Перегляд вихідного коду сторінки Період Чжаньґо

[[Файл:Chinese plain 5c. BC-en.svg|250пкс|міні|Китайські держави.]]
{{Історія Китаю}}
'''Пері́од Чжаньґо́''' ({{zh|t=戰國時代|s=战国时代|p=Zhànguó Shídài}}, «період воюючих країн»)&nbsp;— [[Періодизація історії Китаю|період]] [[історія Китаю|історії Китаю]] з [[475 до н. е.|475]] по [[221 до н. е.]]. Час міжусобних воєн між китайськими удільними країнами-державами. Почався після періоду [[Період Чуньцю|Чуньцю]]. Завершився із перемогою держави [[Династія Цінь|Цінь]] та об'єднанням колишніх суверенних країн у першу китайську імперію.

== Загальна характеристика ==
[[Файл:De stridande staterna animering.gif|міні|ліворуч|200пкс|Період Чжаньґо]]

Початком періоду Чжаньґо вважають поділ території царства [[Цзінь (царство)|Цзінь]] ({{lang-zh|晋}}) між країнами [[Хань (царство)|Хань]], [[Вей (царство)|Вей]] і [[Чжао (царство)|Чжао]] (див. {{нп|поділ території царства Цзінь||en|Partition of Jin}}). Відповідно до тієї чи іншої позиції дослідників, початком періоду вважають 475 або 403 до н.&nbsp;е., тобто початок або кінець цього процесу (див. декілька інших версій у англійській вікі).

Період характеризує занепад аристократичного укладу попередньої епохи та зростання активності найнижчого з аристократичних станів, ''ши'' ({{lang-zh|士}}); формування територіальних держав із розвиненим бюрократичним апаратом, піднесення комерційної діяльності; бурхлива [[соціальна динаміка]].

Існування країн залежало від успіху у політичному маневруванні та проведенні економічних реформ, що диктувало запровадження [[мерітократія|меритократії]] та попит на технічні знання. Із розповсюдженням заліза, піхоти й арбалетів (замість аристократичних колісниць і луків) успіх у воєнних діях став залежати від численності війська та його вишколу. Таким чином, володарі змагалися за привернення мігруючого населення та за створення умов щодо його добробуту.

Згідно з династійним принципом хронологізації у класичній китайській історіографії, початок періоду Чжаньґо належить до епохи [[Східна Чжоу]]: на той час стародавня динстія Чжоу ({{lang-zh|周}}), заснована у [[1046 до н.&nbsp;е.]] ще продовжувала своє існування, але майже повністю втратила політичний вплив.

Остання доба періоду Чжаньґо вже знаходиться поза цією епохою, коли царство Чжоу було винищено ([[256 до н.&nbsp;е.]]) та боротьба за володіння Китаєм розгорнулася між двома місцевими наддержавами, Цінь і [[Чу (царство)|Чу]]. Переходу до прямого протистояння Цінь та Чу передував період існування коаліцій: «північ—південь» (коаліція ''цзун'' ({{lang-zh|縱}} — «вертикальна»)) у складі царств [[Янь (царство)|Янь]], Хань, Вей, [[Ці (царство)|Ці]], Чу, Чжао, та «схід—захід» (коаліція ''хен'' ({{lang-zh|橫}} — «горизонтальна»)) на чолі із царством Цінь. У 325-221 до н.&nbsp;е. царством Цінь разом із союзниками було проведено близько 50 великих військових кампаній. Завдяки цьому усі вороги коаліції ''хен'' були розбиті й утворено [[Династія Цінь|імперію Цінь]].

== Наука та техніка ==
В цей час у державі Цінь діяв талановитий гідроінженер [[Лі Бін (інженер)|Лі Бін]].

== Інтелектуальні течії ==
''Основна стаття: [[Сто шкіл]].''

Чжаньґо характеризує унікальний плюралізм думки. Віхами епохи стало заснування першої в Китаї [[Академія Цзіся|академії]] у царстві Ці (4 ст.), а також спроба інтеграції усієї інтелектуальної спадщини того часу у проєкті [[Люй Бувей|Люй Бувея]] у царстві Цінь (3 ст.).

== Джерела та література ==
{{Енциклопедія Ніппоніка-2}}

[[Категорія:Стародавній Китай]]