тимченко, які приймали участь у створенні оригіналу<ref name="Сумна Казка">{{cite web|title=Нова сумна казка|url=http://gazeta.dt.ua/CULTURE/nova_sumna_kazka.html|accessdate=6 квітня 2016|archiveurl=https://www.webcitation.org/6gYl4npkj?url=http://gazeta.dt.ua/CULTURE/nova_sumna_kazka.html|мертвий-url=no|archivedate=6 квітень 2016}}</ref><ref name="Розпис Тимченко">{{cite web|title=Інтерв'ю Марфи Тимченко|url=http://ukrgazetaplus.net/article.php?ida=1547|accessdate=6 квітня 2016|archiveurl=https://www.webcitation.org/6gYn4wCN7?url=http://ukrgazetaplus.net/article.php?ida=1547|мертвий-url=yes|archivedate=6 квітень 2016}}</ref><ref name="RedHaed2017">{{Cite web|url=http://redhead.ua/ru/news/id:301/year:2017|title=В магазине «Казка-Нова» будет отреставрирована уникальная настенная роспись|website=http://redhead.ua|accessdate=18 жовтня 2017 року}}</ref>
   
 
; Настінні розписи [[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрики петриківського розпису]]
 
; Настінні розписи [[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрики петриківського розпису]]
[[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрика петриківського розпису]] у Петриківці містила всередині значну кількість настінних розписів, зокрема декілька великих з елементами сюжету, виконаних провідними майстрами закладу. Після закриття і розорення фабрики, розписи опинилися на відкритому повітрі і швидко знищуються<ref>[https://petrykivka.culturalspot.org/exhibit/%D1%84%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0/ngICFGcbVHGnJg Фабрика «Дружба»]</ref>.
+
[[Фабрика «Петриківський розпис»|Фабрика петриківського розпису]] у Петриківці містила всередині значну кількість настінних розписів, зокрема декілька великих з елементами сюжету, виконаних провідними майстрами закладу. Після закриття і розорення фабрики, розписи опинилися на відкритому повітрі і швидко знищуються<ref>{{Cite web |url=https://petrykivka.culturalspot.org/exhibit/%D1%84%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0/ngICFGcbVHGnJg |title=Фабрика «Дружба» |accessdate=2 жовтень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161002111755/https://petrykivka.culturalspot.org/exhibit/%D1%84%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0/ngICFGcbVHGnJg |archivedate=2 жовтень 2016 |deadurl=yes }}</ref>.
   
 
; Настінні розписи [[Музей-садиба Катерини Білокур|Музею-садиби Катерини Білокур]]
 
; Настінні розписи [[Музей-садиба Катерини Білокур|Музею-садиби Катерини Білокур]]
Рядок 173: Рядок 185:
   
 
; Найдовший у світі розпис паркану
 
; Найдовший у світі розпис паркану
У вересні 2012 року представники [[Національний Реєстр Рекордів України|Національного реєстру рекордів]] і [[Книга рекордів України: Людина і суспільство. У світі науки і техніки|Книги рекордів України]] зафіксували нове досягнення. У центрі селища Петриківка на Дніпровщині створили найдовший у світі орнаментальний розпис ручної роботи на бетонному паркані &nbsp;— довжиною 120 метрів та завширшки 80 сантиметрів<ref>{{cite web|title=У селищі Петриківка на Дніпропетровщині створено найбільший у світі 120-метровий Петриківський орнаментальний розпис ручної роботи|url=http://oblrada.dp.ua/press/news/2012-09/2512|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZP2JETYX|publisher=Сайт Дніпропетровської обласної ради}}</ref>.
+
У вересні 2012 року представники [[Національний Реєстр Рекордів України|Національного реєстру рекордів]] і [[Книга рекордів України: Людина і суспільство. У світі науки і техніки|Книги рекордів України]] зафіксували нове досягнення. У центрі селища Петриківка на Дніпровщині створили найдовший у світі орнаментальний розпис ручної роботи на бетонному паркані &nbsp;— довжиною 120 метрів та завширшки 80 сантиметрів<ref>{{cite web|title=У селищі Петриківка на Дніпропетровщині створено найбільший у світі 120-метровий Петриківський орнаментальний розпис ручної роботи|url=http://oblrada.dp.ua/press/news/2012-09/2512|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=yes|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZP2JETYX?url=http://oblrada.dp.ua/press/news/2012-09/2512|publisher=Сайт Дніпропетровської обласної ради|accessdate=18 червень 2015}}</ref>.
   
Роботу виконали 30 професійних майстрів та 127 вихованців Петриківського будинку дитячої творчості, учнів Петриківської художньої школи та студентів спеціалізованого ПТУ №&nbsp;79. Щоб розмалювати 120-метровий паркан, їм знадобилося три дні й тридцять кілограмів емалевої фарби десяти кольорів. А закінчували квітковий фриз представники двадцяти дипломатичних місій, акредитованих в Україні<ref>{{cite web|title=Якщо сьогодні не вжити заходів, то Україна скоро може втратити ринок сувенірної продукції|url=http://ukurier.gov.ua/uk/articles/ostannye-kitajske-poperedzhennya/p/|publisher=«Урядовий кур'єр»|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZP2PWvnH|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no|accessdate=19 червня 2015}}</ref>.
+
Роботу виконали 30 професійних майстрів та 127 вихованців Петриківського будинку дитячої творчості, учнів Петриківської художньої школи та студентів спеціалізованого ПТУ №&nbsp;79. Щоб розмалювати 120-метровий паркан, їм знадобилося три дні й тридцять кілограмів емалевої фарби десяти кольорів. А закінчували квітковий фриз представники двадцяти дипломатичних місій, акредитованих в Україні<ref>{{cite web|title=Якщо сьогодні не вжити заходів, то Україна скоро може втратити ринок сувенірної продукції|url=http://ukurier.gov.ua/uk/articles/ostannye-kitajske-poperedzhennya/p/|publisher=«Урядовий кур'єр»|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZP2PWvnH?url=http://ukurier.gov.ua/uk/articles/ostannye-kitajske-poperedzhennya/p/|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no|accessdate=19 червня 2015}}</ref>.
   
 
; Православний храм із петриківським розписом
 
; Православний храм із петриківським розписом
У [[Київ|Києві]] є церква, оздоблена петриківським розписом. Внутрішню частину [[Свято-Юріївський храм (Київ)|Свято-Юріївського храму]], що належить [[Українська православна церква Київського патріархату|Київському патріархату]], за кілька тижнів розписали художниці із села Петриківка [[Назаренко Галина Олексіївна|Галина Назаренко]] та [[Кібець Ірина Дмитрівна|Ірина Кібець]]. Це перший храм в Україні та світі, розписаний петриківським розписом. Він розташований на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівській площі]] за готелем «[[Інтерконтиненталь (готель, Київ)|Інтерконтиненталь]]».<ref>{{cite web|title=Перший храм, оздоблений петриківським розписом (ФОТО)|url=http://rukotvory.com.ua/info/u-kyjevi-zyavyvsya-hram-rozpysanyj-petrykivkoyu/|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ZP2XiSbJ|archivedate=19 червня 2015|мертвий-url=no|publisher=«Рукотвори»}}</ref>
+
У [[Київ|Києві]] є церква, оздоблена петриківським розписом. Внутрішню частину [[Свято-Юріївський храм (Київ)|Свято-Юріївського храму]], що належить [[Українська православна церква Київського патріархату|Київському патріархату]], за кілька тижнів розписали художниці із села Петриківка [[Назаренко Галина Олексіївна|Галина Назаренко]] та [[Кібець Ірина Дмитрівна|Ірина Кібець]]. Це перший храм в Україні та світі, розписаний петриківським розписом. Він розташований на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівській площі]] за готелем «[[Інтерконтиненталь (готель, Київ)|Інтерконтиненталь»]].<ref>{{cite web|title=Перший храм, оздоблений петриківським розписом (ФОТО)|url=http://rukotvory.com.ua/info/u-kyjevi-zyavyvsya-hram-rozpysanyj-petrykivkoyu/|accessdate=19 червня 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ZP2XiSbJ?url=http://rukotvory.com.ua/info/u-kyjevi-zyavyvsya-hram-rozpysanyj-petrykivkoyu/|archivedate=19 червень 2015|мертвий-url=no|publisher=«Рукотвори»}}</ref>
   
 
Розпис у храмі відповідає православним християнським звичаям, кожна квітка і колір мають своє символічне значення. Оскільки храм присвячено святому великомученику [[Святий Юрій|Юрію (Георгію) Переможцю]], а колір мучеників&nbsp;— червоний, то в оздобленні багато червоних «юріївських» хрестів.
 
Розпис у храмі відповідає православним християнським звичаям, кожна квітка і колір мають своє символічне значення. Оскільки храм присвячено святому великомученику [[Святий Юрій|Юрію (Георгію) Переможцю]], а колір мучеників&nbsp;— червоний, то в оздобленні багато червоних «юріївських» хрестів.
   
 
; Український культурний центр у Парижі
 
; Український культурний центр у Парижі
В [[Париж|Парижі]] петриківським розписом був прикрашений будинок, де жив [[Ален Делон]], а зараз знаходиться [[Український культурно-інформаційний центр у Франції|український культурний центр]]<ref name="bbc2">{{cite web|url=http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/03/160324_petrykivkyi_rozpys_exhibition_om |title=Мамай з 7000 гільз: петриківський розпис і АТО|accessdate=30 березня 2016|publisher=BBC Україна|archivedate=30 березня 2016|author=Олександра Марченко|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160330111859/http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/03/160324_petrykivkyi_rozpys_exhibition_om|date=26 березня 2016|мертвий-url=no}}</ref>.
+
В [[Париж]]і петриківським розписом був прикрашений будинок, де жив [[Ален Делон]], а зараз знаходиться [[Український культурно-інформаційний центр у Франції|український культурний центр]]<ref name="bbc2">{{cite web|url=http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/03/160324_petrykivkyi_rozpys_exhibition_om |title=Мамай з 7000 гільз: петриківський розпис і АТО|accessdate=30 березня 2016|publisher=BBC Україна|archivedate=30 березня 2016|author=Олександра Марченко|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160330111859/http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/03/160324_petrykivkyi_rozpys_exhibition_om|date=26 березня 2016|мертвий-url=no}}</ref>.
   
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==
Рядок 198: Рядок 210:
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
  +
* [[Список майстрів петриківського розпису]]
 
* [[Самчиківський розпис]]
 
* [[Самчиківський розпис]]
 
* [[Опішнянська кераміка]]
 
* [[Опішнянська кераміка]]
 
* [[Гуцульська кераміка]]
 
* [[Гуцульська кераміка]]
* [[Гаварецька кераміка]]
 
 
* [[Писанка]]рство
 
* [[Писанка]]рство
  +
* [[Миколаївський розпис]]
* [[Різьблення по дереву]]
 
  +
* [[Городецький розпис]]
* [[Козацькі пісні Дніпропетровщини]]
 
  +
* [[Хохлома]]
 
  +
* [[Жостовський розпис]]
== Примітки ==
 
  +
* [[Гжель]]
{{reflist|35em}}
 
  +
* [[Палехська мініатюра]]
   
 
== Література ==
 
== Література ==
Рядок 216: Рядок 229:
 
* Глухенька Н. Петриківські розписи. Київ: Мистецтво, 1973.
 
* Глухенька Н. Петриківські розписи. Київ: Мистецтво, 1973.
 
* [http://uartlib.org/downloads/MarfaTimchenko_uartlib.org.pdf Бутник-Сіверський Б. Марфа Тимченко. Київ: Мистецтво, 1974.]
 
* [http://uartlib.org/downloads/MarfaTimchenko_uartlib.org.pdf Бутник-Сіверський Б. Марфа Тимченко. Київ: Мистецтво, 1974.]
* [http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/n-gluhenkaya-petrykovka/ Н. Глухенькая. Петриковка. Дніпропетровськ, Промінь, 1975.]
+
* [http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/n-gluhenkaya-petrykovka/ Н. Глухенькая. Петриковка. Дніпропетровськ, Промінь, 1975.]
* [http://lovelytrifles.com/ru/wp-content/uploads/2015/11/Glushenko.pdf Бутник-Сіверський Б. Пелагея Глущенко. Київ: Мистецтво, 1977.]
+
* [https://web.archive.org/web/20160423223311/http://lovelytrifles.com/ru/wp-content/uploads/2015/11/Glushenko.pdf Бутник-Сіверський Б. Пелагея Глущенко. Київ: Мистецтво, 1977.]
 
* [http://petrykivka.dp.ua/downloads/books/fedir-panko-petrykivka/ Глухенька Н. Федір Панко. Київ: Мистецтво, 1978.]
 
* [http://petrykivka.dp.ua/downloads/books/fedir-panko-petrykivka/ Глухенька Н. Федір Панко. Київ: Мистецтво, 1978.]
 
* Художні промисли України / укладач Н. М. Кисельова. Київ: Мистецтво, 1979. 256 с.
 
* Художні промисли України / укладач Н. М. Кисельова. Київ: Мистецтво, 1979. 256 с.
 
* [http://uartlib.org/allbooks/marfa-tymchenko-komplekt-lystivok/ Марфа Тимченко. Комплект листівок. Київ, Мистецтво, 1980.]
 
* [http://uartlib.org/allbooks/marfa-tymchenko-komplekt-lystivok/ Марфа Тимченко. Комплект листівок. Київ, Мистецтво, 1980.]
*[http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/petrykivskyj-rozpys-dzherela-komplekt-lystivok/ Петриківський розпис. Джерела. Комплект листівок. Київ, Мистецтво, 1982.]
+
* [http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/petrykivskyj-rozpys-dzherela-komplekt-lystivok/ Петриківський розпис. Джерела. Комплект листівок. Київ, Мистецтво, 1982.]
 
* [http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/petrykivskyj-rozpys-komplekt-lystivok/ Петриківський розпис. Комплект листівок. Дніпропетровськ, Дніпрокнига, 1992.]
 
* [http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/petrykivskyj-rozpys-komplekt-lystivok/ Петриківський розпис. Комплект листівок. Дніпропетровськ, Дніпрокнига, 1992.]
 
* Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001 (перевидання 2004). 216 с.
 
* Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001 (перевидання 2004). 216 с.
Рядок 227: Рядок 240:
 
* Ганна Самарська. Земле моя, моя Україно: альбом. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008. 182 с.
 
* Ганна Самарська. Земле моя, моя Україно: альбом. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008. 182 с.
 
* [https://drive.google.com/file/d/0B6l7YJCugap8dS1hbnM0VkFESUE/view?usp=sharing Петриківка: Альбом. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2011. 232 с.]
 
* [https://drive.google.com/file/d/0B6l7YJCugap8dS1hbnM0VkFESUE/view?usp=sharing Петриківка: Альбом. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2011. 232 с.]
 
* Петриківський декоративний розпис. Каталог приватної колекції [[Тігіпко Наталія Іванівна|Наталії Тігіпко]] / упорядник [[Тверська Людмила Володимирівна|Людмила Тверська]]; фотограф Віктор Маханьков. Київ: АДЕФ-Україна, 2012. 283 с. ISBN 978-966-187-192-1
  +
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apmpmn_2013_5_45.pdf Лампека М. Петриківська орнаментика на київській порцеляні // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 5.&nbsp;— С. 272—279.]
  +
* Джерела: Петриківський розпис. Каталог творів П.&nbsp;М.&nbsp;Павленко, І.&nbsp;У.&nbsp;Пилипенко, Н.&nbsp;А.&nbsp;Білокінь з приватних колекцій В.&nbsp;М.&nbsp;Падуна та А.&nbsp;А.&nbsp;Пікуша.&nbsp;— Дніпропетровськ, 2014.&nbsp;— 46 с.
 
* Белоусов Е. Петриковка&nbsp;— жемчужина Украины. Днепропетровск: ИМА-пресс, 2014. 160 с.
 
* Белоусов Е. Петриковка&nbsp;— жемчужина Украины. Днепропетровск: ИМА-пресс, 2014. 160 с.
* Петриківський розпис: Книга-альбом / упорядник О. І. Шестакова. Київ: Мистецтво, 2015 (2016). 240 с.
+
* Петриківський розпис: Книга-альбом / упорядник О.&nbsp;І.&nbsp;Шестакова. Київ: Мистецтво, 2015 (2016). 240 с.
  +
* Шестакова О. І. Петриківський розпис. Джерела. Київ: Мистецтво, 2018. 80 с.
* Петриківський декоративний розпис = Петриковская декоративная роспись. Каталог приватної колекції [[Тігіпко Наталія Іванівна|Наталії Тігіпко]] / упорядник [[Тверська Людмила Володимирівна|Людмила Тверська]]; фотограф Віктор Маханьков. Київ, АДЕФ-Україна, 2012. 283 с., кольор. фот. 23х18 см. — Текст парал. укр., рос. — Іменний покажчик с. 280—283. — ISBN 978-966-187-192-1
 
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* [https://petrykivka.culturalspot.org/browse/?q.openId=5&projectId=petrykivka&v.filter=exhibits&v.refine&8129907598665562501=87393905 Онлайн галереї петриківського розпису]
 
* [http://petrykivka.dp.ua/ Сайт «Petrykivka&nbsp;— все про петриківський розпис»]
 
 
* [http://petrykivka.jimdo.com/ Центр народного мистецтва «Петриківка»]
 
* [http://petrykivka.jimdo.com/ Центр народного мистецтва «Петриківка»]
 
* [http://petrykivka.dp.ua/ Сайт «Petrykivka&nbsp;— все про петриківський розпис»]
 
* [http://lib.knukim.edu.ua/proekti-biblioteki/proekt-skarbi-nacii/petrikivskiy-rozpis Інформація про петриківський розпис на сайті бібліотеки Київського університету культури та мистецтв]
 
* [http://lib.knukim.edu.ua/proekti-biblioteki/proekt-skarbi-nacii/petrikivskiy-rozpis Інформація про петриківський розпис на сайті бібліотеки Київського університету культури та мистецтв]
* [http://archive.is/20130407032026/petrykivkapaint.livejournal.com/21270.html Все про петриківський розпис на livejournal.com]
+
* [https://archive.is/20130407032026/petrykivkapaint.livejournal.com/21270.html Все про петриківський розпис на livejournal.com]
 
* [http://museum.dp.ua/petrikovka.html Історія петриківського розпису на сайті Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. Яворницького]
 
* [http://museum.dp.ua/petrikovka.html Історія петриківського розпису на сайті Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. Яворницького]
 
* [http://petrikovka.in.ua/category/iz-istorii Из истории петриковской росписи (рос.)]
 
* [http://petrikovka.in.ua/category/iz-istorii Из истории петриковской росписи (рос.)]
Рядок 246: Рядок 261:
 
* Шукати майстрів петриківського розпису на сайті [http://rukotvory.com.ua/maystry/type/malyari/ «Рукотвори»]
 
* Шукати майстрів петриківського розпису на сайті [http://rukotvory.com.ua/maystry/type/malyari/ «Рукотвори»]
   
 
== Примітки ==
 
{{reflist|35em}}
 
{{Петриківський розпис}}
 
{{Петриківський розпис}}
 
{{Медаль}}
 
{{Медаль}}
   
[[Категорія:Петриківський розпис]]
+
[[Категорія:Петриківський розпис| ]]
 
[[Категорія:Український живопис]]
 
[[Категорія:Український живопис]]
 
[[Категорія:Українська культура]]
 
[[Категорія:Українська культура]]

Поточна версія на 03:52, 16 жовтня 2019

Петрикі́вський ро́зпис, або «петрикі́вка» — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва.

Петриківський декоративний розпис
як феномен українського
орнаментального народного мистецтва
Petrykivka decorative painting
as a phenomenon of the Ukrainian
ornamental folk art [1]
Світова спадщина
Таріль дерев'яна "Серпень".jpg
Таріль «Серпень», Н. Статива-Жарко
Країна Україна Україна
Тип Нематеріальна спадщина
Ідентифікатор 00893
Зареєстровано: 2013 (37 сесія)

Петриківський розпис у Вікісховищі?

Окремі речі з візерунками в стилі петриківського розпису збереглися ще з XVIII століття. Однак у сучасному розумінні цей напрям сформувався наприкінці XIX століття — на початку XX століття. Походження петриківського розпису пов'язують з козацтвом і заселенням Дніпровщини вихідцями з Полтавщини, Слобожанщини та Поділля у XVIII столітті та в першій половині XIX століття. Проте невідомо, де й коли са́ме розвинулися традиції, що лягли в основу цього напряму малярства.

Петриківський розпис — не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис[2][3].

5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО[4][5][6].

ІсторіяРедагувати

ПередісторіяРедагувати

Вважається, що петриківський розпис походить від селянського хатнього стінопису. Вкривати стіни розписом у різні періоди було притаманно для багатьох частин України, причому різні регіони мали свої особливості[7]. Зовнішні стіни хат було прийнято розмальовувати наново кожної весни або двічі на рік. Окрім стін розписом вкривали побутові речі з дерева та інших матеріалів, особливо скрині, зокрема весільні. Пізніше виникли так звані «мальовки» — розписи на папері, які майстрині могли готувати заздалегідь і прикрашати таким чином внутрішні стіни хат, не відвідуючи їх.

Є також зразки наддніпрянських ікон з рослинним орнаментом, які датують кінцем XVIII століття і вважають прообразом сучасного петриківського розпису[8].

Найдавніші зареєстровані в Україні осередки настінних розписів з рослинним орнаментом, у другій половині XIX століття або на початку XX століття, знаходилися на Дніпровщині, Слобожанщині, Поділлі та Уманщині[9]. Імовірно розписи цих осередків мали спільне або принаймні пов'язане походження[9].

 
Розпис на печі, село Аули, Дніпровщина, 1920-ті роки

Орнаментальні розписи на стінах і папері були характерні для багатьох селищ Дніпровщини, проте найбільшого поширення та розвитку вони набули у Петриківці, яка і стала основним осередком петриківського розпису[9].

Хатнє малювання у формі стінопису існувало в Петриківці принаймні від 1860-х років, а малювання на папері — від кінця ХІХ століття[10]. З часів Нової Січі до середини ХІХ століття ці землі активно заселялися в першу чергу вихідцями з Полтавщини та Слобожанщини. Імовірно, саме з цими переселенцями традиції розпису потрапили в сучасний осередок у Петриківці[10]. Не збереглося згадок про настінне народне малювання на Полтавщині у ХІХ столітті, проте були відомості про стінописи Слобожанщини, наприклад, у 1860-х роках у Куп'янському повіті Харківської губернії[10]. Тому припускали, що традиції петриківського розпису походять саме зі Слобожанщини[10]. В той же час існують скрині з декоративним квітковим розписом з Полтавщини датовані другою половиною ХІХ століття[11]. За іншою версією цей розпис походить з Поділля через Уманщину, проте там стінописи з рослинним орнаментом вперше зареєстрували суттєво пізніше[9].

Визнання і становлення (1911-1936)Редагувати

Отже, невідомо, коли саме сформувалися традиції розпису та їхні особливості в різних регіонах. Немає детальних історичних згадок про петриківський розпис до початку XX століття, коли ним зацікавився етнограф Дмитро Яворницький з Катеринослава. За його дорученням молода художниця Євгенія Евенбах збирала та перемальовувала зразки народної творчості Катеринославщини у двох експедиціях 1911 і 1913 років, зокрема стінописи[7]. Ці знахідки лягли в основу виставки в Петербурзі 1913 року. Саме цей рік і вважають роком першої фіксації петриківського розпису[7].

 
Мальовка «Павичі», Тетяна Пата, 1949 р.

Серед перших дослідників петриківського розпису була також Євгенія Берченко. У 1928 році в Ленінграді вона організувала виставки колекцій настінного малювання. Окремо виставлялися петриківські розписи на папері, якими обклеювали частину стін та розвішували як рушники.

У 1935 і 1936 роках відбулися виставки петриківських майстрів у Києві, Ленінграді та Москві, на яких були представлені роботи Тетяни Пати, Надії Білокінь, Ярини Пилипенко, Ганни Ісаєвої, Василя Вовка і Ганни Павленко. Це значно сприяло популяризації петриківського розпису, який до цього був майже невідомим у широких колах. Після виставок у 1936 році першими з майстрів петриківського розпису здобули почесне звання «майстра народної творчості» Тетяна Пата і Надія Білокінь.[7][12]

Протягом цих же 1935 і 1936 років в Петриківці було організовано спеціальну дворічну школу декоративного малювання, якою керував художник і мистецтвознавець Олександр Статива. Головним педагогом у цьому закладі стала Тетяна Пата, що навчила тут петриківському розпису ціле покоління майстрів, які згодом сформували його як сучасне мистецтво.[12] Тетяну Пату часто вважають засновницею школи петриківського розпису, хоча сама вона у відповідь на таке зазначала, що продовжувала традиції, які перейшли до неї ще від бабусі.

Петриківські майстрині у КиєвіРедагувати

 
Порцелянова ваза з петриківським розписом, КЕКХЗ, Марфа Тимченко, бл. 1970-х

Протягом 1936-1944 років у Київ переїхало кілька петриківських майстринь, учениць Тетяни Пати: Марфа Тимченко, Віра Клименко, Пелагея Глущенко, Віра Павленко та Ганна Павленко. В наслідок цього було вперше налагоджено промислове використання петриківського розпису — на Київській сувенірній фабриці ім. Т. Г. Шевченка. Саме тут було вперше запроваджено підлаковий розпис на нетрадиційному чорному тлі, що згодом почало використовуватися також в Петриківці. В такій формі петриківський розпис набув найбільшого поширення у радянські часи.[12]

Ці ж п'ять майстринь у Києві вперше почали застосовувати петриківський розпис на порцеляні. Перші такі спроби були зроблені в 1936 році Ганною Павленко під час навчання у Київській школі майстрів народного мистецтва (згодом Київський художньо-промисловий технікум)[13][14]. У 1937 і 1938 роках до Києва переїхали також Віра Павленко, Марфа Тимченко і Пелагея Глущенко, які, поміж з іншим, продовжували використовувати петриківський розпис для оздоблення порцеляни разом з Галиною Павленко. Значного розвитку це набуло з 1944 року на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі (КЕКХЗ), де з цього року працювали сестри Павленко і Віра Клименко-Жукова[13]. У цей період особливо відзначається праця Віри Клименко-Жукової, що з 1947 року очолювала відповідний цех КЕКХЗ, як у відношенні значення її внеску для розвитку цього напрямку, так і у відношенні високого рівня її майстерності[13][14]. З 1953 року на КЕКХЗ працювала також і Марфа Тимченко, чиї роботи отримали широке визнання[13][14]. Порцелянові вази, розписані особисто Марфою Тимченко, радянські діячі дарували лідерам інших країн, зокрема Річарду Ніксону, Мао Цзедуну, Фіделю Кастро, Йосипу Тіто[15].

Розвиток протягом 1950-80-х роківРедагувати

Ще з 1929 року в Петриківці існувала артіль, що займалася виробленням швейних виробів. У 1958 році в артілі було створено цех підлакового петриківського розпису, колектив якого склали переважно майстри з числа найталановитіших учнів Тетяни Пати, зокрема очолив колектив Федір Панко. Станом на 1958 рік тут працювало 16 майстрів, серед них такі художники як Ганна Ісаєва, Явдоха Клюпа, Марія Шишацька, Надія Шулик, Іван Завгородній, Галина Пруднікова, Олександра Пікуш, Віра Тезик, Ніна Турчин, Ганна Данилейко, з 1959 року також Зоя Кудіш. У 1961 році артіль було реорганізовано у Фабрику петриківського розпису «Дружба». Роком заснування фабрики може вважатися 1929, 1958 або 1961, при тому що промислове виробництво виробів з петриківським розписом почалося у 1958 році. Більшість виробів фабрики, перш за все скриньки та тарілки, створювалася з пресованої тирси, яку вкривали чорною фарбою і наносили розпис, після чого вкривали виріб лаком. Головним художником фабрики до 1970 року був Федір Панко. У 1970-1988 роках цю посаду займав Василь Соколенко, а згодом Анатолій Чернуський, Володимир Глущенко і Сергій Дрешпак. До художньої ради виробництва тривалий час також входили такі відомі майстрині як Ганна Самарська і Явдоха Клюпа. За пізніх радянських часів на фабриці працювали близько півтисячі людей. Прикрашені петриківським розписом тарілки, скриньки, підноси, вази та інші сувеніри були візитівкою України, їх експортували до 80 країн світу. У 2006 році фабрику ліквідували через банкрутство, а 2011 року остаточно знищили: невідомі демонтували верстати та преси.[16][17][18][19][20]

В той же 1958 рік, в який було засновано цех петриківського розпису майбутньої фабрики, було створено Петриківську дитячу художню школу ім. Т. Я. Пати. Першими вчителями петриківського розпису, протягом тривалого часу, тут були Федір Панко і Василь Соколенко, учні Тетяни Пати. Ці майстри, працюючи одночасно на Фабриці петриківського розпису, навчили цьому мистецтву наступне покоління майстрів у Петриківці, ставши вчителями більшості майстрів осередка, які навчалися у другій половині радянського періоду. Згодом у художній школі почали викладати їх учениці, Валентина Панко і Марія Пікуш. Остання з 1995 року є директором цього закладу.[12][14][21]

У 1960-1970-х роках вийшла ціла низка популярних альбомів з репродукціями петриківських розписів у видавництві «Мистецтво», укладачами яких були переважно мистецтвознавці Наталія Глухенька та Борис Бутник-Сіверський. Це значно сприяло подальшій популяризації «петриківки», особливо зважаючи на великий наклад цих видань.

 
Панно «Білий Танок», Федір Панко, 1976 р.

У 1970 році Федір Панко заснував також Експериментальний цех петриківського розпису при Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті Дніпропетровської організації Національної спілки художників України в будівлі у центрі Петриківки. На відміну від фабрики розпису, тут переважно працювали на дереві та на папері, причому значною частиною на світлому тлі, а не на чорному, як це робилося на фабриці. Робота рядових художників Експериментального цеху була більш творчо вільною і різноманітною ніж на фабриці, де більшість рядових майстрів займалися переважно багаторазовим копіюванням робіт провідних художників підприємства, і при цьому заробітна плата була суттєво вищою. Крім засновника тут працювали також такі відомі майстри як Ганна Ісаєва, Надія Шулик, Ніна Турчин, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Тетяна Гарькава, Валентина Дека, Лідія Булавін, Марія Яненко, Наталія Статива-Жарко, Валентина Панко, Галина Назаренко.[17][21]

Сучасна історіяРедагувати

У 1998 році творчий колектив і будівля Експериментального цеху петриківського розпису стали основою для створення Центру народного мистецтва «Петриківка», яким з того часу керує народний художник України Андрій Пікуш. У сучасних умовах колектив Центру вважається творчим ядром осередку петриківського розпису. Колектив об'єднує близько 40 провідних майстрів з Петриківки, серед них, станом на 2011 рік, 25 членів Національної спілки художників України, 7 заслужених майстрів народної творчості України.[12][21] Зокрема в цьому закладі працюють, або працювали до 2010-х років, такі відомі майстри як Володимир Глущенко, Ніна Турчин, Валентина Дека, Лідія Булавін, Марія Яненко, Валентина Панко, Галина Назаренко[21]. У той же час немало значних майстрів живе у Петриківці, не працюючи в цьому закладі, а декілька інших художників з класичної петриківської школи живе та працює в різних містах України, розвиваючи «петриківку» там.

 
Блок поштових марок 2013 року з репродукцією роботи «Півень у квітах» Володимира Глущенка 2009 року
 
Поштова марка «Петриківський розпис», 2010 рік

У 2000, 2010 і 2013 роках «Укрпоштою» були випущені поштові марки з репродукціями петериківського розпису. Зчіпка 2000 року присвячена Тетяні Паті, містить її портрет і дві марки номіналом 40 копійок з зображеннями двох робіт художниці. У 2010 році була випущена марка «Петриківський розпис» номіналом «V» у серії «Власна марка» з купоном, призначеним для друкування сюжетів на замовлення. 2013 року вийшов блок марок «Краса і велич України: Дніпропетровська область», більшу частину якого займає репродукція роботи Володимира Глущенка. Блок містить 3 марки з фотографіями будівель області номіналом по 2 гривні та більшу марку номіналом 3 гривні 30 копійок, що включає центральну частину картини, яка зображена на блоці.

З 2007 року щорічно, переважно у вересні, проводиться обласний фестиваль народної творчості «Петриківський дивоцвіт», на який традиційно збирається багато майстрів петриківського розпису, а також представників інших напрямків народного мистецтва. На фестивалі проводяться ярмарок, майстер-класи, виставки, концерт тощо. У 2013 і 2014 роках фестиваль проходив у місті Дніпро, а у всі інші роки до 2019 включно — у Петриківці.[22][23]

У 2012 році відкрито нову спеціальність фахівця з петриківського розпису у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі[24], де викладає петриківська майстриня Тетяна Гарькава, учениця Федора Панка.

2012 року Міністерство культури України визнало петриківський розпис об'єктом (елементом) нематеріальної культурної спадщини України.

 
Логотип «Петриківка»

Наприкінці січня 2013 року було зареєстровано логотип «Петриківка», який створила заслужений майстер народної творчості України Людмила Горбуля.[25] Його безкоштовно передали громаді і майстрам селища, аби вони могли доводити покупцям автентичність своєї продукції[25].

5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

20 травня 2016 року Національний банк України ввів у обіг дві пам'ятні монети «Петриківський розпис» у серії «Українська спадщина» номіналом 5 гривень (нейзильбер) і 10 гривень (срібло), офіційна роздрібна ціна яких на момент виходу складала відповідно 38 і 916 гривень.[26][27]

Відомі майстриРедагувати

 
Поштові марки на честь Тетяни Пати, 2000 р.

Див. також список майстрів петриківського розпису

До початку XX століття історичних згадок про петриківський розпис немає, тому й невідомі імена майстринь, які володіли цим мистецтвом раніше. Значною мірою завдяки дослідженням етнографа Дмитра Яворницького стали широко відомі імена петриківських майстринь початку XX століття, що народились у 1881-1893 роках — Тетяни Пати, Надії Білокінь, Ярини Пилипенко та Параски Павленко. Ці художниці — єдині представниці свого покоління, чиї доробки добре відомі і роботи яких збереглися у кількох музеях зі встановленим авторством.[12][14]

Також кілька значних майстрів, що народилися протягом 1908-1919 років, навчилися петриківського розпису у своїх родинах, зокрема у згаданих Параски Павленко та Ярини Пилипенко, однак в подальшому творчо розвивалися під значним впливом Тетяни Пати. Це Ганна Ісаєва (Пилипенко), Надія Тимошенко (Вовк), Василь Вовк, Віра Павленко та Ганна (Галина) Павленко (згодом Павленко-Черниченко).[12][13][14]

Всі інші відомі майстри цього покоління є прямими учнями Тетяни Пати, які переважно навчалися в петриківській художній школі між 1936 і 1941 роками: Федір Панко, Василь Соколенко, Марфа Тимченко, Віра Клименко (згодом Клименко-Жукова), Пелагея Глущенко, Явдоха (Євдокія) Клюпа, Марія Шишацька, Олександра Пікуш, Іван Завгородній, Галина Пруднікова (Завгородня), Надія Шулик, Зоя Кудіш, Векла Кучеренко (Пата), Ганна Данилейко, Надія Пікуш та інші.[12][13][14]

Особливе місце серед майстрів петриківського розпису займає народний художник України Ганна Самарська, єдина відома представниця старших поколінь, що не народилася та не навчалася на Петриківщині. Основи петриківського розпису вона освоїла під опосередкованим впливом київських петриківських майстринь, зокрема Марфи Тимченко, і в подальшому її стиль формувався в умовах Фабрики петриківського розпису.[12][14]

 
Заслужений майстер народної творчості Василь Соколенко, 2016 рік

Переважна більшість відомих майстрів наступного учнівського покоління навчалася петриківського розпису в художній школі у Федіра Панка та/або Василя Соколенка, в окремих випадках інших перелічених вище старших майстрів: Володимир Глущенко, Ніна Турчин (Шишацька), Тамара Кудіш, Віра Тезик, Анатолій Чернуський, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Валентина Панко, Валентина Дека (Статива), Лідія Булавін (Статива), Марія Яненко (Статива), Наталія Статива-Жарко, Тетяна Гарькава (Лапшин), Олена Скицюк, Тамара Вакуленко (Самарська), Людмила Горбуля, Галина Назаренко, Уляна Скляр (Лісна), Ліана Скляр, Тетяна Пата (Скляр), Ніна Бородіна, Катерина Тимошенко, Наталія Калюга, Марія Курінька (Бельмас), Ірина Кібець, Надія Зубко, Любов Іванченко, Надія Коваленко (Шишацька), Надія Кондратюк (Кошляченко), Ганна Масюкевич (Кошляченко), Ніна Гордєєва (Тимченко), Людмида Канафоцька (Штаній), Марія Кравець, Світлана Глущенко, Валентина Хоменко, Олена Ярмолюк, Наталія Панібудьласка, Наталія Заярченко та інші.[12][14][21][28][29][30][31]

Крім перерахованих вище, значними майстрами петриківського розпису, переважно представниками наступного учнівського покоління, є також Валентина Карпець-Єрмолаєва, Валентина Міленко, Наталія Рибак, Олександр Вакуленко, Микола Дека, Олена Зінчук, Олена Кулик, Вікторія Тимошенко, Віта Рябова, Наталія Купренко, Тетяна Шишацька, Вікторія Іванченко, Світлана Біленко, Анастасія Чуднівець, Роксолана Чуднівець, Наталія Малярчук, Володимир Падун та інші.[12][14][29][32]

Серед найбільш активних сучасних майстрів петриківського розпису, що продуктивно розвивають і популяризують «петриківку» та проводять численні виставки в різних містах, можна окремо відмітити Галину Назаренко[2][17][33][34][35], Валентину Панко[3][17][36], Вікторію Тимошенко[29][37][38], Наталію Стативу-Жарко[35][39], Олену Ярмолюк[35][40].

Петриківський розпис часто існує як родинний промисел, більшість з відомих петриківських майстрів, як історичних, так і найбільш сучасних, мають серед своїх найближчих родичів також інших відомих майстрів. Зокрема особливо відомі, наприклад, династії Панків, Пікушів, Шишацьких, Статив, Склярів тощо. При цьому за прізвищами майстрів такі зв'язки часто не є очевидними, оскільки більшість носіїв цього мистецтва є жінками і традиційно було прийнято змінювати прізвище після виходу заміж. Також це ускладнюється і тим, що в Петриківці досить широко поширені деякі більш або менш рідкісні прізвища, і деякі відомі майстри є однофамільцями, а не близькими родичами.[12][14][21]

Техніка виконання і особливості розписуРедагувати

 
Заслужений майстер народної творчості Володимир Глущенко за роботою у Центрі народного мистецтва «Петриківка», 2016 рік

Характерною особливістю петриківського розпису є переважання рослинних візерунків (здебільшого квіткових) і створення передовсім фантастичних, небувалих у природі форм квітів, в основі яких лежить уважне спостереження місцевої флори, наприклад, «цибульки» або «кучерявки». Широке застосування в розписі мають мотиви садових (жоржини, айстри, тюльпани, троянди) і лугових (ромашки, волошки) квітів і ягід калини, полуниці та винограду. Характерним для візерунків є також зображення акантового листу, що його звуть «папороттю», бутонів та перистого ажурного листя.

Нерідко квіти та ягоди поєднано з птахами, іноді використовують зображення тварин і людей, які традиційно мають дещо фантастичний вигляд. Часто в «петриківці» використовується образ жар-птиці — міфічної істоти, що приносить щастя, з фантастичними візерунками по всьому тулубі[41].

Петриківський розпис традиційно виконували на білому тлі (побілені стіни та білий папір), проте сучасні майстри роблять розписи на фоні різноманітних кольорів, зокрема чорного, синього, зеленого, червоного.

Характерним для петриківського розпису є те, що весь малюнок ніби розгорнутий по площині, має поверхневий вигляд. Орнамент вибудовується навколо одного або кількох стебел, до яких приєднані всі елементи основної частини орнаменту. При цьому лінії стебел і галузок не перетинаються між собою, а багато елементів розпису (квіти, листки, ягоди тощо) мають силуетне зображення. Фігури птахів, звірів, людей мають здебільшого контурне зображення. Тварин малюють у профіль, а квіти — анфас.

Професійні майстри «петриківки» здебільшого малюють без попередньо накресленого контуру і не користуються вимірювальними інструментами. Майбутній витвір заздалегідь виношують в уяві і виконують лише після того, як композиція повністю продумана[42].

Особливістю розпису є також те, що елементи малюнку (пелюстки, стебла, ягоди тощо) виводять одним мазком.

Для зображення ягід та деяких інших елементів майстри часто користуються власним пальцем (хоча ця техніка може бути виконана також соскою або піпеткою). Вмочивши палець у фарбу, торкаються ним до паперу й лишають кругленьку плямочку, трохи світлішу й випуклу в центрі та неначе обведену темнішим контуром довкола[42].

Типи мазків

Щоби створити візерунок у техніці петриківського розпису, необхідно оволодіти чотирма типами мазка, традиційно званих «гребінець», «зернятко», «горішок» та «перехідний мазок».

«Гребінець» — мазок, який починається з потовщення, зробленого натиском пензля, та завершується тонким вусиком, який виконується легким дотиком кінчика пензля. Покладені разом декілька таких мазків схожі на гребінець.

«Зернятко» — мазок, який наносять, почавши з легкого дотику, до сильного натиску пензлем. Коли мазки «зернятко» покладені з обох боків стебла, кінчиком назовні, зображення нагадує колос. Звідси й назва. Для елементів, пов'язаних з виконанням «зернятка», «кривенького зернятка», тоненьких гілочок, годиться звичайний акварельний пензель з тоненьким гострим кінчиком (коли він зволожений). Але за традицією для виконання цих мазків використовують саморобний пензлик із шерсті кота.

«Горішок» — складається з двох гребінцевих мазків, які зігнуті та поставлені один проти одного. Заповнивши вільне місце мазком «зернятко», отримують форму, схожу на лісовий горіх.

«Перехідний мазок» — накладається одним пензлем, але двома фарбами. При цьому сухий пензель умочують в одну (наприклад, зелену), а потім в іншу (наприклад, жовту) фарбу. На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений[43].

Знаряддя праці

Свої фарби петриківці традиційно добували із трав, листя, ягід та квітів, виварюючи їх особливим способом. Червоний колір одержували з вишневого соку, зелений — із пирію та листя пасльону, синій — з квітів проліска. Різні відтінки жовтого давали пелюстки соняшника, лушпиння цибулі й кора яблуневих паростків. Фарби розводили на яєчному жовтку й молоці, а закріплювали вишневим клеєм чи буряковим цукром. Значно пізніше з'явились фабричні барвники, і лише в повоєнний час стали використовувати гуаш та акварель.

Інструменти для розпису мали також природне походження. Палички з паростків дерев, стебел болотних трав, особливо оситнягу й рогози, саморобні пензлики з котячої шерсті та пальці самого майстра — ось небагатий набір художніх знарядь, котрими творили народні умільці велике різноманіття композицій квіткових візерунків[42].

Кошачка — пензлик виготовлений з тонкої шерсті кішки, природні фарби і пальці — це все, що було потрібно, аби розмалювати цілі хати й великі печі. Але від глибокої традиції сам розпис відходить, художники шукають нові техніки і шляхи проявити себе[44].

Музеї з великими колекціями петриківського розписуРедагувати

 
Національний музей українського народного декоративного мистецтва
 
Дніпропетровський історичний музей
 
Петриківський музей

Відомі приватні колекціїРедагувати

Відомі петриківські розписи в архітектуріРедагувати

 
Руїни Фабрики петриківського розпису біля колишнього центрального входу у 2016 році, на стінах залишки розписів
 
Руїни Фабрики петриківського розпису з настінними розписами у 2016 році
Розписи у магазині іграшок «Казка»

докладніше див.: Настінні розписи магазину іграшок «Казка»

У 1979 році з використанням петриківського розпису було оздоблено стіни магазину іграшок «Казка», у Києві відомою петриківською майстринею Марфою Тимченко разом з чоловіком Іваном Скицюком і донькою Оленою Скицюк. На розпис стін магазину родиною було витрачено близько року. Результати цієї праці дуже високо оцінювали мистецтвознавці, розписи магазину були добре відомі кільком поколінням киян. На початку 2000-х років пропонувалося в приміщенні магазину створити музей або студію декоративного розпису. У 2002 році магазин було викуплено концерном «Європродукт» (зараз RedНead Family Corporation, власник обох В. Б. Бурда) і під час реконструкції всі розписи були закриті гіпсокартоном на наступні 15 років. Проте у жовтні 2017 року, компанія RedНead Family Corporation, до мережі якої належить магазин, анонсувала реставрацію розписів учнями Марфи Тимченко, які приймали участь у створенні оригіналу[55][56][57]

Настінні розписи Фабрики петриківського розпису

Фабрика петриківського розпису у Петриківці містила всередині значну кількість настінних розписів, зокрема декілька великих з елементами сюжету, виконаних провідними майстрами закладу. Після закриття і розорення фабрики, розписи опинилися на відкритому повітрі і швидко знищуються[58].

Настінні розписи Музею-садиби Катерини Білокур

У 1976 році майбутня народний художник України Ганна Самарська, учениця видатної художниці Катерини Білокур, виконала кілька петриківських розписів на внутрішніх стінах Музею-садиби, де жила її наставниця, присвятивши їх пам'яті останньої. Один з розписів повністю займає невелику стіну, виконаний в жовто-блакитних кольорах з чотирма пташками в характерному стилі Ганни Самарської, містить в центрі текстову цитату Олеся Гончара щодо великого значення творів Катерини Білокур для української культури.[59]

Найдовший у світі розпис паркану

У вересні 2012 року представники Національного реєстру рекордів і Книги рекордів України зафіксували нове досягнення. У центрі селища Петриківка на Дніпровщині створили найдовший у світі орнаментальний розпис ручної роботи на бетонному паркані  — довжиною 120 метрів та завширшки 80 сантиметрів[60].

Роботу виконали 30 професійних майстрів та 127 вихованців Петриківського будинку дитячої творчості, учнів Петриківської художньої школи та студентів спеціалізованого ПТУ № 79. Щоб розмалювати 120-метровий паркан, їм знадобилося три дні й тридцять кілограмів емалевої фарби десяти кольорів. А закінчували квітковий фриз представники двадцяти дипломатичних місій, акредитованих в Україні[61].

Православний храм із петриківським розписом

У Києві є церква, оздоблена петриківським розписом. Внутрішню частину Свято-Юріївського храму, що належить Київському патріархату, за кілька тижнів розписали художниці із села Петриківка Галина Назаренко та Ірина Кібець. Це перший храм в Україні та світі, розписаний петриківським розписом. Він розташований на Михайлівській площі за готелем «Інтерконтиненталь».[62]

Розпис у храмі відповідає православним християнським звичаям, кожна квітка і колір мають своє символічне значення. Оскільки храм присвячено святому великомученику Юрію (Георгію) Переможцю, а колір мучеників — червоний, то в оздобленні багато червоних «юріївських» хрестів.

Український культурний центр у Парижі

В Парижі петриківським розписом був прикрашений будинок, де жив Ален Делон, а зараз знаходиться український культурний центр[44].

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. а б Галина Назаренко: «Петриківка – це український дух, яскравість та щирість». Архів оригіналу за 17 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  3. а б в Валентина Панко: «Петриківка — мистецтво сучасне, це однозначно». Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  4. Eleven new inscriptions on the Representative List of the Intangible Heritage of Humanity (англ.). UNESCOPRESS. 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 6 грудня 2013. 
  5. Петриківський розпис потрапив до списку ЮНЕСКО. BBC Україна. 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 6 грудня 2013. 
  6. Петриковская роспись стала культурным наследием человечества (рос.). Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  7. а б в г Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне мистецтво України ХХ століття. Київ: Либідь, 2005. 280 с.
  8. Зразки петриківського розпису на сайті ЮНЕСКО. ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  9. а б в г Найден, О.С. (1989). Орнамент українського народного розпису. с. 1–136. 
  10. а б в г Смолій, Ю.О. (2011). Хатнє малювання Петриківки другої половини ХІХ - першої третини ХХ століття (витоки, еволюція, художні особливості). : Автореферат дис... канд. наук. с. 1–20. 
  11. Виставка давніх скринь триває у київському музеїe. Сайт «Рукотвори». Процитовано 10 квітня 2016. 
  12. а б в г д е ж и к л м н п р Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001 (2004). 216 с.
  13. а б в г д е Лампека М. Петриківська орнаментика на київській порцеляні // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. - 2013. - Вип. 5. - С. 272-279.
  14. а б в г д е ж и к л м н Петриківський розпис: Книга-альбом / упорядник О. І. Шестакова. Київ: Мистецтво, 2016. 240 с.
  15. Інтерв'ю Марфи Тимченко: Спробуйте магазин розписати тоненьким котячим пензликом // Бізнес — новини України, №3 (834) від 19.01.2009. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 12 вересня 2016. 
  16. Фабрика «Дружба»
  17. а б в г Валентина Панко: «Петриківкою» все більше цікавляться у містах. «Рукотвори». Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  18. Знищення фабрики Петриківського розпису на сайті YouTube
  19. Журналістське розслідування знищення Фабрики петриківського розпису. Газета «Урядовий кур'єр» від 17.10.2012 р.
  20. Глухенька Н. Петриківські розписи. Київ: Мистецтво, 1973.
  21. а б в г д е Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2011. 232 с.
  22. Відбувся перший обласний фестиваль народної творчості «Петриківський дивоцвіт»[недоступне посилання з липень 2019]
  23. Фестиваль «Петриківський дивоцвіт»
  24. У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі відкрито нову спеціальність фахівця з петриківського розпису, на якій навчається вже 15 студентів. Сайт Дніпропетровської обласної держадміністрації. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  25. а б Петриківський розпис тепер має офіційний логотип. «Рідна країна». Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  26. НБУ: Петриківський розпис 5 гривень
  27. НБУ: Петриківський розпис 10 гривень
  28. Глухенька Н. Петриківські розписи. Київ: Мистецтво, 1973.
  29. а б в Музей Гетьманства - Родинна виставка Валентини Хоменко і Вікторії Тимошенко "Бережи, Боже, Україну!". Архів оригіналу за 2015-06-19. Процитовано 19 червня 2015. 
  30. а б в Петриківський декоративний розпис. Каталог приватної колекції Наталії Тігіпко / упорядник Людмила Тверська; фотограф Віктор Маханьков. — Київ, АДЕФ-Україна, 2012. — 283 с. — ISBN 978-966-187-192-1
  31. Українська Витинанка - Панібудьласка Наталія Олександрівна
  32. Сучасні майстри петриківського розпису
  33. Рукотвори  — Галина Назаренко. «Рукотвори». Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 13 червень 2015. 
  34. Майстриню з Петриківки прийняли до французької асоціації художників. «Рукотвори». Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  35. а б в Петриківка з Мамаєм із гільз
  36. У Дніпропетровську презентували роботи відомої петриківської майстрині Валентини Панко
  37. Жінка-Українка - Тимошенко Вікторія. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  38. На День Києва майстрині ставитимуть рекорд в історії петриківського розпису. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  39. Величезна білоцерківська писанка виставляється у Києві
  40. Проект "Петриківка - душа України" після Грузії завітав до Чернігова. Укрінформ. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  41. Справжню петриківку відрізнити дуже легко. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  42. а б в Основи петриківського розпису (навчання). «Про Україну». Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  43. Відео-уроки петриківського розпису. Petrikovka. Процитовано 2 квітня 2016. 
  44. а б Олександра Марченко (26 березня 2016). Мамай з 7000 гільз: петриківський розпис і АТО. BBC Україна. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 30 березня 2016. 
  45. Енциклопедія сучасної України — Запорізький обласний художній музей
  46. Василь Соколенко створив унікальний музей-садибу петриківського розпису. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  47. Найстарший майстер «петриківки» відзначає 90-річчя. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  48. Васильєв В. Моя Петриківка: приватна колекція. — Біла Церква: БЛІЦ, 2015. — 20 с.
  49. Національний музей народного декоративного мистецтва: виставка петриківського розпису (2015)
  50. Відкриття виставки «Петриківський рушник»
  51. а б Джерела: Петриківський розпис. Каталог творів П. М. Павленко, І. У. Пилипенко, Н. А. Білокінь з приватних колекцій В. М. Падуна та А. А. Пікуша. — Дніпропетровськ, 2014. — 46 с.
  52. Зустріч з Володимиром Падуном у Дніпропетровському художньому музеї
  53. ІНТЕРВ'Ю: Юрій Міщенко і Наталя Павленко: «Петриківський розпис — це вираження творчості вільних людей»
  54. АФІША: Петриківка в Нью-Йорку
  55. Нова сумна казка. Архів оригіналу за 6 квітень 2016. Процитовано 6 квітня 2016. 
  56. Інтерв'ю Марфи Тимченко. Архів оригіналу за 6 квітень 2016. Процитовано 6 квітня 2016. 
  57. В магазине «Казка-Нова» будет отреставрирована уникальная настенная роспись. http://redhead.ua. Процитовано 18 жовтня 2017 року. 
  58. Фабрика «Дружба». Архів оригіналу за 2 жовтень 2016. Процитовано 2 жовтень 2016. 
  59. Ганна Самарська. Земле моя, моя Україно: альбом. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008. 182 с.
  60. У селищі Петриківка на Дніпропетровщині створено найбільший у світі 120-метровий Петриківський орнаментальний розпис ручної роботи. Сайт Дніпропетровської обласної ради. Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 18 червень 2015. 
  61. Якщо сьогодні не вжити заходів, то Україна скоро може втратити ринок сувенірної продукції. «Урядовий кур'єр». Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015. 
  62. Перший храм, оздоблений петриківським розписом (ФОТО). «Рукотвори». Архів оригіналу за 19 червень 2015. Процитовано 19 червня 2015.