Перегляд вихідного коду сторінки Петренко Михайло Миколайович

{{Письменник
| Ім'я                = Михайло Миколайович Петренко
| Оригінал імені      =  
| Фото                = Михайло Петренко.JPG
| Ширина              = 200px
| Підпис              = Реконструкція образу Михайла Петренка художника О.&nbsp;М.&nbsp;Чередниченка{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми          =
| Дата народження     = 1817
| Місце народження    = можливо [[Слов'янськ]]
| Дата смерті         = 25.12.1862
| Місце смерті        = м. [[Лебедин]], [[Харківська губернія]] (нині [[Сумська область]], [[Україна]])
| Громадянство        = {{RUSold}}
| Національність      = [[Українець]]
| Релігія             = [[Православ'я]]
| Мова творів         = [[Українська мова|українська]]
| Рід діяльності      = [[поет]], [[драматург]]
| Роки активності     =
| Напрямок            =
| Жанр                =
| Magnum opus         =
| Премії              =
| Signature           =
}}
{{othernames|Петренко}}
'''Миха́йло Микола́йович Петре́нко''' ([[1817]], ймовірно у [[Слов'янськ]]у, [[Ізюмський район|Ізюмського повіту]]&nbsp;— [[25 грудня]] [[1862]], [[Лебедин]])&nbsp;— український [[поет]] [[Харківська школа романтиків|Харківської школи романтиків]], автор віршів «[[Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…]]», «[[Взяв би я бандуру…]]», «[[Ходить хвиля по Осколу…]]», які стали [[народна пісня|народними піснями]].

== Біографія ==
Ймовірно Михайло Петренко народився 1817 року в місті [[Слов'янськ]]у (нині Донецька область) [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]], проте документально це не підтверджено.

Михайло народився в сім'ї [[Губернський секретар|губернського секретаря]] Миколи Дмитровича Петренка (1792&nbsp;р.&nbsp;н.), що походив з [[Дворянство|дворян, хоча в дітей не було права на спадкоємність]], проживав у Слов'янську і служив у Слов'янській городовій [[Ратуша|ратуші]]. Саме сукупність цих фактів дає підстави вважати, що Михайло народився в Слов'янську.

У Формулярному списку М.&nbsp;Д.&nbsp;Петренка на вересневу третину 1828 згадується, що його дружина мала дерев'яний будинок в Слов'янську{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=200}}.

Послужний список Миколи Петренка:
* у службу вступив у Городову ратушу підканцеляристом&nbsp;— 22 серпня 1806
* канцелярист&nbsp;— з 2 листопада 1807
* губернський реєстратор&nbsp;— з 1 травня 1808
* колезький реєстратор&nbsp;— з 31 грудня 1812
* губернський секретар&nbsp;— з 31 грудня 1816
* колезький секретар&nbsp;— з 31 грудня 1819
* [[титулярний радник]]&nbsp;— з 31 грудня 1822
* 22 червня 1822 указом Слобідсько-Українського губернського правління призначений у ратушу [[секретар]]ем.<ref name="sp1928" />. Серед чиновників цієї установи служили також родичі Миколи Петренка.

Микола Дмитрович та його дружина Марфа Андріївна мали, принаймні, шестеро дітей<ref name="sp1928">Формулярный списокъ о Службѣ Славенской Городовой ратуши Присудствующихъ и [[Секретар|Секретарѣ]] за Сентябрскую треть 1828 Года.</ref>{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=202}}: Ксенія&nbsp;— 1816, Михайло&nbsp;— 1817, Олексій&nbsp;— 1819, Настасія&nbsp;— 1821, Євграф&nbsp;— 1822 (Соборна Воскресенська церква м. Слов'янська, народився 9 грудня, охрещений 11 грудня; хрещені: колезький секретар Лаврентій Пилипович Корсунов та генерал-майорша Іуліанія Дмитрівна Тихоновська), Марія&nbsp;— 1827.

Місце й дата смерті батька Михайла Миколайовича, а також місце його поховання невідомі.

Як і де навчався малий Михайло невідомо. Можливо він закінчив початкову школу чи училище у Слов'янську. Принаймні з 1833 року, Михайло мешкав і навчався у [[Харків|Харкові]].

Після закінчення навчального закладу, у якому Михайло Петренко навчався до університету (це, мабуть, не була Харківська губернська гімназія, тому що його прізвище в списках поки ще не виявлене),<ref>Біографическій словарь бывшихъ питомцевъ Первой Харьковской гимназіи за истекшее столѣтіе съ 1805 по 1905 годъ.&nbsp;— Х., 1905</ref> у 1837 році Михайло вступив до [[Харківський університет|Харківського університету]] на [[юридичний факультет]]<ref>{{Cite web |url=http://dspace.univer.kharkov.ua/browse?type=dateissued |title=Списокъ студентовъ Императорскаго Харьковскаго Университета на 1840/41 академическій годъ по юридическому факультету (IV курсъ). |accessdate=16 січня 2013 |archive-date=13 січня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130113090808/http://dspace.univer.kharkov.ua/browse?type=dateissued }}</ref>{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=205}}.

У 1841 році Михайло закінчив повний курс наук юридичного факультету Харківського університету зі статусом «действительнаго студента», що свідчило про закінчення закладу без відзнаки.

Невідомо, де проживав і чим займався Михайло після закінчення університету, поки не вступив на службу до Харківської Палати кримінального суду канцелярським [[чиновник]]ом (13 липня 1844). Є підстави припускати, що після закінчення університету Михайло деякий час мешкав у Харкові та [[Царство Польське|Царстві Польському]].

Згадки про початок служби зустрічаються<ref>[[Формулярний список|Формулярный списокъ]] о службѣ Лебединскаго Уѣзднаго Стряпчаго Коллежскаго Секретаря Михаила Петренка. 1850 года Августа 25 дня</ref> у [[Формулярний список|Формулярних списках]] Михайла Петренка:

* 14 серпня 1844 Урядовим Сенатом затверджений у чині губернського секретаря
* 19 вересня 1844 призначений старшим помічником столоначальника
* 6 червня 1845 призначений до виконання обов'язків столоначальника
* 17 серпня 1846 затверджений [[столоначальник]]ом
* за відмінну старанність до служби «по Высокому манифесту» 26 листопада 1846 Михайло Петренко нагороджений чином колезького секретаря
* 16 серпня 1847 призначений у Вовчанський повітовий суд секретарем
* 6 липня 1849 переведений у місто Лебедин [[повітовий стряпчий|повітовим стряпчим]] (прокурором)<ref name="sp1858">«Формулярный списокъ о службѣ Лебединскаго Уѣзднаго Стряпчаго, Титулярнаго Совѣтника Михаила Николаевича Петренка. За 1858 годъ»</ref>, де в Лебединському земському суді служив до кінця 1862. Приїхав у місто із дружиною дворянкою Ганною Миргородовою. Саме тут протягом 1849—1857 років у них народилося п'ятеро дітей&nbsp;— Микола, Марія, Євграф, Людмила, Варвара (але наприкінці 50-х документально зафіксовані лише троє&nbsp;— не зазначено Людмилу і Варвару).
* Високим наказом, відданим по цивільному відомству 22 січня 1853 Михайла Миколайовича за вислугу років нагороджено чином титулярного радника. Про губернського секретаря Михайла Миколайовича Петренка згадано в «Списке личных дворян, проживающих в г. Харькове, служащих в Харьковской палате уголовного суда», який зберігається в «Деле о потомственных и личных дворянах Харьковской губернии за 1845 год». У цій самій справі, в «Списке личных дворян, проживающих в г. Славянске, не служащих» значиться рідний брат Миколи Дмитровича (дядько Михайла Миколайовича)&nbsp;— титулярний радник Григорій Дмитрович Петренко (1799&nbsp;р.&nbsp;н.). Як і батько Михайла Миколайовича, Григорій служив в Слов'янській городовій ратуші, вступивши до служби в 1814 у п'ятнадцятирічному віці.

По Високому маніфесту, що відбувся 26 серпня 1856, нагороджений пам'ятною медаллю другого ступеня [[Медаль «В память войны 1853—1856 гг.»|«В память войны 1853—1856&nbsp;гг.»]] темної бронзи на Володимирській стрічці, але ж, участі у [[Кримська війна|Кримській війні]] 1853—1856 не брав.<ref name="sp1938">А.&nbsp;Е.&nbsp;Петренко. Идентификация Петренко. «Профі».&nbsp;— К., 2012.</ref> (с.153, 164).

Михайло Миколайович не брав участі в Кримській війні, про що в графі «Был ли в походах против неприятеля и в самих сражениях и когда именно» вказано «не был» (формулярний список 1858 року).
У формулярних списках Михайла Петренка за різні роки, включаючи 1858, згадувалося, що в місті Слов'янську Харківської губернії він серед інших спадкоємців має два будинки і при них чотири душі селян.

У літературі інколи згадується про зустріч Михайла Петренка з [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасом Шевченком]] в 1859 році, але ця подія ще документально не доведена{{джерело}}.

Помер [[колезький асесор]] [[повітовий стряпчий]] Михайло Миколайович Петренко 25 грудня 1862 у віці 45 років від хвороби, яка перебігала з [[Гарячка|гарячкою]], в місті Лебедині [[Харківська губернія|Харківської губернії]], про що зроблено відповідний запис у метричній книзі Миколаївської церкви міста за 1862{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=211}}.

Відспівували Михайла Петренка в Миколаївській церкві міста [[Лебедин]]а, а поховали 27 грудня «на отведенном приходскомъ кладбыще», про що зроблено відповідні записи у метричній книзі цієї церкви{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=211}}.

== Предки ==
Дідом Михайла Миколайовича був Петренко Дмитро Іванович (1762&nbsp;р.&nbsp;н.).

Дмитро Петренко одружився 4 лютого 1789 на дочці купця зі Слов'янська&nbsp;— Ксенії Борисівні П'ятирубльовій (1770&nbsp;р.&nbsp;н.).

Можливо, дворянство роду Петренків, до якого належить і Михайло Миколайович, почалося саме з діда поета, що служив квартальним поручиком (помічник квартального наглядача).

У сім'ї Дмитра Івановича було, принаймні, четверо дітей {{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=203}}.

Дмитро Іванович у 1800 році служив реєстратором.

З великою ймовірністю можна вважати, що знайдено записи також про прадіда Михайла Миколайовича Петренка. Ним міг бути військовий обиватель Іван Данилович Петренко (1722&nbsp;р.&nbsp;н.). Деяка інформація про нього є в сповідних розписах Воскресенської церкви Тору за 1776.
У нього і його дружини Зиновії Тимофіївни (1729&nbsp;р.&nbsp;н.) було дев'ятеро дітей, серед них&nbsp;— Дмитро Іванович Петренко (вирахувано 1767&nbsp;р.&nbsp;н.){{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=204}}.

З великою ймовірністю можемо розглядати Данилу Петровича Петренка (у 1732 йому було 45, орієнтовно 1687&nbsp;р.&nbsp;н.), який був козаком Ізюмського слобідського козачого полку в сотні м. Тору (Слов'янська), як прапрадіда Михайла Миколайовича. Таке припущення можемо робити, бо в нього був син Іван Данилович (десь 1720&nbsp;р.&nbsp;н.). Ця інформація відкривається з документу 1732 року{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=204}}.

== Дослідження біографії ==

Основу наданої біографії становить «Формулярный списокъ о службѣ Лебединскаго Уѣзднаго Стряпчаго Титулярнаго Совѣтника Михаила Николаевича Петренка. За 1858 годъ». ([[Державний архів Сумської області|Сумський обласний архів]], ф. 523, оп. 1, спр. 158, арк. 11-14).

Спроби дослідження біографії Михайла Петренка робилися здавна, проте, ця тема вивчена мало. Інколи все зводилося до збирання спогадів та чуток, що закінчувалося написанням розповідей, які мали сумнівне відношення до Михайла Петренка і його батьків (про так званий Слов'янський період життя).<ref>[[Петренко Олександр Євграфович|Олександр Петренко]]. Слов'янці про Слов'янський період життя Михайла Миколайовича Петренка або історія банальної помилки. // Журнал «Краєзнавство», №&nbsp;2(83).&nbsp;— К., 2013, с. 232—245.</ref>

Вперше аналітичний підхід у вивченні біографії Поета прослідковується у [[Нудьга Григорій Антонович|Григорія Нудьги]] в статті ''«Два поети-романтики»''<ref>Г. Нудьга. Вступна стаття «Два поети-романтики» // «Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії».&nbsp;— К., 1960.</ref>, що вийшла в 1960 році. Автор пильно розглядає раніше згадані в літературі біографічні довідки М.&nbsp;Петренка, а також аналізує вірші поета, виявляючи інформацію, пов'язану з його біографією.

У 1984 році в газеті «Комуніст» була опублікована стаття [[Овчаренко Іван Микитович|Івана Овчаренка]], де розповідалося як студентський гурток книголюбів під керівництвом Н.&nbsp;М.&nbsp;Корнієнко збирав інформацію про Петренків, що проживали в Слов'янську. Тоді автор був вже знайомий з Наталією Борисівною (правнучка по сину Поета Миколи) та Костянтином Михайловичем (її чоловік) Шептіями, які проводили архівні пошуки, і повідомляли І.&nbsp;Овчаренка про знахідки. У статті також згадується й про місцевого археолога-краєзнавця А.&nbsp;Абрамова, що також, начебто, досліджував Петренків, що мешкали в м.&nbsp;Слов'янську в ХІХ та ХХ століттях.<ref>І. Овчаренко. «Поет цікавий, талановитий (До біографії М. Петренка).» // Газета «Комуніст», 15 серпня.&nbsp;— С., 1984.</ref>

Прізвище [[Петренко]] є широко поширеним в Україні. Деякі сучасні дослідники біографії Михайла Петренка роблять ту саму помилку, що припускалися їхні попередники: у Слов'янську мешкало кілька родів Петренків, але не всі були родичами<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/u-poshukah-istini Олександр Петренко. У пошуках істини.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141210174231/http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/u-poshukah-istini |date=10 грудня 2014 }}&nbsp;// Щоденна всеукраїнська газета «[[День (газета)|День]]», 6-7 липня.&nbsp;— К., 2012, C.&nbsp;11.</ref>. Через це з'явилися наповнені суперечливою інформацією й украй сумнівними припущеннями версії біографії Михайла Петренка від сучасних краєзнавців власне з Слов'янська. Ними на сумнівних спогадах вибудована хибна версія слов'янського періоду життя Михайла Петренка та його батьків.<ref>[[Петренко Олександр Євграфович|Олександр Петренко]]. Михайло Миколайович Петренко. У пошуках біографічної істини. // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.&nbsp;34 (Історія. Філософія). «Східний видавничий дім».&nbsp;— Донецьк, 2012, с.&nbsp;175.</ref>

Була проведена велика дослідницька робота з аналізу літературних та архівних джерел інформації, де наводяться біографічні дані Михайла Петренка. Результатом пошуків є книга ''«Идентификация Петренко»''<ref name="sp1938" />, де поряд з дослідженнями роду Петренків, до якого належав поет, доведена неспроможність біографічної версії М.&nbsp;Петренка, розробленої групою ентузіастів з м.&nbsp;Слов'янська.

У житті Михайла Петренка умовно можна розглядати наступні періоди:
* Слов'янський (дитинство);
* Харківський (юність, студентські роки, перші роки служби);
* перебування за межами України (гіпотеза);
* Харків і [[Вовчанськ]]о-Лебединський (служба).

Слов'янський період життя Михайла Петренка вимагає особливо пильної уваги і вивчення, позаяк упродовж багатьох десятиліть вивченням біографії поета займалися місцеві краєзнавці різні за фахом своєї підготовки, що призвело в публікаціях величезну кількость помилок (на початкових етапах) та фальсифікацій (деякі роботи, що вийшли після 2000 року).

На сьогодні ще залишається багато невивчених сторінок з біографії Михайла Петренка:
* документально не підтверджене місто й місце народження,<ref name="sp1938" />
* не встановлена точна дата народження,
* не з'ясоване місце проживання його батьків у місті Слов'янську,
* невідомо де перебував і чим займався Михайло Петренко від закінчення університету й до вступу на службу до Харківської Палати кримінального суду (липень 1844),
* невідоме місце поховання в Лебедині,<ref name="sp1938" />
* не знайдена світлина, чи портрет, зображення, що інколи публікуються, є результатом художньої уяви авторів.<ref> Українська література ХІХ століття.&nbsp;// Хрестоматія (попереднє слово Миколи Жулинського). «Либідь».&nbsp;— Київ, 2006, с. 169.</ref>.

=== Ідентифікація Петренків ===
Проєкт «Ідентифікація Петренків»&nbsp;— необмежена в часі довгострокова програма документальних генеалогічних досліджень одного з родів Петренків, розпочату представником цього роду [[Петренко Олександр Євграфович|Олександром Євграфовичем Петренком]] в [[2012]] році. [[Генеалогія]] роду вибудовується на основі [[документ]]ів, або інформаційних джерел, що прирівнюються до документів.

У зв'язку з тим, що представником роду, що вивчається, є поет [[Харківська школа романтиків|Харківської школи романтиків]] першої половини [[ХІХ століття]] Михайло Миколайович Петренко, значну частину досліджень в рамках проєкту присвячено йому.

Результати досліджень, отриманих у межах проєкту друкуються, наприклад, в газетах: «У пошуках істини»<ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/u-poshukah-istini |title=Олександр Петренко. У пошуках істини. // Щоденна всеукраїнська газета «День», 6-7 липня. — К., 2012, с. 11. |accessdate=18 січня 2013 |archive-date=10 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141210174231/http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/u-poshukah-istini }}</ref>, «Нове зі спадщини Михайла Петренка»<ref> «Літературна Україна», №&nbsp;31 (5510), 15 серпня 2013&nbsp;р. </ref>, в журнальних статтях «Михайло Миколайович Петренко. У пошуках біографічної істини»<ref name=":0"/>, «Слов'янці про слов'янський період життя Михайла Миколайовича Петренка або історія банальної помилки»<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4a/Журнал_«Краєзнавство»%2C_2013._%E2%80%93_Ч._2.pdf?uselang=uk Олександр Петренко. Слов'янці про слов'янський період життя Михайла Миколайовича Петренка або історія банальної помилки.// Краєзнавство: науковий журнал.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Ч. 2 (83),&nbsp;— с. 232—245.]</ref>, в таких книгах як «Идентификация Петренко»<ref name="sp1938"/>, «Михайло Петренко: Життя і творчість»<ref>{{Cite web |url=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Mukhailo_Petrenko_Zhittja_i_tvorchist.pdf |title=Михайло Петренко: Життя і творчість (Художні тексти, дослідження, документи). — К., 2013. |accessdate=30 червня 2016 |archive-date=28 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160828113317/https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Mukhailo_Petrenko_Zhittja_i_tvorchist.pdf }}</ref>, «Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко (1817—1862): Твори. Критичні та історико-літературні матеріали»<ref>{{Cite web |url=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Poet_romantyk_Mykhaylo_Petrenko_Tvory_ta_materialy.pdf |title=Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко (1817—1862): Твори. Критичні та історико-літературні матеріали. Упорядник О. Є. Петренко. — К.: «Профі», 2015—586 с. |accessdate=2 серпня 2016 |archive-date=29 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160829013954/https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Poet_romantyk_Mykhaylo_Petrenko_Tvory_ta_materialy.pdf }}</ref>, в альманахах<ref>Перші Янківські читання (Матеріали 1-ї краєзнавчої конференції «Північна Донеччина: з минулого до сьогодення»).&nbsp;— Житомир: ФОП Євенок О. О., 2017.&nbsp;— с. 40-55, 56-69.</ref><ref>«Північна Донеччина: Час, події, люди».&nbsp;— Житомир: ФОП Євенок О. О., 2018.&nbsp;— с. 321—332, 333—347.</ref><ref>Альманах «Слобожанщина. Погляд у минуле» (збірник науково-документальних праць) / Упорядник О.&nbsp;Є.&nbsp;Петренко.&nbsp;— Житомир: ФОП Євенок О. О., 2018.&nbsp;— с. 182—200.</ref> та на сторінках сайту<ref>[http://www.дивлюсьянанебо.com/uk www.дивлюсьянанебо.com]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, присвяченого Михайлу Миколайовичу Петренку (1817—1862).

== Родина ==
Михайло Петренко був одружений із дворянкою Анною Миргородовою (православного віросповідання).<ref>{{Cite web |url=http://www.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/274-petrenko-prapravnuk-petrenka.html |title=Василь Пазинич. «Михайло Петренко: 150-річчя від початку безсмертя». Газета «Будьмо разом» от 3 января. — Лебедин, 2012. |accessdate=28 липня 2013 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222163232/http://www.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/274-petrenko-prapravnuk-petrenka.html }}</ref>

Про дітей подружжя відомо з формулярних списків та церковних метричних книг, які вдалося розшукати в архівах:<br/>Микола народився [[16 серпня]] [[1849]] року, Людмила&nbsp;— [[23 серпня]] [[1851]] (померла в дитячому віці), Варвара&nbsp;— [[16 січня]] [[1853]] (померла в дитячому віці), Марія&nbsp;— [[23 січня]] [[1855]], Євграф&nbsp;— [[20 квітня]] [[1857]] (помер [[14 січня]] [[1910]]-го й похований на кладовищі невеликого кримського села [[Солоне Озеро|Таганаш]], Єлисавета&nbsp;— [[18 жовтня]] [[1858]], Любов&nbsp;— [[26 січня]] [[1860]], Михайло&nbsp;— [[23 серпня]] [[1861]].

Дітей Михайла Петренка хрестили в різних церквах міста [[Лебедин]]. Це може свідчити про те, що його родина кілька разів змінювала місце проживання{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=210}}.

Поки невідомо, як складалося подальше життя дружини Михайла Миколайовича&nbsp;— Анни Євграфівни та їхньої дочки Марії<ref>[http://www.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/274-petrenko-prapravnuk-petrenka.html Олександр Петренко. Михайло Петренко&nbsp;— поет і чиновник.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222163232/http://www.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/274-petrenko-prapravnuk-petrenka.html |date=22 грудня 2015 }} // Газета «Будьмо разом», 16 серпня.&nbsp;— Лебедин, 2012, стор.&nbsp;1, 3, 4.</ref>.

== Галерея портретів ==
Досі не знайдено портрета чи світлини Михайла Петренка. У галереї наведені реконструкції образу,&nbsp;виконані заслуженим художником України О.&nbsp;М.&nbsp;Чередниченком на основі світлин близьких нащадків поета{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}.
<gallery>
Файл:Михайло Петренко.JPG|«Студент» 
File:М Петренко чиновник.JPG|«Чиновник» 
File:Петренко, Михаил Николаевич.jpg
</gallery>

== Творчість ==

Вперше згадка про поета Михайла Петренка з'явилася в 1841 році в поетичному альманасі ''[[Сніп (альманах)|«Сніпъ»]]''<ref>{{Cite web |url=http://www.xn--80acbhhpwqbm1a6kyaq.com/component/content/article/20-ukrainskij-yazyk/nasledie-poeta-ua/131-ukrainskij-novorochnik-snjp-1841-g-ua |title=Сніпъ, украинскій новорочникъ. — Х., 1841. |accessdate=1 червня 2021 |archive-date=10 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200210232636/http://www.xn--80acbhhpwqbm1a6kyaq.com/component/content/article/20-ukrainskij-yazyk/nasledie-poeta-ua/131-ukrainskij-novorochnik-snjp-1841-g-ua }}</ref>, який видавав [[Корсун Олександр Олексійович|Олександр Корсун]]. В збірці під загальним заголовком ''«Думки»'' було надруковано декілька віршів Поета: ''«Недоля» (Дивлюся на небо та й думку гадаю…), «Вечjрнjй дзвінъ» (Якъ всумерки вечjрнjй дзвjнъ…), «Смута» (Чого ты, козаче, чого ты, бурлаче…), «По небу блакитнjмъ очjма блукаю…», «Гей, Иване! Пора…»'' (два вірші), ''«Брови»'' (Ой, бjда менj, бjда…) та ''«Туди мои очj, туди моя думка…».''

У 1843 році вийшов український літературний збірник ''«[[Молодик (альманах)|Молодикъ»]],'' який видавав [[Бецький Іван Єгорович|Іван Бецький]], де були надруковані два вірші М.&nbsp;Петренка: ''«Вечиръ»'' (Зхилившись на руку, дивлюся я…) та ''«Батькивска могила»'' (Покинувъ насъ и нашу матиръ…)<ref>{{Cite web |url=http://www.xn--80acbhhpwqbm1a6kyaq.com/component/content/article/20-ukrainskij-yazyk/nasledie-poeta-ua/130-ukrainskij-literaturnyj-sbornik-molodik-na-1843-g-ua |title=Молодикъ на 1843 годъ. Часть вторая. — Х., 1843. |accessdate=23 березня 2022 |archive-date=12 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200212001923/http://www.xn--80acbhhpwqbm1a6kyaq.com/component/content/article/20-ukrainskij-yazyk/nasledie-poeta-ua/130-ukrainskij-literaturnyj-sbornik-molodik-na-1843-g-ua }}</ref>.

Останнє відоме прижиттєве видання віршів М.&nbsp;Петренка відбулося в ''[[Южный русский сборник|«Южном русском зборнике»]]'' (1848 рік)<ref name="sp1999">Южный русский зборник, 1848</ref>, де вони були об'єднані в цикл ''«Думu та співu»: «Думu мои, думu мои…», «Небо»'' (Дuвлюся на небо, та й думку гадаю…) (під цією назвою об'єднані три вірші), ''«Весна» (Весна, весна, годuна мuла…), «Славьянск»'' (Ось, ось Славьянск! Моя родuна…)(під цією назвою об'єднані чотири вірші), ''«Тебе не стане в сuх мистах…», «Тудu мои очи, тудu моя думка…», «Як в сумеркu вечирний дзвин…», «Ой бида мени, бида…», «Мuнулuся мои ходu…», «Чого тu, козаче, чого тu, бурлаче…», «Іван кучерявuй»'' (У недиленьку раненько…) і ''«Недуг» (Ходе хвuля по Осколу…)''<ref>{{Cite web |url=http://www.xn--80acbhhpwqbm1a6kyaq.com/component/content/article/20-ukrainskij-yazyk/nasledie-poeta-ua/129-almanakh-yuzhnyj-russkij-zbornik-1848-g-ua |title=Южный русскій зборникъ. — Х.,1848. |accessdate=23 березня 2022 |archive-date=10 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200210180129/http://www.xn--80acbhhpwqbm1a6kyaq.com/component/content/article/20-ukrainskij-yazyk/nasledie-poeta-ua/129-almanakh-yuzhnyj-russkij-zbornik-1848-g-ua }}</ref>.

Також перша, і єдина відома, прижиттєва опублікована біографічна довідка про Михайла Петренка вийшла в «[[Южный русский сборник|Южном русском зборнике»]] (1848 рік), тому [[Метлинський Амвросій Лук'янович|Амвросія Метлинського]] називають першим біографом поета.<ref name=":0">[[Петренко Олександр Євграфович|Олександр Петренко]]. Михайло Миколайович Петренко. У пошуках біографічної істини.&nbsp;// Донецький вісник Наукового товариства ім.&nbsp;Шевченка. Т.&nbsp;34 (Історія. Філософія). «[[Східний видавничий дім]]».&nbsp;— Донецьк, 2012, с.&nbsp;164.</ref>

Були й інші твори у Михайла Петренка. В своєму листі до Олександра Корсуна [[Кореницький Порфирій|Порфирій Кореницький]] пише:{{Text|…Петренковъ нашъ кончаетъ уже свою драмму подъ заглавіемъ Паньска любовь, очень хорошую и занимательную піэсу; также написалъ онъ еще Словьянски писни и Сауръ-могилу и самъ отъ себя хочетъ издать…''<ref>І.&nbsp;Айзеншток. "Листи Порфирія Кореницького." // Науковий збірник за рік 1926. Т&nbsp;ХХІ.&nbsp;— К., 1926, с.&nbsp;157—163.</ref>}}

«Паньска любовъ» ще не знайдена. У 2013 році була знайдена перша дія (перші дві яви) драматичної думи Михайла Петренка «[[Найда]]», раніше не відому дослідникам{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=149—189}}.

Найпомітнішими виданнями XX століття, де були надруковані вірші М.&nbsp;Петренка:
* ''Українська Муза. Поетична антологія''<ref>Украінська Муза. Поетична антологія (під редакцією Олекси Коваленка).&nbsp;— К., 1908.</ref>, яка перевидавалася в 1973 та 1993;
* ''Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії''<ref>Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії.&nbsp;— К., 1960.</ref>;
* ''Українські поети-романтики 20—40-х років ХІХ&nbsp;ст.''<ref>Українські поети-романтики 20—40-х років ХІХ&nbsp;ст.&nbsp;— К., 1968.</ref>;
* ''Українські поети-романтики. Поетичні твори''<ref>Українські поети-романтики. Поетичні твори.&nbsp;— К.,1987.</ref>;
* ''Михайло Петренко: Життя і творчість (Художні тексти, дослідження, документи)''<ref> Михайло Петренко: Життя і творчість (Художні тексти, дослідження, документи).&nbsp;— К., 2013.</ref>.

== Критика ==

До творчості Михайла Петренка [[Літературна критика|критики]] та [[літератор]]и ставилися по-різному.

Поет і прозаїк [[Тихорський Микола|Микола Тихорський]] написав критичну статтю на поетичний збірник «Снjпъ», де розповів невеличку романтичну історію про поезію: {{Text|…То-то читаю и журналы и книги – стиховъ много – стиховъ звучныхъ, плавныхъ и даже трескучихъ, а все поэзіи нѣтъ, какъ нѣтъ! Да гдѣ она дѣвалась, наша собственная поэзія? А вотъ видите ли въ чемъ дѣло, я вамъ разскажу небольшую исторійку о похожденіи нашей поэзіи: …Лермонтовъ, уѣзжая на Кавказъ, увезъ съ собой и поэзію, онъ умеръ, поэзія осталась одна сироткой на чужой сторонѣ…  Вотъ она думала передумала и рѣшилась наконецъ отправиться опять в Петербургъ; наняла извощика. – Петренко не промахъ, провѣдалъ какъ-то, что поэзія ѣдетъ на долгихъ въ Петербургъ и какъ нарочно черезъ Харьковъ; въ извѣстный день он и засѣлъ на Холодной горѣ, въ провальѣ. Была ночь, когда поэзія подъѣзжала къ Харькову, желая въ полнѣ насладиться Малороссійскою ночью, она вышла изъ повозки, и вперивъ глаза въ звѣздное небо, тихо брела по бульвару, извивавшемуся около дороги; г.&nbsp;Петренко не долго думалъ; схватилъ поэзію, и бѣегом съ нею домой. Съ тѣхъ поръ поэзія живетъ въ заперти у г.&nbsp;Петренки; онъ выучилъ ее Малороссійскому языку, и волею-неволею заставляетъ ее пѣть думки. Теперь не видать вамъ, господа, поэзіи въ Петербургѣ; г.&nbsp;Петренко до безумія влюбился въ Mademoiselle поэзію; M-lle поэзія очень неравнодушна къ M-r&nbsp;Петренко&nbsp;— слѣдственно они никогда не расстанутся… Думки поетъ не г.&nbsp;Петренко, а поэзія; что я васъ не обманываю, извольте посмотрѣть&nbsp;— вотъ, напримеръ Недоля…<ref>Николай Тихорскій. Рецензія на Украинскій новорочникъ Сніп Александра Корсуна. // Маякъ, журналъ современнаго просвѣщенія, искусства, и образованности. Том&nbsp;5, кн.&nbsp;9, глава 4. «В типографіи Конрада Вингебера». Санктпетербургъ, 1842, с.&nbsp;1—21.</ref>}}

Так писав про Михайла Петренка український письменник і поет [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]:{{Text|Останній томик Зборника Метлинського займає Квітчина драма «Щира любов», писана російською мовою з виїмком української ролї Галочки. Поміщені в першім томику вірші Михайла Петренка мають дуже малу поетичну, а ще меншу язикову вартість…<ref>Писання Івана Франка. І. Нарис історії українсько-руської лїтератури (до 1890 р.).&nbsp;— У Львові, 1910, с.&nbsp;96—97.</ref>}}

Високо цінував творчість Михайла Петренка український літературознавець, історик літератури [[Шамрай Агапій Пилипович|Агапій Шамрай]]:{{Text|…невеличка його літературна продукція цікава для нас тим, що він чи не перший з харківських поетів перейшов від балядних і пісенних форм до рефлективної, психологічної лірики, що так розвинулась у романтичних традиціях інших літератур... »<ref>А.&nbsp;Шамрай. «Харківська школа романтиків». // Харківська школа романтиків. Т.&nbsp;1.&nbsp;— Харків, 1930, с.&nbsp;14</ref>}}

[[Шевельов Юрій Володимирович|Юрій Шевельов]] аналізував творчість Михайла Петренка у порівнянні з творчістю Тараса Шевченка:{{Text|…У переборенні «котляревщини» Петренко був послідовнішим, ніж Шевченко. У створенні «чистої» дикції української поезії, не обтяженої реаліями побуту й подробицями щоденності, Петренко посів своє, окреме місце в історії літератури. В цьому велике принципове значення цього, зрештою малого, поета. Лексика і епітети його можуть нам видаватися малооригінальними. Для свого часу вони були революційні. Прийшов, щоб ще раз згадати слова Метлинського, п&nbsp;о&nbsp;е&nbsp;т.»<ref>Юрій Шерех. Інший романтик, інший романтизм. // Третя сторожа.&nbsp;— Київ, 1993, с.&nbsp;32—47. </ref>}}

== Пам'ять ==
Окремі поезії Михайла Петренка здобули всенародне визнання:
* Пісня «[[Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…]]», яку на музичний лад поклала [[Александрова Людмила Володимирівна|Людмила Александрова]];
* «[[Взяв би я бандуру...]]»;
* «Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!»;
* «[[Ходить хвиля по Осколу…]]».

Періодично, в містах, де проживав Михайло Петренко, відбуваються літературні вечори присвячені його творчості.

===[[Слов'янськ]]===
[[File:Меморіальна дошка на бібліотеці імені Михайла Петренка.jpg|thumb|Меморіальна дошка на бібліотеці імені Михайла Петренка у Слов'янську]]
У вересні 1987 при відзначення 170-ї річниці з дня народження Михайла Петренка на будівлі бібліотеки відкрито пам'ятну меморіальну дошку, на якій вказано: ''«У 1817 році в Слов'янську народився український поет-романтик XIX століття Михайло Миколайович Петренко».'' (Результатами досліджень, що тепер проводяться, можливо й буде підтверджено, що Поет народився у Слов'янську).

Ім'ям М.&nbsp;Петренка названо міську бібліотеку.

У педагогічному ліцеї є «кімната пам'яті» поета. (Потребує суттєвого поновлення експозиції).

У липні 2012, ім'ям Михайла Петренка названа одна з вулиць нового житлового масиву Веселковий міста Слов'янська.

===[[Київ]]===

У Києві існує [[Вулиця Михайла Петренка (Київ)|вулиця Михайла Петренка]]{{ркмр2|3188}}.

===[[Краматорськ]]===
У Краматорську існує вулиця Михайла Петренка<ref>{{Cite web |url=http://www.krm.gov.ua/UserFiles/dl/gol/rasp_gol_19.02.16_34p.pdf |title=Краматорська міська рада. Розпорядження міського голови № 34р від 19.02.2016 |accessdate=26 березня 2016 |archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303145031/http://krm.gov.ua/UserFiles/dl/gol/rasp_gol_19.02.16_34p.pdf }}</ref>.

===[[Лебедин]]===
[[Файл:Regional History Museum in Lebedyn 17.jpg|міні|Експозиція, присвячена Михайлу Петренку в [[Лебединський краєзнавчий музей|Лебединському районному краєзнавчому музеї]]]]
[[Файл:Petrenko memoria.jpg|міні|Пам'ятна дошка на будинку, де проживав Михайло Петренко в [[Лебедин]]і]]
У 1992 році на будинку, де проживав поет, відкрито пам'ятну дошку з написом: ''«У цьому будинку з 1849 по 1862&nbsp;рр. жив видатний український поет-романтик Петренко Михайло Миколайович»''.

Одну з вулиць міста названо ім'ям Михайла Петренка.

===[[Харків]]===

Харківською міською радою у лютому 2016&nbsp;р. одну з вулиць міста названо ім'ям Михайла Петренка (перейменована вул. Бауманська, Жовтневий район).

===[[Ізюм]]===

Ізюмською міською радою вул. Пархоменка перейменовано на вул. Михайла Петренка (постанова №&nbsp;126 від 19 лютого 2016&nbsp;р.).

=== Астероїд ===

Співробітники [[Андрушівська астрономічна обсерваторія|Андрушівської астрономічної обсерваторії]] [[Іващенко Юрій Миколайович|Юрій Іващенко]] і його співробітник Петр Остафійчук [[астероїд]] [[Пояс астероїдів|головного поясу]], який було ними відкрито в ніч з 24 на 25 серпня 2009 року, зареєстрували в Міжнародному центрі з малих планет при [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародній астрономічній спілці (МАС)]] під номером 274843. А 8 жовтня 2014 було офіційно підтверджено надання назви на честь поета&nbsp;— [[274843 Михайлопетренко]]<ref>{{cite web |title=274843 Mykhailopetrenko (2009 QF30) |author= |date= |url=http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?274843 |publisher=[[NASA]]}}</ref><ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/asteroyid-nazvali-imyam-poeta-mihayla-petrenka Петренко Олександр. Астероїд назвали ім'ям поета Михайла Петренка.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141117193153/http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/asteroyid-nazvali-imyam-poeta-mihayla-petrenka |date=17 листопада 2014 }} // Щоденна всеукраїнська газета «[[День (газета)|День]]», 13 листопада (№&nbsp;213).&nbsp;— К., 2014, с. 11.</ref>. Цій події було присвячено вечір поезії, який невдовзі відбувся в Андрушівці<ref>[https://youtu.be/GA8B6dlu1l8 vechir pamjati Mykhaila Petrenko Andrushivka]</ref>

=== Ювілейна монета ===
[[Файл:Михайло Петренко реверс.jpg|міні|150пкс|[[Михайло Петренко (монета)|Ювілейна монета]]]]
У [[2017]] році в Україні на державному рівні відзначався ювілей&nbsp;— 200 років з дня народження Михайла Петренка<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1807-19 |title=Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році» |accessdate=3 лютого 2018 |archive-date=16 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181116100401/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1807-19 }}</ref>. Протягом року, зокрема, було викарбувано [[Михайло Петренко (монета)|ювілейну монету]] номіналом дві гривні та випущено маркований художній конверт.

=== Маркований конверт ===
[[Файл:Special redemption in Lebedyn.jpg|міні|Спецпогашення маркованого конверта, присвяченого Михайлу Петренку в [[Лебедин]]і]]
До 200-річчя від дня народження Михайла Петренка 17 листопада 2017 введено в обіг художній поштовий конверт з оригінальною маркою «Михайло Петренко. 1817—1862» (КОМ 310, ОМК 305).

На конверті зображено нотний стан; напис: «Михайло Петренко. 1817—1862».

На марці: текст уривка з вірша «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» та символічний образ поета; написи: «УКРАЇНА UKRAINA», «2017».

Літерний номінал марки «V» відповідає тарифу на пересилання простого листа вагою до 20 г у межах України.

Художник Геннадій Задніпряний. Тираж 400 000 примірників. Зам. Т-0236. 23.10.2017. Конверт з оригінальною маркою надруковано на ТОВ «Укрбланковидав».

21 листопада 2017 відбулося спеціальне погашення конверта в містах Слов'янську Донецької області і Лебедині Сумської області.<ref>{{Cite web |url=https://ukrposhta.ua/bulletin-1-171116 |title=До 200-річчя від дня народження Михайла Петренка |accessdate=22 листопада 2017 |archive-date=19 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171119014519/http://ukrposhta.ua/bulletin-1-171116 }}</ref>

== Див. також ==
* [[Вулиця Михайла Петренка]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* Павло Грабовський. Зібрання творів у трьох томах.&nbsp;— К., 1959.
* Юрій Шерех. Інший романтик, інший романтизм. // Третя сторожа.&nbsp;— К., 1993.
* Олексій Гончар. Зачарований небом (романтичний світ Михайла Петренка). // Слово і час, №&nbsp;11-12.&nbsp;— К., 1997.
* І. Овчаренко. «Петренківське небо Лебедина». // Газета «Вісті», 10 грудня.&nbsp;— С., 1998.
* В. Дудченко. «Мелодія Шевченківської пори». // Газета «Життя Лебединщини», 13 травня.&nbsp;— Леб., 2004.
* М.&nbsp;Г.&nbsp;Жулинський та інші. Історія української літератури XIX століття (у двох книгах). Книга перша.&nbsp;— К., 2005.
* [[Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)|Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу]].&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2011.&nbsp;— 216 с.
* {{Михайло Петренко: Життя і творчість|ref=Михайло Петренко : Життя і творчість}}
* {{Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко|ref=Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко}}
* {{Публікація|книга  |назва= Михайло Петренко. Твори
 |посилання=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Petrenko_Tvory.pdf
 |відповідальний= Упорядник О. Є. Петренко |місце=К. |видавництво=Видавничий дім «Кий» |рік=2017 |сторінок=104
}}
* {{Публікація|книга |назва= Михайло Миколайович Петренко. 200 років безсмертя
|посилання=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:200_years_of_Petrenko.pdf
 |автор=Петренко |автор ім'я=О. Є. |автор2=Шабанова |автор2 ім'я=В. М.
 |місце=К. |видавництво=Видавничий дім «Кий» |рік=2017 |сторінок=238
}}
* «[[Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…|Дивлюся на небо та й думку гадаю]]» [https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Translation_book_of_%22Watching_the_Sky_and_Thinking_a_Thougt%22.pdf в перекладах мовами світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211016151533/https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Translation_book_of_%22Watching_the_Sky_and_Thinking_a_Thougt%22.pdf |date=16 жовтня 2021 }} / Упорядники [[Букет Євген Васильович|Є.&nbsp;В.&nbsp;Букет]], О.&nbsp;Є.&nbsp;Петренко.&nbsp;— Житомир: ФОП Євенок О. О., 2017.&nbsp;— 112 с.&nbsp;— (Бібліотека газети «[[Культура і життя]]»).

== Посилання ==
* {{ШевЕ-5|частина=Петренко Михайло Миколайович|сторінки =96}}
{{Вікіпосилання
|Тема = Михайло Петренко
|Вікісховище=Category:Mykhaylo Petrenko
|Вікіджерела= Петренко Михайло Миколайович
|Вікіцитати= Петренко Михайло Миколайович
}}
* {{УМЕ11|частина=Петренко Михайло|сторінки=1354}}
* [http://www.дивлюсьянанебо.com Сайт присвячений поетові Михайлу Миколайовичу Петренку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210617063032/http://www.xn--80acbhhpwqbm1a6kyaq.com/ |date=17 червня 2021 }}
* [http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=36&t=2771&p=53077#p53077 Идентификация Петренко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304073006/http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=36&t=2771&p=53077#p53077 |date=4 березня 2016 }}&nbsp;— Форум газети краєзнавців Донеччини «Поиск»
{{стиль}}
{{оригінальне дослідження|дата=травень 2020}}
{{переробити|дата=травень 2020}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські письменники Донецької області]]
[[Категорія:Персоналії:Слов'янськ]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Письменники епохи романтизму]]
[[Категорія:Петренко Михайло Миколайович| ]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
[[Категорія:Померли від гарячки]]